Ім'я файлу: 09smopms.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 188кб.
Дата: 09.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Застосування магнітних приладів та магнітотерапія.docx
sajapina.docx
Михайло Булгаков
Розширення: rtf
Розмір: 188кб.
Дата: 09.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Застосування магнітних приладів та магнітотерапія.docx
sajapina.docx
Михайло Булгаков
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Шопіна Марина Олександрівна
УДК 159.922.73 (043.3)
ОБРАЗНА СИМВОЛІКА ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2009
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Київському міжнародному університеті.
Науковий керівник – доктор психологічних наук
ПІРОЖЕНКО ТАМАРА ОЛЕКСАНДРІВНА,
Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України,
лабораторія психології дошкільника, завідувач.
Офіційні опоненти – доктор психологічних наук
КОРНІЯКА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА,
Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія вікової фізіології та шкільної гігієни, провідний науковий співробітник;
– кандидат психологічних наук, доцент
СИНГАЇВСЬКА ІРИНА ВАЛЕНТИНІВНА,
Інститут економіки та права “Крок”, проректор.
Захист відбудеться 21 травня 2009 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології
ім. Г.С. Костюка АПН України.
Автореферат розісланий 20 квітня 2009 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т. М. Третяк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Вступ до школи – кризовий момент в онтогенезі дитини, він докорінно змінює становище дитини в суспільстві. Діти починають нову, суспільну за своїм змістом і за своєю функцією, діяльність – учіннєву.
Учіннєва діяльність – один з головних етапів формування особистості дитини, і тому актуальною проблемою виступає пошук шляхів, що забезпечують молодшим школярам умови її формування. Впливовими чинниками гармонійного розвитку дитини виступають процеси адаптації та функціональне перетворення потенціалів і можливостей дитини у процесі соціальної взаємодії з дорослими і однолітками. Молодший школяр, який має творчий потенціал, здатний, насамперед, швидко виконувати шкільні завдання і вправи, оволодівати навичками учіння для ефективнішого розвитку творчої діяльності. Творчий потенціал ефективно впливає на інтелектуальні здібності й розвиває такі необхідні для навчальної успішності молодших школярів види мислення, як дивергентне мислення, конвергентне мислення, вербальне й невербальне творче мислення, а також уяву.
Важливу роль у підготовці до продуктивної праці відіграє початкова школа. Саме в молодшому шкільному віці формується психологічна основа для такої діяльності. Зазначений вік є сенситивним для розвитку уяви й фантазії, творчого мислення, виховання допитливості, формування вміння спостерігати й аналізувати явища, проводити порівняння, узагальнювати факти, робити висновки, практично оцінювати діяльність, активність, ініціативу. У початковій школі починають формуватися й диференціюватись інтереси, схильності, потреби, що лежать в основі творчості. Усі ці чинники можуть впливати на психолого-педагогічні умови підвищення успішності навчальної діяльності молодшого школяра.
На сьогоднішній день дослідженням сприймання образного матеріалу були присвячені роботи етнологів, мистецтвознавців, художників, філософів, істориків: О.М. Ананьєва, П.П. Блонського, М.Д. Дмитренко,
С.Л. Рубінштейна М.І. Жинкіна, В.П.Зінченко, О.М. Леонтьєва,
І.О. Менчинської, В. Проппа, Е. Едінгера, К.Г. Юнга та іншіх, які вважають образні компоненти необхідною складовою частиною процесів мислення. З психологічної точки зору недостатньо досліджено питання вивчення механізмів розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки в умовах навчального процесу дітей молодшого шкільного віку і тому це питання є дуже актуальним.
Враховуючи актуальність і значущість проблеми, її недостатню теоретичну й методичну розробленість, потреби практики в сучасних дослідженнях з проблем розвитку творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи: «Образна символіка як чинник розвитку творчого потенціалу молодшого школяра».
Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою Радою Київського міжнародного університету (протокол № 6 від 28 січня 2006 року) та Радою координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 року).
Об'єктом дослідження даної роботи є розвиток творчого потенціалу дитини в системі навчальних завдань, а предметом – психологічні чинники в процесі становлення творчого потенціалу молодшого школяра засобами образної символіки.
Метою дослідження є: вивчення чинників підвищення рівня творчого потенціалу молодшого школяра шляхом використання образної символіки.
Гіпотези дослідження:
1. Сформованість творчого потенціалу у дітей молодшого шкільного віку виявляється в їх умінні розв’язувати проблеми по-новому, знаходити оригінальні, нестандартні рішення складних завдань під час учіння, що впливає на підвищення успішності навчальної діяльності.
2. Динаміка розвитку образної символіки підчас учіннєвої діяльності оптимізує процес розвитку творчого потенціалу молодшого школяра.
Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези визначено наступні завдання:
1. Визначити роль образної символіки в процесі становлення творчого потенціалу молодших школярів на початкових етапах учбової діяльності.
2. Проаналізувати особливості сприймання образної символіки дітьми молодшого шкільного віку.
3. Узагальнити систему розвитку творчого потенціалу молодшого школяра засобами образної символіки.
Теоретично-методологічною базою дослідження виступають: теорія психічного онтогенезу дитини у молодшому шкільному віці (В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, М.І. Лісіна, Т.О. Піроженко, І.В. Сингаївська,
Д.Б. Ельконін, Ю.М. Швалб), теорії розвитку творчих і інтелектуальних здібностей (М.М. Бахтін, В.С. Біблер, Д.Б. Богоявленська, Дж. Гілфорд,
І.А. Герасимова, В.М. Дружинін, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, В.В. Клименко,
Р. Лірі, В.О. Моляко, М.М. Ніколаєнко, В.А. Роменець, Я.О. Пономарьов,
К.В. Сельченок, П. Торренс, О.Т. Шумилін, В.Д. Шадрикова), теорії розуміння образної символіки та орнаментики (Є.Л. Агаєва, Дж. Брунер,
Л.Б. Ітельсон, О.Г. Польшина, Н.Г. Салміна, Н.І. Череповська).
Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: Теоретичні (аналіз наукових джерел з проблем дослідження образної символіки та визначення критеріїв розвитку творчого потенціалу особистості), психолого-педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), аналіз творчих робіт дітей, метод експертних оцінок, методи математичної статистики, кореляційний аналіз.
База дослідження: Експериментальною роботою було охоплено 213 учнів молодшого шкільного віку загальноосвітньої середньої школи № 14
м. Луганська і Української загальноосвітньої школи-гімназії № 52
м. Луганська.
Вірогідність і надійність дослідження зумовлена теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням методів наукового дослідження адекватних його об’єкту, предмету, меті, завданням; достатнім обсягом зібраного емпіричного матеріалу, його кількісним та якісним аналізом; наявними позитивними результатами дослідження в експериментальних групах.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено аналіз результатів дослідження розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки; конкретизовано сутність і структуру поняття “творчий потенціал молодшого школяра”; обґрунтовано психолого-педагогічні умови оптимізації процесу розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки; розроблено програму розвитку творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку.
Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в контексті педагогічної і вікової психології з’ясовано:
1. зміст понять "творчий потенціал" та "творчі здібності" у взаємозв'язку з оптимізацією учіннєвої діяльності дітей молодшого шкільного віку;
2. особливість впливу образної символіки на розвиток творчого потенціалу молодшого школяра;
3. оптимальну систему соціально-педагогічних, освітньо-змістовних й організаційно-методичних умов, що забезпечують ефективність розвитку творчого потенціалу учнів засобами образної символіки.
Практична значущість даного дослідження обумовлена можливістю використання отриманих результатів як практичного інструментарію для оптимізації процесу розвитку творчого потенціалу молодших школярів в учіннєвій діяльності.
Особистий внесок дисертанта полягає у здійсненні цілісного наукового дослідження процесу розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки; визначенні шляхів впливу образної символіки на формування потенційних можливостей дітей молодшого шкільного віку; визначенні критеріїв, показників та динаміки зазначеного процесу, проектуванні системи психолого-педагогічних впливів для оптимізації творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Сучасний етап розвитку освіти в Україні» (м. Київ, 24-25 березня 2006 р.), «Україна в євроінтеграційних процесах» (м. Київ, 17-18 лютого 2007 р.), «Участь України у Болонському процесі» (м. Київ, 23-24 березня 2007 р.), засіданнях кафедри психології Київського міжнародного університету (м. Київ, 2005-2008 рр.), засіданнях кафедри психології Луганського інституту післядипломної освіти (м. Луганськ, 2005-2008 рр.).
Результати дослідження впроваджені в Луганському методичному центрі психології протягом 2005-2007 рр. (довідка № 5/10 від 13 вересня 2007р.), у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 14 м. Луганська протягом 2005-2007 рр. (довідка від 24 вересня 2007р.), Українській загальноосвітній школі-гімназії № 52 м. Луганська протягом 2005-2007 рр. (довідка від 27 вересня 2007р).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 7 наукових працях, всі одноосібні і опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України і 1 брошурі (у вигляді методичних рекомендацій).
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Основний обсяг дисертації – 158 сторінок. У дисертації міститься 4 таблиці, 22 рисунки, 10 діаграм. Список використаних джерел нараховує 144 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну й практичну цінність роботи.
У першому розділі “Творчий потенціал молодшого школяра як психолого-педагогічна проблема”. Проаналізовано стан вивчення досліджуваної проблеми, окреслені основні теоретико-експериментальні підходи до її вирішення, визначено концептуальну основу даного дослідження. Виходячи з аналізу сучасних психологічних, філософських, педагогічних і соціологічних досліджень розкрито сутність, зміст, структуру творчого потенціалу дитини; визначено передумови розвитку та динаміку творчого потенціалу молодшого школяра, охарактеризовані особливості його прояву у зазначеному віковому періоді. Багато психологічних принципів розвитку творчості в дітей молодшого шкільного віку висунули
А.Г. Асмолова, М.М. Бахтін, В.С. Біблер, О.Ю. Богданова, І.В. Воронюк,
О.В. Запорожець, Е.В. Іллєнков, Б.М. Кедров, О.М. Коршунов, В.О. Моляко, Ф.Т. Михайлов, Н.Н. Подьяков, Д.Н. Узнадзе, О.Т. Шумілін та інші. Дослідженню особливостей розуміння як сприймання образного матеріалу були присвячені роботи П.П. Блонського, С.Л. Рубінштейна та інші. О.М. Ананьєв, М.І. Жинкін, В.П. Зінченко, О.М. Леонтьєв, І.О. Менчинська та інші вважають образні компоненти необхідною складовою частиною процесів мислення.
Таким чином розглянуто різні підходи до розуміння понять “творча особистість”, “творчий потенціал”, “позитивний творчий потенціал”, “інтелектуальний потенціал”, “трудовий потенціал”, “образна символіка”, “розвиток особистості”, “розвиток творчої особистості”, “творча здібність”, “творча обдарованість” тощо, а також їх співвідношення. Аналіз і систематизація зазначених понять надали можливості на практичному рівні розглянути образну символіку як визначальний чинник на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молодшого шкільного віку. Виявлено внутрішні психологічні закономірності творчості молодших школярів, які лягли в основу проектування стратегії активізації творчого потенціалу учнів із метою досягнення ними творчої самореалізації.
У розділі показано, що основним механізмом зміни провідного віду діяльності є «саморух» (Г. С. Костюк), який на етапі молодшого шкільного віку відбувається у процесі вирішення суперечностей між пізнавальними потребами дитини та наявною оперантною системою. Так констатовано, що засвоєння образної символіки зумовлює розвиток здатності дитини до опанування нею засобами вирішення творчих завдань під час переходу молодшого школяра до учіннєвої діяльності.
У дослідженні визначено, що проблему розвитку творчого потенціалу необхідно розглядати з одного боку в межах навчальної діяльності, а з іншого як стан готовності суб’єкта до розв’язання творчих завдань. Такий підхід дає змогу моделювати за допомогою творчих задач будь-яку діяльність, що ставить перед суб’єктом вимогу розуміння нової для нього інформації.
Результати аналізу засвідчили про наявність різноманітних підходів до вивчення проблеми управління творчою діяльністю дитини та одночасно виявили недостатність емпіричних досліджень впливу рис особистості та їх структур на творчий потенціал молодших школярів, методів спостереження за розвитком творчої особистості, недостатність теоретично обґрунтованого методичного арсеналу стимулювання творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку.
У другому розділі “Психологічні особливості розвитку творчого потенціалу молодших школярів у сучасній школі” викладено загальну стратегію емпіричного дослідження, обґрунтовано комплекс діагностичних методик, розроблено рекомендації щодо ефективного застосування системи сприймання образної символіки в роботі з дітьми молодшого шкільного віку.
Сучасний стан вивчення проблеми розвитку творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку, вказує на необхідність застосувати аналіз даної проблеми не тільки теоретичними, а й емпіричними методами. Був виявлений взаємозв’язок творчого потенціалу молодших школярів з успішністю засвоєння ними навчального матеріалу, успішного розв’язання поставлених перед ними навчальних завдань. Навчальна діяльність здійснюється протягом усього шкільного дитинства, усього перебування дитини, підлітка і юнака в школі, однак її функції на кожному етапі різні. У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що свою провідну функцію та чи інша діяльність здійснює найповніше в період, коли вона тільки складається, формується. Молодший шкільний вік і є період найінтенсивнішого формування навчальної діяльності, яка є провідною в даному віці, і тому доцільно формувати творчий потенціал саме в молодшому шкільному віці. На основі цих закономірностей була розроблена і впроваджена програма розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки.
Для емпіричного дослідження особливостей розвитку творчого потенціалу молодших школярів були відібрані методики за проблемою становлення творчого потенціалу молодшого школяра. Для вивчення впливу творчого потенціалу на успішність навчальної діяльності було проаналізовано структурні компоненти нормативної педагогічної діяльності, проведено комплекс діагностичних методик для виявлення у молодших школярів сформованості або несформованості компонентів навчальної діяльності. На кожному віковому етапі розвитку дитини молодшого шкільного віку були використані різні психодіагностичні методики, відповідно до віку молодшого школяра, а саме: діагностика образно-просторового й образно-символічного мислення; уяви; дослідження вербального і невербального творчого мислення; діагностика творчого потенціалу молодшого школяра. Відібрані для дослідження методики дозволяють сконструювати багатовимірний простір, у якому можливе існування поняття “творчий потенціал”, як системний чинник взаємодії рис особистості молодшого школяра та сформованість здібностей, виміряних даними тестами.
Також було проведено методики на визначення особливостей розвитку мотиваційної сфери дитини молодшого шкільного віку, яки дозволили виявити ступінь мотивації до шкільного навчання, тому що при слабкому розвитку навчальної мотивації дитина може не приймати поставленого перед нею завдання. Важливо тут виявити самооцінку мотиваційних станів школяра як одного з важливих компонентів сформованості навчальної діяльності. Формування в учнів об'єктивної самооцінки має важливе значення для виховання в них критичного ставлення до своїх дій, вчинків, вироблення цілеспрямованості, наполегливості.
Так, для учнів першого класу були підібрані й застосовані такі методики. Тести образно-просторового й образно-символічного мислення, для послідовного простеження становлення в мисленні здатностей оперувати й образами, і символами, а також здійснювати зворотний взаємопереклад інформації з однієї з цих мов мислення на іншу.
1. Тест "Чарівний стільчик", авторська модифікація по методиці Бардієр Г.Л., Ромазан І.В (перевірка здатностей символічного мислення: рольове поводження в грі й символічні дії з предметами-заступниками).
2. Тест "Звіринки-заступники", авторська модифікація по методиці
Венгера Л.А. (перевірка рівня розвитку символічного мислення: використання геометричних форм як символів звірів).
Також було проведено: тест "Домальовування", авторська модифікація по методиці Торренса для дослідження невербального творчого мислення в дітей 6—10 років; орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йірасека для визначення рівня інтелектуального розвитку молодшого школяра, розвитку моторики, уміння працювати за зразком, розвитку уваги й навичок самостійної роботи; а також "Визначення мотивації молодших школярів" по Нєжнової Т.О.
Для учнів другого класу були підібрані й застосовані такі методики. Тести образно-просторового й образно-символічного мислення. Дослідження творчого мислення, невербального творчого мислення, а також творчого потенціалу й визначення рівня шкільної мотивації й адаптації.
1. "Тест 3У", авторська модифікація по методиці Чередникової Т.В. (перевірка здатностей графічним (образно-символічним) засобом зображувати простір і просторові об'єкти).
2. Тест "Намалюй людину", по методиці Ф. Гудинаф (виявлення рівня розвитку наочно-образного аналізу будови людської постаті і здатностей її графічного (символічного) зображення).
3. Тест "Кольореструктурування", авторська модифікація по методиці Чередникової Т.В. (визначення рівня розвитку символічного мислення — здатностей виділяти й кодувати структурно-просторові зв’язки за допомогою графічних символів — кольору й форми постаті).
4. Тест "Серіація за зразком", авторська модифікація по методиці
Венгера Л.А. (перевірка вмінь упорядковувати об'єкти за наочною ознакою величини, перевірка розвитку логічного мислення і розуміння закономірностей сподаючого (зростаючого) ряду величин).
5. Тест "Пробіл у картинці", 4-те завдання тесту Р. Мейли (виявлення вмінь наочно-образного аналізу ситуативних і функціонально-значеннєвих зв’язків).
6. Тест "Чого не вистачає?", аналог 7-го завдання тесту WІSC
Д. Векслера (Перевірка ступеня розвитку наочно-образного аналізу просторових і функціонально-значеннєвих зв’язків.)
7. Тест Торренса "Кола", (оцінка здатностей творчої зорової уяви.)
8. Діагностика творчого потенціалу, авторська модифікація по методиці Марцинковської Т.Д.
9. Методика "Діагностика шкільної мотивації для початкових класів" (анкета Н.Г. Лусканової).
Для учнів третього і четвертого класів були підібрані й застосовані такі методики.
Дослідження творчого мислення й потенціалу, дослідження вербального і невербального творчого мислення, визначення рівня розвитку символічного мислення, а також оцінка мотиваційного компонента — інтересу до творчої розумової діяльності.
1. Тест "Домальовування" для дослідження невербального творчого мислення по методиці Торренса.
2. Тест для дітей 7—10 років, для дослідження одночасно й невербального, й вербального творчого мислення, авторська модифікація по методиці Чередникової Т.В.
3. Тест "Що може бути одночасно", спрямований на дослідження вербального творчого мислення, по методиці Д. Векслера.
4. Тест образної креативності, більш складний варіант тесту Торренса (оцінка словесно-образної креативності, творчого потенціалу).
5. Тести-головоломки "Перестав сірник" (перевірка здатностей до нестандартних образних рішень наочно-конструктивних завдань. Оцінка мотиваційного компонента, інтересу до творчої розумової діяльності.
Аналіз емпіричної інформації свідчить про необхідність зробити такі висновки: 1) творчий потенціал особистості пов’язаний з розвитком в дітей конвергентного і дивергентного мислення; 2) формування позитивного творчого потенціалу учнів можливо розвивати засобами засвоєння ними образної символіки; 3) сформований позитивний творчий потенціал особистості ефективно впливає на розв’язання і винаходу нових засобів вирішення дітьми складних завдань. Це у свою чергу обумовлює підвищення навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку.
Таким чином, в констатуючому експерименті окреслено емпірично виявлені характеристики творчих здібностей молодшого школяра, які, можуть бути цільовими для розробки методики найбільш ефективного формування творчого потенціалу особистості в молодших школярів, засобами образної символіки.
У третьому розділі “Формування творчого потенціалу дитини молодшого шкільного віку засобами образної символіки” було викладено загальну процедуру проведення формувального експерименту й аналізу його результатів.
Викладені у другому розділі результати дослідження свідчать про необхідність створення досконалої програми розвитку творчого потенціалу молодшого школяра. Виходячи з цього була розроблена спеціальна програма розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки. В експерименті на першому етапі дослідження дітям молодшого шкільного віку, були запропоновані традиційні українські та загальноприйняті соціально-побутові символи. Картинки із зображенням символів були представлені на картках 10 на 15 сантиметрів з чорно-білими зображеннями символів без будь-яких позначок і назви, учням було запропоновано самостійно визначити смисл зображених образних символів. Для здійснення цього було взято 29 соціально-побутових символів, а саме: метелик, бик, хвилі, терези, дельфін, дощ, журавель, заєць, кораблик, зірка, кішка, ключ, книжка, корова, ластівка, лев, лебідь, місяць, лисиця, мед, ведмідь, осел, пісок, печера, веселка, сова, собака, черепаха, якір та 18 символів української традиційної образної символіки, а саме: сонце, квітка, хрест, гілка, гратки, голуб, трилисник, півень, птах, виноград, листочок, дубове листя, кінь, віл, троянда, лілія, тризуб, мак – усього молодшим школярам було запропоновано 47 образних символів. Типові відповіді значення символів учнями першого, другого і третього і четвертого класів були оформлені у вигляді таблиць.
На другому етапі експерименту, після пояснювання учням змісту образних символів, дітям було запропоновано скласти речення, коротеньке оповідання чи яке-небудь повідомлення завдяки лише значення картинок-символів, зображених на картках, що вказує на можливість використання розвитку сприйняття образної символіки учнями молодшого шкільного віку.
На третьому етапі експерименту дітям були запропоновані вправи розвитку творчого мислення і творчого потенціалу за допомогою ієрогліфів і символів.
1. Завдання дивергентного типу з кодування і декодування звукової реальності засобами образної символіки. Під час кодування дітям пропонується перекласти мову музичних або "живих" природних звуків на мову символів, а потім за допомогою пам'яті й уяви зробити його декодування.
2. Розпізнання закодованих символів голосів природи. Запропонована вправа також вимагає залучення абстрактно-логічного, образно-просторового й образно-символічного мислення і тому це завдання в більшій мірі сприяє розвитку творчого потенціалу молодшого школяра.
3. Образні символи через аналогію — один із прийомів творчої уяви. Були запропоновані різноманітні предмети, що не мають чітко заданої форми, такі, як хмари, падаючі тіні, плями фарби та інші символи, пройшовши через свідомість молодшого школяра, часто асоціюються з подібними реальними предметами. Використовуючи їх, можна створити певні співвідношення й зв'язки. Аналогії, звичайно, можуть бути пов'язані не тільки з формою, але й зі звуком, з кольором, з ритмом.
4. Створення своїх символів. Спочатку дітям розповідають, які бувають народні символи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) і розповідають, що вони означають. Потім пропонується школярам вигадати свої символи і розповісти, що вони можуть означати.
5. Склади малюнки. Дитині пропонується серія карток з набором фігурних елементів і різноманітних символів. Необхідно скласти з цих елементів і запропонованих символів якнайбільше фігур-зображень протягом 5 хвилин. Також для кожної вікової категорії молодших школярів були розроблені і проведені інші вправи на розвиток творчого потенціалу, опис яких докладно надається в третьому розділі дисертації.
Запропонована система психокорекційних методів впроваджувалась в КЗ СЗШ № 14 м. Луганська, КЗ українська школа – гімназія № 52
м. Луганська, в Луганському методичному центрі психології протягом 2005–2007 років. За цей період було виявлено значне покращення успішності навчальної діяльності в дітей молодшого шкільного віку, з якими проводилась запропонована психокорекційна програма. Після проведення формуючого експерименту за допомогою спеціально розробленої формуючої розвивальної програми було проведене повторне психологічне дослідження респондентів. Отримані результати піддалися порівнянню й емпіричному аналізу даних. Також отримані показники піддалися статистичному якісному кількісному аналізу даних. Контроль результатів відбувся за допомогою обчислення коефіцієнтів кореляції за t-критерієм Стьюдента. Усі результати цього дослідження були оформлені в вигляді відповідних таблиць і діаграм, опис яких докладно надається в третьому розділі дисертації.
Також для підтвердження ефективності застосовуваних розвиваючих програм розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки був зроблений такий порівняльний аналіз даних. У зв’язку з тим, що представлене тут дослідження проводилося протягом двох років, це дає змогу провести порівняння отриманих результатів обстеження дітей. Був розглянутий порівняльний аналіз даних на прикладі учнів других класів. На першому етапі порівняльного аналізу розглянуті первинні дані обстеження учнів другого класу за 2005—2006 навчальний рік, які порівнюються з первинними даними обстеження учнів другого класу за 2006—2007 навчальний рік, тобто з тими дітьми, з якими вже почала проводитися корекційна програма розвитку творчого потенціалу за період 2005—2006 навчального року, коли вони вчилися в першому класі. На другому етапі порівнювального дослідження були розглянуті отримані дані після проведення формуючої програми розвитку творчого потенціалу, де було відповідно проведене порівняння обстеження учнів другого класу за 2005—2006 навчальний рік, з якими програма розвитку творчого потенціалу була проведена протягом одного року, з учнями другого класу за 2006—2007 навчальний рік, з якими корекційна програма розвитку творчого потенціалу була проведена впродовж двох років. Отримані дані були графічно оформлені у вигляді діаграм з подальшим кількісним і якісним обчисленням показників. На підставі даного дослідження можна дійти висновку, що запропонована психокорекційна формуюча програма, яка застосовувалась уже з першого класу, дає позитивний результат у розвитку творчих здібностей і відповідно творчого потенціалу молодшого школяра.
Наочність цього припущення підтверджує той факт, що в дослідженні брали участь учні других класів однакового віку, які в цілому успішно закінчили перший клас, але результати другокласників, з якими впродовж минулого року під час їхнього навчання в першому класі застосовувалася розроблена психокорекційна програма, дали помітно кращі результати за нормативними показниками сформованості рівня творчого потенціалу, ніж ті діти, з якими дана програма не проводилася. Так, на початок 2005—2006 навчального року були отримані такі результати: високий рівень творчого потенціалу отримали 4 % учнів, середній рівень становив 89,6 % учнів і низький урівень — 6,4 % учнів. На початку 2006—2007 навчального року розглянуті дані обстеження творчого потенціалу учнів другого класу, з якими вже почала проводитися корекційна програма розвитку творчого потенціалу в період 2005—2006 навчальному році, коли вони вчилися в першому класі, і були отримані такі результати: високий рівень творчого потенціалу отримали 17 % учнів, середній рівень — 82,1 % учнів і низький рівень — 0,9 % учнів.
Це дослідження було продовжене протягом наступного 2006—2007 навчального року й наприкінці даного навчального року, після продовження залучення й застосування формуючого експерименту з розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки, були отримані такі дані: після проведення розвиваючих методик протягом одного року високі показники розвитку творчого потенціалу виявилися в 18,2 % обстежуваних, середні дані отримали 81,2 % і низькі результати — 0,6 % учнів. Ті ж учні, з якими корекційна програма розвитку творчого потенціалу проводжувалась протягом двох років, отримали такі дані: високий рівень творчого потенціалу отримали 34,9 % учнів, середній рівень становив 65,1% учнів і низький рівень не виявився в жодного учня, що значно відрізняється від попередніх даних. Ці результати є підставою дійти до висновку про ефективність запропонованих і розроблених методик з розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки.
На підставі експериментального дослідження було визначено й описано основні перспективні напрямки застосування програми розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки, а саме: використання отриманих результатів як практичного інструментарію для оптимізації процесу розвитку творчого потенціалу молодших школярів у навчальній діяльності; також ці матеріали можуть використовуватися у навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів різного типу, підготовці студентів вищих навчальних закладів (зокрема, у процесі проходження психолого-педагогічної практики в початковій школі) та у післядипломній підготовці психологів і вчителів молодших класів. Саме ця програма дозволяє працювати як індивідуально, так і з учнями всього класу, надає можливість практикам використовувати її для підвищення рівня розвитку інтелектуальних здібностей молодших школярів, їх образно-просторового й образно-символічного мислення, реалізувати особистісний творчий потенціал кожної дитини. За результатами впровадження програми розвитку творчого потенціалу молодшого школяра, були розроблені спеціальні рекомендації для вчителів початкових класів і шкільних психологів щодо оптимізації і реалізації процесу розвитку творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку.
Здійснений аналіз і узагальнення результатів теоретичного та експериментального дослідження розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки підтвердив висунуту гіпотезу і дав підстави для таких висновків:
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі по розвитку творчого потенціалу молодшого школяра, що виявляється в визначенні значущості впливу образної символіки на формування творчого потенціалу у взаємозв’язку з оптимізацією учіннєвої діяльності дітей молодшого шкільного віку.
2. Молодші школярі, які мають творчий потенціал, здатні самостійно розв’язувати нові завдання у сфері учіннєвої діяльності, яка є провідною у даному віці, демонструють здатність до нестандартних рішень складних завдань, що в цілому демонструє підвищення успішності навчальної діяльності.
3. Поняття «творчий потенціал молодшого школяра» з психологічної точки зору розглядається як синтетична якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує міру її можливостей ставити і розв’язувати нові завдання у сфері учіннєвої діяльності. Творчий потенціал пов’язується зі здатністю самостійно ставити і вирішувати в тому чи іншому вигляді значущі проблеми. Його можна представити у вигляді сукупності різних можливостей, потенціалів: перетворювально-предметного (навички, уміння), пізнавального (інтелектуальні здібності), аксіологічного (ціннісні орієнтації), комунікативного (морально-психологічні якості), художнього (естетичні здібності) і таке інше.
4. Молодший школяр, прийшовши до сучасної школи, відразу попадає в світ буквено-цифрової символіки. Формальне її засвоєння супроводжується такими негативними явищами, як опредмечування дитиною умовно-символічних моделей: слово — предмет, буква — звук, цифра — число, кількість — предмет тощо. Не можна не враховувати, що в молодшому шкільному віці дитина впритул підходить до використання знаково-символічних засобів й їхніх систем в інтелектуальній діяльності, до виконання дій відповідно до фіксованих правил. Отже, навчаючись у школі, дитина входить у світ ідей через образну символіку. Таким чином сприйняття образної символіки — є чинником розвитку творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку.
5. Реалізація творчого потенціалу молодшого школяра можлива лише в конкретних видах діяльності, що спирається на певну сукупність суб'єктивних образів об'єктивного світу. Творчий потенціал дитини молодшого шкільного віку перебуває під активним впливом свідомої організації навчальної діяльності. Такі форми психічного відображення, як відчуття, сприйняття, уява, є найпростішими видами діяльності, які контролюються свідомістю, вони є також формами вияву творчого потенціалу.
6. Образна символіка як чинник розвитку творчого потенціалу відображає і містить у собі в згорнутому вигляді багатоманітність значень: смислових, інформаційних, прагматичних, які здатні розгортатись у навчальній діяльності молодшого школяра. Вона виступає як принцип побудови діяльності, першооснова початку певної ідеї, думки, яка перетворюється в дію, а також як принцип подолання свавільної гри свідомості. Сприйняття образної символіки подає уявлення дитини про себе, початок установки на працю і на її майбутню мету, закликає дитину до творчої дії.
7. Дослідження чинника образної символіки в формуванні творчого потенціалу, доказує що діючі, наочно-образні й логічні компоненти на різних етапах беруть участь в здійсненні розумової діяльності. Особливе значення взаємодії цих компонентів здобувають при рішенні творчих завдань. При цьому проблема співвідношення основних форм розвитку інтелекту дитини, вирішується на користь образного. Головним аргументом є особлива роль образної репрезентації в житті й загальному психічному розвитку молодшого школяра. Образне відображення дійсності розглядається як специфічно дитяче, а образні форми мислення — як база для розвитку логічних форм.
8. Символ служить методом орієнтації, методом розпізнання ще незасвоєного, засобом перетворення поки неусвідомлюваного дитиною, для надбання мислення, почуттів та уяви. Отже, символ є план, проект і програма, що задається дитині, для здійснення ефективного регулювання рухами думки, почуттів та уяви з діями. Звідси випливає, що символізація предмета думкою, операція аналітична, із системи структур, що відображають здатність до розуміння і нестандартного вирішування учнями молодшого шкільного віку складних завдань. У загальній формулі у символі відкриваються класи ознак, за якими відновлюється навчальний процес у певній повноті й конкретності.
9. Програма розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки, яку було розроблено в даному дослідженні, розвиває творчий потенціал молодших школярів, формує в дітей здатність до нового, оригінального винаходу й виконанню будь-яких завдань в системі навчальної діяльності. Разом з цим, позитивний творчий потенціал ефективно впливає на інтелектуальні здатності й розвиває такі необхідні для успішності молодших школярів компоненти, як дивергентне мислення, конвергентне мислення, вербальне й невербальне творче мислення, наочно-образне, образно-просторове, образно-символічне мислення, уяву а також позитивну мотивацію до навчання.
10. Таким чином, образна символіка, а саме її сприймання, усвідомлення і опосередкування дітьми молодшого шкільного віку, є важливим чинником розвитку творчого потенціалу молодшого школяра. Засвоївши інформацію образу-символу, молодший школяр стає здатним самостійно конструювати її, розробляти систему своїх розумових дій, розвивати особистий творчий потенціал.
Проведене дослідження відкриває перспективи нової розробки програм розвитку творчого потенціалу молодших школярів, засобами сприймання образної символіки.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДСЕРТАЦІЇ
а) статті в наукових фахових виданнях:
1. Шопіна М.О. Умови формування впливу творчого мислення молодших школярів на навчальний процес // Вісник Київського міжнародного університету, серія : психологічні науки, випуск 8 – К. : Київський міжнародний університет, 2006. – С. 205–215.
2. Шопіна М.О. Умови формування впливу творчого потенціалу молодшого школяра // Вісник Київського міжнародного університету, серія : психологічні науки, випуск 10 – К. : Київський міжнародний університет, 2007. – С. 147–153.
3. Шопіна М.О. Розвиток творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку // Освіта на Луганщині, науково-методичний журнал № 2 (27) – Луганськ : Видавництво Луганського обласного інституту післядипломної освіти, 2007. – С. 136–139.
4. Шопіна М.О. Розвиток творчого потенціалу молодших школярів // Шкільний світ, «Психолог», науково-методичний журнал № 10 (298) – Київ : «Перше вересня», 2008. – С. 11–13.
5. Шопіна М.О. Підвищення ефективності творчого потенціалу учнів молодшого шкільного віку // Освіта Донбасу, науково-методичне видання № 1 (126), 2008. – С. 36–38.
6. Шопіна М.О. Психолого-педагогічні умови формування творчого потенціалу // Освіта на Луганщині, науково-методичний журнал № 3 (28) – Луганськ : Видавництво Луганського обласного інституту післядипломної освіти, 2008. – С. 64–67.
7. Шопіна М.О. Психологічні особливості творчого потенціалу особистості // Вісник Київського міжнародного університету, серія : психологічні науки, випуск 12 – К. : Київський міжнародний університет, 2008. – С. 208–213.
б) Навчальні посібники:
8. Шопіна М.О. Підвищення ефективності творчого потенціалу молодшого школяра. Як підвищити навчальну успішність кожної дитини. – Луганськ : СПД Рєзніков, 2008. – 64 с.
АНОТАЦІЇ
Шопіна М. О. Образна символіка як чинник розвитку творчого потенціалу молодшого школяра. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України – Київ, 2009.
Дисертацію присвячено дослідженню розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами образної символіки. У результаті експериментального дослідження встановлено, що засвоєння і використання сприймання образної символіки, дає змогу формування позитивного творчого потенціалу молодшого школяра, який впливає на підвищення ефективності навчальної діяльності молодших школярів. Розроблена та апробована спеціальна програма підвищення творчого потенціалу засобами образної символіки для психокорекційної і розвивальної роботи з молодшими школярами.
Ключові слова: молодший школяр, творчий потенціал, образна символіка, творче мислення, символічне мислення, творча уява, особистісний розвиток, навчальна діяльність, творчий процес, творча реалізація.
Шопина М. А. Образная символика как фактор развития творческого потенциала младшего школьника. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины – Киев, 2009.
Диссертация посвящена исследованию развития творческого потенциала младших школьников средствами образной символики. В результате экспериментального исследования установлено, что усвоение и использование образной символики, дает возможность формирования положительного творческого потенциала, который влияет на повышение эффективности учебной деятельности младших школьников. Разработана и апробирована специальная программа повышения творческого потенциала средствами образной символики для психокоррекционных и развивающих работ с младшими школьниками.
В ходе экспериментальной работы осуществлен анализ исследования личностного развития творческого потенциала младших школьников средствами образной символики; определена сущность и структура понятия "творческий потенциал младшего школьника"; обоснован комплекс психолого-педагогических условий оптимизации процесса развития творческого потенциала средствами образной символики; определена значимость образной символики в формировании индивидуальных потенциальных способностей детей младшего школьного возраста с дальнейшим определением критериев, показателей и уровней этого процесса, а также моделировании и апробации психологических условий его оптимизации.
Результаты данного исследования могут быть использованы в качестве практического инструментария для оптимизации формирования индивидуального становления и развития творческого потенциала младших школьников в учебной деятельности.
Ключевые слова: младший школьник, творческий потенциал, образная символика, творческое мышление, символическое мышление, творческое воображение, личностное развитие, учебная деятельность, творческий процесс, творческая реализация.
Shopina M. A. Imagery symbolism as a factor of development of creative potential of schoolchildren of elementary school. – Manuscript.
Dissertation for Candidate degree in Psychological Sciences in speciality 19.00.07 – pedagogical and developmental psychology. – G. S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Science of Ukraine – Kyiv, 2009.
The dissertation is devoted to studying of psychological factors of creative potential of schoolchildren of elementary school and finding the ways of its formation by imagery symbolism. During experimental studying it was established that mastering and using of imagery symbolism permits to form a positive creative potential which influence on improving of studying of schoolchildren of elementary school. The special program of improving of creative potential with helping of imagery symbolism for psychocorrection and development of elementary schoolchildren was approved.
During this studying the analysis of studying of individual development of creative potential of elementary schoolchildren with help of imagery symbolism was put into practice; the essence and the structure of idea «creative potential of elementary schoolchildren» was become clear; the range of psychologically pedagogical conditions for optimizing of process of development of creative potential with help of imagery symbolism was substantiated; the significance of imagery symbolism in formation of individual potential abilities of children of elementary school was become clear the criteria’s, the indicators and the levels of this process were become clear; and the psychological conditions of its optimizing were approved.
The results of this studying can be used as practical instruction for optimizing of forming of individual formation and development of creative potential schoolchildren during their studying.
Key-words: elementary schoolchild, creative potential, imagery symbolism, creative thinking, symbolic thinking, creative imagination, individual development, educational activity, creative process, creative realization.