Ім'я файлу: 15-21.docx
Розширення: docx
Розмір: 102кб.
Дата: 03.05.2023
скачати

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙБІЛЕТ№ 15


1.Пункція перикарда-

Показання: Пункція перикарда (перикардиоцентез) - операція, суть якої зводиться до видалення ексудату з навколосерцевої сумки. Присутність великої кількості ексудату може спостерігатися при запальному процесі в перикарді (перикардит), який в свою чергу може бути ексудативним або гнійним, якщо приєднується бактеріальна інфекція. При такого різновиду патології як гемоперикард. Пункція попереджає тампонаду серця- стан кардіогенного шоку, який виникає, якщо тиск в порожнині перикарда стає вище тиску крові в правому передсерді, а під час діастоли і в шлуночку. Серце стискається і стає не в змозі забезпечити адекватний викид крові.

Техніка проведення: Операцію можна проводити декількома способами. Вони відрізняються місцем введення голки і її рухом до досягнення стінки перикарда. Найпоширенішими в силу своєї низької травматичності вважаються методи Ларрея і Марфана. При їх використанні ризик пошкодження плеври, серця, легенів або шлунка мінімальний.

Шкіру знеболюють за допомогою тонкої голки. Після проколювання шкіри в куті між хрящем VII ребра й основою мечоподібного від­ростка ліворуч пункційну голку заглиблюють на 1,5 см, постійно вводячи анестетик. Після цього голку повертають вгору і заглиблюють ще на 2—3 см, виконуючи Періодично аспіраційну пробу

Можливі помилки та ускладнення: 1) кровотеча; 2) зупинка серця; 3) ушкоджен­ня легені; 4) порушення серцевого ритму; 5) медіастиніт.

2.Симптом Драхтера- одною рукою тримають стопу випрямленої ноги хворої дитини, а другою, кулаком по п’ятці наносять поштовхи (перкутують). При цьому дитина захищається від болю у животі, який утримує рукою саме в ділянці запалення. Гострий перитоніт

3.Симптом Прібрама- при потягуванні за сосок ракова пухлина молочної залози зміщується слідом за ним. Захворювання молочної залози

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙБІЛЕТ№ 16


1.Зупинка кровотечі за допомогою джгута Есмарха-

Джгут повинен застосовуватися тільки:

  1. при артеріальній кровотечі (фонтануючий струмінь алої крові з рани);

  2. при значній кровотечі, яку не вдається зупинити іншими засобами (якщо ви наклали давлючу пов’язку і застосували техніку ручного притиснення, але пов’язка просякла кров’ю, і рана продовжує кровоточити);

  3. при травматичній ампутації кінцівки;

Переконайтеся, що джгут не накладається на суглоб, на місце перелому кістки. Намагайтеся не накладати джгут у середній третині плеча та в області підколінної ямки — тут більш вірогідне ушкодження нервів.

1) За можливості підніміть пошкоджену кінцівку, для того, щоб викликати відтік венозної крові. Визначте місце накладення джгута (5-10 см вище рани або у верхній точці кінцівки, якщо ви знаходитесь в зоні обстрілу і точна локалізвція кровотечі не виявлена).

2) Підкладіть під місце накладення джгута матерію або край одягу. Категорично забороняється накладення джгута Есмарха безпосередньо на шкіру людини,

3) Розтягніть джгут Есмарха і виконайте дуже тугий перехресний перший тур навколо кінцівки. Саме цей перший тур повинен зупинити кровотечу.

4) Подальші тури виконуйте з меншим натягом тим кінцем джгута, яким ви зробили перехрест, між турами не повинно бути проміжків, це може защемити складку шкіри, що може призвести до її некрозу.

5) Зробіть таким чином 3-4 тури. Зафіксуйте джгут.

6) Запишіть час його накладення.

2.Симптом Щоткіна–Блюмберга- при поступовому натисненні пальцями на черевну стінку хворий відчуває посилення болю (симптом Мортола), а якщо миттєво відняти руку від живота, то виникає біль надто виражений. Гострий перитоніт

3.Симптом Рі- ознака пухлини молочної залози, фіксованої до грудної клітки. При відведенні руки на ураженій стороні до прямого кута пухлина залишається нерухомою Захворювання молочної залози

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙБІЛЕТ№ 17


1.Іммобілізація кінцівки при переломах плеча та передпліччя-

Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації. Є шини штатні( Крамера, Дітеріхса) є імпровізовані( дошки, фанера і т.д) Немає штатного- можна імпровізувати з того що є. Головне шина обов’язково повинна захоплювати два суглоби (вище і нижче перелому), а інколи – і три (при переломах стегна – кульшовий, колінний, гомілково-ступневий; при переломах плеча – плечовий, ліктьовий і променево-зап’ястковий.

Перелом плеча- Зручніше всього використовувати шину Крамера((Шина Крамера представляет собой набор гибких длинных проволочных решёток, лесенок и фиксирующих ремней. Она легко принимает любую форму в зависимости от того, какой характер носит перелом. Шины Крамера применяют при переломе как верхних, так и нижних конечностей)

Шину накладають від хребта вгорі до пальців руки внизу, знерухомлюючи таким чином прилеглі до місця перелому кіски три суглоби – плечовий і ліктьовий і променево-зап’ястковий. .Перед накладанням шину моделюють за формою руки, зігнутої в лікті під прямим кутом, заздалегідь обгорнувши руку ватою.

Перелом передпліччя- Руку слід обережно зігнути в ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і в такому положенні зафіксувати шиною Крамера.

Шину накладають від основи пальців до верхньої третини плеча. Руку підвішують косинкою до шиї.

2.Симптом Воскресенського («сорочки»)- при швидкому переміщенні кисті руки по шкірі чи сорочці хворого притискаючи черевну стінку, із епігастральної ділянки (від мечоподібного відростка) до правої, лівої здухвинної, чи до лобка, з’являється біль у ділянці де запалена очеревина. Гострий перитоніт

3.Симптом (вузол) Зоргіуса- при раку молочної залози під зовнішнім краєм великого грудного м`яза на третьому зубці m. serratus anterior пальпують лімфатичний вузол величиною від горошини до лісового горіха. Захворювання молочної залози

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙБІЛЕТ№ 18


1.Іммобілізація кінцівки при переломах стегна та гомілки-

О сновні принципи і правила застосування транспортної імобілізації

Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації. Є шини штатні( Крамера, Дітеріхса) є імпровізовані( дошки, фанера і т.д) Немає штатного- можна імпровізувати з того що є. Головне шина обов’язково повинна захоплювати два суглоби (вище і нижче перелому), а інколи – і три (при переломах стегна – кульшовий, колінний, гомілково-ступневий; при переломах плеча – плечовий, ліктьовий і променево-зап’ястковий..

шина Дітеріхса застосовується при переломах стегна та кульшового суглобу. Вона складається з чотирьох частин. З двох дерев'яних бранш різної довжини, фанерної підошви, паличок-закруток і тканин ременів.

Основний принцип: внутрішня бранша під пах, зовнішня під пахви, все це фіксується підстопником, ременіми та бинтами.

Також можна застосовувати шину Крамера за таким же принципом.(Дві шини зв’язуються разом-уторується одна довга шина)

Перелом гомілки – транспортну іммобілізацію здійснюють з допомогою
драбинчастих шин Крамера
Методика іммобілізації при переломі гомілки:
 шину Крамера з м’якою ватною прокладкою моделюють на задній
поверхні кінцівки від сідничної складки до пальців, згинаючи під прямим
кутом в ділянці п’яти;
 шину обережно кладуть на задню поверхню ушкодженої кінцівки, а з боків
додають ще дві шини (драбинчасті або дерев’яні);
 у ділянці суглобів і кісткових виступів слід покласти ватно-марлеві
прокладки, після чого шини фіксують з допомогою спіральної бинтової
пов’язки від щиколоток до верхньої третини стегна, а стопу фіксують 8-
подібною пов’язкою.

2.Симптом Мортола- під час поступового натиснення пальцями на черевну стінку хворий відчуває посилення болю. Гострий перитоніт

3.Симптом Безінбергера- – виникає внаслідок перевантаження правої половини серця при швидкій внутрішньовенній інфузії: колючий біль у серці, сповільнення пульсу, ціаноз, залишка. Ускладнення інтенсивної терапії

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙБІЛЕТ№ 19


1.Пальпація грудної клітки- визначають ребра, міжреберні проміжки, грудні м’язи, ступінь резистентності грудної клітки, феномен голосового тремтіння. Хворого обстежують стоячи або сидячи.

  • У нормі грудна клітка пружна, податлива, особливо в бокових відділах. Резистентність грудної клітки визначають за опором при її притисненні в різних напрямках. Підвищення ригідності грудної клітки спостерігають при плевральному випоті, великих пухлинах легень, емфіземі, окостенінні реберних хрящів у похилому віці.

  • Пальпація ребер і міжреберних проміжків При пальпації грудна клітка не болюча, поверхня непошкоджених ребер гладка. Звертають увагу й на місце з’єднання ребер і хрящів (рахітичні виступи), кісткові потовщення, локалізовану болючість. Ніжну крепітацію визначають, як наслідок підшкірної емфіземи при переломі ребра з пошкодженням плеври і легені. Більш груба крепітація при дихальних рухах свідчить про перелом ребер (кісткова крепітація). Визначення кісткової крепітації краще проводити після новокаїнової блокади місця перелому. Ізольована припухлість і болючість міжреберних проміжків може свідчити про наявність запального процесу (гнійного вогнища) в плевральній порожнині. 

  • Визначення голосового тремтіння Голосове тремтіння виникає при розмові і пальпаторно відчуваються коливання грудної клітки, які передається з вібруючих голосових зв’язок. Хворий низьким голосом повторює слова, які містять букву “Р”, наприклад “тридцять три”. Визначення проводять за допомогою щільно прикладених долонь симетрично до обох боків грудної клітки. Підсилення голосового тремтіння має місце при інфільтративних процесах легеневої тканини (пневмонія, над кавернами і бронхоектазами). Послаблення голосового тремтіння, або його відсутність спостерігають при наявності рідини в порожнині плеври, пухлин плеври, обтурації просвіту бронха.

2.Симптом Маделунга- різниця температури тіла в аксілярній ямці та прямій кишці сягає понад 2 градуси. Гострий перитоніт

3.Симптом «зав’язуванняшнурків»- при нахилі тулуба вперед у хворих виникає регургітація і зригування шлунковим вмістом внаслідок неспроможності замикального апарату виходу з шлунка в стравохід: згладжений кут Гіса, розправлена заслінка Губарєва і ослаблений кардіальний жом. Грижі стравохідного отвору

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙБІЛЕТ№ 20


1.Зупинка кровотечі за допомогою джгута Есмарха-

Відео https://www.youtube.com/watch?v=kaPvl3eO5og

Джгут повинен застосовуватися тільки:

  1. при артеріальній кровотечі (фонтануючий струмінь алої крові з рани);

  2. при значній кровотечі, яку не вдається зупинити іншими засобами (якщо ви наклали давлючу пов’язку і застосували техніку ручного притиснення, але пов’язка просякла кров’ю, і рана продовжує кровоточити);

  3. при травматичній ампутації кінцівки;

Переконайтеся, що джгут не накладається на суглоб, на місце перелому кістки. Намагайтеся не накладати джгут у середній третині плеча та в області підколінної ямки — тут більш вірогідне ушкодження нервів.

1) За можливості підніміть пошкоджену кінцівку, для того, щоб викликати відтік венозної крові. Визначте місце накладення джгута (5-10 см вище рани або у верхній точці кінцівки, якщо ви знаходитесь в зоні обстрілу і точна локалізвція кровотечі не виявлена).

2) Підкладіть під місце накладення джгута матерію або край одягу. Категорично забороняється накладення джгута Есмарха безпосередньо на шкіру людини,

3) Розтягніть джгут Есмарха і виконайте дуже тугий перехресний перший тур навколо кінцівки. Саме цей перший тур повинен зупинити кровотечу.

4) Подальші тури виконуйте з меншим натягом тим кінцем джгута, яким ви зробили перехрест, між турами не повинно бути проміжків, це може защемити складку шкіри, що може призвести до її некрозу.

5) Зробіть таким чином 3-4 тури. Зафіксуйте джгут.

6) Запишіть час його накладення.

2.Симптом «Крик Дугласа»- сильний біль при пальцевому обстеженні прямої кишки чи бімануальному гінекологічному обстеженні. Гострий перитоніт

3.Симптом Галанса- феномен переміщення рідини – при повертанні потерпілого з одного боку на інший, наприклад з правого на лівий, притуплення перкуторного звуку переміщується вліво відповідно переміщенню рідини. Пошкодження паренхіматозного органа

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙБІЛЕТ№ 21


1.Плевральна пункція– це пункція плевральної порожнини, яку проводять із діагностичною та лікувальною метою, для аспірації плеврального вмісту з подальшим визначенням його характеру та кількості й розправлення легень.

Показання:

1. Травматичний гемоторакс.

2. Пневмоторакс.

3. Наявність плеврального випоту невизначеної етіології.

Техніка: для видалення повітря з плевральної порожнини пункцію слід проводити в II міжреберному проміжку( 2 пальці від лопатки) по середньоключичній лінії (в положенні хворого сидячи) При гідро- і гемотораксі пункцію можна виконувати в VII–ІХ міжреберному проміжку по задній пахвовій або лопатковій лінії. Місце проколу уточнюють за допомогою перкусії, аускультації і рентгеноскопії. Грудну стінку проколюють по верхньому краю ребра, щоб уникнути пошкодження міжреберних судин і нерва, розташованих уздовж його нижнього краю.

При проведенні плевральної пункції можливі ускладнення: прокол легені, діафрагми, печінки, селезінки, шлунка, внутриплевральное кровотеча, повітряна емболія судин головного мозку. При проколі легкого з’являється кашель, а у разі введення в тканину легені лікарських засобів відчувається їх смак у роті. При виникненні внутриплеврального кровотечі під час плевральної пункції в шприц проникає червона кров, а при наявності бронхоплеврального свища виникає кровохаркання. Повітряна емболія судин головного мозку може виявлятися гостро виникаючої сліпотою на один або обидва ока, в більш важких випадках – втратою свідомості, судомами. При попаданні голки в шлунок через діафрагму в шприці можуть бути виявлені повітря і шлунковий вміст.

2.Симптом Сенатора- нерухомість хребта під час ходьби внаслідок напруження m. еrector spinae. С-ми абсцесу піддіафрагмального простору

3.Симптом Джойса- перкуторно притуплення визначається в ділянці травми і не переміщується при повертанні хворого на інший бік, що свідчить про наявність великої кількості згустків крові навколо пошкодженого органа, або заочеревинну гематому. Пошкодження паренхіматозного органа
скачати

© Усі права захищені
написати до нас