Анкілостомідози
Роботу виконала
Студентка 5 курсу 14-б групи
Слободян Анастасія Юріївна
Анкілостомідози – антропонози, спричинені геогельмінтози, що проникають в організм перкутанно та перорально і характеризуються хронічним перебігом, ураженням тонкої кишки та розвитком залізодефіцитної анемії.
Визначення
Анкілостомідози об’єднують два гельмінтози – анкілостомоз та некатороз.
Історичний факт
- Клінічна картина хвороби, подібної до анкілостомідозів, описувалася в єгипетських папірусах ще до нашої ери;
- Анкілостомоз був детально описаний Dubini( 1838) в Італії;
- Анкілостомідоз також називають «єгипетський, або тропічний, хлороз», «анемія шахтарів», «тропічна анемія».
За даними ВООЗ, близько 25 % населення земної кулі заражені анкілостомідами.
Етіологія
Збудник анкілостомозу – анкілостома, або кривоголовка дванадцятипалої кишки( Ancylostoma duodenale)
Збудник некаторозу – некатор ( Necator americanus)
Морфологія( зрілої форми): дрібні гельмінти блідо-рожевого кольору, тіло вкрите посмугованою кутикулою. Довжина самця 8 мм, самки — 10–14 мм. Головний кінець тіла паразитів різко загнутий і утворений ротовою капсулою, яка у анкілостоми озброєна хініновими зубами, у некатора – ріжучими пластинками. Також різниця у копулятивній сумці.
Морфологія( яєць):
Запліднена самка анкілостом за 1 добу відкладають до 30000 яєць, а у некатора – 10000. за зовнішнім виглядом ці яйця не відрізняються : овальні, безбарвні, з тонкою прозорою оболонкою.
Сприятливі умови для розвитку яєць: вологий ґрунт, аерація, температура повітня +14 – 16°С.
Епідеміологія
Анкілостомідози - антропоноз
Джерело: хвора людина
Виділення збудника: незрілі яйця гельмінта виділяються із калом
Інвазивна форма: філярієподібні личинки.
Механізм передачі: контактний (перкутанний), фекально-оральний (аліментарний, водний) , вертикальний.
Зараження: через забруднені ґрунтом фрукти, овочі, зелень, ягоди, де можуть перебувати личинки анкілостом та при ходінні босоніж.
Поширеність: У країнах субтропічного поясу поширений анкілостомоз, у країнах субекваторіального поясу — некатороз.
Сезоність: період дощів.
Сприйнятливість: загальна
Життєвий цикл анкілостомідозів
- Проникнення
- Гостра (міграційна) фаза ( якщо зараження перорально, тоді ця фаза відсутня)
- Хронічна ( кишкова) фаза – 30 – 60 днів з моменту зараження.
Тривалість паразитування до 20 років, закінчуючись фізіологічною смертю паразита
Життєвий цикл анкілостомідозів
За 1 добу 1 анколостома поглинає 0,15-0,3 мл крові, некатор – 0,05мл
Клініка( проникнення паразита)
1) При проникнені перкутанно у місці проникнення на 2-3 день виникає свербіж, папульзний та еритематозний висип, помірна набряклість, які зникають через 1,5-2 тижні.
При повторному ураженнях характерна виражена місцева шкірна реакція, кропивниця, пухирці, набряк Квінке.
Клініка( гостра фаза)
2) Фаза міграції : можливий безсимптомний або малосимптомний перебіг
Катаральні синдром:
- вологий кашель із виділенням мокроти
- Біль у горлі
- Охриплість голосу і навіть афонія
- Температура 38-39°С
- Озноб
- Шкірні висипка різного характеру
Інтоксикаційний синдром:
Алергічний синдром:
Анемічний синдром(починає розвиватись)
Синдром Лефлера – еозинофільна інфільтрація легень
Тривають симптоми 3-4 тижнів, після чого поступово знижуються.
Клініка(хронічний)
3) Кишкова фаза ( 30-60 днів після зараження):
1.Диспептичний синдром:
- Біль в епігастріїї і біля пупка
- Нудота, блювота
- Метеоризм
- Проноси
- Знижений апетит
- Слабкість, знижена працездатність
- Блідість шкіри
- Біль у стегнах та литкових м’язах під час ходьби
- Можливі напади стенокардитичного болю
2.Анемічний синдром:
3.Больовий синдром:
4.Синдром мальадсорбції:
- Гіповітаміноз – сухість шкіри, ламність волосся,
- Гіпопротеїнемія – набряки, у важких випадках асцит
- Головний біль, безсоння, дратівливість
- Порушення менструальної функції – надмірні кровотечі, ранній клімакс
через каротинемію іктеричність шкіри
5. Анемія призводить до гіпоксії ЦНС:
6. Рідше:
Ускладнення
- На початковій фазі: інфікування шкіри в ділянці вхідних воріт (карбункул, фурункул, бешиха, сепсис)
- Фаза міграції: алергічні прояви аж до набряку Квінке, ларингоспазму
- Кишкова фаза: гіпохромна анемія, у дітей – затримка фізичного та розумового розвитку.
Діагностика( не специфічна):
ЗАК: у міграційній фазу: лейкоцитоз, еозинофілія, збільшення ШОЕ, зменшення еритроцитів і гемоглобіну( початок анемії).
У кишкову фазу: прогресуюча гіпохромна анемія, невеликий лейкоцитоз чи нормоцитоз, ШОЕ норма, ретикулоцитоз
БАК: у кишкову фазу: гіпопротеїнемія, зменшення залізу крові, зменшення вітамінів.
Копрограма: у кишкову фазу: зміна кольору калу, домішки слизу, позитивна реакція Грегерсона,
Діагностика( специфічна):
Мікроскопічний метод: виявлення яєць у калі або у дуоденальний вмісті методом нативного мазка на великому склі.
Ознаки, що дають змогу запідозрити анкілостомідоз:
Підтверджує діагноз лише виявлення яєць гельмінтів у калі
Диференційна діагностика:
У міграційну фазу:
- аскаридоз:
- медикаментозній алергії не характерні:
- виразкова хвороба
- пухлина панкреатодуоденальної зони
У хронічну фазу:
- Бронхіти,
- Пневмонії,
- Дерматит.
Лікування:
Лікування у стаціонарі - 6 - 7 діб в середньому, за потреби триваліше.
Режим: палатний.
Дієта: варена їжа, збагачена білком, вітамінізована, добре подрібнена, обмеження клітковини, обмеження солодощів та їжі, що подразнює кишечник.
Лікування ( етіологічне):
Антигельмінтні препарати:
мебендазол (вермокс, Антіокс), альбендазол (Немозол, Ворміл)
пирантел (гельмінтокс)
Лікування( патогенетичне та симптоматичне):
- Лікування анемії:
- Антигістамінні препарати
- Ентеросорбенти
- Пробіотики
- Вітамінні препарати
- Жарознижуючі ( за потреби)
Препарати заліза(Сорбіфер, Мальтофер, Тотема, Хеферон, Ферролек) : доза розраховується індивідуально залежно від ступеню важкості анемії
Лікування:
Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
Нагляд протягом 1 року з триразовим обстеженням через 10 днів щоквартально. Після триразового обстеження та негативних результатів хворий знімається з диспансерного обліку.
Профілактика:
- Перед вживанням ретельно мити овочі, фрукти, ягоди, не можна пити некип'ячену воду, обов`язково носити взуття у ймовірних місцях забруднення ґрунту фекальними масами.
- Для знищення личинок у ґрунті на невеликих ділянках проводять обробку кухонною сіллю( 0,5-5 кг/м^2 один раз на 10 днів протягом епідемічного сезону)
або окропом.
Клінічний випадок
Хвора К.Л., 53 років, звернулась за консультацією в Хмельницьку міську інфекційну лікарню зі скаргами на запаморочення, відсутність апетиту, порушення сну, періодичні болі в животі, виражену загальну слабкість, млявість, втрату 10 кг за останні 4 роки, рідкі випорожнення з домішками слизу та крові. Хворій запропоновано обстеження в умовах стаціонару.
З анамнезу відомо, що хворіє протягом 4 років, неодноразово лікувалась у проктологічному та гастроентерологічному відділенні Хмельницької міської лікарні з приводу діагнозу «виразковій коліт». Після проведеного лікування відмічала тимчасове поліпшення самопочуття.
Клінічний випадок
Хвора проживає з сім’єю у власній квартирі (донька 26 років, син 23 років та внучка 6 років). Чоловік хворої тимчасово проживає в Італії, у відпустку приїжджає один раз на рік. Протягом року часто передає продукти харчування. У весняно-осінній період сім’я мешкає в приватному будинку в селі, де всі працюють на земельній ділянці та в садку, часто ходять босоніж.
При надходженні стан хворої середньої тяжкості. Млява, ослаблена. Апетит відсутній. Шкіряні покрови бліді, чисті. Тургор тканин знижений. Тони серця ритмічні, звучні. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий по ходу кишечника. Печінка, селезінка не пальпуються. Діурез достатній. Випорожнення рідкі з домішками слизу, крові.
Клінічний випадок
Обстежена лабораторно. У загальному аналізі крові: Hb — 81 г/л, ер. — 2,9 1012, КП — 0,89, L — 6,3 109, ШОЕ — 29 м/год, Ht — 0,24, цукор крові — 4,0 ммоль/л, п. — 2 %, с/я — 53 %, еоз. — 3 %, л. — 37 %, м. — 5 %. Білірубін крові — 9,0 мкмоль/л за рахунок непрямого, АЛТ — 28 ммоль/л, АСТ — 38 ммоль/л, сечовина — 3,6; креатинін — 69 ммоль/л.
Кров на реакцію мікропреципітації негативна. Аналіз крові на маркери вірусних гепатитів В та С негативний. Антитіл до ВІЛ не виявлено. У загальному аналізі сечі – колір яскраво-червоний, питома вага — 1012, білок, цукор — негативні, л. — 12–14 в п/з, діастаза сечі — 305 од. При дослідженні калу кампілобактерій не виявлено.
Копрологічне дослідження: кал кашкоподібний, слиз ++, колір червоний, л. — 2–3 в п/з, ер. — 5–6 у п/зору. В аналізі калу знайдено яйця Ancylostoma duodenale
Клінічний випадок
Хворій призначено специфічну протипаразитарну, дезінтоксикаційну терапію й лікування хронічної постгеморагічної залізодефіцитної анемії (ворміл(альбендазол), декарис( левамізол), ентеросгель, еріус( дезлоратадин), амінокапронова кислота ентерально, сорбіфер).
Контактні члени сім’ї (донька, син та онучка) також були обстежені на анкілостомідоз, діагноз підтверджено в усіх. Клінічних проявів хвороби в них не було, однак вони були госпіталізовані й пройшли курс лікування.
Усі хворі виписані у задовільному стані. Перебувають на диспансерному нагляді в кабінеті інфекційних захворювань за місцем проживання.
Любиш тропічні фрукти забуваючи їх мити або ходити босоніж, тоді до зустрічі!!!
Дякую за увагу