Міністерство аграрної політики України
Житомирський національний агроекологічний університет
Кафедра акушерства і хірургії
Історія хвороби
Вид тварини: велика рогата худоба
Діагноз: крупнопліддя
Куратор:
Курс 4 група 1
Керівник курації:
Житомир – 2009
Зміст
Розділ 1. Registratio…………………………………...…..3
Розділ 2: Anamnesis vitae……………………………....... 4
Аnamnesis morbid………………………………………….4
Розділ 3: Status presents communis……………………… .5
Розділ 4. status presents locales……………………….. …12
Розділ 5. Лабораторні дослідження…………………..…12
Розділ 6. Diagnosis et diagnosis differentials……………..13
Розділ 7. Prognosis quo ad vitae et valetudiem completae..13
Розділ 8. Dekursys morbid et therapia…………………....14
Розділ 9. Epicrisis……………………………………... …23
10. Список використаної літератури……………………….26
Розділ 1. Registratio
Вид – велика рогата худоба, стать – самка, вік – 4 роки, кличка «Ласка», №1358, масть – чорна з білими плямами, вага 470 кг.
Належить громадянці Ковальчук Ю. Б.
Адреса: Житомирська область, Бердичівський район, с. Радянське, вул. Луганська 63
Дата і час надходження в клініку: 14.03.2009р.
Діагноз при надходженні на амбулаторний прийом: крупнопліддя.
Діагноз первинний: крупнопліддя.
Діагноз при послідуючому спостереженні: крупнопліддя.
Наслідки лікування – протікання без ускладнень родового процесу і післяродового періоду.
Дата вибуття з клініки: 25. 03. 2009р.
Кількість лікувальних днів у клініці – 12.
Підпис куратора –
Розділ 2: Anamnesis
Anamnesis vitae
Тварина придбана у колективному господарстві «Акорд» (с. Радянське Бердичівського району) у 2006 р. Утримується в підсобному господарстві громадянки Ковальчук Ю. Б. у цегляному приміщенні, тип утримання прив’язний, весняно-літній період тварина випасається на пасовищі. Параметри мікроклімату приміщення, в якому утримують тварину: температура 16ºС, відносна вологість 75%, коефіцієнт природного освітлення 0,5. Видалення гною і гноївки проводиться вручну. Годівля трьохкратна. Добовий раціон складається з сіна злакового 1 кг, сіна бобового 0,5 кг, силосу кукурудзяного 3,5 кг, дерті ячмінної 0,3 кг, буряка цукрового 2 кг, сіль-лизунець вволю. Водонапування вволю з автоматичної водонапувалки, вода з сільського водопроводу. Тварину утримують для утримання молока і приплоду. На момент дослідження тварина тільна, спостерігаються передвісники родів. У тварини було 3 лактації. Тварині проводили щеплення проти сибірської виразки 10.09.08, туберкулінізацію 12.12.08 (реакція негативна). Раніше за лікувальної допомогою тварині до клініки не зверталися, зі слів господарки тварина не хворіла. Час останніх родів – 20. 02. 08.
Епізоотичний стан району благополучний щодо інфекційних і інвазійних захворювань великої рогатої худоби, птахів і свиней. В даному підсобному господарстві також утримуються кури. Тварина осіменялась природно.
Anamnesis morbid
Раніше тварина не переносила ніяких інфекційних і неінфекційних захворювань. Попередні роди проходили без ускладнень, телята народжувались без патології розвитку, клінічно здорові. Післяродові періоди проходили без ускладнень.
Розділ 3: Status presents communis
Загальні дослідження
Дата – 14.03.2009
Температура тіла 37,0ºС, частота пульсу – 38 ударів за хвилину, частота дихання – 15 рухів за хвилину.
Габітус. Положення тіла природне стояче. Тілобудова сильна, вгодованість добра, конституція міцна.
Дослідження шкіри. Шкіра темної пігментації, місцями без пігментації, ділянки на тулубі, голові та кінцівках. Помірно зволожена, еластична, свербіж, висипи відсутні. Запах природній, підшкірна клітковина розвинена.
Дослідження шкірного покриву. Шкіра густа та рівномірно вкрита волоссям, яке гладко прилягає. Шерсть блискуча, еластична, не випадає.
Дослідження слизових оболонок. Кон’юнктива матово-червона, склера блідо-рожева, слизові оболонки носа і ротової порожнини блідо-рожеві з жовтуватим відтінком під вуздечкою язика, слизова оболонка піхви гіперемійована. Слизові оболонки помірно зволожені, порушення цілісності відсутні.
Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів. Підщелепові, перед- лопаткові лімфатичні вузли, колінної складки не болючі, не збільшені, округлої форми, рухливі, середньої консистенції.
Дослідження окремих систем
Серцево – судинна система.
Серцевий поштовх боковий, виражений в 4 міжребер’ї, дифузний, ритмічний, середньої сили, відносна тупість серця перкутується в ділянці 3-4 міжребер’я.
Тони серця чіткі, ритмічні, середньої сили, перший більш виражений ніж другий.
Екстракардіальні шуми відсутні.
Артеріальний пульс ритмічний, м’який, помірно наповнений, характер пульсової хвилі помірно спадає.
Органи дихальної системи
2.1. Носові отвори округлої форми, без пошкоджень і накладень. Носове дзеркало зволожене, блискуче, без патологічних змін, неболюче.
2.2. Виділення з носа відсутні.
2.3. Видихуване повітря без запаху, виходить без шумів і хрипів.
2.4. Дихальні рухи ритмічні, середньої сили, частота 15 рухів/хвилину. Фаза вдиху і видиху супроводжується почерговим розширенням і звуженням грудної клітки. Тип дихання грудний, патологічні шуми при диханні відсутні. Задня перкуторна межа легень проходить по маклоку в 11, лопатко-плечового суглоба – в 8 міжребер’ях.
Ограни системи травлення.
3.1. Апетит і спрага збережені, спрага помірна, спотворення апетиту відсутнє.
3.2. Порушення приймання корму і води відсутні. Пережовування корму присутнє, не болюче, не утруднене. Дисфагія відсутня. Рот тварини закритий, губи прилягають одна до одної, мимовільні рухи губ, їх свербіж відсутні. Обидві половини ротової щілини симетричні, витоки, нехарактерні запахи з рота відсутні. В спокійному стані, язик знаходиться в ротовій порожнині.
3.3. Відрижка природна, супроводжується специфічним запахом. Посилення або послаблення не спостерігається. Жуйка виникає через 30-50 хвилин після прийому корму, тривалість жуйки 30-40 хв.
3.4. Форма черева округла, симетрична, ліва половина дещо збільшена, нижні контури живота округлі, місцеві вип’ячування відсутні, голодні ямки вирівняні, в лівій голодній ямці спостерігається періодичне вип’ячування черевної стінки. Шкіра в ділянці черева без патологічних змін, підшкірна клітковина виражена, м’зи черевної стінки дещо напружені, болючість черевної стінки в цілому і окремих її ділянках відсутні. Набряки, пухлини, грижі відсутні.
3.5. Напруженість стінок рубця помірна, наповнення середнє, скорочення ритмічне, число скорочень рубця 2-3 за 2 хвилини. При аускультації рубця прослуховуються періодичні тріскучі звуки, перкусія лівої голодної ямки, де є тимпанічний звук
3.6. Акт дефекації спостерігається кожні 1,5 – 2 год, тривалість акту 5 – 10 секунд, поза при дефекації природна, мимовільність, болючість, напруженість дефекації відсутні.
Нервова система.
4.1. Загальний стан тварини дещо збуджений. Шкірні рефлекси холки, черевний рефлекс присутні. Рефлекси слизових оболонок кон’юнктиви, кореальний рефлекс, чхальний, кашльовий присутні. Глибокі рефлекси – колінний, аххіловий присутні. Підвищення або зниження прояву рефлексів не спостерігається.
4.2. Тактильна, больова, температурна чутливість присутні, їх збільшення або зменшення не спостерігається.
4.3. Координація рухів не порушена, здатність до активних рухів присутня.
4.4. Положення тіла: невимушене стояче, положення голови і кінцівок природне. М’язи знаходяться в тонусі.
молочна залоза.
Огляд збоку та ззаду.
А. Молочна залоза округлої форми, щільно прилягає до вентральної черевної стінки, обидві долі симетричні, соски симетричної форми, закінчуються тупо, довжина 6 см. Деформації, набряклості вимені і сосків не спостерігається.
Б. Шкіра не пігментована, еластична, легко збирається у складки, вкрита тонкими волосками, пошкодження на шкірі відсутні.
В. Відносна величина долей – долі однакових розмірів.
5.2. Пальпація:
А. Температура окремих симетричних ділянок однакова і не відрізняється від температури тіла.
Б. Болючість вимені і сосків не спостерігається.
В. Консистенція паренхіми вимені пружно-еластична, сосків – м’яка.
Г. Структура вимені однорідна, ущільнені чи пом’якшені ділянки відсутні. При промацуванні відчувається часточкова структура.
Д. Молочні цистерни без ущільнень, слизова оболонка волога, без пошкоджень.
Е. Надвименні лімфатичні вузли розміщені у основи задніх долей вимені, величиною з волоський горіх, щільні, рухливі, неболючі.
5.3. Пробне доїння.
А. Сфінктер соскових каналів пружний, знаходиться в тонусі.
Б. Продуктивність та якість вмістимого при пробному доїнні: виділяється молозиво білого кольору характерного запаху, домішки, згустки, пластівці казеїну, фібрин, гній, кров відсутні.
| Дослідження Вмістимого вимені | Передні Долі | Задні долі | ||
| | ліва | права | ліва | права |
| До доїння | Консистенція пружно-еластична, не напружені блідо-рожевого кольору,симет- ричної форми з іншими долями. | Консистенція пружно-еластична, не напружені блідо-рожевого кольору,симет- ричної форми з іншими долями. | Консистенція пружно-еластична, не напружені блідо-рожевого кольору,симет- ричної форми з іншими долями. | Консистенція пружно-еластична, не напружені блідо-рожевого кольору,симет- ричної форми з іншими долями. |
| Після доїння | Дещо м’якшої консистенції, блідо-рожевого кольору, не напружені, симет- ричної форми з іншими долями. | Дещо м’якшої консистенції, блідо-рожевого кольору, не напружені, симет- ричної форми з іншими долями | Дещо м’якшої консистенції, блідо-рожевого кольору, не напружені, симет- ричної форми з іншими долями | Дещо м’якшої консистенції, блідо-рожевого кольору, не напружені, симет- ричної форми з іншими долями |
| Бромтимоло- ва проба | Реакція негативна | Реакція негативна | Реакція негативна | Реакція негативна |
| Проба на мастит | Реакція негативна | Реакція негативна | Реакція негативна | Реакція негативна |
| Мікроскопіч- ні досліджен- ня | Патогенних мікро- організмів не виявлено | Патогенних мікро- організмів не виявлено | Патогенних мікро- організмів не виявлено | Патогенних мікро- організмів не виявлено |
| Бактеріологіч- ні досліджен- ня | Патогенних бакте- рій в молозиві не виявлено | Патогенних бакте- рій в молозиві не виявлено | Патогенних бакте- рій в молозиві не виявлено | Патогенних бакте- рій в молозиві не виявлено |
Дослідження тазу.
6.1. Величина тазу пропорційна розмірам тіла тварини.
6.2. Форма подовженого конуса, що звужується каудально.
6.3. Симетричність безіменних кісток – симетричні.
6.4. Наявність деформації кісток – деформації відсутні.
6.5. Стан зв'язок: сіднично-крижова зв’язка майже не палькується, заглиблення між основою хвоста і сідничним бугром збільшене.
Сечостатевий апарат.
При сечовипусканні поза природна, частота сечовиділення 10 – 12 разів за добу, болючість при сечовиділенні відсутня. Сеча виводиться рівномірно сильним потоком. Тривалість акту сечовиділення 20 – 30 секунд.
Патологічні зміни відсутні.
Вульва помірно зволожена, гіперемійована, набрякла, зяє, спостерігається виділення ниткоподібного тягучого прозорого слизу, больова реакція відсутня, новоутворення відсутні.
Передвір’я піхви:
А. Колір слизової оболонки інтенсивно рожевий.
Б. Ступінь зволоженості – сильно зволожена
В. Больова реакція відсутня.
Г. Стан поверхні – висипи, вузлики, кісти відсутні, поверхня помірно набрякла.
Д. Характер секрету – прозорий, тягучий, слизький, ниткоподібно звисає з піхви.
7.5. Піхва:
А. Колір слизової оболонки – слизова оболонка гіперемійована.
Б. Ступінь зволоженості – сильно зволожена.
В. Больова реакція відсутня.
Г. Стан поверхні – гладка, набрякла, без патологічних змін і ушкоджень.
Д. Характер секрету – прозорий, тягучий слиз, який ниткоподібно звисає з піхви.
7.6. Шийка матки розміщена в тазовій порожнині, спостерігається виділення тягучого прозорого слизу, не значно розкрита.
7.7. Матка:
А. Розміщення – в тазовій порожнині.
Б. Форма циліндрична.
В. Симетричність рогів – не семетричні. Ріг-плодовмістилище – лівий.
Г. Больова чутливість відсутня.
Д. Консистенція: при пальпації прощупуються передлежачі органи плода, плаценти, які мають розмір великого курячого яйця.
Е. Стан маткових артерій: чітко виражена, вібрація середніх і задній маткових артерій з обох боків.
7.8. Яйцепроводи для дослідження не доступні.
7.9. Яєчники для дослідження не доступні.
7.10. Плід круглий, його розмір не відповідає розміру тазу матері, положення повздовжнє, передлежання головне, позиція верхня, членорозташування фізіологічно нормальне (грудні кінцівки лежать на дні тазу, на них – голова). Виразковість відсутня.
Розділ 4. status presents locales
При вагінальному дослідженні встановлено, що розмір плода не відповідає розміру порожнини тазу матері, плід великих розмірів.
Розділ 5. Лабораторні дослідження.
Кров: відносна щільність крові 1,05 г/кг; в’язкість крові 5,0; швидкість зсідання крові – 6 хв. Рефракція кров’яного згустка – 3 години; швидкість осідання еритроцитів 0,2 см/24 год. Кількість гемоглобіну 120 г/л; кількість загального білку в сироватці крові 85 г/л. кількість білкових фракцій в сироватці крові:
альбуміни – 40%
альфа глобуліни – 15%
бета глобуліни – 10%
гама глобуліни – 35%
Кількість еритроцитів – 7,5 т/л
Кількість лейкоцитів – 6,0 г/л
Кількість тромбоцитів – 359 г/л
Кал:
- в калі яєць гельмінтів не виявлено.
Сеча:
- відносна щільність 1, 025 кг/л,
- pH 7,5
- білок, цукор, кетонові тіла, кров відсутні.
Розділ 6. Diagnosis et diagnosis differentialіs
Після проведення вагінального дослідження і виміру передлежачих частин плоду поставлено діагноз – крупнопліддя. Плід більшого розміру, ніж нормально розвинений плід даної породи. Величина тазу матері не відповідає величині плоду. Патологію диференціювали від виродковості плоду – при проведенні вагінального дослідження не виявлено інших патологій розвитку плода крім великих його розмірів.
Розділ 7. Prognosis quo ad vitae et valetudiem completam
При правильному наданні рододопомоги і післяродового догляду прогноз щодо життя і продуктивності матері благо приємний. Прогноз щодо життя плода обережний, оскільки можливі його травмуванні при наданні рододопомоги.
Розділ 8. Decursus morbid et therapia
| Дата і час | ТºС | Пульс уд/хв | Дихання дих.р/хв | Дані дослідження тварини (клінічні, лабораторні) | Терапія, дієта і режим утримання | | ||||||||||
| 14.03.2009 13:00 18:00 15.03.2009 18:00 | 37,0 37,0 37,0 37,0 | 38 38 38 42 | 15 16 15 18 | Клінічне обстеження показало, що тварина є здоровою, у неї спостерігаються передвісники родів: сіднично-крижова зв’язка майже не палькується, заглиблення між основою хвоста і сідничним бугром збільшене: набряк статевих губ, розправлення складок на них, виділення слизу, який ниткоподібно звисає, виділення молозива з вимені. При проведенні вагінального дослідження встановлено, що плід патологічно великих розмірів, його розміри не відповідають розмірам тазу матері. Проведено лабораторне дослідження крові, сечі і калу (результати представлено у розділі 5). Термометрія У тварини спостерігав короткі перейми, інтервал між переймами 20 – 30 хв. Спостерігається стадія розкриття шийки матки, через неї вип’ячується плідний міхур. Термометрія | Тварину піддав санітарній обробці: миття, зовнішні статеві органи, промежину, хвіст і частину крупу оросив розчином калію перманганату 0,1%. Забезпечив моціон – 30 хв. Перевів тварину в сухе приміщення без протягів. Забезпечив сухою чистою підстилкою, вчасне прибирання гною, зміна підстилки 2 рази в день. Дієта. Rp.: kalii permanganate – 2.0 Aquae fontanae – 2000.0 Misce ut fiat solution. D.S.: для зовнішньої обробки тварини Забезпечив тварину сухою чистою підстілкою, вчасне прибирання гною, зміна підстилки 2 рази на день. Дієта: доброякісне сіно, бовтанка з висівок у невеликій кількості. Забезпечив цілодобовий нагляд за твариною з метою надання вчасної рододопомоги. | | ||||||||||
| 16.03.2009 00:45 01:20 02:30 09:00 18:00 | 37,0 37,5 37,7 | 44 42 35 | 20 18 17 | Спостерігав родову стадію: перейми тривалістю 4 – 5 сек. Інтервал між ними 3 – 5 хв. З вульви виступають плодові оболонки у вигляді напівшароподібного флюктуючого міхура. Розрив плідних оболонок, виливання частини навколоплідної рідини. Перейми тривалістю 2 – 4 хвилини, перерва між ними 3 – 4 сек. Плід вклинюється в родові шляхи, з щілини вульви помітні передні кінцівки плода підошвами вниз і лицева частина голови по очні орбіти. У матері спостерігаються сильні потуги, але далі по родовим шляхам плід не просувається. Тварина в стоячому положенні, спостерігається значне занепокоєння. Плід вийшов, вагінальний огляд матері показав: кровотечі, рани, крововиливи шийки матки відсутні, розриви родових шляхів відсутні. Клінічний стан новонародженого нормальний. Термометрія. Вагінальний огляд показав, що послід повністю відокремився. Спостерігається виділення з піхви кров’янистих лохій Термометрія | Забезпечив нагляд за твариною Родові шляхи і виступаючі частини плода змащував стерильним вазеліновим маслом. Закріплював петлі за голову і кінцівки, під контролем руки тягнув плід. Почергово тягнули за одну кінцівку, потім – за іншу, щоб надати плечовому поясу косе положення. Обов’язково підтягую голову, коли тягнемо кінцівки. Мотузки тягнули вверх і на себе. При витягуванні однієї кінцівки другу відштовхували в порожнину матки. Витягування плода здійснювали виключно під час потуг. Використовував при витягуванні плода силу трьох чоловік. Допомогу матері і новонародженому надавав одночасно, для чого використовував помічника. Надав відповідну допомогу новонародженому: перев’язав пуповину на відстані 10 см від черевної стінки. Потім відрізав на відстані на 1 см нижче лігатури. Лігатура з товстої нитки, змочена 5% спиртовим розчином йоду. Обтер новонародженого чистою соломою, дав його облизати матері. Обтер вим’я кип’яченою водою і пустив теля ссати молозиво, не пізніше ніж через годину після народження. Надання допомоги матері: випоїв 1 – 1,5 відра теплої підсоленої води, розтер задні кінцівки, боки і крижі солом’яним жмутом. Корінь хвоста перебинтував, обмив шкіру вульви 0,1% розчином калію перманганату. Забезпечив сухою підстилкою, обмив задню частину тулуба і зросив 0,1% розчином калію перманганату. Раціон: 4 кг доброякісного сіна, випоїв 2 – 3 відра бовтанки з висівок (1,5 кг). Водонапування вволю. # Rp.: Vaselini 500,0 sterelisa. D.S.: для змащування вивідних статевих шляхів. # Rp.: Sol iodi spirituosae 5% - 10,0. D.S.: для зовнішнього використання # Rp.: kalii permanganate – 2.0 Aquae fontanae – 2000.0 Misce ut fiat solution. D.S.: для зовнішньої обробки тварини | | ||||||||||
| 17.03.2009 07:00 18:00 | 37,5 37,5 | 35 35 | 16 16 | Термометрія. Клінічний огляд: стан тварини задовільний спостерігаються виділення з піхви коричневих лохій. Термометрія | Забезпечив сухою підстилкою, обмив задню частину тулуба і зросив 0,1% розчином калію перманганату. Раціон: 5 кг доброякісного сіна, , випоїв 2 – 3 відра бовтанки з висівок (1,5 кг). Водонапування вволю. # Rp.: kalii permanganate – 2.0 Aquae fontanae – 2000.0 Misce ut fiat solution. D.S.: для зовнішньої обробки тварини | | ||||||||||
| 18.03.2009 09:00 18:00 | 37,5 37,8 | 38 36 | 15 16 | Термометрія. Клінічний огляд: стан тварини задовільний спостерігаються виділення з піхви коричневих лохій. Термометрія. | Забезпечив сухою підстилкою, обмив задню частину тулуба і зросив 0,1% розчином калію перманганату. Раціон: 5 кг доброякісного сіна, , випоїв 2 – 3 відра бовтанки з висівок (1,5 кг), 4 кг доброякісних кормових буряків, водонапування вволю. Моціон тварини 1 – 1,5 години на свіжому повітрі. # Rp.: kalii permanganate – 2.0 Aquae fontanae – 2000.0 Misce ut fiat solution. D.S.: для зовнішньої обробки тварини | | ||||||||||
| 19.03.2009 08:00 18:00 | 37,5 37,5 | 38 37 | 15 16 | Термометрія. Клінічний огляд: стан тварини задовільний спостерігаються виділення з піхви коричневих лохій. Термометрія. | Забезпечив сухою підстилкою, обмив задню частину тулуба і зросив 0,1% розчином калію перманганату. Раціон: сіно злакове – 1 кг, сіно бобове – 0,5 кг, силос кукурудзяний – 3,5 кг, дерть ячмінна – 0,3 кг, буряк цукровий – 4 кг, сіль-лизунець вволю, водонапування вволю. # Rp.: kalii permanganate – 2.0 Aquae fontanae – 2000.0 Misce ut fiat solution. D.S.: для зовнішньої обробки тварини | | ||||||||||
| | | | | | | |||||||||||
| | | | | | | |||||||||||
| 20.03.2009 07:00 18:00 | 37,5 37,5 | 39 38 | 15 16 | Термометрія. Клінічний огляд: стан тварини задовільний спостерігаються виділення з піхви слизових лохій. Термометрія. | Забезпечив сухою підстилкою, обмив задню частину тулуба і зросив 0,1% розчином калію перманганату. Раціон: сіно злакове – 1 кг, сіно бобове – 0,5 кг, силос кукурудзяний – 3,5 кг, дерть ячмінна – 0,3 кг, буряк цукровий – 4 кг, сіль-лизунець вволю, водонапування вволю. |
| 25.03.2009 | 37,5 | 38 | 15 | Термометрія. Клінічний огляд: стан тварини добрий, виділення лохій відсутнє. | Забезпечив сухою підстилкою, обмив задню частину тулуба і зросив 0,1% розчином калію перманганату. Раціон: сіно злакове – 1 кг, сіно бобове – 0,5 кг, силос кукурудзяний – 3,5 кг, дерть ячмінна – 0,3 кг, буряк цукровий – 4 кг, сіль-лизунець вволю, водонапування вволю. |
Графік температури, пульсу і дихання (з 14. 03. 2009 по 25. 03. 2009)
Розділ 9. Epicrisis.
Тварині, що поступила на клініку, було поставлено діагноз - крупнопліддя. Крупнопліддя – це перерозвиненість плоду, в результаті чого його розміри не відповідають просвіту тазу матері.{1}
Етіологія. Причини посиленого росту плоду вивчені недостатньо. Можливою причиною може бути міжпородне схрещування, надмірна і неправильно збалансована годівля вагітної самки.{1,2,5}
Патогенез. Структура тазу корови в порівнянні з структурою тазу інших тварин менш сприятлива для родового акту. Вихід тазу з боків обмежений сідничними буграми у вигляді кісткових пластин, які затискають плід при його виході, що посилюється при надмірних розмірах плода і робить неможливим його вихід без допомоги спеціаліста. Плід має максимальну ширину голови в області лобних кісток, що суттєво утруднює вихід голови плода при крупноплідді.{1,5}
Обґрунтування діагнозу. Діагноз поставлено на основі вагінального дослідженні тварини. При вагінальному дослідженні було встановлено, що положення – повздовжнє, передлежання – головне, позиція верхня, членорозташування фізіологічно нормальне (грудні кінцівки лежать на дні тазу, а на них - голова). Але плід більшого розміру, ніж нормальний плід даної породи і розмір плоду не відповідає розміру просвіту тазу матері. Було проведено вимір передлежачих частин плода, що також підтвердило надмірний розвиток плоду. При постановці діагнозу було виключено виродливість, оскільки при вагінальному дослідженні не виявлено інших патологій розвитку плоду, крім надмірно великих розмірів.
Прогноз щодо життя і продуктивності матері сприятливий, оскільки при рододопомозі вона була травмована, відділення посліду завершилось через 6 годин після отелення, післяродовий період протікав без ускладнень, післяродова інволюція завершилась на 10 день після отелення, про що свідчить припинення виділення лохій. Прогноз щодо життя новонародженого сприятливий, при рододопомозі теля не було травмоване, йому одразу була надана відповідна допомога і випоювання молозива.{1,9}
Обґрунтування наданої допомоги, лікування і післяродового догляду. Без сторонньої допомоги з родових шляхів вийшла головка плоду по очні орбіти і передні кінцівки по ліктьові суглоби. Для полегшення витягання плода родові шляхи і частину плоду, що вийшли, рясно змазали стерильним вазеліновим маслом. На голову і передні кінцівки наклали петлі для полегшення витягування плода. Плід витягали за передні кінцівки під контролем руки акушера для попередження глибокого травмування матері і плоду. При витягуванні плоду підтягували вперед спочатку одну кінцівку, щоб надати плечовому поясу косе положення і цим полегшити проходження плечового поясу плода. Обов’язково при витягуванні кінцівок підтягували голову плода, щоб запобігти завертання голови і травмування плода. При витягуванні плода необхідно тягнути не в напрямку осі тулуба, а трохи вверх і на себе, щоб плід не упирався в сідничі бугри, що робить неможливим його вихід з тазу. Якщо прикласти силу незначно вверх і на себе, то впередлежача частина плоду переміщується з ділянки, защемленої між кістками виходу в простір між двома зв’язками і далі плід легко виходить з тазу. Витягувати плід тільки під час перейм і потуг, щоб запобігти травмуванню родових шляхів матері і травмування плода. Для надання допомоги матері і новонародженому слід скористатися допомогою помічника, щоб допомога надавалася одночасно. Для запобігання запалення пупка перед його пере різанням накладаємо лігатуру, місце відрізу дезинфікуємо 5% спиртовим розчином йоду, новонародженого відразу обтираєм, бо випарування з вологої поверхні шкіри можуть стати причиною переохолодження новонародженого. Крім того, обтирання посилює функцію органів дихання, сприяє перистальтиці кишечника. Бажано дати матері облизати новонародженого – це прискорює виділення посліду, підвищує тонус матки, посилює секрецію молочної залози. Приміщення, у якому знаходиться мати, повинне бути теплим і без протягів, оскільки вона часто потіє і є ризик переохолодження. Роди – виснажливий процес для організму, тому відразу після родів необхідно випоїти корові 1 – 1,5 відра теплої підсоленої води. Розтирання задньої частини тіла матері сприяє підвищенню тонусу матки і відділення посліду. Корінь хвоста необхідно перебинтувати для попередження подразнення зовнішніх статевих органів волоссям і заносу інфекції у статеві шляхи. Шкіру вульви обмити 0,1% розчином калію перманганату для попередження заносу інфекції у статеві шляхи. Через 6 годин після отелу необхідно провести вагінальне дослідження з метою встановлення відділення посліду, тому що якщо через 6 годин послід не відділився сам, необхідно надавати роділлі відповідну допомогу. До припинення виділення лохій необхідно щодня проводити клінічне обстеження тварини, термометрію вранці і ввечері, слідкувати, які лохії виділяються, щоб вчасно зафіксувати порушення процесу перебігу інволюції статевих органів. До припинення виділення лохій щодня обмивають вульву 0,1% розчином калій перманганату для попередження заносу інфекції в статеві органи. В перші дні після отелу роділлю необхідно забезпечувати доброякісними кормами, на повний раціон переводять поступово, оскільки організм після родів ослаблений і при неправильній годівлі можливі порушення травлення і порушення перебігу післяродового періоду. З третього дня при нормальній температурі тіла матері необхідно забезпечити моціон на свіжому повітрі. Моціон прискорює і посилює перебіг післяродового періоду.{1,7,9}
Роди і післяродовий період прийняв без ускладнень, що свідчить про правильно надану рододопомогу і післяродове утримання.
Список використаної літератури
Ветеринарное акушерство и гинекология /А. П. Студенців, В. С. Шилов, Л. Г. Субботина, О. Н. Преображенський; Под ред. В. С. Шилова 6-е издание, испр. и доп. – М.: Агропромиздат, 1986. – 480с.
Гончаров В. П., Карпов В. А., справ очник по акушерству и гинекологии животных. – М.: Россельхозиздат, 1980. – 174с.
Коробко Т. П., Цофина А. А., Фармакология с рецептурой. М.: Медицина, 1969- 280с.
Патофізіологія тварин: Підручник + А. Н. Мазуркевич, В. Л. Тарасович., Дж Клугі – К.: Вища шк., 2000р. – 352с.
Практикум по акушерству, гинекологии и искусственному осеменению сельскохозяйственных животных / В. А. Акатов, Н. М. Булгаков, Г. В. Зверева и др. – М.: Колос, 1973 – 210с.
Валгошкин С. Д. Акушерство – гинекологическая диспансеризация коров и телок. – Минск: Урожай, 1987. – 128с.
Кононов Г. А. Справочник по ветеринарии. Л. Колос, 1979. – 400с.
Логвинов Д. Д.: Беременность и роды у коров. – К.: Урожай, 1975. – 240с.
Яблонский В. А. Практичнее акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. – К.: Мета, 2002. – 319с.
Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин/ В. І. Шевченко, І. П. Кондрахін. – Біла церква, 1999.