Ім'я файлу: Есе Гоцуляк.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 17.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Дипломна робота Дякова Ю..docx
курсова.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 17.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Дипломна робота Дякова Ю..docx
курсова.docx
Гоцуляк О. О.
1 група 4 курс
Есе: «Суб’єктивна реальність»
Суб’єктивна реальність - це «продукт» нашого мозку, який працює як генератор шаблонів. Розпізнавання образів є ключовим елементом людського сприйняття та інтелекту. Наш побут та виживання залежить від того, щоб ми могли створити і побачити ціле з шматків. Це могло бути величезною перевагою, коли в якийсь момент наш стародавній предок зміг уявно зібрати мечозубого тигра з жовтих плям, які він побачив на зеленому кущі. Ми збираємо та інтерпретуємо наш світ на основі такого досвіду, тому це суб’єктивно. Коли група людей приймає чиюсь суб’єктивну реальність, це буде інтерсуб’єктивна реальність. Це будуть соціальні переконання, релігії, концепції та вони є найважливішими елементами нашого соціального світу.
Як відомо, суб’єктивна реальність «підпорядкована» складному набору фільтрів, будь-який з яких може змінити сприйняття цієї реальності; сенсорний апарат (наприклад, палички і колбочки в наших очах), сенсорна обробка (наприклад, зорова кора), мозкові функції вищого рівня та психологічні фактори (наприклад, очікування). Таким чином, те, що переживає одна людина, завжди відрізняється від того, що переживає будь-яка інша людина, але зазвичай у дрібних деталях. Це пояснюється тим, що будь-яка реальність – це поєднання внутрішніх та зовнішніх відчуттів, конвертованих у думки, образи та паттерни.
Загалом, суб'єктивна реальність - це сприйнята та опрацьована реальність, що оточує та наповнює кожного індивіда. Оскільки жодна людина не може переживати реальність з однієї точки зору, існує стільки суб’єктивних реальностей, скільки живих істот. У сфері суб’єктивної реальності реальним може бути все, що має реальний вплив на людину, яка її сприймає. Об’єктивна реальність описує чисті факти, тоді як суб’єктивна реальність формується особистими враженнями спостерігача.
Основною умовою сприйняття суб'єктивної реальності є існування об'єктивної реальності. Оскільки кожна людина, сформована попередніми уявленнями, у парі з пов’язаними з нею відчуттями, створює власну картину цієї реальності, то це суто суб’єктивне сприйняття об’єктивної реальності.
Явище “суб’єктивної реальності’’ стає ще зрозумілішим, коли ми розповідаємо про власний досвід комусь. Так, 7,5 кілометрів, пройдених ввечері на прогулянці, перетворюються на “майже 10 кілометрів’’, а 12 градусів тепла перетворюється на “приблизно 10’’. Все це відбувається через суб’єктивне сприйняття об’єктивної реальності. Так само відбувається трансформація спогадів про власне життя. Жорстоке ставлення батьків дитиною може сприйматись як норма, адже за «догмою» батьки не можуть вчиняти погано. Також роль відіграє той факт, що дитині немає із чим порівняти особливості функціонування її сімейної системи. Тому, виникають складнощі у формуванні категорій «хороше ставлення» та «жорстоке ставлення». Згодом, пошук партнера буде базуватись на пошуку того почуття, яке виникало біля батьків, а якщо ставлення батьків було неадекватним – побудовані любовні відносини також не будуть відрізнятись гармонійністю.
Аналізуючи різноманітну профільну літературу я дійшла до висновку, що немає однозначного розуміння процесу суб’єктивізації інформації, що надходить у нашу свідомість та формує наш світогляд. Все ж таки, наше світобачення формується як з фізіологічних та вроджених причин, так і з соціальних (набутих), вічна класика nature&nurture.
Для оцінки адекватності та відносної відповідності суб’єктивного сприйняття та об’єктивної реальності існує термін «конгруентність». Він означає відносну відповідність оцінки реальної ситуації людиною та відповідне відображення ставлення у думках та діях. Проте, певні психічні відхилення викликають у людини стан зміненої свідомості, коли образ суб’єктивної реальності максимально далеко відходить від реальної дійсності. Людей із порушеннями сприйняття та відображення набагато важче зрозуміти відносно здоровим людям, тому це породжує формування важливого пункту для успішного психологічного консультування. Клієнт повинен відповідати психічній нормі для досягнення результатів у психотерапії та консультуванні.
Також важливим пунктом є момент схожості картин світу консультанта та клієнта. Національність, традиції, релігія – усе це може зближувати людей однієї групи, та протиставляти їх іншій. Тому, рекомендовано задля уникнення непорозумінь та нав’язування чужої, неприйнятної для клієнта, ідеології обирати психолога схожої до вашої рідної культури, релігії. Наприклад, зміни, які може для себе допустити сучасна європейська жінка не порівняються із жінкою, яка виросла та довгий час жила у мусульманській країні із жорсткими законами та пригніченням людських прав. Такій людині важко донести те, що вона може робити абсолютно усе, адже вона не розуміє цінності цієї можливості.
Задля уникнення надлишкового впливу суб’єктивних відчуттів клієнта відносно процесу консультування, перед початком психолог та клієнт заключають психологічний контракт. Він дозволяє закріпити та уточнити ціль консультування, яку можна відчути, якось виміряти, побачити та визначити по конкретним критеріям.
Отже, суб’єктивна реальність у процесі консультування піддається огляду, оцінці, аналізу та переглядається за потреби. Психолог допомагає клієнту подивитись на його картину світу «зі сторони», перевірити, чи дійсно вона актуальна, і за можливості потрібно максимально «вирівняти» відображення реальної дійсності у свідомості людини. Саме відносно правдиве відображення дійсності служить за основу адекватного реагування, побудови стратегії поведінки, ставлення до себе та оточуючих.
Джерела:
1. Пазешкіан Н., Позитивная семейная психотерапия, 1993 р.
2. Дубровский Д. Субъективная реальность //Философская антропология. – 2018. – Т. 4. – №. 2. – С. 186-217.
3. Каган М. С., Эткинд Л. М. Индивидуальность как объективная и субъективная реальность / Вопросы психологии. № 4. 1989