1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   41
Ім'я файлу: Цивільний_процес_України_Іспит (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 240кб.
Дата: 25.02.2024
скачати
Пов'язані файли:
Elektrokhimichna_koroziya_metaliv.doc
База даних аптеки (1).doc

Цивільний процес України. Іспит


1. Загальна характеристика судової форми захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.


Судова форма захисту найпоширеніша. Відповідно до ст. 124 Конституції України встановлено пріоритет судового захисту права.

Правосуддя в Україні здійснюється судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Перевагами судової форми захисту є те, що вона:

1) поширюється на невизначене коло осіб;

2) судовому захисту підлягають усі права і свободи;

3) у розгляді справи у суді активну участь у доведенні своєї правоти беруть сторони спору та інші зацікавлені особи.

Ознаками судового захисту є те, що:

1) здійснюється спеціальним державним органом – судом;

2) здійснюється професійними юристами – суддями;

3) відбувається у передбаченій законом процесуальній формі;

4) є остаточним;

5) здійснюється шляхом ухвалення судового рішення, яке має загальнообов’язкову силу;

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя.

Правосуддя – це державна діяльність, яку здійснює суд шляхом розгляду й вирішення у судових засіданнях у особливій, установленій законом процесуальній формі, цивільних, кримінальних, господарських і адміністративних справ.

Цивільна процесуальна форма захисту права сьогодні найпоширеніша.

Цивільна процесуальна форма захисту права – послідовний, визначений нормами цивільного процесуального права порядок розгляду та вирішення цивільної справи, що охоплює певну систему гарантій.

Цивільна процесуальна форма є двох видів. Перша – усна, тому що всі дії описуються усно, згодом – протоколюються. Вона визначає порядок судової діяльності (дії суду, осіб, що беруть участь у справі, і інших учасників, а також послідовність цих дій), спираючись на правові основи ЦПК України.

Друга – письмова процесуальна форма. Вона встановлює склад процесуальних документів, винесених судом і запропонованих учасниками, вказує реквізити кожного з них, визначає послідовність викладення тексту, а також умови, за яких процесуальні документи або залишаються без руху, або підлягають відміні вищою інстанцією.

Цивільна процесуальна форма поширюється тільки на процесуальну діяльність і не охоплює інтелектуальну (наприклад, оцінку доказів, тлумачення застосовуваних норм права) і діловодні операції, здійснювані під час підготовки справи до судового розгляду.

2. Поняття третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги. Процесуальний порядок їх вступу у справу. Процесуальні права та обов’язки третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги. Відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, від позивачів та співпозивачів.
ВСТУП. Поняття третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги.

Усіх суб’єктів цивільних процесуальних відносин можна поділити на 2 групи:

І. Суди, які здійснюють правосуддя в цивільних справах:

1) у суді першої інстанції;

2) у суді апеляційної інстанції;

3) у суді касаційної інстанції;

ІІ. Учасники судового процесу:

1) учасники справи (сторони, треті особи, заявники, заінтересовані особи, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб);

2) представники,

3) інші учасники судового процесу.
Треті особи – це особи, які вступили в розпочатий процес для захисту своїх суб’єктивних прав, свобод чи інтересів, відмінних від прав, свобод та інтересів позивача та відповідача.

В залежності від матеріально-правової заінтересованості у справі треті особи поділяються на два види :

– треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст.52);

– треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (ст.53).
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЇХ ВСТУПУ У СПРАВУ.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу

  • або до закінчення підготовчого провадження;

  • або до початку першого судового засідання, ЯКЩО справа у спрощеному провадженні,

= подавши позов до однієї або декількох сторін.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача:

  • або до закінчення підготовчого провадження у справі

  • або до початку першого судового засідання, ЯКЩО справа у спрощеному провадженні, У РАЗІ коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін.

Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Про вступ таких осіб постановляється ухвала.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Ухвала щодо особи, яка не заявляє... містить інфу про права / обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ТРЕТІХ ОСІБ, ЯКІ ЗАЯВЛЯЮТЬ САМОСТІЙНІ ВИМОГИ.

3. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача, а саме:
1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;


2. Учасники справи зобов’язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.


ВІДМІННІСТЬ ТРЕТІХ ОСІБ, ЯКІ ЗАЯВЛЯЮТЬ САМОСТІЙНІ ВИМОГИ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ, ВІД ПОЗИВАЧІВ ТА СПІВПОЗИВАЧІВ

Треті особи, що заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору відрізняються від співпозивачів наступним:

  • Треті особи вступають у процес, що вже виник, а співпозивачі можуть одночасно порушити справу;

  • Вимоги, що пред’являються співпозивачами, не виключають одна одну. Задоволення чи відмова в задоволенні вимог одного із співпозивачів не впливає на вирішення інших вимог. Вимоги позивача і третьої особи виключають одна одну повністю або частково.

  • Вимоги співпозивачів завжди спрямовані до протилежної сторони. Вимоги третьої особи можуть бути спрямовані до відповідача за позовом такої третьої особи, якою може бути як відповідач, так і позивач за первісним позовом.


Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору відрізняються від співучасників наступним:

  • Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, вступають у процес, не пред’являючи позовної заяви та не заявляючи позовних вимог;

  • Треті особи мають не пряму, а опосередковану матеріальну заінтересованість у результаті розгляду справи;

  • Треті особи не мають процесуальних прав, направлених на розпорядження предметом спору: зміна підстави та предмета позову, збільшення чи зменшення позовних вимог, відмова від позову, визнання позову чи укладення мирової угоди, право на вимогу примусового виконання рішень.




  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   41

скачати

© Усі права захищені
написати до нас