Бази даних теоритичні відомості

Ім'я файлу: ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ У РЕЖИМІ СТРУКТУРИ ДОКУМЕНТА.docx
Розширення: docx
Розмір: 38кб.
Дата: 14.12.2022
скачати

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ У РЕЖИМІ СТРУКТУРИ ДОКУМЕНТА.

БАЗИ ДАНИХ

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ

База даних (англ. database) – сукупність даних, організованих відповідно до концепції, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між їх елементами; ця сукупність підтримує щонайменше одну з областей застосування (за стандартом ISO/IEC 2382:2015^[1]). В загальному випадку база даних містить схеми, таблиці, подання, збережені процедури та інші об'єкти. Дані у базі організовують відповідно до моделі організації даних. Таким чином, сучасна база даних, крім самих даних, містить їх опис та може містити засоби для їх обробки.

В загальному випадку базою даних можна вважати будь-який впорядкований набір даних. Наприклад, паперову картотеку з формулярами про працівників підприємства у відділі кадрів. Але дана стаття зосереджена на використанні баз даних в інформаційних системах. На даний час застосунки для роботи з базами даних є одними з найпоширеніших прикладних програм.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

1. Завантажте текстовий процесор Microsoft Word.

2. У робочому вікні введіть тему роботи та відформатуйте її за власним уподобанням.

3. Введіть заголовки розділів та встановіть для усіх заголовків стиль Заголовок

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Скільки рівнів заголовків і підзаголовків вбудовано в Microsoft Word?
2. Що таке стиль?
3. З якою метою створюється стиль?

АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТІВ

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ

При сучасному розвиненні програмного забезпечення існує безліч різноманітних програмних засобів обробки інформації́́,́ написаних різними мовами програмування на основі вище перелічених методів. Різномаїття ПП пов’язано із специфікою кожної галузі, в якій проводиться обробка. Наприклад, при обробці графічних зображень широко використовуються методи розпізнавання образів, криптографічні методи, що базуються на перетворенні Фур’є тощо.

Чи не кожна фірма може дозволити собі замовити у розробника ПП програму, що дозволить ефективно обробляти інформацію, пов’язану саме зі сферою діяльності цієї фірми. Такий підхід є навіть бажаним, оскільки автоматизовані системи обробки базуються на визначеній базі даних, структура якої може суттєво відрізнятися у різних підприємств, не кажучи вже про різні галузі. Одним із найрозповсюдженіших засобів обробки інформації є пакет Microsoft Officé, оскільки він встановлений майже на кожному комп’ютері. Його діапазон можливостей досить широкий, проте примітивний, якщо користувач не може безпосередньо працювати у програмному середовищі, на якому розроблений офіс. Серед засобів, доступних широкому класу споживачів є організація баз даних, відповідно виконання запитів та пошуку інформації, фільтрування інформації, графічне представлення тощо.

Сьогодні рідко який бухгалтер працює без програми 1С-бухгалтерія та 1С-підприємство, що слугує для зберігання та обробки бухгалтерської інформації. Програма автоматично генерує звіти, виходячи із введених даних про паперові документи. Для обробки графічних зображень (відсканованих) використовується Fine Reader, що є чудовим прикладом розпізнавання інформації. Для роботи із звуковими файлами використовують аудіо редактори. Наприклад Sound Forge. Для специфічного та глибокого аналізу статистичних даних використовується пакет SPSS, який розроблено спеціально для обробки даних із застосуванням статистичних методів (перевірка гіпотез, графічне зображення тощо).

В теперішній час внаслідок глобального поширення комп’ютерних систем в галузі автоматизації промислових процесів все частіше застосовуються системи збору даних і оперативного диспетчерського управління (SCADA – Supervisory Control And Data Acquisition System). SCADÁ́– це тільки один з компонентів автоматизованих систем управління, які на сучасному етапі є складним комплексом програмних і апаратних засобів. Переважна більшість автоматизованих систем управління будується на базі промислових контролерів, які є первинними засобами збору, обробки інформації, регулювання технологічними параметрами, аварійної сигналізації, захисту і блокування (нижній рівень системи). Оброблена контролерами інформація передається до комп'ютеризованих систем, які є робочим місцем оператора-технолога, де відбувається подальша обробка даних процесу і представлення оператору в інтуітивно зрозумілому вигляді (верхній рівень АСУ ТП). SCADA-системи в ієрархії програмно-апаратних засобів промислової автоматизації знаходяться на верхньому рівні. Якщо спробувати стисло охарактеризувати основні функції, то можна сказати, що SCADA-система збирає інформацію про технологічний процес, забезпечує інтерфейс з оператором, зберігає історію процесу і здійснює управління процесом в тому об’ємі, в якому це необхідно. SCADA-система – це система супервизорного керування й збору інформації (Supervisory Control And Data Acquisition). Це сукупність пристроїв керування й моніторингу, а також спосіб взаємодії з технологічним об'єктом. На сьогодні під цим терміном розуміють набір програмних й апаратних засобів, для реалізації операторських робочих місць.

При створенні інформаційної системи поєднуються в один функціональний вузол велика кількість локальних підсистем, які найчастіше мають різні програмні інтерфейси. Це значно ускладнює завдання узгодження таких підсистем й зменшується швидкодія системи в цілому. Тому доцільно приєднання локальних функціональних вузлів з однакової програмною платформою. SCADA – система реалізує цей підхід, тому її застосування в цей час повсюдне й актуально. Також розробляється апаратна частина безпосередньо для програмного пакета, що дозволяє створити інформаційну систему більш дешево й з мінімальними витратами часу.

На даному етапі все більшого розвитку також набувають методи людино-орієнтованої комп'ютерної обробки даних.

Поняття аналітико-синтетична обробка документі

Поняття “аналітико-синтетична обробка документів” має різне тлумачення і різне наповнення, що відображається на змісті навчальної дисципліни. Спираючись на сучасні термінологічні словники, стандарти, посібники, можна встановити, що в інформатиці під аналітико-синтетичною обробкою інформації розуміють переробку інформації, що міститься в документах з метою вилучення необхідних відомостей, їх оцінки, порівняння і узагальнення. В бібліографії аналітико-синтетичну обробку документів розуміють як процес бібліографування, а саме процеси, що забезпечують ідентифікацію документів, інформацію про них. В каталогізації метою аналітико-синтетичної обробки є розкриття складу і змісту документального фонду, що дає можливість ідентифікувати документи і здійснювати бібліографічний пошук. Кожна галузь визначає певні види або процеси аналітико-синтетичної обробки. В інформатиці це, як правило, анотування́, реферування́, вилучення фактів і підготовка оглядів; в бібліографії – складання бібліографічних описів (БО), анотування, індексування, складання бібліографічних оглядів та покажчиків; в каталогізації – складання БО, індексування, анотування.

Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу

Головне завдання такої обробки – забезпечення швидкого доступу читача (користувача) до документа, що цікавить його. Цей процес здійснюється в кілька етапів: проводиться систематичний аналіз усіх наявних в базі даних документів. Цей аналіз передбачає ретельне вивчення первинного документа з метою складання короткого представлення про нього (анотація, реферат), виділення набору ключових слів, що складають предмет документа, а також індексацію документа прийнятими в Україні системами (УДК та ББК); наступний етап - синтетичний, коли за результатами першого етапу складається бібліографічний опис первинного документа (продукується вторинний документ - інформаційне відображення первинного); на третьому етапі з вторинних документів (бібліографічні описи, картки) складають каталог (алфавітний, предметний, систематичний); четвертий етап - залучення інформаційно-пошукової системи для зв'язку читача (споживача) з цікавлять його первинним документом.

Автоматизація́ процесу пошуку документів у величезних масивах сучасних інформаційних центрів і бібліотек не позбавляє споживачів інформації від неприємностей, пов'язаних з інформаційним кризою. Парадоксально, але вона ... тільки видозмінила його. Якщо до застосування автоматизованих ІПС споживач губився серед величезної маси непотрібної інформації, то ЕОМ звернула його увагу на потік, який максимально відповідає його потребам. Але, на жаль, інформації все ж занадто багато, щоб встигати переглядати її, залишаючи час хоча б для сну. Інформаційний криза не була б принципово переборна взагалі, якщо б наукова інформація не володіла найважливішим властивістю - кумулятивно. Так, зміст наукової статті може бути коротко викладено в рефераті, багато розлогі висновки зведені до лаконічних математичних формул. Досягнення науки були б набагато скромніше, якщо б кожен учений не міг скористатися тими знаннями, які накопичені суспільством до нього, якби він відкривав закони природи заново. І оскільки скористатися цими знаннями, а отже, і внести в прогрес що-небудь нове неможливо без звернення до наукових документів, то кожне покоління вчених зайнято не тільки отриманням нових наукових даних, але і спеціальною роботою з систематизації, оцінки та узагальнення наукової інформації, яка і заснована на її кумулятивності. Така робота заснована, з одного боку, на аналізі наукової інформації, з іншого - на синтезі нової інформації. Тому ця робота називається аналітико-синтетичної обробкою (АФО) інформації.

Витягти з документа його основний зміст, як це робиться при укладанні рефератів, узагальнити інформацію, що міститься в десятках публікацій в одному стислому огляді - ось завдання аналітико-синтетичної обробки наукових документів, вирішення яких дозволяє не тільки зменшити фізичний обсяг документів при збереженні їх основного змісту, але і синтезувати нову інформацію. Поряд з автоматизацією процесів обробки документальної інформації велика увага приділяється і АСО: зростає кількість всіляких оглядів, каталогів, покажчиків, реферативних журналів, користування якими значно полегшує працю вчених і фахівців. Ці документи, створені в результаті аналітико-синтетичної обробки інших, називаються вторинними.

Деякі види вторинних видань можуть бути підготовлені автоматично (авторські, предметні покажчики і т.д.). Однак основною формою документа, що відображає результати аналізу і синтезу інформації, є огляд. Підготовка оглядів, у тому числі вищої їх форми - аналітичних оглядів, зрозуміло, під силу лише висококваліфікованим фахівцям. Існують і об'єднують їх зусилля організації, які виконують роботу з підготовки узагальненої науково-технічної інформації. Вони отримали назву центрів аналізу науково-технічної інформації [5, c. 194]. На початку шістдесятих років у СРСР були створені інформаційні органи, які здійснювали аналітико-синтетичну переробку джерел інформації і готували на цій базі інформаційні видання, що містять фактографічні дані. В даний час понад 30% інформаційних органів підприємств групи машинобудівних галузей мають у своєму складі підрозділи аналізу та узагальнення інформації, укомплектовані фахівцями з тематики підприємства.

Підрозділи аналізу інформації успішно розвиваються, перш за все, у складі відділів НТІ великих головних інститутів, проте у ряді організацій такі підрозділи є самостійними відділами головних НТІ, які використовують фонди та довідковий апарат ОНТП. Найбільш великі центри аналізу та узагальнення інформації діють у складі галузевих і підгалузеві інформаційних органів. Діяльність центру аналізу інформації дозволяє керівництву приймати обґрунтовані управлінські рішення на інформаційній та економічній основі, істотно підвищувати рівень розробки планів - від річного до перспективного. Зовсім виняткове значення має ця діяльність для прогнозування розвитку галузі.

За кордоном також приділяється велика увага діяльності центрів аналізу та узагальнення інформації. Цікаво відзначити, що, за даними США, ефект від діяльності центрів аналізу інформації становить 4,2 долара на 1 долар витрат. Отже, у міру наростання потоків наукової та технічної інформації людство робить все енергійніших заходів, щоб уберегти світ від інформаційного хаосу. У результаті на сьогодні споживач інформації має в своєму розпорядженні цілий арсенал засобів, що дозволяє йому ефективно орієнтуватися в потоках інформації. Про що з'явилися нових публікаціях по що цікавить його проблеми йому повідомить бюлетень сигнальної інформації. Ближче познайомитися з новинками він може, переглянувши реферативний журнал, причому якщо його цікавлять публікації певних авторів чи публікації по вузьких конкретних питань - до його послуг авторський, предметний і інші покажчики, звичайно прологом до журналу. Споживач може безпосередньо взаємодіяти з автоматизованою ІПС при пошуку як документальної, так і фактографічної інформації. Нарешті, досить цінну інформацію він почерпне з оглядових документів, підготовлених найкваліфікованішими фахівцями тієї галузі знань, в якій він працює. Якщо уявити собі споживача інформації зануреним у своєрідну «інформаційне середовище», з якої він черпає необхідну інформацію, то треба визнати, що в даний час вона стала для нього набагато більше «комфортної».

Статистична обробка інформації

Обробку інформації можна здійснити, використовуючи комплекси засобів обчислювальної та інформаційної техніки, за допомогою якої раціонально виконуються чотири групи основних операцій: збір і передача інформації в ПЕОМ, її обробка за заздалегідь розробленими алгоритмами та програмами, видавання обробленої інформації користувачам, зберігання й пошук інформації. Залежно від експлуатаційних можливостей і ступеня застосування зазначеної техніки при виконанні цих операцій відбувається часткова й комплексна механізація операцій, часткова й повна їх автоматизація. Повна чи комплексна автоматизація інформаційних операцій на практиці й у літературі відома як система машинної чи автоматизованої обробки інформації.

У сучасних умовах, коли потрібно не лише збирати й обробляти інформацію, а й мати змогу забезпечувати нею менеджерів і фахівців різних рівнів, зазначена система дістала подальший розвиток і діє як система автоматизованого збирання та обробки інформації. Щоб організувати систему автоматизованого збирання та обробки інформації, яка використовується для управління об’єктом, потрібно створити такі процеси, за яких вірогідна первинна інформація (яка характеризує виробничо-господарську та іншу діяльність) один раз у мінімальному складі в ритмі виробництва вимірювалася б і фіксувалась (а іноді й первинно оброблялася) й у такому самому ритмі (при потребі) передавалася каналами зв’язку до ПЕОМ користувачів і комплексно (системно, тобто всебічно за відповідними алгоритмами) оброблялася (разом з умовно-постійною) на ПЕОМ так, щоб одержана в максимумі результатна інформація була закінчена обробкою і повністю відповідала б усім вимогам управління об’єктом, у тому числі інформуванню менеджерів і фахівців різних рівнів, а також процесам конструкторської і технологічної підготовки виробництва, нормування й планування, обліку й контролю, складання установленої зведеної звітності й проведення комплексного економічного аналізу за різні періоди часу та по різних структурних ланках і об’єкту управління в цілому. В цьому й полягає її сутність.

Така система збирання та обробки інформації може створюватися на різних рівнях, у масштабі різних організаційно-управлінських ланок — цеху чи виробничої одиниці, підприємства чи виробничого об’єднання, галузі, регіону тощо. Зі збільшенням масштабності управлінської ланки значно зростають трудомісткість і складність організації системної обробки інформації.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Скільки рівнів заголовків і підзаголовків вбудовано в Microsoft Word?
2. Що таке стиль?
3. З якою метою створюється стиль?

ЕЛЕКТРОННІ ТАБЛИЦІ

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Електронна таблиця, іноді табличний процесор (англ. electronic spreadsheet рідко електронний аркуш) - це інтерактивний, комп'ютерний застосунок для налагодження, аналізу та збереження даних у табличному форматі. Спочатку електронні таблиці дозволяли обробляти виключно двовимірні таблиці, передусім із числовими даними, але потім з'явилися продукти, які крім цього дозволяли з'єднувати кілька таблиць для спільної роботи й опрацювання, включати текстові, графічні й інші мультимедійні елементи. Інструментарій електронних таблиць включає різноманітні математичні функції, що дозволяє виконувати складні статистичні, фінансові та інші розрахунки. Багато електронних таблиць включають вбудовану скриптову мову програмування для автоматизації типових робіт.

Ідею електронних таблиць вперше сформулював американський вчений Річард Маттессич, опублікувавши в 1961 р. дослідження під назвою Budgeting Models and System Simulation. Концепцію доповнили в 1970 р. Пардо і Ландау, що подали заявку на відповідний патент. Патентне відомство відхилило заявку, автори через суд у 1983 добилися скасування цього рішення, у 1995 році інше судове рішення визнало цей патент таким, що не може бути підставою для позову.

Загальновизнаним родоначальником електронних таблиць як окремого класу програмного забезпечення є Ден Бриклін, який 1979 року, спільно з Бобом Френкстоном, розробив легендарну програму VisiCalc. Цей табличний редактор для комп'ютера Apple II став «убивчим застосунком», що перетворив персональний комп'ютер з екзотичної іграшки для технофілів у масовий інструмент для бізнесу.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Скільки рівнів заголовків і підзаголовків вбудовано в Microsoft Word?
2. Що таке стиль?
3. З якою метою створюється стиль?

СТВОРЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Мультимедійні проекти можна створювати за допомогою програм MS Power Point з пакетуMS Office або Impres з пакету Open Office. Мультимедійні проекти в цьому випадку називають презентацією, а його сторінки слайдами.

Презентація – це набір слайдів, що змінюються послідовно. Слайди можуть містити різні об’єкти: текстові блоки, рисунки, фотографії, схеми, таблиці та елементи керування (кнопки), а також звук, відео та анімацію.

Важливим є етап проектування слайдів. Сюжети слайдів слід ретельно планувати, може навіть на папері варто заздалегідь побудувати макет кожного слайду. Текстові блоки повинні бути короткими, але змістовними. Слід продумати ефекти, які застосовуватимете до різних складових слайду. До текстових блоків і кожного графічного об’єкту може бути застосована анімація – можливість рухатись на екрані певним чином. Можна визначити також, як відбуватиметься зміна слайдів – автоматично чи після кліка миші. Появу на екрані кожного об’єкту можна супроводити певними звуковими ефектами.

Створення презентації

У різних програмах і різних версіях програми MS Power Point назви команд, різних елементів можуть відрізнятьсь, проте відмінність між способами роботи з ними незначна.

MSPowerPoint 2007 надає користувачу кілька різних способів створення презентації.

Після запуску програми MSPowerPoint 2007 автоматично створюється початковий слайд презентації – титульний. Далі користувачу потрібно вставити в презентацію потрібну кількість слайдів відповідної структури і заповнити їх.

Для додавання нового слайда до презентації необхідно виконати Основне Слайди Створити слайд. У списку кнопкиСтворити слайд перераховані шаблони слайдів різних типів. Розглянемо призначення і структуру цих шаблонів слайдів.

До списку кнопки Створити слайд включено також і порожній слайд.

Комбінуючи слайди з різною структурою, користувач створює структуру презентації, яка відповідає його задуму. Для змістового наповнення презентації користувач повинен замінити зразки текстів і графічних об’єктів, що є в шаблоні, на ті, що потрібні для його презентації.

Іншим способом швидкого створення структури презентації є додавання потрібної кількості слайдів із заголовками на вкладці Структура Області слайдів і структури.

Створення нової презентації з використанням шаблонів.

Створити нову презентацію можна, використавши один із шаблонів. Робота із шаблонами у PowerPoint 2007 майже не відрізняється від роботи з ними в текстовому процесорі MSWord 2007. Але якщо уMS Word 2007 основна увага приділяється змісту майбутнього документа, то в MSPowerPoint 2007 є ціла група шаблонів, у яких акцент зроблено на оформлення слайдів презентації. Такі шаблони називають шаблонами оформлення на відміну від шаблонів змісту.

У шаблонах оформлення відобразилися погляди дизайнерів, які працювали над створенням програми, на використання кольорів тла, допоміжних кольорів, кольорів шрифту та ін. Наприклад, шаблон оформлення Сучасний синій використовує зміну кольорів від синього до білого кольору як тло, а для шрифту заголовків і основного тексту – чорний колір.

Для створення презентації з використанням шаблонів змісту слід виконати такий алгоритм:

1. Виконати Office Створити.

2. Вибрати у вікні Створення презентації у списку шаблонів потрібне посилання, наприклад Інстальовані шаблони.

3. Вибрати в списку шаблонів потрібний шаблон, наприклад Вікторина.

4. Вибрати кнопку Створити.

5. Заповнити створену структуру презентації потрібними об’єктами.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Скільки рівнів заголовків і підзаголовків вбудовано в Microsoft Word?
2. Що таке стиль?
3. З якою метою створюється стиль?

ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Захист інформації є однією з вічних проблем. Протягом історії людства способи розв'язання цієї проблеми визначались рівнем розвитку технологій. У сучасному інформаційному суспільстві технологія відіграє роль активатора цієї проблеми — комп'ютерні злочини стали характерною ознакою сьогодення. Комп'ютерними називають злочини, пов'язані з втручанням у роботу комп'ютера, і злочини, в яких комп'ютери використовуються як необхідні технічні засоби. Серед причин комп'ютерних злочинів і пов'язаних з ними викрадень інформації головними є такі:

 швидкий перехід від традиційної паперової технології зберігання та передавання інформації до електронної за одночасного відставання технологій захисту інформації, зафіксованої на машинних носіях;

 широке використання локальних обчислювальних мереж, створення глобальних мереж і розширення доступу до інформаційних ресурсів;

 постійне ускладнення програмних засобів, що викликає зменшення їх надійності та збільшення кількості уразливих місць. Сьогодні ніхто не може назвати точну цифру загальних збитків від комп’ютерних злочинів, але експерти погоджуються, що відповідні суми вимірюються мільярдами доларів.

Серед основних статей варто виокремити такі:

 збитки, до яких призводить ситуація, коли співробітники організації не можуть виконувати свої обов'язки через непрацездатність системи (мережі);

 вартість викрадених і скомпрометованих даних;

 витрати на відновлення роботи системи, на перевірку її цілісності, на доробку уразливих місць тощо. Варто також враховувати й морально-психологічні наслідки для користувачів, персоналу і власників ІC та інформації. Що ж до порушення безпеки так званих «критичних» додатків у державному і військовому управлінні, атомній енергетиці, медицині, ракетно-космічній галузі та у фінансовій сфері, то воно може призвести до тяжких наслідків для навколишнього середовища, економіки і безпеки держави, здоров'я і навіть для життя людей. 2 Економічні та юридичні питання, приватна та комерційна таємниця, національна безпека — усе це зумовлює необхідність захисту інформації та ІС. Згідно із Законом України «Про захист інформації в автоматизованих системах» захист інформації — це сукупність організаційно-технічних заходів і правових норм для запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації чи АС та осіб, які користуються інформацією. У літературі вживаються також споріднені терміни «безпека інформації» та «безпека інформаційних технологій». Забезпечення безпеки інформаційних технологій являє собою комплексну проблему, яка охоплює правове регулювання використання IT, удосконалення технологій їх розробки, розвиток системи сертифікації, забезпечення відповідних організаційнотехнічних умов експлуатації. Розв'язання цієї проблеми потребує значних витрат, тому першочерговим завданням є співвіднесення рівня необхідної безпеки і витрат на її підтримку. Для цього необхідно визначити потенційні загрози, імовірність їх настання та можливі наслідки, вибрати адекватні засоби і побудувати надійну систему захисту. Базовими принципами інформаційної безпеки є забезпечення цілісності інформації, її конфіденційності і водночас доступності для всіх авторизованих користувачів.

Із цього погляду основними випадками порушення безпеки інформації можна назвати такі:

 несанкціонований доступ — доступ до інформації, що здійснюється з порушенням установлених в 1C правил розмежування доступу;

 витік інформації — результат дій порушника, унаслідок яких інформація стає відомою (доступною) суб'єктам, що не мають права доступу до неї;

 втрата інформації — дія, внаслідок якої інформація в 1C перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї в повному чи обмеженому обсязі;

 підробка інформації — навмисні дії, що призводять до перекручення інформації, яка має оброблятися або зберігатися в 1C;

 блокування інформації — дії, наслідком яких є припинення доступу до інформації;

 порушення роботи ІC — дії або обставини, які призводять до спотворення процесу обробки інформації. Причини настання зазначених випадків такі:

 збої обладнання (збої кабельної системи, перебої в електроживленні, збої серверів, робочих станцій, мережних карт, дискових систем тощо);

 некоректна робота програмного забезпечення (втрата або змінювання даних у разі помилок у ПЗ, втрати даних унаслідок зараження системи комп'ютерними вірусами тощо);

 навмисні дії сторонніх осіб (несанкціоноване копіювання, знищення, підробка або блокування інформації, порушення роботи 1C, спричинення витоку інформації);

 помилки обслуговуючого персоналу та користувачів (випадкове знищення або змінювання даних; некоректне використання програмного та апаратного забезпечення, яке призводить до порушення нормальної роботи системи, виникнення вразливих місць, знищення або змінювання даних, порушення інтересів інших законних користувачів тощо; неефективно організована система захисту; втрата інформації через неправильне зберігання архівних даних тощо);

 навмисні дії обслуговуючого персоналу та користувачів (усе сказане у попередніх двох пунктах, а також ознайомлення сторонніх осіб із конфіденційною інформацією).

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Скільки рівнів заголовків і підзаголовків вбудовано в Microsoft Word?
2. Що таке стиль?
3. З якою метою створюється стиль?

БАЗИ ДАНИХ 1

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ 1

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 1

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1

АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТІВ 1

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ 1

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 8

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 8

ЕЛЕКТРОННІ ТАБЛИЦІ 8

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ 8

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 9

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 9

СТВОРЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ 9

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ 9

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 11

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 11

ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ 11

ТЕОРИТИЧНІ ВІДОМОСТІ 11

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 14

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 14

скачати