Ім'я файлу: Документ Microsoft Word (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 3021кб.
Дата: 13.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Кабінет 33,25.docx
Інновації в дошкільній освіті.docx
курсова калиниченко.docx
Придбани имунодефицитни стани А5.doc
------.pdf
Розширення: docx
Розмір: 3021кб.
Дата: 13.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Кабінет 33,25.docx
Інновації в дошкільній освіті.docx
курсова калиниченко.docx
Придбани имунодефицитни стани А5.doc
11.1 Класифікації засобів навчання та їх характеристика
Засоби навчання – це матеріальні об’єкти та предмети природного походження, а також штучно створені людиною. Вони застосовуються в процесі навчання в якості носіїв інформації, а також інструмента діяльності педагога та учнів з метою досягнення поставлених цілей навчання.
Якщо методи навчання відповідають на питання «як учити?», то засоби навчання – «за допомогою чого вчити?».
Існує велика кількість класифікацій засобів навчання, які відрізняються одна від іншої покладеною в основу класифікації ознакою. Найбільш поширеною є класифікація засобів навчання по способу представлення інформації (рис.32).
Засоби навчання по способу представлення інформації поділяються на друковані, екранно-звукові та об’ємні. Розглянемо їх характеристику.
До друкованих засобів навчання належать поліграфічні видання, які містять:
- зображення предметів та явищ;
- відомості наукового або прикладного характеру (у вигляді тексту);
- довідкові дані (формули, визначення понять тощо);
- завдання для роботи.
Вся інформація, яка міститься в друкованих засобах навчання, повинна бути представлена в зручній для викладання, вивчення, засвоєння та контролю знань формі.
До друкованих засобів навчання належать: підручники, довідники, збірники задач та вправ, таблиці, картини, картки, карти, навчально-технологічна документація, робочі зошити, навчальні плакати, портрети тощо. Охарактеризуємо перелічені друковані засоби навчання.
Підручник – містить навчальний матеріал з навчальної дисципліни або окремому її розділу, який відповідає навчальній програмі дисципліни.
Довідник – це книга, яка містить стислі та точні відомості про який-небудь предмет.
Збірник задач та вправ – видання, яке містить практичні завдання на певну тему та з певної навальної дисципліни.
Таблиця – площинний засіб навчання, який містить інформацію у вигляді зображень, слів, цифр, формул, символів.
Картини – це зображувальні видання, які відтворюють оригінали мистецтва або фотографії з текстом чи без нього.
Картки – це малоформатні листові видання, що застосовуються в якості роздаткового матеріалу. Картки містять ілюстрації, рисунки, завдання та вказівки щодо різних видів самостійної роботи учнів.
Рис.32. Класифікація засобів навчання по способу представлення інформації
Карти – це символічні зображення місцевості. Карти призначені як для роботи зі всіма учнями одночасно, так і для індивідуальної роботи (атласи, настільні карти). Для вправ та перевірки знань учнів використовують контурні карти. За змістом карти поділяють на загальногеографічні, історичні, спеціальні.
Навчально-технологічна документація – це графічні та письмові матеріали, які призначені для засвоєння учнями необхідного змісту та послідовності виконання дій. Види навчально-технологічної документації розглянути в п.7.4.
Робочі зошити – це навчальні посібники для індивідуальної роботи учнів одноразового та багаторазового користування.
Навчальний плакат – настінний лист з навчальною інформацією.
Портрети – друковані портрети або фотографії видатних діячів науки, культури та суспільного життя.
До екранно-звукових відносяться засоби навчання, які потребують використання спеціальної апаратури для представлення закладеної в них навчальної інформації. При цьому зорова інформація проектується на екран, а звукова – приймається зі звуковідтворюючих пристроїв.
Екранно-звукові засоби навчання поділяються на:
- екранні – навчальні кінофільми (відеофільми), кінофрагменти (відеофрагменти), діафільми, діапозитиви (слайди), транспаранти, електронні презентації, відеозаписи тощо;
- звукові – різні звукозаписи (мови, шумів, музики, голосів тварин, звуків працюючого обладнання тощо).
Навчальний кінофільм (відеофільм) – фільм, який містить навчальну інформацію з окремих тем чи питань навчальної програми.
Навчальний кінофрагмент (відеофрагмент) – присвячений окремому питанню теми, тривалість його демонстрації 3-5 хвилин.
Навчальний діафільм – серія тематично пов’язаних кадрів, змонтованих на одній плівці в логічній послідовності, що передають динаміку об’єкта (події, явища, процесу), який на них зображений та забезпечують покадровий показ навчального матеріалу.
Навчальні діапозитиви (слайди) – фотографічні позитивні зображення на прозорій основі (скло, плівка), які проектуються на екран.
Транспаранти – зображення на прозорій плівці, що проектуються на екран за допомогою графопроектору (оптичний пристрій, призначений для проектування інформації зі спеціальної прозорої плівки).
Електронна презентація – це електронний документ, який містить інформацію текстового та зображувального характеру для подачі усіма доступними засобами сучасної комп'ютерної техніки.
Навчальний відеозапис – зафіксована на відеострічці або відеодиску навчальна зорово-звукова інформація.
Об’ємні засоби навчання – відтворюють образи відповідних предметів або об’єктів, формують в учнів образне уявлення про них.
До об’ємних засобів навчання належать натуральні об’єкти, моделі, макети, муляжі, макетно-графічні моделі тощо.
Натуральні об’єкти – це предмети реальної дійсності, вивчення яких передбачено навчальною програмою. До них можна віднести обладнання, інструменти, пристосування, матеріали, зразки, вироби, колекції мінералів, гербарії тощо.
Модель – тривимірне зображення предмета або його частин в збільшеному, зменшеному або однаковому з оригіналом масштабі, з дотриманням пропорцій частин та зовнішньої схожості.
За конструкцією моделі можуть бути діючими або недіючими, розбірними та нерозбірними.
Моделі частіше всього використовують при викладенні матеріалу в якості джерела інформації, для управління процесом навчання та контролю знань та значно менше – як засіб отримання вмінь та навичок.
Наприклад: при вивченні астрономії використовується інтерактивна модель сонячної системи для наочного уявлення про те, як рухаються небесні тіла; при вивченні географії використовують глобус – модель земного шару (рис.30).
Макет – це копія об’єкту, виконана зі збереженням пропорцій, що передає основні ознаки об’єкта.
Макет відрізняється від моделі тим, що з його допомогою не можливо передати інформацію про елементи об’єкту, що рухаються. Макет відображає лише зовнішню сторону об’єкту, не надає інформацію про його внутрішній зміст.
Н
априклад: в будівництві та архітектурі, до того як приступити до побудови якого-небудь об’єкту, створюється його макет, який виконується з паперу, картону, пластику тощо (рис.34).
Рис.33. Приклади моделей Рис.34. Приклад макету
Муляж – точне відтворення якого-небудь предмету з високим ступенем схожості для вивчення зовнішніх властивостей та ознак предмету.
При виготовленні муляжу розмір, форма, співвідношення частин, колір, структура поверхні оригіналу повинні передаватися з максимальною точністю.
Н
априклад: при навчанні перукарів використовують навчальний муляж голови для формування необхідних професійних вмінь та навичок; при навчанні кухарів та кондитерів використовують муляжі готових страв та кондитерських виробів (з пластику, пінопласту, пластиліну тощо) для наочного уявлення про те, яким чином повинна виглядати та чи інша страва та її оформлення (рис.35).
Рис.35. Приклади муляжів
Макетно-графічна модель (застосовується при навчанні кваліфікованих робітників швейного профілю) – це умовно-об’ємне зображення вузла швейного виробу, що дає уявлення про його форму, функції та дозволяє виконати його графічне зображення на площині [37].
Одне з найважливіших завдань, яке вирішується за допомогою макетно-графічних моделей, – розвиток в учнів навичок об’ємно-просторового моделювання.
Макетно-графічна модель дає змогу учням уявити розміщення деталей виробу, побачити та зрозуміти їх з’єднання, допомагає знайти правильне розміщення, характер, пропорції, форму і розміри частин.
Всі засоби навчання, що використовуються в навчальному процесі при вивченні конкретної навчальної дисципліни, створюють комплексне методичне забезпечення, характеристика якого докладно наведена в п.11.2.
11.2 Вимоги до застосування засобів навчання
Всі засоби навчання, які застосовуються в навчальному процесі, повинні відповідати наступним вимогам:
1. Інформація, яку містять засоби навчання, повинна бути науково достовірною, відповідати сучасному рівню науки, що вивчається.
2. Зміст та обсяг інформації повинні відповідати змісту програми та підручника.
3. Засоби навчання повинні відповідати віковим особливостям та рівню підготовки учнів (повинні бути доступними для учнів конкретного віку, відповідати досягнутому рівню знань, вмінь та навичок).
4. Засоби навчання повинні бути наочними, активізувати увагу учнів, викликати інтерес та зосередженість на об’єкті, явищі, процесі, що вивчається.
5. Засоби навчання повинні сприяти застосуванню сучасних методів та форм навчання.
6. Засоби навчання повинні бути пристосовані для комплексного використання, тобто органічно поєднуватися з іншими засобами навчання, що застосовуються при вивченні даного питання (теми) програми.
7. Засоби навчання повинні супроводжуватися методичним керівництвом по їх використанню.
8. Розмір, форма, яскравість, контрастність, колір та просторове положення об’єктів спостереження в засобах навчання повинні відповідати можливостям органів зору людини.
9. Засоби навчання повинні відповідати сформованим знанням, вмінням та навичкам, а також тим, що формуються вперше, забезпечувати легкість та швидкість їх формування.
10. Вага засобів навчання повинна відповідати силовим можливостям педагога та учнів.
11 Якщо засоби навчання містять деталі або інформаційні стенди, що рухаються, то швидкість їх руху повинна відповідати швидкісним можливостям учнів щодо управління об’єктом та сприйняття інформації.
12. Переносні засоби навчання повинні бути стійкими на горизонтальній поверхні столу або підлоги та не повинні перевертатися при відхиленні на кут 25° від нормального положення.
13. Засоби навчання повинні органічно включатися в систему побудови навчального заняття. Тому слід чітко визначити їх місце на занятті, продумати можливість їх органічного включення в діяльність педагога та учнів.
14. В кожному конкретному випадку повинна бути мета застосування засобів навчання у відповідності з функціями, які можуть виконувати засоби навчання.
15. Засоби навчання повинні використовуватись систематично (при вивченні всіх тем навальної програми дисципліни), що сприятиме формуванню в учнів вмінь та навичок роботи з ними.
Методично грамотне та доцільне застосування засобів навчання підвищує ефективність навчального процесу.
Засоби навчання виконують наступні функції в навчальному процесі [22]:
- пізнавальну – сприяють безпосередньому пізнанню учнями певних фрагментів дійсності;
- формуючу – є засобом розвитку пізнавальних здібностей, органів почуття та волі учнів;
- дидактичну – є джерелом знань та вмінь, що опановують учні, полегшують закріплення навчального матеріалу, перевірку рівня оволодіння ними;
- мотиваційну – підвищується інтерес до певного навчального предмету, теми, професії;
- інформаційну – актуалізується передавання інформації;
- оптимізаційну – забезпечується досягнення потрібних результатів з мінімальною затратою сил та часу.
11.3 Технічні засоби навчання, їх характеристика, вимоги до застосування
При розгляді екранно-звукових засобів навчання вже згадувалось про те, що вони демонструються за допомогою спеціальної апаратури або техніки.
Сукупність технічних пристроїв з відповідним дидактичним забезпеченням - це технічні засоби навчання (ТЗН).
Технічні засоби навчання містять два поняття: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які відтворюються за допомогою цієї апаратури.
Технічні засоби навчання застосовують в навчальному процесі для представлення та переробки інформації.
Види технічних засобів навчання наведені на рис.33. Наведемо їх характеристику згідно з [18].
Діапроектор – оптико-механічний пристрій для проектування на екран зображень виконаних на прозорій основі (слайди).
Графопроектор – пристрій для проектування на екран діаскопічної або тіньової проекції графічних зображень, тексту, плоских моделей.
Магнітофон - спеціальний апарат для магнітного запису звуку і подальшого відтворення цього запису.
Музичний центр (Hi-Fi акустика) – високоякісна акустична система для роботи з різними типами звукових носіїв та форматів звуків. В залежності від року виробництва може містити: програвач для записів на магнітній стрічці, програвач вінілових дисків, CD/DVD програвач, радіоприймач, посилювач звуку, звукові динаміки. Відрізняється від магнітофона значно більшими розмірами, потужністю динаміків та кількістю функцій.
Кінопроектор – апарат для демонстрації динамічних зображень, записаних на кінострічці.
Телевізор – приймач, призначений для посилення та перетворення радіосигналів зображення та звукового супроводу телепередачі, які приймає телевізійна антена, в зображення і звук.
Відеомагнітофон - апарат для запису на магнітну стрічку та подальшого відтворення електричних сигналів зображення та звукового супроводу телепередач.
DVD програвач – це пристрій для відтворення звукової та відеоінформації, що міститься на різних цифрових носіях (лазерних дисках, USB накопичувачах тощо).
Комп’ютер - програмований цифровий обробник різноманітних даних.
Використання комп'ютерів у навчальному процесі відбувається за такими напрямками:
як засіб індивідуалізації навчання (комп'ютер фіксує всі етапи роботи учня, оцінює її, а педагог має можливість коли завгодно проаналізувати його дії).
як джерело інформації (педагог може одержувати величезну кількість інформації, що використовує в навчальному процесі).
як засіб оцінювання, обліку й реєстрації знань (використовуються програми з контрольними й екзаменаційними питаннями, відповідями на них і нормативам оцінюванням відповідей учнів).
як засіб творчої діяльності учня (текстовий редактор, графічний редактор, музичний редактор).
як засіб заохочення навчання в ігровій формі (для стимулювання успішності виконання навчального завдання, як модель дослідницького пошуку).
Основні види комп'ютерних навчальних програм:
комп'ютерний (електронний ) підручник - допомагає самостійному засвоєнню навчального курсу або його розділу; поєднує в собі особливості підручника, довідника, задачника й лабораторного практикуму;
контролюючі програми (призначені для перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок);
тренажери (засоби формування й закріплення навичок);
ігрові програми (доповнюють дидактичні можливості навчальних програм). Існують ділові ігри, орієнтовані на рішення складних однотипних завдань учнями, а також розважальні ігрові програми, які впливають на формування світогляду учнів;
предметно-орієнтовані середовища - програми, які моделюють мікро- і макросвіти, об'єкти певного середовища, їхні властивості, операції з ними.
Мультимедійний проектор – призначений для проектування зображення з будь-якого пристрою, який в процесі своєї роботи формує відеосигнал (відеомагнітофон, DVD програвач, комп'ютер, відеокамера тощо).
Поліекран – це багатофункціональний мультимедійний комплекс, який складається з декількох екранів, керування роботою яких відбувається за допомогою єдиного центру обробки та виводу інформації (комп’ютер зі спеціальним програмним забезпеченням).
Основна задача поліекрану – це синхронний показ декількох фрагментів зображення, що складають єдине ціле, або тематично зв’язаного відеоряду.
Рис.36. Технічні засоби навчання
Електронна інтерактивна дошка - це пристрій, що дозволяє лектору або доповідачеві об'єднати два різні інструменти: екран для відображення інформації та звичайну маркерну дошку.
Для роботи з інтерактивними функціями дошку слід підключити до комп’ютера, а комп’ютер до проектора. Робота з інтерактивною дошкою здійснюється як за допомогою мультимедійного маркеру, який виконує функції комп’ютерної миші, так і будь-якого твердого предмета, навіть пальцем. Доповідач, узявши в руки спеціальний маркер, може працювати із зображенням на екрані: виділяти, підкреслювати, обводити важливі ділянки, малювати схеми або коректувати їх, вносити виправлення до тексту. Сенсорні пристрої «уловлюють» дотики, і перетворюють їх у відповідні електронні сигнали.
Дошка дозволяє в реальному часі наносити на проектоване зображення позначки, зберігати їх у вигляді комп'ютерних файлів для подальшого редагування, друку на принтері, розсилки факсом або електронній пошті.
Плоттери, або графічні пристрої, призначені для виведення графічної інформації, створення схем, архітектурних креслень, художньої і ілюстративної графіки, карт, об'ємних зображень.
Плоттери використовуються для виробництва високоякісної кольорової документації та є незамінними для художників, дизайнерів, оформлювачів, інженерів, проектувальників. В навчальний закладах вони можуть застосовуватись для підготовки будь-якого наочного матеріалу (наприклад, при підготовці закрійників – виконання розкладки лекал).
Технічні засоби навчання класифікують за наступними ознаками:
- функціональне призначення;
- принцип будови та роботи пристрою;
- характер навчання;
- логіка роботи;
- характер впливу на органи почуттів;
- характер представлення інформації.
За функціональним призначенням ТЗН поділяються на:
- технічні засоби передачі інформації – забезпечують перетворення інформації, що записана на будь-якому носії, в зручну для сприйняття форму;
- технічні засоби контролю – дозволяють за допомогою спеціальної програми та встановленим критеріям оцінити ступінь засвоєння навчального матеріалу;
- технічні засоби навчання та самонавчання – забезпечують представлення навчальної інформації учням за допомогою спеціальних програм, які закладені в технічні пристрої, та самоконтроль засвоєння знань. Такі навчальні програми подають навчальний матеріал невеликими дозами (порціями), після якої має бути контрольне запитання;
- тренажерні технічні засоби – спеціалізовані навчально-тренувальні пристрої, що призначені для формування первинних умінь та навичок. Використання тренажерів засновано на застосуванні спеціально розроблених програм дій, які моделюють ту діяльність, яку освоюють учні;
- допоміжні технічні засоби – засоби малої механізації та апарати, які застосовуються для допоміжних цілей (переміщення предметів, дистанційне управління тощо).
За принципом будови та роботи ТЗН поділяють на механічні, електромеханічні, оптичні, звукотехнічні, електронні та комбіновані.
За характером навчання виділяють технічні засоби індивідуального, групового та поточного (для великої кількості учнів) використання.
За логікою роботи ТЗН можуть бути з лінійною та розгалуженою програмою роботи.
ТЗН з лінійною програмою роботи передбачають розподіл навчального матеріалу на невеликі частини, вивчення їх учнями в заданій послідовності та перевірку засвоєння кожної частини. ТЗН з лінійною програмою роботи не залежать від зворотного зв’язку, тобто від відповідей (правильних чи неправильних), які надають учні при вивченні кожної частини навчального матеріалу.
ТЗН з розгалуженою програмою роботи передбачають, що учні після вивчення відносно закінченої частини навчального матеріалу, при відповіді на питання можуть припустити помилки. Тому учням пропонують декілька варіантів відповіді на поставлене питання. В залежності від своєї відповіді учень отримує подальші вказівки щодо виконання роботи.
За характером впливу на органи почуттів виділяють візуальні, аудіальні та аудіовізуальні засоби.
За характером представлення інформації ТЗН поділяють на екранні, звукові та екранно-звукові засоби.
До технічних засобів навчання пред’являються наступні вимоги:
- функціональні – здатність апаратури забезпечувати необхідний режим роботи;
- педагогічні – відповідність можливостей технічного засобу формам і методам, які використовуються в навчальному процесі;
- ергономічні – зручність та безпечність використання, мінімальна кількість операцій при підготовці пристроїв до роботи, зручність ремонту та обслуговування, транспортування;
- естетичні – гармонія форми (масштаб, розмір), цілісність композиції, товарний вид;
- економічні – відносно невелика вартість при достатній якості.
11.4 Сутність комплексного методичного забезпечення та методика його розробки
Комплексне методичне забезпечення (КМЗ) – це планування, розробка та створення оптимальної системи навчально-методичної документації та засобів навчання, необхідних для повного і якісного навчання предметам у рамках терміну та змісту, що визначені ДСПТО та робочим навчальним планом з конкретної професії [34]. Сутність комплексного методичного забезпечення розкриває наступна схема (рис.37).
Рис.37. Сутність комплексного методичного забезпечення
Основу комплексного методичного забезпечення складають засоби навчання, докладна характеристика яких була наведена вище.
У навчальних закладах можуть створюватись: система комплексно-методичного забезпечення предметів (професій), навчально-методичні комплекси з предметів (професій) або карти навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Вони повинні містити: навчальні плани та програми, перелік підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, комплект дидактичних матеріалів й навчально-наочних посібників для кожної теми конкретної навчальної дисципліни.
Комплексне методичне забезпечення предмета залежить від змісту навчального матеріалу; при цьому важливо визначити доцільність використання кожного засобу навчання, що входить у комплекс (систему, карту). Щоб виключити дублювання, необхідно, щоб наявні засоби навчання взаємно доповнювали одне одного. Сукупне планування використання засобів навчання дозволяє проаналізувати їх різноманітність, місце технічних засобів навчання у навчальному процесі, заздалегідь намітити план створення дидактичних матеріалів.
Методика розробки комплексного методичного забезпечення предмета.
Для повного і якісного вивчення навчального матеріалу конкретної навчальної дисципліни необхідно визначити навчально-методичну документацію, навчальну та методичну літературу, засоби навчання. Інформація стосовно перелічених матеріалів фіксується в паспорті комплексного методичного забезпечення.
Паспорт КМЗ – це документ, в якому зафіксована навчально-методична документація, навчальна та методична література, а також оптимальний набір засобів навчання, необхідних для повного та якісного вивчення всіх вузлових питань конкретної теми навчальної дисципліни.
Паспорт КМЗ дає можливість:
- визначити вид, назву, кількість засобів навчання, необхідних для якісного вивчення навчального матеріалу;
- планувати та контролювати поточну роботу зі створення необхідних засобів навчання в навчальному закладі.
Паспорт КМЗ складається з наступних розділів (орієнтовна форма складання розділів паспортів КМЗ представлена у відповідних таблицях):
- розділ 1 – навчально-методична документація (див. табл.34);
- розділ 2 – навчальна література з предмета (див. табл.35);
- розділ 3 – методичні посібники для викладача або майстра виробничого навчання (див. табл.36);
- розділ 4 – засоби навчання для вивчення тем і розділів програми навчального предмета (див. табл.37).
В розділі 1 паспорту КМЗ фіксується вся документація, що потрібна викладачу (або майстру виробничого навчання) для якісного планування, організації та контролю навчального процесу.
Пояснення до таблиці 34:
1) знаком «*» позначені ті документи, що відносяться тільки до виробничого навчання;
Таблиця 34
Розділ 1. Навчально-методична документація
| № з/п | Назва документа | Кількість | Коли затверджено | Ким затверджено |
| 1 | Робочий навчальний план з професії … | 1 | Рік | Посада особи спеціально вповноваженого органу управління в сфері професійної освіти |
| 2 | Робоча навчальна програма з предмета … | 1 | Рік | Заступник директора з навчально-виробничої роботи ПТНЗ |
| 3 | Поурочно-тематичний план з предмета … | 1 | Рік | -- // -- |
| 4 | Перелік навчально-виробничих робіт * | 1 | Рік | -- // -- |
| 5 | План виробничого навчання навчальної групи на місяць * | кількість навчальних місяців | Рік | -- // -- |
| 6 | Комплект завдань для комплексних кваліфікаційних робіт (теоретична підготовка) | кількість варіантів | Рік | -- // -- |
| 7 | Завдання для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів | кількість варіантів | Рік | -- // -- |
| 8 | Орієнтовний перелік тем письмових екзаменаційних робіт | залежить від кількості учнів | Рік | -- // -- |
| 9 | Орієнтовний перелік пробних кваліфікаційних робіт * | -- // -- | Рік | -- // -- |
| 10 | Комплект екзаменаційних білетів (завдань) | -- // -- | Рік | Директор ПТНЗ |
Таблиця 35
Розділ 2. Навчальна література з предмета
| № з/п | Вид навчальної літератури | Найменування, автор, ким видано, рік видання, гриф | Відмітка про наявність, кількість | Планування строку придбання | Відповідальний | Відмітка про придбання | |
| Потреба | Фактично | ||||||
| 1 | Підручник | | | | | | |
| 2 | Навчальний посібник | | | | | | |
| 3 | Довідник | | | | | | |
| 4 | Нормативні документи (ГОСТ, ДСТ тощо) | | | | | | |
| 5 | Збірник задач або вправ | | | | | | |
| 6 | Посібник для проведення лабораторних робіт | | | | | | |
| 7 | Тощо | | | | | | |
Таблиця 36
Розділ 3. Методичні посібники для викладача (майстра)
| № з/п | Вид методичного посібника | Найменування, автор, ким видано, рік видання, гриф | Відмітка про наявність, кількість | Планування строку придбання, розробки | Відповідальний | Відмітка про придбання, розробку |
| 1 | Окрема методика | | | | | |
| 2 | Збірник методичних матеріалів | | | | | |
| 3 | Методичні розробки | | | | | |
| 4 | Методичні рекомендації | | | | | |
| 5 | Матеріали передового педагогічного досвіду | | | | | |
| 6 | Тематичні (поурочно-тематичні) папки | | | | | |
| 7 | Тощо | | | | | |
1 2