Міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний університет

Одеський автомобільно-дорожній коледж

Українські гроші: факти, яких ви точно не знали

• 
  Українська копійка могла б і не бути "копійкою". Розмінній монеті спочатку хотіли дати назву "шаг" - так називали монети у 1917-1919 роках за часів Української Народної Республіки;
  
• 
  У 1992 році українські копійки карбували не в Україні, а в Італії. Через 4 роки все ж почали виробляти на Луганському верстатобудівному заводі. І тільки у 2000 році монети почали народжуватися у Києві, у Банкнотно-монетному дворі Національного банку України;
  
• 
  На одного українця припадає 278 монет.
  

• 
  Національна валюта отримала назву "гривня" від назви металевої прикраси, що у вигляді медальйона носили на шиї - "на загривку";
  
• 
  Грошова реформа в Україні тривала з 1992 року по 1996 рік. Тільки після Указу Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні" 25 серпня 1996 року гривня стала законним платіжним засобом на території України;
  
• 
  Перші банкноти номіналом в 1,2,5,10 та 20 гривень спочатку виготовили у 1992 році у Канаді. Через два роки, у 1994 році, друкувати гроші почали у Великобританії. Трохи пізніше, у тому ж році гривні почали виробляти у Києві, у Банкнотно-монетному дворі Національного банку України;
  
• 
  До 2016 року гроші робили з додаванням бавовни. У цьому році вперше до складу паперу, з якого друкують гроші, додали український льон;
  
• 
  Найбільше підробляють 50, 100 та 200 гривень;
  
• 
  На одного українця припадає 65 банкнот;
  
• 
  Найбільше в грошовому національному обігу знаходиться купюр номіналом в 200 грн.
  
• 
  Перші національні банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10 і 20 гривень були надруковані в Канаді. В Україні на той час не було обладнання. Причому, банкноти віддрукували в 1992 році, а гривня у нас з'явилася лише чотири роки по тому.
  
• 
  Звідки пішла назва "гривня"? Є кілька версій. На Русі гривнею називали прикраса, яка носили дружинники на шиї (загривку). Кілька століть тому гривнею позначали злитки металів - "гривня срібла". До речі, в Європі злиток називався маркою, цілком імовірно, що німецькі марки виникли за тією ж середньовічною аналогією.
  
• 
  Художник Василь Лопата на купюрі в 1 гривню зобразив самого себе. Справа в тому що портрет князя Володимира не зберігся, і художник намалював людину, схожою на нього самого.
  
• 
  Інший художник Борис Максимов продумував загальний дизайн, геральдику та орнаменти банкнот. Зверніть увагу: всі ці елементи відповідають епохам, в яких жили зображені на банкнотах особистості: Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, Тарас Шевченко.
  
• 
  На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а його соратник Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.
  
• 
  Ціна деяких монет занадто висока. Виявляється, реальна вартість монети 2 копійки зразка 1992 року - від двох тисяч гривень. Чому так? Вони були витиснено занадто маленьким тиражем, що підняло їх собівартість.
  
• 
  Колекціонерів гривня дуже цікавить! З'ясувалося, що існує невелика партія бракованих монет: монети 10, 25 і 50 копійок випадково вийшли з втисненим гербом, а не опуклим. Факт: сьогодні такі 10 копійок коштують півтори тисячі гривень.
  
• 
  На купюрах номіналом 500 грн зображене око в трикутнику. Багато в ньому вважали масонський символ, але фахівці кажуть, що "всевидюче око" - дуже давній символ, який зустрічався в Давньому Єгипті.
  
• 
  Щорічно старими визнається 640 млн. Банкнот всіх номіналів. Але в основному це дрібні купюри номіналом в 1, 2, 5, 10 і 20 гривень. Їх зпалюють.
  

• 
  В основі грошової системи Київської Русі лежала гривня. Деякі дослідники вважають, що назва "гривня" пішла від назви прикраси. Інші історики говорять, що гривня спершу означала голову худоби (гриву), що виконувала роль еквівалента в процесі обміну. І ця версія не позбавлена сенсу, адже довгий час грошовою одиницею виступала худоба.
  
• 
  У різні історичні періоди слово "гривня" означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву "гривеник" дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).
  
• 
  Як говорить історія, українська гривня завжди від когось залежала. Зараз вона залежна від долара, а в 10-11 ст. н. е. вага гривні залежала від ваги арабського дирхема, який називався куною і важив 2,73 г.
  
• 
  Відомо кілька типів гривень, названих за місцем їхнього виготовлення чи знахідок, серед яких є київські, новгородські, чернігівські, литовські, татарські.
  

• 
  У середині 90 — х багатьом москвичам по телефону надходила пропозиція придбати звичайну банкноту за вартість, що перевищує номінал у 5 разів. Багато відгукнулися на цю пропозицію, оскільки семизначний номер на банкноті відповідав телефонним номером щасливого покупця.
  
• 
  Перші паперові банкноти в США виготовлялися під час Громадянської війни на горищі казначейства практично кустарним способом.
  
• 
  До середини XX століття в деяких частинах Африки в якості грошей продовжували використовувати домашню худобу.
  
• 
  Наприкінці XX століття в Бельгії були випущені монети з рекламними текстами.
  
• 
  В результаті опитування, 92 % респондентів віддали перевагу грошам, а не коханню на все життя.
  
• 
  Шанс стати жертвою вбивства в 3 рази перевищує ймовірність виграшу джек- поту в лотерею.
  
• 
  Довгий час цінність монет була еквівалентна міститься в них кількості металу. У зв'язку з цим існувала проблема - шахраї зрізали невеликі шматочки металу з країв, щоб робити з них нові монети. Вирішення проблеми запропонував Ісаак Ньютон, який був за сумісництвом співробітником Британського Королівського монетного двору. Його ідея була дуже простою - прорізати в краях монети маленькі лінії, з-за яких стесанные краю були б відразу помітні. Ця частина на монетах оформляється таким чином донині і носить назву гурт.