МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
Державні освітні установи
ВИЩОЇ ОСВІТИ
«БРАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І
УПРАВЛІННЯ Контрольна робота З дисципліни:
«Виробничий менеджмент» На тему:
«Використання мережного планування та управління
у виробничому менеджменті » Роботу виконав
Перевірив
Братськ
2007
Варіант № 23 Завдання Побудувати сітковий графік виконання робіт з технологічної підготовки виробництва за даними
таблиці 1.
Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 1 - Вихідні дані
№ роботи
| Код роботи
| Тривалість робіт, дні
|
1
| 1-3
| 50
|
2
| 1-2
| 36
|
3
| 1-4
| 16
|
4
| 1-5
| 32
|
5
| 2-6
| 40
|
6
| 3-9
| 28
|
7
| 3-10
| 7
|
8
| 4-8
| 26
|
9
| 4-11
| 5
|
10
| 5-15
| 24
|
11
| 6-7
| 36
|
12
| 7-12
| 18
|
13
| 8-11
| 28
|
14
| 9-10
| 34
|
15
| 10-13
| 55
|
16
| 11-14
| 53
|
17
| 12-16
| 21
|
18
| 12-13
| 0
|
19
| 12-14
| 0
|
20
| 13-16
| 54
|
21
| 14-16
| 38
|
22
| 15-16
| 27
|
23
| 16-17
| 31
|
1. Розрахувати вихідну мережеву модель:
- Табличним методом за параметрами робіт;
- Графічним методом за параметрами робіт.
2. Провести оптимізацію з трудових
ресурсів вихідної мережевої моделі. Кількість виконавців
для всіх робіт.
3. Розрахувати мережеву модель і провести оптимізацію за часом на комп'ютері. Кількість виконавців
для всіх робіт.
Варіант № 23 Рішення Для організації розробки велике поширення отримав метод мережевого
планування і управління.
Мережева модель дозволяє описати вузлові події
процесу виробництва і зв'язку між ними,
характеризує внутрішню структуру процесу виробництва. Елементами
мережі є
роботи (дослідницькі, експериментальні, конструкторські, виробничі, збутові тощо). Мережева модель розбивається на окремі чітко визначені роботи і відображає логічний взаємозв'язок і параметри всіх робіт і подій розробки.
Планування робіт з застосуванням мережевого методу здійснюється в такій послідовності:
1) складання переліку всіх робіт,
2) визначення тривалості робіт,
3) складання мережного графіка,
4)
розрахунок основних параметрів мережного графіка,
5) визначення критичного шляху,
6) аналіз мережевого графіка і його оптимізація.
Для розрахунку основних часових параметрів мережного графіка використовують такі формули для розрахунку:
i - номер аналізованого події;
j - номер події, наступного за подією
i; k - номер подальших робіт;
z - номер робіт, що передують події
i. Ранній початок події - це мінімально можливий термін, необхідний для виконання всіх робіт, що передують даній події. Розрахунок ранніх строків настання подій ведуть в порядку - від початкового події проекту (з номером 0) до завершального. При розрахунку приймають, що ранній термін настання початкового події дорівнює 0. Для визначення раннього терміну настання
i-го події користуються правилом,
математично записуваних так:
, Де
- Ранній термін настання аналізованого події, дні;
- Максимальна тривалість роботи, що з'єднує
j-е попереднє
подія з аналізованим, дні.
Таким чином, ранній термін настання
i-го події - є максимально можлива сума із сум ранніх строків настання попередніх подій і тривалостей робіт з'єднують попередні події з аналізованим. Для розрахунку раннього закінчення терміну настання
i-го події користуються правилом, математично записуваних так:
, Де
- Ранній термін закінчення
j-го подальшого події, дні;
- Ранній термін настання аналізованого події, дні
- Тривалість роботи, що з'єднує
j-е наступне подія з аналізованим, дні.
Пізній термін закінчення роботи збігаються з пізнім
терміном настання її кінцевого події, а пізній термін початку роботи менше на величину тривалості цієї роботи:
, Де
- Пізній термін закінчення роботи, яка з
i-го події та що входить в
j-е подія, дні;
- Критичний шлях роботи, дні;
- Максимальний час тривалості попередньої роботи, дні.
Пізній термін настання завершального події збігається з його раннім терміном настання:
, Де
- Пізній термін початку роботи, яка з
i-го події та що входить в
j-е подія, дні;
- Пізній термін закінчення даної роботи, дні;
- Тривалість цієї роботи, дні.
Знаючи ранні та пізні
терміни подій, можна визначити резерв часу події. Резерв часу події показує наскільки можна відстрочити настання події в порівнянні з його раннім терміном настання без зміни загальної тривалості всього проекту.
Повний резерв часу деякої роботи - це максимальний час, на яке можна відстрочити її початок або збільшити тривалість, не змінюючи терміну настання завершального події мережного графіка:
, Де -
повний резерв часу роботи, яка з i-го події та що входить в
j-е подія, дні;
- Ранній термін настання аналізованого події, дні;
- Ранній термін закінчення
j-го подальшого події, дні;
- Пізній термін початку роботи, яка з
i-го події та що входить в
j-е подія, дні;
- Пізній термін закінчення даної роботи, дні.
Вільний резерв часу події - максимальний час, на яке можна відстрочити її початок або збільшити її тривалість за умови, що всі події настають у свої ранні терміни:
, Де
- Вільний резерв часу роботи, яка з i-го події та що входить в
j-е подія, дні;
- Ранній термін настання подальшого події, дні;
- Ранній термін закінчення
j-го подальшого події, дні.
Тимчасові параметри мережного графіка зведені в таблицю 2.
Таблиця SEQ Таблиця \ * ARABIC 2 - Табличний розрахунок мережного графіка
Позначення
| Тривалість робіт, дні (t ij)
| Раннє
| Пізніше
| Повний резерв часу (R П)
| Вільний резерв часу (R П)
|
№ п / п
| кодове
| початок (Т РН)
| закінчення (Т РО)
| закінчення (Т ПО)
| початок (Т ПН)
|
i
| j
|
1
| 1
| 2
| 36
| 0
| 36
| 73
| 40
| 37
| 0
|
2
| 1
| 3
| 50
| 0
| 50
| 50
| 0
| 0
| 0
|
3
| 1
| 4
| 16
| 0
| 16
| 76
| 60
| 60
| 0
|
4
| 1
| 5
| 32
| 0
| 32
| 170
| 138
| 138
| 0
|
5
| 2
| 6
| 40
| 36
| 76
| 113
| 73
| 37
| 0
|
6
| 3
| 9
| 28
| 50
| 78
| 78
| 50
| 0
| 0
|
7
| 3
| 10
| 7
| 50
| 57
| 112
| 105
| 55
| 55
|
8
| 4
| 8
| 26
| 16
| 42
| 102
| 76
| 60
| 0
|
9
| 4
| 11
| 5
| 16
| 21
| 130
| 125
| 109
| 49
|
10
| 5
| 15
| 24
| 32
| 56
| 194
| 170
| 138
| 0
|
11
| 6
| 7
| 36
| 76
| 112
| 149
| 113
| 37
| 0
|
12
| 7
| 12
| 18
| 112
| 130
| 167
| 149
| 37
| 0
|
13
| 8
| 11
| 28
| 42
| 70
| 130
| 102
| 60
| 0
|
14
| 9
| 10
| 34
| 78
| 112
| 112
| 78
| 0
| 0
|
15
| 10
| 13
| 55
| 112
| 167
| 167
| 112
| 0
| 0
|
16
| 11
| 14
| 53
| 70
| 123
| 183
| 130
| 60
| 7
|
17
| 12
| 13
| 0
| 130
| 130
| 167
| 167
| 37
| 37
|
18
| 12
| 14
| 0
| 130
| 130
| 183
| 183
| 53
| 0
|
19
| 12
| 16
| 21
| 130
| 151
| 221
| 200
| 70
| 70
|
20
| 13
| 16
| 54
| 167
| 221
| 221
| 167
| 0
| 0
|
21
| 14
| 16
| 38
| 130
| 168
| 221
| 183
| 53
| 53
|
22
| 15
| 16
| 27
| 56
| 83
| 221
| 194
| 138
| 138
|
23
| 16
| 17
| 31
| 221
| 252
| 252
| 221
| 0
| 0
|
За даними таблиці 2 можна визначити критичний шлях, тобто шлях від початкового до завершального події, що має максимальну тривалість.
Критичний шлях проходить через події:
1-3-9-10-13-16-17; t кр. = 252 дня;
n од. до opt = 30 чоловік.
Роботи та події на критичному шляху не мають резервів часу.
Після розрахунку мережевої моделі переходять до її оптимізації (приведення моделі у відповідність з виділеними ресурсами і заданими термінами виконання).
Оптимізувати мережеву модель можна за часом і по трудових ресурсах.
Мета оптимізації за часом - скоротити критичного шляху; мета оптимізації з трудових ресурсів - вирівняти завантаження виконавців і скоротити загальну чисельність зайнятих.
Оптимізація за часом проводиться, якщо тривалість критичного шляху перевищує встановлений термін (
).
Способи оптимізації за часом:
1. Шляхом зміни топології мережевої моделі, тобто поділ будь-якої роботи критичного шляху на кілька паралельно виконуваних робіт (якщо це можливо технологічно);
2. Шляхом перерозподілу частини виконавців з некритичних робіт, тобто які мають вільний резерв, на роботи критичного шляху, що виконуються паралельно з першими працівниками тих же спеціальностей. У результаті такого перерозподілу тривалість друге (критичних) робіт зменшується, а перших (некритичних) - збільшується.
При оптимізації з трудових ресурсів:
1. Будують
календарний графік робіт і епюру трудових ресурсів, тобто графік руху виконавців в одних осях координат;
2.
Календарний графік робіт представляють у вигляді відрізків прямих паралельних осі
х; 3. Нижче суміщений по осі
у будують графік руху робочої сили шляхом підсумовування числа співробітників по вертикалі для кожного дня виконання робіт;
4. Якщо епюра трудових ресурсів виходить резкопеременной, отже, мережеву модель можна піддати оптимізації наступними способами:
· За умови, що
R c ≥
t i - j, пересуваємо роботу в необхідне місце в межах вільного резерву, співвідносячи з епюр трудових ресурсів, представленої нижче;
· За умови, що
R c ≤
t i - j, то здійснюється перерахунок параметрів і, виходячи з постійності трудовитрат і використання наявного вільного резерву, визначають нове зменшена кількість виконавців;
· (Приватний
випадок 4.1) використання вільного резерву часу останньої роботи будь-якого повного шляху для всіх робіт цього шляху (дотримуючись черговість).
Таким чином,
n од. після opt = 26 чоловік.
Висновок Цілі проведення оптимізації (приведення мережевої моделі у відповідність з виділеними ресурсами і заданими термінами управління) - це скорочення критичного шляху виконання робіт і вирівнювання завантаження виконавців і скорочення їх загальної кількості. У результаті проведення оптимізації за часом, виконаної на ЕОМ, критичний шлях скоротився з 252 днів до 199 днів, а результатом проведення оптимізації з трудових ресурсів, виконаної графічним методом, стало вирівнювання навантаження і загальне зменшення чисельності зайнятих у виробництві з 30 осіб до 26 осіб. Але можливе й подальше скорочення часу виконання і кількості виконавців шляхом впровадження у
виробництво сучасних високих технологій у ті технологічні операції, які це допускають. У результаті час на ці операції може скоротитися в кілька разів, а кількість виконавців - на кілька людей, якщо не можна буде взагалі відмовитися від їхньої участі. Все це, звичайно, залежить від політики керівництва і грамотного управління виробничим процесом.