Цінності протестантизму: сфера господарювання is due
1 питання: Вплив протестантизму в Європі на формування західноєвропейського способу господарювання.
Реформація як духовно-суспільне явище стала однією з найбільших подій європейської історії перехідної (від Середньовіччя до Нового часу) доби. За висловом Гегеля, вона була «сенсом історії нового часу». Ідеї, проголошувані Реформацією, вплинули не лише на духовне життя західноєвропейського суспільства, а й на культуру, економіку, політику та навіть на повсякденний побут і буття європейців.
Великий вплив Реформація зробила на економіку, на формування культури господарювання й підприємництва. Відомий німецький соціолог, філософ, історик Макс Вебер у роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» доводив, що саме протестантизм став головним чинником становлення й розвитку капіталістичних відносин. Проповідники Реформації переконували, що кожна людина має своє унікальне покликання, неповторну життєву ціль (М. Лютер використовує для означення цього поняття термін «Beruf» – покликання від Бога здійснювати працю в чітко окресленій професійній сфері). Протестантизм націлював людину на те, що своє призначення вона може віднайти, насамперед, у професійній сфері. У невтомній праці в межах своєї професії й полягає служіння ближньому. Таке ставлення до роботи сприяло формуванню протестантської етики праці, вплинувши на розвиток капіталістичної системи. Відповідальне ставлення до праці, як до «Божого покликання» значною мірою сприяло економічному процвітанню країн, у яких перемогла Реформація.
2 питання: Охарактеризувати концепцію «праця як покликання» М.Лютера.
Одним із найважливіших підсумків протестантської Реформації стало богословське і філософсько-правове переосмислення причин і цілей трудової діяльності людини. В основі цього переосмислення було проведене М. Лютером вивчення і тлумачення Біблії, оскільки всі принципові висновки з даного питання М. Лютер доводив виключно посиланнями на авторитет Біблії. В основі концепції соціальної діяльності, розробленої М. Лютером, знаходиться вчення про покликання, яке він протиставив положенням, прийнятим у пізній схоластиці. Концепція суспільного устрою, яка була розроблена мислителем, ґрунтувалася на понятті про «покликання», яке не тільки сприяло подоланню схоластичного реалізму, а й створила ідеологічні та релігійні стимули для прогресивного розвитку суспільного життя протестантських держав. Важливо, що згідно з філософсько-правовими ідеями М. Лютера покликання реалізується і в духовному, і в матеріальних аспектах людського буття. Покликання відноситься до кожної людини, зайнятої виконанням суспільних обов’язків. Людина зобов’язана сумлінно виконувати свої обов’язки, слідуючи отриманому покликанню. М. Лютер не розмежовує питання про покликання і питання, пов’язані із соціальним походженням. Однак логіка його вчення передбачає, що син ремісника стає ремісником не тому, що не має свободи вибору професії, але тому, що його народження в родині ремісника і є владою Божою. Покликаний ремісником повинен залишатися ним до тих пір, поки не отримає іншого покликання, яке, як стверджував М. Лютер, у наш час приходить через людей, наділених владою. Ніхто не повинен залишати (змінювати) свій спосіб життя, не маючи іншого покликання, особливо претендуючи на те, до чого він не був покликаний. Отже, «концепція професійного покликання у М. Лютера має двоїсту природу і має як волюнтаристський, так і етичний аспект. З одного боку, покликання – це реалізація відносно людини волі Божої, тобто це те, з чим людина повинна миритися, то, що вона повинна прийняти як даність. З іншого боку, покликання – це завдання, яке Бог ставить перед людиною, і яку людина повинна відповідально виконати»
3 питання: Чи сумісна приватна власність з Євангеліями.
Згідно Євангеліє приватна власність є формою особистого володіння благами, необхідними для повноцінного та всебічного розвитку особи. З допомогою такої власності кожна людина отримує простір для особистої та сімейної незалежності, тому приватна власність є важливим елементом для здійснення свободи особи в її суспільному житті. Повага до такої форми власності й забезпечення права на неї – це важливий елемент справедливого та вільного суспільства.