Довідка короткий огляд досвіду прогнозування науково-технічного розвитку Харків 2018

1 2 3

Ім'я файлу: Досвід_прогнозування_НТР (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 50кб.
Дата: 10.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Курсова. Лідерство.docx

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

Короткий огляд досвіду прогнозування науково-технічного розвитку

Харків - 2018

Важливим елементом управління науково-технічним розвитком є його прогнозні дослідження, для проведення яких на сьогоднішній день розроблена велика кількість методів. Якість прогнозів значною мірою залежить саме від належного вибору і застосування цих методів, що мають враховувати специфіку часу, простору та технології. Аналіз нових технологій та наслідків їх поширення потребує наявності відповідної інформації для прийняття рішень, починаючи від багатонаціонального рівня до окремої організації [1].

Великі компанії прогнозування технологій здійснюють з метою визначення пріоритетних напрямів власних науково-дослідних робіт, планування розробки нового продукту, прийняття стратегічних рішень щодо ліцензування технологій та створення спільних підприємств тощо. Малі підприємства також залежать від технологічних інновацій, а методи прогнозування розвитку технологій використовують для передбачення прийняття або розповсюдження інновацій, коли можна виміряти такі параметри, як швидкість імітації іншими підприємствами або швидкість реакції на рекламу. Дослідження такого характеру часто називають конкурентною технологічною розвідкою. У свою чергу, уряди країн використовують прогнозування з метою оцінити рух та вплив технологічних змін на цілі державної політики.

У роботі [2] на основі проведеного аналізу досліджень з технологічного прогнозування автори класифікують методи, об’єднавши їх у 9 «сімей» (рис. 1). Також пропонується віднесення кожного методу до "важких" (кількісних: емпіричні, числові) або "м'яких" (якісних: судження, що відображають неявні знання), а також нормативних (початок процесу з передбачуваною майбутньою необхідністю) або пошукових (початок процесу з екстраполяції поточних технологічних можливостей).

Складено за [2]

Рисунок 1 – Класифікація методів технологічного прогнозування за

«сім’ями»

Слід відзначити, що при дослідженні розвитку конкретних технологій широко використовується патентний аналіз, який за класифікацією, представленою на рис. 1, входить до складу «сімей» статистичних методів, а також моніторингу та «інтелектуальних» методів. Такі дослідження проводяться частіше науковцями. Так, автори у [3] запропонували метод прогнозування успішності технології на основі патентних даних з використанням усіх патентів США, що стосуються трьох технологій, а саме – тонкоплівкових транзисторно-рідкокристалічних дисплеїв, системи флеш- пам'яті та персонального цифрового помічника. Sunghae J., Sang Sung P. та Dong Sik J. на основі патентної документації прогнозують розвиток біотехнологій [4].

В більшості ж робіт з технологічного прогнозування використовується комплекс методів, як кількісних, так і якісних. Вони мають доповнювати один одного, компенсуючи, наскільки це можливо, слабкі сторони кожного підходу.

Довгострокове прогнозування розвитку науки та технологій у розвинених країнах (Японії, США, Великобританії, Німеччині, Франції та багатьох інших) на національному рівні здійснюється на основі методології Форсайт (англ. Foresight – передбачення), яка зарекомендувала себе як ефективний інструмент для визначення пріоритетів у цій галузі [5]. Одержання найбільш об'єктивної

картини майбутнього, яка відповідає інтересам всіх груп суспільства, забезпечується залученням у процес форсайту широких мас громадськості, представників науки та бізнесу, що дозволяє врахувати історичні, політичні, соціально-економічні і культурні особливості розвитку країни.

Форсайт має спільні риси з прогнозуванням. Прогноз – це науково обґрунтоване судження про можливі стани деякого об'єкта в майбутньому й (або) про альтернативні шляхи й строки досягнення цих станів. Поєднує форсайт і прогнозування те, що: ураховуються об'єктивні тенденції й сили, що впливають на розвиток; використовуються методи прогнозування: метод Дельфи (експертні оцінки), сценарне планування, експертні обговорення (фокус-групи, мозкові штурми); визначаються критичні технології.

У той же час форсайт істотно відрізняється від прогнозування, оскільки форсайт залучає всіх ключових учасників розвитку: науково-технічну сферу, бізнес, уряд, громадськість. Традиційне ж прогнозування (forecasing) здійснюється вченими.

Крім цієї основної відмінності зазначають наступні: форсайт розвиває співробітництво й кооперацію між бізнесом, державою та вченими; розвиває здатність і культуру передбачення в суспільстві; передбачає можливість вибору варіанту дій залежно від «бачення» майбутнього; містить елементи активного впливу на майбутнє (шляхом визначення зон досліджень і появи технологій, які можуть принести найбільші економічні й соціальні вигоди й здійснення

«ранньої концентрації ресурсів на цих напрямках) [6].

Таким чином, передбачення використовується як сукупність технічних інструментів та як спосіб заохочення до більш структурованих дебатів серед великої кількості зацікавлених сторін та експертів, що має на меті досягнення єдності у розумінні довгострокових питань та проблем [7].

На сьогодні існує широке коло методів проведення форсайт досліджень, які активно використовуються в різних країнах світу. Протягом багатьох років обмін досвідом з передбаченням став частиною процесу дослідження, що називається «картографування». Картографування форсайтів передбачає

систематичний моніторинг та аналіз практики прогнозування, учасників та одержаних результатів. Цей процес спирається на великі міжнародні зусилля, спрямовані на розуміння природи передових ініціатив у всьому світі. Зокрема, картографування практик передбачення на основі даних за майже 1000 проведених форсайтів допомогло визначити методи, які широко використовуються у світі (табл. 2).

Слід відзначити, що інформаційні технології все частіше застосовуються під час проведення форсайтів. Багато додатків доступні для підтримки одразу кількох типів моделювання, аналізу даних, сканування, спільних процесів та візуалізації, онлайн-опитувань, аналізу «великих» даних, веб-сканування горизонту, творчих платформ тощо.

У звіті Комісії ООН з науки та технологій для розвитку [7] наведено короткий огляд проведених форсайтів за регіонами, представленими у табл. 2.
Таблиця 2 – Топ-10 найпоширеніших методів форсайту та частота їх використання за регіонами світу [7]

Методи форсайту	Північно- Західна Європа (511)	Південна Європа (71)	Східна Європа (52)	Латинська Америка (107)	Північна Америка (109)	Азія (89)	Африка (18)
Формування експертних панелей	В	ДВ	ДВ	ДВ	В	С	В
Розробка сценаріїв	В	С	В	В	Н	С	В
Екстраполяція тренду	В	С	С	С	Н	С	С
Розробка майбутнього	С	Н	С	С	С	Н	В
Мозковий штурм	С	В	В	С	Н	С	В
Метод Дельфі	Н	С	С	В	Н	С	Н
Інтерв’ювання	С	Н	Н	С	Н	Н	С
Виокремлення ключових технологій	Н	В	Н	Н	С	С	Н
Анкета / Опитування	С	Н	С	С	Н	Н	В
SWOT-аналіз	С	С	В	Н	Н	Н	Н

Примітка. 1. ДВ – дуже висока частота; В – висока; С – середня; Н – низька.

2. (…) – кількість проаналізованих форсайтів.

Відзначається характерне для європейських форсайтів одночасне передбачення та формування майбутнього через скоординоване управління та прийняття рішень. Форсайт все частіше застосовується в інституційній формі, зростає зацікавленість у обміні досвідом завдяки Європейській платформі форсайтів та Міжнародній академії форсайту [8].

Так, Франція має багату історію робіт з передбачення, яка налічує кілька десятиліть. Досвід Великобританії та Ірландії охоплює менший період, на який значно вплинули вже існуючі технології проведення форсайтів. У Східній Європі є певний спадок досвіду передбачення майбутнього в контексті централізованого державного планування. На останні роботи ж в цьому регіоні помітно вплинула практика прогнозування технологій у Північній та Західній Європі. Європейська комісія та Організація з промислового розвитку ООН відіграли значну роль у передачі відповідних інструментів. Діяльність за цим напрямом у країнах Південної Європи розпочалася порівняно недавно із застосуванням більш ніж половини представлених технологій передбачення в Іспанії.

Форсайт у Латинській Америці розвивався хоча й повільно, але послідовно. Багато країн запустили національні програми та проекти, що включають концепції та методики з широкого кола міжнародних підходів до передбачення, більшою мірою, європейських. Однак у регіоні є власні здобутки щодо передбачення завдяки творчому використанню обмежених ресурсів, що іноді призводило до ефективних інновацій у практиці та інструментах. Міжнародні організації, такі як Організація Андреса Белло про освітню, наукову та культурологічну інтеграцію, Економічна комісія ООН для Латинської Америки та Карибського басейну, Організація з промислового розвитку ООН, Європейська комісія відіграли ключову роль у підтримці програм форсайтів даного регіону [8].

Досвід Японії надихнув на реалізацію подібних форсайтів в Китаї, Республіці Корея та у Південно-Східній Азії. У рамках Форуму з питань економічного співробітництва в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні було

створено Центр технологічного форсайту у 1998 році для проведення досліджень на регіональному рівні та розбудови можливостей у країнах-членах. На діяльність у цьому напрямі значною мірою вплинули практики Австралії, Японії, Північної Америки та Північної і Західної Європи.

Більшість форсайтів в Африці фінансуються або проводяться міжнародними організаціями, такими як Африканський банк розвитку, Європейський Союз, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Міжнародний дослідницький інститут продовольчої політики, Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу та Програма розвитку ООН. У більшості досліджень Африка розглядається як ціле і лише деякі з них зосереджуються на окремих країнах [8].

Базис сучасних підходів до довгострокового прогнозування саме науково- технологічного розвитку закладено в 50-х роках минулого століття Т. Гордоном та О. Холмером з американської корпорації RAND, які досліджували точність і надійність методу Дельфі для групової оцінки думок експертів [9].

На сучасному етапі основна увага на федеральному рівні у США спрямована на формування переліку технологій, які є критично важливими для національної економіки, тобто критичних для майбутнього економіки країни або для національної безпеки. Такі процедури проведені Міністерством оборони, Міністерством торгівлі, Радою з конкурентоспроможності та Департаментом з наукової та технологічної політики. Також, промислові консорціуми визначали більш деталізовані переліки критичних технологій для своїх секторів і часто розробляли «дорожні карти», встановлюючи, як кожна з цих технологій має розвиватися. Методологія цих процедур включала складання довгого, першого переліку виникаючих технологій, визначення чітких критеріїв відбору, згодом, на основі цих критеріїв, складання короткого переліку (зазвичай близько 10–20) найважливіших технологій. При оцінці технологій, які відбираються, перевага надавалась таким критеріям, як економічне зростання, технологічна конкурентоспроможність, місткість ринку, а по завершенні цих процедур корпорація RAND складала технічні звіти. В

результаті у США були ідентифіковані 7 напрямків, що включають 27 науково- технічних областей, в яких технологічний потенціал США або вищий, ніж у інших країн, або знаходиться на рівні світових лідерів [9].

Повертаючись до історії форсайтів, зупинимось докладніше на значному досвіді Японії з підготовки прогнозів та ефективного використання їх результатів при формуванні національної політики у галузі науки і технологій, вибору її пріоритетів та визначення їх впливу на інші сфери життєдіяльності суспільства [9]. Хоча країна розпочала свій активний розвиток у науці та техніці дещо пізніше інших розвинених країн, але досить успішно. Цьому сприяв ряд факторів, і одним з них було проведення масштабних досліджень з прогнозування наприкінці 60-х років [10].

Ідея технологічного прогнозування для практичної політики раптово прийшла до японського уряду та промисловців у 1969 році, коли д-р R. Shirane та ін. представили інформацію щодо точно прогнозованого компанією Delphi успіху проекту "Аполлон". Для багатьох це стало аналогічним відкриттям, як у свій час теорії Коперника та Дарвіна. Так сама ситуація мала місце із ідеєю оцінки технологій, на яку також звернула увагу група R. Shirane [11].

Агентство з науки і техніки Японії, серед іншого, в 1971 році почало проводити масштабне дослідження щодо майбутнього науки і техніки на найближчі 30 років. Метод Дельфі був одним з методів, що використовувався для передбачення. Він вважався не інструментом прогнозування, а інструментом систематичного вивчення довгострокового майбутнього. Серед цілей цієї діяльності на державному рівні було визначення сфер стратегічних досліджень та технологій, які, найімовірніше, дадуть найбільші економічні та соціальні переваги.

Японська технологічна політика має велику низку політичних заходів та дійових осіб - установ, прагматично створених для вирішення різноманітних, постійно мінливих, а іноді і суперечливих потреб, вбудованих у широке коло питань. Результати прогнозування при цьому забезпечують "мову" спілкування між японськими акторами в науці, техніці та суспільстві [11].

Японські форсайт-дослідження з використання методу Дельфі продовжуються до теперішнього часу і результати «коригуються» кожні 5 років. Починаючи з 1995 року, Японія за результатами форсайт-досліджень здійснює виконання основних планів розвитку науки і техніки.

У роботі [9] представлено огляд методів, що застосовувались під час проведення форсайтів в Японії до 9-го включно та результати. Так, ґрунтуючись на аналізі тенденцій у світовій науці і техніці, японські фахівці складають перелік найбільш вагомих інноваційних досягнень, які в доступному для огляду майбутньому очікуються в різних наукових і технічних галузях. Перелік часто включає близько 1000 тематичних позицій. Після цього підключають експертів, які в розроблених анкетах вказують значущість прогнозованих досягнень для японського суспільства, відображають свою думку стосовно проблем, пов'язаних з їх практичною реалізацією, прогнозують її терміни. Отже, форсайт складається з наступних етапів [9]:

1 2 3

скачати