ЦИТАТИ К.Д.УШИНСЬКОГО
«РІДНЕ СЛОВО»
1.Початок мови того (чи іншого народу губиться так само в минулому, як і початок історії людства і початок усіх великих народностей; але як би нам не було, в нас є, однак, тверде переконання, що мова кожного народу створена самим народом, а не ким-небудь іншим.
2.Досить хоч трохи вдуматись у своє рідне слово, щоб переконатися, що мова народу є суцільний органічний його утвір, який виростае у всіх своїх народних особливостях з якогось одного, таємничого, десь у глибиі народного духу захованого зерна
5.Мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одно велике, історичне живе ціле.
6.Коли зникає народна мова, - народу нема більше!
7.Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.
8.Відберіть у народу все – і він усе може повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше вже не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах народу – вимер і народ
9.Кожне нове покоління засвоює в той же час плоди думки й почуття тисячі поколінь, що передували йому й давно вже зотліли в рідній землі.
10.Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, а безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку й філософію мови, - її засвоїти легко й швидко, за два-три роки, стільки, що й половини того не може засвоїти за двадцять років старанного й методичного навчання. Такий цей великий народний педагог – рідне слово!
11.3 цього вже ясно само собою, що коли мова, якою починае говорити дитина, суперечить природженому національному її характеру, то ця мова ніколи не матиме такого сильного впливу на її духовний розвиток, який мала б рідна їй мова; ніколи не проники так глибоко в її дух і тіло, ніколи не пустить такого глибокого, здорового коріння, яке обіцяло б багатий, пишний розвиток.
12.Дух мови, якою вона розмовляла, дух народу, що створив ту мову, пустить глибоке коріння в ії душу, ввійде в її плоть і кров, і народна мова знайде грунт уже зайнятий і не витіснить чужого коріння, бо, за незмінним психологічним законом, усяке враження, яке першим займає місце, лягає глибше за всі інші.
13.Ще гірше вийде, якщо дитина почне разом говорити кількома мовами, так що жодна не займе для неї місця природної мови
14. Іноземні мови можуть вивчатися з різною метою.
Перша мета – ознайомитися з літературою того народу, мову якого вивчають.
Друга мета – дати засіб логічного розвитку розумові, бо засвоєння організму кожної мови дає щодо цього засоби найкращої розумової дисципліни
По-трете, іноземні мови вивчаються як засіб словеспо або листовно вступити в стосунки з людьми тієї нації, мову якої ми вивчаємо
По-четверте, нарешті, для того, щоб розмовляти або листуватися ціею мовою з нашими земляками, які володіють практично тими ж самими іноземними мовами.
15.Настільки ж безглузда й пуста остання мета, коли ми задовольняємо вимогу найбільш дивної і дикої моди – розмовляти з нашими співвітчизниками іноземною мовою.
16. Мета, з якою ми вивчаємо ту чи іншу іноземну мову, дуже важлива, бо вона визначає самий метод вивчення
17.Коли ми вивчаємо мову з літературною чи логічною метою, то мета потреби, і навіть дуже шкідливо для самого вивчення, починати його занадто рано, перш ніж дитина зміцниться у своїй рідній мові
18.Головною метою вивчення кожної іноземної мови має бути обізнаність з літературою, потім розумова гімнастика і, нарешті, вже, коли можливо, практичне володіння мовою, яку вивчають; а тепер справа йде в нас зовсім навпаки.
19.Вивчення іноземних мов не повинно ніколи починатися надто рано і аж ніяк не раніше того, поки буде помітно, що рідна мова пустила глибоке коріння в духовну природу дитини.
20.З однією дитиною можна починати вивчення іноземної мови в 7 або 8 років (ніколи раніше), з іншою в 10 і 12; з дітьми, що мають занадто слабу сприйнятливість, краще непочинати ніколи: іноземна мова тільки придушить остаточно й без того слабі їх здібності.
21.Та чи не краще, щоб людина своєю рідною мовою висловлювала скільки-небудь порядні думки, ніж трьома висловлювала свою крайню дурість?
22.Іноземні мови треба вивчати одну за одною, а ніколи дві одночасно.
23.Вивчення другої іноземної мови слід починати вже тоді, коли в першій дитина набуде достатньої свободи.
24.Ганяючись разом за двома зайцями, звичайно не доганяють жодного і кінчають заклад із знанням деяких граматичних форм та кількох сот слів з обох нових мов.
25.Вивчення тієї чи іншої іноземної мови повинно відбуватися якнайшвидше, бо в цьому вивченні ніщо не є таким важливим, як безперервні вправи та повторення, що запобігає забуванню
26.Не два і навіть не чотири, а шість, сім, вісім уроків на тиждень треба призначити на початкове вивчення іноземної мови,якщо ми хочемо цим вивченням досягти яких-небудь позитивних результатів, а не забрати даремно час у дитини.
27.Чим ретельніше вивчають з дітьми іноземну мову, тим ретельніше мають вивчати з ними водночас рідну: цим тільки можна паралізувати неминучу шкоду, що виникає для душевного розвитку дитини від посилених початкових занять іноземною мовою.