Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кролевецьке вище професійне училище"

2
АНОТАЦІЯ
У курсовій роботі з теми: «Сучасний урок з виробничого навчання в професійному закладі» містить теоретичну частину, в якій описано вимоги до сучасного уроку в професійному закладі, характеристика традиційного і сучасного уроку в ПТНЗ.
Також робота містить і методичну частину в якій описано рекомендації по проведенню нестандартних уроків виробничого навчання в професійних закладах.
В практичній частині даної роботи рекомендовано розробку структури уроку виробничого навчання з використанням інноваційних технологій з професії
«Перукар (перукар-модельєр).
Курсова робота призначена для використання в роботі майстра виробничого навчання в професійному закладі.

3
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………………4
І. Теоретична частина
1.1. Урок – основна форма організації навчання………………………………………7 1.2. Вимоги до сучасного уроку в професійному закладі……………………………..11 1.3. Характеристика традиційного і сучасного уроку в ПТНЗ………………………..13
ІІ. Методична частина
2.1. Методика викладання нестандартних уроків виробничого навчання…………...14
ІІІ. Практична частина
3.1. Розробка плану уроку виробничого навчання за професією «Перукар (перукар- модельєр)»……………………………………………………………………………….18
Висновки………………………………………………………………………..………..31
Список використаної літератури………………………………………………………..33
Додатки…………………………………………………………………………………...34

4
ВСТУП
Науково-технічний прогрес, широке впровадження новітніх технологій у галузях виробництва, докорінна перебудова нашого суспільства на основі принципово нових економічних, соціальних і політичних факторів ставить підвищені вимоги до якості професійної підготовки робітників, які були б конкурентно спроможними на ринку праці в соціально-економічних умовах сьогодення відповідно до Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні.
Професійна підготовка кваліфікованих робітників повинна грунтуватися на таких принципах:

випереджувальний характер професійної освіти, науки і виробництва, неперервність, фундаменталізація;

інтеграція професійної освіти, науки та виробництва;

гнучкість і взаємозв'язок процесу професійного навчання з реструктурізацією та подальшим розвитком економіки;

варіативність, індивідуалізація та диференціація.
Особливості науково-технічного розвитку, які викликали глибокі зміни у сфері виробництва, потребують уточнень у визначенні мети, структури, форм, методів і засобів навчання. Ці зміни полягають у демократизації й гуманізації освіти, введенні різних рівнів професійної підготовки, багатоваріативності і гнучкості в питаннях конструювання змісту і форми навчання з урахуванням специфіки підприємств та виробничих організацій, для яких здійснюється підготовка робітничих кадрів.
Протягом останніх років зміни в характері професійного навчання відбуваються в контексті глобальних освітніх тенденцій:

масовий характер освіти;

значимість як для індивіда, так і для суспільства його запитів і норм;

5

орієнтація на активне засвоєння учнями способів пізнавальної діяльності;

адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості;

інноваційність навчання.
Перебудова професійної освіти вимагає значного підвищення особистісної відповідальності викладачів і майстрів ПТНЗ у виборі форм і методів навчання і виховання, організації суспільно корисної і продуктивної праці учнів.
В умовах постіндустріального суспільства суттєвого значення набуває формування асоціативного типу робітника, здатного до самовдосконалення, саморозвитку та творчого вирішення проблем в професійній діяльності. Тому актуальним стає питання впровадження в навчально-виробничий процес ПТНЗ сучасних методів навчання, які дозволяють не просто передаватиучням знання, професійні навички та уміння, але й сприяють всебічному розвитку особистості майбутнього фахівця.
Об’єктом даного дослідження є урок виробничого навчання у професійно- технічному навчальному закладі. Предмет дослідження — інноваційні методи організації і проведення уроків виробничого навчання.
Інноваційне навчання – процес і результат такої навчальної та освітньої діяльності, яка заохочує введення інноваційних змін в існуючу культуру, соціальне середовище. Такий тип навчання підтримує існуючі традиції, а також стимулює активну участь в рішенні проблемних ситуацій, які виникають як перед окремою людиною, так і перед суспільством в цілому. Важливою ланкою професійно- практичної підготовки кваліфікованого робітника є організація та проведення ефективного уроку виробничого навчання, що включає раціональне сполучення методів і прийомів навчання, які спрямовані не тільки на формування системи професійних знань, умінь і навичок, але і на розвиток практичного та системного мислення, здібностей до самостійної творчої діяльності.
Мета дослідження:
1.Сформувати і розвинути власні уявлення з теоретичних питань, окреслених темою роботи.

6 2.Вдосконалити власні методичні уміння з практичної реалізації теоретичних уявлень, окреслених темою роботи.
Вибір доцільних методів навчання для професійно-практичної підготовки майбутніх робітників значною мірою залежить від методичної підготовки та педагогічного досвіду майстра виробничого навчання, володіння ним знаннями про сучасну систему методів і прийомів їх застосування для підвищення ефективності навчально-виробничого процесу.
Одним із стратегічних завдань реформування вітчизняної школи відповідно до
Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХI сторіччя) проголошено
«формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я». Реалізація цього завдання здійснюється при застосуванні багатьох методів навчання у тому числі і інтерактивних, які передбачають навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, проблемних ситуацій, розвитку професійних і особистісних якостей учнів.
Завдання дослідження:
1. Підібрати і опрацювати педагогічні та методичні джерела інформації з теми дослідження.
2. Представити результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, у теоретичній частині даної роботи.
3. .Розробити плану уроку виробничого навчання.
Завдання даного дослідження вирішуються, а мета — досягається шляхом використання таких методів дослідження: теоретичні (складання бібліографії, реферування, конспектування, анотування, цитування) та емпіричні (спостереження, вивчення результатів освітньої діяльності учнів, вивчення планувальної, нормативної та облікової документації).
Практична значущість дослідження полягає у тому, що його виконання дозволяє підвищити ефективність реалізації педагогом уроків виробничого навчання.

7
І. Теоретична частина
1.1. Урок – основна форма організації навчання
Урок виробничого навчання - організаційна форма, яка забезпечує розв'язання
єдиного дидактичного завдання всією групою учнів в однакових навчально- виробничих умовах (навчально-виробничих майстернях, навчально-виробничих цехах, навчальному господарстві та ін.).
У професійній педагогіці обґрунтовано такі вимоги-характеристики уроку як форми організації процесу виробничого навчання:
1. Чіткість цілей і завдань. Кожний урок має чітку цільову настанову і для майстра, і для учнів, яка визначає, що нового додасться до практичних знань і умінь учнів, з чим вони будуть лише ознайомлені, що буде відпрацьовано
ґрунтовно.
2. Визначеність (відносна завершеність) змісту. Цю вимогу розглядають з двох боків.
По-перше, зміст уроку визначає певний завершений ступінь у розв'язанні загального комплексу навчально-виховних завдань виробничого навчання і відповідно у вивченні матеріалу певної теми. По-друге, одночасно завершеність змісту уроку має відносних характер, бо кожний урок є невід'ємною ланкою в системі уроків з певної теми, спирається на попередню підготовку учнів і враховує дальшу перспективу навчання.
3. Керівна роль майстра виробничого навчання. Майстер визначає зміст і організацію уроку, формує в учнів первісну орієнтовну основу їхніх дій, керує ними в процесі виконання вправ і самостійної роботи, приймає й оцінює виконання навчально-виробничих завдань.
4. Постійність і однорідність складу учнів. Це дає змогу орієнтуватися на
5. загальний рівень групи, визначати загальні підходи до побудови навчального
6. процесу і забезпечувати фронтальне просування всіх учнів групи в
7. оволодінні професією.

8 5. Обмеженість і визначеність у часі. Ця вимога пов'язана з розумінням
6. уроку як частина завдання, що має певний завершений характер.
7. Регулярність проведення занять забезпечує планомірність оволодіння професією.
Організаційна чіткість передбачає: своєчасну і якісну підготовку навчально-матеріальної бази; своєчасний і організований початок завершення робочого дня; оперативне розв'язання майстром усіх організаційно-виробничих питань; дотримання протягом усього робочого дня трудової дисципліни; старанність і активність учнів; чіткість дій майстра і вихованців.
Організація і методика проведення уроків в навчальній майстерні залежить від специфіки мети навчання на різних його етапах. З більшості професій виробниче навчання в майстернях проводиться за професійно-комплексною системою.
Умовно процес виробничого навчання ділять на операційний період і період виконання комплексних робіт.
Урок - динамічна форма організації навчального процесу певного складу учнів під керівництвом майстра виробничого навчання, яка включає зміст форми, методи і засоби навчання для вирішення завдань (задач) освіти, виховання і розвитку учнів в процесі навчання. Це педагогічний витвір а тому він повинен відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком всіх структурних елементів,
єдиною логікою діяльності педагога і учнів.
Сьогодні урок залишається основною формою організації навчальної діяльності, тому що відображає цілісний процес навчання в органічному поєднанні з
іншими традиційними формами організації навчальної роботи: позаурочна діяльність учнів, виробнича практика і стажування, проведення конкурсів, дослідницька діяльність тощо. Але, з іншого боку, цілісність уроку характеризується взаємообумовленістю цілей, змістом навчання, методів та засобів його реалізації.
Урок необхідно розглядати не як статичну форму занять, а як варіативну форму організації процесу цілеспрямованої взаємодії спілкування педагога і учнів.

9
Сучасний урок відрізняється від традиційного цілями, змістом, методами та засобами реалізації, рівнем активізації діяльності учнів, структурою, темпами, насиченістю ТЗН тощо.
Найбільш загальна характеристика сучасного уроку - це показник самостійності і активності учнів. Чим меншу активність під час уроку виявляє педагог і чим більше спонукає він учнів до активності, тим інтенсивнішим стає професійний розвиток учня.
Навчання не може уникнути репродуктивності, проте вона має бути раціональною,а частка її використання повинна поступово зменшуватися на всіх етапах навчання. Основними елементами сучасного уроку виробничого навчання мають бути практична діяльність учнів, аналіз практики, дослідження і пошук.
Сучасний урок є майстернею аналізу та обробки інформації, яка привноситься учасниками навчального процесу з різних джерел
інформаційного простору (література, телебачення, комп'ютерні мережі, спілкування). Сучасний урок - це технологічний урок (відео, комп'ютер, факс, мультимедійні системи) для економії навчального часу при ефективній підготовці майбутніх фахівців.
Ефективність сучасного уроку залежить від багатьох причин, тому що являє собою складну процесуальну психолого-педагогічну систему. Але головне полягає у ретельності осмислення мети кожного уроку, до тих пір, доки педагог, готуючись до уроку, не буде чітко уявляти, чому він конкретно повинен навчити, з чого почати
і продовжувати розвивати і виховувати своїх учнів, говорити про реалізацію задач навчання не доводиться.
Основною організаційною формою навчання в ДПТНЗ є урок
Урок - форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з
групою учнів постійного складу, одного віку п рівня підготовки впродовж певного
часу й відповідно до розкладу.
Урок має такі особливості:
- є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;

10
- кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;
- на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;
- відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;
- є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;
- спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів створює можливості для згуртування колективу дітей;
- сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів.
У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від узятих за основу ознак. За способами проведення виокремлюють урок, лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапами навчальної
діяльності - вступні уроки, уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки

11
1.2. Вимоги до сучасного уроку в професійному закладі
Згідно з новою парадигмою професійної освіти основою освітнього процесу стає потреба учня в саморозвитку, педагога – у створенні навчального сере- довища.
До основних завдань інноваційного розвитку освітнього процесу ПТНЗ слід віднести :

моделювання та проектування інноваційної професійної діяльності майбутніх фахівців;

створення єдиної інноваційної системи професійного навчання учнів, адаптованої до динаміки розвитку сучасного виробництва;

розробку інноваційних технологій навчання та їх впровадження в освітній процес ПТНЗ.
Сьогодні змінюється мета та зміст освіти, з’являються нові технології, методи, форми та засоби навчання, але основною формою професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки в ПТНЗ залишається урок.
Урок виробничого навчання - це логічно завершена цілісна частина навчально- виховного процесу, яка забезпечуе розв'язання єдиного дидактичного завдання всією групою учнів протягом певного часу.
Концепція сучасного уроку базується на особистісно-орієнтованих цінностях освіти, коли учень є центральною фігурою навчального процесу.
При цьому педагог у більшій мірі виступає в ролі організатора самостійної, активної, пізнавальної діяльності учнів, компетентного консультанта і помічника.
Його професійні вміння повинні бути спрямовані не лише на контроль знань і умінь, але на проектування, діагностику і корегування дій учнів, щоб вчасно допомогти своїми кваліфікованими діями усунути утруднення в одержанні й застосуванні учнями необхідної інформації.
Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання визначають ряд неодмінних вимог до сучасного уроку :

12

урок повинен бути логічною одиницею теми, розділу, курсу, відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв’язком частин, єдиною логікою розгортання діяльності педагога і учнів;

урок повинен передбачати не тільки виклад нової навчальної інформації, а й завдання для її практичного застосування, причому частина знань повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач;

наявність науковості змісту, неодмінною умовою проявлення якої є ознайомлення учнів із доступними для них методами науки;

реалізація індивідуалізації та диференціації навчання: виклад навчального матеріалу на уроці може і повинен бути варіативним за своєю структурою; використання навчального матеріалу та завдань для самостійної роботи учнів різного рівня складності;

на уроці повинен здійснюватися розвиток навчальних компетентностей учнів за допомогою відтворення ними академічних знань, вправ у вміннях і навичках, шляхом виконання завдань на застосування академічних компетентностей у нестандартних ситуаціях;

на уроці повинно проводитися систематичне, планомірне та системне оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів, виявлення рівня їх навченості.

13
1.3. Характеристика традиційного і сучасного уроку в ПТНЗ
Існує дві основні моделі,за якими проводиться навчання в системі ПТНЗ: традиційна і сучасна. Традиційна включає в себе:
 триєдину мету уроку;
 план-конспект;
 форми, методи, прийоми навчання;
 типи і види уроків тощо.
Нетрадиційна (сучасна) пов'язана з використанням сучасних технологій і методів навчання, які передбачають диференційований підхід до навчання з урахуванням
інтелектуального розвитку учня, його підготовленості до навчання і навченості,
індивідуальних здібностей.
Вплив технологізації освіти та компетентнісного підходу у навчанні на ефективність проведення занять можна простежити в порівнянні традиційного та сучасного уроку (ДОДАТОК1, Таблиця1).

14
ІІ. Методична частина
2.1. Методика викладання нестандартних
уроків виробничого навчання
Творчий учитель постійно шукає шляхи вдосконалення уроку. Такі пошуки спрямовані на розв’язання низки навчально-виховних завдань, передусім на підвищення виховної ролі уроку, використання змісту навчального матеріалу для формування національної самосвідомості учнів, формування в них моральних, правових, трудових, естетичних якостей особистості.
Актуальною є проблема розвитку в учнів пізнавальних інтересів, виховання потреби у знаннях і самоосвіті, формування вміння працювати з джерелами наукової
інформації, відбирати з неї необхідну для свого загального розвитку і майбутньої професійної діяльності. Проблемним є питання оптимального відбору навчального матеріалу до уроків, оскільки й досі бракує досконалих підручників з багатьох навчальних дисциплін.
Великої ваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань.
Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від типових. Серед них – уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-КВК, уроки- змагання, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки та ін., для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності учнів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення між предметних зв’язків, усунення перевантаженості учнів.
Цікавими для теорії та практики є нестандартні уроки, структурування змісту й форми яких викликає інтерес в учнів, сприяє їх оптимальному розвитку і вихованню. До таких уроків належить: інтегровані уроки, на яких матеріал кількох тем подають блоками (В.Шаталов); міжпредметні уроки, які ставлять за мету "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів; театралізовані уроки, які

15 збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів; сугестопедичні уроки, що використовують ефект навіювання, однак вони не набули поширення, оскільки механізм дії підсвідомого поки що технологічно не розроблені щодо педагогіки й окремих методик; уроки з
різновіковим складом учнів, які передбачають подачу блоками матеріалу одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.
Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи знань, умінь, навичок.
Останнім часом набули поширення так звані інтегративні уроки. Головною ознакою такого уроку з виробничого навчання є його об’єднання із спецтехнологією. Проте поняття інтегративного уроку поширюється й на інші сполучення навчальних предметів. Скажімо, урок може проводити майстер виробничого навчання разом з викладачем креслення, фізики,математики, хімії чи біології (залежно від професії та теми, що вивчається). В уроці можуть
інтегруватися і три навчальні предмети. Такий урок дає змогу комплексно здійснювати між предметні, між циклові і внутрішньо-предметні зв’язки в навчальному процесі і сприяє формуванню узагальнених професійних умінь.
Інтегративний урок на базі виробничого навчання створює сприятливі умови для засвоєння знань, адже завершальним етапом у розвитку мислитель них операцій учнів є не становлення розумових дій, а реалізація останніх у практичній діяльності.
Таким чином, інтегративний урок є одним з важливих факторів діяльності учнів, яка визначає формування у них умінь і навичок, а також сприяє систематизації їхніх знань. Проте слід застерегти, що збільшення понятійного обсягу розглядуваного на уроці матеріалу створює небезпеку механічного підходу до планування, визначення структури уроку і вибору методів навчання. У зв’язку з цим виникає необхідність не лише в конкретній меті уроку, а і в постановці цілісної проблеми уроку, з якої буде випливати його мета.
Програма спостережень, яку майстер виробничого навчання повідомляє учням, містить такі розділи: вивчення організації робочого місця (розміщення інструментів, заготовок, готової продукції тощо);

16 вивчення технологічного процесу виготовлення виробів або послідовності виконання різноманітних видів робіт; визначення змісту і методів контролю за виробничою діяльністю
(виготовлення продукції, ходом технологічного процесу тощо); вивчення методів праці, що забезпечують високу її продуктивність (характер рухів під час виконання окремих операцій та ін.); заповнення листка спостережень, складання і аналіз фотографії робочого дня.
Програмою виробничого навчання передбачено проведення уроків (занять), цілковито присвячених контролю й оцінці набутих учнями навичок і умінь.
Перевірка здійснюється з метою визначення відповідності сформованих навичок і умінь вимогам програми, оцінки якості виконаних робіт з урахуванням технічних вимог і держстандартів; визначення відповідності затраченого учнями часу на виконання певних завдань встановленим нормам. Ставиться також мета виявити ступінь осмислення учнями своїх дій під час аналізу технічної документації, вибору на основі цього аналізу матеріалів, інструментів, режимів роботи обладнання, а також технологічної послідовності виконання робіт; уміння не тільки описати кожний з цих видів діяльності, а й обґрунтувати їх доцільність.
Головне під час проведення таких уроків – забезпечити учням можливість самим вибрати необхідний інструмент і організувати робоче місце.
За формою проведення можна окремо виділити такі групи нетрадиційних
уроків:
- уроки у вигляді змагань та ігор (конкурси, турніри, ділова гра, вікторини тощо);
- уроки у вигляді публічного спілкування;
- уроки, що спираються на фантазію;
- уроки, комбіновані з іншими організаційними формами навчання (урок- консультація, урок-практикум, тощо);
- уроки, основані на імітації діяльності проведення громадсько-культурних заходів;

17
- уроки, основані на нетрадиційній (інноваційній) діяльності учнів (уроки взаємонавчання, уроки співпраці, уроки самоуправління тощо);
- інтегровані, бінарні уроки.
У сучасній дидактиці вживається поняття "синтетичний урок", сутність якого полягає в тому, що повторення попереднього навчального матеріалу, як правило, зливається з введенням нової навчальної інформації та її закріпленням. При цьому відбувається непомітне "входження" учнів у нову тему та її ефективне засвоєння.
Вивчення нового матеріалу, таким чином, починається вже на етапі актуалізації опорних знань, а закріплення ведеться паралельно із сприйманням нової інформації.
Синтетичному уроку характерні ознаки проблемного уроку, на якому майже завжди спостерігається складне переплетення майже всіх етапів навчального процесу, свого роду комплектність.

18
ІІІ. Практична частина
3.1. Розробка плану уроку виробничого навчання
за професією «Перукар (перукар-модельєр)»
План уроку
виробничого навчання
за професією «Перукар (перукар-модельєр)» кваліфікація: перукар-модельєр
Тема програми:
Виконання модельних зачісок
Тема уроку:
Створення зачісок різних типів на довгому волоссі з використанням інноваційних елементів зачіски
Мета уроку:
Навчальна – сприяти комплексному застосуванню знань, умінь та навичок при створення зачісок різних типів.
Розвиваюча – сприяти розвитку аналітичного мислення, уміння знаходити вихід із нестандартних ситуацій.
Виховна – сприяти вихованню у учнів поваги до оточуючих, охайності та дотримання дисципліни, бажання творчого і професійного росту.
Тип уроку:
Урок комплексного застосування знань, умінь та навичок при виконанні навчально-виробничих робіт.
Вид уроку:
Ділова гра
Форми організації
навчання:
Бригадна
Методи навчання:
Частково-пошуковий
Міжпредметні зв’язки: Перукарська справа, матеріалознавство, основи санітарії та гігієни, охорона праці

19
Матеріально-технічне
забезпечення і
обладнання:
Сушуар, клімазон
Інструменти та
пристосування:
Гребінці всіх видів, бігуді всіх видів, затискачі
Матеріали:
Шампунь, кондиціонер, пінки, лаки, гель, віск.
Дидактичні матеріали: Технологічні карт, схеми, ілюстрації зачісок, критерії оцінювання.
Література:
Н.А. Горбатюк та інші «Основи перукарської справи»-
К.: Грамота, 2005
Л.Г. Гутиря «Сучасна перукарська справа»
ХІД УРОКУ
I.
Організаційна частина.
1. Перевірка наявності учнів.
2. Перевірка готовності учнів до уроку та санітарно-гігієнічного стану майстерні.
II.
Вступний інструктаж.
1. Повідомлення теми уроку.
2. Повідомлення мети (цілей) уроку.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Матеріал теми уроку знаходиться учнями в майбутньому для професійної діяльності в перукарнях.
4. Актуалізація опорних знань, умінь учнів.
4.1. Провести фронтальне опитування:
- Що таке зачіска? Які основні елементи зачіски ви знаєте?
- Які засоби для укладання та фіксації форми зачіски ви знаєте?
- Які основні методи накручування волосся на бігуді ви знаєте?
4.2. Застосування методу «Мозковий штурм» шляхом виконання учнями тестових завдань.
Завдання: учні мають уважно прослухати запитання та дати відповіді «так» чи «ні».
1.
При виконанні зачіски враховують тип обличчя? (так)

20 2.
При вибору методу накручування враховується готовий вигляд зачіски? (так)
3.
Бігуді в накрученому стані фіксуються завжди гумкою? (ні)
4.
Віск наноситься на волосся перед накручуванням на бігуді? (ні)
5.
Овальний тип обличчя вважається ідеальним? (так)
6.
Локон – це елемент зачіски? (так)
7.
Бігуді – це пристосування? (ні)
8.
Мусс – це миючий засіб? (ні)
9.
Затискачі – це інструменти? (ні)
10. Укладання виконується на свіже вимите волосся? (так)
4.3. Провести взаємооцінювання робіт (учні обмінюються роботами та проводять оцінювання, потім викладач зачитує та коригує правильність відповіді.
5. Викладання нового матеріалу.
5.1. Пояснення майстром виробничого навчання нового матеріалу.
5.2. Презентація послідовності виконання жіночої зачіски романтичного стилю
(презентація за допомогою комп’ютера .
5.3. Показ майстром трудових прийомів і операцій.
5.4. Повторення правил безпеки праці при роботі в майстерні-перукарні
6. Розгляд таблиці типових помилок при виконанні зачіски (додаток 1)
7. Закріплення нового навчального матеріалу.
7.1. Для закріплення умінь та навичок у учнів з теми уроку, учням пропонується вирішити проблемне завдання. Майстер пропонує учням міні-салон.
7.2. Ділова гра: Майстер ставить проблемну ситуацію, учні діляться на групи та об’єднуються в міні-салони. Серед яких проводиться конкурс. Отже, учні кожного міні-салону повинні виконати зачіски різних типів на довгому волоссі з використанням інноваційних елементів, застосовуючи різні види укладання.
Створюючи зачіски учні повинні враховувати структуру волосся, довжину волосся,
індивідуальні особливості клієнта та призначення зачіски. В кінці зміни кожен міні- салон представляє свої роботи. Комісія оцінює роботу міні-салонів та обирає переможців.
7.3. Повідомлення майстром робочих та учнівських норм часу.

21 7.4. Повідомлення критеріїв оцінювання завдання
ІІІ. Поточний інструктаж і самостійна робота учнів.
1.
Перевірка організації робочих місць і дотримання правил з охорони праці.
2.
Перевірка правильності виконання підготовчих робіт.
3.
Перевірка правильності виконання трудових робіт.
4.
Перевірка дотримання технологічної послідовності та якості виконання жіночої зачіски романтичного стилю.
5.
Перевірка правильності виконання зачіски.
6.
Надавати індивідуальні консультації учням по виконанню завдання, надавати допомогу невстигаючим учням.
7.
По закінченню виконання робіт провести презентацію моделей міні-салонів.
8.
Адміністратор кожного міні-салону представляє зачіски своїх ведучих майстрів.
9.
Обрана комісія (журі) виставляє свої оцінки.
10. По результатам оцінювання вибирається переможець – кращий міні-салон.
ІV. Заключний інструктаж.
1.
Підвести підсумки роботи учнів за зміну
2.
З’ясувати у учнів, що було для них найцікавішим.
3.
З’ясувати, які труднощі виникали в процесі виконання завдання.
4.
Вказати недоліки та помилки в роботі учнів.
5.
Відмітити кращі роботи учнів.
6.
Виставити оцінки учням.
7.
Домашнє завдання: повторити тему моделювання зачіски, підручник
Горбатюк Н.А.
8.
Організувати прибирання робочих місць і майстерні.
Майстер виробничого навчання Л.М. Яскевич

31
ВИСНОВОК
Для навчання, спрямованого на надбання знань, умінь, навичок, здатності приймати рішення і відповідати за них педагоги використовують сучасні стратегії навчання:
- дедуктивне пряме навчання: лекції, міні-лекції, опитування, покази, демонстрації тощо;
- інтерактивне (взаємодіюче) навчання: дискусії з «відкритою відповіддю»; робота в малих групах, які співпрацюють між собою; інтерв’ювання; генерація ідей за допомогою «мозкової атаки»; активні громадські дії (такі як листи, звернення, листівки, плакати, реклама тощо); вираження своїх думок і почуттів невербальними засобами; розробка власних проектів;
- індуктивне навчання (ґрунтується на досвіді тих, хто навчається): ділові
ігри (рольові, сюжетні, розвивальні, ситуаційні);
- самостійне навчання: письмові роботи, реферати, публікації, навчальні проекти (курсові та дипломні проекти, творчі роботи).
Найбільш ефективним за результатами є інтерактивне навчання, в основі якого лежать принципи:
- безпосередньої участі кожного учня, що зобов’язує педагога зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи
іншої проблеми;
- взаємного інформаційного, духовного збагачення.
Отже, формат сучасного уроку – це урок з використанням ідеї креативної освіти, а інтерактивні технології, методи і форми навчання є оптимальними для вирішення суспільних завдань з формування майбутнього робітника з розкутим, критичним та креативним мисленням
Отже, основною цільовою установкою використання інноваційних методів навчання є підготовка молодої людини до майбутньої виробничої діяльності,

32 формування її громадянської позиції на уроках із будь-якої теми навчальної програми. Супутніми цілями виступають освітні та розвивальні.
Їх досягнення пов'язують з активізацією навчальних можливостей учнів шляхом залучення до діалогу, у ході якого пропонується висловлення та обгрунтування власних думок замість переказування абстрактної, «готової»
інформації.
Уроки виробничого навчання з використанням інноваційних методів, які проводять майстри ДПТНЗ «Кролевецьке вище професійне училище», надають учням можливості для формування основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Використання ділових ігор, проектів, модульних технологій, вирішення проблемних та конкретних виробничіх ситуацій сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, розвивати вміння вчитися, брати на себе відповідальність за результати праці.

33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Благодатский Б.Т. Подготовка мастера к занятиям. К.: Вища шк. Главное изд- во, 1987.
2. Заславська С.О. Підготовка майстра виробничого навчання до занять:
Методичні рекомендації. Донецьк. ДІПО ІПП, 1999.
3. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения/ВНИИ ПТО. – М.: Высш. шк., 1990.
4. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально- технического образования: Метод. пособия. – М.: Высш. шк. 1983.
5. Мошкова Н.И., Маслов С.Л. Психология производственного обучения. М.:
Высш. шк., 1990.
6. Ничкало Н.Г. та інш. Педагогічна книга майстра виробничого навчання:
Навчальний посібник. К.: Вища шк.., 1992.
7. Новацкий Г. Основы дидактики профессионального обучения: Пер. с под./
Под. ред. М.А. Жиделева. М.: Высш. шк., 1979.
8. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ
Міносвіти №181 від 18.05.98).
9. Фіцула М.М. Педагогіка навч. посіб. Вид 2 випр., доп. – К.: Академ. видав.
2007 – 560стр.
10. Шевчук С.С. Урок виробничого навчання у ПТНЗ: Методичні рекомендації.
Донецьк. 2004. 48стор.

34
Додаток 1
Таблиця
Традиційний урок
Сучасний урок
1. Стратегія навчання
Стратегія формування – педагогічне втручання у внутрішній світ учня, нав’язування йому загальноприйнятих у дидактиці способів діяльності та її оцінювання
Стратегія розвитку - розвиток особистісного потенціалу учня, його інтелектуалізації та самореалізації,формування творчої особистості
2. Джерело мотивації навчання
Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство)
Внутрішнє (інтерес самого учня)
3. Джерела
інформації
Педагог, підручники, ТЗН, довідникова інформація
Використання нових
інформаційних технологій, комп’ютерних та мережевих
інформаційних систем
4. Глибина вивчення змісту навчальної
інформації
Учні, як правило, орієнтовані на рівень знання і розуміння
Учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка)
5. Відсоток засвоєння навчального матеріалу
Як правило, невисокий (від 5 до 50%)
Як правило, високий (від 30 до
90%)
6. Роль особистості педагога
Особистісні якості педагога залишаються в тіні, він виступає як “джерело”
інформації.
Педагог сильніше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор, партнер, консультант, контролер
7. Роль учнів
Учні виступають як “об’єкт” навчання, їх роль пасивна в прийнятті важливих рішень щодо процесу навчання.
Діяльність - репродуктивна
Учні – “суб’єкт” навчання, їх роль активна в генерації та реалізації особистісних ідей в процесі навчання. Діяльність – мотивована, пошукова, пізнавальна
8. Методи навчання
Традиційні (репродуктивні, продуктивні, дедуктивні,
індуктивні)
Інтерактивні (інформаційні, евристичні, імітаційні)
9. Форми навчання
Групова, бригадно-ланкова,
індивідуальна, змішана.
Інтегрована, кооперативна, робота в малих групах, парна,

35
індивідуальна.
10. Контроль над процесом навчання
Педагог добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і хід навчання. Результати роботи учнів передбачувані.
Педагог має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом навчання. Результати роботи учнів менш передбачувані.
11. Результат уроку
Досягнення точного запланованого результату згідно із дидактичною метою уроку
Вибір оптимального рішення в процесі багатоваріативної переробки навчальної проблеми. При цьому поглиблюються необхідні знання й уміння та розвивається професійна творчість