Ім'я файлу: Реферат з Інженерної психології.docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 15.03.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 15.03.2021
скачати
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ СУСПІЛЬНИХ НАУК
КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ
РЕФЕРАТ З ДИСЦИПЛІНИ «ІНЖЕНЕРНА ПСИХОЛОГІЯ»
НА ТЕМУ:
Інженерна психологія та її предмет
Студентки 3 курсу
заочної форми навчання
спеціальності «Психологія»
Борщик Мирослави Іванівни
Викладач:
Синишина Вікторія Михайлівна
м.Ужгород - 2021 рік
ВСТУП
З розвитком і ускладненням техніки зростає значення людського фактору на виробництві. Необхідність вивчення цього фактору й урахування його при розробці нової техніки і технологічних процесів, при організації виробництва і експлуатації обладнання є необхідною умовою ефективного розвитку виробництва. Функціонування технічних пристроїв і діяльність людини, яка користується цими пристроями в процесі праці, повинні розглядатися у взаємозв’язку.
Цей погляд привів до формування поняття системи “людинамашина” – системи, яка включає людину-оператора (групу операторів) і машини, за допомогою яких здійснюється трудова діяльність. Система “людинамашина” є окремим випадком керованих систем, у яких функціонування машини і діяльність людини пов’язані єдиним контуром регулювання. При організації взаємодії людини і машини основна роль належить психологічним властивостям людини: сприйняттю, пам’яті, мисленню, увазі і ін. Необхідність вивчення цих властивостей людини у системі “людина-машина” обумовила появу та розвиток інженерної психології.
Мета викладання дисципліни: Вивчення психологічних аспектів процесів та структури інформаційної взаємодії людини і техніки, у тому числі й процесів прийому, переробки, збереження інформації людиною, ухвалення рішення і психічної регуляції керуючих дій, а також урахування взаємного впливу різних компонентів системи “людина-машина” при її проектуванні, створенні і експлуатації.
Освітні завдання дисципліни: - сформувати у студентів теоретичні знання про закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення й експлуатації систем “людина - машина ” - особливості роботи в сучасних умовах, а саме:
a) інтенсифікація психічної діяльності людини, тобто прискорення темпів і відповідно підвищення рівня напруженості психічної діяльності людини для досягнення більшої результативності;
б) опосередкованість діяльності, тобто заломлення психічних явищ та процесів через систему факторів, що виступають як своєрідні фільтри чи регулятори (наприклад, у діяльності оператора такими регуляторами виступають інформаційні і концептуальні моделі, оперативні образи керованих об’єктів і т.п.);
в) включеність у діяльність, що означає етап, входження людини в систему вимог, норм, прав, обов'язків і очікувань, які висуває до нього сфера його діяльності. - особливості операторської діяльності її структуру, а також фактори, що на неї впливають; - аналіз функцій людини в СЛМ, вивчення структури і класифікація діяльності оператора; - вивчення процесів переробки інформації людиною-оператором; - розробка принципів побудови робочих місць операторів; - вивчення впливу психологічних факторів на ефективність систем “людина-машина”; - розробка принципів і методів професійної підготовки операторів у СЛМ; - інженерно-психологічне проектування й оцінка систем “людинамашина”; - визначення економічного ефекту інженерно-психологічних розробок; - ознайомлення з діяльністю і завданнями практичного психолога у СЛМ.
Практичні завдання дисципліни: - допомагати людині-оператору найбільш повно й ефективно реалізовувати себе в праці, знаходити задоволення від трудового процесу; - вирішувати різноманітні завдання щодо удосконалення діяльності оператора на підставі вивчення закономірностей трудової діяльності, ролі психічних процесів та їх індивідуальних особливостей в реалізації трудових завдань; - адаптувати людину до різноманітних компонентів діяльності (її засобів, змісту, умов й організації); - застосовувати знання про закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки в практиці проектування, створення і експлуатації систем “людина-машина”.
ІНЖЕНЕРНА ПСИХОЛОГІЯ ТА ЇЇ ПРЕДМЕТ
Внаслідок технічного переозброєння виробництва істотно міняються функції і роль людини в процесі праці. Особливостями праці в сучасних умовах стають:
-інтенсифікація психічної діяльності людини, тобто прискорення темпів і відповідно підвищення рівня напруженості психічної діяльності людини для досягнення більшої результативності;
-опосередкованість діяльності, тобто заломлення психічних явищ чи процесів через систему факторів, що виступають як своєрідні фільтри чи регулятори (наприклад, у діяльності оператора такими регуляторами виступають інформаційні і концептуальні моделі, оперативні образи керованих об'єктів і ін.);
-ескалація опосередкованості, тобто тенденція до її постійного наростання, збільшення числа ланок, які опосередковують психічну діяльність;
-включеність у діяльність, що означає етап, входження людини в систему вимог, норм, прав, обов'язків і чекань, що пред'являє до неї сфера її діяльності.
Вивченням людського фактора в техніці займається спеціальна галузь психологічної науки — інженерна психологія.
Об‘єктом інженерної психології є діяльність людини у взаємозв'язку з роботою машин, які вона використовує, тобто так звана система “людина — машина” (СЛМ), що складається з людини-оператора (групи операторів) і машини, за допомогою якої вона (вони) здійснює трудову діяльність. При цьому машиною в СЛМ називають сукупність технічних засобів, які використовуються людиною-оператором у своїй діяльності.
Основний предмет досліджень інженерної психології — процеси і структура інформаційної взаємодії людини і технічних засобів, в тому числі процеси прийому, переробки, збереження інформації людиною, прийняття рішення і психічної регуляції дій.
В умовах постійно зростаючої ролі людського фактору в сучасному виробництві інженерній психології надається все більше значення.
Інженерна психологія — галузь психологічної науки, що вивчає закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення й експлуатації систем “людина – машина” (СЛМ). Інженерна психологія вивчає системи “людина-техніка” з метою досягнення їх високої ефективності і розробляє психологічні основи: - конструювання техніки і організації управління технологічним процесом; - підбору людей, які володіють необхідним рівнем індивідуальнопсихологічних, професійно важливих якостей для роботи з певною технікою; - професійною підготовкою людей, які використовують у своїй професійній діяльності складні технічні пристрої. Інженерна психологія як наука має двоїстий характер. З одного боку, це самостійна психологічна дисципліна, яка вивчає людину у всій повноті проявів психіки у трудовому процесі. З іншого боку, в інженерній психології має місце виражений технічний, інженерний аспект, який стосується конструювання техніки. Це обумовлено особливістю самого двоїстого за своєї природою об’єкта дослідження – системи “людина-техніка”.
Технічний прогрес у промисловості, в транспортній галузі, в енергетиці, у військовій справі супроводжується зростанням ролі людини у забезпеченні високої ефективності виробництва. Механізація та автоматизація виробничих процесів, впровадження обчислювальної техніки та інформаційних технологій докорінно змінюють діяльність людини, висуваючи до неї нові більш високі вимоги. Одночасно принцип гуманізації трудової діяльності визначає необхідність створення нормальних умов для підвищення працездатності людини, збереження її здоров’я гармонійного розвитку особистості професіонала.
Протягом багатьох років змінювалися і вдосконалювалися знаряддя праці, змінювалися форми взаємодії людини з технікою, проте тривалий період часу функції людини по відношенню до техніки залишалися незмінними, такими, що вимагали потужних енергетичних затрат та застосування в основному фізичної сили. Узгодження дій людини і техніки вирішувала наука - фізіологія праці.
На початку 20ст., з появою нових технічних засобів з’явилися нові види трудової діяльності – керування літаками, авто, потягами, кораблями, що вимагало врахування не тільки антропометричних і фізичних особливостей людини, а й психологічних її якостей (швидкість реакцій, особливостей пам’яті, уваги, мислення). Вирішенням цих питань займалася нова дисципліна - психологія праці. Подальший розвиток технічного прогресу призвів до виникнення значних суперечностей між потребами зростаючого виробництва та матеріально-технічною базою, що стримувала цей розвиток. Це дало поштовх до розвитку та широкого впровадження автоматизованих систем управління (АСУ) в різні галузі виробництва, що змінило структуру професійної діяльності людини.Прикладом таких систем є системи управління електростанціями, нафтовою промисловістю, системи управління на металургійних, машинобудівних, хімічних підприємствах. Впровадження АСУ змінило сам характер праці людини, оскільки переважаючими стали не енергетичні а інформаційні її функції, а саме функції програмування, управління та контролю виробничого процесу. Зміна характеру трудової діяльності по-іншому поставила проблему взаємодії людини та техніки. З розвитком складних наукоємких технологій можливості людини значно розширилися, проте і керування такими технологіями стає дедалі складнішим, що змушує людину працювати на межі її психофізіологічних можливостей. Прикладом цього може бути Друга світова війна, під час якої нову техніку не змогли ефективно використовувати навіть добре навчені спеціалісти, що призвело до чисельних аварій, які траплялися внаслідок помилок людини. Зростання швидкості та могутності промислових процесів, їх складність та необхідність точності протікання загострили проблему врахування людського фактору при створенні та експлуатації складних систем, що позначаються як системи типу “людинамашина” чи “людина-техніка”. Врахування людського фактора передбачає:
1)зосередження не тільки на анатомо-фізіологічних особливостях, а й врахування психологічних характеристик людини;
2)необхідність визначення таких якостей особистості, які потрібні їй для управління складними технологіями. Це пов’язане з тим, що при всій складності техніки тільки людина відіграє в її роботі вирішальну роль, приймаючи та виконуючи відповідальні рішення і несе за них юридичну відповідальність. Система “людина-машина” належить до систем у яких функціонування машини та діяльність людини пов’язані єдиним контуром регулювання.
Отже, впровадження та експлуатація нової техніки та технологій висунуло нові проблеми, що стали передумовою виникнення і розвитку такої галузі знань, як інженерна психологія. Перша проблема – це суттєва відмінність між проектувальною та експлуатаційною надійністю системи “людинатехніка”. Друга–зростання нервово-психічних захворювань, викликаних так званим “індустріальним стресом”. Третя–зростання травматизму на виробництві. Четверта – висока плинність кадрів через невдоволення працівника своєю роботою. Про важливість інженерно-психологічного підходу свідчать такі дані: надійність автоматизованих систем при польоті навколо Місяця становить 20%, а з участю людини – 70% і зростає до 93%, якщо людині надати можливість ліквідувати недоліки у роботі систем. Американська статистика свідчить, що 40% відмов при випробуванні ракет, 63,3% - на морському флоті, і81% у авіації зумовлено помилками людини.
У березні 1957 року на Всесоюзній конференції з питань психології
праці інженерну психологію було визначено як самостійну галузь психологічного дослідження. Вже в 1959 р. у Ленінградському державному університеті була створена лабораторія інженерної психології, яку очолив Б.Ф. Ломов. В США та Англії такі лабораторії існували ще в середині 40-х років.
Отже, неможливість вирішення проблем, які пов’язані із створенням систем “людина-машина” тільки інженерними методами, необхідність мати інформацію про психічну діяльність людини в сучасних технічних системах зумовили появу інженерної психології. Системи “людина-техніка” характеризуються рядом особливостей: -управління об’єктом здійснюється дистанційно, тобто інформація про об’єкт обмежена в просторі і часі та відображається за допомогою інформаційних моделей; -всі професійні задачі передбачити неможливо, тому людина не має жорсткої програми дій; -при виконанні функцій управління людина працює в режимі дефіциту часу; -людина перебуває в стані сильного емоційного напруження, що зумовлено відповідальністю за прийняті рішення; -задачі, що вирішуються потребують прогностичних антиципуючих оцінок.
Отже, передумовами виникнення і розвитку інженерної психології є:
1) недостатня ефективність СЛМС, їх висока аварійність у зв'язку з незадовільним урахуванням у конструкції цих систем функціональних можливостей людини і психологічних закономірностей;
2) зростання травматизму людей, які взаємодіють з технічними системами на виробництві й у побуті;
3) велика плинність кадрів у зв'язку з незадоволеністю людей важкою, небезпечною, нецікавою чи недостатньо продуктивною працею;
4) зростання числа захворювань, пов'язаних з функціональною перенапругою організму і психіки через нераціональні умови й організацію праці, високі робочі навантаження і ін.( Г.К.Середа, Ю.Л.Трофімов).
Інженерна психологія розвивалася в тісному зв’язку з іншими науками, використовуючи їхні досягнення та одночасно ставлячи перед ними нові завдання. Перш за все розвиток інженерної психології зумовлений розвитком психологічної науки в цілому, оскільки основний об’єкт вивчення психології – людина, а в інженерній психології – людина-оператор, тобто людина, що здійснює трудову діяльність у взаємодії з машиною. Досліджуючи процеси функціонування СЛМ, інженерна психологія опирається на методологічну базу – принципи, теоретичні концепції, методи дослідження загальної психології. Вона використовує знання про закономірності перебігу психічних процесів, у відповідності з якими людина-оператор приймає, зберігає та переробляє інформацію. Велике значення мають дані психофізіології, що розкривають фізіологічне забезпечення психічних процесів, індивідуальні особливості їхнього вияву, допомагають з’ясувати психофізіологічну „ціну” досягнення мети. Дуже тісним є зв’язок інженерної психології з психологією праці – в напрямку вивчення механізмів регуляції трудової діяльності, раціональної організації праці, професійного відбору та навчання операторів. Також інженерна психологія перетинається з проблемами соціальної психології. Сучасні СЛМ обслуговує значна кількість людей, і тому виникають питання щодо формування виробничих груп, екіпажів, налагодження комунікаційних з’вязків, соціально-психологічного клімату. Дані соціально-психологічні проблеми вирішуються у специфічному ракурсі – взаємодії людини в СЛМ.
Розширення та збагачення сфери досліджень інженерної психології, а також встановлення численних міждисциплінарних зв’язків зумовлені постійно зростаючою складністю СЛМ та суттєвим плином факторів зовнішнього середовища.Навколо інженерної психології утворився науково-практичний комплекс – ергономіка, метою якого є розгляд системи „людина-машинасередовище” з акцентом на фізіолого-гігієнічному аспекті досліджень.
Складність сучасних систем підвищує роль соціальних та організаційних факторів на виробництві. Функціонування таких соціотехнічних систем значною мірою залежить від управління ними, тому інженерна психологія співпрацює з психологією управління, яка вивчає структуру управлінської діяльності при застосуванні різних автоматизованих систем.
Інженерна психологія також співпрацює з кібернетикою, наукою, що вивчає закономірності процесів управління різними системами – живими організмами, технікою, суспільством. Врахування досліджень у цій галузі допомагає вивчати СЛМ з єдиних позицій, інтегруючи такі різні системи, як людина і машина. При цьому враховується як специфіка діяльності людиниоператора, що підпорядковується біологічним та психологічним законам, так і специфіка роботи машини, що зумовлена фізичними та хімічними законами.
Важливе значення мають досягнення математики, застосування математичних методів, особливо на стадіях проектування.Впровадження у виробництво нових інженерно-психологічних розробокпотребує визначення їхньої економічної ефективності, доцільності залучення додаткових коштів, тому інженерна психологія співпрацює й з економікою (Г.К.Середа, Ю.Л.Трофімов).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Борисов, С.В. и др. Справочник по инженерной психологии С.В. Борисов. - М.: Машиностроение, 1982. -368с.
2. Бурлак, Г.Н. Организация труда на предприятиях информационновычислительного обслуживания Г.Н. Бурлак. - М. : МЭСИ, 1995. - 61 с.
3. Лоос, В.Г. Промышленная психология В.Г. Лоос. - Киев: Техника, 1980. - 184 с.
4. Денисов, В.Г. Инженерная психология в авиации и космонавтике В.Г. Денисов, В.Ф. Онищенко. М-.: Машиностроение, 1972. - 316 с.
5. Душков, Б.А. Основы инженерной психологии Б.А.Душков, Б.Ф.Ломов, В.Ф. Рубахин. - М.: Высшая школа, 1986. -448 с.
6. Душков Б.А., Королев А.В., Смирнов Б.А. Основы инженерной психологии: Учебник для студентов вузов. – М., 2002.
7. Галактионов, А.И. Основы инженерно-психологического проектирования АСУ ТП А.И. Галактионов. - М.: Энергия, 1978. - 208 с.
8. Гульчак Ю.П., Северин Л.І. Основи інженерної психології: Навч. посібник. Частина II – Вінниця: ВНТУ, 2004. – 85 с.
9. Носкова О. Г. Психология труда : 4 - е изд. , стер./ О. Г. Носкова. - М.: Издательский центр "Академия", 2008. - 384 с
10. Продайко В.М., Учитель І.Б. Інженерна психологія. Частина 1. Вступ до інженерної психології: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008.