Ім'я файлу: Курсова робота моя........docx
Розширення: docx
Розмір: 212кб.
Дата: 15.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
моя курсова.docx
Розширення: docx
Розмір: 212кб.
Дата: 15.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
моя курсова.docx
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1 КОРОТКИЙ ОПИС ОБ'ЄКТУ КОНТРОЛЮ 4
2 ФУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА КОНТРОЛЮ 7
3 ВИБІР ПРИЛАДІВ КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ ОБ'ЄКТУ 9
4 ОПИС ПРИНЦИПОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ ПРИЛАДУ 14
5 РОЗРАХУНОК ВИМІРЮВАЛЬНОЇ СХЕМИ ПРИЛАДУ КОНТРОЛЮ ЗАДАНОГО ПАРАМЕТРУ 17
6 ВИЗНАЧЕННЯ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАННЯ 20
7 МОНТАЖ ПРИЛАДУ КОНТРОЛЮ 22
8 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 24
ВИСНОВОК 29
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 30
ВСТУП
Метрологія, як наука про вимірювання, має важливе значення для науково-технічного прогресу. Технологiчнi вимірювання призначені для визначення фізичних величин, зв'язаних з процесами виробництва теплової енергії. Вимірювання включають визначення теплових величин: температури, теплопровідності, тиску, витpaти, кількості i якості води. Теплотехнічні вимірювання на електростанціях використовуються для постійного контролю і спостереження за роботою і станом устаткування. Велику роль теплотехнічні вимірювання автоматизації (для регулювання, відіграють в пристроях управління енергоблоком. використовуються в схемах захисту сигналізації).
Для управління енергоблоком використовуються автоматизовані системи управління технологічним процесом. B таких системах інформаційно-вимірювальні функції виконують електронно-обчислювальні машини, до яких надходить інформація від великої кількості різноманітних засобів вимірювання. Ці системи дозволяють забезпечити необхідну точність і високу надійність в умовах експлуатації устаткування.
3 метою впровадження в народне господарство досконалої вимірювальної апаратури i раціональних пристроїв автоматизації технологічного процесу була створена державна система приладів. Вона передбачає широку уніфікацію і стандартизацію засобів вимірювань на основі блочно-модульноï будови iз уніфікованих елементів блоків i вузлів. Одним із головних завдань державної системи приладів є створення комплексу вимірювань перетворювачів з уніфікованим сигналом, що поступає на вторинні прилади.
Створені нові прилади, принцип дії яких заснований на використанні властивостей радіоізотопів, характеризуються простотою будови. Високою точністю, чутливістю і швидкодією.
1 КОРОТКИЙ ОПИС ОБ'ЄКТУ КОНТРОЛЮ
Об'єктом контролю є циліндр високого тиску з турбіни к-200-130. Перед входом на циліндр високого тиску ШРОУ (швидкодіюча редукційно охолоджуюча установка), за допомогою якої перед пуском в турбіну пару скидають в конденсатор.
На гарячих нитках знаходиться ГПЗ (головна парова засувка). Далі йдуть стопорні клапани, а перед входом в циліндр високого тиску — регулювальнi клапани.
Циліндр високого тиску складається із ротора (валу, лопаток) i статора (фланців, діафрагми, корпусу). Ротор циліндра високого тиску — цільнокований, мас 12 дисків, на які насаджено робочі лопатки. Паророзподілення соплове.
Кожний регулювальний клапан працює на окрему групу. Пара, проходячи через робочі лопатки і лопатки діафрагми, крутить вал турбіни, а заодно i генератор. Далі, пройшовши через циліндр високого тиску, пара холодними нитками поступає в пароперегрівник.
Нижня половина і кришка корпусу циліндра високого тиску вилиті iз сталi 15Х1М1ФЛ.
Корпус — одноступінчатий із зварними сопловими клапанами. Регулювальні клапани циліндра високого тиску встановлені на його корпусі. Діафрагми циліндра високого тиску (2-12) зварної конструкції і перших двох ступенів з несучими стійками і вузькими решітками. Вони встановлені в обоймах.
Для оптимальної експлуатації установки потрібно контролювати такі параметри:
1. Температура пари за АСК і РК.
2. Температура виклону.
3. Температура стінок циліндра високого тиску.
4. Температура вкладишів підшипників.
5. Тиск пари перед циліндром високого тиску.
6. Тиск пари в регулюючій ступені циліндра високого тиску.
7. Витрата пари через циліндр високого тиску.
8. Тиск пари за АСК, за РК і в регулювальній ступені.
9. Тиск на виході з циліндру високого тиску.
Рисунок 1 — Схема ЦВТ турбіни К-200-130
2 ФУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА КОНТРОЛЮ
На функціональній схемi контролю параметрів ЦВТ зображено подачу гострої пари на регулювальну ступінь циліндра через головнi парові засувки, автоматичнi стопорні регулювальнi клапани, опорні та упорнi підшипники ротора циліндра та ущільнень.
Прилади контролю параметрів розміщуються на блочному щиті управління, який має оперативні панелі регістраторів місцевого щита турбіни. Відбірні пристрої, первинні і проміжкові перетворювачі розміщені на устаткуванні або по місцю розташування устаткування.
Вимірювання температури пари після автоматичних стопорних клапанів в перепускних трубах пiсля регулювальних клапанiв здійснюється первинними термоелектричними перетворювачами типу ТХА-0179 (від поз. 1-1 до поз. 1-6), які встановлені в трубопроводах. Вторинний прилад автоматичний потенціометр типу КСП4 встановлений на оперативній панелі блочного щита управління і використовується показувальним, реєструючим і сигналізуючим приладом (поз. 1-7).
Вимірювання температури на виході з циліндра високого тиску здійснюється показувальним приладом мілівольтметром типу Ш4500 (поз. 2-3) з встановленням первинних термоперетворювачів типу ТХА-0179 в трубопроводах холодного промперегріву за ЦВТ (поз. 2-1, 2-3).
Вимірювання температури конструктивних елементів здійснюється з метою контролю швидкостi змiни температури в стаціонарних режимах роботи устаткування. Вторинний прилад автоматичний потенціометр типу КСП2-001 теж багатоканальний і встановлений на панелі регістраторів (поз. 3-13) для контролю за температурою металу регулюючих клапанів корпусу турбіни в районі регулюючого ступеня, вверху і знизу корпусу циліндра, справа i злiвав комплекті з термоперетворювачами типу ТХА-0179 (вiд поз. 3-1 до поз. 3-12), розміщені на устаткуванні.
Прилад для вимірювання температури підшипників турбіни використовується реєструючим і сигналізуючим приладом типу КСМ2-030 і встановлюється на місцевому щиті управління турбіни (поз. 4-7). Первинні перетворювачі опору ТСМ-0979-01 встановлені в гнізда бабіту підшипників (вiд поз. 4-1 до поз. 4-6).
Вимірювання тиску робочого середовища в трубопроводах проводиться з використанням електричної дистанційної передачі з дифтрансформаторними перетворювачами. Первинні прилади типу МЭД 22365 (поз. 5-1, 6-1) встеновлений по місцю біля трубопроводів, а вторинні КСД2-007 використані показувальними, реєструючими і сигналізуюючими приладами і встановлені на оперативній панелi блочного щита управління (поз. 5-2, 6-2).
Вимірювання витрати середовища здійснено методом перепаду тиску з використанням звужувальних пристроїв, яків встановлені з мембранними з дифтрансформаторними перетворювачами ДМ-235-17 (поз. 7-2, 8-2). Вторинні прилади КСД2-058 встановлені на панелi регістраторівблочного щита управління і використовуються показуючими, реєструючими і інтегруючими приладами (поз. 7-3, 8-3).
В якості дублюючих місцевих приладів для вимірювання тиску робочого середовища в паропроводах перед регулюючими клапанами (поз. 9-1, 10-1), після регулюючих клапанів (поз. 11-1, 12-1, 13-1, 14-1), а також у вихлопному патрубку турбіни (поз. 15-1) застосовуються манометричні показувальні прилади типу ОБМ1-160, деформаційні з одновитковою трубчастою пружиною, які встановлюються на щиті манометрів біля турбіни.
3 ВИБІР ПРИЛАДІВ КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ ОБ'ЄКТУ
При виборі приладів контролю параметрів об'єктів враховуються умови вимірювання, точність вимірювання, конструктивні особливості, склад вимірювального середовища, функціональні можливості приладів. Якщо параметр достатньо вiдповiдальний, то встановлюється високоточний прилад в той же час надiйний з додатковим вихідним сигналом для регулювання захисту чи блокування. Враховується вартість засобу вимірювання. Деколи достатньо дешевого приладу, якщо він не виконує особливо відповідальних функцій. Важливою особливістю, яка враховується при виборі приладів, є можливiсть взаємозамінності окремих складових вимірювальних компонентів.
При експлуатації циліндра високого тиску турбіни в номінальному і нестаціонарних режимах роботи здійснюється вимірювання експлуатаційних параметрів контролю температури конструктивних елементів циліндра високого тиску, контроль механічних величин. До експлуатаційних відносять прилади оперативного контролю, для визначення техніко-економічних показників установки і для обміну роботи обладнання бiльшiсть приладів виконує всі функції.
Найважливішим експлуатаційним параметром циліндру високого тиску є температура пари за АСК-2 точки, РК-2 точки і вихід з циліндра високого тиску справа і зліва-2 точки, регулюючі ступені-2 точки.
Для контролю температури пари за АСК і РК використовуються термоелектричні перетворювачі типу ТХА-0179, HCX-XA, так як температура пари складає 540°С. Діапазон вимірювання не повинен бути нижчим 600ºС, а монтажна довжина — 200мм. Вибрані термоелектричні термоперетворювачі TXA-0179, виконання 5Ц2.821.889 верхня межа температури 600ºС, умовний тиск 25МПа, матеріал захисної арматури сталь 08х20Н14С2, штуцер під гільзу 5Ц4.819.015, довжина монтажної частини 200мм, варіант виконання 24.
Вторинним приладом контролю цих парметрiв вибрано електронний автоматичний показувальний і реєструвальний потенціометр типу КСП-4 41.143.60.011, сигналізуюючий з окремим завданням на кожен клас тчності. Діапазон вимірювання 0-600ºС, НСХ ХА, клас точності по показах 0,5, по реєстрації 1, діаграмна стрічкова шириною 250мм, швидкодія 10с, швидкість діаграми 240мм/год, живлення напругою 220в, частотою 50Гц. Споживча потужність 35ВА.
Температура виклопу знаходиться в межах 340°С, тиск 2,7МПа. Для температури використаний прилад-термоелетричний термоперетворювач занурювальний НСХ- ХА, з діапазоном вимірювання 0-400ºС модифікація ТХА-0179 виконання 5 2.821.889 штуцерi гiльзу 5Ц4.819.016 довжина монтажної частини 250мм, верхня межа вимірювання 600ºС, умовний тиск 25МПа, показник теплової інерції 120с.
Вторинним приладом є мiлiвольтметр пірометричний показувальний НСХ-ХА типу Ш4500 діапазон вимірювання 0-400°С, клас точності 1,5, зовнішній опір 150 Ом з вмонтованим пристроєм КТ, живлення від мережі змінного струму 220В. Встановлений прилад на БЩУ.
Температура стінок ЦВТ фланців по поверхні і в глибині шпильок в кількості 12 точок здійснюється перетворювачами термоелектричними НСХ-ХА, так як верхня межа становить 600ºС, вибрано поверхневі перетворювачі типу ТХА-0179 виконання 5Ц2.821.897 верхня межа вимірювання 900°С, показник теплової інерції 30с, довжина монтажної частини 500мм.
Вторинним приладом є потенціометр автоматичний показувальний i peecтруючий 12-канальний типу КСП2-001 з трьохпозиційним регулювальним пристроєм і діапазоном вимірювання 0-600ºС, решта характеристик також, як і в потенціометра КСП4 41.143.60.011. встановлений прилад на щиті регістраторів БЩУ.
Температура підшипників не може перевищувати 120°С. Вибрані поверхневі головки, перетворювачі електричного опору типу ТСМ-0979-01, без встановлюються в гнiздi, кріплення накидною гайкою і ущільнюючим кільцем верхня межа вимірювання 120ºС, діаметр 4мм, довжина 22мм, монтажна частина 120мм НСХ-50М, К-ІІІ. Матеріал захисної арматури латунь Л63, показник теплової інерції 2с, виконання 5Ц2.821.418.
Вторинним приладом вибраний багатоканальний міст зрівноважувальний автоматичний малогабаритний показувальний i реєструючий типу КСМ2-030 НСХ- 50М на 12 каналів з трьохпозиційним сигналом, швидкодія 10с, діапазон вимірювання 0-120°С, довжина шкали i ширина стрічки 160мм, швидкість діаграми 360мм/год, живлення від мережі змінним струмом 220В частотою 50 Гц. Споживча потужність 30ВА.
Тиск пари перед ЦВТ є експлуатаційним параметром, який використовується при оперативному управлінні і при підрахунку техніко-економічних показників роботи установки. Вiдлiковий пристрій манометра встановлюється на БЩУ i повинен мати пристрій для захисту показів. Прилад має бути малогабаритний із високою точністю вимірювання.
Первинним приладом є взаємозамінний перетворювача тиску типу МЭД 22365 на діапазон вимірювання 0-16МПа, живлення змінним струмом 125мА, клас точності 1, розмір приєднувальноï різьби М20х1,5, розмір шестигранника під ключ 27мм.
Вторинним приладом вибраний електронний малогабаритний автоматичний показувальний і реєструючий з дифтрансформаторною схемою типу КСД2-007, діапазон вимірювання 0-16МПа, клас точностi по показах 1, по запису 1, характеристика кулачка лiнiйна з двох контактним регулюючим пристроєм, довжина шкали і ширина стрічки 160мм, швидкодія 10c, швидкість діаграми 240мм/год, живлення змінним струмом 220В частотою 50Гц, споживча потужність 30ВА.
Тиск пари в регулюючій ступені ЦВТ вимірюється із тими ж характеристиками.
Витрата пари перед ЦВТ вимірювається в кожному трубопроводі, де можлива витрата 320т/год. Таким чином, шкала вторинного приладу вибирається на 400т/год. Вимірювання витрати здійснюється витратоміром змінного перепаду тиску з використанням звужувального пристрою камерної діаграми типу ДКН.
При розрахунку діафрагми максимальний перепад тиску приймається 1,6кгс/см², дiафрагма розраховується на параметри середовища — тиск 12.7МПа температура 540°С. Розрахунок здiйснюється згiдно правил РД 50-123-80. в об'єм проекту розрахунок діаграми не входить. Вимірювання перепаду тиску на діафрагмi здійснюється взаємозамінним диференційним манометром ДМ-235-14, діапазон вимірювання 8-160кПа, клас точності 1, граничний робочий тиск 25МПа, вихідний сигнал 0-10мГн, живлення 125мА змінного струму і частотою 50Гц, кратність допустимого перевантаження з сторони однієї з камер 250.
Вторинним приладом є показувальний i реєструючий з дифтрансформаторною схемою типу КСД2-058 з реостатним i інтегрувальним додатковим пристроєм, границі вимірювання 0-400т/год, клас точностi по показах і реєстрації 1. Довжина шкали і ширина стрічки 160мм, швидкодія 10с, швидкість діаграми 240мм/год, живлення 220 частотою 50Гц, споживча потужність 30ВА, встановлений на БЩУ.
Тиск пари за АСК, за РК і регулюючих ступеней здiйснюється деформаційним манометричними показувальними приладами з осьовим штуцером типу МГНОШ 1-160, на діапазон вимірювання 0-16МПа, клас точностi 1,5, діаметр корпусу 160мм, розмір приєднувальної різьби M20х1,5, під ключ 17х17мм.
Тиск пари на виході ЦВТ здійснюється деформаційним манометричним показувальним приладом ОБМ1-160 на діапазон вимірювання 0-4МПа, клас точності 2,5, з радіальним штуцером, діаметр корпусу 160мм, розмiр приєднувальної рiзьби М20х1,5 під ключ 17х17мм.
4 ОПИС ПРИНЦИПОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ ПРИЛАДУ
Заданим приладом є автоматичний потенціометр типу КСП-4, який використовується для вимірювання температури разом з термоелектричними перетворювачами. Вимірювальна схема потенціометра є типовою для вимірювання термоелектричної сили (температури). У вимірювальну схему ввімкнені: реохорд Rp, який виконує роль зрівноваженого пристрою, шунтуючий резистор Rш, який обмежуюється струмом через реохорд, резистори Rп i Rк визначають вiдносно початкове і кінцеве значення шкали, резистори rп іrк у вигляді спіралей призначені для точного підстроювання шкали і є частиною резисторiв Rп i Rк i мiдний резистор Rм для автоматичної компенсації, впливу змiни температури tо вільних кінців термометра Е, баластний резистор Rб обмежує струм у вимірювальній схемі, порівняльний резистор Rc на якому створюється падіння напруги, що дорівнює електрорушійній силі нормального елементу, баластний резистор Rт обмежує струм в колi живлення, змiнний резистор Rpт призначений для регулювання робочого струму.
В якості нульового індикатора служить електронний підсилювач ЕП, який ввімкнений у вимірювальну діагональ послідовно з термоелектричним перетворювачем. До виходу електронного підсилювача під'єднаний асинхронний реверсивний мікродвигун РД, ротор якого механічно з'єднаний з повзунком реохорда і кареткою відлікового пристрою. Вимірювальна схема виконана у вигляді зрівноважу вального моста, в діагональ живлення якого ввімкнено напругу живлення постійного струму від джерела стабілізованого живлення ДС.
При змiнi температури, яка контролюється термоелектричним перетворювачем, змінюється електрорушійна сила перетворювача і ця зміна подається на вхід електронного підсилювача, який вимикає реверсивний двигун, що переміщає повзунок реохорду в сторону зрівноваження схеми.
B момент, коли розбаланс вимірювальної зрівняється з електрорушійною силою термоелектричного перетворювача, на вході підсилювача сигнал стає рівним нулю і реверсивний двигун зупиняється. Разом з переміщенням повзунка реохорду переміщається каретка вiдлiкового пристрою.
Для протягування діаграмної стрічки використовується синхронний мікродвигун СД.
Підсилювач складається з вхiдного пристрою підсилювача напруги, підсилювача потужності і джерела живлення. Вхiдний пристрій містить віброперетворювач, з допомогою якого вхiдна напруга постійного струму (напруга розбалансу) перетворюється в напругу змінного струму 50Гц і вхідний трансформатор. Підсилювач напруги виконаний п'ятикаскадним на транзисторах. Підсилювач потужності виконаний по схемi з загальним емiтером. Зв'язок підсилювача потужності з підсилювачем напруг здійснюється через перехідний трансформатор. Вихідна потужність електронного підсилювача складає 1,5ВА. Джерелом живлення підсилювача є силовий трансформатор з випрямлячами, який під'єднується до мережі змінного струму напругою 220В частотою 50Гц.
Вiдлiковий пристрій приладу має рухому каретку, на якій вмонтовані вказівна стрілка, реєструючий механізм і струмознімальний повзунок реохорду. Реєструюючий механізм виконаний у вигляді друкуючого пристрою, який наносить на діаграму крапки різних кольорів, які характеризують значення вимірювальних температур.
Поряд з крапками кожного кольору вказують цифри, що відповідають номеру термометра, до якого вони відносяться. Барабан з крапками і цифрами, і перемикачами, з допомогою якого до вимірювальної схеми під єднуються почергово термоелектричні перетворювачі діють синхронно від стрічкопротяненого двигуна СД. Діаграмний папір в приладі шириною 250мм і довжиною 20м.
Для зниження впливу на роботу приладу шкідливих напруг, які можуть бути наведені в зєдувальних лініях термометрів, на вході підсилювача ввімкнений трьохланцюговий σ-подібний фільтр, що складається з резисторів
і конденсаторів 
, передача перміщення від реверсивного двигуна до стрічкопротяжного механізму і друкуючого пристрою-редуктора.5 РОЗРАХУНОК ВИМІРЮВАЛЬНОЇ СХЕМИ ПРИЛАДУ КОНТРОЛЮ ЗАДАНОГО ПАРАМЕТРУ
Вимірювальний параметр — температура. Тип первинного перетворювача ТХА-0879, номінальна статична характеристика - ХА (тип К). Тип вторинного приладу КСП 4.
Діапазон вимірювання 0-600°C.
Еквівалентний опір реохорду Rc 90 Ом.
Опір провідника з'єднувальної лінії 2,50м.
Із заданих значень початкової tп і кінцевої tк температури діапазону показів приладу і типу термоелектричного термометра з градуювальної характеристики останнього (при температурі холодних кiнцiв петворювача to=0°C) знаходиться значення термо-ЕРС для початку Еп i кiнця Ек шкали і визначається діапазон вимірювання електрорушійної сили Е:
Еп(0°С)=0мВ;
EK=(600°C) 24,902MB;
E-Eк-Eп=24,902-0=24,902MB;
Визначається так само діапазон змiни електрорушійної сили термоперетворювача при змiнi температури холодних кiнцiв вiд 0°С до 50°С:
Eaв=E(50) - E(0) = 2,022-0=2,022мВ;
Приймається значення струмів у верхній
і нижній 
витках схеми: =3мA; =2мA;Струм в колi живлення становить:
I=
+ =3+2=5мA.Визначається опір порівняльного резистора Rc, падіння напруги на якому від струму
дорівнює електрорушійній силі нормального елементу (Ес=1018,6мВ), тобто:
Rc=Ec.Звідси:
Rc=Ec/
=1018,6/2=509,3Ом.Визначається приведений опір реохорду з тієї умови, що падіння напруги на ньому від струму має вiдповiдати діапазону Е, тобто:
Rп=E.Звідси:
Rn=E/
=24,902/3=8,3Ом.З іншої сторони приведений опір реохорду може бути виражений рівняням паралельно з'єднаних опор в Rc i Rк:
Rп-Rс-Rк/(Rc+Rк)
Звідси:
Rк=Rc
Rп/(Rc+Rп)=90-8,3/(90+8,3)=9,14Ом.Величина опору мiдного резистора при температурi to=0°C може бути визначеною за формулою:
Rм(to)=Eaв(to';to)
Rc/E
o'Температурний коефіцієнт електричного опору мідi складає:
= 4,
Тодi:
Rм(to)=2,022
509,3/1018,6 4,26
50=4,74Ом.Опір мідного резистора при температурі 50°С становить:
Rм(to')=Rм(to)(1+
to')=4,75(1+4,26 50)=5,76Ом.Величина опору резистора, який визначає початок шкали, знаходиться з рiвняння рівноваги моста для лівої вітки вимірювальної шкали:
Rп=(
·Rм(to')+Еп-Eaв(to';to))/ =(2 5,76+0-2,022)/3=3,166Ом.Величина опору баластного резистора Ra знаходиться з рівняння рівноваги вимірювальної схеми для правої вітки:
Ra=(Ec-En+Eaв(to';to)-E)/
=(1018,6-0+2,022-24,902)/3=331,9Ом.Для обмеження струму в колі живлення приймається величина баластного опору Rт=750 Oм i вeличина регулюючої частини Rpт=56Ом.
1 - шкала
2 - діаграмний папір
РД - реверсивний мікродвигун
СД - синхронний мікродвигун
ЕП - електронний підсилювач
ДЖС - джерело стабілізованого живлення
T - термоперетворювач
Рисунок 2 - Розрахункова схема автоматичного потенціометра типу КСП.
6 ВИЗНАЧЕННЯ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАННЯ
Похибка вимірювального параметру визначається як середне квадратичне похибки методу вимірювання, похибки засобів відліку параметру:
Похибка методу вимірювання проявляється через відхилення умов використання приладів від розрахункових. Вона має або постійне значення або змінюється по певному закону і може бути врахована при вимірюваннях. i Так як розрахунок похибки здійснюється для нормальних умов, то похибка методу приймається рівною нулю.
Похибка засобів визначається як середнє квадратичне похибок окремих складових вимірювального комплекту.
При вимірюванні температури використаний первинний перетворювач типу ТХА і вторинний прилад типу КСП 4.
Абсолютне відхилення показів первинного перетворювача класу допуску 1 при температурі 600°С складає:
Абсолютне відхилення показів вторинного приладу може бути визначене з його класу точності:
Похибка засобів становить:
Похибка відліку проявляється через обмежену дозволяючи здатність людини, через інтерполяцію при відліку, через паралакс зору. Визначення їх здійснюється з емпіричних залежностей:
де Д - діапазон вимірювання;
L - довжина шкали;
а - ціна поділки шкали;
n — кількістьподілок шкали.
Для заданого параметру:
Д=600°C, L=250мм; n=125 поділок;
=±0,07·Д/L=±0,07·600/250=±0,168°C;
=±0,01 Д/α=±0,01·600/125=±0,048°C;
=±0,055·Д/L=+0,055·600/250 ±0,132°C;Похибка відліку становить:
Похибка вимірювального параметру становить:
Відносна величина похибки:
7 МОНТАЖ ПРИЛАДУ КОНТРОЛЮ
Після розпакування прилад необхідно прогріти і просушити. При виборі місця встановлення потрібно пам'ятати, що найкраще він працює при температурі 20°С і відносній вологості 60%. Недопустима наявність в повітрі сумішей аміаку, сірчистих та інших газів, які пошкоджують деталі приладу і забруднюють його.
Не можна розміщувати біля приладу джерела електричних, магнітних полів. Небажано встановлювати прилади біля печей, силових щитів, агрегатів.
Краще встановити прилад на спеціальних щитах розміщених в особливих світлих і сухих приміщеннях. Для полегшення обслуговування і відліку по шкалі прилад краще всього встановлювати на такій висоті, щоб відстань до шкали була біля 1500мм.
Для монтажу приладу на щиті використовується спеціальні кутники. Наявність в кутнику фіксуючого болта достатньої довжини дозволяє монтувати прилад на щитах будь-якої товщини 3-10мм.
Для забезпечення надійності роботи вимірювальної схеми приладу він повинен бути заземлений.
Заземлення здійснюється приєднанням до затискача на задній стінці надійно заземленого мiдного дроту перерізом 2-3мм².
Напруга підводиться до зажимів колодки з позначенням "Сеть 220В", при цьому нульовий провід повинен бути підключений до захисту N. Використовуються провідникии типу ПР-1000 або ПРГ-100, з перерізом 1-1,5мм².
Вони прокладаються в металевих шлангах або трубах.
R70 – компенсаційний опір
8 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Енергозбереження як діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), спрямована на раціональне використання енергії і природних енергетичних ресурсів, - державна проблема, яка постала на порядок денний слідом за найважливішою подією в житті України - здобуття незалежності. Входження у світову економіку неминуче припускає створення продукції, конкурентро спроможної на світовому ринку(за якістю і вартістю). Але створена промислова база була орієнтована на низьку вартість енергетичної складової, котра дотувалася державою. Енергозатрат ні технології, значна частина застарілого, технічного устаткування призвели до критичних рівнів витратного й нерацiонального використання паливо-енергетичних ресурсів, що викликало енергетичну кризу в нашій країні.
Україні видобуває 5% світового обсягу мінеральних ресурсів, але лише 12% з них надходить у виробництво, iнше не використовується (у країнах Західробництво надходить 60%). Потреба в паливо енергетичних ресурсах за рахунок власного їх видобутку задовольняється менше, ніж на половину, при цьому енергоємність валового внутрішнього продукту в Україні в кілька вища, ніж у розвинених країнах. Комплексне ров'язання енергозбереження найбільш прийнятний для України шлях подолання енергетичної кризи.
Провідні країни світу створили справжню iндустрiю енергозбереження, що дозволяє одержати величезний приріст продукції без істотного збільшення енерговитрат. Слід відмітити, що в розв'язанні проблем, пов'язаних з енергетичною кризою 1973р. у розвинутих країнах світу, вирішальний внесок зробили не нарощування видобутку паливно енергетичних ресурсів, а конкретні заходи енергозбереження.
Так, відомо, що проблеми і використання електроенергії є важливим критерієм оцінки прогресу. Ще 40 років тому людство споживало майже половину тієї енергії, що споживає сьогодні. У ХХ столітті людство
витратило більше ресурсів, ніж за весь період свого існування. Напочатку ХХI століття виробництво електроенергії перевищило 15000TВтг, що розподіляється таким чином:
- 9000 ТВтг-краïни з розвиненою ринковою економікою (800 млн чол),
-1 700 ТВтг - країни СНД, Центральної і Східної Європи (400 млн чол),
- 1300 ТВтг - Китай (1,3 млрд чол),
- 3000 ТВтг - країни із ринковою економікою, що розвивається (3,5 млрд чол).
Індустріалізовані країни мають більшу частку (10700 ТВтг), у той час, як країни, що розвиваються, володіють малою часткою (4300 ТВтг). З погляду попиту на електроенергію (1,6 млрд чол. у країнах, що розвиваються, не мають доступу до електроенергії - 0кВтг у рік на душу населення) виходить, що 20% населення низьким рiвнем доходів споживають 5% загальної кількості електроенергії, а 20% звисоким рівнем доходів — 50%.
За даними Світової енергетичної ради, у 2000 році кількість електроенергії, споживана людиною протягом року, складала: у Канаді — 15500кВтг, у США — 12700кВт, у iндустріалізованих країнах Північної Європи 9000кВтг, у Японії — 8000кВтг, у Росії — 6000кВтг, в Україні 3400кВтг, у Латинській Америці 100-200квтг. у середньому по країнах, що розвиваються, 900кВтт за рік на душу населення. На сьогодні 1,2 млрд чол.. (20% світового населення) у країнах, що розвиваються, споживають 40% загальної кількості енергії.
За таким узагальненням прихована серйозніша ситуація. Два мільярди найбіднішого населення із середнім доходом менше 1000 доларів споживають всього 0,2 tое (тонни нафтового еквівалента) на душу населення, в основному у вигляді традиційної біомаси, у той час як, індустріалізовані країни використовують у середньому 5toe сучасної енергії на душу
населення, в Україні — 2,7toe на душу населення (3,86 тонни умовного палива).
Альтернативи політиці енергозбереження в Україні немає. Якщо хоче бути сировинним придатком провідних країн світу. повинно перетворитися підгалузь промисловоï B вона не Енергозбереження енергетики, додаткове джерело енергії. У цих умовах реалізація політики енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки і соціальної сфери.
Збереження електричної енергії є важливою частиною загальної тенденції щодо захисту навколишнього середовища. Серед споживачів електричної енергії значну частку складають електродвигуни різного призначення, що споживають більше половини виробленої енергії. Саме тут закладені найбiльшi резерви енергозбереження.
Бiльшiсть електродвигунів працюють у нерегульованому режимі, а отже, - з низькою ефективністю. Через недоліки проектування й експлуатації електропривода коефіцієнт завантаження багатьох машин не перевищує 50%, що вимагає зниження встановленоï потужності двигунів. Робота привода в недовантаженому режимi призводить до величезних страт, не враховуючи зниження коефіцієнта потужності, оскільки загальна встановлена потужність асинхронних двигунів у країні складає близько 40...50 млн кВт. Сумарна є установлена потужність двигунів у СНД приблизно дорівнює 550 млн кВт.
Зростаюча складність одержання енергії, подальший розвиток енергоємних технологій, необхідність безаварійної роботи машин i механізмів вимагає використання регульованого електропривода. Перехід до регульованого електропривода змiнного струму окремих механізмів дозволить заощадити до 50% енергоресурсів.
Недавній прогрес у напівпровідниковій індустрії, особливо в силовій електроніці і мікроконтролерах, зробив приводи з регулюванням частоти обертання більш практичними і значно дешевшими. На сьогодні
регульовані приводи вимагають не лише у промисловому виробництві, як наприклад, обробні машини чи підйомні крани, але усе більше в побутовій техніці, наприклад, у пральних машинах, компресорах, невеликих насосах, кондиціонерах повітря тощо.
На даному етапі розвитку промисловості в Україні особливого значення набувають питання розробки та широкого впровадження методів і способів керування енергоефективністю (енергозбереженням) засобами промислового електропривода, оскільки з однієї сторони постала проблема економії електроенергії, а з іншого боку, - з'явилася реальна можливість її ефективного використання стосовно головного її споживання — електропривода.
ВИСНОВОК
На сучасному етапі розвитку промисловості особлива увага приділяється прискореному зростанню продуктивності праці і підвищенню техніко-економічної ефективності виробництва шляхом широкого використання автоматизованих систем керування технологічними процесами.
З досвіду розробки і експлуатації автоматизованих систем випливає, що оптимальне вирішення питань автоматизації досягається тільки при умові раціонального співвідношення між рівнем автоматизації і досконалості технологічного обладнання і засобів автоматизації, тобто автоматизація доцільна для високого надійного технологічного обладнання з використанням якісної апаратури автоматизації.
В результаті аналізу поточному стану проблеми в даному курсовому проекті обґрунтовується доцільність і необхідність застосування вибраних засобів теплотехнічного контролю, відповідно до вимог оптимальної роботи заданого теплоенергетичного устаткування.
Матеріали курсового проекту можуть бути впроваджені у виробництво, а також використані в навчальному процесі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
В.С. Шикалов. Технологічні вимірювання. Київ. Кондор, 2007.
И.С. Мисак, Я.Ф. Івасин, П.О. Гут, Н.М. Лошковська . Об'єкти теплових електричних станцій . Режими роботи та експлуатації. Львів. НУ Львівська політехніка, 2007.
Г.А. Мурин Теплотехнические измерения. Москва "Энергия" 1979.
“Справочник по наладке контрольно-измерительних приборов и электропроводов запорной арматуры на электростанциях" Москва, Энергоатомиздат 1991.
А.Д. Трухний “Стационарние паровие турбины" Москва, Энергоатомиздат 1991.
Э.С. Мусаэлян Справочник по наладке контрольно измерительных приборов и Электроприводов запорной арматуры на электростанциях.2-е узд., переработанное и дополненное.Москва. Энергоатомиздат, 1991.
А.С. Клюев, Б.В. Глазов, А.Х. Дубровский "Проектирование систем автоматизации теплотехнических процессов". Справочниое пособие под редакцией А.С. Клюева. Москва. Энергоатомиздат, 1990.
| Розробив | Драгун С.М. | | | 10 КП 151 06 ПЗ | Арк. | ||||||
| Керівник | Драбчук С.І. | | | | |||||||
| Змн | Арк | № докум. | Підпис | Дата | |||||||