Ім'я файлу: Курсова робота, Гривул Н.Р. ГПХ.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 138кб.
Дата: 27.09.2021
скачати
Розширення: pptx
Розмір: 138кб.
Дата: 27.09.2021
скачати
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕМА:
Кафедра травматлогії та ортопедії
Зав. кафедрою: проф. Сулима В.С.
ГОСТРІ РАДІАЦІЙНІ УРАЖЕННЯ
Науковий керівник: доц. Омельчук В.П.
Підготував: лікар-інтерн Гривул Н.Р.
План:
Загальні відомості
Форми гострої променевої хвороби
Медична допомога та лікування гострої променевої хвороби
Прогноз при ГПХ
2
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Радіаційне або променеве ураження — ушкодження органа, тканини або системи органів, спричинене дією іонізуючого випромінювання і деякими іншими видами випромінювання.
Зумовлене найчастіше біологічною дією іонізуючого випромінювання. Ушкодження, що виникають під час променевого ураження іонізуючим випромінюванням, породжують променеву хворобу.
3
Гостра променева хвороба- захворювання (нозологічна форма), що розвивається при зовнішньому гамма- і гамма-нейтронному опроміненні в дозі, що перевищує 1 грей (Гр) (1 Гр = 100 рад), отриманої одномоментно чи в короткий період часу (від 3 до 10 діб)
4
5
Клінічні форми ГПХ
Кістково-мозкова форма
Кишкова форма
Токсемічна (судинна) форма
Церебральна форма
6
Клінічна картина ГПХ залежить від - дози та часу опромінення.
7
КІСТКОВО-МОЗКОВА ФОРМА ГПХ
Кістково-мозковий синдром-синдром ураження кровотворення.
Залежно від величин поглинених доз поділяється на 4 ступені та протікає в 4 періоди:
Період первинної реакції
Латентний період
Період розпалу захворювання
Період відновлення
8
Період первинної реакції
І - загально-клінічні симптоми:
- порушення свідомості,
- нездужання,
- головний біль,
- зміна рухової активності,
- підвищення температури тіла
ІІ - диспепсичні симптоми - нудота, блювота, пронос
ІІІ – гематологічні симптоми - лімфоцитопеня (відносна й абсолютна), нейтрофільний лейкоцитоз
ІV- місцеві симптоми - зміна шкіри, слизових та інших тканин у місцях найбільшого опромінення.
9
Латентний період - відносне покращення стану.
Об'єктивні клінічні симптоми:
нестійкість пульсу і АТ, лабільність вегетативної регуляції, помірна загальна астенізація.
Тривалість латентного періоду
залежить від ступеня ГПХ:
1 ст. - до 30 доби,
2 ст. - 15-28 доби,
3 ст. - 8-15 доби,
4 ст. - може бути менше 6-8 діб.
10
Латентний період
Найбільша увага повинна бути приділена динаміці гематологічних показників - термінам і вираженню цитопенії. Вирішальне прогностичне значення має рівень лімфоцитів на 3-6 добу і гранулоцитів на 8-9 добу.
У хворих з вкрай важким ступенем ГПХ:
абсолютне число лімфоцитів у перші 3-6 днів складає 0,1 x 109/л, гранулоцитів - менше 0,5 x 109/л на 8-у добу після опромінення, тромбоцитів - менше 50 x 109/л
На цей період приходиться поява епіляції. Межова поглинена доза опромінення, що викликає епіляцію, близька до 2,5-3 Гр. Найбільш радіочутливий волосяний покрив на голові, підборідді, меншою мірою - на грудях, животі, кінцівках. Епіляція вій і брів спостерігається при опроміненні дозою 6 Гр і більше.
11
Прогресуюче ураження кістково-мозкового кровотворення
Порушення трофіки тканин (шкіри, слизових оболонок кишечника і порожнини рота)
Геморагічний синдром
Анемічний синдром
Ускладнення носять змішаний інфекційно-токсичний характер.
Терміни настання періоду розпалу і його тривалість залежать від ступеня ГПХ:
1 ст.- період розпалу настає на 30-ту добу, триває до 10 діб
2 ст. - період розпалу настає на 20-ту, триває до 15 діб
3 ст.- період розпалу настає на 10-добу, триває до 30 діб
4 ст. - період розпалу настає на 4-8 добу, триває 3-6 тижнів.
12
Клінічний перехід від латентного до періоду розпалу настає різко, погіршується самопочуття, знижується апетит, наростає слабість, підвищується температура.
Частішає пульс, який лабільний при зміні положення тіла, невеликих фізичних навантаженнях. Артеріальний тиск знижується.
Формується дистрофія міокарда (ослаблення тонів серця, систолічний шум, розширення розмірів, зміни шлуночкового комплексу на ЕКГ).
Інфекційно-токсичні ускладнення: при 2 ст. спостерігаються зміни порожнини носа, рота, глотки і гортані (стоматит, ларингіт, фарингіт, ангіна).
13
При ІІІ-ІV ст. можливі виразково-некротичні ураження слизових травного тракту та верхніх дихальних шляхів, що дозволяє виділити відповідні синдроми:
оральний,
оро-фарингіальний,
кишковий.
При глибокому агранулоцитозі можливі важкі пневмонії, розвиток сепсису. Геморагічні ускладнення проявляються крововиливами, кровотечами.
14
Період відновлення
Розрізняють фази:
безпосереднього (найближчого) відновлення, що закінчується в терміни від 2 до 4 місяців від моменту опромінення відповідно при легкому, середньому і важкому ступенях
фазу відновлення тривалістю від декількох місяців до 1-3 років.
У ці терміни відновлюються основні функції, а більш серйозні дефекти здобувають визначену стійкість; практично завершуються основні репаративні і реалізуються можливі компенсаторні процеси.
15
Кишкова форма ГПХ
Характерні:
біль у животі, озноб, лихоманка, артеріальна гіпотензія.
Первинна реакція розвивається в перші хвилини, триває 3-4 доби. Багаторазове блювання виникає в перші 15-30 хвилин. В першу добу рідкий стілець, пізніше можливі явища ентериту і динамічної кишкової непрохідності.
16
Кишкова форма ГПХ
З 5-8 доби стан різко погіршується:
висока температура тіла, важкий ентерит, зневоднення, загальна інтоксикація,
інфекційні ускладнення, кровоточивість.
У перші 4-7 діб різко виражений оро-фарингіальний синдром у вигляді: виразкового стоматиту, некрозу слизової порожнини рота і зіва.
17
Кишкова форма ГПХ
Летальний наслідок - на 8-16 добу.
При гістологічному дослідженні - повна втрата кишкового епітелію, зумовлена припиненням фізіологічної регенерації клітин. Основна причина летальності зумовлена раннім радіаційним ураженням тонкого кишечника.18
Токсемічна форма ГПХ
- короткочасна втрата свідомості
- порушення рухової активності.
Розвиваються важкі гемодинамичні порушення з проявами різко вираженої артеріальної гіпотензії і колаптоїдним станом. Чітко виявляється інтоксикація внаслідок глибоких порушень обмінних процесів і розпаду тканин кишечника, слизових, шкіри. Порушується функція нирок, що виявляється в олігоурії.
Летальний наслідок настає на 4-7 добу.
19
Церебральна форма ГПХ
Клінічна картина:
шокоподібна реакція з вираженою гіпотензією, ознаками набряку головного мозку, анурією, блювота і пронос носять виснажливий характер.
(блискавична променева хвороба)
Виділяють наступні синдроми:
судомно-паралітичний аментивно-гіпокінетичний дисциркуляторний з порушенням центральної регуляції функцій внаслідок ураження нервових центрів.
Летальний наслідок настає в перші 3 доби, іноді - у перші години.
20
Церебральна форма ГПХ
Променевий вплив у дозі більше 250-300 Гр викликає загибель в момент опромінення, яку називають «смертю під променем»
21
Обсяг медичної допомоги при госторому радіаційному ураженні
Перша медична допомога
Долікарська медична допомога
Перша лікарська допомога
Кваліфікована медична допомога
Спеціалізована медична допомога
22
Перша медична допомога
Перша медична допомога (само- та взаємодопомога) передбачає усунення чи ослаблення початкових ознак променевої хвороби.
Прийом протиблювотних засобів (напр. етаперазин)
При небезпеці подальшого опромінення приймається радіозахистний засіб - цистамін - 6 табл. однократно.
Після виходу з зони радіоактивного забруднення - часткова санітарна обробка.
23
Долікарська медична допомога
Долікарська медична допомога передбачає:
при нудоті і блювоті: повторно 1-2 табл. диметкарбу чи етаперазину
при серцево-судинній недостатності: 1 мл кордіаміну підшкірно, 1 мл 20 % кофеїн-бензоату натрію підшкірно
при психомоторному порушенні і реакції страху: 1-2 табл. фенозепаму, оксилідину чи фенібуту
при необхідності подальшого перебування на місцевості з високим рівнем радіації (у зоні зараження): повторно (через 4-6 годин після першого прийому) 4-6 таблеток цистаміну
при зараженні шкірних покривів і накопичення продуктів ядерного вибуху: часткова санітарна обробка після виходу з зони радіоактивного зараження.
24
Перша лікарська допомога
Перша лікарська допомога - спрямована на усунення важких проявів ГПХ і підготовку уражених до подальшої евакуації.
Передбачає:
- при зараженні шкірних покривів і накопичення продуктів ядерного вибуху (вище припустимого рівня): часткова санітарна обробка;
- при нудоті і блювоті: 1-2 табл. диметкарбу чи етаперазину; у випадку постійної блювоти - 1 мл 0,1% атропіну сульфату п/ш;
- при різкому зневодненні: в/в ізотонічний розчин NaCl;
- при серцево-судинній недостатності: 1 мл кордіаміну п/ш, 1 мл 20% кофеїн-бензоату натрію п/ш чи 1 мл 1% мезатону в/м;
- при судомах: 1 мл 3% феназепаму чи 5% барбамілу в/м
- при розладі стільця, болю в животі: 2 табл. сульфадиметоксину, 1-2 г бесалолу чи фталазолу;
- при виражених проявах кровоточивості: всередину 100 мл 5% амінокапронової кислоти, вітаміни С і Р, 1-2 табл. димедролу.
25
Кваліфікована медична допомога передбачає:
- при зараженні шкірних покривів і обмундирування продуктами вибуху (понад припустимий рівень): повну санітарну обробку;
- при блювоті: 1 мл 2,5 % аміназину, розведеного в 5 мл 0,5 % новокаїну, в\м, чи 1 мл 0,1 % атропіну сульфату п/ш;
- у випадку зневоднення - в/в крапельно ізотонічний розчин NaCl (до 3 л), реополіглюкину (500-1000 мл);
- при гострій судинній недостатності: 1 мл 1 % мезатону в/м чи норадреналіну гідротартрату (в/в капельно, на глюкозі з розрахунку на 1 л 5 % глюкози 2-4 мл 0,2 % норадреналіну, 20-60 крапель на хвилину, під контролем АТ);
- при серцевій недостатності: 1 мл 0,06 % корглікону в 20 мл 20 % глюкози в/в чи 0,5 мл 0,05 % строфантину у 10-20 мл 20 % глюкози в/в (вводити повільно);
26
при зниженні числа лейкоцитів до 1x109/л: всередину антибіотики (ампіцилін чи оксацилін по 0,25-0,5 кожні 4-6 годин, рифампіцин по 0,3 2 рази на добу чи тетрациклін 0,2 3-5 разів на добу) чи сульфаніламідні препарати;
по можливості проводять інші профілактичні заходи (ізоляція хворих, догляд за порожниною рота);
при розвитку інфекційних ускладнень: антибіотики широкого спектру дії у великих дозах (ампіцилін 6 г і більше на добу, рифампіцин до 2 г на добу);
27
при кровоточивості: 5-10 мл 1 % амбену в/в, до 100 мл 5 % амінокапронової кислоти в/в,
місцево - гемостатична губка, тромбін - при токсемії:
200-400 мл 5 % глюкози в/в однократно, до 3 л ізотонічного розчину NaCl в/в, до 3 л розчину Рінгера-Локка в/в, 500-1000 мл реополіглюкіну в/в
при загрозі і розвитку набряку головного мозку: в/в 15 % манніт (з розрахунку 0,5-1,5 мг сухої речовини на 1 кг маси тіла), 10 % NаCl (10-20 мл однократно) чи 25 % магнію сульфату (10-20 мл, повільно).
28
лікування в повному обсязі постраждалих;
кінцеве усуненні в них основних проявів ГПХ і її ускладнень;
створення умов для найшвидшого відновлення дієздатності.
29
при зараженні шкірних покривів: повна санітарна обробка;
при клінічних проявах первинної реакції: протиблювотні всередину;
при блювоті: парентеральні протиблювотні, 0,9 % NaCl, реополіглюкін, глюкоза;
при гострій ССН: мезатон, норадреналін, серцеві глікозиди;
при зневодненні: реополіглюкін, глюкоза, 0,9 % NaCl (у разі потреби в поєднанні з діуретиками)
при занепокоєнні, страху, хворобливих явищах: заспокійливі і знеболюючі;
у латентному періоді ГПХ: полівітаміни, антигістамінні, седативні;
при передбаченні агранулоцитозу і можливих інфекційних ускладнень: сульфаніламіди й антибіотики, створення асептичних умов для хворих;
30
при розвитку інфекційних ускладнень: антибіотики широкого спектру дії в максимальних терапевтичних дозах;
при явищах циститу і пієлонефриту: нітрофуранові препарати;
при зниженні імунобіологічної реактивності: введення лейкомаси, крові,
при кровоточивості: інгібітори фібринолізину, а також засоби замісної терапії;
при вираженій анемії: переливання еритромаси, свіжозаготовленої крові,
при токсемії: реополіглюкін, ізотонічний розчин NaCl, глюкоза;
при загрозі і розвитку набряку мозку: осмодіуретики;
при появі шлунково-кишкових розладів: сульфаніламіди, бесалол, електроліти, у важких випадках - парентеральне харчування.
Прогноз при ГПХ
Після ліквідації всіх проявів ГПХ хворі видужують.
При легких і середньоважких ураженнях видужання повне, хоч на багато років може зберігатися помірна астенія.
Після перенесеного важкого ступеня ГПХ - виражена астенія зберігається довго.
Постраждалим загрожує розвиток катаракти чи важкі ураження сітківки, крововиливи на очному дні, підвищення внутрішньоочного тиску, можливо, з подальшою втратою зору в ураженому оці.
Прогноз при ГПХ прямим чином залежить від дози та часу опромінення.