Реферати, курсові, дисертації, дипломи

[ Подорож Джерома Горсея з Москви до Англії з дорученням від царя Івана Грозного ]

<div style="font-size:16px;text-align:justify;">
	 <a href="Життя" title="Життя"> Життя</a> Джерома Горсея, його поїздки до Росії і враження про неї, його пригоди там могли б послужити сюжетом для авантюрного роману або фільму. Наскільки мені відомо, цього до цих пір не зроблено. Його праці служать, головним чином, <a href="Джерела." title="Джерела.">джерелами</a> для вчених-істориків і суперечок між ними, але ж могли б ... Втім, судіть самі. Ось лише один з його пригод. У 1580 році <a href="Цар_Іван_Грозний" title="Цар Іван Грозний">цар Іван Грозний</a> відрядив Джерома Горсея до Англії з листами, в яких він просив англійців надіслати йому кораблі з порохом кулями та іншим озброєнням. Листи були заховані в потаємному дні дерев'яної фляги, наповненою горілкою. Горсею видали на дорогу коня і чотири сотні угорських золотих дукатів [Не зовсім ясно, про які <a href="Саме" title="Саме">саме</a> монетах йде <a href="Мова" title="Мова">мова</a>, тому що з XV століття в Європі будь-які золоті монети, рівні по вазі <a href="Золото" title="Золото">золотому</a> угорському дукату, так і стали називати - золотими угорськими дукатами, незалежно від місця їх карбування. - Прим. Ст. Буркотун.], Які зашили в різних частинах його одягу та взуття. Перед розставанням цар сказав йому: "Я не <a href="Стану" title="Стану">стану</a> <a href="Розповіді" title="Розповіді">розповідати</a> тобі секретні відомості, тому що ти повинен проходити країни, що воюють з нами. Якщо ти потрапиш до рук наших ворогів, вони можуть змусити тебе видати таємницю. Те, що потрібно передати королеві, моєї люб'язною сестрі, міститься у флязі, і, коли ти прибудеш у безпечне місце, її можна буде відкрити. Тепер і назавжди залишайся вірним і чесним, а моєю <a href="Нагороди" title="Нагороди">нагородою</a> будуть добро тобі і шана ". Горсей упав ниць, вклонився в ноги і відправився в далеку дорогу. У поїздці його спочатку супроводжував якийсь дворянин і двадцять слуг. Віз Горсея і його супроводжуючі прибули спочатку у <a href="Твер" title="Твер">Твер</a>, де їх чекали свіжі <a href="Коні" title="Коні">коні</a> і провізія. Таким же чином вони минули <a href="Новгород" title="Новгород">Новгород</a>, Псков і прибутку до <a href="Нейгауза" title="Нейгауза">Нейгауза</a> на кордоні з Лівонією, виконавши, за словами Горсея, шлях в шістсот миль за три дні. Якщо наш герой не бреше, то це була дуже пристойна швидкість, але якось не віриться. Тут супроводжують покинули Горсея, побоюючись ворогів, але попросили у нього який-небудь <a href="Знак" title="Знак">знак</a> про те, що вони доставили його на потрібне місце. Далі шлях Горсея лежав через землі, ворожі Росії, але ж він був англійцем і сподівався подолати всі труднощі. Горсей за допомогою годинникового потрапив до Петропавлівської фортеці, де його відвели до коменданта. Там нашого мандрівника обшукали, адже він прибув з ворожої території, і строго допитали, але Горсей заявив, що він радий вирватися з долини нещасть (тобто Московії) і додав до цієї заяви деяку суму грошей. Порадившись з іншими офіцерами, комендант вирішив відпустити Горсея зі світом далі, давши йому конвойного. Конвойний і охорона теж зажадали для себе грошей, але Горсей поклявся, що у нього більше нічого немає. Через три дні він добрався до острова Езель, що належав королю Данії. Там його схопили солдати-обшарпанці і доставили спочатку в Сонненбург, а потім і в головну фортецю краю Аренсбург. Комендант фортеці, старий, хворий і немічний чоловік, наказав заарештувати Горсея як шпигуна і замкнути його в брудному приміщенні, де було повно всяких комах та інших гадів, які повзали по столу і ліжка ув'язненого. Всюди була жахливий бруд, за статтю бродили півні і кури і викльовував щось смачне для себе, але Горсей звертав на все це мало уваги через <a href="Страх" title="Страх">страх</a> за свою долю. Через деякий час Горсея доставили до місцевого <a href="Губернатор" title="Губернатор">губернатора</a>, який був у великій милості у датського короля. <a href="Губернатор" title="Губернатор"> Губернатор</a>, сидячи в оточенні варти з алебардами й мечами, допитав Горсея. Хоч Горсей і був підданим королеви Єлизавети, що складалася в дуже дружніх стосунках з Данією, це йому мало допомогло, оскільки він прибув з ворожій території. Горсея знову замкнули в тому ж приміщенні, але тут йому посміхнулася удача. Комендант фортеці Йоганн Укскюль з листів своєї дочки, яка перебувала в полоні в Москві, пізнав у Горсею <a href="Того" title="Того">того</a> англійського джентльмена, який добре до неї там ставився. <a href="Він" title="Він"> Він</a> послав за Горсеем свого сина, який і привів його до коменданта. Комендант ще раз уточнив ім'я свого бранця, а потім між ними відбувся наступний діалог. Комендант: "Я отримував різні листи від моїх друзів і одне з них - від моєї улюбленої дочки, взятої в полон царем Московії. Вона пише про ту <a href="Християнство" title="Християнство">християнської</a> дружбу і розташуванні, яку знайшла в одному з англійських джентльменів, називає Ваше ім'я і каже, що він є посланником королеви Англії при дворі царя ". Горсей: "Не кличуть Вашу дочка Маделін ван Укселл (так на англійський лад переробив прізвище коменданта Горсей)?" Комендант: "Так, так, пане". Горсей: "Я той, про кого вона пише. Я добре її знаю і залишив у доброму здоров'ї при від'їзді десять днів тому". Комендант: "О, сер! Це моя дорога і улюблена дочка, яку я ніяк не можу викупити, хоча його величність, король Данії, писав спеціально про неї". Комендант з сином обійняли Горсея і розплакалися від такої несподіваної зустрічі. Комендант продовжував: "Ангел Божий послав мені Вас, і, хоча Ви з'явилися тут, не зустрівши належного <a href="Управління" title="Управління">управління</a>, я зумію довести Вам мою вдячність і дружбу за Ваше добро до мене і моїм близьким. Цей острів дізнається про Ваше гідному імені і добрій справі, Ви можете наказувати мені все, що хочете ". Положення Горсея у фортеці відразу ж різко змінилося. Його перевели в хороше приміщення, а дещо пізніше <a href="Губернатор" title="Губернатор">губернатор</a> дав в його честь святковий обід. Потім <a href="Губернатор" title="Губернатор">губернатор</a> забезпечив Горсея супровідними листами від свого імені і видав різні пропуску, а комендант подарував йому німецькі годинник і доручив своєму синові і кільком слугам супроводжувати його. При прощанні він попросив Горсея проявляти і надалі турботу про його дочку, але у своїх записках, наш герой більше не згадує про цю жінку, мимоволі яка врятувала йому <a href="Життя" title="Життя">життя</a>. Не могло таке <a href="Подорож" title="Подорож">подорож</a> обійтися і без казусів. У Лівонії Горсея упізнав знайомий канонік, який здивувався його скромної почту. Він розповів супроводжували Горсея про його сучасне становище в Москві, що сильно налякало Горсея, так як це могло б сильно зашкодити йому, але все обійшлося. Свою секретну флягу Горсей вдень носив на поясі під <a href="Корсет" title="Корсет">корсетом</a>, а <a href="Вночі" title="Вночі">вночі</a> вона служила йому подушкою. Та і <a href="Гроші" title="Гроші">гроші</a> у нього ще були. Уявляєте, людини мінімум два рази обшукували військові й охоронці, але не тільки не чіпали, або не <a href="Знайшли" title="Знайшли">знайшли</a>, флягу з горілкою, але і не виявили більшу частину його грошей! З подальших неприємностей Горсея слід відзначити грубе поводження з ним короля Магнуса, який вів себе так через те, що англієць не міг пити так, як король. [Магнус, датський герцог і брат короля Фредеріка II, в 1569 році уклав союз з Іваном Грозним про створення Лівонського королівства, королем якого він і став. <a href="Іван_Грозний" title="Іван Грозний">Іван Грозний</a> видав за нього дочку князя Старицького Марію, свою племінницю, і дав пристойне утримання. - Прим. Ст. Буркотун.] Горсей продовжив свій шлях через Курляндію, Кенігсберг, Данциг, Померанію і Мекленбург прибув в імперський <a href="Місто" title="Місто">місто</a> Любек, де його знали за колишніми торгових справах і добре зустріли. Тут бургомістр міста та місцеве купецтво щедро обдарували Горсея за його послуги в справі звільнення багатьох співгромадян з московського полону. Бургомістр щодня надсилав Горсею м'ясо, рибу і <a href="Вино" title="Вино">вино</a> всіх сортів, а представники купецтва піднесли йому прекрасний срібний посудину з позолотою і кришкою, наповнений рейхсталерамі і золотими угорськими дукатами. Горсей повернув гроші купцям, а собі залишив тільки судину. Тоді в міську книгу Любека занесли ім'я та місце народження нашого славного героя, щоб нащадки могли прочитати <a href="Про_Це" title="Про Це">про це</a> і пам'ятати про заслуги Горсея перед містом і його жителями. Трохи пізніше, вже з Гамбурга, де його теж дуже тепло і щедро прийняв Свою, Горсей прибув, нарешті, в Англію. На батьківщині він вже зміг отримати свої цінні листи з фляги, просушити і посипала їх, щоб позбавити від запаху горілки. Корольова, коли Горсей вручав їй листи від російського царя, проте вловила неприємний запах, так що Горсею довелося <a href="Розповіді" title="Розповіді">розповісти</a> про спосіб доставки цих послань, що доставило королеві кілька приємних хвилин і потішило її. За протекцією лорда-скарбника і сера Френсіса Уолсінгема Герсей був удостоєний <a href="Прийому" title="Прийому">прийому</a> у королеви і мав з нею кілька розмов. Королева наказала зарахувати Горсея до числа своїх охоронців, подарувала свій <a href="Портрет" title="Портрет">портрет</a> і удостоїла поцілувати її руку. Московська торгівельна компанія теж влаштувала Горсею хороший прийом і дарувала йому подарунки. Королева Єлизавета вирішила задовольнити прохання російського царя про надсилання необхідних припасів, але веліла Горсею тримати все в секреті. Незабаром тринадцять кораблів з вантажем відбули до Росії. Близько мису Нордкап англійцям довелося відбити напад датського флоту, але всі кораблі без втрат прибутку в бухту Святого Миколая. Горсей негайно відправився в Олександрівську слободу і особисто вручив Івану Грозному листа від королеви Єлизавети та її секретні доручення. Цар був задоволений успішним результатом місії Горсея, його швидкістю і діловитістю, і призначив йому зміст, пообіцявши велику милість в Москві. Всі привезені вантажі: <a href="Мідь" title="Мідь">мідь</a>, <a href="Свинець" title="Свинець">свинець</a>, порох, сірку, селітру та інше, - були взяті царем в скарбницю, а з англійцями цар розплатився дзвінкою монетою. Так закінчилося це подорож Горсея. 
	</div>

Будь ласка, не зберігайте тестовий текст.
Ваш ip: 3.144.250.223 буде збережений.

категорії
за типом
за алфавітом
завантажені