І так я розповім свою історію подорожі, через те що в нашій країні почалася війна 24.02.2022, батьки вирішили, що для мене буде краще виїхати в Молдову до родичів, виїхала я 02.03. 2022, я була з бабусею по маминій лінії і двоюрідним молодшим братом, якому на той момент було 8 років, ще з нами була наша знайома з донькою, якій на той момент було 10 років, ми йшли пішки 5 кілометрів до митниці, людей була купа, багато хто плакав, багато маленьких дітей, у людей була паніка, вони не хотіли залишати дім, але і залишатися було страшно, на кордоні ми були близько 12 годин, потім у нас забрали закордонні паспорти і ми перетнули кордон, нас забрав бабусин рідний брат, приїхали ми до родичів близько 3-ї години ночі, хотілося спати і було дуже холодно, вранці, коли ми прокинулися, вийшло сонечко, був дуже гарний краєвид на все село, село називалося Серата Веке, там побула я кілька днів, потім мене забрав дядько в Унгени, щоб я побула з ними, після цього 07. 03. 2022 до мене приїхав мій найкращий друг з України і ми з ним одразу поїхали до мого дядька, де перебували кілька днів, ми були в дуже гарних місцях, особливо запам'ятався ставок, який називався прикордонним, тому що один бік - Молдова, а через ставок - була вже Румунія. Там було дуже гарно, співали птахи, світило спекотне весняне сонце, ще ми багато де гуляли і знайшли там знайому з нашого села, ми гуляли всі разом у парку, нам було досить весело, ми ходили в селі на озеро, там було досить спокійно, і коли я нудьгувала за домівкою, то ходила туди одна, там було дуже спокійно, наступного разу я поїду туди, коли в моїй країні буде мир, я вірю, що скоро все закінчиться, бо правда перемагає завжди, я хочу там побувати з батьками та старшим братом, там дуже гарно, і я хочу знову туди! !!