Ім'я файлу: Два тижні.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 24.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
Генотерапія.docx

  1. Дані указівки А. Гітлера свідчать про те, що він мав намір вжити військової дії для оволодіння територією Австрії, незважаючи на волевиявлення населення та будь-які інші засоби. Ці дії були проведені без дозволу міжнародної спільноти та порушували міжнародне право.

Пізніші заяви про «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини на підставі «вільного волевиявлення» населення під час «референдуму» були лише пропагандистською маскою, яка приховувала справжні наміри Гітлера. Фактично, у той час влада в Австрії перебувала під тиском нацистської Німеччини та діяла під її контролем.

  1. У дослідженні Олександра Бойка наголошується на тому, що громадянська війна має свої особливості порівняно з війною між державами. Найголовніша з них полягає у тому, що у громадянській війні лінія фронту проходить через кожне місто й село, іноді через дім і родину, і ворогами можуть стати навіть колеги, сусіди, друзі й родичі. Також дослідник зазначає, що ворогуючі табори майже не зважають на інтереси населення, і трапляються парадокси, коли населення страждає більше саме від тієї влади, яку підтримує.



  1. Відсутність стільця для Й. Сталіна зазначала про те, що СРСР не було запрошено до конференції, оскільки Великобританія та Франція були неохочі до співпраці зі Сталіним та переконані, що СРСР виступає зі збройною агресією. Таким чином, відсутність стільця для Сталіна була результатом політичних рішень Великобританії та Франції, а не організаційної помилки.

Учасники конференції розраховували досягти мирного розв'язання конфлікту між Німеччиною та Чехословаччиною. Вони домовилися, що Чехословаччина повинна піти на уступки щодо Судетських земель та передати їх Німеччині. У замін, Німеччина зобов'язалася поважати територіальну цілісність Чехословаччини та не втручатися у її справи. Однак, насправді Мюнхенська угода не змогла запобігти початку Другої світової війни, оскільки Німеччина продовжувала займати території, що не належали їй, та розширювала свої територіальні претензії.

  1. Українське питання мало значення для геополітичних планів європейських держав у міжвоєнний період. Більшість країн прагнула підтримувати статус-кво і уникати конфліктів з Радянським Союзом. Однак, деякі держави, зокрема Німеччина, розглядали Україну як потенційну зону впливу та можливий об'єкт для розширення своєї території.



  1. Щодо політики «умиротворення», то вона полягала в тому, щоб уникнути війни з Німеччиною за допомогою компромісів і концесій. Франція й Британія прагнули зберегти мир у Європі, але Британія мала більше ілюзій щодо можливості домовитися з Гітлером, тоді як Франція була більш обережною, оскільки була безпосередньо загрожена нацистською Німеччиною. Однак політика «умиротворення» не принесла бажаних результатів, і Німеччина продовжувала розширювати свої території та військові можливості.

Висновок про витоки та цілі політики «умиротворення» А. Гітлера можна зробити на основі документів того часу та сучасних історичних досліджень. Політика «умиротворення» була спрямована на запобігання війні з Німеччиною, проте вона не принесла бажаних результатів і не зупинила нацистську агресію.

  1. 1. Накарикатурі зображені Володимир Молотов - міністр закордонних справ Радянського Союзу, Невіль Чемберлен - тодішній прем'єр-міністр Великої Британії, Едуард Даладьє - міністр закордонних справ Франції, та Адольф Гітлер - нацистський диктатор Німеччини. Ці люди очікують на зустріч у приймальні Молотова.

2. На карикатурі зображено, як чотири представники держав Європи збираються до Молотова, щоб обговорити мирні угоди. Проте всі очікують, коли Адольф Гітлер домовиться з кимось з них про угоди, перш ніж вони самі зможуть досягти мирного врегулювання.

3. У 1939 році відбулися англо-франко-радянські переговори між Великою Британією,

Францією та Радянським Союзом. Ці переговори мали на меті створення союзу для захисту від нацистської Німеччини. Однак, угода не була досягнута, оскільки Невіль Чемберлен відмовився від територій Чехословаччини та Польщі, які були окуповані Німеччиною. Невдовзі після цього було підписано пакт Молотова-Ріббентропа між Німеччиною та Радянським Союзом, що укладався у той час, коли тривали переговори між Радянським Союзом та Західними державами. Це був переломний момент, який призвів до початку Другої світової війни.

  1. На мій погляд, радянсько-німецький пакт 1939 року не сприяв збереженню миру, а навпаки, спричинив загострення політичної ситуації в Європі та прискорив початок Другої світової війни.

Підписання пакту відбулося з небаченою поспіхом через те, що обидві сторони мали власні політичні та військові цілі, які намагалися досягти шляхом укладання договору. За матеріалами 18, угода про взаємне розмежування сфер впливу в усій східній зоні була підписана зі згоди німецької сторони, що свідчить про її бажання отримати підтримку Радянського Союзу в майбутніх військових конфліктах на західному фронті.

Угода дала можливість нацистському режиму зосередити свої сили на нападі на країни Європи, що призвело до розгортання військових дій в Польщі, Франції та на Сході. Радянський Союз також зміцнив свої позиції на території східної Європи, зокрема, анексувавши території Польщі, Балтії та Фінляндії.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас