Ім'я файлу: Формування естетичної культури в дітей дошкільного віку.docx
Розширення: docx
Розмір: 180кб.
Дата: 09.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Практичне заняття до теми 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 180кб.
Дата: 09.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Практичне заняття до теми 1.docx
| | Формування естетичної культури в дітей дошкільного віку |
| | засобами літератури, образотворчого та музичного мистецтва |
| | |
Захарцова Тетяна Олександрівна
З
містВступ………………………………………………………………………………...3
Розділ 1. Формування естетичних цінностей в процесі виховання………………8
1.1 Суть формування естетичних цінностей……………………………………….8
1.2 Поняття "виховання”, "естетичні цінності”………………………….……….10
1.3 Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання цінностей…….…….16
Розділ 2. Формування естетичної культури дошкільників засобами мистецтва.19
2.1 Психологічні основи процесу естетичного сприймання………………...…..19
2.2 Формування естетичних цінностей засобами образотворчого мистецтва і літератури………………………………………………………………………….20
2.3 Формування естетичних цінностей засобами музики і співів………………21
Висновки……………………………………………………………………………22
Список використаних джерел……………………………………………………..25
Додатки……………………………………………………………………………...27
Вступ
Актуальними питаннями сьогодення є питання про формування естетичних цінностей підростаючого покоління. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення конкретних питань формування естетичних цінностей та базових теоретичних засад формування естетичної культури особистості.
У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на формування естетичних цінностей та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей.
У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мали естетичні цінності. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне - це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.
Естетичне ставлення людини до світу формується і розвивається протягом всього її життя. Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е. Водовозової, П. Каптерева, С. Лисенкової, С. Русової, Е. Михеєвої, К. Ушинського.
Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю. Борева, І. Гончарова, М. Киященка, В. Ядова. Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, Б. Теплов та інші.
Видатні вчені, естети і педагоги Ю. Борев, О. Буров, В. Вансаалов, Л. Волович, І. Долецька, М. Каган, Л. Коган, В. Розумний, В. Скатерщиков, Є. Квятковський, М. Лайзеров, А. Макаренко, О. Семашко, В. Сухомлинський, В. Шестакова, зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи виховання естетичних цінностей.
Важливі питання теорії і методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях Л. Коваль, В. Передерій, Ю. Фохт-Бабушкіна, Т. Цвілих, Г. Шевченко, А. Щербо та інших.
За останні роки опубліковано багато праць, в яких вирішуються питання значення творчості та пізнавальної діяльності в естетичному вихованні дітей дошкільного віку; розкриваються механізми творчості; закономірності взаємозв'язку творчої діяльності з відтвореною дійсністю; сформульовані основні принципи формування творчої особистості (Ф. Говорун, Б. Коротяєв, В. Лєвін, В. Моляко, Ю. Петров, П. Підкасистий, Я. Пономарьов, В. Романець, В. Цапок).
Значний внесок у розв'язання проблем розвитку естетичної культури, формування естетичних цінностей зробили зарубіжні і вітчизняні вчені М. Аріарський, Д. Генкін, Г. Єскіна, Г. Загадарчук, В. Кірсанов, О. Миронюк, І. Петрова, Ф. Соломонік, котрі розглядають процес естетичного виховання як цілеспрямоване формування якостей всебічно розвиненої особистості, що дає можливість їй сприймати природні та соціальні реалії, діяти та творити відповідно до загальнолюдських ідеалів гармонії та краси.
Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.
Естетичне виховання дітей сьогодні набуває ще більшої ваги у роботі закладів дошкільної освіти. Пізнати світ і себе, відшукати в житті свою, за словами українського філософа Г. Сковороди "сродну” працю, що відповідає здібностям і покликанню вміти у звичайному побачити незвичайне, з нічого створити красиве і корисне, бути справжнім знавцем мистецтва і шанувальником етнографії як свого народу, так і народів світу, бути поціновувчем прекрасного у житті - ось далеко не весь перелік завдань естетичного виховання, що постають на порозі нинішньої дошкілбної ланки освіти.
Така особлива увага до естетичного виховання молоді зумовлена і тим, що людство прагне жити красиво і комфортно, спілкуватись як у сімейному колі, так і в кількатисячному фестивальному зібранні, вберегти планету від катастроф, війн.
Піднесення естетичного виховання у садочку спричинене посиленням демократичних тенденцій у житті нашого суспільства, коли у виховному процесі почали переносити акценти із масових педагогічних явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності.
Одним із важливих завдань реформування освіти згідно з державною національною програмою є реформування освіченої творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я. Розв'язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обгрунтування змісту і методів виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості дитини.
І саме у реалізації особистісного підходу у вихованні відіграє велику роль естетичне виховання засобами мистецтва, формування естетичного почуття як психічної здібності дитини сприймати предмети і явища об'єктивного світу з позицій краси, виховання красою художнього слова і пісні, вдало дібраним колоритом, магією танцю і сценічного мистецтва високих естетичних поглядів й естетичних смаків, започаткування і розвиток прагнення дитини до естетичного ідеалу.
Метою роботи "Формування естетичних цінностей дошкільника засобами мистецтва" виступає висвітлення уміння педагога правильно, естетично, адаптовано до віку дитини донести всі необхідні знання, уміння вихователя зацікавити дитину, зосередити його увагу, потрібним чином скерувати його навчально-пізнавальну діяльність саме засобами мистецтва, щоб досягти очікуваних результатів.
Реалізуючи обрану мету даної роботи, я ставлю перед собою такі завдання:
1. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з теми дослідження розкрити сутність поняття "формування естетичних цінностей”.
2. Теоретично обгрунтувати доцільність формування естетичних цінностей у дітей дошкільного віку.
3. Всебічно вивчити та практично проілюструвати ефективність формування естетичних цінностей у дітей дошкільного віку засобами мистецтва.
Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми; аналіз та узагальнення досвіду педагогів-практиків; бесіди; спостереження; констатуючий педагогічний експеримент; аналіз власного досвіду роботи.
Об`єктом випускної роботи є показ формування естетичних цінностей у дошкільників як домінуючого у процесі формування мислячої, толерантної, гармонійної і творчої особистості.
Предметом виступає виховання дітей дошкільного віку засобами мистецтва.
Структура випускної роботи складається з: вступу, першої частини, другої частини, висновків, списоку використаних джерел та додатку.
Отже у роботі досліджую формування естетичних цінностей засобами мистецтва у дітей дошкільного віку, показую позитивні результати, роблю позитивні висновки. Приділяю увагу показу визначальної ролі мистецтва в формуванні естетичних цінностей, висвітляючи новий багатогранний естетичний потенціал мистецтва.
Розділ 1. Формування естетичних цінностей в процесі виховання
1.1 Суть формування естетичних цінностей
На сучасному етапі розвитку українського суспільства із дедалі більшою гостротою постає проблема відродження культури та духовності. Стратегія сучасної освіти передбачає розвиток тих якостей людини, які визначають її широкі пізнавальні інтереси, цінності, гуманність, культуру.
Цінності - це певні загальні норми та принципи, які визначають мотивацію людських вчинків. Педагогічні аспекти вивчення і формування духовних цінностей знайшли своє відображення у працях Л. Виготського, О. Леонтьєва.
Формування естетичних цінностей становить складову, органічну частину виховання. Воно включає сукупність послідовних, взаємозв'язаних, керованих учителем естетичних впливів на учнів і здійснюється як засобами мистецтва, так і самим життям у процесі різносторонньої діяльності дітей.
Естетичне виховання в дитячому садочку становить своїм завданням формувати в малюків естетичні поняття і почуття, погляди, художні смаки, розвивати здібності естетично сприймати дійсність, виробити в них уміння активно, творчо виявляти себе в тій чи іншій галузі мистецтва.
Цікавими є погляди О. Вишневського на місце цінностей у системі естетичного виховання. Це: віра, краса, чесність, любов, нетерпимість до зла, великодушність, милосердя, правда, мудрість, досконалість, доброта, надія, свобода, щирість. Професор Вишневський переконує, що "лише визнання фактору існування вічних абсолютних ідеалів та прищеплення дітям віри в них можна вважати надійною основою побудови системи сучасного українського виховання”.
Особливістю формування естетичних цінностей є те, що вони впливають не лише на розум, а й на почуття дітей.
Естетичне виховання, розвиваючи розуміння краси природи, творів мистецтва, формує в дітей естетичне ставлення до дійсності. Естетичне ставлення до дійсності - це не тільки естетичні переживання навколишнього світу, а й естетична діяльність, що передбачає внесення елемента краси в усі сфери життєдіяльності - у працю, суспільні відносини, побут, у свої вчинки, поведінку.
Естетичне виховання цінностей сприяє й розвитку в дошкільників художніх здібностей, формуванню умінь, прагнення брати активну участь у створенні прекрасного в житті. Естетичне виховання, будучи важливим засобом розвитку духовних сил дітей, сприяє формуванню їх естетичних ідеалів, переконань, світогляду. Підкреслюючи силу естетичного виховання, його впливу на дітей, В. Бєлінський писав: "Розвиває в дітях естетичні почуття, які є джерелом всього прекрасного, великого, бо, людина, позбавлена естетичного почуття, стоїть на ступені тварини. ”
Щоб виховати всебічно розвинених членів суспільства, треба виробити в підростаючого покоління вміння відчувати прекрасне, бачити його в навколишній дійсності, у вчинках людей, у людських відносинах, у мистецтві і літературі, вміти втілювати це прекрасне в життя.
Естетичне виховання цінностей пов'язане з багатьма сферами діяльності і життя дітей - навчанням, працею, побутом, розвагами і грою, спілкуванням з природою. Воно здійснюється у взаємодії з моральним, трудовим, фізичним, розумовим вихованням. Отже, система естетичного виховання має охоплювати всі ділянки її роботи.
1.2 Поняття "виховання”, "естетичні цінності”
Виховання значним чином впливає на взаємодію особистості і середовища, бо середовище - це те оточення, яке людина сприймає, на яке реагує, з яким вступає в контакт. Виховання здатне змінити ставлення індивіда до оточуючого середовища, людей, речей, умов життя і діяльності.
Дослідження наукової літератури з естетичного виховання дає можливість дійти висновку про те, що існують різні підходи щодо визначення поняття "естетичне виховання цінностей”. Численні тлумачення цих понять зумовлені багатогранністю цього процесу.
Так, В. Шацька розглядає естетичне виховання цінностей як сукупність послідовних, взаємозв`язаних впливів на дитину під керівництвом вихователя як засобами мистецтва так і самого життя, спрямованих на всебічний естетичний розвиток дітей, який сприяє формуванню естетичних почуттів, художніх смаків і поглядів відповідно до завдань виховання. За В. Шацькою, до процесу естетичного виховання належать не тільки поступовий розвиток здібностей та естетичного сприйняття, а й володіння вмінням активно творчо проявляти себе у тому чи іншому виді мистецтва, у обсязі, що відповідає певному ступеню навчання [19, c.3-4].
П. Блонський зазначає, що естетичне виховання передбачає або формування творчості, або розвиток художнього смаку та сприйняття. Але художній смак сприйняття можуть бути сформовані тільки у процесі художньої творчості; вони тісно пов`язані з активним життям дитини: кожна дитина потенційно є творцем різних, зокрема і естетичних, цінностей: споруджуючи будиночок, вона проявляє свою архітектурну творчість, ліплячи і малюючи, виявляє свої здібності скульптора і живописця, нарешті, дитина прагне до танців, драматизації [6, c.98].
У "Короткому словнику з естетики” поняття "естетичне виховання цінностей" розкривається як цілеспрямована система дієвого формування людини, здатної сприймати, оцінювати, усвідомлювати естетичне у житті, природі, мистецтві, жити і перетворювати світ, творити за законами краси.
У процесі формування особистості Д. Кабалевський надав перевагу трьом видам мистецтва: літературі, музиці та образотворчому мистецтву. Також наголошував на значенні в цьому процесі діяльності різних організацій та дошкільних закладів і сім`ї; чітко простежуються активна діяльність самих дітей (різноманітні художні колективи, студії, гуртки) та форма пасивного сприйняття (кіно, радіо, телебачення, театр) [16, c.24-25].
У своїх працях та особистій педагогічній діяльності велику увагу питанням естетичного виховання приділив С. Шацький. Він розглядав естетичне виховання у нерозривному зв`язку з іншими складовими виховання, зокрема моральним, наголошуючи, що мистецтво - велика сила, і небайдуже в якому напрямі воно використовується [18, c.49].
А. Макаренко, розкриваючи суть естетичного виховання, також вважав, що надзвичайно важливо внести художній елемент у процес дитячого життя [20, c.110].
З огляду на педагогічну спрямованість, заслуговує на увагу визначення естетичного виховання цінностей, яке подає О. Буров:". цілеспрямований, організований процес формування у дітей естетичного ставлення, естетичної потреби до творчої естетичної діяльності” [7, c.30].
Б. Лихачов та Є. Квятковський трактують естетичне виховання цінностей як цілеспрямований процес формування творчої особистості, котра здатна сприймати і оцінювати прекрасне, довершене, гармонійне у житті, природі, мистецтві, жити і творити "за законами краси”, а також розглядають і розкривають зміст основних компонентів структури естетичного виховання [10, c.10].
Т. Аболіна та Н. Миропольська вважають, що головним в естетичному вихованні цінностей є відтворення всього багатства людського ставлення до навколишнього світу [1, c. 20].
Автор багатьох праць з естетики В. Скатерщиков подає декілька визначень естетичного виховання цінностей, зокрема: "Естетичне виховання - це цілий комплекс заходів, які спираються на глибоко наукову основу і здійснюють систематично і цілеспрямовано визначену політику в розвитку естетичної, художньої культури. [12, c.11-12].
На думку Г. Ріда, естетичне виховання - це виховання почуттів, на яких ґрунтується свідомість, а отже інтелект, і все те, що відрізняє людину від інших істот. І лише тоді, коли ці почуття перебувають у гармонії з навколишнім світом, формується особистість у всій її повноті [15, c.2].
Розглядаючи компоненти структури естетичного виховання, Л. Чуриліна також наголошує на значенні формування естетичних почуттів [13, c.2].
На думку В. Розумного, суть естетичного виховання цінностей полягає в активному цілеспрямованому формуванні і удосконаленні системи естетичних потреб особистості у тій сфері її духовного життя, яку узагальнено прийнято називати естетичною культурою [9, c.94].
О. Радугін дійшов висновку, що естетичне виховання цінностей - це цілеспрямоване формування у людини естетичного ставлення до дійсності. Він вважає, що виховання красою та через красу формує не тільки естетико-ціннісну орієнтацію особистості, а й розвиває здатність до творчості, до створення естетичних цінностей у сфері трудової діяльності, побуті, у вчинках, поведінці і, звичайно, у мистецтві [16, c.229].
Різноманітні аспекти процесу естетичного виховання цінностей відображені в працях філософів, педагогів, психологів, мистецтвознавців. Методологічні питання естетичного виховання розроблені у працях І. Зязюна, А. Зіся, М. Кагана, М. Киященко, Л. Когана, Л. Левчук, В. Скатерщикова, Л. Столовича та ін. Ці вчені акцентують увагу на тому, що особистість завжди виховується цілісно, і цей процес виховання обов`язково повинен бути спрямований на вирішення єдиного завдання: гармонійного розвитку підростаючого покоління.
Формування естетичних цінностей у широкому філософському значенні передбачає якісні зміни рівня естетичної культури об`єкта виховання, яким може бути як окрема особистість, соціальна група, так і суспільство в цілому. Це безперервний процес, що триває впродовж життя людини, коли усуваються суперечності між рівнем естетичної культури людства та володінням цією культурою (естетичним досвідом) окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності. Це оптимальна форма оволодіння навичками творення та сприйняття краси, передачі естетичного досвіду індивіда шляхом цілеспрямованої діяльності.
У процесі естетичного виховання цінностей формуються і розвиваються здатність людини до сприйняття і співпереживання, її естетичні смаки й ідеали, здатність до творчості за законами краси, до створення цінностей у мистецтві та поза ним (у сфері трудової діяльності, побуті, у вчинках і поведінці). Таким чином, естетичному вихованню властиві дві основні функції:
- формування естетично-ціннісної орієнтації особистості;
- розвиток її естетично-творчих потенцій, які визначають місце естетичного виховання в суспільному житті та зв`язок з іншими видами виховної діяльності. Естетичне виховання розкриває всі духовні здібності людини, що необхідні у різноманітних галузях творчості.
Л. Артемова та О. Чинаєва зазначають, що естетичне виховання цінностей - це:
а) вплив на розвиток особистості всієї навколишньої дійсності, її естетичної значущості для людини;
б) залучення людини до художньої культури;
в) спеціальна система заходів у структурі художнього життя суспільства, спрямованих на поширення знань про мистецтво, на розвиток художньої самодіяльності тощо [3, c.65].
На наш погляд, найбільш повним є визначення естетичного виховання цінностей С. Анічкіна, який вважає, що естетичне виховання - це: по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.
С. Анічкін визначає, що естетичне виховання цінностей дітей - це цілеспрямований процес формування у них естетичних якостей (здібностей до пасивної і активної естетичної діяльності, інтересів, потреб, умінь, навичок, художнього смаку) і є важливою складовою процесу загального розвитку сутнісних якостей особистості [19, c.13-14].
Слід відзначити, що у більшості концепцій особливу увагу приділяють цілеспрямованості процесу естетичного виховання цінностей і, як його результат, передбачають формування здатності сприймати, розуміти, оцінювати, зберігати, переживати і творити красу в повсякденному житті, в праці, в людських стосунках, мистецтві. Складність цього процесу полягає в тому, що необхідно знайти дієві засоби реалізації гармонійної єдності соціального і індивідуального, впливу багатства художньої культури та всіх благ соціального процесу на формування людської особистості.
Таким чином, більшість дослідників вважають, що система естетичного виховання цінностей пов`язана із формуванням естетичних і духовних потреб та інтересів особистості, що розвивається. Соціум, природа, література, образотворче мистецтво, музика, кіномистецтво, театр активно впливають на формування особистості малюків.
На основі аналізу різних тлумачень поняття "естетичне виховання цінностей" ми дійшли висновку, що це поняття можна трактувати як педагогічний процес, спрямований на формування і розвиток естетичних почуттів, потреб сприймати, оцінювати прекрасне та творчо діяти у всіх сферах життя, зокрема й у мистецтві.
1.3 Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання цінностей
Зміст естетичного виховання цінностей, орієнтованого на формування естетичної культури дітей дошкільного віку, передбачає: розвиток у дітей здібності сприймати в природі, в праці, в творах мистецтва, оточуючій дійсності, поведінці людей, які бажають насолоджуватися цим прекрасним.
Структурними компонентами естетичного виховання цінностей є естетичне сприйняття, естетичне ставлення, естетичне почуття, естетичне судження, естетичний ідеал, естетичний смак, естетична діяльність. Вони визначаються розумовою, моральною, емоційною, духовною діяльністю людини і зумовлюють істотні зміни в її світосприйнятті, переконаннях, поведінці, сприяють естетичній діяльності особистості, розвитку її творчих сил та здібностей відповідно до об'єктивних законів розвитку краси.
Естетичне сприйняття є початковим моментом у формуванні естетичного ставлення до дійсності, тобто первісним пізнанням явищ. Виражається воно в загальній спостережливості, в здібності помічати прекрасне і звертати на нього увагу. Що саме сприймається і як - визначається особистісними особливостями дошкільника. Тонка поетична натура по-особливому бачить світ.
Хоча естетичні враження виникають тільки в результаті безпосереднього контакту людини із значущими об'єктами, досвід показує, що цього ще не достатньо: бачити просто навколишнє та бачити його красу - речі різні.
Характер сприйняття залежить від того, що ми виокремлюємо у сприйнятому та як, в якому напрямку його осмислюємо. Тому важливе налаштування на виявлення та фіксацію саме естетичних ознак, на сприйняття з метою оцінити естетично.
Естетичне сприйняття нерозривно пов'язане з естетичними почуттями, які виникають у процесі сприйняття прекрасного і відбивають ставлення людини до прекрасного.
Естетичні почуття виражаються у хвилюванні людини, насолоді. Це досить складне явище, яке відбиває багатство індивідуального духовного життя особистості. Естетична насолода спонукає людину ходити в театр, слухати концерти, відвідувати картинну галерею. Де не має естетичної насолоди, там не має і художнього сприймання, а є лише ознайомлення, спостереження.
Тому естетичні почуття, естетична насолода несе в собі величезну силу впливу на особистість.
Діти повинні не тільки сприймати прекрасне, але й розуміти, оцінювати твори мистецтва, вчинки людей та ін., тобто необхідно формувати естетичне судження. В процесі оцінювання відбувається порівняння сприйнятого з раніше вже оціненими предметами або з еталонними образами, які відклалися у смаках дітей як уявлення про те, якими повинні бути окремі боки життя, для того щоб задовольняти їх естетичну потребу в досконалості.
Починаючи з несміливих і часто безпідставних "добре”, "погано”, "подобається”, " не подобається”, оцінки поступово набувають більш визначений характер, що дозволяє говорити про здатність людини правильно розуміти і оцінювати прекрасне.
Найбільш повна і закінчена форма естетичного судження знаходить вияв у естетичному ідеалі - основному зразку, з позиції якого людина оцінює навколишню дійсність, людей, їх вчинки. Естетичний ідеал відображає уявлення людини про красу, тобто це мета, до досягнення якої прагне людина, і разом з тим це основний критерій, з позиції якого оцінюється навколишня дійсність, особистість людини, її поведінка, вчинки.
На базі конкретних естетичних знань сприйняття, почуття, ідеалів, суджень і понять формується естетичний смак, під яким розуміємо стійке емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий характер. У відповідності з особливостями розвитку і виховання у кожної людини виробляється свій особистий смак в тій чи іншій галузі.
Якщо предмет не залишає дитину байдужою, його емоційне відношення переходить в активно-дійове відношення, прагнення зберегти те, що подобається, помножити красу, передати її іншим (намалювати, описати в віршах, скласти казку і таке інше). Так з'являється естетична діяльність. В її результатах естетичне ставлення до світу знаходить своє предметне втілення, свою матеріалізацію. Створені за законами краси предмети є важливим показником рівня естетичного розвитку, естетичної культури людини.
Тому естетична діяльність - важливий компонент змісту естетичної культури особистості.
Розділ 2. Формування естетичних цінностей дітей дошкільного віку засобами мистецтва
2.1 Психологічні основи процесу естетичного сприймання
Естетичне сприймання дійсності, розуміння прекрасного в житті і мистецтві, прагнення до його творення пов'язане з різними сферами психологічної діяльності людини - відчуттям і сприйманням, мисленням і мовою, уявою і почуттями тощо.
Естетичне сприймання в тій чи іншій мірі властиве дітям-школярам. Залежно від віку, від рівня розвитку, від ступеня уявлень, трудового і життєвого досвіду вони по-різному сприймають твори мистецтва, прекрасне в природі, в житті суспільства, в праці.
Той чи інший об'єкт навколишньої дійсності не виступає перед дитиною з самого початку як естетичний об'єкт. Переш ніж стати таким він повинен бути для дитини осмисленим, змістовним, а отже, в найпрямішому розумінні слова "зрозумілим об'єктом. Естетичне ставлення до твору чи до малюнка так само, як і до музичного твору, виникає в дошкільника поступово.
Сприймаючи високохудожні твори мистецтва, які правдиво і яскраво відображають дійсність, учні виявляють такі емоції, як радість і обурення, сум і побоювання (за долю героїв твору), ненависть і гнів до ворогів, глибоке хвилювання, викликане трагічною розв'язкою, і т.д.
Від естетичного розвитку, набутого в дитинстві, в основному і залежить естетичний і емоційний розвиток людини. Враховуючи це, ми прагнемо, щоб природа, навколишня обстановка, поезія, образотворче мистецтво, музика - все, посильне і зрозуміле дитині, лишало в її пам'яті глибокий слід на все життя.
2.2 Формування естетичних цінностей засобами образотворчого мистецтва і літератури
Образотворча діяльність властива дітям змалку. Завдяки цій діяльності дитина глибше пізнає суть життєвих явищ, навколишніх предметів.
Формування естетичних цінностей, що здійснюються з дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва має три основних напрямки:
- залучення дітей до безпосередньої участі в різних видах образотворчої діяльності на заняттях з малювання і ліпленнята аплікації; під час художнього оформлення дитячого садочка, влаштування художніх виставок тощо;
- ознайомлення дітей із зразками образотворчого мистецтва в музеях, на виставках, у картинних галереях.
Поряд з малюванням велике значення в формуванні естетичних цінностей має ліплення, виготовлення предметів з пап'є-маше, різьблення по дереву та ін. У процесі вивчення цих видів образотворчого мистецтва у дітей розвивається спостережливість, вміння зображати різні форми, пов'язуючи їх з художнім задумом, формуються просторові уявлення про предмети навколишнього світу.
Керуючи всіма видами художньої образотворчої діяльності дітей треба:
всебічно стимулювати ініціативу дітей у всіх видах образотворчої діяльності;
дбати про прищеплення вихованцям естетичних цінностей.
Розвиваючи естетичні смаки і живлячи думки, література спрямовує прагнення, бажання дітей, виховує в них високу культуру почуттів. Художня література - добрий порадник молоді, вона допомагає вибрати шлях у житті.
2.3 Формування естетичних цінностей засобами музики і співів
Музика і співи як види мистецтва, що найглибше відображають людські почуття, переживання є важливим засобом формування естетичних цінностей. Вони збагачують емоційне життя дітей, підносять їх загальну культуру, сприяють вихованню ідейності, цілеспрямованості.
Найбільш поширеною формою музичного виховання є хоровий спів. Підвищуючи загальну музичну культуру учнів пісня сприяє їх ідейному вихованню, вона розвиває їх художні смаки, формує естетичні цінності. У процесі хорового співу виховуються співочі навички, вокальна культура дошкільників, вони вчаться розуміти пісню і музику.
Заняття з музики повинні не тільки давати дітям музичні знання, уміння і навички, а й розвивати музикальні, вокальні здібності, слух, пам'ять.
Музичнізаняття на всіх етапах навчання доповнюються позакласними заняттями.
Важливе місце в формуванні естетичних цінностей дітей займають святкові ранки. Можна організувати свято "Зустрічаймо Зиму! ” для цього створюють ковзанку, снігову і льодову гірки, готують спортивний інвентар - лижі, ковзани і санки. Готують концерт, до програми якого включаються пісні про зиму, вірші про зимову природу, про рідний край, музичні манери тематичного характеру, спортивні виступи тощо.
Художнє оформлення свята має відображати його тему.
Висновки
Естетичне виховання - це: по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.Досягти успіху в формуванні естетичних цінностей дітей можна через знання психологічних особливостей, їхніх вікових запитів.
Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.
В історії педагогіки накопичений значний досвід з проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе місце і у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського, який широко розробляв конкретні питання естетичного виховання, які знайшли практичне втілення в роботі керованої ним Павлиської школи і були докладно відображені в його педагогічних працях.Найважливішим завданням естетичного виховання В.О. Сухомлинський вважав навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв'язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу.
Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.
Список використаних джерел
1. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П. Калениченко. - М.: Педагогика, 1998. - 640 с.
2. Артемова Е.С., Чинаева О.П. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания // Вопросы философии. - 1994. - № 4 - С.63 - 67.
3. Базовий компонент дошкільної освіти (2012)
4. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О. Сухомлинського // Початкова школа. - 2006. - № 12. - С.5 - 8.
5. Блонский П.П. Курс педагогики. - М.: Задруга, 2011. - 202 с.
6. Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. - М.: Просвещение, 2013. - 134
7. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 191 с.
8. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д. Грінченка. - К.: Товариство "Знання” УРСР, 1990. - 48 с.
9. Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. - 3-е вид. - К.: Музична Україна, 2009. - Вип.1. - 124
10. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63.
11. Эстетическое воспитание детей. - Свердловск, 2003. - 150 с.
12. Зязюн І.А. Родчанін Є.Г. Морально-естетичні погляди В.О. Сухомлинського. - К.: Товариство "Знання” УРСР, 1980. - 48 с.
13. Кирило Стеценко: Спогади, листи, матеріали / Упор. Є. Федотов. - К.: Музична Україна, 2007. - 480 с.
14. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С. Сковороди. - 2 - е вид., випр. і доп. - Харків: "ОВС”, 2002. - 400 с.
15. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. - К.: Знання, 1990. - 353 с.Савченко О. Школа культури - діалог з В.О. Сухомлинським // Початкова школа. - 2006. - № 12. - С.1 - 5.
16. Рогожкин В.Т. О классификации методов нравственного воспитания // Советская педагогика. – 2010. - № 10. - С.92 - 95.
17. Рудічева Н. Питання музично - естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів // Засоби навчання та науково - дослідницькі роботи: Збірник наукових праць - Х.: ХНПУ, 2005. - Вип.23. - С.116 - 124.
18. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 303с.
19. Сухомлинский В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1998.
20. Шиманська І.Ф. Леся Українка про освіту та виховання. - К.: Радянська школа, 2004. - 112с
Додаток 1
Крнспект заняття з образотворчого мистецтва (старша група)
Тема: «Як малята лікували нетерплячого Півника»
Мета: Формувати естетичній смак та образне мислення.
Закріпити знання дітей про лікарські рослини, які ростуть в нашій місцевості: липа, малина, калина.
Вчити малювати гілки калини нетрадиційним способом – пальчиками і долонею.
Розвивати зв’язне мовлення, спонукаючи формулювати відповідь на запитання.
Виховувати терплячість, витримку,співчутливе ставлення до хворого, викликати бажання допомогти.
Обладнання: аркуші паперу з намальованими гілками, гуаш зелена у піддоні, червона у мисочках, вологі серветки. Матеріал: плоскісне зображення Курочки та Півника, ширма з хаткою для лялькового театру.
Хід заняття:
- Всі сідайте рядком,
Пограємо ладком.
Приготуйтеся, будь ласка,
Починаєм нашу казку.
АВТОР: Жили собі брат і сестра – півник і курочка. Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка й каже йому:
КУРОЧКА «Не їж, півнику! Почекай, поки смородина достигне».
АВТОР: Півник не послухався, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому дійшов.
ПІВНИК: «Ох! Ох!»
ПІВНИК:– Лишенько моє! Боляче мені, сестричко, боляче!»
АВТОР:Напоїла курочка півника м’ятою , уклала у ліжечко,- і пройшло.
Видужав півник і пішов у поле; бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до струмочка пити холодну воду; а курочка йому гукає:
КУРОЧКА: -«Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!» АВТОР: Не послухався півник, напився холодної води,- і тут почала його трусити лихоманка; насилу курочка додому його довела .Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася. Схотілося півникові на ковзанах поковзатись; а курочка йому й каже:
КУРОЧКА: -«Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий».
АВТОР: Не послухався півник сестри: покотився по льоду; лід проломився, а півник – шубовсть у воду!
КУРОЧКА:-ОЙ лишенько, хіба можна бути таким нетерплячим.
АВТОР: Витягла Курочка Півника з ополонки, та привела додому.
АВТОР: От така історія трапилася з Півником.
Вихователь: Малята а давайте разом придумаємо. Що сталося далі з Півником.
Відповіді дітей: Півник захворів.
У нього нежить, температура, сильний кашель. Він дуже страждає, але відмовляється приймати будь-які ліки.
Вихователь:-Як ви гадаєте, чи можемо ми якось допомогти Півникові? Можливо, існують інші ліки, солодкі і смачні?
(Діти пригадують, що знають про лікарські рослини: липу, малину, калину).
Вихователь: - Які ліки можна приготувати з цих рослин?
А чи допомагають мед, чай, варення і відвар під час простуди?
Вірно, вони знімають жар, лікують кашель, хворе горло. Як ви гадаєте, подібні ліки сподобались би Півникові?
Може, ми разом підемо в ліс і розкажемо Курочці, як можна вилікувати Півника?!
(Фізкультхвилинка)
По доріжці топ-топ,
Через річку стриб-стриб.
Під кущами нахиляємось,
Від комарів відбиваємось.
– Доброго дня Курочка. Як себе почуває Півник?
Йому вже краще?
(Курочка за ширмою)
Курочка: - Та що ви! Він зовсім знесилений. Лежить, не встає! Не знаю, що мені робити!
Вихователь:- А ми з дітками пригадали, що лікуватися можна не лише пігулками, а й з допомогою цілющих лікарських рослин.
(Далі КУРОЧКА задає дітям запитання, а ті відповідають).
- А які рослини називають цілющими, лікарськими? (Липа, малина, калина; вони ростуть в наших лісах і можуть лікувати).
- Які ліки можна виготовити з малини, калини, липи? (Мед, варення, чай, відвар).
- Від яких хвороб вони допомагають? (Застуда, нежить, кашель, хворе горло).
- А як саме приймають такі ліки? (Чай і відвар п’ють теплими, мед можна додати в молоко, варення запивають теплим чаєм).
- Ви молодці, малята! Я обов’язково зварю липовий чай та малинове варення ПІВНИКОВІ. А от що таке калина? Як вона виглядає? Щось я не пригадую такої рослини!
(Червоні ягідки на гілках, зелене листя).
- Багато є рослин із червоними ягідками і зеленим листям! Може, ви намалюєте мені калину, тоді я точно впізнаю!
Ось, ПІВНИК колись малював гілочки дерев, та не закінчив, захворів. Ви на цих гілочках намалюйте листя і ягоди калини. Тільки пензликів у мене нема, тож малюйте руками!
(Спільна діяльність вихователя і дітей. На великому аркуші паперу з намальованими гілками роблять зелені відбитки долоні – це листя, потім пальчиками малюють червоні ягідки).
Курочка: - Ой, як гарно! Тепер я знаю, що таке калина! Такий кущ росте недалеко від нашої хати! Побіжу, назбираю ягід! Дякую вам, малята! До побачення! (Діти прощаються, залишаючи малюнок для ПІВНИКА).