Фаховий коледж львівського універститету Бізнесу та Права
Практичні завдання
З Конституційного права України
Студентки групи п-21
Семерей Олени
Завдання до теми: конституційний лад України
Тестові завдання
1. Як Конституція України визначає поняття «Український народ»?
а) громадяни України;
б) громадяни України всіх національностей;
в) усі особи, незалежно від національності, які на законних підставах
постійно проживають на території України;
г) громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, яким
надано притулок у порядку, встановленому законом.
2. Перед ким, згідно з Конституцією України, відповідає держава за свою діяльність?
а) людиною;
б) громадянином;
в) суспільством;
г) Українським народом.
3. Яка форма державного правління закріплена Конституцією України?
а) президентська республіка;
б) парламентська республіка;
в) президентсько-парламентська республіка;
г) парламентсько-президентська республіка.
4. Які форми народовладдя закріплені Конституцією України?
а) пряме та безпосереднє народовладдя;
б) пряме та раціоналізоване народовладдя;
в) представницьке та делеговане народовладдя;
г) безпосереднє та представницьке народовладдя.
5. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24.06.1999 No 6-
рп/99 у справі про фінансування судів якою є мета функціонування поділу
державної влади на законодавчу, виконавчу та судову?
а) недопущення привласнення повноти державної влади однією з гілок влади;
б) недопущення конфлікту повноважень між різними гілками державної влади;
в) недопущення владного протистояння між різними гілками державної влади;
г) недопущення правової конфронтації між різними гілками державної влади.
Практичні завдання
1.Відповідно до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення
здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Президент України згідно з ч. 1 ст. 103 Конституції України обирається
громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права
шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
На підставі аналізу положень ст. 5 Основного Закону України надайте
аргументовані відповіді на такі питання:
a) чи можна вважати запровадження іншого порядку обрання
Президента України змінами конституційного ладу України?
b) чи можна вважати запровадження іншого порядку обрання
Президента України обмеженням права народу здійснювати свою владу
безпосередньо?
a) Запровадження іншого порядку обрання Президента України не можна вважати змінами конституційного ладу України. Зміни в процедурі обрання Президента не стосуються самої структури чи основних засад конституційного ладу. Вони впливають лише на механізми виборів та процес формування влади, але не змінюють самого конституційного ладу країни.
b) Запровадження іншого порядку обрання Президента України не можна вважати обмеженням права народу здійснювати свою владу безпосередньо. Визначення порядку обрання Президента відбувається в межах конституційних норм і враховує інтереси суспільства. Народ залишає своє виключне право визначати і змінювати конституційний лад, а зміна процедури обрання Президента не позбавляє його цього права. Запровадження інших механізмів обрання може бути засноване на обґрунтованому балансі інтересів різних груп населення та ефективності державних структур.
2.Український народ, виступаючи носієм суверенітету і єдиним джерелом
влади, наділений виключним правом визначати і змінювати конституційний лад вУкраїні. На підставі аналізу положень ст. 5
Основного Закону України надайте
аргументовані відповіді на такі питання:
a) що являє собою узурпація державної влади?
b) які суб’єкти можуть узурпувати державну владу?
c) чи може Український народ узурпувати державну владу в Україні?
3. Сто шістдесят народних депутатів України подали до Верховної Ради
a) Узурпація державної влади є незаконним захопленням або привласненням повноважень і функцій, які належать офіційним носіям державної влади. Це означає незаконне заволодіння контролем над державними органами, прийняття рішень та здійснення дій, які не мають законної підстави.
b) Суб'єктами, які можуть узурпувати державну владу, можуть бути окремі особи, політичні групи, організації або навіть зовнішні сили. Це може статися через незаконні дії, маніпуляції, перевищення повноважень або використання силових методів для здійснення контролю над державою.
c) Український народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади, не може узурпувати державну владу в Україні. Засади конституційного ладу передбачають, що влада належить народу і здійснюється через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії. Український народ має право визначати своїх представників та контролювати діяльність державних органів, але узурпація влади передбачає незаконне і нелегітимне захоплення повноважень, що суперечить конституційному ладу та законам країни.
3. Сто шістдесят народних депутатів України подали до Верховної Ради
України законопроект про внесення змін до Конституції України, спрямований
насамперед на зміну форми державного правління України (з парламентсько-президентської на парламентську республіку).
На засіданні головного комітету Верховної Ради України, якому було
доручено підготовку до розгляду питання про включення законопроекту до
порядку денного сесії парламенту, члени комітету дійшли висновку, що у
порушеному аспекті неможливо змінити форму державного правління без
внесення змін до розділів, які визначають основні засади конституційного ладу
України.
З наведених підстав було прийнято рішення не включати вказаний законопроект до порядку денного сесії Верховної Ради України та повернути його на доопрацювання.
На підставі аналізу положень Розділів І, ІІІ та ХІІІ Конституції України
надайте аргументовані відповіді на такі питання:
a) положення якої статті Розділу ХІІІ Конституції України були
порушені, на думку членів головного комітету, під час внесення законопроекту до парламенту України?
b) чи можливо без внесення змін до Розділів І, ІІІ та ХІІІ Конституції
України змінити форму державного правління у порушеному аспекті?
c) чи можна вважати вказаний законопроект актом зміни конституційного ладу України?
a)На жаль, в наданому тексті не наводиться конкретної інформації про положення статті Розділу ХІІІ Конституції України, які були порушені згідно з думкою членів головного комітету. Тому не можна точно відповісти на це питання без додаткових даних. Для отримання точної відповіді слід звернутися до самого тексту законопроекту та висновків комітету, які були причиною відхилення його розгляду.
b) Згідно з наданим контекстом, члени головного комітету Верховної Ради України прийшли до висновку, що у порушеному аспекті неможливо змінити форму державного правління без внесення змін до розділів, які визначають основні засади конституційного ладу України.
З цього можна зробити висновок, що для зміни форми державного правління в порушеному аспекті необхідно внести зміни до Розділів І, ІІІ та ХІІІ Конституції України. Ці розділи визначають основні принципи та засади конституційного ладу, а зміна форми державного правління, як у даному випадку, потребує внесення змін до цих принципів і засад.
Отже, висновок головного комітету підтверджує, що без внесення змін до Розділів І, ІІІ та ХІІІ Конституції України неможливо змінити форму державного правління у порушеному аспекті.
c) Законопроект, спрямований на зміну форми державного правління України з парламентсько-президентської на парламентську республіку, належить до категорії законопроектів, які можуть бути визначені як акти зміни конституційного ладу України.
Конституційний лад визначає загальну систему державного устрою, принципи й органи державної влади, а також їх взаємовідносини. Зміна форми державного правління, як у даному випадку, змінює основні принципи й органи влади, що належать до конституційного ладу.
Зазначений законопроект, якщо би він був прийнятий, мав би на меті змінити основні засади конституційного ладу України шляхом зміни форми державного правління. Тому можна вважати цей законопроект актом зміни конституційного ладу України.
Проте, слід зазначити, що на підставі висновків головного комітету, вказаний законопроект не був включений до порядку денного сесії Верховної Ради України та повернутий на доопрацювання, тому він не набув чинності і не змінив конституційного ладу України.
2. Завдання до теми: конституційні засади формування та функціонування громадянського суспільства
Тестові завдання
1. Який взаємозв’язок між засобами масової інформації та громадянським суспільством?
а) засоби масової інформації не пов’язані із громадянським
суспільством;
б) громадянське суспільство є складовою засобів масової інформації;
в) засоби масової інформації є інститутом громадянського суспільства;
г) ці поняття тотожні.
2. Як співвідносяться громадська організація та громадська спілка?
а) громадська організація — це громадське об'єднання, засновниками та
членами (учасниками) якого є фізичні особи; а громадська спілка — це
громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи;
б) громадська організація — це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути
юридичні особи приватного права та фізичні особи; а громадська спілка — це
громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні
особи;
в) громадська організація — це добровільне об'єднання фізичних осіб
та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних,
екологічних, та інших інтересів; а громадська спілка — це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи;
г) це синонімічні поняття.
3. Громадянка України, дев’ятирічна дівчинка, має намір вступити до дитячої
громадської організації без статусу юридичної особи. Чи може вона набути
членства, якщо батько дівчинки виступає проти і не надає свою згоду на вступ до членів цієї громадської організації?
а) так, оскільки згода батьків для вступу до дитячої громадської
організації не потрібна;
б) так, оскільки громадська організація здійснює діяльність без статусу
юридичної особи;
в) ні, оскільки вступ неповнолітньої особи віком до 10 років до дитячої
громадської організації обов’язково потребує письмової згоди її батьків;
г) ні, оскільки згідно з законом членами дитячих громадських організацій можуть бути особи віком від 10 років.
4. Яким є статус політичної партії?
а) некомерційна установа;
б) неприбуткова організація;
в) неприбуткова громадська спілка;
г) некомерційна громадська установа.
5. За рішенням якого органу зупиняється державне фінансування статутної діяльності політичної партії?
а) Верховного Суду;
б) Верховної Ради України;
в) Національного антикорупційного бюро України;
г) Національного агентства з питань запобігання корупції.
Практичні завдання
1.Проаналізуйте рішення Конституційного Суду України у справі за
конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини та 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції
України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу
третього частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції»,
пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 06.06.2019.
За результатами проведеного аналізу аргументовано вкажіть, який принцип
Конституційний Суд України визнав відправним у встановлення інститутів
громадянського суспільства. Висловіть власне ставлення до позиції
Конституційного Суду України.
2.Проаналізуйте Рішення Конституційного Суду України у справі за
конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності
Конституції України (конституційності) положень абзацу четвертого статті 2,
частини другої статті 6, частин першої, другої статті 10 Закону України «Про
молодіжні та дитячі громадські організації» (справа про молодіжні організації).
За результатами проведеного аналізу аргументовано вкажіть, яке змістовне
наповнення права на свободу об’єднання надав Конституційний Суд України.
Вкажіть, які межі втручання держави в реалізацію права громадян на свободу
об’єднання закріплені Конституція України.
3.На пленарному засіданні обласної ради було прийнято рішення про
заборону діяльності на території області осередків політичної партії. Рішення
було мотивоване тим, що їхня діяльність спрямована на пропаганду
комуністичного режиму та відповідної символіки.
За результатами аналізу наведеної інформації аргументовано вкажіть, чи
відповідає рішення обласної ради вимогам чинного законодавства. Висловіть
власне ставлення до наведеної ситуації.
1) Загалом, Конституційний Суд України є незалежним органом, відповідальним за забезпечення конституційності законодавства в Україні. Його рішення визначають тлумачення конституційних принципів і норм, а також вирішують конституційні спори.
Щодо позиції Конституційного Суду України відносно встановлення інститутів громадянського суспільства, без конкретного рішення неможливо висловити точне висновок. Принципи, які Конституційний Суд може визнавати відправними для встановлення інститутів громадянського суспільства, можуть варіюватися в залежності від контексту та обставин справи.
2) загально відомо, що свобода об'єднання є важливим правом громадян, яке гарантується Конституцією України. Згідно зі статтею 36 Конституції України, кожен має право на свободу мирних зібрань, асоціацій і організацій. Однак, це право може бути обмежене встановленими законом обставинами, які є необхідними в демократичному суспільстві для забезпечення громадського порядку, охорони здоров'я чи моралі, а також прав і свобод інших осіб.
Межі втручання держави в реалізацію права громадян на свободу об'єднання можуть бути встановлені законом і повинні відповідати принципам необхідності, пропорційності та розумності. Закони, що обмежують це право, повинні бути прозорими, передбачуваними та доступними громадянам. Вони також не повинні бути застосовані з метою перешкоджання законним діяльностям об'єднань або порушенням основних гарантій, які надає Конституція.
3)Відповідно до наданої інформації, рішення обласної ради про заборону діяльності осередків політичної партії, мотивоване пропагандою комуністичного режиму та відповідною символікою, вимагає більш детального аналізу згідно з чинним законодавством України.
Україна має закони, які регулюють діяльність політичних партій і гарантують свободу політичних переконань. Законодавство повинно передбачати об'єктивні та однакові критерії для заборони діяльності політичних партій, зокрема щодо пропаганди тоталітарних режимів. Однак, якщо рішення обласної ради не ґрунтується на чіткому законодавчому основанні, може виникнути питання щодо його відповідності конституційним гарантіям свободи політичних переконань.
3. Завдання до теми: конституційні форми народовладдя
Тестові завдання
1. За якою виборчою системою можуть проводитися заміщення виборної посадової особи місцевого самоврядування?
а) Лише за мажоритарною системою відносної більшості
б) За будь-якою мажоритарною системою
в) За мажоритарною або змішаною системами
г) За будь-якою виборчою системою
2. Чи може застосовуватися мовний ценз у виборчому праві демократичної держави?
а) Так, щодо певного виду виборчого права
б) Так, в окремих випадках щодо будь-якого виду виборчого права
в) Ні, у жодному разі
г) Ні, лише в недемократичних державах
3. Який ценз може застосовуватися у виборчому праві демократичної
держави?
а) Віковий;
б) Майновий;
в) Осілості;
г) Професійний.
4. Який з принципів виборчого права НЕ належить до загальновизнаних?
а) Участь виборців у виборах є добровільною;
б) Голосування виборців на виборах є таємним;
в) Кожен виборець має один голос на відповідних виборах;
г) Виборцям забезпечуються умови для вільного виявлення при голосуванні.
5. У місті проживає 155825 осіб, із них 142325 є громадянами України. До списків виборців внесено 89427 громадян. На виборах міського голови кандидат А одержав 9001 голос, кандидат Б – 5000, кандидат В – 3000, кандидат Г – 1000, а 27 бюлетенів було визнано недійсними. Який має бути результат вказаного голосування.
а) Голосування має бути визнано таким, що не відбулося, оскільки явка
становила менш ніж половину внесених до списків виборців.
б) Кандидата А обрано міським головою, оскільки у місті менш ніж 90
тисяч виборців, тому застосовується система відносної більшості.
в) Кандидати А і Б є учасниками повторного голосування, оскільки у
місті більш ніж 90 тисяч громадян і жоден кандидат не отримав абсолютної
більшості голосів.
г) Кандидата А обрано міським головою, оскільки, попри те, що у місті
понад 90 тисяч громадян, кількість голосів за кандидата А є більшою ніж сума
голосів за інших кандидатів.
Практичні завдання
1. Уродженець міста Одеса, який постійно проживає в місті Києві,
В. Василенко під час проведення чергових місцевих виборів в Україні вирішив
взяти у них участь як кандидат на посаду Одеського міського голови та,
одночасно, як кандидат у депутати Одеської міської ради. Відповідні виборчі
комісії за результатами розгляду поданих В. Василенком документів прийняли
рішення про його реєстрацію як кандидата на посаду Одеського міського голови та, одночасно, як кандидата у депутати Одеської міської ради. Інший кандидат на посаду Одеського міського голови, П. Петренко, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення відповідних
виборчих комісій. В обґрунтування позовних вимог П. Петренко вказав на
порушення цензу осілості та очевидне зловживання В. Василенком своїми
виборчими правами, оскільки згідно з Виборчим кодексом України особа може
бути висунута кандидатом на відповідних місцевих виборах лише в одному
виборчому окрузі.
Проаналізуйте наведену інформацію в контексті положень Виборчого
кодексу України та аргументовано вкажіть, яке рішення має постановити
адміністративний суд за позовом П. Петренка.
2.Офіційного спостерігача, який прибув до дільничної виборчої комісії в
день голосування о двадцять другій годині шістнадцять хвилин, члени дільничної виборчої комісії не пустили до приміщення. Відмову було аргументовано тим, що після завершення голосування ніхто не має права входити до приміщення.
Проаналізуйте наведену інформацію в контексті положень Виборчого
кодексу України та аргументовано вкажіть, чи відповідають дії офіційного
спостерігача та членів дільничної виборчої комісії вимогам чинного
законодавства.
3.Складіть у письмовому вигляді одну з таких заяв (на вибір студента або
викладача):
а) про включення до Державного реєстру виборців;
б) про уточнення попереднього списку виборців;
в) щодо уточнення списку виборців;
г) про видачу виборчого бюлетеня;
д) про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси;
е) про згоду бути офіційним спостерігачем;
ж) про видачу виборчого бюлетеня замість зіпсованого;
з) про бажання голосувати за місцем його перебування;
и) про згоду балотуватися кандидатом у депутати міської ради;
к) про включення до складу дільничної виборчої комісії;
л) про підтвердження згоди балотуватися кандидатом на посаду
селищного голови;
м) про реєстрацію представника організації партії у виборчій комісії;
н) про усунення виявлених порушень;
о) про підтвердження згоди балотуватися кандидатом на посаду старости
селища.
1)В даному випадку адміністративний суд має прийняти рішення на користь П. Петренка і скасувати реєстрацію В. Василенка як кандидата на посаду Одеського міського голови та депутата Одеської міської ради.
Згідно з Виборчим кодексом України, кожна особа може бути висунута кандидатом лише в одному виборчому окрузі. В. Василенко намагався бути кандидатом одночасно в двох різних органах місцевого самоврядування - на посаду міського голови та депутата міської ради. Це суперечить положенням Виборчого кодексу.
Тому адміністративний суд має визнати порушення В. Василенком положень Виборчого кодексу та скасувати його реєстрацію на обидві посади. Це означатиме, що В. Василенко не може брати участь у виборах як кандидат ні на посаду міського голови, ні на посаду депутата міської ради.
2)Згідно з положеннями Виборчого кодексу України, офіційних спостерігачів повинно бути допущено до дільничної виборчої комісії для спостереження за процесом голосування та підрахунку голосів. Члени дільничної виборчої комісії не мають права відмовляти в доступі спостерігачам, якщо вони представляють офіційні міжнародні або національні організації чи міжнародні або національні громадські організації.
Отже, дії членів дільничної виборчої комісії, які не пустили офіційного спостерігача до приміщення, порушують положення Виборчого кодексу України. Офіційному спостерігачу має бути дозволено вступити до приміщення дільничної виборчої комісії для здійснення своїх функцій спостереження.
Якщо офіційний спостерігач має відповідні повноваження та ідентифікаційні документи, йому слід звернутися до вищої виборчої комісії або правоохоронних органів для вирішення даної ситуації та захисту своїх прав.
3) в) щодо уточнення списку виборців;
[Ваше Ім'я] [Ваша Адреса] [Дата]
[Назва Дільничної Виборчої Комісії] [Адреса Дільничної Виборчої Комісії] [Поштовий Індекс]
Шановна Дільнична Виборча Комісія,
Я, [Ваше Ім'я], з повагою звертаюся до вас щодо уточнення списку виборців у зв'язку з майбутніми виборами [вказати тип виборів та дату].
З метою забезпечення моїх виборчих прав та забезпечення коректного проведення виборчого процесу, я бажаю отримати можливість перевірити та уточнити інформацію, що стосується мого включення до списку виборців.
Нижче наведена інформація щодо моєї особи:
ПІБ: [Ваше ПІБ]
Адреса проживання: [Ваша Адреса проживання]
Дата народження: [Ваша Дата народження]
Ідентифікаційний номер: [Ваш Ідентифікаційний номер, якщо є]
Прошу надати мені можливість перевірити вказану інформацію та уточнити її, а також включити мої дані до списку виборців, якщо цього не було зроблено.
Відповідно до положень Виборчого кодексу України, я маю право на достовірну та актуальну інформацію щодо мого включення до списку виборців. Будь ласка, надайте мені можливість скористатися цим правом та уточнити інформацію про своє включення до списку виборців.
Дякую за розгляд мого звернення. Чекаю на відповідь та діалог з вами з цього питання.
З повагою,
[Ваше Ім'я] [Підпис]
[Контактний номер телефону] [Електронна пошта]
4. Завдання до теми: конституційний статус людини і громадянина в Україні
Тестові завдання
1. В інтересах кого або чого судом може встановлюватися обмеження щодо реалізації права громадян збиратися мирно?
а) В інтересах держави;
б) В інтересах народу;
в) В інтересах національної безпеки;
г) В інтересах суверенітету.
2. Що включає право на соціальний захист?
а) Право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової
непрацездатності;
б) Право на достатній життєвий рівень;
в) Право на соціальне житло;
г) Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
3. Що передбачає рівноправність громадян згідно з Конституцією України?
а) Усі люди народжуються рівними;
б) Громадяни мають рівні права і свободи;
в) Громадяни є рівні перед законом;
г) Права громадянина є непорушними.
4. Іноземний громадянин П. Пауляучус, який на законних підставах постійно
перебуває на території України, звернувся до суду з позовною заявою про захист його права на свободу думки й слова та відшкодування завданої моральної шкоди.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, тому П. Пауляучус подав апеляційну скаргу на це рішення. Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін. Після набрання рішенням законної сили П. Пауляучус вирішив звернутися до Європейського суду з прав людини. Чи було дотримано умови прийнятності звернення до Європейського суду з прав людини?
а) Ні, оскільки П. Пауляучус не зазнав матеріальної шкоди
б) Ні, оскільки П. Пауляучус не є громадянином України;
в) Ні, оскільки П. Пауляучус не використав усі національні засоби
юридичного захисту;
г) Ні, оскільки П. Пауляучус не є громадянином України і не використав усі
національні засоби юридичного захисту.
5. Чи встановлено обмеження щодо звернення до суду для захисту
конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі
Конституції України?
а) Ні, це право гарантується без жодних обмежень;
б) Так, це право гарантується лише громадянам України;
в) Так, це право гарантується лише щодо основоположних прав і свобод;
г) Так, це право може обмежене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Практичні завдання
1. У засобах масової інформації з посиланням на анонімні джерела була
поширена інформація про можливе шахрайство і відсутність реальних підстав для отримання матеріальної допомоги главою обласної державної адміністрації. Після цього до обласної державної адміністрації із запитом на отримання інформації звернувся журналіст відомого Інтернет-видання, який спеціалізується на розслідуванні корупційних правопорушень урядовців.
Згідно з запитом журналіст просив надати копії документів, в яких міститься
інформація про усі заяви чинного голови обласної державної адміністрації на
отримання матеріальної допомоги на оздоровлення з усіма додатками (в яких
наведені докази необхідності надання матеріальної допомоги, зокрема медичний діагноз).
У відповіді на запит за підписом першого заступника голови обласної
державної адміністрації було повідомлено, що інформація, яка запитується,
належить до категорії інформації з обмеженим доступом та, відповідно,
відмовлено у її наданні.
Проаналізуйте наведену вище інформацію та визначте, чи відповідають дії
журналіста та обласної державної адміністрації вимогам чинного законодавства.
2. 15.12.2019, о 12:00, за ініціативою мешканця м. Одеса В. Василенка,
поширеною через соціальні мережі, навпроти будівлі Одеської міської ради було проведене мирне зібрання (пікет) проти подальшої забудови в одному з
мікрорайонів міста. Про проведення пікету В. Василенко за два дні письмово
повідомив Одеського міського голову та керівника відділення поліції
Приморського району ГУНП в Одеській області.
Одеська міська рада повідомила В. Василенку про незаконність такого
мирного зібрання. Відповідно до позиції Одеської міської ради В. Василенко мав погодити заява проведення мітингу не пізніше, ніж за десять днів до проведення заходу. Окрім цього Одеська міська рада вказала, що 15.12.2019, о 12:00, навпроти будівлі Одеської міської ради, запланований інший громадський захід – концерт учнів музикальних шкіл м. Одеса.
В результаті пікет відбувся, однак В. Василенка було притягнуто до
адміністративної відповідальності за порушення ст. 185-1 КУпАП України.
Приморський районний суд м. Одеси суд встановив, що заявник порушив
громадський порядок, завчасно не повідомивши Одеську міську раду про
організований ним пікет. Одеський апеляційний суд залишив рішення суду
першої інстанції без змін.
Проаналізуйте наведену вище інформацію та визначте, чи відповідають дії В.
Василенка вимогам чинного законодавства.
3. Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в
Одеській області А. Петренко під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом шахрайства допитав у якості свідка двадцятирічну громадянку України А. Колесниченко, яка була подругою А. Тарасюка – підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.
На день допиту А. Тарасюк та А. Колесниченко проживали однією сім'єю
понад два роки, але у зареєстрованому шлюбі не перебувають. А. Колесниченко, посилаючись на положення ч. 1 ст. 63 Конституції України, відмовилася давати показання слідчому, вказавши, що А. Тарасюк є її «фактичним» чоловіком.
Проаналізуйте наведену вище інформацію та визначте, чи відповідають дії А.
Колесниченко вимогам чинного законодавства.
1.За наданою інформацією, дії обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні інформації з обмеженим доступом є відповідними вимогам чинного законодавства.
Законодавство може передбачати обмеження доступу до певних категорій інформації з метою захисту приватності, комерційної таємниці або інших законно захищених інтересів. У даному випадку, обласна державна адміністрація повідомила, що запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом.
Щодо дій журналіста, він мав право звернутися до обласної державної адміністрації з запитом на отримання інформації. Однак, якщо запитувана інформація відноситься до категорії з обмеженим доступом, адміністрація має право відмовити у наданні такої інформації, посилаючись на відповідні законодавчі норми.
2.Згідно з наведеною інформацією, дії В. Василенка не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), проведення громадських заходів, зокрема мирних зібрань (пікетів), підлягає попередньому повідомленню органів місцевого самоврядування. У даному випадку Одеська міська рада вказала, що В. Василенко мав погодити проведення пікету не пізніше, ніж за десять днів до заходу, але таке повідомлення не було зроблено.
Також, Одеська міська рада повідомила про запланований інший громадський захід - концерт учнів музикальних шкіл, який був запланований на той самий час і місце, де відбувався пікет. Це може вважатися порушенням правил проведення громадських заходів.
У результаті В. Василенка було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку згідно зі статтею 185-1 КУпАП України.
3. Дії А. Колесниченко відповідають вимогам чинного законодавства.
А. Колесниченко, посилаючись на положення частини 1 статті 63 Конституції України, відмовилася давати показання слідчому, стверджуючи, що А. Тарасюк є її "фактичним" чоловіком. Згідно з Конституцією України, кожен має право відмовитися від дачі показань, якщо це може призвести до самовинищення проти нього або близьких родичів.
У даному випадку, А. Колесниченко може бути у важкому становищі, якщо надасть показання, які можуть негативно позначитися на А. Тарасюку, який є її "фактичним" чоловіком. Отже, відмова від дачі показань є законною захистом своїх прав, зокрема права на недискримінацію та самозбереження.
Зазначу, що реєстрація шлюбу не є єдиним підтвердженням статусу сімейних відносин. У деяких випадках, як у даному, існують сімейні стосунки, які базуються на фактичному спільному проживанні та інших обставинах, а не на офіційному шлюбі.
5. Завдання до теми: громадянські (правові) стани особистості в Україні
Тестові завдання
1. Протягом якого часу з моменту набуття громадянства України іноземець повинен припинити перебування у громадянстві іноземної держави?
а) одного року.
б) шести місяців.
в) двох років.
г) трьох років.
2. Особа без громадянства, перебуваючи на території України, порушила
клопотання про надання їй громадянства України. Разом з нею проживають двоє її дітей 10 і 17 років — також особи без громадянства. Як вирішується питання про громадянство її дітей?
а) Автоматично, після того як їх мати набуває громадянство України;
б) Дитина 10 років набуває громадянство України за клопотанням
матері, після того як її мати набуває громадянство України, а дитина 17 років за її згодою після клопотання матері, яка стала громадянкою України;
в) Дитина 10 років набуває громадянство України за клопотанням матері та рішенням батька, після того як її мати набуває громадянство України, а дитина 17 років за її клопотанням;
г) Залишаються особами без громадянства.
3. Що із зазначеного НЕ може бути підставою для набуття громадянства України?
а) Усиновлення;
б) Встановлення опіки чи піклування;
в) Перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
г) Наявність нерухомого майна на території України та безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.
4. Якого права НЕ мають іноземці, які на законних підставах перебувають на
території України?
а) На свободу пересування;
б) На вільний вибір місця проживання;
в) Вільно залишати територію України;
г) Брати участь в управлінні державними справами.
5. З якої дати особа набуває громадянство України внаслідок прийняття до
громадянства?
а) Дата подання заяви про прийняття до громадянства;
б) Дата, коли сплив п’ятирічний термін постійного проживання в Україні;
в) Дата видання відповідного Указу Президента України;
г) Дата видачі паспорта громадянина України.
Практичні завдання
1.Громадянин України В. Василенко під час допиту його як свідка у
кримінальному провадженні повідомив, що у 2005 році він звернувся до
компетентних органів Канади щодо отримання посвідки на проживання, яка була йому надана того ж року, та в подальшому отримав громадянство Канади без відмови від громадянства України.
У подальшому В. Василенко надав оригінал паспорта громадянина Канади насвоє ім'я серія/номер, який мав механічні пошкодження в місці проставлення штрих-коду. В. Василенко не заявляв, що ним було втрачено громадянство Канади. З оригіналу наданого паспорта було зроблено копію, яку В. Василенко власноручно засвідчив своїм підписом. Також встановлено, що В. Василенко
станом на 29.04.2017 належав до громадянства України, свідченням чого є
наявність у нього паспорта громадянина України та Довідки про належність особи до громадянства України. .10.06.2017 було видано Указ Президента, яким було припинено громадянство
такої особи. Громадянин звернувся з позовом про скасування Указу Президента в частині припинення його громадянства. В обґрунтування своїх позовних вимог В. Василенко посилався на той факт, що на момент видання Указу він був лише громадянином України, а його паспорт громадянина Канади було анульовано, про що свідчить механічне пошкодження в місці проставлення штрих-коду, а відтак до нього не може бути застосовано процедуру втрати громадянства. Проаналізуйте наведену інформацію в контексті положень Закону України
від 18.01.2001 No2235-III «Про громадянство України» (зі змінами) та
аргументовано вкажіть, яке рішення має постановити адміністративний суд за позовом В. Василенка.
3.Засобами масової інформації поширено відомості про наявність у двох
кандидатів на посаду депутатів міської ради громадянства іншої держави.
За результатами аналізу релевантних положень Конституції України та
Виборчого кодексу України надайте аргументовані відповіді на такі запитання:
а) чи є підстави для розгляду вказаного питання виборчими комісіями або
органами правосуддя;
б) чи призведе поширення такої інформації до негативних наслідків для
кандидатів на посади депутатів міської ради;
в) хто із суб’єктів виборчого процесу може ініціювати розгляд питання про
скасування реєстрації цих кандидатів;
г) які дані можуть бути підтвердженням факту перебування в полі
громадянстві;
ґ) яке рішення може прийняти суб’єкт щодо реєстрації цих кандидатів;
д) чи призведе до втрати громадянства України рішення про скасування
реєстрації зазначених учасників виборчого процесу.
1. На підставі наведеної інформації і в контексті положень Закону України про громадянство України, адміністративний суд має прийняти рішення про задоволення позову В. Василенка щодо скасування Указу Президента про припинення його громадянства.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про громадянство України", громадянство України може бути припинено за рішенням Президента України у випадках, передбачених законом. Однак, враховуючи, що на момент видання Указу Президента В. Василенко був лише громадянином України і його паспорт громадянина Канади було анульовано, немає підстав для застосування процедури втрати громадянства України.
Законом не передбачено, що особа автоматично втрачає громадянство України при отриманні громадянства іншої країни без відмови від громадянства України. Тому, якщо В. Василенко має підтвердження про анулювання паспорта громадянина Канади, його громадянство Канади не є перешкодою для збереження громадянства України.
Таким чином, адміністративний суд повинен скасувати Указ Президента про припинення громадянства В. Василенка, оскільки немає підстав для його припинення згідно з чинним законодавством.
2. а) Чи є підстави для розгляду вказаного питання виборчими комісіями або органами правосуддя?
Згідно з Виборчим кодексом України, виборчі комісії мають право розглядати скарги і вето на рішення виборчих комісій нижчого рівня, а також звертання щодо порушень виборчого законодавства. Тому, якщо є достатні підстави для вважання, що кандидати на посаду депутатів міської ради мають громадянство іншої держави, виборчі комісії можуть розглядати це питання.
Органи правосуддя також можуть бути залучені до розгляду справ, пов'язаних з порушеннями виборчого законодавства або скаргами на рішення виборчих комісій.
б) Чи призведе поширення такої інформації до негативних наслідків для кандидатів на посади депутатів міської ради?
Поширення інформації про наявність громадянства іншої держави у кандидатів на посаду депутата міської ради може мати негативні наслідки для цих кандидатів. Залежно від політичної обстановки та думки виборців, така інформація може вплинути на довіру до кандидатів і негативно відобразитись на їхній виборчій кампанії та шансах на обрання.
в) Хто із суб’єктів виборчого процесу може ініціювати розгляд питання про скасування реєстрації цих кандидатів?
Розгляд питання про скасування реєстрації кандидатів може бути ініційований виборчою комісією самостійно, на підставі отриманих інформацію
г) Які дані можуть бути підтвердженням факту перебування в полі громадянстві?
Дані, що можуть служити підтвердженням факту перебування в полі громадянства, включають такі:
Паспорт або документи, видані компетентними органами іншої держави, що підтверджують громадянство особи.
Документи, що підтверджують отримання відповідного громадянства, такі як посвідка на проживання, паспорт і т.д.
Відомості про реєстрацію особи в консульських установах інших держав.
Відомості про реєстрацію особи в міграційних органах інших держав.
ґ) Яке рішення може прийняти суб’єкт щодо реєстрації цих кандидатів?
Рішення щодо реєстрації кандидатів на посаду депутата міської ради приймає відповідна виборча комісія. У випадку, коли існують достатні підстави для вважання, що кандидати мають громадянство іншої держави, виборча комісія може відмовити у реєстрації цих кандидатів згідно з вимогами Виборчого кодексу України.
д) Чи призведе до втрати громадянства України рішення про скасування реєстрації зазначених учасників виборчого процесу?
Рішення про скасування реєстрації кандидатів на посаду депутата міської ради не приведе автоматично до втрати громадянства України. Згідно з Конституцією України, втрата громадянства можлива лише за певних умов, передбачених законом.