Еволюція приладів для вимірювання часу

Учня 7 класу Данканича Василя

• Ми живемо у світі, де важливий час. Тому еволюція приладів для вимірювання часу займає важливе місце в історії прогресу людства. Наносекунди відзнач
• ають різницю між успіхом чи невдачею. У сучасному світі час тепер керує нашим життям.
• Немає жодних доказів того, що ми можемо винайти машину часи та рухатись назад у часі або, що “туристи часу” приїздили б з майбутнього до нас. Але стрілка часу нас несе вперед, і люди вимірювали його віками різними способами.

Сонячні годинники та водні годинники

• Ми ніколи не дізнаємося, хто був першим чоловіком чи жінкою, який намагався надати структуру вимірюванню часу, хоча в Біблії Книга Буття ілюструє зміни щодня та ввечері та вранці. Відома нам еволюція приладів для вимірювання часу розпочалася в Єгипті. Стародавні єгиптяни використовували прості сонячні годинники і ділили дні на менші частини. Вважається, що вже в 1500 н.е. вони розділили інтервал між сходом і заходом сонця на 12 частин. Наші знайомі розділення часу – походять від вавилонян та євреїв (семиденний тиждень у Книзі Буття). Стародавні римляни під час республіки мали вісім днів – включаючи день покупок, де люди купували і продавали речі. Коли римський імператор Костянтин зробив християнство державною релігією на початку 4 століття нашої ери, то сім днів на тиждень було офіційно затверджено.     
• Сонячний годинник (звичайно, ефективний інструмент лише тоді, коли світить сонце), був доопрацьований греками та вдосконаленій ще римлянами через кілька століть. Римляни також використовували водяні годинники, які вони відкалібровували від сонячного годинника, і тому вони могли вимірювати час, навіть коли сонце не світило, вночі або в туманні дні. Відомий як клепсидра, він використовував потік води для вимірювання часу. Зазвичай ємність наповнюється водою, і вода стікає повільно і рівномірно з ємності – маркування використовується для показу проходження часу.  

Прилади для вимірювання часу стають дорослими

• Краще вимірювати час – це захопленням винахідників протягом століть, але у 18 столітті годинник з’явився як науковий інструмент сам по собі.
• Це відбулося завдяки маятникові, – вдосконалення Галілея, який помітив регулярність руху підвісної лампи, що коливалася взад і вперед в соборі Пізи, коли він ще був студентом.  
• Цікавим водним приладом для вимірювання часу, став морський хронометр, який був винайденим Джоном Харрісоном в Англії. Цей прилад став відповіддю на необхідність вимірювати час на борту корабля до високого рівня точності (маятниковий годинник був непридатний для морського використання через рух корабля). 
• Пристрій Гаррісона привернув увагу блискучим дизайном та підбором найкращих матеріалів. Його годинник дав можливість високоточно як вимірювати час, і так координати розташування в морі. Це дало Королівському флоту небачений до тих пір інструмент для навігації.
• Еволюція приладів вимірювання часу тривала й в 20 столітті. Майстерність Джорджа Деніелса у Британії при створенні деяких найкращих та найкрасивіших годинників тих часів можна побачити на постійній виставці у Музеї науки в Лондоні .  

Атоми та лазери

• Вимірювання часу також змінилося у 20 столітті завдяки розробці атомного годинника у 1950-х роках у Національній фізичній лабораторії. Це дозволило отримати нове і точне визначення часу.  
• Винахід лазера в 1960 р. змінив вимірювання часу назавжди. Лазери можуть виробляти імпульси тривалістю декілька аттосекунд – 10⁻¹⁸ секунд – і точність міжнародного вимірювання часу повинна це відображати. 

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!