1. Проведення повного та часткового санітарного оброблення пацієнта.
- При повній санітарній обробці усе тіло обмивають теплою водою з милом і мочалкою, обов'язково міняють білизну і верхній одяг. Проводиться на стаціонарних пунктах, у банях і душевих павільйонах або спец. майданчиках для миття і пунктах спец. обробки.
- Часткова санітарна обробка здійснюється для видалення небезпечніх речовин з відкритих ділянок шкіри, із взуття, одягу, протигаза. При повній санітарній обробці усе тіло обмивають теплою водою з милом і мочалкою, обов'язково міняють білизну і верхній одяг.
(Санітарна обробка може бути:
1. Повна - дезінсекція, дезинфекція, гігієнічна ванна або душ.
2. Часткова - тільки один з компонентів повної санітарної обробки в залежності від тягаря стану пацієнта і загрязненности шкіряних покривал - або обмивання, або обтирання окремих частин тіла.
Санітарна обробка необхідна для попередження внутрибольничной інфекції. Санітарно-гігієнічною обробкою пацієнта керує медична сестра. У санпропускнике приймального відділення проводять дезінсекція - знищення шкідливих комах (вош), якщо вони виявлені при огляді пацієнта; гігієнічну ванну (душ або обтирання пацієнта); переодягання (у разі необхідності) в чисту лікарняну білизну. Санпропускник приймального відділення складається звичайно з оглядової, раздевальни, ванно-душевой кімнати і кімнати, де пацієнти одягаються. Деякі приміщення можуть бути суміщені, наприклад оглядова і раздевальня. Санпропускник обладнаний всім необхідним для обробки пацієнта.
2. Санітарне оброблення пацієнта з педикульозом.
При виявленні вошей на тілі людини проводять санітарну обробку, тобто миття тіла гарячою водою з милом і мочалкою, з одночасною зміною білизни, в разі потреби за висновком медпрацівників, зголювання волосся.
Інструкція з проведення протипедикульозних заходів
1. Виявлення педикульозу у плановому порядку здійснюється під час медогляду прибулих до установи, перед відправленням до другої установи, а також не рідше 1 разу на місяць у період повної санітарної обробки. З метою запобігання появ вошей і ïx поширенню серед засуджених проводяться профілактичні (гігієнічні) заходи, включають: регулярне миття не рідше 1 разу на 7 днів, зміну що натільної білизни в день миття з подальшим пранням.
2. При виявленні вошей у будь-якій стадії розвитку (яйце, личинка, доросла комаха) дезінсекційні заходи проводять, одночасно знищуючи воші безпосередньо як на білизні, одязі. тілі людини.
3. Дезінсекційні заходи з боротьби з вошами включають: механічний, фізичний і хімічний методи знищення комах та їх яєць
4. При незначному ураженні вошами (від 1 до 10 екземплярів, включаючи яйця) доцільно Використовувати механічний засіб видалення комах і їх яєць шляхом вичісування їх густим гребінцем, стрижки або зголювання волосся. Для збирання волосся підкладають клейонку або папір, що разом з волоссям і комахами спалюють. Перед вичісуванням гнид 3 волосся голову миють, ополіскують теплим столовим оцтом або теплим 5 - 10% розчином оцтової кислоти. Голову пов'язують хусткою або рушником. Через 30 60 хвилин гниди вичісують густим гребінцем, попередньо зануривши гребінець в оцет.
5. При виявленні вошей тілі людини проводять санітарну на обробку, тобто миття тіла гарячою водою з одночасною милом 1 мочалкою, зміною білизни, рависновкомзі потреби за B 3 медпрацівників, зголювання волосся.
6. При незначному ураженні людей платтяним педикульозом або відсутності педикулоцидів застосовують кип'ятіння білизни, прасування гарячою праскою швів, складок, поясів білизни і одягу, що не підлягає кип'ятінню.
7. При середній і великій ураженості (від 10 екземплярів і більше, включаючи комах і яйця) рекомендується використовувати інсектициди педикулоциди. Забороняється обробка інсектицидами дітей до 2 років, годувальниць і вагітних жінок, осіб пошкодженою шкірою (мікротравми, дерматити,екземитощо)Для обробки волосяних частин тіла вживають такі інсектициди: 0,15% водну емульсію карбофосу (витрати препарату на обробку волосся однієї людини становлять 10 - 50 мл). 20% водно-мильну суспензію бензилбензоату (10 30 мл), 5% борну мазь (10- 25 г), лосьйон "Нітіфор" (50- 60 мл), 10% водно-мильно-гасову емульсію (5 10 мл) та інші (згідно з переліком Міністерства охорони здоров'я України). Експозиція при вказаних засобах становить 20 30 хвилин, при використанні лосьйону "Нітіфор" 40 хвилин. У випадку відсутності перерахованих препаратів допускається Використання порошку піретрума (15 г). Експозиція цих препаратів становить не менше як 1 - 2 години. Після обробки та миття волосся його прополіскують теплим 5 - 10% водним розчином оцтової кислоти.
9. Як інсектициди для обробки одягу вживають 0,15% водну емульсію 50% емульгованого концентрату (далі ЕК) карбофосу, 0,06% водну емульсію 50% ЕК сульфідофосу, 5% дуст-метилацетофосу, порошок піретруму, 1% дуст неопіну, 2% дуст сульфолану
8.При потребі оброблення педикулоцидами повторюють через 10 днів.
3. Долікарська допомога хворому в разі погіршення стану під час приймання гігієнічної ванни
підготовку ванни слід робити таким чином: забруднену жиром та брудом ванну необхідно протерти губкою з пральним порошком та помити водою; продезінфікувати ванну одним з дезінфікуючих розчинів (1-1,5 % розчином хлораміну, 0,5 % розчином хлорного вапна, 3 % розчином лізолу); після цього декілька разів ванну слід ополоснути гарячою водою; застосовані губки слід зберігати у банці з написом «брудні», а чисті - у банці з написом «чисті»;
б) заповнення ванни водою здійснюється так: заповнити ванну спочатку холодною, а потім гарячою водою, щоб не було пари, яку хворі, особливо на серцево-судинні захворювання, погано переносять, на дві третини її об'єму. Температура гігієнічної ванни повинна становити 37-40 °С. Під ноги хворого для опори слід поставити дерев'яний місток;
Прийняття душу(мал. 7, б) показане хворим із задовільним станом або станом середньої важкості, оскільки такі хворі переносять його краще, ніж ванну, і ця процедура єбільш гігієнічною. При цьому температура води пошита становити 36-37 °С, тиск води не повинен бути сильним, Спочатку миють голову, потім тулуб та кінцівки. Хворі, в яких стан здоров'я середньої важкості, миються сидячи на табуреті. Їм допомагає медична сестра або санітарка. Існують пристосування, що допомагають хворим зайти та вийти з ванни (мал 7, в).
.Слід запам'ятати, що важкохворим, хворим, які потребують термінових реанімаційних заходів (при зупинці серця, дихання, смертельній кровотечі, аритмії тощо), водна санітарна обробка протипоказана. До інших гігієнічних процедур належать гоління, підстригання волосся, нігтів на руках та ногах. Як правило застосовують наступні дезінфікуючі засоби: господарське мило, лізол, столовий оцет, хлорне вапно, хлорамін, 0,5% розчин гексахлорану.
4. Приготування розчинів хлорного вапна (10%; 0,5%; 1%), хлораміну (1%, 3%; 5%).
Порядок приготування 10%-вого основного розчину хлорного вапна Одягніть засоби індивідуального захисту. Одягніть засоби індивідуального захисту:-рукавиці гумові -спецодяг -захисні окуляр -респіратор. Складові розчину: Сухе хлорне вапно Вода Дерев’яна паличка Тара з корозійностійкого матеріалу об’ємом понад 10 л.Посуд об’ємом 10 л з темного скла (або емальований) з кришкою.Покрокова інструкція приготування розчину хлорного вапна
Крок 1: 1 кг хлорного вапна покладіть у эмність з маркуванням, призначену саме для цієї мети Тара повинна бути виконана з корозійностійкого матеріалу.
Крок 2: Додайте трохи води та добре розітріть суміш паличкою поки не вийде однорідна маса.
Крок 3: Долийте воду до помітки на тарі.10 л.
Крок 4: Змішайте до стану однорідної суспензії, закрийте ємнісь кришкою та настоюйте 24 години.
Крок 5: Перші години відстоювання суміші перемішуйте 3-4 рази.
Крок 6: Через 24 години від початку зим склом освітлений розчин хлорного вапна. Також можна використовувати емальовану тару. Всі ємності з розчином повинні бути щільно закриті.
I етап - змив:
- Медінструментарій промивають холодною водою над ємністю для змивних вод до видалення видимих ??частинок: крові, гною, слизу;
- Змивні води заливають 10% розчином хлорного вапна 1: 1 на 1 годину, після чого зливають в каналізацію;
- Ватні кульки і марлеві серветки заливають 5% розчином хлорного вапна на 1 годину, після чого викидають.
II етап - дезінфекція:
- Металеві та скляні інструменти дезінфікують в 3% розчині хлораміну протягом 1 години, гумові та пластмасові вироби дезінфікують методом кип'ятіння в 2% розчині гідрокарбонату натрію протягом 15 хвилин.
- Після дезінфекції інструменти промивають під проточною водою до видалення дезінфекційного розчину.
5. Дезінфекція предметів догляду, особистої гігієни пацієнта, посуду.
Профілактична дезінфекціяпроводиться в приміщеннях незалежно від наявності інфекційних захворювань з метою попередження накопичення і розповсюдження збудників хвороб. Для знезаражування повітря використовують ультрафіолетове випромінювання, провітрювання. Предмети обстановки, підлогу та ін. протирають (не рідше 2 рази на день) ганчіркою, змоченою 0,5-1% розчином хлорного вапна або 0,2-1 % розчином хлораміну чи іншими дезінфікуючими розчинами.
Вологе прибирання меблів проводять щодня. Панелі миють або протирають вологою серветкою 1 раз на 3 дні. Верхні частини стін, стелі, плафони очищають від пилу 1 раз на тиждень, з такою ж частотою протирають віконні рами і двері. Дуже важливе щоденне вологе прибирання радіаторів і труб центрального опалювання, оскільки існуючий пил може прогоріти, при цьому утворюється оксид вуглецю, що є неприпустимим. М`які речі (килими, портьєри, покривала, ковдри) вибивають і витрушують на відкритому повітрі або чистять пилососом.
Найбільш поширені дезінфікуючі розчини та способи їх приготування.
Хлорне вапно(гіпохлорид кальцію) є білим дрібним порошком з різким запахом хлору. Зберігають в сухій, захищеній від світла тарі. Використовують в сухому вигляді для знезараження виділень хворого.
6. Контроль якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення
КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ передстерилізаційного очищення
Якість ПСО оцінюють шляхом постановки азопірамової проби на наявність залишкової кількості крові та фенолфталеїнової проби на наявність залишкової кількості лужних компонентів мийних засобів на поверхні медичних виробів
краплі реактиву на виріб за допомогою піпетки. Якість очищення порожнистих виробів оцінюють шляхом введення реактиву всередину виробу за допомогою чистого шприца або піпетки. Реактив залишають всередині виробу на 1 хвилину, після чого зливають на марлеву серветку. Кількість реактиву, що вводиться всередину виробу, залежить від величини виробу. Оцінка результатів постановки проб При позитивній азопірамовій пробі за наявності слідів крові негайно або не пізніше ніж через 1 хвилину з’являється спочатку фіолетове забарвлення реактиву, яке швидко, протягом декількох секунд, переходить в рожево-бузкове або буре забарвлення. Азопірам, крім гемоглобіну, виявляє наявність на виробах залишкової кількості пероксидаз рослинного походження (рослинних залишків), окислювачів, мийних засобів, а також іржі (оксидів і солей заліза) та кислот. За наявності на досліджуваних виробах іржі і вказаних окислювачів спостерігається буре забарвлення реактиву, в решті випадків відбувається забарвлення в рожево-бузковий колір. При постановці азопірамової проби забарвлення реактивів, що з’явилося пізніше ніж через 1 хвилину після постановки проби, не враховується. При позитивній фенолфталеїновій пробі про наявність на медичних виробах залишкових кількостей лужних компонентів мийного засобу свідчить поява рожевого забарвлення реактиву. У разі позитивної проби на кров або на залишкову кількість лужних компонентів мийних засобів усю групу контрольованих виробів піддають повторному очищенню до отримання негативних результатів
7. Стерилізація медичного інструментарію кип'ятінням (у домашніх умовах).
Стерилізація кип'ятінням проводиться в спеціальних металевих кип'ятильниках з решіткою для вкладання інструментів. Заливають інструменти холодною дистильованою водою і кип'ятять 45 хв з моменту закипання. За якістю стерилізації ведеться бактеріологічний контроль.
Для кип'ятіння інструментів використовують стерилізатор. Нагрівання здійснюеться газом, електрикою або паром. Стерилізація шляхом кип'ятіння в дисти-льованій воді проводиться протягом 60 хвилин від початку кипіння для хірургічних інструментів і 30 хвилин - для гумових рукавичок.
8. Стерилізація в повітряному стерилізаторі. Контроль якості стерилізації
стерилізацію проводять у повітряних (сухожарових) шафах. За бактерицидними властивостями сухе гаряче повітря поступається вологому, тому у сухожарових стерилізаторах піднімають температуру до 160-250 °С. Необхідна експозиція при 160 °С звичайно становить 2,5 год, при 180 °С - 60 хв. Повітряний метод застосовують для стерилізації виробів із скла, фарфору (шприци, посуд), металу (хірургічні, гінекологічні, стоматологічні інструменти), силіконової ґуми та ін.Процес стерилізації в повітряних апаратах складається із завантаження стерилізатора, нагрівання його до визначеної температури (найчастіше 160 °С), власне стерилізації, охолодження і розвантаження простерилізованих предметів.Сухожарові шафи складаються з теплоізоляційного корпусу, підставки, кришки та стерилізаційної камери з сітками-поличками. Вмонтоване реле часу забезпечує автоматичне підтримування необхідної температури впродовж заданого часу.
Предмети, що підлягають стерилізації, повинні бути сухими, можуть лежати у відкритій посудині або у крафт-пакетах. Важливо укладати їх нещільно, щоб зберегти достатню циркуляцію повітря у камері. Категорично забороняється відчиняти сухожарову шафу під час її роботи, оскільки це небезпечно з протипожежних міркувань і може призвести до втрати стерилізаційного ефекту.
9. Стерилізація парою під тиском у парових стерилізаторах. Контроль якості
стерилізації
Проводиться насиченою водяною парою в автоклаві .Автоклави бувають різної конструкції, але засновані на одному принципі. Це металевий двостінний казан, здатний витримувати високий тиск.
Рис. 4. Автоклав:1 -- камера стерилізації; 2 -- кран для виходу повітря; 3 -- манометр; 4 -- запобіжний клапан; 5 -- парова камера; 6 -- воронка для заповнення автоклава водою; 7 -- отвори для надходження пари в камеру стерилізації; 8 -- кришка автоклава; 9 -- підставка для розміщення матеріалів, що стерилізуються.
Внутрішня частина казана -- камера стерилізації, в яку поміщають матеріал, що стерилізується, оточена водопаровою камерою, яка має кран для виходу повітря і пари. При стерилізації у водопарову камеру наливають воду до необхідного рівня. Предмети у камері слід розміщувати не дуже щільно, оскільки пара повинна вільно минати між ними. Кришка автоклава герметично закривається. Найпоширеніші режими стерилізації такі
15-45 хв. при надлишковому тиску 0,5 атм (температура досягає 110-112 °С
15-45 хв. при надлишковом тиску 1,0 атм (температура досягає 121°С)
· 10-30 хв. при надлишковому тиску 1,5 атм (температура досягає 126°С).
Після закінчення часу стерилізації нагрів припиняють, відкривають паровий клапан і спускають пару. Стерилізують пором під тиском поживні середовища, скляний посуд, інструменти й ін. Автоклавування є швидким і надійним способом стерилізації, при якому гинуть всі форми мікроорганізмів, навіть найстійкіші спори.
10. Користування стерильною стерилізаційною коробкою (біксом).
1 На дно бікса покладіть серветку, кінці якої при його завантаженні мають ретельно покривати вміст
2 Також на дно покладіть мішечок із серветками кількістю 30 штук (ганчір'я 30х30 см), потім два простирадла, кожне такого розміру, щоб їх кінці з усіх боків стерильного столу звисали на 15-20 см
3 Між простирадлами покладіть 3-4 мішечки (скільки потрібно) ватних кульок (по 25-30 штук у мішечку); зверху - акуратно складений хірургічний халат і медичну маску (якщо немає одноразових), покрийте вміст кінцями серветки, що вистилає бікс
4 На етикетці бікса зазначте:
• назву відділення або його номер
• опис вмісту, наприклад «для стерильного столу»,
«перев'язувальний матеріал» тощо • дату стерилізації - має стояти підпис особи, яка відповідає за роботу автоклава
• дату і час розкриття бікса медична сестра зазначає ці дані безпосередньо перед розкриттям.
11. Підготовка до роботи маніпуляційного кабінету.
12. Облаштування ліжка пацієнта.
. Лікарні оснащують ліжками двох типів: звичайними та функціональними. Звичайне ліжко має бути металевим або дерев’яним (полакованим) з рівною, добре натягнутою пружинною сіткою. Ніжки повинні мати коліщатка, щоб ліжко можна було легко пересувати. Ліжка в палаті треба розташовувати так, щоб забезпечити вільний підхід до хворого з усіх боків.Тяжкохворим доцільніше використовувати у відділеннях стаціонару функціональні ліжка. За допомогою ручок, розташованих біля головного та ножного кінців ліжка або розміщених посередині ліжка, можна підняти або опустити відповідні секції ліжка і надати хворому зручного положення. Наприклад, у разі задишки необхідно підняти головний кінець ліжка, щоб хворий зайняв положення на- півсидячи.У разі різкого зниження артеріального тиску головний кінець ліжка опускають до горизонтального рівня, а ножний кінець піднімають. Функціональні ліжка можуть бути обладнані приліжковими столиками, штативом для крапельниці, секціями для підкладного судна та сечоприймача.На ліжко кладуть матрац із наматрацником. Матрац має бути достатньої товщини, рівним без горбів і западин. Для тяжкохворих з нетриманням сечі та калу матрац на 2/3 довжини обшивають клейонкою, щоб запобігти його забрудненню. Зверху стелять чисте простирадло, краї якого підгортають під матрац так, щоб воно не збиралось у складки. У разі потреби тяжкохворим додатково підстеляють пелюшки або невеликі простирадла під поперекову ділянку і таз. Під голову хворого підкладають дві подушки у наволочках. Їх кладуть так, щоб нижня лежала рівно і дещо виступала з-під верхньої, а верхня опиралася об спинку ліжка. . За відсутності підголівника використовують матрац, ватяну ковдру або подушку. Для того, щоб хворий не зсувався вниз, на ліжко кладуть підпору для ніг, покривають її ковдрою та пелюшкою, щоб хворий міг опиратися ступнями ніг. У деяких випадках доцільніше під матрац на рівні колін покласти валик з ковдри, у такому разі хворий лежить із напівзігнутими ногами.Якщо необхідно надати підвищеного положення нижній кінцівці, то під гомілку підкладають подушку або шину Беллера, обшиту пелюшкою.У випадку, коли терміново необхідно збільшити кровопостачання головного мозку, доцільніше під ножний кінець звичайного ліжка підставити табурет або стілець.
1 2 3 4 5 6 7