Екологічні проблеми сучасності
Сьогодні важливо усвідомлювати нерозривний зв'язок природи і суспільства, що має взаємний характер. Зростання масштабів господарської діяльності людини, бурхливий розвиток науково-технічної революції підсилили негативний вплив на природу, призвели до порушення екологічної рівноваги на планеті. Зросло споживання в сфері матеріального виробництва природних ресурсів. Аварія на Чорнобильській АЕС показала екологічну загрозу, яку створюють аварії на атомних електростанціях, які експлуатуються в 26 країнах світу . Виникла не тільки гостра необхідність змінити суть технологічної цивілізації, але й додати їй природоохоронного характеру. Отже, проблема збереження природи непомітно для усіх нас переросла в проблему виживання цивілізації, а точніше в проблему переходу від стихійного тисячолітнього розвитку локальних цивілізацій, що змінюють одна одну, до світової цивілізації, довгострокове існування якої можливе лише в межах чітко заданих навантажень на природні комплекси. У середині XX ст. екологічна кризу набула якісно нового характеру. Вона стала глобальною. Це означає, що виникла небезпека руйнування систем життєзабезпечення людини і біосфери. Усі кризи, які відбувались протягом історії людини, мають комплексну природу. Особливістю сучасної екологічної кризи є те, що техногенні впливи дуже переплітаються з природними процесами, вони підсилюються або послаблюються ними. З іншого боку, і природні процеси (землетруси, повені тощо) у багатьох випадках підсилюються техногенними чинниками. Екологи виділяють три основні групи причин, які ведуть до деградації життєвого середовища людини й зумовлюють глобальну екологічну кризу на планеті: прискорення економічного росту будь-якою ціною; зростання народонаселення й урбанізація використання технологій, які передбачають максимальне використання природних ресурсів. Здоров'я людини, цілих груп населення залежить від впливу різних підсистем природного і соціального середовища. Зростаючі темпи зміни середовища проживання призводять до порушення взаємозв'язку між ним і людиною, зниження адаптаційних можливостей організму. Середовище проживання може містити такі речовини, з якими організм у ході еволюції не зустрічався і тому не має відповідних аналізаторних систем, що сигналізують про їхню наявність. Глибокі зміни біосфери відбуваються стрімкіше, ніж темпи еволюції живих організмів. Атмосферний шлях надходження токсичних речовин в організм людини є провідним, тому що протягом доби він споживає близько 15 кг повітря, 2,5 кг води і приблизно 1,5 кг їжі, крім того, при інгаляції хімічні елементи поглинаються організмом якнайінтенсивніше. Так, свинець, що надходить з повітрям, абсорбується кров'ю приблизно на 60 %, що тоді як надходить з водою – на 10 %, а з їжею – лише на 5 %. Забрудненням атмосфери зумовлені близько 30 % загальних захворювань населення промислових центрів .
Методи уникнення екологічних небезпек:
1. Проведення комплексної оцінки існуючих процесів та можливостей на регіональному,
державному, міжнародному рівнях.
2. Використання систем екомоніторингу для виявлення найактуальніших проблем окремих
регіонів.
3. Створення загальної електронної системи з використанням ГІС для розроблення конкретних методів та дій, спрямованих на загальне та стабільне покращання ситуації, а не на ліквідацію
окремих наслідків.
4. Створення та використання сучасних очисних споруд, впровадження технологій повторної
переробки сировини, безвідхідного виробництва на підприємствах.
5. Використання енергоощадних технологій для економії ресурсів та зменшення навантаження
на енергетичний комплекс.
6. Поступове розроблення та перехід на альтернативні джерела енергії.
7. Збереження хоча б існуючого стану відновлюваних природних ресурсів, таких як ліси та
ґрунти.
8. Доступність використання сучасного медичного обладнання, винахід нових ефективних
методів боротьби з найзагрозливішими хворобами та впровадження їх у практичне використання.
9. Підписання та виконання міжнародних договорів про обмеження викидів отруйних речовин
у довкілля.
10. Грамотна економічна та юридична політика держави.
Розглянемо одну з проблем екології як забруднення гідросфери.
Гідросфера – це не тільки водна поверхня землі, але і підземні води. Річки, озера, океани, моря разом утворюють Світовий океан. Він займає набагато більше простору нашої планети, ніж суша.
Експерти називають такі джерела забруднення акваторій:
промислові підприємства;
житлово-комунальні служби;
транспортування нафтопродуктів;
сільськогосподарська агрохімія;
транспортна система;
туризм.
У водне середовище потрапляють такі шкідливі речовини, як нафта і її продукти розпаду, хімічні елементи з властивостями металів, радіоактивні ізотопи, сміття з каналізаційних систем і різні мінеральні солі для добрива. Попадання в воду хімічних речовин, сприяє утворенню ксенобіотиків, які небезпечні для людського і тваринного організмів. Що стосується нафтопромисловості, то під час видобутку сировини з шельфів морів відбуваються невеликі витоки нафти. Це не настільки катастрофічна, як розливи нафти під час аварій на танкерах. У такому разі масляна пляма покриває величезну площу. Мешканці водойм задихаються, оскільки нафта не пропускає кисень. Гине риба, птахи, молюски, дельфіни, кити, а також інші живі істоти, вимирають водорості. На місці розливу нафти утворюються мертві зони, до того ж змінюється хімічний склад води, і вона стає непридатною ні для яких потреб людей.
На гідросферу теплове забруднення впливає шляхом підвищення температури води, в результаті чого зменшується розчинність кисню і знижується активність біоценозу системи вод. До того ж багато живі організми дуже чутливі до різних змін температурного фону вода. Діяльність всіх електростанцій зав’язана на використання стічних вод для того, щоб охолодити в них конденсатори і турбіни. У воду також потрапляє гаряча рідина з підприємств. З цих причин температура води може підніматися в середньому на 8 градусів за Цельсієм.
Озера і річки, що протікають на континенті, страждають від антропогенної діяльності. Буквально щодня в них скидають неочищені побутові та промислові стоки. Також у воду потрапляють мінеральні добрива і пестициди. Все це призводить до того, що акваторії перенасичуються мінеральними речовинами, які сприяють активному росту водоростей. Вони в свою чергу споживають величезну кількість кисню, займають місця проживання риб і морських тварин. Це може призвести навіть до загибелі ставків і озер. На жаль, поверхневі води суші піддаються ще й хімічним, радіоактивному, біологічному забрудненню річок, яке відбувається з вини людини.
Водні ресурси – це багатство нашої планети, мабуть, найчисленніше. І навіть цей величезний запас люди примудрилися довести до гіршого стану. Страждає і хімічний склад, і атмосфера гідросфери, і жителі, що населяють річки, моря, океани, а також змінюються межі водойм. Тільки люди в змозі допомогти очищенню аквасистем, щоб врятувати від знищення багато акваторії. Наприклад, на межі зникнення перебуває Аральське море, а його доля чекають й інші водойми. Зберігши гідросферу, ми збережемо життя багатьох видів флори і фауни, а також залишимо запаси води нашим нащадкам.