Ім'я файлу: d175158.doc
Розширення: doc
Розмір: 1654кб.
Дата: 22.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
тема 21-22 нерви.docx
Диспепсія.pdf
Розширення: doc
Розмір: 1654кб.
Дата: 22.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
тема 21-22 нерви.docx
Диспепсія.pdf
{ Документ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства охорони здоров'я
N 590 ( v0590282-20 ) від 28.02.2020 }
| ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 2 грудня 2004 р. N 593 |
ПРОТОКОЛ
НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ТУБУЛО-ІНТЕРСТИЦІАЛЬНИЙ НЕФРИТ
Інформація про розробників
Інститут нефрології АМН України: 02125, Київ, вул. П. Запорожця, 26, тел.: 512-64-74.
Колесник М. О. - д. мед. н., професор, директор Інституту терапії;
Величко М. Б. - к. мед. н., провідний науковий співробітник;
Дудар І. О. - д. мед. н., керівник відділу еферентної терапії;
Степанова Н. М. - к. мед. н., провідний науковий співробітник.
Вступ
Тубуло-інтерстиціальний нефрит (ТІН) - гетерогенна група неспецифічних уражень канальців і інтерстиціальної тканини нирки з наступним поширенням запального процесу на всі структури ниркової тканини інфекційного, алергічного або токсичного генезу, що характеризується гострим або хронічним перебігом.
Захворювання вперше описано W.Cauncilman в 1889 році як ускладнення скарлатини, а розповсюдження воно набрало пізніше у зв'язку з впровадженням у клінічну практику сульфаніламідних препаратів у 1946 році. Загальна частота ТІН становить 0,7 на 100000 населення. У найбільших аутопсійних виборках гострий ТІН знаходили у 1,7 %, хронічний ТІН - у 0,2 % випадків. Як правило, гострий ТІН є основною причиною "невідомої ниркової недостатності" із збереженим діурезом та нормальними розмірами нирок. Захворювання нирок з ураженням виключно канальців та інтерстицію становить 20 - 40 % випадків хронічної ниркової недостатності (ХНН) та 10 - 25 % стає причиною гострої ниркової недостатності (ГНН). Чоловіки та жінки хворіють на гострий ТІН з однаковою частотою при наступному розподілі хворих за віком: 1/4 < 20 років, 1/3 - 20 - 40 років, та 1/3 - понад 40 років, що свідчить про відсутність вікової градації щодо частоти захворювання. У більшості країн розповсюдженість інтерстиціального нефриту просто не відома, що пояснюється недостатньою обізнаністю лікарів з даною патологію нирок та відсутністю чітких клініко-лабораторних критеріїв для діагностики.
Класифікація тубуло-інтерстиціального нефриту
За МКХ-Х
N 10 - Гострий тубуло-інтерстиціальний нефрит;
N 11 - Хронічний тубуло-інтерстиціальний нефрит;
N 12 - Неуточнений гострий чи хронічний тубуло-інтерстиціальний нефрит.
Загальноприйнятої класифікації тубуло-інтерстиціального нефриту немає.
Клінічно виділяють гострий (ГТІН) та хронічний (ХТІН) тубуло-інтерстиціальний нефрит.
R. Colvin, L.Fang (1994) вважають, що ці поняття не тільки клінічні, але й морфологічні.
Крім цього, виділяють: 1) первинний гострий, первинний хронічний ТІН (захворювання виникає в інтактній нирці); 2) вторинний гострий, вторинний хронічний ТІН (захворювання супроводжує будь-яке інше ураження нирок).
Патогенетично
1. ТІН з гуморально-імунним механізмом ураження нирок.
2. ТІН з клітинними імунними реакціями, що викликані аутологічними і екзогенними факторами.
Відповідно етіологічному чиннику виділяють наступні етіологічні фактори розвитку інтерстиціального нефриту:
1. ТІН внаслідок дії лікарських препаратів (у порядку зменшення нефротоксичної дії):
антибіотики: пеніциліни, цефалоспорини, гентаміцин, тетрацикліни, рифампіцин, доксициклін, лінкоміцин та ін.; сульфаніламіди; нестероїдні протизапальні препарати; ізотопні препарати; протисудомні препарати; антикоагулянти (варфарин); діуретики: тіазиди, фуросемід, тріамтерен; імунодепресанти: азатіоприн, сандимун; інші: алопуринол, ІАПФ, клофібрат, ацетилсаліцилова кислота, препарати золота, літія, рекомбінантний інтерлейкін-2; гіпервітаміноз D.
2. ТІН при інфекціях внаслідок:
• прямої ушкоджуючої дії: -гемолітичний стрептокок, дифтерійна палочка, віруси інфекційного мононуклеозу, кору, грипу, парагрипу, аденовірусу, цитомегаловірусу, СНІДу, вірус герпесу, мікобактерії туберкульозу, лептоспіроз, бруцельоз, кандидоз, гострий вісцеральний лейшманіоз;
• непрямої ушкоджуючої дії: сепсис будь-якої етіології.
3. ТІН при системних ураженнях можуть спричинювати:
• імунні захворювання: первинні (системний червоний вовчак, криз відторгнення трансплантата, синдром Шегрена, синдром Гудпасчера, змішана кріоглобулінемія, гранулематоз Вегенера);
• метаболічні зрушення (підвищення концентрації у крові уратів, оксалатів, кальцію, калію, сімейний інтерстиціальний нефрит з гіпокаліємією);
• інтоксикації важкими металами, етиленгліколем, оцтовою кислотою, аніліном;
• лімфопроліферативні хвороби;
• хвороби гемопоезу: гемоглобінопатії;
• інтоксикації внаслідок дії гепатотоксинів (отрута блідої поганки), формальдегіду, хлорованих вуглеводнів;
• природжені хвороби: вроджений нефрит, "губчата" мозкова речовина нирки, хвороба медулярних кіст, полікістоз;
• уропатії, в тому числі везикоуретральний рефлюкс, механічна обструкція;
• ендемічні хвороби: балканська нефропатія.
4. Ідіопатичний тубуло-інтерстиціальний нефрит.
Виходячи із частоти етіологічних чинників, пропонують класифікувати інтерстиціальний нефрит на токсико-алергічний, дисметаболічний, поствірусний, лептоспірозний, інтерстиціальний нефрит на фоні ниркового дисембріогенезу, циркуляторний (зміни інтерстицію у хворих на гіпертонічну хворобу, інші захворювання, які супроводжуються підвищенням артеріального тиску), аутоімунний.
Мета розробки: підвищення ефективності лікування хворих на гострий тубуло-інтерстиціальний нефрит (ГТІН) та хронічний тубуло-інтерстиціальний нефрит (ХТІН).
Завдання розробки:
1. Визначити алгоритм діагностики ГТІН та ХТІН.
2. Розробити протокол лікування хворих на ГТІН та ХТІН.
3. Визначити критерії ефективності лікування, реабілітаційні заходи та принципи диспансеризації хворих на тубуло-інтерстиціальний нефрит.
Сфера застосування протоколу: міські та обласні нефрологічні стаціонари, міські та обласні нефрологічні центри, Інститут нефрології.
Приклади формування клінічного діагнозу:
Гострий тубуло-інтерстиціальний нефрит на тлі інфекційного мононуклеозу з порушенням азотовидільної функції нирок 2-го ступеня, фаза відновлення функції нирок.
Хронічний тубуло-інтерстиціальний. нефрит на тлі туберкульозу легень, артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність II ступеня, анемія.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 30