Ім'я файлу: Пеньковий_Є.docx
Розширення: docx
Розмір: 44кб.
Дата: 03.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
Реф.docx
Пономаренко Яна, Г-2, ср.docx
Теория гос. и права. Список действующих кодексов.docx


Міністерство освіти і науки України

Державний податковий університет
Реферат

з дисципліни “Спортивна журналістика”

на тему: “Інформаційні жанри”

Ірпінь 2023

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.

1.1Традиційна класифікація інформаційних жанрів

Розділ 2. Інформаційні жанри. Особливості розвитку

Висновок



ВСТУП 

В українській пресі традиційно склалися усталені форми та методи масованого впливу на читача через друковане слово. Проте жанри журналістики мають тенденцію до швидких і часом малопрогнозованих змін, оскільки ситуація в сучасному суспільстві також змінюється кардинально і за мінімально стислі часові параметри. Україна, яка прагне вступити до європейської спільноти, вже відчула вплив не тільки позитивних євроінтеграційних процесів, а й наступ транснаціональних корпорацій і масової культури. Це певним чином позначається на розвитку друкованих ЗМІ в Україні, коли вітчизняні газети та журнали змушені боротися за право потрапити до читача, долаючи опір кольорових космополітичних видань, за якими стоять поважні транснаціональні корпорації з їх величезним рекламним бюджетом. Тож особливого значення у становленні вітчизняної журналістики набуває проблема розвитку жанрів преси як дієвого знаряддя оптимізації творчого процесу. Нестабільність політичної ситуації в Україні, не прогнозованість становища вітчизняного бізнесу, погіршення соціально-побутових умов життя людей потребують відповідної реакції з боку журналістів під час виконання ними їх професійних обов'язків.

РОЗДІЛ 1. Жанри журналістики. Їх залежність від об’єкта відображення, призначення твору і масштабу охоплення дійсності та літературно-стилістичних засобів.

Вивчити назви жанрів у журналістиці, їх ознаки, звичайно, не так складно. Але володіти цією гнучкою змінною “упаковкою” набагато складніше. Жанр журналістського твору завжди визначається задумом, змістом, роллю, яку виконує данний твір на сторінках газети, масштабами і способами узагальнення в ньому дійсності, хоча щоденна журналістська практика дає достатньо підстав для зворотніх висновків. 

  Важливо зрозуміти, що ті чи інші жанри в процесі історичного розвитку журналістики сформувались об’єктивно і причиною їх виникнення є потреба різнобічного відображення дійсності. Вони не є ні вічними, ні застиглими, раз і назавжди даними.

Які ж критерії поділу журналістики на жанри? В сучасній науці утвердилася думка, що об’єктивно існує не один, а декілька таких критеріїв.

  • Перший з них - ОБ’ЄКТ ВІДОБРАЖЕННЯ. Тобто конкретний життєвий матеріал, який лягає в основу журналістського виступу. Звичайно, про одне й те ж явище можна написати замітку, а можна роман.

  • Другим і чи не найважливішим критерієм поділу творів журналістики на жанри є ПРИЗНАЧЕННЯ того чи іншого виступу. Дуже багато залежить від того, яку мету ставить перед собою редакція і конкретний автор. Одна справа, коли автор хоче просто повідомити про той чи інший факт. В даному випадку маємо справу із хронікою, заміткою. Коли ж необхідно відтворити подію, автор вдається до звіту чи репортажу. Позиція людини, її погляд на те чи інше явище, її думки, висновки вимагають діалогічної форми відтворення реальності. І тут вступає у права такий жанр, як інтерв’ю у його різноманітних модифікаціях - від фіксації висловлювання людини до аналітичного діалогу між журналістом і його співрозмовником.

  • Тісно зв”язаний з призначенням твору є третій критерій - МАСШТАБ ОХОПЛЕННЯ ДІЙСНОСТІ, МАСШТАБ УЗАГАЛЬНЕННЯ. Цей критерій дає можливість не тільки розрізнити матеріали інформаційно-описові та аналітичні, а й диференціювати літературні різновиди у групі аналітичних жанрів. Це особливо впадає у вічі при зіставленні таких усталених форм публіцистики як кореспонденція, коментар, стаття, огляд. Вони, крім інших ознак, різняться саме широтою охоплення життя, масштабністю узагальнень.

  • Нарешті, четвертим критерієм поділу творів журналістики на жанри є ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРНО-СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ вираження задуму. Одні мовно-стилістичні прийоми використуються в інформації, інші - в нарисі чи фейлетоні. Те, що виглядає цілком природньо у діловій кореспонденції (аналіз цифр, послідовний виклад і аналіз фактів, технологічних процесів), не підходить для нарису, де характерне художнє відтворення дійсності.

Таким чином, ми виділили чотири суттєвих ознаки, що характеризують специфічность того чи іншого публіцистичного жанру. І найголовніше: жанр визначається не якоюсь одною із цих ознак, а за всіма ознаками в їх сукупності.

Жанри журналістики прийнято групувати на три групи:

1.Інформаційні.

2.Аналітичні.

3.Художньо-публіцистичні.

До першої групи відносять замітку, звіт, інтерв”ю, репортаж, інформаційну кореспонденцію (жанри,

головне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію. явище).

До другої групи прийнято відносити аналітичну кореспонденцію, статтю з її різновидами, огляд, лист, огляд преси. Тобто твори, головне призначення яких аналізувати. узагальнювати, робити висновки, давати рекомендації.

До третьої групи відносять нарис, фейлетон, памфлет, інші модифікації так званої художньої публіцистики.

Але поділ журналістських творів на жанрові групи і жанри досить умовний. Життя, жива журналістика і практика завжди багатша за наукові уявлення про неї. Живу творчість важко вкласти у прокрустове ложе схем і класифікацій.


    1. Традиційна класифікація інформаційних жанрів


До традиційних аналітичних жанрів належать: інформаційне повідомлення, замітка, кореспонденція, репортаж, інтерв'ю, звіт, опитування, питання - відповідь, порада, прес - реліз, некролог.

Інформаційне повідомлення - це оперативний короткий виклад сутності актуальних: факту, події, явища (5-30 рядків).

Замітка - розширена (у міру) інформація, що може містити короткий виклад (два-три речення) передісторії факту, події або явища (30 - 70).

Кореспонденція - це те, у що перетворюють свої замітки всі початківці або слабкі журналісти. Насправді ж кореспонденція відрізняється від замітки більшими інформативними можливостями за рахунок обсягу, розповідності та широти висвітлення (деталізація, прогнозування) (30 - 100).

Репортаж - виклад актуального фактичного матеріалу, отриманого з «місця події». Оповідач - безпосередній учасник події або спостерігач. Тут припустимі емоційність, вигуки, суб'єктивні відчуття. Найчастіше використовується пряма мова, короткі діалоги (від 100 та більше).

Інтерв'ю - діалог журналіста з іншою особою, що має на меті коротке висвітлення факту, події, явища, розповідь про самого суб'єкта.

Звіт - інформація яка пишеться після прес-конференцій, презентацій, симпозіумів, з'їздів. Також замітка або кореспонденція, що послідовно перераховує отриману фактуру, іноді з вкрапленням прямої мови головних діючих осіб (50 - 300).

Опитування - симбіоз журналістики та соціології. Подання колективної думки щодо однієї або декількох спеціально обраних проблем, тем, питань (не більше 150).

Питання-відповідь - відповідь фахівця або редакції на питання читачів, наприклад, «прямий зв'язок». Як прийом часто завершує бесіду або інтерв'ю (до 20).

Порада - близький попередньому жанр, що відрізняється лише відсутністю запитання. У кожному разі це - вузькоспеціалізована інформація: «поради садівникам», «наш домашній лікар» (не більше 80).

Прес-реліз - «закулісний жанр», тому що готується, як правило, PR-журналістом для колег із суспільно-політичних ЗМІ або фахівців. Фактологічна презентація об'єктів, суб'єктів і подій, що служить сировиною або одним із джерел для підготовки публікації різного жанру (до 2 сторінок).

Некролог - це розповідь про етапи життя померлого зі словами прощання і скорботи (не більше 150)

Розділ 2. Інформаційні жанри. Особливості розвитку


До них відносяться: новина, замітка, інтерв'ю, бесіда, репліка, репортаж, звіт.

Якщо, вивчивши якесь важливе явище, подія, факт, журналіст ставить собі за мету повідомити про них, проінформувати громадськість, то він може вибрати або замітку, або репортаж. У замітці більш-менш докладно викладається факт і найбільш важливі його складові (місце дії, які беруть участь особи). Замітка - оперативність, релевантність (відповідність інтересам аудиторії), фактична точність, декорованого (зрозумілість для аудиторії суті повідомлення), очищенность сутнісної інформації від «шумів» (додаткових відомостей, деталей і подробиць, що відволікають від змісту основної теми), стислість ін-формації.

У репортажі панує вже наочно-чуттєве зображення фактів. Автор емоційно, об'єктивно сприймає певні факти і як очевидець розповідає про них читачеві. Якщо замітці, звіту властиві стислість, лаконічність, скупість образотворчих засобів, то для репортажу, інтерв'ю характерні майже всі художньо-виразні засобів, якими користується публіцистика. Репортаж - динамізм розповіді, наочність, гранична документальність, образна аналітичність, емоційно забарвлений стиль оповіді, що надає розповіді додаткову переконливість, активна роль особистості самого репортера, що дозволяє не тільки побачити подія очима оповідача, а й спонукає аудиторію до самостійної роботи уяви.

І всі інформаційні жанри об'єднані такими якостями, як новизна і актуальність факту і оперативна його подача. Спостереження, експеримент, інтерв'ю - основні методи підготовки матеріалів в інформаційних жанрах.

Отже, замітка - найпростіша форма оперативного газетного повідомлення, в основі якої лежить злободенне, оперативний, суспільно значимий факт. Її характеризують новизна і стислість. Для журналіста важливо вміти за приватним фактом побачити явище, не тільки повідомити про нього, а й оцінити, прокоментувати. Позитивні і критичні замітки в газеті і журналі формуються у вигляді тематичних і політематичних хронікальних добірок, диференціюються по проблемно-тематичним ознакою: економічні, політичні, культурні, екологічні, спортивні, соціально-побутові, естетичні, кримінальні і т.д. Найбільш короткою формою замітки є хроніка, або новина.

Україна, як відомо, належить до держав другого типу. А оскільки сучасні інформаційні технології у неї дуже мізерні, то захищати свій інформаційний простір вона може лише за умови пріоритету і розвитку національних ЗМІ.

Логічно, що слід цілком свідомо розвивати і культивувати інформаційні жанри в національній пресі. Насамперед - репортаж.

Тому, культивуючи репортерство, в Україні ми одночасно виховуємо нову генерацію журналістів, які, починаючи з репортерської праці, здатні реалізувати себе в інших іпостасях і починаннях.

Чим характерна динаміка розвитку інформаційних жанрів нині? Назвемо основні ознаки:

  • Взаємовплив і взаємоперехід жанрів. Насамперед - репортажу в інтерв'ю і навпаки. Подекуди навіть фахівець не може визначити, що перед ним: репортаж з елементами інтерв'ю чи інтерв'ю з елементами репортажу.

  • Жорстка прив'язка до конкретного засобу масової інформації, стилю і манери подачі цього друкованого ЗМІ (класичний репортаж в “ПіК”; жовтий стиль “Киевских ведомостей”; класичний стиль у поєднанні з пошуком нових форм у “Студентській газеті”).

  • Поява великої кількості гострих політичних репортажів та інтерв'ю як реакція на об'єктивні часові обставини.

  • Швидкий розвиток нових для української журналістики видів репортажу, серед яких - репортаж-передбачення та історичний репортаж, що має характер літературної праці.

У жанрі інтерв'ю спостерігаємо такі характерні риси-новації:

  • Поступовий перехід від звичайного інтерв'ю (запитання - відповідь) до інтерв'ю-співбесіди, коли респондент і журналіст спілкуються нарівні, користуючись одним і тим же поняттєвим апаратом.

  • Введення у структуру інтерв'ю елементів репортажу, своєрідного візуального ряду.

  • Осмислення та своєрідна інтерпретація відповідей респондента у вигляді авторського коментарю. Подекуди введення у композицію епіграфів, післямови як вищий момент професіоналізму.

Це позитивні характеристики розвитку інформаційних жанрів. Заважає стабільній динаміці процесу велика для України ціна кожного високопрофесійного матеріалу, написаного у жанрі інтерв'ю, а тим більше - репортажу.

Висновок
В наш час журналістика досягла великого підйому в розвитку новітніх інформаційних жанрів. З’явились такі види, як коментар та колонка. Новий різновид подачі інформації – колумністика, жанр де що схожий на есе. Дає можливість Введено авторську колонку в якій читач може висловлювати свої думки. В останні роки інтерес до слова, закріпленому за певним суб'єктом висловлювання, безсумнівно зростає: розмірковують аудиторія шукає в інформаційному просторі роздумуючи автора. Все це підвищує інтерес до різних жанрів, особистісне начало в яких стає більш переконливим для аудиторії, ніж початок інформативне. Саме в цих умовах зростає роль таких жанрів, як коментар і колонка. І саме вони приймають на себе функції застарілих, відходять на другий план, жанрів (таких як передова стаття, памфлет, фейлетон тощо) і, відповідно, частково запозичують їх ознаки, прийоми, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Джерела використаної літератури

Режим доступу:

  1. https://knowledge.allbest.ru/journalism/3c0a65625a3ac78a5d53a89421316d27_0.html

  2. https://studfile.net/preview/6389513/page:12/

  3. https://xreferat.com/27/172-1-nov-tn-nformac-iyn-zhanri.html

  4. http://um.co.ua/13/13-1/13-12801.html

  5. https://vuzlit.com/697823/informatsiyni_zhanri_osoblivosti_rozvitku




скачати

© Усі права захищені
написати до нас