| Двійники | Антиподи |
| 1. Лужин. Лужин,на відміну від Раскольникова, не піде вбивати, але не через високі моральні якості, а через те, що звик усе робити чиїмись руками, зберігаючи бездоганний моральний вигляд і респектабельність. За його "економічною" теорією, можна піти на будь-що заради власної вигоди, зиску. Не випадково Раскольников одразу відчув: якщо довести до логічного кінця міркування Лужина, то вийде, що людей і вбивати можна. Отже, виходить, цей Лужин живе за його теорією про виняткову особистість, Наполеона, якому все дозволено. 2.Свидригайлов. Свидригайлов, почувши сповідь Раскольникова перед Сонею, зазначив, що вони з Родіоном "одного поля ягоди". Але, на відміну від Раскольникова, Свидригайлов не мучився питанням про те, чи справді так влаштований світ нерівності. Він жив за теорією про вседозволеність для тих, хто має гроші і владу. І тільки рішуче "ні" Дуні та її постріл змусили побачити: не все можна купити. Більше того: те, що продається, автоматично стає несправжнім. Так перед ним розкрилася прірва, до якої давно впало його життя, може, тому він і вчинив самогубство. | 1. Разуміхін. Разуміхін — друг Раскольникова, який цінував у ньому доброту, працелюбність, талант. Це свого роду можливий шлях розвитку й життя головного героя. Не випадково саме його обирає Дуня, сестра Раскольникова, собі до пари. 2. Порфирій Петрович. Порфирій Петрович — слідчий, який веде справу про вбивство Альони Іванівни, — людина розумна, як і сам Раскольников. Не випадково їхні роздуми збігаються, вони мають однакову логіку. Але Порфирій Петрович оцінює факти з точки зору закону, яким керується в житті. Це можлива кар'єра самого Раскольникова, якби він обрав шлях Порфирія Петровича. 3. Соня. Соня — не просто по-іншому повторює злочин Раскольникова. її злочин проти моралі — це і злочин проти себе, своєї душі. От тільки, на відміну від Раскольникова, вона це точно знає і благає Бога простити їй, бо вона це робить не заради себе, а для порятунку близьких. Соня — це втілення християнської моралі, яка має керувати життям людини за будь-яких обставин. Тільки тоді людина не схибить, не піддасться на викладки "лукавого розуму людського". Саме Соня рятує Раскольникова великою силою християнської любові. |
У третьому сні Раскольникова заманюють у квартиру баби. Він знаходить неї, що сидить на стільці, і намагається вбити заново, але вона тільки «заливається сміхом» у відповідь на спроби вбити її («Розкольників заглянув їй знизу в особу, заглянув і змертвів: старушонка сиділа й сміялася, - так і заливалася тихим, нечутним сміхом, із всіх сил кріплячись, щоб він її не почув.»). Виходить безглузда ситуація: Раскольникова мучить совість, а він знову намагається вбити бабу, але в нього нічого не виходить. Потім з'являються люди, які починають глузувати з Раскольниковим. Фактично вони сміються над теорією Раскольникова. Вона зазнала краху. Все таємне колись стає явним, і вчинок головного героя не виключення. Розкольників починає усвідомлювати, що вбивство баби й сестри не зробило його Наполеоном.
По-перше, назавжди зруйнована повага до людей, до людства. Звідси думка Раскольникова про "людський мурашник", а оскільки серед усіх учасників і свідків ганебної розправи людини над сумирним "меншим братом" лише Родя кинувся на захист тварини, то й виникає підсвідоме відчуття "я не такий, як вони".
По-друге, автор підштовхує нас до розуміння, що господарі життя не більше бережуть "тварь дрожащую", ніж будь-яку іншу худобу.