Ім'я файлу: Баскетбол.docx
Розширення: docx
Розмір: 34кб.
Дата: 21.11.2023
скачати

Комунальний заклад «Ліцей «Науковий»

Кропивницької міської ради»

РЕФЕРАТ
на тему:
«Історія виникнення баскетболу в світі»

учня 9-2 класу

Омельченко Артема

2023р.

План

  1. Вступ

  2. Історичний аспект

  3. Етапи розвитку баскетболу

  4. Деякі різновиди баскетболу

  5. 10 цікавих фактів про баскетбол

  6. Список використаної літератури



  1. Всуп.

Зародження та розвиток баскетболу у світі

Походження назви «баскетбол» вказує на суть гри (англ. basket означає “кошик”, “ball” – м’яч). Це командна спортивна гра. Мета гри: закинути більшу кількість м’ячів у кошик суперника та водночас не дати іншій команді закинути у власний кошик.

  1. Історичний аспект.

Історичні знахідки в Південній Америці дали підставу вважати, що попередником гри в баскетбол є гра «пок-та-пок», яка виникла близько 2500 років тому в племенах інків, майя та ацтеків. Кам’яна стіна огороджувала ігровий майданчик, по краях якого високо над землею висіло по одному дерев’яному кільцю. Дві команди (3–4 особи в кожній) змагалися, хто закине більше каучукових куль у кільце суперника. За правилами грати можна було тільки ліктями, колінами або стегнами, за гру руками суворо карали. Майя й інки грали в цю гру, щоб розважитися, а ацтеки ставилися до неї, як до священного дійства. Вони споруджували майданчик поруч із храмом та до початку гри запрошували жреця «освятити» його. Жрець чотири рази кидав м’яч у кільце й відразу поступався місцем гравцям. Однак справжньою батьківщиною баскетболу по праву вважається США, зокрема місто Спрингфілд штату Массачусетс. Наприкінці ХІХ сторіччя, 1891 року, доктор Джеймс Нейсміт (1861–1939), викладач фізичної культури, випадково вигадав нову гру. Гра настільки сподобалася молоді, що через рік Нейсміт вигадав тринадцять правил для гри. Багато з них дійсні й до сьогодні. Згодом, після проведення перших змагань, ці правила дещо змінилися.

3. Етапи розвитку баскетболу

В історії розвитку баскетболу фахівці вирізняють такі етапи (табл. 1).
Етапи розвитку баскетболу

Таблиця 1

Етап

Рік

Події

І етап

1891–1918

Зародження, поширення і становлення гри

II етап

1919–1931

Створення національних федерацій баскетболу, проведення перших національних чемпіонатів

ІІІ етап

1932–1947

Створення Міжнародної федерації баскетболу (FIBA), проведення перших чемпіонатів Європи з баскетболу серед чоловічих та жіночих команд

IV етап

1948–1965



Проведення перших чемпіонатів світу серед чоловічих та жіночих команд. Надалі чемпіонати світу з баскетболу почали відбуватися один раз на чотири роки

V етап

1966 і до сьогодні

Сучасний етап розвитку баскетболу


Перший етап розвитку баскетболу (1891–1918) – становлення нової гри. Створений для пожвавлення уроків гімнастики баскетбол, поступово перетворився на спортивну гру зі своїми особливостями. У 1894 р. в США були видані перші офіційні правила гри, за якими почали проводити змагання. Одночасно з поширенням гри йшло і формування її техніки й тактики. З'явилися технічні прийоми – ловлення, передачі, ведення і кидки м'яча в кошик. Однак у техніці була відсутня динаміка – усі передачі і кидки виконувалися з місця, двома руками. У тактиці відбулося визначення ігрових функцій учасників команди та їх розподіл на нападників і захисників. Саме в ці роки баскетбол почав поширюватися в країнах Європи та Південної Америки.
Другий етап розвитку гри (1919–1931) характеризується створенням національних федерацій баскетболу, що позитивно вплинуло на її подальший розвиток. У жовтні 1927 р. в Женеві була створена школа фізичної освіти, керівником якої був призначений викладач Спрингфілдського коледжу доктор Елмер Беррі. Відкриття цієї школи мало на меті розвиток баскетболу в Європі та на інших континентах. Баскетбол став широко культивуватися в Чехословаччині, Литві, Естонії, Латвії, Італії, Франції. Південноамериканська баскетбольна конфедерація проводила в ці роки свої континентальні чемпіонати; такі ж змагання проходили і в країнах Східної Азії. Почали проводити і міжнародні зустрічі. У 1919 р. відбувся перший міжнародний баскетбольний турнір між армійськими командами США, Італії та Франції.
Третій етап розвитку (1932–1947) характеризується всесвітнім розвитком світового баскетболу. Знаменною подією в історії гри стало створення 18 червня 1932 р. Міжнародної федерації баскетболу (FIBA). Представники федерацій восьми країн: Аргентини, Греції, Італії, Латвії, Португалії, Румунії, Швейцарії та Чехословаччини – взяли участь у першій міжнародній конференції, одноголосно проголосували за утворення Міжнародної федерації баскетболу та прийняття уніфікованих правил. Гра здобувала дедалі більшої популярності у всьому світі, і 1935 року Міжнародний олімпійський комітет виніс рішення про визнання баскетболу олімпійським видом спорту. У 1936 р. баскетбол був вперше введений до програми Олімпійських ігор. У баскетбольному турнірі XI Олімпійських ігор у Берліні брали участь команди 21 країни. Першим олімпійським чемпіоном стала збірна команда США. Творець гри Джеймс Нейсміт був присутній на олімпійському турнірі як почесний гість. У 1947 р. на міжнародну арену вийшли радянські баскетболісти і баскетболісти інших соціалістичних країн, які з кожним роком більше впливали на розвиток баскетболу як в Європі, так і в усьому світі. У 1935 р. в Женеві відбувся перший чемпіонат Європи для чоловічих команд. Першим чемпіоном Європи стала збірна команда Латвії. Перший жіночий чемпіонат Європи відбувся 1938 року у Римі. Перемогу на ньому здобула національна команда Італії.
Четвертий етап (1948–1965) характеризується не тільки бурхливим поширенням гри у всьому світі, але і значним стрибком в удосконаленні спортивної майстерності, більшим представництвом соціалістичних країн у всіх міжнародних змаганнях, у тому числі і в Олімпійських іграх. У 1948 р. членами Міжнародної федерації баскетболу були вже 50 країн. Розвиток світового баскетболу відбувався не тільки шляхом розширення його географії, але й одночасно розвивалися техніка й тактика гри. З’явилися різні способи передач та ведення м'яча, почали широко застосовувати різноманітні фінти. Своєрідною революцією була поява кидків однією рукою. Якщо раніше команди за гру набирали 20–30 очок, то з появою кидків м'яча однією рукою підсумок зустрічей виріс до 50–60 очок. У тактиці баскетболу накреслився перехід від гри індивідуальної, побудованої в основному на імпровізації окремих гравців, до гри колективної. У 1948 р. американський тренер Т. Арчер вперше представив міні-баскетбол. Гру, призначену для дітей 8–12 років, проводили за спрощеними правилами: менший розмір м’яча (68–73 см в окружності, маса 450–500 г), висота кошика 2 м 60 см, відстань від щита до лінії штрафного кидка – 4 м. Незабаром міні-баскетбол набув великого поширення в багатьох країнах, що культивують великий баскетбол. При ФІБА був створений спеціальний комітет, що займався міні- баскетболом. У 1950 р. в Аргентині відбувся перший чемпіонат світу серед чоловіків, на якому перемогла команда господарів чемпіонату. Через три роки в Чилі вперше було проведено і першість світу для жіночих команд. Звання чемпіонок здобули спортсменки США. Надалі чемпіонати світу серед чоловіків і жінок почали проводити регулярно, раз на чотири У 1965 р. Міжнародна федерація баскетболу об’єднувала вже 122 національні федерації різних країн. На сьогодні її членами є понад 200 національних федерацій.
Наступний етап розвитку світового баскетболу, що почався в 1966 р., характеризується подоланням кризи та подальшим розквітом гри. Велике значення у його розвитку відіграли представники соціалістичних країн, зокрема радянські спортсмени, які увійшли в число лідерів світового баскетболу. Цей етап характеризується гармонійною наступальною й оборонною потужністю команд, зміцненням взаємозв’язків між атакою та обороною. Баскетбол став одним із найбільш видовищних видів спорту. Із розвитком гри зросла кількість різноманітних турнірів і чемпіонатів. FIBA відповідає за проведення олімпійських турнірів із баскетболу, чемпіонатів світу і Європи, проведення міжнародних і європейських кубків.

4. Деякі різновиди баскетболу

Міні-баскетбол. Правила міні-баскетболу розробив на початку 1950-х років американець Джей Арчер. Гра, призначена для дітей 6–12 років, поділяється на два рівні: власне міні-баскетбол (вікова група 9–12 років) і мікро-баскетбол (для дітей до 9 років). Ігровий майданчик та інвентар адаптовано до дитячого віку. Довжина майданчика – 28 м, ширина – 15 м. Кошики кріпляться на висоті 2 м 60 см, сам щит теж менше, ніж у класичному баскетболі: 1,2х0,9 м. М’яч масою 450–500 грамів, окружність – 680–730 мм (для дітей до 9 років маса м’яча становить 300–330 грамів, а окружність – 550–580 мм). Розмітка ігрового майданчика для міні-баскетболу відповідає розмітці стандартного баскетбольного майданчика, але там немає лінії, що обмежує 3-очкову зону, а лінію штрафного кидка проведено на відстані 3,6 м (варіант: 4 м) від щита. У міні-баскетбол грають команди по п’ять гравців у кожній, хоча допускаються і «зменшені» склади – навіть до 2х2. Нерідко проводяться матчі між змішаними командами (до складу яких входять і хлопчики, і дівчатка). Гра триває чотири тайми по 6 хвилин. Дещо відрізняються від класичного баскетболу і самі правила гри. У міні-баскетболі, наприклад, не фіксується «чистий» час і не діє «правило трьох секунд». У ФІБА існує спеціальна комісія з міні-баскетболу, є і Міжнародний комітет з міні-баскетболу. У теперішній час до нього належать представники 170 держав, міні-баскетбол культивується в Північній і Південній Америці, Австралії, Азії і Європі – усього в 195 країнах світу. У 1965 р. відбувся перший чемпіонат світу з міні-баскетболу.

Стрітбол (від англ. «street» – вулиця). Більш динамічний і агресивний вид спорту, ніж класичний баскетбол. У грі беруть участь дві команди по три гравці (іноді з одним запасним) на спеціальному майданчику для стрітболу або на звичайному баскетбольному, задіюючи тільки одну його половину і, відповідно, тільки один кошик. У разі промаху команда, що атакувала до цього кошик, захищає його від атаки суперника і т.д. Яка команда почне гру, визначають за жеребом. Гра йде до того моменту, поки одна з команд не набере 16 очок (але розрив у рахунку повинен становити не менше ніж 2 очки). Іноді грають до розриву у 8 очок або на час (20 хвилин) – у цьому випадку діє правило 30 секунд: якщо за цей час команда не зуміла завершити атаку, м'яч переходить до суперника. За результативний кидок команді нараховується очко, за кидок з 3- очкової зони – два очки. Закинутий у кошик м'яч зараховується лише в тому разі, якщо його торкнулися два гравці команди, що атакує. М'яч після цього переходить до команди, що оборонялася: гра поновлюється, як тільки один із її гравців торкнувся м'яча. При цьому м'яч повинен бути спочатку виведений за межі 3-очкової зони. Пробіжка, подвійне ведення і кидок у кошик зверху заборонені. Найяскравішими та відомими представниками стрітболу є команда під назвою AND1. Ця відібрана з кращих вуличних гравців команда подорожує по світу, збираючи повні зали і вуличні корти глядачів. Приголомшлива командна тактика, повне взаєморозуміння між гравцями і яскрава індивідуальність кожного гравця створюють найяскравіше шоу, на яке мріють потрапити більшість. Щороку команда здійснює тур Америкою, Азією і Європою.

Баскетбол на інвалідних візках. З’явився 1946 року в США. Колишні баскетболісти, які під час Другої світової війни отримали серйозні поранення й каліцтва на полях битв, не захотіли розлучатися з улюбленою грою і придумали «свій» баскетбол. Зараз у нього грають більш ніж у 80 країнах. Кількість офіційно зареєстрованих гравців – 25 тисяч чоловік. Міжнародна федерація баскетболу на інвалідних візках (IWBF) проводить різні спортивні заходи: чемпіонат світу – раз на 4 роки; щорічні турніри клубних команд, зональні змагання (один–два рази на рік) та ін. Баскетбол на інвалідних візках входить до програми Параолімпійських ігор з моменту проведення першої такої Олімпіади в Римі 1960 року. У правилах баскетболу на інвалідних візках є свої заборони й обмеження. Наприклад, заборонено «пробіжку» – коли гравець у процесі ведення м’яча крутить колесо рукою більше ніж два рази.

Корфбол (від гол. кorf – кошик). Цю гру придумав 1902 року шкільний викладач із Амстердама Ніко Брєкхюйсєн. Дві команди по 8 осіб у кожній (4 чоловіків і 4 жінок) грають на майданчику 40х20 м, розділеному навпіл середньою лінією, два тайми по 30 хвилин. Чотири гравці (2 чоловіків і 2 жінок) перебувають на своїй половині майданчика і захищають свій кошик, чотири – на половині команди-суперниці, їхнє завдання – «вразити чужий» кошик. Після двох результативних кидків захисники переходять у зону нападу і навпаки. Корфбол менш контактна порівняно з баскетболом гра. При цьому, згідно з правилами, чоловік може грати лише проти чоловіка, а жінка – проти жінки. Дріблінг у корфболі не допускається, а гравець, що заволодів м’ячем, може зробити з ним не більше ніж два кроки. Кошик, діаметром вужче за баскетбольний (40 см), кріпиться вище (3,5 м). Існує більш «масштабний» варіант гри: з великими розмірами майданчика, кількістю гравців тощо. Корфбол надзвичайно поширений у Голландії (у нього постійно грають понад 100 тисяч осіб, зареєстровано понад 500 клубів, що беруть участь у загальнонаціональних турнірах) і сусідніх із нею країнах. З часом корфбол отримав визнання у всьому світі, зокрема в Україні, на сьогодні входить до програми Світових ігор. Від 1933 року діє Міжнародна федерація корфболу (ІКФ), у теперішній час офіційно визнана МОК та іншими міжнародними спортивними об’єднаннями.

5. 10 цікавих фактів про баскетбол

  1. Баскетбольна форма складається із безрукавної майки та шортів. У 2013 році НБА фінансувала новий стиль: додала рукави до майок, що робило їх схожими на футболки. Вболівальники були обурені такими змінами, тому у 2017 році, коли Nike підписала контракт з НБА на нову уніформу та пообіцяла повернутися до безрукавної класики, усі зітхнули з полегшенням.

  2. Першими баскетбольними кошиками вважають корзинки для персиків, дно яких було закритим до 1913 року. Саме тому, що найперші кошики для гри в баскетбол були не відкритими, після кожного закинутого м’яча суддя підіймався по драбині, щоб дістати його. Щиток позаду кошика з’явився для того, щоб м’яч не потрапив на балкон до вболівальників.

  3. Правила гри у баскетбол в різних країнах інколи відрізняються. Північна Корея відома своїми незвичайними способами нарахування балів. У класичному вигляді, якщо гравець влучить із далекої відстані у кільце, то отримає 3 очка, зі звичайної – 2, від штрафної лінії – 1. У Кореї ж по-іншому: влучання з гри в останні три хвилини матчу приносять 8 очок; якщо м’яч не торкається кільця під час “триочкового”, зараховується 4 очки; за неточний штрафний кидок знімається одне очко; за данк зараховується три очки.

  4. Майкл Джордан у 1996 році взяв участь у зйомках комедії «Космічний джем», де відіграв самого себе разом із 5 відомими баскетболістами НБА та мультиплікаційними героями. У прокаті стрічка зібрала близько 230 млн доларів. Назва фільму походить від баскетбольного сленгу: джем означає кидок зверху. А в 2021 році вийшов фильм «Космічний джем: Нові легенди» із Леброном Джеймсом в головній ролі.

  5. Незамінний сучасний елемент баскетболу триочковий кидок з'явився у грі лише 1961 року. До цього всі кидки оцінювалися у 2 очки, а штрафні — у 1 очко. Звичайно, зовсім іншою була й ігрова розмітка. Вперше триочкові кидки було запроваджено в іграх Східної професійної баскетбольної ліги, а з 1968 року дальні залпи баскетболістів були офіційно закріплені й у правилах NBA.

  6.  В даний час існує тільки дві команди НБА, які були з самого початку. Це «Бостон Селтікс» і «Нью-Йорк Нікс».

  7. Клуб Бостон Селтікс 17 разів ставав чемпіоном НБА, що є абсолютним рекордом у порівнянні з іншими клубами.

  8. Зірка баскетболу Шакіл О’ Ніл всього один раз за свою професійну кар’єру зумів закинути триочковий кидок.

  9. Найвищим баскетболістом в історії був Сулейман Алі Нашнун (Лівія) із зростанням 245 сантиметрів, а самим невисоким — Магси Богз (США) з ростом 160 сантиметрів. Причому особливо йому це не заважало, тому що крім усього важлива ще швидкість і спритність.

  10. Рекорд набраних за один матч очок належить Уілту Чемберлену, який набрав 100 балів в особистий залік. Щоб було ясно, іноді за матч навіть вся команда не може набрати більше 100.



  1. Список використаної літератури



  1. https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/23280/1/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%201_%D0%A4%D0%9A%D1%80%D0%B3%D0%BD_017.pdf



  1. https://daytoday.ua/tsikavi-fakty-pro-basketbol/



  1. https://www.factday.net/8-3-cikavi-fakty-pro-basketbol.html



  1. https://www.redbull.com/ua-uk/basketball-facts



  1. https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-basketbol/

скачати

© Усі права захищені
написати до нас