1. Призначення та будова системи запалювання автомобіля ваз-2110…

Ім'я файлу: призначення та будова системи запалювання автомобіля ваз-2110 до
Розширення: doc
Розмір: 881кб.
Дата: 28.05.2022
скачати

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..	4
1. Призначення та будова системи запалювання автомобіля ВАЗ-2110…...	6
2. Основні несправності системи запалювання автомобіля ВАЗ-2110……	11
3. Технічне обслуговування та ремонт системи запалювання автомобіля ВАЗ-2110 …………………………………………………………	15
4. Техніка безпеки, охорона праці та протипожежні заходи ………………	17
Висновки………………………………………………………………………...	21
Список використаних джерел………………………………………………….	22

Вступ

Транспортні операції і процеси є не від'ємною складовою будь-якого виробництва і, в значній мірі, визначають його ефективність та собівартість виготовленої продукції. Збільшення виробництва супроводжується зростанням вимог до транспортних процесів і операцій та, відповідно, ставить жорсткі вимоги до роботи автотранспортних підприємств.

Зростаючі вимоги з боку основного виробництва до транспортних операцій та процесів можуть бути забезпечені лише за умов високого та стійкого рівня технічної готовності парку автомобілів. З метою створення нормальних умов експлуатації та забезпечення високопродуктивної і безперебійної роботи автомобільного транспорту необхідно володіти виробничо-технічною базою і стан, і розвиток якої повинен завжди відповідати чисельності та потреби рухомого складу. Технічний стан рухомого складу його надійність і робото здатність, а також регулярність і собівартість перевезень залежить не тільки від його конструктивних властивостей і виробничого виконання, але і від стану, організації роботи та оснащеності виробничо-технічної бази, до якої повинен входити комплекс підприємств різного призначення.

Значний ріст автомобільного парку нашої країни обумовлює збільшення об'єму робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобілів. В зв'язку з цим необхідно значно підвищувати продуктивність праці при проведенні всіх видів технічного обслуговування і ремонту автомобілів. На підприємствах автотранспорту широко використовуються методи діагностики технічного стану агрегатів автомобілів з використанням електронної апаратури. Діагностика дає можливість своєчасного виявити несправності агрегатів і систем автомобіля, що робить можливим вчасне усунення цих несправностей, до того як вони виявлять значні порушення в роботі автомобіля.

Своєчасне усунення несправностей в роботі агрегатів і систем автомобіля дає можливість попередити передумови виникнення аварійної ситуації, наслідком якої може бути дорожньо-транспортна пригода. Механізація робіт технічного обслуговування і ремонту автомобілів з використанням сучасного обладнання полегшує і пришвидшує технологічний процес, але при цьому від обслуговування персоналу вимагається добре засвоєння прийомів і навиків, знання будови автомобіля і вміння користуватися сучасними пристроями і інструментами, контрольно-вимірювальними приладами. У відновленні автомобільних деталей знаходить застосування найрізноманітніші технологічні методи – наплавна використання полімерних матеріалів. Для збільшення довговічності двигунів передбачається підвищення ефективності повітряних, паливних масляних фільтрів, наприклад, використання повно поточних фільтрів відцентрованої очистки масла для двигунів.

Для покращення умов праці водіїв вдосконалюється вентиляція, опалення і шумоізоляцію в автомобілі. Монтуються підсилювачі у привід зчеплення, гальм, рульового керування. Вводяться автоматизування процесу керування автомобілем. Останнім часом все частіше звертають увагу на економічну безпеку автомобілів. Згідно з програмою, яку у жовтні цього року затвердив уряд України, в нашій країні має остаточно припинитися реалізація етилового бензину, який містить тетраетиловинець. Споживачам такого опалення доведеться платити більше нормативні збори за забруднення повітря. Перспективний розвиток автомобілебудування передбачає випуск автомобілів, що працюють на нетрадиційних видах палива. До такого палива належать воднево-кисневі суміші. Також не менш важливим напрямком виробництва автомобілів є випуск транспортних засобів з електричним приводом. Також передбачається дизелізація парку вантажних автомобілів, збільшення списку спеціалізованих транспортних засобів.

1. Призначення та будова системи запалювання

автомобіля ВАЗ – 2110

Робоча суміш у циліндрах карбюраторного двигуна запалюється електричною іскрою, що пропускає між електродами свічки запалювання. Повітряний проміжок між електродами свічки має великий електричний опір, тому між ними треба створити високу напругу, щоб виник іскровий розряд. Іскрові розряди мають з'являтися при певному положенні поршнів та клапанів у циліндрах і чергуватися відповідно до встановленого порядку роботи двигуна. Ці вимоги забезпечуються системою запалювання рис.1, що складається з джерел струму (акумуляторна батарея та генератор), котушки запалювання 7, переривника 9, розподільника 11, конденсатора 10, свічок запалювання 13, вмикача (замка) запалювання 5, проводів високої 12 і низької 3 напруг.

Котушка запалювання слугує для струму низької напруги ( надходить від акумуляторної батареї або генератора) на струм високої напруги. Це підвищувальний трансформатор, первиною обмоткою якого проходить переривчастий струм низької напруги, а такий самий струм напруги виробляється у вторинній обмотці.

Коли в первинній обмотці проходить струм низької напруги, осердя намагнічується й навколо обох його обмоток створюється сильне магнітне поле. Після розмикання контактів переривника струм у первинній обмотці припиняється, створене ним магнітне поле зникає, перетинаючи витки вторинної обмотки, в якій наводиться ЕРС (електрорушійна сила) індукції. Значення цієї ЕРС пропорційне швидкості зміни магнітного потоку, що пронизує обмотки котушки. Завдяки великій кількості витків у вторинній обмотці й високій швидкості зникання магнітного поля на вторинній обмотці досягає 20…24 тис. В.

Водночас магнітні силові лінії перетинають витки первинної обмотки, в якій індуктується ЕРС самоіндукції до 300 В, а також осердя, в якому з'являються вихрові струми, що спричиняють його нагрівання. Для зменшення нагрівання осердя виконують з окремих тонких сталевих пластин, ізольованих одна від одної окалиною.

Рис.1. Схема системи запалювання

1 – акумуляторна батарея; 2 – стартер; 3 – провід низької напруги;

4 – амперметр; 5 – вмикач запалювання ( замок); 6 – додатковий резистор;

7 – котушка запалювання; 8 – вакуумний регулятор випередження запалювання;

9 – переривник; 10 – конденсатор; 11 – розподільник;

12 – провід високої напруги; 13 – свічка запалювання.
Коли двигун працює з малою частотою обертання колінчастого вала, тривалість перебування контактів переривника в замкненому стані більша, й струм у первинному колі встигає досягти свого максимуму. В результаті ввімкнений в це коло резистор нагрівається, його опір збільшується, загальний опір первинного кола зростає, а отже, сила струму в ньому зменшується, що знижує нагрівання котушки запалювання. Розподільник запалювання слугує для періодичного розмикання кола низької напруги та розподілу струму високої напруги по свічках запалювання відповідно до порядку роботи двигуна. Він складається з об'єднаних у спільному корпусі переривника струму низької напруги й розподільника струму високої напруги. На автомобілях ВАЗ-2110 установлено розподільник запалювання рис.2., що має вакуумний 4 й відцентрований регулятори. Опорну пластину 7 з рухомими тягарцями регулятора встановлено на шліцах верхнього кінця приводного валика під ротором 8. Останній прикріплено до пластин кулачка 16 переривника двома гвинтами. Контакти розташовано на рухомому диску. Для регулювання зазору між ними стояк із нерухомим контактом можна переміщувати за допомогою викрутки, яку встановлюють у спеціальний паз 20, після ослаблення двох гвинтів 19. Тяга 6 з'єднує вакуумний регулятор з рухомим диском переривника.

Рис.2. Розподільник запалювання автомобіля ВАЗ – 2110

1 – приводний валик; 2 – оливо відбивна муфта; 3 – фільц для мащення кулачка;

4 – вакуумний регулятор випередження запалювання; 5 – діафрагма;

6 – тяга вакуумного регулятора; 7 – опорна пластина відцентрового регулятора;

8 – ротор розподільника; 9 – бічний електрод і затискач; 10 – кришка розподільника; 11 – центральний затискач; 12 – струмоподавальний вуглик;

13 – резистор; 14 – розносна пластина ротора; 15 – тягарець відцентрового регулятора; 16 – кулачок; 17 – рухома пластина нерухомого контакту;

18 – рухомий диск переривника; 19 – стопорний гвинт; 20 – паз рухомої пластини; 21 – конденсатор;22 – корпус.

Потреба встановити в розподільнику прилади, які автоматично регулюють момент запалювання робочої суміші, пояснюється ось чим. Робоча суміш у циліндрах двигуна згоряє дуже швидко (протягом 1\500…1\1000с). Зі збільшенням частоти обертання колінчастого вала швидкість згоряння майже не змінюється, а середня швидкість руху поршня істотно зростає, й за час згоряння суміші поршень встигає набагато відійти від ВМТ. Тому згоряння суміші відбувається в більшому об'ємі, тиск газів на поршень зменшиться, й двигун не розвиватиме повної потужності. Це зумовлює необхідність зі збільшення частоти обертання колінчастого вала запалювати робочу суміш з випередженням (до підходу поршня у ВМТ) з таким розрахунком, щоб суміш повністю згоріла до моменту переходу поршня ВМТ ( при найменшому об'ємі), тобто робити запалювання більш раннім. Чим вища частота обертання колінчастого вала, тим більшим має бути випередження запалювання.

2. Діагностування основних несправностей системи запалювання

автомобіля ВАЗ – 2110

Основними несправностями системи запалювання є :

занадто пізнє або раннє запалювання;
перебої запалювання в одному чи кількох циліндрах;
повне припинення запалювання.

Пізнє запалювання характеризується втратою потужності й перегріванням двигуна, а раннє – втратою потужності та стуком у двигуні. Для усунення несправності слід перевірити й, якщо треба, відрегулювати момент запалювання за допомогою октан-коректора.

Перебої в одному циліндрі найчастіше спричиняються:

несправністю свічки запалювання;
псуванням ізоляції приводу високої напруги, приєднаного до свічки;
поганим контактом цього приводу в наконечнику свічки або в гнізді кришки розподільника.

Перебої в кількох циліндрах можуть виникати в наслідок:

псування ізоляції центрального приводу високої напруги;
погано його контакту в гнізді кришки розподільника або в затискачі котушки запалювання;
несправності конденсатора;
обгоряння контактів переривника, неправильного зазору між ними або періодично замикання рухомого контакту на масу через псування ізоляції, тріщини кришки розподільника та ротора.

До несправності свічки належать:

тріщини ізолятора;
обгоряння електродів або неправильний зазор між ними;
відкладання нагару на електродах.

Аби знайти несправну свічку, треба, запустивши двигун, на холостому ходу по черзі від'єднувати від свічок проводи високої напруги (знімати наконечники). Якщо при цьому перебої у двигуні збільшуються, то свічка, що перевіряється, справна, а якщо робота двигуна не змінюється, то свічка буде холоднішою, ніж решта.

Несправну свічку потрібно викрутити й після очищення електродів, нижньої частини ізолятора та корпусу промити бензином й обдути стисненим повітрям. Для очищення свічок краще використовувати спеціальний піскострумнний апарат. Зазор між електродами свічки перевіряють круглим щупом і в разі потреби регулюють, установлюючи його в межах 0,5…0,7 мм (для кожного двигуна встановлюється заводом – виготовлювачем) підгинанням бічного електрода. Часта причина перебоїв у циліндрах – окиснення й обгоряння контактів переривника, які в цьому разі чинять великий опір проходженню струму, внаслідок чого знижуються сила струму в первинній обмотці котушки запалювання та напругу у вторинному колі.

Якщо зазор між контактами переривника малий, час перебування контактів у розімкненому стані зменшується, й магнітне поле, яке створюється первинною обмоткою, не встигає повністю зникнути. Якщо зазор великий, навпаки, час перебування контактів у замкненому стані зменшується, і струм у первинному колі не встигає відновлюватися до максимального значення. В обох випадках у вторинній обмотці зменшується напруга й можуть виникати перебої в циліндрах, особливо зі збільшенням частоти обертання колінчастого вала. Обгорілі контакти переривника зачищають надфілем.

Для перевірки й регулювання зазору між контактами слід зняти кришку розподільника, повернути рукояткою колінчастий вал до повного розмикання контактів і щупом перевірити зазор, який має становити 0,35…0,45мм. На двигуні автомобіля Таврія Славута треба послабити два стопорних гвинти, встановити в паз й переміщати площадку з нерухомим контактом. Після регулювання затягнути гвинт.

Тріщини на кришці й роторі розподільника виявляють оглядом, несправні деталі замінюють новими. Повне припинення запалювання може бути спричинене несправностями в колі високої або низької напруги. Для виявлення несправності в колі низької напруги треба взяти контрольну лампу й приєднати один провід до корпусу автомобіля, а інший послідовно (при ввімкненому запалюванні та розімкнених контактах переривника) – до вмикача стартера, вхідного затискачів котушки запалювання й нарешті до затискача низької напруги переривника. Порушення контакту або обрив буде на тій ділянці кола, на початку якої лампа світиться, а в кінці – не світиться. Відсутність розжарювання лампи, приєднаної до вихідного затискача котушки запалювання або до затискача переривника, крім обриву кола на цій ділянці, може вказувати також на несправність ізоляції рухомого контакту (замикання контакту на масу). Тягарець рухомого контакту з несправною ізоляцією потрібно замінити.

Аби перевірити справність кола високої напруги (за умови,що коло низької напруги справне), треба зняти кришку розподільника, повернувши колінчастий вал, поставити контакти переривника на повне замикання й вийняти провід високої напруги з центрального затискача розподільника. Потім увімкнути запалювання, тримати кінець приводу на відстані 4…5мм від маси й пальцем розмикати контакти переривника. Якщо іскри на кінці приводу немає, то це свідчить про несправність у колі високої напруги або несправність конденсатора. Для остаточного виявлення причини треба замінити конденсатор явно справним і повторити перевірку; якщо іскри немає, то слід замінити котушку запалювання.

Справність конденсатора можна перевірити, від'єднавши його повід від затискача переривника, після чого, поставивши контакти переривника на повне замикання, ввімкнути запалювання й рукою розмикати контакти, між якими спостерігатиметься сильне іскріння. Після цього провід конденсатора знову приєднати до затискача й розмикати контакти. Якщо іскріння зменшиться, то конденсатор справний, у противному разі його слід замінити.

3. Технічне обслуговування та ремонт системи запалювання

автомобіля ВАЗ – 2110

Слід перевірити рівень палива в баку й у разі потреби – долити;

якщо автомобіль експлуатується на дорогах з великою запиленістю повітря;
очистити повітряний фільтр;
оглянути систему живлення, перевіривши, чи не підтікає паливо.

До контрольно-оглядових робіт належить перевірка:

стану автомобіля та його комплектності;
стану кузова, дзеркал заднього виду, номерних знаків, запорів капота й багажника;
дії контрольно-вимірювальних приладів, а також приладів освітлення й сигналізації, склоочисників, пристрою для обмивання вітрового скла;
герметичності системи охолодження, мащення, живлення, гідравлічного привода гальм, вільного ходу рульового колеса.

Через 4…5 тис. км пробігу автомобіля:

очистити прилади системи запалювання від пилу й бруду;
перевірити й закріпити проводи кіл низької та високої напруг.

Через 10 тис. км пробігу автомобіля:

зняти кришку розподільника, протерти її зсередини ганчіркою, змоченою бензином, а якщо буде виявлено замаслення, то протерти диск і контакти переривника;
змастити вісь рухомого контакту та фільц кулачка переривника оливою для двигуна;

Через 20 тис. км пробігу автомобіля:

на двигуні автомобіля залити дві-три краплі оливи для двигуна в отвір олив ниці, спочатку повернувши її кришку;
оглянути контакти переривника й у разі виявлення нерівностей та обгоряння зачистити їх надфілем і відрегулювати зазор між ними;
перевірити встановлення моменту запалювання, для чого зняти кришку розподільника, повернувши колінчастий вал, установити ротор у положення, коли його розносна пластина буде спрямована на затискач першого циліндра, приєднати контрольну лампу й повільно повертати колінчастий вал ( перед цим увімкнувши запалювання) до засвідчування лампи – цей момент установочні мітки мають збігатися;
в разі потреби встановлення запалювання повторити;
вивернути свічки, якщо є нагар, покласти їх у бензин або ацетон, через 20…25 хв. очистити нагар щіткою, промити й обдути стисненим повітрям, перевірити круглим щупом зазор між електродами й у разі потреби відрегулювати підгинанням бічного електрода.

Через 30 тис. км пробігу автомобіля свічки рекомендується замінити новими. Щоб запобігти зриванню різьби під час закручування, свічку слід установлювати в торцевий свічковий ключ, а потім уже разом із ключем – у свічковий отвір головки циліндрів і, легко повертаючи, рукою вкручувати свічку, доки вона не піде вільно по різьбі, після чого остаточно затягнути із застосуванням воротка.

4. Техніка безпеки, охорона праці та протипожежні заходи в АТП

У процесі трудової діяльності на працівників можуть впливати певні небезпечні фактори, а саме:

механічні;
хімічні;
біологічні;
психофізіологічні.

Аналізуючи умови праці в ремонтній майстерні необхідно усунути такі недоліки, а саме:

підвищений рівень шуму;
відсутність місцевої витяжної вентиляції біля заточних верстатів і на місцях зварювальника;
недостатню забезпеченість працівників спецодягом і засобами захисту.

Поряд із існуючими недоліками умов праці необхідно виділити, що при усуненні вище наведених чинників, умови праці визначити добрими. Побутові умови відповідають вимогам охорони праці. В майстерні є санітарно-побутова кімната, яка обладнана всім необхідним, для створення побутових умов, одним із недоліків є несвоєчасне забезпечення гарячою водою і забрудненість побутових приміщень.

Для зниження виробничого травматизму за останні роки в майстерні було підвищено рівень проведення таких заходів:

проведення своєчасних інструментів з питань охорони праці;
навчання та перевірка знань з охорони праці працівників;
забезпечення засобами індивідуального захисту;
проведення дня охорони праці в майстерні;
чітке дотримання і виконання вимог інструкції з охорони праці.

Основна мета охорони праці – попередження виробничого травматизму та професійних захворювань. Основними організаційними аспектами цієї мети є:

створення відповідних служб з охорони праці і забезпечення їх функціонування;
розроблення і реалізація комплексних заходів щодо охорони праці, впровадження прогресивних технологій;
усунення причин, що приводять до нещасних випадків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів;
дослідження умов праці, атестація робочих місць та їх відповідність нормативним актам;
розробка та затвердження положень інструкцій та інших нормативних документів про охорону праці;
постійний контроль за умовами проходження виробничого процесу та додержання, механізмів, пристроїв.

Правою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку", та їх інші закони України, Постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами, правилами улаштування електроустановок, нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи з сфери їх дій, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна безпека – можливість виникнення та розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Для успішного проведення протипожежної профілактики в господарствах важливо знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є:

необережне поводження з вогнем;
незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;
порушення режимів технологічних процесів;
несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;
невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Дуже часто пожежі на виробництві спричиненні необережним поводженням з вогнем. Під цим, як правило, розуміють паління в недозволених місцях та виконання так званих вогневих робіт. Вогненними вважають виробничі операції, пов'язані із використанням відритого вогню, іскроутворення та нагрівання деталей, устаткування, конструкції до температур, що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин.

Місце для проведення вогневих робіт можуть бути постійними і тимчасовими. Постійні місця визначаються наказом керівника підприємства, а тимчасові – письмовим дозволом керівника підрозділу. На розвиток пожежі у будівлях і спорудах значно впливає здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу, тобто їх вогнестійкість. Вогнестійкість – здатність будівельних елементів та конструкцій зберігати несучу здатність, а також чинити опір нагріванню до критичної температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню. Вогнестійкість конструкцій та елементів будівель характеризується межею вогнестійкості.

При проектуванні у будівництві промислових підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню шляхом:

поділу будівлі протипожежними перекриттями на пожежні відсіки;
поділу будівлі протипожежними перегородками на секції;
влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по конструкціях, по горючих матеріалах (гребені, бортики, козирки, пояси);
влаштування протипожежних дверей і воріт.

Висновок

Надійністю називається властивість автомобіля виконувати перевезення пасажирів, зберігаючи свої експлуатаційні показники (продуктивність, економічність, рентабельність) у межах, що відповідають заданим режимам і умовам експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання.

Надійність автомобіля зумовлюється безвідмовністю, довговічністю, збереженістю, ремонтопридатністю його частин.

Безвідмовність – це властивість автомобіля (його агрегатів, вузлів) зберігати працездатність протягом певного часу в заданих умовах експлуатації.

Довговічність – це властивість автомобіля (його частин) зберігати працездатність ( за встановленої системи технічного обслуговування й ремонтів) до настання граничного стану. Граничним станом називається стан автомобіля, коли його дальша експлуатація має бути припинена через несправності, що не можна усунути.

До показників довговічності автомобіля належать: середній термін служби (до капітального ремонту, списання); ресурс, тобто тривалість роботи від початку експлуатації ( або після капітального ремонту) до настання граничного стану.

Список використаних джерел

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. - К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.
Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ, 2005. - 30 с.
Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. - К.: Вища шк., 1994. - (У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. - 342 с; Кн. 2: Організація, планування і управління. - 383 с; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. - 599 с.
Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004.-492 с.

© Усі права захищені
написати до нас