Ім'я файлу: Перші школи Київсько Русі.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 138кб.
Дата: 31.05.2020

Перші школи Київсько Русі

Підготувала студентка 0034 групи

Тверезовська Вікторія

Створення шкіл та поширення освіти в І половині ХІ ст. у Київській Русі.

  • Крім форм виховання у східних слов’ян в цілому, так і в Київській Русі зокрема, як Будинки молоді, ініціації, союзи ровесників, дитяче побратимство існувала така форма виховання як наставники-пестуни. Згадка про них ми знаходимо в Остромировій євангелії (1056-1057рр.)
  • Пестун – означає вихователь. Наставники-пестуни доглядали малолітніх дітей, турбувалися про їх розвиток, допомагали дітям засвоювати знання і навички, ознайомлювали з обрядами та ритуалами.
  • Навчання підлітків трудових навичок здійснювалось двома шляхами:
  • а). Перший – уточнення, направлення трудових дій з боку дорослих дій отроків під час виконання трудових практичних завдань;
  • б). Другий – організація спеціальних занять у так званих будинках молоді.
  • Суспільний поділ праці і відділення від землеробства ремесла спричинив виникненню ремісничого учнівства, яке передбачало індивідуальне керівництво і навчання спеціальне окремими молодими людьми…

Досить поширеним вихованням і навчанням у Київській Русі було кормління, яке генетично було пов’язане з давнім звичаєм віддавання свого сина на виховання в іншу сім’ю.

Наприклад: Ольга же была в Киеве с сыном своим ребенком Святославом, а кормилец его был Асмуд… (Антология педагогической мысли Др. Руси и Русского государства ХIV-XVIII в. М., 1985 г. с.97)

Юні княжичі відряджалися в інше місто до годувальника, який виконував дві основні функції:

1). Був наставником;

2). Був розпорядником прав в дорученій йому іпостасі від імені свого вихованця, якого навчав практичними знаннями і навичками готував до походів, до здійснення функції державного діяча.

Відомо, що один з юних княжичів брав участь у поході на древлян, Ігор Святославич у восьмирічному віці був присутній на князівському з’їзді…

Які ж все-таки були школи в Київській державі в ХІ-ХІІст.?


В Київській державі існували такі школи:

1.    Школи елементарної грамотності в яких навчали дітей майстри грамоти читати, писати, лічити, закону Божому, церковному співу.

Заняття проводились в будинках майстрів грамоти або ж в сім’ї трудящих.

2.    школи книжного учіння або училища, де збирали дітей знаті. Навчальні групи тут складались з 8-10 дітей і більше. Ці школи часто створювались за вказівкою князів.

Так, за вказівкою князя Володимира, як пишеться в літописі “Повесть Временых лет…” князь нача поимати нарочито чада и даяти нача на учение книжное…(Полное собр. Русских летописей. М. 1962 Т.1 – с. 118).

Як навчальні книги використовувались літературні переклади, оригінальні книги давніх руських авторів.

Навчання проводились так: учитель читав і коментував текст, пояснював терміни, ставив учням запитання…

Оскільки розвиток освіти в Київській державі був тісно зв’язаний з поширення християнства важливого значення набувають:

    Монастирські школи

Зміст, спрямованість, методи навчання в них знайшли своє відображення в “Києво-Печерському патерику” – збірці оповідань про подвиги печерських монахів у ХІ-ХІІ ст.

Києво-Печерський монастир був не лише центром літописання, а й школою підготовки проповідників-місіонерів, які поширювали в Русі християнство. Найбільш освідчення і здібні монахи-ченці були зобов’язані навчати дітей читати, організовувати самостійну роботу учнів над книгою, колективне обговорення богословських тем, вели дискусію.

Києво-Печерський монастир став центром громадсько-політичного життя давньоруського суспільства. В цьому монастирі виховались історик Нестор, письменники-богослови Никон, Іаков, Полікарп, Симон, та ін.

Ото ж основними шляхами здобування освітив Київській державі були:

-    кормління;

-    коли книжного учіння (училища);

-    школи елементарної грамоти;

-    ремісниче учнівство;

-    монастирські школи;

-    домашнє навчання.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас