МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ КРАЇНИ
Черкаський державний бізнес-коледж
Циклова комісія кафедри обліку та фінансів
Реферат з бухгалтерського обліку на тему:
«Бухгалтер зі світовим іменем»
Виконав студент
групи 1Ф13
Арутюнян Л.Л.
Перевірив викладач
Першої категорії
Кулик Ю.М.
Черкаси 2015
Зміст
Вступ
1.Лука Пачолі
2.Інші відомі бухгалтери
3. Сучасний бухгалтер та його місце в світі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Для підвищення престижу і авторитету своєї професії люди ще з давніх-давен створювали об'єднання, метою яких був обмін досвідом, навчання майбутніх спеціалістів, захист «власної справи» від авантюристів, а також реалізація своїх прав і покращання матеріальних умов праці. Високі вимоги до професії, підвищення відповідальності за наслідки, які спричинила подана інформація та необхідність її уніфікації, виступили ще одним важливим мотивом при створенні професійних об'єднань.
Професія бухгалтера має великий спадок не тільки тому, що вона є однією з найдавніших професій, а в силу того, що мистецтво запису і співвідношення вперше знайшло втілення в якості інструменту обліку.
Розвинута і ефективно організована бухгалтерська справа є одним з невід'ємних елементів економіки. Як внутрішні, так і зовнішні бухгалтери відіграють життєво важливу роль в наданні доказової і правильної інформації, необхідної для прийняття рішень щодо постачання, найму кадрів і використання ресурсів, від чого залежить ефективність ринкової економіки.
Бухгалтерський облік є одним з найбільш очевидних «вузьких місць» в системі, яке може уповільнити розвиток економіки. Тому у всіх європейських країнах висловлюється загальна думка про те, що країнам з перехідною економікою, необхідно в короткі строки забезпечиш наявність бухгалтерів, які зможуть обслуговувати ринкову економіку, здатних приймати рішення на підставі глибокого розуміння основних економічних принципів.
З підвищенням значення бухгалтера в ринковій економіці на перший план висувається питання його підготовки. В більшості країн світу знання бухгалтерського обліку є невід'ємною частиною кваліфікації кожного економіста.
В постіндустріальну епоху великого значення набув соціальний фактор. Виробниче підприємство вже розглядається не тільки як виробник матеріальних благ, але й як елемент суспільства, що активно впливає на зовнішнє середовище.
Лука Пачолі
Пачолі Лука - математик зі світовим ім'ям, людина універсальних знань, учень Пьєро делла Франческа і Леона Баттіста Альберті, друг і вчитель Леонардо да Вінчі, народився у 1445 році в італійському місті Борго Сан-Сеполькро. Основним у творчому надбанні Л. Пачолі є теоретичний опис подвійного запису.
До дев'ятнадцяти років Л. Пачолі працював і вчився в майстерні художника Пьєро делла Франческа, а потім залишив вчителя і переїхав до Венеції - однієї з столиць культурного світу того часу. У Венеції він виховував трьох синів багатого купця Антоніо де Ромпіазі, а також відвідував публічні лекції Доменіко Брагадіно - видатного математика того часу і допомагав батькові своїх учнів вести конторські книги, набуваючи перших навичок у бухгалтерії.
В 1470 р. Лука Пачолі написав свою першу книгу - посібник комерційної арифметики, призначену для його вихованців. У цьому ж році він завершив кар'єру вихователя і виїхав до Риму.
У 1475 р. Л. Пачолі постригся в ченці, щоб повністю присвятити себе науці.
Чернецтво ввело Л. Пачолі до певного культурного середовища, дало необхідний час для наукової роботи, забезпечило достатніми коштами і матеріальними засобами, підкорило церковній, а не світській юрисдикції. У жовтні 1477 р. Л. Пачолі отримав професуру в університеті Перуджі, а вже в листопаді прочитав свої перші лекції. Там він написав свою другу книгу з математики. Л. Пачолі почав свою працю 12 грудня 1477 року та закінчив її 29 квітня 1478 p., присвятивши юнакам Перуджі та підписавши її: брат Лука з Борго. Протягом восьми років Лука займався філософією, теологією, математикою. Виконуючи орденські обов'язки, він відвідував різні міста Італії, найчастіше їздив до Флоренції - найкультурнішого міста старого світу та Царі - головного міста Далматії, де і написав свою третю працю з математики.
Вивчення багатьох предметів не пройшло марно, і у 1486 р. Л. Пачолі став магістром священної теології. В грудні 1487 р. його знову запросили до Перуджі, а через декілька днів він вступив на кафедру, де поєднував педагогічну діяльність з науковою роботою. Тут вчений написав енциклопедичну працю з математики. Його велика, плідна і багаторічна праця вийшла у світ 10-го листопада 1494 р. у Венеції і мала назву «Summa de Arithmetica, Geometria, Proportioni et Proportionalita» - «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення». В квітні 1488 р. Л. Пачолі призначили на посаду єпископа в штаті Пьєро Валлетарі і він переїхав до Риму.
У 1496 році він, за запрошенням Людовика Сфорца, зайняв кафедру математики у новоствореному університеті Мілану. Не обмежуючись професорською діяльністю, Л. Пачолі продовжував свої наукові праці та, з огляду на величезний успіх, який мали всі його публічні лекції про Евкліда, успішно переклав твори цього автора італійською мовою.
Склавши заповіт 21 листопада 1511 р. у м. Борго Сан-Сеполькро, Лука Пачолі вважав, що зробив вже все. Однак, в 1514 р. на папський престол став Лев X, який забажав оточити себе кращими людьми епохи, і Луку Пачолі призначили лектором математичних дисциплін в Римській Академії. Але в кінці цього року в списку лекторів він вже не значився. Припускають, що Лука Пачолі помер в 1515 р. і похований на цвинтарі м. Борго Сан-Сеполькро.
Нещодавно японські дослідники виявили, що Л. Пачолі помер 19-го червня 1517 року. Після смерті видатний вчений залишив великий спадок, який вміщено в одній праці під назвою «Трактат про рахунки і записи», яка головним чином була присвячена математиці і, водночас, містила цілий розділ про подвійну бухгалтерію. Це була перша публікація з облікової тематики. Книга розкриває зміст бухгалтерських записів, а їх пояснення доцільні та актуальні й для наших днів, хоча були викладені понад 500 років тому.
Л. Пачолі зробив опис однієї з перших форм рахівництва, яка отримала в теорії назву старої італійської або венеціанської. її сутність полягає у трьохрівневій організації обліку. Для кожного рівня Л. Пачолі виділяв окремий регістр-книгу.
«Трактат про рахунки і записи» складався з 36 невеликих за обсягом глав і поділявся на дві частини. Першу з них автор називав «Інвентарем», а другу - «Диспозицією». В останній докладно описані три найголовніші купецькі книги, які є основними реєстрами «венеціанського способу» рахівництва.
Найбільш значну, третю частину книги, Лука Пачолі назвав «Зошитом», який охоплював всі рахунки, однак поділу на аналітичні та синтетичні рахунки тут ще не було. На певну дату виводились залишки по рахунках, що служили підставою для складання балансу, під яким «розуміли складений в довжину папір, на якому перераховані з правого боку всі довірителі, а з лівого - всі боржники...».
В Трактаті автор не надав чіткої класифікації рахунків, однак вже відмічав певне їх групування. Насамперед, вчений створював групу рахунків для обліку грошей, речей, товарів і розрахунків, а також капіталу, тобто всього того, що відображається в інвентарі. Далі дається група результативних рахунків, куди відносяться і витрати на товари, і домашні витрати купця, і рахунок доходів та втрат. Л. Пачолі розкривав результативні рахунки лише записами в Головній книзі, не вносячи їх до Журналу, що позбавляло необхідної тотожності підсумків хронологічного і систематичного записів.
Історики відмічають п'ять найголовніших моментів, які Лука вніс до справи розвитку бухгалтерського обліку.
Теоретичне обґрунтування подвійного запису. Л. Пачолі - перший, хто спробував пояснити поняття «дебет» і «кредит», хоча сам їх не вживав.
Він створив персоналістичну модель обліку і тим самим заклав основи для його юридичного тлумачення, яке пізніше знайшло своє відображення в знаменитих працях Е. Дегранжа і Дж. Чербоні. Відомий французький бухгалтер П. Гарньє назве свою книгу «Облік - алгебра права», в якій принцип подвійного запису пояснить, виходячи з причинно-наслідкових зв'язків (кредит - причина, дебет - наслідок). Персоналістична модель виявилась настільки вдалою, що нею зацікавились і використовували у своїх геніальних працях К. Маркс і Ф. Енгельс при поясненні подвійного запису.
Персоналістична модель призводила до неможливості самостійного розгляду таких абстрактних бухгалтерських категорій, як дебет і кредит. Цим були створені умови для виділення бухгалтерського обліку в окрему науку.
Лука Пачолі розглядав бухгалтерський облік як самостійний метод, що базується на застосуванні подвійного запису і використовується для відображення господарських процесів, які відбувались на окремому підприємстві та за його межами. Таке тлумачення відрізнялось від праці Б. Котрулі, який вважав, що об'єктом бухгалтерського обліку є окреме підприємство.
Подвійний запис на рахунках трактується як система (план) обліку, яка не може бути постійною і залежить від мети, яку переслідує адміністрація.
Л. Пачолі - перший, хто ввів в бухгалтерський облік моделювання, що базувалось на комбінаториці. Це давало можливість побудувати загальну модель, в межах якої будь-який обліковий факт пояснюється як окремий випадок.
Саме завдяки праці Луки Пачолі в літературі проста патримоніальна бухгалтерія, після того як до складу її показників - рахунків - були введені рахунки власних засобів, стала замкнутою диграфічною системою. На практиці це знайшло застосовування вже у XIII ст.
Праця видатного вченого-бухгалтера зі світовим ім'ям мала широке розповсюдження в Європі, що принесло автору славу як творцю подвійної бухгалтерії. Точна копія книги була перевидана в Італії в 1539 і 1558 pp. В 1543 р. у Фландрії книга Л. Пачолі була перероблена Яном Імпеном та перекладена в Англії в 1543 і 1547 pp. В 1783 р. в Росії Трактат у переробці Я. Імпіна був виданий під назвою «Ключ коммерции», а переклад самої праці Л. Пачолі був надрукований в 1893 р.
З переходом суспільства від феодальної системи до мануфактурної, а потім і до промислового виробництва, облік набував нових якостей.
Розширювалась і ускладнювалась сфера підприємництва, в результаті чого і в обліку з'явились нові функціональні можливості, покликані сприяти плануванню та контролю, виникали нові вимоги державних установ і, у відповідь на це, удосконалилися стандарти обліку та звітності. Але основи обліку, закладені Лукою Пачолі, залишаться вічними.
бухгалтер інформація облік
2.Інші відомі бухгалтери
Елізабет Арден.
При народженні засновниця однойменної косметичної компанії була названа Флоренс Найтінгейл Грехем. Перш ніж відкрити власну справу, вона змінила не одну професію. Зокрема, коли Флоренс тільки переїхала в Нью-Йорк, то працювала бухгалтером у фармацевтичній лабораторії, паралельно проводячи на кухні експерименти по створенню косметики, від смороду яких сусіди божеволіли. У 1910 році міс Арден відкрила свій косметичний салон на П’ятій авеню. Саме Елізабет Арден сучасні дівчата повинні дякувати за винахід водостійкої туші, саме вона просвітила світ, що догляд за шкірою повинен бути триступінчатим (очищення-тонізація-зволоження), і, нарешті, саме вона створила перший в світі SPA-салон. Без сумніву, тільки поєднуючи знання з бухобліку з величезним бажанням створювати косметику найвищої якості, Елізабет Арден зуміла грамотно вибудувати свій бізнес.
Федір Єзерський.
Він відомий як видатний представник російської бухгалтерської думки, бухгалтер-самородок, новатор обліку, який сформулював «вічні принципи рахівництва», якими він керувався все своє життя: яскравість, стислість, повнота і вірність. Талановитий бухгалтер-бунтар, Єзерський критикував подвійну італійську бухгалтерію і створив на противагу їй російську форму потрійного рахівництва (в ній використовувалися 3 рахунки: Каса, Цінності, Капітал). До речі, себе і своїх колег він пропонував називати зовсім не бухгалтерами, а саме рахівниками. При цьому дебет мав бути перейменований в прихід, кредит - у витрату. Ще один цікавий факт: саме Федір Єзерський першим починає залучати до бухгалтерської роботі жінок. Він навіть видавав для них спеціальні брошури, наприклад, «Рахівництво акуратною господині».
3. Бенедетто Котрульї.
В його працях вперше говориться про бухгалтерський облік як про науку. Бенедетто Котрульї розглядав бухгалтерію з двох сторін: як знаряддя управління окремим підприємством і як універсальну методологічну науку. Котрульі розташовував кредит на лівій, а дебет на правій сторінці (стороні) рахунку. Для обліку грошових коштів він передбачав дві колонки, в першій наводилася оригінальна валюта, в другій – її переклад в місцеву. При цьому він не приводив методів обчислення валютних різниць, але підкреслював їх значення, вказуючи, що той, хто не розуміє необхідності подібних перерахунків, не заслуговує на звання бухгалтера.
4. Мейер Амшель.
Родоначальник, мабуть, самої багатої, процвітаючої і відомої династії в світі був, крім усього іншого, ще й талановитим бухгалтером. У Мейера Амшеля було прізвисько - Ротшильд, яке пішло від червоного щита (der rothen Schield) - точніше, червоної вивіски, яка прикрашала фасад будинку, де батьки Мейера тримали крамницю. Знання принципів ведення бухгалтерії багато в чому сприяло фінансовому успіху засновника династії Ротшильдів. У 1755 році, наслідуючи сімейну традицію, він відкрив свою справу, пов’язану з торгівлею антикваріатом і медалями, а потім зрозумів, що можна знайти більш вигідне заняття. Наприклад, стати комісіонером при англійському дворянинові, що він і зробив.
5. Аллен Карр.
Автор відомих по всьому світу книг, які допомогли мільйонам людей позбутися шкідливих звичок, перш ніж сколотити статок завдяки винайденому ним методу позбавлення від нікотинової залежності, був вельми успішним бухгалтером і при цьому завзятим курцем, що викурював до 100 сигарет в день. Відчувши, що багаторічна звичка згубно позначається на його здоров’ї, Аллен зайнявся вивченням існуючих способів кинути палити і, не знайшовши жодного по-справжньому дієвого, несподівано відкрив методику, яка, як потім з’ясувалося, працює в 95 випадках зі 100. Задавшись метою допомогти й іншим людям позбутися шкідливих звичок, він закинув бухгалтерську кар’єру, написав книгу «Легкий спосіб кинути палити», що відразу стала бестселером у всьому світі, а також відкрив клініки «Easyway» в понад 30 країнах світу.
6. Генріх Шліман.
Він прославився як археолог-любитель, який зумів здійснити свою дитячу мрію і знайти легендарну Трою. Шліман проробив довгий шлях, прагнучи довести всім, що місто, описане Гомером, існувало насправді. Однак, шлях до мрії був довгим і звивистим.
З дитячих років Генріх трудився не покладаючи рук для того, щоб заробити достатньо грошей для організації розкопок. Найбільшого успіху в справі накопичення капіталу він домігся, працюючи бухгалтером в торговій компанії. До речі, Шліман часто бував в Росії і навіть прийняв російське підданство, отримавши ім’я Андрій Арістовіч.
7. Френк Робінсон.
Цей чоловік був не лише чудовим бухгалтером, а й чудовим каліграфом. Саме він придумав, а потім і написав красивими фігурними літерами назву напою, який винайшов його роботодавець - Джон Пембертон. Сьогодні вигаданий Робінсоном логотип відомий, мабуть, кожній людині, адже мова йде про напій Coca-Cola.
8. Карл Маркс.
Німецький філософ, соціолог, економіст, політичний журналіст і громадський діяч у своєму знаменитому «Капіталі», цієї настільної книги економіста, визначив бухгалтерський облік як «засіб контролю і уявного узагальнення» процесу виробництва. А відомий політик Отто фон Бісмарк якось сказав про Маркса: «З цим бухгалтером ще наплачеться вся Європа».
9. Елвін Ернст і Артур Янг
Ці люди, не будучи знайомі один з одним, стали засновниками компанії «Ernst & Young», яка зараз є міжнародним лідером з аудиту, оподаткування, консультаційного супроводу транзакцій і консультування з питань ведення бізнесу. Два видатних бухгалтера, один американець, другий - шотландець, створили власні фірми майже одночасно. Але, якщо перший зробив це в 22 роки, то другий – в 43. Будучи піонерами у своїй справі, Артур Янг і Елвін Ернст приділяли значну увагу якості роботи. Важливі були й новаторські ідеї. Так, Артур Янг розглядав себе як бізнес-консультанта, а не просто бухгалтера, а Ернст першим запропонував використовувати бухгалтерську звітність у якості основи для прийняття бізнес-рішень, які можуть вплинути на розвиток компаній-клієнтів. Обидва вони померли в 1948 році, з різницею в кілька днів, але засновані ними фірми продовжували існувати. Закономірним етапом їх розвитку стало об’єднання в 1989 році в компанію «Ernst & Young».
3. Сучасний бухгалтер та його місце в світі
Головною рисою бухгалтера сьогодення є можливість забезпечити максимальну достовірність бухгалтерського обліку, що потребує вміння використовувати різні облікові методи. Бухгалтер повинен вміти швидко пристосовуватись до швидких змін в економічному житті країни.
Крім того, бухгалтер в теперішній час не тільки економіст, але і юрист (як мінімум, юрисконсульт). Все, що він робить (або майже все), регламентується тими або іншими нормативними документами, сукупність вимог яких дозволяє говорити про бухгалтерське право.
Перехід до ринку суттєво вплинув на характер та зміст роботи бухгалтера. Наповнилися новим змістом такі поняття як збитки, прибуток, рентабельність, втрачена вигода тощо. Якщо раніше вони сприймалися більш абстрактними, то тепер стали для кожного бухгалтера реальними, відчутними поняттями, за якими тепер стоять цілком визначені наслідки та результати. Робота бухгалтера набула нових якостей. Варіантність, що з'явилася в обліку, дає можливість бухгалтеру творчо підійти до своєї роботи: об'єктивніше відображати на рахунках бухгалтерського обліку конкретні господарські ситуації. Все це розширило діапазон можливостей та одночасно підвищило відповідальність бухгалтера за здійснювані облікові процедури.
Традиційно вважалося, що функцією бухгалтера є тільки ведення обліку і рахунків. Можливо, так і було на початковому етапі розвитку цього виду діяльності. Але в наш час, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим фактором успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін.
На сьогоднішній день функції, які виконують бухгалтери, ускладнилися, їх кількість значно зросла. Це вимагає не лише бездоганного знання саме обліку, але і вмінь та навичок, які виникли лише із швидкими темпами науково-технічного прогресу. Сучасний бухгалтер повинен не просто вміти вести книги, добре знати облік і економіку, але й володіти основами технології виробництва, трудовим і цивільним правом, діловодством, комп'ютерною технікою та іноземними мовами.
Сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює широку діяльність, що включає планування і прийняття рішень, контроль і привернення уваги керівництва до порушень, оцінку, огляд діяльності і аудит. Сучасний бухгалтер повинен задовольнити потреби тих, хто використовує облікову інформацію, незалежно від того, чи є вони зовнішніми чи внутрішніми її споживачами. Ринку бухгалтерських послуг притаманні такі ж проблеми, як і ринковому господарству країни в цілому. На сьогодні в багатьох країнах цей ринок є нерозвиненим та нестабільним.
Бухгалтерська професія - професія чесних людей. Неоціненний внесок саме в таку її інтерпретацію вніс основоположник бухгалтерської науки Лука Пачолі. Усе його вчення про рахунки і записи проникнуте моральною чистотою і бездоганною чесністю. Заслуга Луки Пачолі ще й в тому, що він заклав основи бухгалтерської етики. Його головний наказ бухгалтеру - прагнення до істини, «щоб одна істина тобою керувала» - має виховне значення для всіх поколінь бухгалтерів.
Таким чином, в наші дні імідж бухгалтера - це імідж освіченої, компетентної людини, зі спеціальністю, що відповідає вимогам суспільства. Сучасний бухгалтер - це комунікабельний, здатний до продуктивного ділового спілкування спеціаліст, який розбирається в питаннях, що більшості людей здаються «китайською грамотою», чимось недоступним і недосяжним. Вимоги, висунуті до облікової професії, досить високі. У бухгалтера повинен бути «сильний розум, послідовні практичні цілі». Облікова професія - справа високоінтелектуальних людей, які володіють здібностями, що перевищують рівень звичайного підприємця. Російський вчений О.П. Рудановський зазначав, що «підприємець знає в господарстві, яким він керує, тільки те, що відчуває і бачить своїми очима». Бухгалтер же складає баланс, який «є душею господарства, існування якого не менш реальне, ніж матеріального інвентарю господарства». Разом з тим, баланс «можна осягнути тільки умоглядом, і не можна, як інвентар, осягнути в натурі».
Висновки
Як наслідок, набуває актуальності питання розробки теоретичних аспектів бухгалтерського обліку, які б сприяли задоволенню потреб соціально орієнтованого суспільства. Тому на підприємствах високорозвинених країн склалась система працівників з бухгалтерського обліку, які вирішують проблеми, породжені складністю та великим обсягом облікової інформації. На сьогодні такі працівники повинні, поряд із загальним керівництвом економікою підприємства, забезпечувати ефективну роботу облікової служби, контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, організовувати облік відповідно до потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Список використаної літератури
Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2 ч.Ч. І: Навчальний посібник - 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 512с.
Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2 ч. Ч. ІІ: Навчальний посібник - 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 640с.
Пушкар М.С., Гавришко Н.В., Романів Р.В. Історія обліку та контролю господарської діяльності: Навч. посібник. Навчальне видання. - Тернопіль: Карт-бланш, 2003. - 223 с.
Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебное пособие: Навчальне видання: - М.: Аудит.