Ім'я файлу: Держава і право стародавнього риму.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 3436кб.
Дата: 21.09.2023
скачати
Пов'язані файли:
ПУТІВНИК.docx
Держава і право.pptx

Держава і право Стародавнього Риму

План


Періодизація історії Римської держави.
Державний та суспільний лад царського періоду.
Реформи Сервія Тулія.
Державний та суспільний лад республіканського періоду.
Римська імперія.
Джерела та характерні риси права.

Періодизація історії Римської держави


Царський період

(VII-VI ст. до н.е)

Період республіки

(VI-I ст. до н.е)

Період імперії

(I ст. до н.е – V ст. до н.е).


Заснування Риму

Згідно з легендою,

саме в цей день 21 квітня 753 року до н. е.

 Ромул і його брат-близнюк Рем на місці,

де їх вигодувала вовчиця,

заснували місто, назване згодом Римом.

Насправді ж легенда про Рома і Рема

з'явилась десь в четвертому столітті до н. е.,

а саме цю дату заснування Риму

запропонував у 1 столітті до н. е.

римський вчений Марк Терентій Варро.

Суспільство Риму періоду царів


патриції

плебеї

Повноправні

громадяни


Позбавлені

політичних прав;
Наділені економічними

правами

патриції

Старійшини родів


300 родів

(латини, сабіни, етруски)

Громадяни

курії (10 родів), племена (триби)



Сенат

плебеї


Особисто вільні;
Займалися торгівлею

і промислами;

Були позбавлені політичних прав;
Не мали доступ до

общинної землі;

Прагнули зрівняння у правах із

патриціями;

Складали основу Римської армії,

мали таку саму військову виучку,

як і патриції, Рим не міг здійснювати маштабні військові дії

без учвсті плебеїв


Органи влади і управління «періоду царів»


Цар

(рекс)

Посада виборна, очолював римську общину, воєначальник, верховний жерець, чинив суд у справах про публічні злочини

Сенат

Здійснював управління, розробляв законопроекти, міг відхиляти закони, укладав мир

Куріатні

коміції

(Народні збори по куріях) – приймали закони, обирали всіх посадових осіб, зокрема царя, оголошувати війну

Жрецькі

колегії

Авгури давали висновки про діяльність посадових осіб на підставі ворожінь…

Понтифіки охороняли звичаї, згодом- звичаєве право. Феціали здійснювали акт оголошення війни

Злочини


Проти держави

присвоєння державного майна і коштів, хабарництво, підроблення грошей, участь у заборонених зборах, спекуляція продуктами, несплата податків

Військові

зрада в бою, дезертирство, втрата зброї, непідкорення командирові

Проти релігії

зневага римських богів (офіційне обвинувачення для християн)

Проти сім'ї та моралі

кровозмішення, подружня зрада (для жінки), полігамія, співжиття з незаміжньою

Проти особи

вбивство, образа, тілесні ушкодження


Правовий статус особи в Римі


За статусом свободи: вільні і раби
За статусом громадянства: римські громадяни – наділені політичними правами ( латини, перегорини, вільновідпущені – позбавлені політичних прав)
За статусом сімї: глави сімей та інші члени сімей

Періоди імперії

Принципат – з 27р. До н.е.

до 284р. н.е.

Домінат – з 284р. до 476р.

Принципат


політична система, що існувала у Римі з 27 р. до н.е. до 284 р. н.е.
характеризувалася концентрацією всіх найважливіших важелів держави в руках принцепса («першого» сенатора).
республіканські установи зберігалися, але втрачали колишнє значення.
майже всі головні магістратури очолював принцепс.

Домінат

Остаточний перехід до необмеженої монархії вiдбувся в період правлiння імператора Діоклетіана (284 р. - 305 р), який провів цілий ряд реформ.

У результаті в імперії встановився режим, при якому остаточно були ліквідовані всі пережитки і ритуали республіканської епохи, імператор став самовладнИМ правителем всіх без винятку своїх підданих, які на загальних підставах платилИ податки в державну казну і несли ряд повинностей, що раніше не поширювалося на римських громадян.

Реформи Сервія Тулія


Усіх вільних чоловіків (і патриціїв, і плебеїв) було поділено на розряди за майновим цензом. Кожен розряд, формував певну кількість центурiй (сотень) - військово-політичних одиниць.


Кожна триба мала виборного голову, який визначав майнову спроможність громадян, що проживали на території округу, і контролював збiр податей.

Сенат


В офiцiйних документах вживалася формула: «Сенат і Римський народ»
трактував закони;
затверджував рішення народних зборів відав фінансами: дипломатичними відносинами;
Здійснював загальне управління провінціями;
Вирішував питання про заходи безпеки в разі виникнення зовнішньої загрози;
Надавав надзвичайні повноваження диктаторові;

Магістрати


Магістрати — посадові особи, які здійснювали управлінські та судові функції.
Найважливіші принципи діяльності магістратів: виборність; колегіальність;
- відповідальність перед народом; безоплатність служби.
Обиралися на один рік.

Плебейські трибуни


Скликали плебейські народні збори
Брали участь у засіданнях сенату
Могли накладати вето на рішення сенату і магістратів
Особа плебейського трибуна була недоторканною.
Повноваження поширювалися лише в межах Рим.

Диктатор


Надзвичайна посадова особа в період Республіки
Призначалися консулами максимум на 6 місяців за крайньої небезпеки (внутрішні негаразди, військова небезпека і т.д.),
Влада була необмеженою
Диктатор не міг бути притягнутий до відповідальності після закінчення терміну своїх повноваження за будь-які вчинені ним дії.

Дякую за увагу)


скачати

© Усі права захищені
написати до нас