[ Навігаційний проект переходу судна типу Орель за маршрутом порт Новоросійськ порт Трапані ] | -0,8 | 330 | -1,5 | |
165 | -0,8 | 345 | -1,4 | |
180 | -0,8 | 360 | 0,0 |
Коефіцієнти:
А = +0,3 о, В = +0,3 о, С = +0,4 о, D = +0,35 о, Е = +0,67 о.
Таблиця 1.5 - Радіо девіація радіопеленгатора "Рибка - М"
Орку про | f про | Орку про | f про |
0 | -0,8 | 180 | -0,6 |
10 | -0,2 | 190 | 0,0 |
20 | +0,2 | 200 | +0,1 |
30 | +0,4 | 210 | +0,6 |
40 | +0,7 | 220 | +0,8 |
50 | +0,8 | 230 | +0,6 |
60 | +0,6 | 240 | +0,5 |
70 | +0,3 | 250 | +0,4 |
80 | +0,1 | 260 | 0,0 |
90 | -0,2 | 270 | -0,5 |
100 | -0,6 | 280 | -0,8 |
110 | -0,8 | 290 | -1,0 |
120 | -1,0 | 300 | -1,1 |
130 | -1,1 | 310 | -1,2 |
140 | -1,1 | 320 | -1,2 |
150 | -1,0 | 330 | -1,0 |
160 | -0,4 | 340 | -0,9 |
170 | -0,5 | 350 | -0,7 |
180 | -0,6 | 360 | -0,8 |
Коефіцієнти:
A = +0,4 º D = +0,9 º E = +2,3 º B = +1,0 º C = - 0,9 º λ = 410 кГц
Н = 21,0 м
В = 14,8 м
108,4 м
Малюнок 1.3 - План-схема судна типу "Оріль".
РЛС "Донець - 2" РЛС "Міус"
Малюнок 1.4 - Схема тіньових секторів і мертвих зон РЛС
Попередня підготовка
Підбір карт, керівництв і посібників для плавання за маршрутом переходу.
Карти підбираються за відкоригованого каталогу карт і книг наступним чином:
в будь-якій частині каталогу по аркушу "Нарізки частин каталогу", який розміщено на початку книги, визначає потрібна частина каталогу;
у вибраній частині каталогу по збірному листу збірних аркушів карт, поміщених на початку розділу "Карти", виписуються номери збірних аркушів майбутнього району плавання;
в тому ж розділі "Карти" за виписаними збірним листам, підбираються і виписуються номери необхідних карт по майбутніх маршрутом плавання; першими виписуються номери генеральних карт, на яких розташовані пункти відходу і приходу, а потім номери планів, приватних і шляхових карт;
Для підбору лоцій і інших посібників для плавання користуються розділом "Книги" каталогу карт і книг. Межі лоцій, опис вогнів і знаків і інших посібників вказані на відповідних збірних аркушах в розділі "Книги", а цифри на цих аркушах позначають номери видань.
Підбір карт, керівництв і посібників для плавання за маршрутом переходу
а) Карти
Табл. № 1.1.1
№ | Адміралтейський номер карти | Заголовок (назва) карти | Масштаб Рік видання | Дата судновий коректури |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
А. Генеральні карти | ||||
1 | 30102 | Чорне та Егейське моря | 1: 2000000 1969 | 02.12.2006 |
2 | 30104 | Середня частина Середземного моря | 1: 2000000 1971 | 02.12.2006 |
3 | 31009 | Східна частина Чорного моря | 1: 750000 1981 | 02.12.2006 |
4 | 31008 | Західна частина Середземного моря | 1: 750000 1980 | 02.12.2006 |
5 | 30302 | Егейське і Мармурове моря | 1: 1000000 1978 | 02.12.2006 |
6 | 30305 | Іонічне море | 1: 1000000 1976 | 02.12.2006 |
7 | 30399 | Тірренське море | 1: 1000000 1976 | 02.12.2006 |
8 | 31011 | Від Севастополя до Новоросійська | 1: 500000 1975 | 02.12.2006 |
9 | 31010 | Від Севастополя до Констанци | 1: 500000 1975 | 02.12.2006 |
10 | 31014 | Від порту Констанца до порту Амасра | 1: 500000 1980 | 02.12.2006 |
11 | 31016 | Північна частина Егейського моря | 1: 500000 1977 | 02.12.2006 |
12 | 31017 | Південна частина Егейського моря | 1: 500000 1980 | 02.12.2006 |
13 | 31029 | Східна частина Іонічного моря | 1: 500000 1979 | 02.12.2006 |
14 | 31028 | Західна частина Іонічного моря | 1: 500000 1980 | 02.12.2006 |
15 | 31033 | Східна частина Тірренського моря | 1: 500000 1979 | 02.12.2006 |
Б. Шляхові і приватні карти і плани | ||||
16 | 38172 | Порт Новоросійськ | 1: 10000 1983 | 02.12.2006 |
17 | 35157 | Новоросійська бухта | 1: 25000 1984 | 02.12.2006 |
18 | 35156 | Підходи до Новоросійська і Геленджик | 1: 50000 1984 | 02.12.2006 |
19 | 32106 | Від Анапи до Туапсе | 1: 200000 1976 | 02.12.2006 |
20 | 32105 | Від Феодосії до Анапи | 1: 200000 1983 | 02.12.2006 |
21 | 32104 | Від Севастополя до Феодосії | 1: 200000 1979 | 02.12.2006 |
22 | 32102 | Каркінітська затока | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
23 | 32101 | Від мису Тарханкут до Одеси | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
24 | 32100 | Від Одеси до Сулінського гирла | 1: 200000 1982 | 02.12.2006 |
25 | 32117 | Від Георгіївського гирла до мису Каліакра | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
26 | 32116 | Від мису Мічурін до бухти Мічурін | 1: 200000 1981 | 02.12.2006 |
27 | 32115 | Від бухти Мічурін до мису Шіле | 1: 200000 1971 | 02.12.2006 |
28 | 34113 | Від порту Інеболу до порту Зонгулдак | 1: 200000 1968 | 02.12.2006 |
29 | 36127 | Підходи до протоки Босфор | 1: 50000 1982 | 02.12.2006 |
30 | 36129 | Протока Босфор | 1: 25000 1982 | 02.12.2006 |
31 | 35201 | Підходи до протоки Босфор | 1: 50000 1982 | 02.12.2006 |
32 | 32200 | Мармурове море | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
33 | 33201 | Мармурове море. Східна частина | 1: 100000 1978 | 02.12.2006 |
34 | 33202 | Мармурове море. Середня частина | 1: 100000 1979 | 02.12.2006 |
35 | 33203 | Мармурове море. Західна чать | 1: 100000 1978 | 02.12.2006 |
36 | 32201 | Від порту Александрополіс до острова Лесбос з протокою Дарданели | 1: 200000 1972 | 02.12.2006 |
37 | 33204 | Протоку Дарданелли | 1: 100000 1875 | 02.12.2006 |
38 | 35212 | Центральна частина протоки Дарданелли | 1: 50000 1974 | 02.12.2006 |
39 | 35213 | Південна частина протоки Дарданелли | 1: 50000 1973 | 02.12.2006 |
40 | 32202 | Від протоки Дарданелли до острова Скірос | 1: 200000 1982 | 02.12.2006 |
41 | 33205 | Підходи до протоки Дарданелли | 1: 100000 1982 | 02.12.2006 |
42 | 32202 | Від протоки Дарданелли до острова Скірос | 200000 1982 | 02.12.2006 |
43 | 32206 | Від острова Скірос до острова гикав | 1: 200000 1976 | 02.12.2006 |
44 | 32210 | Від протоки Кафірефс (Доро) до затоки Арголікос | 200000 1977 | 02.12.2006 |
45 | 33241 | Протока Кафірефс (Доро) | 100000 1968 | 02.12.2006 |
46 | 33228 | Протоки Кеос, Китнос і Серіфос | 100000 1968 | 02.12.2006 |
47 | 32215 | Від затоки Арголікос до острова Крит | 200000 1978 | 02.12.2006 |
48 | 33239 | Від острова Кітіра до острова Белопуло (Парапола) | 100000 1978 | 02.12.2006 |
49 | 33238 | Затока Лаконікос з підходами | 100000 1974 | 02.12.2006 |
50 | 32214 | Від острова Андікітіра до острова Сапьендза | 200000 1978 | 02.12.2006 |
51 | 32213 | Від острова Сапьендза до острова Закінф | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
52 | 32212 | Від острова Закінф до острова Лефакс | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
53 | 32211 | Від острова Лефакс до мису Кефалі | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
54 | 32300 | Протока Отранто | 1: 200000 1980 | 02.12.2006 |
55 | 32311 | Затока Таранто | 1: 200000 1980 | 02.12.2006 |
56 | 32312 | Від мису Аліче до мису Спартівенто | 1: 200000 1980 | 02.12.2006 |
57 | 32313 | Від Мессинского протоки до порту Сіракузи | 1: 200000 1981 | 02.12.2006 |
58 | 33338 | Мессинську протоку | 1: 100000 1980 | 02.12.2006 |
59 | 35358 | Сівши. Частина Мессинского протоки | 1: 30000 1982 | 02.12.2006 |
60 | 32320 | Ліпарські острова з мессінськім протокою | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
61 | 32319 | Від мису Сан-Віто до мису Орландо | 1: 200000 1978 | 02.12.2006 |
62 | 32318 | 1: 200000 1983 | 02.12.2006 | |
63 | 38369 | Порт Трапані | 1: 50000 1972 | 02.12.2006 |
В. Довідкові карти | |||
31016-LC | Північна частина Егейського моря 7990-X; 7990-Y; 7990-Z; | 500 000 | 1977 |
31017-LC | Південна частина Егейського моря 7990-X; 7990-Y; 7990-Z; | 500 000 | 1980 |
31023-LC | Від о. Кріт до затоки Анталья 7990-X; 7990-Y; 7990-Z; | 500 000 | 1979 |
+31029-LC | Від мису Калеарди до порту Бейрут 7990-X; 7990-Y; 7990-Z; | 500 000 | 1983 |
+31028-LC | Західна частина Іонічного моря 7990-X; 7990-Y; 7990-Z; | 500 000 | 1983 |
Тридцять одна тисяча тридцять три-LC | Східна частина Тірренського моря 7990-X; 7990-Y; 7990-Z; | 500 000 | 1983 |
Тридцять одна тисяча тридцять-чотири-LC | Від о. Сардинія до о. Сіцилія 7990-X; 7990-Y; 7990-Z; | 500 000 | 1983 |
Допоміжні карти | |||
90199 | Номограма для визначення початкового курсу при плаванні по ДБК | ||
91012 | Карти для прокладки ДБК | 1962 | |
90080 | Карта часових поясів світу | 50 000 000 | 1983 |
90102-Н-Z.4л. | Карта світу. Горизонтальна (H) І вертикальна (Z) складові напруженості геомагнітного поля епохи ... 1975р. (Карта елементів земного магнетизму). | 20000000 | 1978 |
90404 | Широтної пояс 34 º 40 '- 35 º 59' | 200 000 | |
90405 | Широтної пояс 35 º 47 '- 37 º 05' | 200 000 | |
90406 | Широтної пояс 36 º 53 '- 38 º 10' | 200 000 | |
90407 | Широтної пояс 37 º 58 '- 39 º 13' | 200 000 | |
90408 | Широтної пояс 39 º 00 '- 40 º 14' | 200 000 | |
90409 | Широтної пояс 40 º 03 '- 41 º 16' | 200 000 | |
90410 | Широтної пояс 41 º 05 '- 42 º 17' | 200 000 | |
90411 | Широтної пояс 42 º 06 '- 43 º 17' | 200 000 | |
90412 | Широтної пояс 43 º 07 '- 44 º 17' | 200 000 |
Таблиця № 1.1.2 - Керівництва та посібники
Адміралтейський № | Найменування посібники | Дата судновий коректури | Примітки |
1 | 2 | 3 | 4 |
а) Керівництва для плавання | |||
1244 | Лоція Чорного моря | 02.12.2006 | Лоції з додат-не-нями |
1245 | Лоція Мармурового моря і проток Босфор і Дарданелли | 02.12.2006 | |
1247 | Лоція Егейського моря | 02.12.2006 | |
1248 | Лоція Іонічного моря | 02.12.2006 | |
1250 | Лоція Тірренського моря | 02.12.2006 |
2217 | Вогні і знаки Чорного та Азовського морів | 02.12.2006 | |
2219 | Вогні Середземного моря Частина-1 | 02.12.2006 | |
2220 | Вогні Середземного моря Частина-2 | 02.12.2006 | |
NP-78 | Адміралтейський список Вогнів і туманних сигналів. Частина-Е | 02.12.2006 |
3203 | Радіотехнічні засоби навігаційного обладнання (РТС АЛЕ) Чорного і Середземного морів | 02.12.2006 |
3003 | Радіотехнічні засоби навігаційного обладнання. Європейська частина (РТС ПЗ) | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3004 - ДСП | Розклад передач навігаційних та гідрометеорологічних повідомлень для мореплавців радіостанціями СРСР | 02.12.2006 | 1982 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3005-ДСП | Розклад передач навігаційних та гідрометеорологічних повідомлень для мореплавців радіостанціями Північного льодовитого і Атлантичного океанів | 02.12.2006 | 1980 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3008 | Розклад факсимільних гідрометеорологічних зведень | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4228 | Рекомендації при плаванні в протоках Босфор і Дарданелли | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9017 | МППЗС-72 | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9016 | МСС | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9052 | Збірник договорів і законодавчих актів іноземних держав з питань мореплавання, Том-2 | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9029 | Керівництва МАМС | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
б) Довідкові посібники | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7202 | Каталог карт та книг. Частина-3 | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9024 | Умовні знаки морських карт і карт ВВП | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6003 | Таблиці припливів на 2006 р. Том-3 | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6237 | Атлас поверхневих течій Чорного моря | 02.12.2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6238 | Атлас поверхневих течій Середземного моря
Перед виходом у рейс на судні перевіряється наявність основної штурманської документації згідно з вимогами РШСУ-98, до них відносяться: судновий журнал; реєстр суднових журналів; формуляри, технічні паспорти та і / е на суднові ТСН; журнал поправок хронометра; журнал поправок компаса; журнал замірів води в льялах і танках; таблиця радіодевіаціі; таблиця поправок лага; схеми тіньових секторів і метрових зон РЛС; інформація про маневрених характеристик судна; каталоги карт і книг; підшивки повідомлень мореплавцям і коректурних калік; журнали приспів, НАВАРЕА, НАВТЕКС; журнал прогнозів погоди; наказ про оголошення переліку обов'язкової судновий колекції. 1.2 Поповнення, зберігання, коректура та списання карток і книг Для забезпечення безпеки плавання на кожному судні повинні постійно бути в наявності необхідні карти і керівництва для плавання, обов'язковий перелік яких для судна визначається службою мореплавання судновласника з урахуванням типу судна, плану перевезень, закріплення судна на одній чи іншій судноплавної лінії, а також можливих варіантів зміни районів плавання. Комплектування, підбір і коректура карт, керівництв і посібників на майбутній рейс виконується відповідно до вимог діючих Правил коректури. Судова колекція карт повинна постійно підтримуватися на рівні сучасності. Для отримання необхідних карт і посібників, для плавання, третій помічник капітана складає заявку за формою, у двох примірниках, підписує її у капітана і не пізніше ніж за 10 діб до отримання карт і посібників, здає її в ЕРНК. У разі подання заявки з іншого порту має бути врахований час, необхідне для пересилання. При подачі заявки з моря по радіо, така має бути надіслана не менше ніж за 10 діб, із зазначенням дати і часу прибуття судна в порт. Користування картами і посібниками дозволяється тільки особам, які мають безпосереднє відношення до цих документів, без винесення з спеціально відведених службових приміщень. Карти судновий колекції повинні зберігатися в ящиках штурманського столу, або на спеціально пристосованих стелажах або в пеналах, а керівництва для плавання - в шафах або на спеціальних полицях. Штурманська рубка (або інше приміщення, в якому зберігаються карти і керівництва) є службовим приміщенням, порядок доступу до якого визначається капітаном. Отримувані судном карти і посібники заносять в Номерний покажчик Каталогу карт і книг. Кількісний облік карт і посібників ведуть в інвентарній книзі по палубної частини. Періодично оголошуються номери застарілих карт і посібників, які підлягають вилученню з обігу. Як правило, такі оголошення робляться після випуску в світ нових видань на ті ж райони. З отриманням оголошення про вихід нових видань третій помічник зобов'язаний проінформувати капітана судна і з його дозволу подати заявку на отримання нових видань. Карти з суднової колекції замінюються на нові: в разі оголошення в додатках до ІМ ГУН і МО або в II відділі випусків ІМ ГУН і МО про непридатність їх для навігаційних цілей. У зв'язку з фізичним зносом їх внаслідок постійного вживання при плаванні в тому ж рейсі. Ті, що прийшли в непридатність карти і книги і керівництва для плавання знищуються на судні спаленням або здаються на механічну переробку встановленим ЕРНК порядком. Знищення карт і посібників для плавання провадиться лише після того як на судно надійдуть нові видання карт і посібників. У всіх випадках списання карт і посібників здійснюється за актом, у якому вказуються номери списаних видань, загальна сума вартості, підстави або причина списання та примітки. Акт про списання, у двох примірниках, підписують члени команди на чолі зі старшим помічником капітана, затверджує акт капітан судна. Після цього роблять відповідні зміни в усіх документах з обліку суднових навігаційних посібників. Списання карток відбувається в тому випадку, коли крім Повідомлення про списання тієї або іншої карти на судно надходить нова карта, але вже з поліграфічними змінами, що не вимагає коректувань в іншому випадку слід приймати за робочу карту стару, що є в наявності карту і зберігати її разом з іншими придатними для плавання картками до того моменту, поки не буде отримана нова карта, повністю замінює вийшла з ужитку згідно Повідомлення мореплавцям ІМ ГУНіО її, який відпрацював свій термін, застарілий аналог. Карти та керівництва періодично виправляють по коректурним документами. Введено наступні види коректури карт: нове видання, здійснюване в тих випадках, коли з-за великого числа виправлень потрібне виготовлення нових оригіналів; велика коректура: полягає у випуску нового тиражу без пересоставления оригіналів, але з урахуванням всіх змін в навігаційній обстановці; вклейка знову віддрукованих окремих ділянок з необхідними виправленнями; мала коректура: випуск додаткового тиражу карт, коли попередній тираж витрачений; перевидання: здійснюється, коли обсяг виправлень, досягає 15% обсягу тиражу або тексту керівництва; додаток: видається періодично, у міру поповнення виправлень; зведені коректури: як правило, видаються щорічно. Керівництво для плавання коригують тільки за постійними Повідомлення мореплавцям, які виходять один раз на тиждень. Коректура карт в порту і в морі здійснюється третім помічником капітана. Якщо судно в море, то коректура карт виконується за допомогою радіоізвещеній або ж факсимільних повідомлень, в яких излогаются інформація про зміни навігаційної обстановки, що є строкової для мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям тільки простим олівцем, а після отримання штатних в залежності від інформації Повідомлення - простим олівцем або кульковою ручкою з пастою червоного кольору. При одержанні на судні в порту повідомлень мореплавцям ІМ ГУНіО, якщо поряд з номером одного зі сповіщень варто доповнення "В"-Тимчасово або "П"-Попередньо, тоді коректуру слід виконувати строго тільки простим олівцем, якщо поряд з номером сповіщення не є зовсім ніяких позначень, то зміна навігаційної обстановки згідно такому повідомленню є постійним і потребує коригування назавжди за допомогою кулькової ручки з пастою в цій ручці червоного кольору. Починати необхідно з останнього, прийнятого до коректування повідомлення. Дані про зміни навігаційної обстановки, які необхідно терміново довести до відома мореплавців до отримання ними штатних Повідомлень мореплавцям, передаються по радіо. Всесвітня служба радіонавігаційних попереджень (ВСРНП). У рамках ВСРНП передаються три види навігаційних попереджень - районні, прибережні і місцеві. 1) Для координування радіопередачі районних попереджень Світовий океан розділений на 16 географічних районів. Там, де необхідно, для скорочення позначення району використовують термін НАВАРЕА (NAVAREA) з наступним номером району. Районні попередження представляють собою радіонавігаційні попередження далекого радіусу дії, складені районним координатором і передані через потужну радіостанцію. 2) Прибережні попередження (COASTAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району чи частині району, які оголошуються національним координатором через національні берегові радіостанції. 3) Місцеві попередження (LOCAL WARNINGS) - це радіонавігаційні попередження, пов'язані з району знаходиться в межах юрисдикції портової влади. Навігаційні попередження в рамках ВСРНП забезпечують мореплавців усіх країн навігаційною інформацією англійською мовою. НАВТЕКС - Міжнародна автоматизована система навігаційної та метеорологічної інформації. Берегові станції працюють на частоті 518 кГц, і передають інформацію про навігаційних та гідрометеорологічних попереджень, льодової обстановки і прогнози погоди. Судна валовою місткістю 300 рег. т і більше, що вводяться в експлуатацію з 1990 року повинні мати приймачі НАВТЕКС. 1.3 Гідрометеорологічні умови Чорне море Найбільш сильні й тривалі вітри у всіх районах моря наявні з жовтня по березень з більшою повторюваністю в північних районах моря. Погіршення видимості через тумани відбувається головним чином восени і взимку; інтенсивні опади, що погіршують видимість, рідкісні. Взимку Чорне море виявляється по впливом Сибірського антициклону, що поширюється на східну частину Європи, або циклонів, що виникають на середземноморській гілки полярного фронту і смещающихся на схід. При антициклонів циркуляції над морем, спостерігаються стійкі і сильні східні та північно-східні вітри, які обумовлюють переважанням холодної й сухої погоди. Велику частину року середня температура повітря у відкритому морі вище, ніж на узбережжі. У січні спостерігається значна різниця між температурою повітря на північно-заході і південно-сході описуваного району. Вітри від NE і NW найбільш часто спостерігаються в північній і західній частинах моря. На узбережжі Кримського півострова від порту Ялта до порту Феодосія в протягом року переважають вітри від NW (повторюваність 22-62%) та від N (21-61%). В інших пунктах з вересня по березень-квітень найчастіше відзначається вітер від NE. На західному узбережжі Чорного моря в більшості пунктів протягом всього року переважають вітри від N (18-41%) та від NW (12-26%). Вітри зі швидкістю 15 м / с і більше у всіх районах моря спостерігаються щорічно і у всі сезони. Особливо популярні вони з жовтня по березень в північних районах, повторюваність їх у цей період досягає 10%. Штормові вітри в район Чорного моря приходять частіше за все від N, N і NE, а також від S і SW. На значній частині узбережжя моря панує протягом усього року вітер NE (18-56%). Якщо цей вітер тримається протягом 2 діб, то нерідко спостерігається виникнення тягуни. Середньомісячна швидкість вітру змінюється від 2 до 8 м / с. У цілому, для гідрологічного режиму описуваного району характерна, висока температура води протягом усього року, переважання хвиль висотою не більше 2 м і система стійких постійних течій. У відкритій частині моря повторюваність туманів складає в середньому 1-5% протягом року. У центральному районі моря тумани спостерігаються частіше, ніж в інших районах: повторюваність їх у середньому за рік становить тут 5%. На узбережжі тумани мають той же річний хід, що і у відкритому морі. В осінній період року в більшості пунктів спостерігається от3 до7 днів з туманом в місяць, в деяких пунктах - до 10-12 днів. У описуваному районі переважає видимість 5-10 миль і більше. Найкращі умови видимості відзначаються при антициклонах. Протягом доби найбільша видимість спостерігається вдень, найменша - вранці. Може бути місячна хмарність над значною частиною описуваного району складає з жовтня по березень 7-8 балів. Може бути річне кількість ясних днів на більшій частині узбережжя змінюється від 65до 92; на окремих ділянках північно-західного узбережжя воно не більше 60, а на західному узбережжі місцями збільшується до 134. середнє річне число похмурих днів (хмарність 8-10 балів) становить переважно 100-130. Рівень Чорного моря змінюється в основному під впливом згінно-нагінних і сейшевих коливань, а також стоку річкових вод. У західному районі моря нагони викликаються вітрами від NE і ENE, в північно-західному - вітрами від SE. Особливо великі згінно-нагінні коливання в західному і північно-західному районах Чорного моря наявні в жовтні-лютому. Їх величина перевищує 0,5 м, а іноді і більше. У рідкісних випадках на Чорному морі спостерігаються штормові нагони до 4м. Уздовж берега Чорного моря проходить основна течія, що охоплює все море замкнутим кільцем в зоні материкового схилу і рухається проти годинникової стрілки, паралельно берегової лінії, шириною 10-30 миль. Швидкість течії становить 0,6-1,2 вузла, а на осі вони збігаються з напрямком потоку, протягом збільшується до 1,4 вузла. Солоність поверхневого шару моря в центральній частині моря близько 18 ‰, в міру наближення до берегів вона зменшується до 16 ‰. Щільність поверхневого шару моря складає близько 1,013 т / м 3. Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Чорному морі в цілому сприятливі. Труднощі можуть бути викликані сильними вітрами, погіршенням видимості через туманів та іноді з-за інтенсивних опадів, а також якщо січня холодний і морозний то можливе замерзання моря, а значить потрібно приготувати судно до плавання в льодах. Мармурове море. Клімат Мармурового моря середземноморський. Для нього характерна м'яка зима. Він формується під дією циклонічної діяльності. Середньомісячна температура складає 5-10 º С. У більшій частині мармурового моря протягом усього року переважають вітри від NE (20-65%). У відкритому морі і на островах протягом року є сусідами вітри від NE і N, повторюваність яких 40-70% м / с. шторми у відкритому морі відрізняються протягом усього року, але найбільш популярні вони в період з жовтня по березень, повторюваність 3-10%. Як правило, їм супроводжують падіння тиску і велика хмарність. В описаному районі видимість частіше всього 5 миль і більше, повторюваність її 80-100%. Повторюваність видимості менше 2 миль протягом року менше 4%. Гідрологічний режим Мармурового моря визначається в основному водообміну з Чорним і Середземним морем, кліматичних і фізико-географічними особливостями району. У Мармуровому морі приливні коливання невеликі і практичного значення не мають. Коливання рівня спостерігаються в основному в бухтах, затоках і протоках. У протоці Босфор при сильних вітрах від S, а в протоці Дарданелли при сильних вітрах від SW відзначалися випадки підвищення рівня на 0,6 м, від середнього рівня. Середня швидкість постійного течії при вході в протоку Босфор до 1 вузла, в протоці вона збільшується з півночі на південь від 1-2 до 5 вузлів і більше. У Мармуровому морі, при виході з протоки Босфор середня швидкість течії 2-4 вузла, в центральній частині моря до 1 вузла, біля північного входу в протоку Дарданелли 1,2 вузла, на південь місцями збільшується до 2-4 вузлів. Іноді при виході з протоки Дарданелли в Егейське море вітри від SW раптово переходять в шквали від NE, дуже небезпечні для малих суден. Провісником сильних вітрів від NW служать білі хмари, що піднімаються над європейським берегом. Шторми бувають рідко. Середнє річне число днів з ними не перевищує 5. Виключенням є деякі пункти, наприклад порт Чанаккале, де в середньому в рік спостерігається 53 дні зі штормом, а середньо місячне число днів з ними коливається від 2-4 грудня по лютий. У районі Мармурового моря спостерігаються місцеві вітри "мелт". Мелтей - стійкий вітер північних напрямків. Швидкість його зазвичай 7-13м / с вдень і 4 - 6м / с вночі. Тумани утворюються переважно вночі та вранці; тривалість їх не тривала. Солоність поверхневого шару моря в центральній частині моря близько 18 ‰, в міру наближення до берегів вона зменшується до 16 ‰. Щільність поверхневого шару моря складає близько 1,013 т / м 3. Гідрометеорологічні умови для плавання суден у Мармуровому морі в цілому сприятливі. Труднощі можуть бути викликані сильними вітрами, погіршенням видимості через туманів та іноді з-за інтенсивних опадів та снігу. Егейське море Для зимового періоду характерна погода з переважанням циклонів, що проходять над південною частиною моря, переважають вітри від SE і SW, тривають до2-3 днів, іноді посилюються до штормової сили. У міру просування циклонів до острова Кіпр і далі на північний-схід спостерігаються вітри від W, які змінюються вітрами від NW; часто досягають штормової сили. Середня місячна швидкість вітру у відкритому морі і на островах центральної його частини в січні складає 6-7м / с. Штилі у відкритому морі рідкісні: протягом року повторюваність їх коливається від 2 до 10%. В Егейському морі шторми від N і S зазвичай починаються раптово. Тумани бувають досить рідко. Видимість добра, так у відкритій частині Егейського моря повторюваність видимості 5 миль і більше становить 90-95%, а повторюваність видимості мене 5 миль не більше 5-10%. Також спостерігається велика хмарність в районі Егейського моря до 8-10 балів. Гідрологічний режим Егейського моря визначається в основному водообміну з Чорним і Середземним морями, кліматичними та фізико-географічними особливостями району. Колебания уровня в большинстве мест незаметны и наблюдаются лишь в вершинах бухт, в заливах и приливах где они вызываются действием приливоотливных и сгонно-нагонных явлений. Режим циркуляции воды характеризуется течением против часовой стрелки, что обусловлено выходом вод из пролива Дарданеллы и господством N , NE и SW ветров. Вследствие этого у восточных берегов преобладают течения северного направления, скорость их не превышает 1-1,2 узла. Для Егейського моря характерна порівняно висока температура води на поверхні, що коливається протягом року від 11 до 25 ° С. В мае температура воды достигает 17 - 19 °С. Солоність води на поверхні в Егейському морі протягом року змінюється мало і складає в середньому 35 - 38 ‰. Щільність води на поверхні зростає з півночі на південь і змінюється влітку від 1,0225 - 1,0240 до 1,0260 - 1,0265 т / м 3. Гідрометеорологічні умови для плавання суден в районі Егейського моря протягом року неоднакові. С октября по март плавание судов затрудняется в связи с ухудшением метеорологических условий, связанных с прохождением циклонов. В это время увеличивается число дней с осадками до 10 - 15 в месяц и число дней со штормами до 3-4 в месяц, отмечается наибольшая повторяемость волнения 5 баллов и более, особенно при ветрах от NW ; из-за туманов и ливневых осадков значительно ухудшается видимость, в зимний период усиливается ветер. Ионическое море: Температура і вологість повітря: Температура повітря порівняно висока. Среднее годовое значение ее почти повсеместно составляет 3-7°. Суточный ход температуры воздуха довольно заметен и наиболее резко выражен с декабря по март, когда суточная амплитуда 7-10°. Відносна вологість повітря в більшості пунктів в середньому складає 50-80%. Суточный ход относительной влажности ярко выражен, особенно с декабря по март. Вітри: В открытом море в течение года преобладают ветры от NW и W, кроме того, часты ветры от N и SW. Скорость ветра почти во всем районе с ноября по апрель больше, чем с декабря по март. С декабря по март скорость ветра составляет 5-12 м/с, штормы в описываемом районе нечасты. У відкритому морі повторюваність штормів не перевищує 5%. Іноді шторми бувають жорстокими, переходячи навіть в урагани, і супроводжуються зливами. Штормові вітри у відкритому морі спостерігаються переважно від SW, W і NW; біля берегів спрямування їх зазвичай змінюється. Нерідкі шквали, що супроводжуються зливами і градом, при яких значно погіршується видимість. Вітер, подібний борі, але звичайно слабкіше її, відомий під місцевою назвою "Боріні". Он наблюдается и с ноября по февраль. Сирокко - жаркий ветер от S и SE в теплый период года и умеренно теплый в холодный период - в западной части описываемого района наблюдается почти весь год, но наиболее часто - с декабря по март. Этезии--устойчивый ветер северных направлений - наблюдается обычно с середины октября до середины февраля в районе западного берега Греции. Таранта - сильный ветер от NW. Тумани: Тумани в описуваному районі вкрай рідкісні. На більшій частині узбережжя і островів середнє річне число днів з туманами, як правило, не більше 3. Димка в описуваному районі спостерігається частіше, ніж тумани. Видимість: У значній частині району протягом усього року переважає видимість 10 миль і більше повторюваність її 60-85%. У прибережній зоні і на островах в окремі місяці вона складає 30-55%. Повторюваність видимості від 5 до 10 миль в більшій частині району коливається від 10 до 35%, а в прибережній зоні і на островах вона може досягати 40-70%. Значний вплив на видимість надають вітри. Так, при сироко видимість різко знижується (іноді до 0,5 милі і менше), а при борі, навпаки, збільшується (до 10 миль і більше). Хмарність і опади: Средняя месячная облачность в описываемом районе колеблется в основном от 4 до 6 баллов с октября по май. В январе повторяемость ясного неба уменьшается до 20-25%, а пасмурного - увеличивается до 50-65%. Опадів на більшій частині району випадає в середньому 500-800 мм на рік. Гідрологічна характеристика: Гідрологічний режим району характеризується переважанням висот хвиль 1-2 м, досить високою температурою, значною солоністю і щільністю води. Колебания уровня воды и приливы: Сезонные колебания уровня обусловлены увеличением или уменьшением количества осадков, испарения и берегового стока. Приливы в Ионическом море преимущественно полусуточные, и только у отдельных пунктов острова Сицилия ости неправильные полусуточные. Середня величина припливу рідко перевищує 0,2 м, а середня величина сізігійного припливу 0,3 м. Течії: Основний потік постійного перебігу Іонічного моря йде з Атлантичного океану, через Гібралтарську протоку, уздовж берегів Африки, у цілому з заходу на схід. Середня швидкість постійного течії в більшій частині Іонічного моря переважно менше 0,5 уз, місцями 0,6-1 уз. При стійких і сильних вітрах напрямок і швидкість постійного течії помітно змінюються, в окремих випадках напрямок змінюється на 180 °. Припливні течії у відкритому морі слабкі. У вузьких протоках, окремих бухтах і затоках вони часто є переважаючими і досягають значної швидкості. Хвилювання: Протягом всього року в описуваному районі переважають висоти хвиль 1-2 м; повторюваність їх становить 40-50%. З березня по листопад часті також висоти хвиль менше 1 м (повторюваність 26-35%). Висоти хвиль 6-8 м і більше повсюдно рідкісні: повторюваність їх зазвичай не перевищує 1-2%. Температура, солоність і щільність води: Температура води на поверхні порівняно висока. В январе она достигает около 6°. Солоність води внаслідок сильного випаровування і малого стоку річок значна протягом усього року і складає на поверхні в середньому 37,5-39 ‰, причому збільшується вона з заходу на схід. Плотность воды на поверхности в среднем 1,02800-1,02875т/м3. Гидрометеорологические условия для плавания судов в Ионическом море и в районе острова Сицилия менее благоприятны с декабря по март, когда преобладает пасмурная погода со сильными ветрами и малым количеством осадков, а сильное волнение наблюдается часто. Труднощі для плавання можуть виникнути при вітрі "сироко", а на окремих ділянках, при місцевих вітрах "бору", "етезіі", "Таранто", "тормента" і "грігел". Таблица №2.4.1 - Метеорологическая таблица на декабрь
| 16 | 13 | 26 | 8 | 26 | 15 | 36 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
NE | 14 | 11 | 22 | 11 | 59 | 27 | 23 | 20 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
E | 7 | 4 | 4 | 5 | 4 | 13 | 5 | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
SE | 6 | 2 | 6 | 11 | 0 | 5 | 4 | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
S | 4 | 1 | 8 | 16 | 6 | 8 | 12 | 5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
SW | 8 | 5 | 11 | 11 | 8 | 7 | 8 | 13 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
W | 8 | 23 | 16 | 1 | 1 | 3 | 5 | 2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
NW | 13 | 11 | 14 | 8 | 3 | 3 | 9 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Штиль | 30 | 27 | 6 | 11 | 11 | 8 | 19 | 14 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Середня швидкість вітру, м / с. | 5,8 | 2,5 | 3,4 | 5,4 | 3,6 | 5,8 | 4,2 | 3,0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Число днів зі швидкістю вітру ≥ 15 м / с. | 3 | 0 | 4 | 4 | 1 | 3 | 1 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кількість днів з туманом | 1 | 0 | 5 | 5 | 1 | 1 | 1 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Середня хмарність, бали | 8 | 5 | 8 | 7 | 8 | 8 | 8 | 6
Гидрометеорологические условия для плавания судов в Черном, Мраморном, Эгейском, Ионическом морях наиболее неблагоприятны с декабря по март, когда преобладает пасмурная погода с сильными ветрами и большим количеством осадков, а сильное волнение наблюдается часто, поэтому следует приготовится к плаванию в штормовых условиях. 1. п. Евпатория 5. о. Закінф 2. п. Констанца 6. о. Керкіра 3. п. Чаннакале 7. п Аугуста 4. п. Афины 8. п. Трапани 1.4 Навигационно-гидрографические условия. Берега: Берега Черного моря отличаются большим разнообразием. Здесь имеются высокие горы, обширные низменности и однообразные, слегка всхолмленные равнины. Северо-восточный берег Черного моря гористый. Здесь проходят отроги Главного Кавказского хребта. Прибрежные горы повышаются с северо-запада на юго-восток. Южный берег также горист. Вдоль него простираются высокие Восточные и Западные Понтийские горы, образующие один горный хребет. К западу, горы понижаются и у пролива Босфор высота их не превышает 450 м. Почти на всем протяжении южный берег либо обрывист и скалист, либо опускается к морю террасами. Склоны Понтийских гор покрыты лесом. Изредка встречаются низкие и песчаные участки с выступающими в море скалистыми мысами. К западу от пролива Босфор берег сравнительно невысокий; он имеет красноватый цвет в местах, где образован песчаными осыпями, и более темный цвет в местах, покрытых растительностью. Миси на цій ділянці обривисті. Черноморский берег Болгарии образован восточными отрогами гор Стара-Планина. Черноморский берег Румынии, за исключением дельты реки Дунай, образован восточным склоном северной части плодородного плато Добруджа, которое представляет собой здесь ровную степь с наклоном в сторону моря. Берега Черного моря изрезаны незначительно; здесь нет крупных заливов и бухт. Глубины, рельеф дна и грунт: Чорне море є глибоководний басейн з крутими схилами. Изобата 100 м проходит почти везде параллельно берегу, в 1,5-10 милях от него. Ізобати 200, 500 і 1000 м паралельні ізобат 100 м, з-за крутих знижень дна вони проходять на дуже близькій відстані від неї. Ухил дна на цих глибинах місцями досягає 14 °. Переход от глубин 1000 м к большим глубинам постепенный. Центральная часть моря имеет глубины около 2000-2200 м; наибольшая глубина моря 2210 м (43° 17' N, 33°28' Е). Вблизи отмелого берега в рельефе дна могут возникать загребы, представляющие собой подводные валы в виде песчаных невысоких гряд, тянущихся параллельно береговой линии. У прибережній смузі моря в скелястих берегів грунт переважно галька та гравій, а в низьких ділянок берега пісок. На глибинах 20-30 м пісок стає мулистим, а на ще більших глибинах грунт поступово переходить в глинистий мул. Земной магнетизм: Магнитная изученность района удовлетворительная. Магнитное склонение изменяется от 4° Е в западной части моря до 5,3° Е в его восточной части, магнитное увеличение 0,04. Направление изогон северо-западное. Наибольшее отклонение магнитной стрелки к востоку наблюдается летом около 8 ч. Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля изменяется от 0,248 Э на юге до 0,215 Э на севере. Средства навигационного оборудования: Средства навигационного оборудования, установленные на берегах Черного моря, обеспечивают безопасное плавание у берегов и подход к портам и якорным местам. Вход в порты, а также в некоторые бухты обеспечивается створами светящих знаков и возможен в любое время суток. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10-25 миль. Порты и якорные места: У берегов Черного моря расположено много портов и гаваней, в которых можно укрыться от ветров и волнения всех направлений. Крупнейшими черноморскими портами Украины являются Усть-Дунайск, Ильичевск, Одесса, Южный, Николаев, Херсон, Севастополь и Феодосия, России - Новороссийск, Туапсе и Сочи, а Грузии - Поти и Батуми. Крупными морскими портами Турции являются порты Самсун, Трабзон, Гиресун, Эрегли и Зонгулдак. У західного берега Чорного моря розташовані болгарські порти Варна і Бургас і румунські порти Констанца та Суліна. От всех ветров, кроме северо-западного, который, однако, не разводит здесь сильного волнения, можно укрыться в Тендровском заливе. Хорошим убежищем является залив Игнеада. При ветрах с берега можно спокойно отстаиваться в вершине Караджинской бухты (у мыса Тархан-кут), в Геленджикской бухте, у мыса Пицунда, в бухтах Ризе, Самсун и Эрегли, в Бургасском и Варненском заливах, к западу от мыса Калиакра, на Евпаторийском и Портицком рейдах. Служба навигационной информации: В описываемом районе имеются радиостанции, передающие гидрометеорологические сведения (МЕТЕО), а также прибрежные предупреждения (ПРИП). Оповещение мореплавателей об изменениях навигационной обстановки и режима плавания осуществляется в рамках Всемирной службы навигационных предупреждений (ВСНП). Навигационные предупреждения (НАВИП) на район Черного моря передаются радиостанциями портов Констанца, Варна и Самсун. В портах Черного моря по запросу капитана судна можно получить сведения о глубинах у пирсов, на подходных фарватерах, в каналах, а также другую навигационную информацию. Мраморное море, пролив Босфор и Дарданеллы. Берега: Північний берег Мармурового моря утворений грядою невисоких гір, відроги яких спускаються до моря. На більшій своєму протязі цей берег обривистий і крутий. Уздовж берега тягнеться вузька, переважно кам'яниста мілина. Северный берег залива высокий н обрывистый; опасностей вблизи него нет. У східний берег Мармурового моря глибоко вдається Ізмітської затоку. Південний берег затоки менш високий і облямований зручними для висадки піщаними пляжами. Південний берег Мармурового моря гористий і більше звивистий, ніж північний. У нього вдаються великі затоки: Гемлікскій, Бандирма і Ердек. Схили прибережних гір переважно круті і порослі лісом. Де-не-де поблизу берега є підводні і надводні скелі. Глубины, рельеф и грунт: Центральная и восточная части Мраморного моря глубоководные, в них имеются впадины глубиной около 1200 м. Южная часть моря сравнительно мелководна; глубины в ней почти всюду менее 100 м. Опасностей в Мраморном море немного и располагаются они главным образом вблизи берегов. В северной части Мраморного моря грунт - песок, ил, ракушка и коралл, в средней части моря - серый ил, а в южной части - ил, песок и ракушка. Скелі зустрічаються біля північно-західного берега моря, в затоці Ердек, у півострова Капидаг, біля острова Мармара і біля острова Імрали. Земной магнетизм: Магнітна вивченість описуваного району слабка. Магнитное склонение в описываемом районе восточное и меняется от 2,3° до 2,7°. Среднее годовое увеличение склонения 0,05°. Магнітне нахилення змінюється від 57 ° 50 'на півдні району до 58 ° 30' на півночі. Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля возрастает от 248 мЭ на севере района до 259 мЭ на юге. Средства навигационного оборудования: Береги Мармурового моря і проток Босфор і Дарданелли засобами навігаційного обладнання забезпечені задовільно. На більшості мисів, далеко виступають у море, деяких островах і скелях встановлені маяки, що світять знаки і вогні з дальністю видимості 2-25 миль. Порты и якорные места: У протоці Босфор розташований найбільший порт Туреччини - Стамбул. Важливими портами в Мармуровому морі є порти Ізміт і Гельджюк в Ізмітської затоці і порт Бандирма в затоці Бандирма. Найбільш великим портом протоки Дарданелли є порт Чанаккале. У протоці Босфор є багато зручних якірних місць. Лучшие якорные места в Мраморном море находятся в бухте Эрегли, на рейде Текирдаг, в вершине Измитского залива, в бухте Топчу, в вершине Гемликского залива, в заливах Бандырма и Эрдек, в бухтах Кылазак и Пашалиманы, на рейде Экинлик. У протоці Дарданелли кращі якірні місця знаходяться в бухтах, що вдадуться в його азіатський берег. Лоцманская служба: Лоцманська проводка через протоки Босфор і Дарданелли необов'язкова. Судна, що йдуть з Чорного моря, можуть прийняти лоцмана біля мису Філь. Суда, идущие из Эгейского моря, должны вызывать лоцмана, находясь между светящими знаками Кепез и Чанаккале. Навигационная информация: На описываемый район распространяются гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ). Пролив Босфор. Пролив Босфор ведет из Черного моря в Мраморное. Длина пролива около 15 миль, а с подходами около 25 миль; наибольшая ширина его 4 мили; наименьшая 4 кб.; глубины 20-106 м. Пролив Босфор напоминает извилистую реку с высокими и обрывистыми берегами, образованными крутыми склонами прибрежных гор. Протока Босфор глибоководді і переважно чистий від небезпек. Внаслідок звивистості берегів протоки, невеликий його ширини, труднощі впізнання входу в протоку з боку Чорного моря і сильних течій умови плавання у протоці Босфор складні. В проливе имеется много удобных, хорошо защищенных якорных мест. Обривисті береги протоки Босфор, а також безліч виступаючих мисів і глибоко вдаються бухт дають характерні зображення на екрані радіолокатора. При плаванні протокою Босфор зважаючи сильних течій у ньому необхідно постійно контролювати місце судна. Пролив Дарданеллы. Пролив Дарданеллы ведет из Мраморного моря в Эгейское. Длина пролива около 65 миль; наибольшая ширина его 10 миль, наименьшая 7 кб.; глубины 29-106 м. Европейский берег пролива утесистый; высота его достигает 275 м. Азиатский берег низкий и окаймлен отмелями. Вид берегів одноманітний. В проливе Дарданеллы находятся два сравнительно крупных порта - Гелиболу и Чанаккале. При проходженні протокою Дарданелли на екрані радіолокатора з'являється досить чітке зображення обох берегів, особливо в найбільш вузьких його місцях. Тому з використанням блоку суміщення радіолокаційного зображення з картою плавання протокою труднощів не представляє. Егейське море. Берега: Східний берег Егейського моря гористий; гірські хребти спрямовані перпендикулярно береговій межі. Північний, лісистий берег Егейського моря утворений відрогами гір. Западный берег Эгейского моря сильно расчленен горными хребтами. Горные отроги образуют несколько далеко выступающих в море полуостровов, вытянутых в юго-восточном направлении и заканчивающихся характерными мысами. Берега Эгейского моря, кроме его северной и северо-восточной частей, очень сильно изрезаны. Они приглуби, опасностей вблизи них мало. Глубины, рельеф дна и грунт: Дно Егейського моря відрізняється великою нерівністю. В северной части Эгейского моря вблизи берегов грунт - песок, ил. и камень, в заливе Стримоникос - ил, в заливе Термаикос - ил, песок и камень, у острова Лемнос - ил и песок, между полуостровом Халкидики и островами Лемнос и Имроз - глина и ил. Земной магнетизм: Магнитная изученность описываемого района удовлетворительная. Магнитное склонение в пределах района восточное и изменяется от 2,2° на северо-востоке до 0,7° на юго-западе (эпоха 2006 г). Среднее годовое изменение магнитного склонения +0,03°. Максимальное значение магнитного склонения летом наблюдается около 8 ч по местному времени. Минимальное значение магнитного склонения бывает летом около 13ч. Магнитное наклонение изменяется в пределах района от 57° N на севере до 50° N на юге. Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля изменяется от 246 мЭ на севере до 280 мЭ на юге. Средства навигационного оборудования: Средства навигационного оборудования обеспечивают плавание по Эгейскому морю и подходы к портам и важнейшим бухтам. На большинстве мысов, далеко выступающих в море, и на островах установлены светящие знаки и маяки с дальностью видимости 10-20 и даже 27 миль. В портах и в большинстве гаваней на молах и волноломах зажигаются огни. Однако мореплаватель должен помнить, что положение вех и буев, а также характеристика огней могут изменяться, поэтому полностью полагаться на них не следует. Порты и якорные места: В Эгейском море наиболее крупными и важными являются порты: Измир, Пирей, Салоники, Халкис, Нафплион и Кушадасы и гавани: Саламис, Волос, Сирое, Ираклион, Кавала и Александруполис. Суда могут найти укрытие от ветров и волнения в многочисленных бухтах и на якорных местах, как у берега материка, так и у островов. К таким местам относятся бухта Айдынджик (остров Гёкчеада), бухта Айос-Николаос (остров Китира), бухта Милос (остров Милос), бухта Айос-Николаос (остров Кеос), бухта Науса (остров Парос), бухта Айос-Прокопиос (остров Наксос), бухта Тюрк (залив Гюллюк), бухта Калони (остров Лесбос), якорное место в Саросском заливе (40°36' N.26°44' Е). Хорошие якорные места есть также в многочисленных заливах и проливах между островами. Лоцманская служба: Турция. Лоцманская проводка судов обязательна только при заходе во внутреннюю часть порта Измир и в порт Кушадасы. Греция. При заходе в порты и гавани Греции лоцманская проводка обязательна для всех судов и иностранных военных кораблей, кроме малых. Суда должны вызывать лоцмана по Международному своду сигналов. Лоцманская станция есть в каждом порту. Но, даже если судно не пользуется услугами лоцмана, оно обязано платить лоцманский сбор, который взимается через лоцманскую контору в морском агентстве. Навигационная информация: На берегах Эгейского моря имеются радиостанции, регулярно передающие гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ). Кроме того, в некоторых портах имеется служба портовой информации, радиостанции которой передают по запросу мореплавателей навигационную информацию на район порта и подходов к нему (ограждение, глубины, движение судов и т.п.). Іонічне море. Берега: Западный берег Греции - это южный и западный берега полуострова Пелопоннес и южная часть западного берега Балканского полуострова. Эти гористые полуострова отделены друг от друга глубоко вдающимися в материк заливами Патраикос и Коринфским; их соединяет лишь узкий перешеек, через который прорыт Коринфский канал - кратчайший путь между Эгейским и Ионическим морями. Западный берег Греции преимущественно высокий и обрывистый. Юго-восточный берег Италии выше и круче, чем западный берег Греции. Вдоль него тянутся южные отроги Апеннинских гор, несколько вершин которых, расположенных всего лишь в 8 - 10 милях от береговой черты, достигают 2000 м и более. Береги майже скрізь приглубі. В 1-5 милях от берега глубины 100 м, а в 5-7 м. илях 2000-3000 м. Некоторую опасность для плавания представляет район между мысом Акритас и гаванью Метони (западный берег Греции), где на расстоянии до 5 миль от берега находятся острова и опасности. Много островов и опасностей имеется между Ионическими островами и берегом материка на подходах к заливу Патраикос. В других местах острова и опасности расположены в непосредственной близости от береговой черты. Острова и проливы: Район изобилует большими и малыми островами. Уздовж західного берега Греції на 140 миль тягнуться Іонічні острови. К ним относятся острова Закинф, Кефалнпня, Лефкас, Керкира, и прилетающие к ним островки и скалы. Глубины, рельеф дна и грунт: Ионическое море глубоководно. Ізобата 100 м проходить на відстані не більше 5 миль від берега, а в деяких місцях - майже впритул біля нього. У відстані близько 10 миль від берега глибини різко збільшуються до 1500 м, а далі рельєф дна стає відносно рівним. Грунт вздовж берегів Іонічного моря переважно пісок та мул; місцями глина і камінь. Земной магнетизм: Магнитная изученность района хорошая. Магнитное склонение приведено к эпохе 2006 г. и изменяется от 1,2° W на западной границе района до 1,0° на восточной (в районе мыса Тенарон); точность определения магнитного склонения порядка 0,5°. Годовое изменение склонения 0,03°. Максимальное значение магнитного склонения наблюдается летом в 7-8 ч. Магнитное поле в пределах описываемого района имеет спокойный характер. Аномалий склонения интенсивностью более 2° нет. Магнитное наклонение в пределах района возрастает от 49,9° N на юге до 55,5° N на севере. Горизонтальная составляющая напряженности магнитного поля имеет значение от 251 мЭ на севере до 275 мЭ на юге. Средства навигационного оборудования: Безопасность плавания в описываемом районе обеспечивается достаточным количеством средств навигационного оборудования. У найбільш важливих пунктах встановлені маяки з дальністю видимості більше 20 миль; при деяких маяках є радіомаяки. Входы в гавани и бассейны портов, как правило, обозначены огнями. В открытых районах Ионического моря для определения места можно использовать радионавигационную систему Лоран-С. На надежность местоположения вех и буев, а также на строгое постоянство характеристик огней полностью полагаться нельзя. Режим плавания: Вблизи берегов Греции, Италии имеются районы, запретные для плавания, лова риби и постановки на якорь, а также бывшие опасные от мин районы. Межі цих районів показані на картах. При плавании в бывших опасных от мин районах безопасная якорная стоянка возможна только в специально отведенных местах; использовать в этих районах другие описанные в лоции якорные места без крайней необходимости не рекомендуется. Порты и якорные места: Наиболее значительными портами Греции в Ионическом море являются Керкира, Аргостолион и Закинтос на Ионических островах, порт Патры и гавань Каламе у полуострова Пелопоннес. Почти все описываемые в лоции порты защищены молами и волноломами и имеют неплохие условия для якорной стоянки. Кроме портов, где можно найти хорошие якорные места, у берегов Греции и Италии имеются бухты и гавани, защищенные только от ветров с берега и используемые лишь для временной якорной стоянки. У гарну погоду на якір можна ставати біля берега майже в будь-якому місці району. Лоцманская служба: Лоцманская проводка почти во все порты описываемого района обязательна. У більшості портів лоцмана є. В тех портах, где дипломированных лоцманов нет, проводку судов производят местные рыбаки. Греция. Как правило, лоцманская проводка судов во все порты, имеющие лоцманские станции, обязательна. Вызов лоцмана производится сигналами Международного свода сигналов. Капитан судна или агент при стоянке судна в порту должен подать заявку на лоцмана не позднее, чем за 2 ч до назначенного времени отхода. Италия. По прибытии в район, в котором установлена обязательная лоцманская проводка, на судне должен быть поднят сигнал для вызова лоцмана. Служба навигационной информации: В описываемом районе имеются радиостанции, передающие гидрометеорологические сведения (МЕТЕО) и навигационные извещения мореплавателям (НАВИМ). Таблица № 1.4.1 - СНО
| 40 0 25 26 0 41 | 14,3 | 241,0 0 | 22: 26 | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чанаккале | 40 0 09 26 0 22 | 12,8 | - | - | 56,0 0 | 07: 30 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мандилли | 37 0 56 24 0 32 | 16,5 | 136,0 | 10 : 12 | 26.0 | 13: 16 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Айос - Николайос | 37 0 40 24 0 19 | 16,5 | 128,0 0 | 21: 36 | 60,0 0 | 23: 23 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Малеас | 36 0 27 23 0 12 | 18,5 | 115,0 | 15: 33 | 307,0 | 19: 17 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тенарон | 36 0 23 22 0 29 | 21,5 | 43,0 | 01: 12 | 292,0 | 05: 02 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сапьендза | 36 0 45 32 49 | 22,0 | 62,0 | 18: 43 | 321,0 | 21: 27 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ерогомбос | 38 0 11 20 0 20 | 21,0 | 348 | 02 : 18 | 132 | 05: 49 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Санта-Мария-де-Лука | 39 0 48 18 0 20 | 23,0 | 302 | 20: 34 | 38 | 23: 13 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спарти- Венто | 37 0 54 16 0 02 | 18,0 | 245 | 12: 45 | 78 | 17: 24 |
Таблиця 1.4.2 - радіомаяки
№ п / п | Название по РТСНО | Позывной сигнал | Час-та ( l ) кГц | Характер- ристика | Дальність действия (мили) | Распи- сание роботи | стр . РТСНО | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 | Кыз - Аульский | КА | 315,5 | А2 | 150 | 24г | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 | Іллінський | ІЛ | 315,5 | А2 | 150 | 24г | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 | Херсонеский | СВ | 309,5 | А2 | 150 | 24г | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | Тарханкуц-кий | ТР | 309,5 | А2 | 150 | 24г | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | Тендрівська | ТД | 309,5 | А2А | 150 | 24г | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 | Одеский | ОД | 309,5 | А2 | 150 | 24г | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2395 | Сфыгун-Георге | СГ | 291,5 | А2 | 50 | Н24 | 128 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2400 | Зміїний | ЗМ | 291,5 | А2 | 150 | Н24 | 128 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2405 | Констанца | ЦТ | 291,5 | А2 | 100 | Н24 | 129 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2410 | Калиак-ра | КЛ | 291,5 | А2 | 100 | Н24 | 129 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2415 | Еміне | ОІ | 219,5 | А2 | 100 | Н24 | 129 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2420 | Маслен-нос | МН | 219,5 | А2 | 100 | Н24 | 129 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2450 | Кефкен | КФ | 301,1 | А2 | 150 | Н24 | 130 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2455 | Румелі | РБ | 301,1 | А2 | 150 | Н24 | 130 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2460 | Стамбул | ТОП | 370 | А2 | 50 | Н24 | 130 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2470 | Текир-даг | ЕКІ | 325 | А2 | 50 | Н24 | 130 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2515 | Александрополис | АЛЬ | 351 | А2 | 100 | Н24 | 133 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2540 | Лемнос | ЛМН | 270 | А2 | 150 | Н24 | 23 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2545 | Скопе0-лос | СКЛ | 314 | А2 | 50 | Н24 | 135 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2547 | Лесбос | ЛСЖ | 397 | А2 | 50 | Н24 | 135 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2550 | Каристос | ВРХ | 285 | А2 | 50 | Н24 | 136 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2570 | Сунион | СУН | 319 | А2 | 100 | Н24 | 139 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2575 | Кавури | КЖР | 357 | А2 | 200 | Н24 | 140 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2590 | Милос | МЛС | 378 | А2 | 100 | Н24 | 134 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2595 | Иракион | РКЛ | 259 | А2 | 150 | Н24 | 144 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2600 | Суда | СУД | 289 | А2 | 200 | Н24 | 144 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2635 | Керкира | КРК | 403 | А2 | 150 | Н24 | 147 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2930 | Санта-Мария-де-Лука | МЦ | 305,7 | А2 | 100 | Н24 | 143 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2970 | Реджо-де-Калабрия | РЦА | 325 | А2 | 50 | Н24 | 143 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2980 | Аугуста | АТ | 301,1 | А2 | 100 | Н24 | 144 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3000 | Ватикано
Таблица 1.4.3 - Радионавигационные системы (РНС)
Вывод: При переходе из Черного моря в Ионическое море количество береговых маяков, светящих знаков и радиомаяков достаточное , и это позволяет производить определение места с требуемой точностью и периодичностью. Судовая коллекция карт содержит достаточное количество карт с изолиниями системы LORAN-C, это облегчает судоводителю работу по обсервациям в Средиземном море, и также обеспечить определение места судна с требуемой точностью и периодичностью. 1.5 Відомості про порти Порт Новороссийск. Новороссийская бухта и порт Новороссийск. Новороссийская бухта вдается в берег между устьем реки Королис-Цкали и находящимся в 1,9 мили к WSW от него мысом Дообский. С юго-восточной и южной сторон бухты в 1-2 милях от берега поднимаются высокие горы. Западный берег бухты низкий. Берег в районе порта Новороссийск - башня нефтеперегонного завода; - маяк Дообский на 220° в 3,7 мили. Большая часть Новороссийской бухты занята отмелью с глубинами менее 10 м. Вдоль ее западного берега тянется желоб шириной 3кб; глубины здесь 20-100 м. На набережной находятся управление порта и управление портового надзора. В порту Новороссийск есть два рейда: внешний и внутренний. Портовые средства и оборудование. На акватории порта выставляются швартовные бочки. Погрузочно-разгрузочные работы механизированы; к важнейшим причалам подведены железнодорожные пути. Ремонт . В порту Новороссийск можно произвести мелкий ремонт корпуса и механизмов малых судов. Снабжение . В порту Новороссийск можно приобрести продовольствие. Пресная вода подведена ко всем причалам. Определение девиации. В порту можно произвести определение радиодевиации. Радиодевиационный полигон находится в 2,2 мили к NNW от мыса Дообский. Станции и сигналы. Сигнальный пост, поддерживающий связь с судами, стоящими на рейдах порта Новороссийск, находится к SW от северной оконечности мыса Дообский. На мачте сигнального поста могут подниматься штормовые сигналы. Сообщение и связь . Порт Новороссийск имеет регулярное морское сообщение с портами Черного моря. Город Новороссийск связан с общей железнодорожной сетью страны; имеется воздушное сообщение. В порту Новороссийск есть портовая радиостанция. Якірні місця. Район якорных мест № 425 находится на внешнем рейде порта Новороссийск в 8 кб к NNE от восточной оконечности мыса Дообский. Глубины в этом районе 9,2-20 м, грунт - ил с песком. Вблизи границ района выставляются вехи. Район якорных мест № 426, предназначенный для стоянки малых судов, расположен в восточной части внутреннего рейда в 2,2 кб к N от основания Нефтяного мола. Портові правила. Ниже приводятся выдержки из Обязательных постановлений по Новороссийскому морскому торговому порту изд. 1984 г. Копию действующих портовых правил мореплавателям следует получить у администрации порта. 1. Загальні положення: 1.1.5 Акватория морского порта включает в себя Нефтяную гавань, внутренний рейд, фарватер и внешний рейд. 2. выход судов из порта: Вход судов в порт и выход из порта производятся круглосуточно, за исключением неблагоприятной погоды или иных обстоятельств, когда вход и выход могут быть запрещены. Об этом суда предупреждаются. Сигнальный пост расположен в 70 м к SW от светящего знака Бурун-Табия. 2.3 Общий порядок входа в порт и выхода из порта: 2.3.1 При подходе к порту Новороссийск, при постановке на якорь и съемке с якоря всем судам следует соблюдать осторожность, а при плавании руководствоваться лоцией, Правилами МППСС-72 и хорошей морской практикой. Прием и высадка лоцмана на рейде осуществляются с подветренного борта при волнении моря не более 4 баллов. Во время ливневого дождя прием и высадка лоцмана запрещаются. Судно, принимающее на борт или высаживающее лоцмана, обязано остановить главный двигатель и погасить инерцию. При невозможности выполнения этого маневра из-за неблагоприятной гидрометеорологической обстановки суда должны уменьшить ход до минимального, обеспечивающего управляемость. 2.4 Регулирование движения судов: Старшим должностным лицом, обеспечивающим регулирование движения судов по акватории порта и внешнему рейду, является капитан порта. При необходимости постановки судна к причалу запрос на выделение причала подается диспетчеру порта на УКВ, позывной "Новороссийск-2", заблаговременно, но не позднее чем за 24 ч до прибытия в порт. 2.4.5 Военному кораблю предоставляется преимущество входа и выхода, за исключением аварийных случаев. 2.5.8. Сброс твердых, жидких и радиоактивных отходов запрещен. 3. Плавание судов в портовых водах: 3.1 О режиме плавания: Вход в порт и выход из порта всех судов без разрешения инспекции портового надзора запрещается. Суда, входящие в порт, обязаны уступить дорогу судам, выходящим из порта. Одновременный вход или выход из порта нескольких судов запрещаются. Во время входа в порт и выхода из порта транспортных и пассажирских судов малые суда (рыбопромысловые, спортивные, любительские) и другие плавсредства обязаны держаться в стороне от пути движения этих судов, не мешать их маневрированию. Вход и выход из порта допускаются для судов с осадкой, оставляющей под килем не менее 30 см и при малой воде. Порт Трапани На подходах к порту Трапани с N и NW разбросано много опасностей. Некоторые из опасностей, лежащих на акватории порта, ограждаются буями. Швартовные бочки, выставляемые в порту, принадлежат итальянскому военно-морскому флоту, но к ним могут швартоваться и торговые суда. Приметные пункты . При подходе к порту Трапани лучшим ориентиром служит гора Сан-Джулиано с городом Эриче на её вершине. В городе Эриче приметна высокая ажурная радиомачта, окрашенная белыми и красными полосами, и две других, меньших размеров радиомачты. Ночью первыми с 10 миль открываются огни города Эриче. Днём при подходе к порту с S можно ориентироваться по длинному низкому зданию больницы Сьери Пеполи (Sieri Pepoli) с красной крышей и высокой трубой. С восточной стороны входа стоит белая мраморная колонна высотой 20 м с бронзовой статуей. После захода солнца колонна и статуя освящаются. В центральной части города Трапани возвышаются купол собора и тёмная четырёхгранная колокольня; западнее собора виден зелёный купол церкви Сан-Франческо (S. Francesco). В 0,7 кб к SЕ от мыса Линьи (Ligny), северо-западной оконечности полуострова, приметна башня Линьи. У юго-восточной оконечности острова Ладзаретто видно низкое здание, а вблизи северо-восточной оконечности этого острова - двухэтажная вилла Нази (Nasi). Неподалёку от восточной оконечности острова Коломбая расположен форт с приметной башней Коломбая (Colombaia). Ветры . В порту Трапани часто дуют сильные ветры. Зимой преобладают ветры от SЕ и NW; весной особенно сильны ветры от SЕ; летом господствую ветры от NЕ. Местные признаки погоды . Если дуют ветры от SЕ, а на восточной стороне горизонта появляются облака, то следует ожидать штормовых ветров от WSW. Сильным юго-восточным ветрам предшествуют чистое небо, хорошая видимость Эгадских островов и безветрие. Плохая погода, как правило, начинается с возникновением юго-восточных ветров, которые длятся обычно три дня, а затем внезапно сменяются юго-западным ветром. Сейши являются предвестниками шторма. Колебания уровня составляют 0,5 м. Навигационное ограждение . На молах и причальных сооружениях порта установлены светящие средства навигационного оборудования. Лоцманська служба. Лоцманская проводка в порт обязательна. Лоцмана встречают суда мористее острова Коламбая. Самостоятельно входить в порт могут лишь суда валовой вместимостью до 300 рег. т. Портовые средства и оборудование . В порту имеется кран грузоподъёмностью 5 т. Ремонт . В порту может быть произведён мелкий ремонт судов. Есть продольный слип и плавучий док. Снабжение. Имеется небольшой запас бензина и смазочных масел. На суда, стоящие на якоре, вода доставляется водолеями, а на суда, стоящие у причалов, - специальным автотранспортом. Станция штормовых сигналов расположена у форта вблизи восточной оконечности острова Коломбая. Причальные сооружения . Несколько причалов оборудовано на восточной стороне мола Коломбая, простирающегося к SSЕ от восточной оконечности острова Коломбая. Глубина у оконечности мола 4,3 м. На молу имеются палы и погрузочная площадка. В восточной части порта вдоль её южной и северной сторон оборудованы причалы, глубины возле которых менее 7 м. На восточной стороне порта имеется набережная Изолелла; глубины вдоль нее 4-8 м. Якорные места . Якорное место, укрытое от северных ветров, находится в 2,7 кб к S от острова Коломбая. Глубины на нём 17-19 м; грунт - песок, покрытый водорослями, и ракушка, якоря держит плохо. Другое якорное место находится в 1,7 кб к S от острова Палумбо; глубина здесь около 20 м. Зимой при ветрах от SW стоянка на этих якорных местах опасна. При ветрах, дующих от SЕ до SW, рекомендуется становится на якорь к N от полуострова, на котором расположен город Трапани; грунт здесь песок и скала, якоря держит плохо. Таблица№1.5.1-Сведения о портах, местах укрытия и якорных стоянках
1.6 Вибір шляху на морських ділянках Выбор пути выполняется на основании анализа всех условий плавания с учётом осадки судна, его мореходных качеств и эксплуатационных требований. Выбираемый путь должен удовлетворять правовым ограничениям (территориальные воды иных государств, запретные и опасные районы и пр), обеспечивать навигационную безопасность плавания и предотвращение угрозы столкновения с другими судами. Среди вариантов, удовлетворяющих этим требованиям, выбирается наиболее экономичный путь. Этот этап работы оформлен на генеральных картах, включающих и порт выхода и порт назначения. В практике морского судоходства найвыгоднейшим (оптимальным путем) между двумя заданными точками является тот путь, который данное конкретное судно при сложившейся гидрометеорологической обстановке проходит за кратчайшее время при минимальной затрате ресурсов, обеспечении безопасности мореплавания и сохранности перевозимых грузов. В то же время при выполнении конкретных переходов могут задаваться частные критерии оптимальности. Выбор критериев оптимального маршрута перехода определяется поставленной перед судном задачей. По навигационным и метеорологическим пособиям и картам изучается район предстоящего перехода, в особенности - его гидрометеорологические характеристики, вероятные погодные условия, вероятность опасных явлений (сильный шторм, плохая видимость и др.), глубина и навигационные опасности, система передачи навигационной и гидрометеорологической информации, радиотехнические СНО, основные пути движения судов, организация проводки судов береговыми гидрометеоцентрами (БГМЦ) или научно-исследовательскими судами погоды (НИСП). На основе этих данных и квалифицированной оценки всех факторов производится выбор наивыгоднейшего маршрута перехода. 1.7 Підготовка технічних засобів навігації Таблица № 1.7.1 - Точностные характеристики технических средств навигации
Кожне судно повинно бути оснащене технічними засобами навігації відповідно до вимог класифікаційного товариства, що здійснює за ним технічний нагляд, а їх стан має забезпечувати можливість визначення місця розташування судна, числення шляху судна, визначення напрямку руху та швидкості судна, вимірювання глибини, приладового спостереження за навколишнім навігаційної обстановкою і зустрічними судами. Підготовка судна до рейсу включає підготовку і перевірку в роботі технічних засобів навігації і при необхідності їх ремонт, поповнення ЗІПов, визначення (перевірку) їх параметрів і поправок. Забороняється вихід судна в плавання у випадках: несправності гірокомпас, радіопеленгатора, радіолокаційної станції; відсутність або несправність головного або шляхового магнітних компасів (якщо для даного судна передбачено наявність шляхового компаса), несправності лага; відсутність або несправність секстант і хронометра; несправності хоча б одного сигнально-відмітного вогню; несправності гудка або Тифона; несправності машинного телеграфу; при виході з ладу дзвінків гучного бою або ревунів. Стан навігаційно-штурманського майна та предметів постачання повинна забезпечувати можливість: здійснення повного технологічного процесу судноводіння, виконання Міжнародних Правил попередження зіткнень суден у морі; здійснення візуального зв'язку з іншими суднами і берегом; ведення гидрометеостеження; документування навігаційних і основних судових процесів; вказівки національної приналежності судна. Суднові технічні засоби навігації повинні бути підготовлені до роботи до виходу судна в море у відповідності з інструкціями щодо їх застосування та експлуатації. Прилад вважається в робочому стані, якщо його параметри відповідають технічним умовам заводу виробника та визначено поправки. Магнітний компас. Недоліком магнітного компаса є те, що девіація змінюється зі зміною широти району плавання і вантажем, що перевозиться. Правильність табличних значень девіацій контролюється шляхом звірення показань магнітного і гіроскопічних компасів. Девіація знищується по необхідності (з обов'язковим складанням таблиці девіації), як правило, не рідше одного разу на рік. Залишкова девіація у головного магнітного компаса не повинна перевищувати - 3 °, а у колійного - 5 °. Гіроазімуткомпас. Основним недоліком гіроазімуткомпаса є можливість несподіваного відходу з меридіана, в режимі "Гірокомпас", при маневруванні. Достовірність інформації гірокомпас слід систематично контролювати шляхом звірення його показань з показаннями магнітного компаса. Звірення виконуються кожну годину, а при наближенні до небезпеки - частіше. Також, для того щоб уникнути несподіваний відхід з меридіана, необхідно перемкнути на режим "Гіроазімута", перед початком маневрувань. Постійна поправка гіроазімуткомпаса визначається після: тривалої стоянки судна; ремонту периферійних приладів; виявлення зміни поправок; періодично, під час плавання судна. Розбіжність часу по курсограмме не повинно перевищувати 10 хвилин за вахту. Якщо при разовому визначенні поправки у рейсі її величина відрізняється від обліковується більш ніж на 2 ° або середня величина 4 - 5-ти визначень поправок відрізняється від постійної поправки більш ніж на 1 °, слід вжити заходів до з'ясування причин такої розбіжності. Лаг. Лаг як і будь-прилад дає показання з деякою помилкою. Для того щоб виміряти дійсне відстань за допомогою лага, пройдене судном, показання лага слід виправляти відповідною поправкою. Поправка лага називається величина виражена у відсотках, і служить для переходу від відстані, показаного лагом, до фактично пройденого судном відстані щодо води. Радіолокаційна станція. РЛС має великі систематичні похибки кутомірного пристрою. Також недоліком РЛС є значний розкид дальності виявлення об'єктів залежно від гідрометеоумов і наявності тіньових секторів. Якщо тіньові сектори знаходяться попереду траверзу, необхідно періодично відвертати з курсу для їх перегляду. Поправки кутомірного і далекомірного пристрою визначаються на стоянці судна по точкових орієнтирів. Радіодевіація визначається і компенсується не рідше одного разу на рік. Ехолот. Поправка ехолота визначається шляхом звірення глибин виміряних ехолотом з глибинами, виміряними ручним лотом з обох бортів судна в районі встановлення вібраторів. Перед вимірюванням глибин перевіряють частоту обертання виконавчого двигуна ехолота і розміреність ручного лота. Хронометр. За послідовним значенням поправок хронометра щодоби вводиться хід хронометра, який не повинен перевищувати 4-х секунд при добовій вібрації ходу до 2,5-ї секунд. Хід секундоміра перевіряється за хронометром. Годинники і стрічка ріверсографа узгоджуються з хронометром один раз на добу. Допустиме розходження не більше 20 секунд. Приемоиндикаторе РНС. При роботі приемоиндикаторе РНС будь-якого типу не виключена можливість втрати ним однієї або декількох доріжок. При цьому обсервації на карті добре узгоджуються зі числення за компасом і лагу, перешкоджаючи виявлення помилки. Правильність інформації приемоиндикаторе РНС контролюється обсервації, періодично виконуваними за допомогою інших технічних засобів. При цьому можливо перевірка індикатора кожного каналу РНС шляхом визначення ліній положення, паралельних ізоліній радіонавігаційного параметра нанесених на радіонавігаційну карту. Приемоиндикаторе СНС. У приемоиндикаторе СНС точність супутникової обсервації залежить від похибки вводиться вектора швидкості судна. Також, необхідно враховувати похибку, яка обумовлена відмінністю систем координат, в яких працює СНС і складена навігаційна карта. Обслуговування суднового навігаційного обладнання включає в себе комплекс заходів спрямованих на забезпечення в період навігації постійної готовності до дії "безвідмовної роботи". При зовнішньому технічному огляді перевіряють стан і справність дверцят, блокувань, кріплення, забарвлення і амортизації. При внутрішньому огляді перевіряють стан і справність монтажних проводів, і їх кріплення, механічної міцності, деталей вузлів, і блоків систем, контактів поверхонь і інших роз'ємів. Під час технічних оглядів, виконуваних при включеній апаратурі, перевіряють відповідність показань усіх вимірювальних приладів номінальним значенням, контролюють справність ламп і напівпровідникових приладів, і додатково повинні бути визначені всі поправки кожного ТСС, а також до кожного ТСС має бути передбачено запасні інструменти та прилади (ЗІП ). Глава 2. Проектування переходу 2.1 Подъем карт Прежде всего наносим на карту районы где действуют особые условия плавания. Найбільш важливі відомості з таких правил можна виписати на неробочому місці карти; тут-таки робимо виноски на сторінки лоції, де ці правила наведені повністю. Проводимо кордону фарватерів та рекомендовані курси, наносимо на системи розподілу руху суден; особливо виділяємо окремо лежать небезпеки як природні, так і штучні. Цветным карандашом отмечаем участки берега и ориентиры смещенные меридианы и параллели для прокладки радиопеленгов от радиомаяков, лежащих за пределами карты. Далі простим олівцем наносимо кордону дальності видимості маяків і знаків, у відповідних місцях карти наносимо магнітні відмінювання, наведені до року плавання. Особливу увагу приділяємо підйому карт на тих її ділянках, де шлях судна пролягає в безпосередній близькості від різного роду небезпек, а також там, де він проходить через вузькості і акваторії, обмежені навігаційними небезпеками. У таких випадках більш чітко виділяють сектора маяків, огороджувальні небезпеки, а в місцях їх відсутності проводимо додаткові огороджувальні лінії положення. У разі необхідності, намічаємо орієнтири для вимірювання поворотних пеленгів, проводимо лінії примітних природних створів. Підйом карти, окрім залучення додаткової інформації, акцентує увагу судноводія в кожному конкретному районі плавання, допомагає найбільш об'єктивно оцінити навігаційне забезпечення обраного курсу. 2.2 Попередня прокладка Після вивчення та аналізу всіх умов плавання виконується попередня прокладка. Така прокладка спочатку виробляється на генеральних картах, що дає загальну орієнтування і дозволяє намітити протяжність і тривалість плавання по ділянках, виявити місце і час проходження складних і небезпечних ділянок, де буде потрібно тимчасова вахта на містку. Після закінчення роботи на генеральних картах попередню прокладку переносять на шляхові і часті карти з виконанням необхідних розрахунків, результати яких заносяться в таблицю.
| 9.0 | 17.13 | 03.39 05.12. 2006 | 44° 09,2 | 29° 02,3 | Мк Констанца270° (18,0) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 | 201° | 93,0 | 9.0 | 10.20 | 13.59 | 42° 43,2 | 28° 12,1 | Мк Эмине270° (17,0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | 177° | 48,0 | 9.0 | 05.20 | 19.19 | 41° 53,6 | 28° 20,0 | Мк Кору270 (°13,0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | 134° | 50,0 | 9.0 | 05.33 | 00.52 06.12. 2006 | 41 °18,0 | 29° 08,0 | Мк Анадолу176° (4,6) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | 194° | 6.0 | 9.0 | 00.40 | 01.32 | 41°14,0 | 29° 08,0 | Мк Румели 70 0 /0,9 Мк Анадолу 40 0 /1,3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 | 210° | 2,0 | 9,0 | 00.13 | 01.45 | 41°12,3 | 29°07,5 | Мк Филь 123° (0,4) Мк Чалы 303° (0,3) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 | 223° | 1,9 | 9,0 | 00.12 | 01.57 | 41° 10,9 | 29 °05,0 | Мк Кавак 122° (0,2) Мк Дикиликая 302° (0,1) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15 | 219° | 1,9 | 9,0 | 00.12 | 02.09 | 41°09,4 | 29°03,5 | Мк Бююкдере 302° (0,6) Мк Сельви 140° (1,0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 | 180 ° | 0,55 | 9,0 | 00.04 | 02.13 | 41°08,9 | 29°03,5 | Мк Киреч 246° (0,2) Мк Сельвы 115° (0,8) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 | 146° | 1,9 | 9,0 | 00.12 | 02.25 | 41°07,4 | 29°04,8 | М. Гюмюшсую 63° (0,8) Мк Истинье 243° (0,9) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18 | 223° | 1,3 | 9,0 | 00.09 | 02.34 | 41°06,3 | 29°03,6 | Мк Канлыдша 97° (0,3) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 | 180 ° | 1,1 | 9,0 | 00.07 | 02.41 | 41°05,0 | 29°03,6 | Мк Ашиян 270° (0,1) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 | 225° | 0,6 | 9,0 | 00.04 | 02.45 | 41°04,5 | 29°03,0 | Мк Кандили 113° (0,3) Мк Бебек 293° (0,2) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21 | 180 ° | 0,4 | 9,0 | 00.03 | 02.48 | 41°04,1 | 29°03,0 | Мк Арнавуткей 270° (0,2) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
22 | 207° | 1,2 | 9,0 | 00.08 | 02.56 | 41°03,0 | 29°02,3 | Мк Дефтердар 316° (0,2) Мк Бейлербейн 136° (0,4) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
23 | 232° | 2,4 | 9,0 | 00.16 | 03.12 | 41°01,6 | 28°59,7 | Мк Салыпазары302° (0,4) Мк Кызкулеси 122° (0,4) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
24 | 184° | 1,8 | 9,0 | 00,12 | 03.24 | 40°59,6 | 28°59,5 | Мк Инджы 90° (1.0) Мк Ахыркапы 340° (0,9) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
25 | 182° | 6,7 | 9,0 | 00,45 | 04.09 | 40°55,2 | 28°52,8 | Мк Емилькей 322 ° (3,0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
26 | 255° | 78,0 | 9,0 | 08.40 | 11.49 | 40°46,2 | 27°37,0 | Мк Домуз 170.5° (6,0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
27 | 245° | 31,0 | 9,0 | 03.27 | 15.16 | 40°25,9 | 26°44,6 | Мк Гелиболу 246° (3.0) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28 | 233° | 3,3 | 9,0 | 00,22 | 15.38 | 40°23,9 | 26°41,2 | Мк Гелиболу 348° (0,8) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
29 | 219° | 6.4 | 9,0 | 00,43 | 16.21 | 40°18,2 | 26°36,0 | Мк Каракова 300° (0,6) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
30 | 230° | 8,2 | 9,0 | 00,55 | 17.16 | 40°13,6 | 26°22,8 | Мк Акбаш 258° (1,8) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
31 | 243° | 4.2 | 9,0 | 00.28 | 17.44 | 40°11,6 | 26°22,8 | Мк Эджедбад 244° (1.4) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
32 | 174° | 3.3 | 9,0 | 00,22 | 18.06 | 40°08,5 | 26°23,2 | Мк Намазгях 312° (0.4) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
33 | 226° | 5.8 | 9,0 | 00.39 | 18.45 | 40°04,2 | 26°17,8 | Мк Каранфиль 26° (1.6) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
34 | 236° | 7,2 | 9,0 | 00.48 | 19.33 | 40° 01,9 | 26 °12,5 | Мк Кумкале 194/°1,5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
35 | 268° | 9,9 | 9,0 | 01.06 | 20.39 | 40° 01,5 | 26 °00,0 | Мк Тавшан 150°/6,0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
36 | 208° | 142 | 9,0 | 15.53 | 12.32 07.12. 2006 | 37° 55,0 | 24 °33,0 | Мк Мандилли 318°/1,4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
37 | 225° | 20,0 | 9,0 | 02.13 | 14.45 | 37° 41,7 | 24° 17,1 | Мк Айос-Николайос 140°/2,1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
38 | 211° | 90,0 | 9,0 | 10.00 | 00.45 08.12. 2006 | 36° 25,5 | 23° 17,4 | Мк Малеас 290/°4,5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
39 | 264° | 39,5 | 9,0 | 04.23 | 05.08 | 36° 20,0 | 22° 18,0 | Мк Тенарон 76°/12,0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
40 | 306° | 91,0 | 9,0 | 10.06 | 15.14 | 37° 13,5 | 20° 47,3 | Мк Строфадес 90°/10,0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
41 | 336° | 63,0 | 9,0 | 07.00 | 22.14 | 38° 12,1 | 20° 16,0 | Мк Ерогомбос 95°/4,0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
42 | 351° | 63,0 | 9,0 | 07.00 | 05.14 09.12 2006 | 39° 14,6 | 19° 57,3 | Мк Лака 90°/9,0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
43 | 314° | 48,0 | 9,0 | 06.20 | 11.34 | 39 °46,1 | 19° 11,2 | Мк Кастри 60/°11,0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
44 | 252° | 39,0 | 9,0 | 04.20 | 15.54 | 39° 37,2 | 18° 25,2 | Мк Санта-Мария-де-Лука 341°/12,0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
45 | 224° | 158 | 9,0 | 17.33 | 09.27 10.12. 2006 | 37° 42,3 | 16° 04,0 | Мк Спартивенто 0°/12,6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
46 | 298° | 27,0 | 9,0 | 03.00 | 12.27 | 37° 56,4 | 15 °34,0 | Мк Реджо-де Калабрия 42°/4,6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
47 | 26° | 18,0 | 9,0 | 02.00 | 14.27 | 38° 12,3 | 15° 38,2 | Мк Пеццо 96°/2,3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
48 | 43° | 4,3 | 9,0 | 00.29 | 14.56 | 38° 15,4 | 15 °43,2 | Мк Педоро 265°/3,8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
49 | 298° | 9,0 | 9.0 | 01.00 | 15.56 | 38° 22,0 | 15° 32,0 | Мк Милаццо 238° (13,2) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
50 | 270 ° | 132 | 9.0 | 14.40 | 06.36 11.12. 2006 | 38° 12,2 | 13° 30,0 | Мк Сан - Вито 180 ° (4,3) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
51 | 207° | 20,0 | 9.0 | 02.13 | 08.49 | 38° 02,6 | 12° 26,6 | Мк Палумбо135° (3,5) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
52 | 143° | 3,2 | 9.0 | 00.21 | 09.10 | 38° 00,3 | 12° 30,0 | Мк Рончильо 60° (0,81) |
∑S=1864миль ∑T=207.10 ч ∑V=9.0уз
2.3 Припливні явища
Учитывая то, что величины приливоотливных явлений на всей акватории Чёрного моря, незначительны, расчёт приливов выполняется только для портов назначения на 5 суток планируемой стоянки. Время наступления полных и малых вод и их высоты для основных и дополнительных пунктов определяются по таблицам приливов, а результаты расчёта заносятся в таблицу.
Таблица № 2.3.1 - Приливы
Дата | Ранкові води | Вечірні води | ||||||
ПВ | МВ | ПВ | МВ | |||||
Тс | h | Тс | h | Тс | h | Тс | h | |
11.12 | 11.52 | 0,3 | 05.51 | 0,1 | 23.31 | 0,6 | - | - |
12.12 | 00.30 | 0,2 | 06.34 | 0,1 | 12.56 | 0,5 | 18.12 | 0,2 |
13.12 | 01.46 | 0,2 | 07.42 | 0,2 | 14.16 | 0,5 | 19.13 | 0,2 |
14.12 | 03.20 | 0,2 | 09.11 | 0,2 | 15.43 | 0,5 | 20.32 | 0,3 |
15.12 | 04.28 | 0,2 | 10.44 | 0,2 | 16.55 | 0,6 | 22.02 | 0,3 |
2.4 Оцінка точності місця
Навігаційна безпека мореплавання забезпечується числення шляху судна та періодичними обсервації тільки з урахуванням їх точності, яка традиційно оцінюється середньоквадратичної похибкою СКП (М), імовірність якої становить Р = 63%.
Однак "Стандартами точності судноводіння" ІМО для оцінки точності поточного (зчисленому) місця судна прийнята ймовірність Р = 95%. Этому требованию практически удовлетворяет круг радиусом R = 2 М.
Требования к точности судовождения при плавании в любой зоне (стеснённого плавания, прибрежная зона, зона открытого моря), допустимое время плавания по счислению, значения СКП измерения возможных на переходе навигационных параметров, а также формулы для расчёта СКП счисления (М сt ), СКП счислимого места (М сч ), СКП возможных обсерваций (М о ) приведены в таблицах №2.4 1 - №2.4.6 Руководствоваться их данными необходимо при ведении исполнительной прокладки.
Таблица 2.4.1 - Количественные параметры Международного стандарта точности плавания.
Зона судна | плавання | Радіальна СКП визначення місця | Частота обсервацій | Допустиме час обробки параметрів |
Зона обмеженого плавання | - Акваторія портів, гаваней | 5 ¸ 20 м | безперервно | миттєво |
- Вузькі (100 ¸ 200м) канали, фарватери | 0,15 їх ширини | 1 ¸ 5 хв | 0,5 ¸ 1 хв | |
Прибережна зона | -Фарватери шириною 2 ¸ 20кб | 0,2 їх ширини | 1 ¸ 5 хв. | 0,5 ¸ 1 хв. |
- СРРС | 0,2 ширины полосы движения (1 ¸ 5кб) | 10 ¸ 30 хв. | 1 ¸ 3 хв. | |
- Рекомендовані шляхи до 25 миль від берега | 2% від відстані до берега, але не> 2 миль | 20 ¸ 30 хв. | 1 ¸ 3 хв. | |
- Рекомендовані шляху до відстані> 25 миль від берега | не> 2 миль | 1 ¸ 2:00 | 5 ¸ 10 хв. |
Зона відкритого моря | 2% від відстані до наві. небезпеки, але не> 2 миль | 2 ¸ 4:00 | 10 ¸ 15 хв. |
Таблица 2.4.2 - Допустимое время плавания по счислению (мин).
Найкоротша відстань до навігаційної небезпеки, (милі) | Допустима Р = 95 ° похибка місця М д (милі) | Погрешность последней обсервации М o (Р = 95%) мили. | |||||
<0,1 | 0,1 | 0,25 | 0,5 | 1,0 | 2,0 | ||
10 | 0,4 | 12 | 12 | 9 | - | - | - |
20 | 0,8 | 28 | 28 | 27 | 22 | - | - |
30 | 1,2 | 48 | 48 | 47 | 44 | 27 | - |
40 | 1,6 | 72 | 72 | 71 | 68 | 56 | - |
50 | 2,0 | 100 | 100 | 97 | 97 | 99 | - |
60 | 2,4 | 132 | 132 | 131 | 129 | 120 | 73 |
70 | 2,8 | 168 | 168 | 167 | 165 | 157 | 118 |
80 | 3,2 | 208 | 208 | 207 | 206 | 198 | 162 |
90 | 3,6 | 252 | 252 | 251 | 250 | 242 | 210 |
100 | 4,0 | 300 | 300 | 300 | 298 | 291 | 260 |
Таблица 2.4.3 - Вероятность обнаружения подходного буя в зависимости от точности места и расстояния до буя.
СКП місця, М (милі) | Дальність виявлення буя (милі) | |||||
2,5 | 3,0 | 3,5 | 4,0 | 4,5 | 5,0 | |
0,5 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
1,0 | 0,956 | 0,989 | 0,9982 | 0,9997 | 1 | 1 |
1,5 | 0,753 | 0,865 | 0,934 | 0,973 | 0,989 | 0,9963 |
Таблица 2.4.4 - Значение коэффициента К р2 в зависимости от заданной вероятности (Р зад ) при неизвестных элементах эллипса погрешностей.
Р зад. | 0,950 | 0,990 | 0,993 | 0,997 | 0,999 |
До р2 | 1,73 | 2,15 | 2,23 | 2,41 | 3,0 |
Таблица 2.4.5 - Значения Средней квадратичной погрешности навигационных параметров.
Навига-ционный параметр | Средства измерения НП | СКП Н.П. (mv) (из опыта плавания) | Навигационная функция | Навигационная изолиния | Напрямок ( t ) и модуль (g) градиента Н.П. | ||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||||||
Высота светила (h°) | Навигационный секстан (СНО) | ±0,4÷1,4' |
| Круг равных высот - малый круг с центром в полюсе освещения и сферическим радиусом R = =z = 90° - h | τ = Ac g = 1 угл. мин. милі | ||||||||||||||||||||||||||||
Горизонтальный угол ( α° | Навигационный секстан | ±1,1÷2,1' | ; де ; - расстояние до ориентиров; d - расстояние между ориентирами | Изогона - окружность, проходящая через оба ориентира и имеющая вписанный угол " α " | t =П 1 +δ±90° - на центр изогоны g=3438*D D 1 * D 2 δ - угол между П 1 и П 2 | ||||||||||||||||||||||||||||
Вертикальный угол ( β° = ос+i+s) | Секстан (СНО) | ± 0,5 ÷ 1,0 ' |
х, у - прямокутні координати точки місця вимірювання | Окружность радиусом D с центром в точке ориентира и имеющая вписанным угол " β " | τ = П g=1.85 H D або g=0.5 4β 2 D Де Н - висота орієнтира | ||||||||||||||||||||||||||||
Визуа льный пеленг (ІП) | ПГК-2 сопряжённый с ГК, пеленгатор сопряжённый с МК | ± 0,5 ÷ 1,6 ° ±0,8÷ 1,9° | ; або
Δφ - разность широт ориентира и судна Δλ - разность долгот ориентира и судна
| Пряма, що проходить через орієнтир під кутом "ІП" до меридіану | τ = ИП - 90° g = 57.3 град D мили | ||||||||||||||||||||||||||||
Радио-локационный пеленг (РЛП) | НРЛС | ± 0,7 ÷ 1,9 ° ±1,0°-точ. ор. ±2÷3° - мысы | |||||||||||||||||||||||||||||||
Радио-пеленг на радиомаяк (РП) | Радиопеленгатор (АРП) | День: ±0,5÷1,0° Ночь: ±0,5÷3,0° D≤100 миль ± 1 ÷ ± 1,5 ° D100÷200 миль: ±2,0° | |||||||||||||||||||||||||||||||
Расстояние до ориентира (D) | НРЛС | Ориентир: ± 0,5 ÷ ± 1% от D Берег: ±0,5÷3% от D |
| Окружность с центром в месте ориентира и радиусом =D. При больших D -изостадиях. | t =П ± 180 ° "+" - П < 180 ° g=1 | ||||||||||||||||||||||||||||
Сигналы РНС "Лоран-С" | КПІ | ± 0,8 ÷ 1,7 мкс. 1,0÷1,5 мкс. З фіксацією фази ± 0,4 ÷ 0,5 мкс ±2,0÷3,0 мкс |
| Плоская гипербола уравнение которой
| в сторону ближ. фак тиче ской, g=2*sinw/2; w - позицион-ный угол. c-1/2 длины базы. | ||||||||||||||||||||||||||||
Сигналы высококоорбит. СНС
Таблица 2.4 6 - Расчёт Средней квадратичной погрешности места судна.
Висновок При разработке Курсового проекта изучены основные технические характеристики и общие данные судна типа "Орель", навигационное оборудование и технические средства навигации, находящиеся на борту. Изучены условия плавания на заданном маршруте. Для проведения предварительной прокладки были изучены гидрометеорологические, навигационно-географические условия плавания, возможности перехода кратчайшими путями; особое внимание уделялось проливам, зонам разделения движения и другим местам, опасным в навигационном отношении. Так как плавание происходит в декабре гидрометеорологическим условиям было проявлено повышенное внимание ввиду повышения вероятности штормов и неблагоприятной гидрометеорологической обстановке. Поэтому предполагается повышенное внимание во время вахты к информации, выдаваемой приемниками НАВТЕКС. Достоинством выбранного пути является его экономичность, в то же время учитывалось присутствие навигационных опасностей и, по возможности, как можно больше от них удаленность. Сложными участками, требующими усиленной вахты при их прохождении являются: выход из порта Новороссийск; проливы Босфор и Дарданеллы и подходы к ним; Эгейское море и Средиземное море островная и открытая части соответственно. Эти участки являются опасными ввиду наличия в некоторых из них наличие фарватеров, навигационных опасностей, интенсивного судоходства. На такие участки как проливы Босфор и Дарданеллы, Мраморное море, учитывалось наличие районов разделения движения. В проливах, где отсутствует четкая система разделения движения, курс проводился правее центральной части пролива, но в достаточном удалении от берега. Таким образом, по расчетам, протяженность всего периода составила 1864 мили, а продолжительность по времени при расчетной постоянной скорости, равной 9,0 узлам равна 207 ч.10 мин. Продолжительность же реального перехода на судах с такими же показателями хода будет больше. Теоретически, на судне доступны все виды обсерваций: обсервация по небесным светилам; по береговым воздушным ориентирам; по радиолокационным и радиопеллинговым; по радионавигационным системам; по спутниковым навигационным системам; при небольших глубинах и характерном рельефе дна возможен контроль по эхолоту (например, северный берег Мраморного моря). Однако, астрономические наблюдения не всегда возможны, так как в зимний период небо может быть затянуто тучами. В Черном море намеченный курс полностью перекрывают зоны действия радиомаяков. Проливы Босфор и Дарданеллы хорошо оснащены средствами навигационного оборудования, в них также, ввиду характерного рельефа берегов, легко ориентироваться по радиолокаторам. В Мраморном море начинается действие радионавигационной системы "Лоран-С". Эгейское море плохо оборудовано радиомаяками, на аэрорадиомаяки нельзя всецело полагаться. Основными являются визуальные наблюдения и обсервации, хорошо просматривается в радиолокационном отношении берег. В Средиземном море основными являются обсервации по РНС и СНС, ввиду отдаленности от берега. При подходах к берегу, где возможно, применяются визуальные обсервации. Также применяется обсервации по пеленгам на радиомаяке, которым этот район изобилует. На всем протяжении пути можно использовать СНС. Астрономические наблюдения при переходе являются резервными способами и применяются для уточнения правильности основных видов обсервации. В целом, при планировании перехода большое внимание уделялось навигационной безопасности перехода. Очень важным является именно внимательное и аккуратное выполнение своих обязанностей во время вахты и выполнение всех требований и рекомендаций. Именно это в комплексе и обеспечивает достаточную навигационную безопасность. Список використаної літератури 1. Рекомендації з організації штурманської служби на суднах (РШС-89). - М.: ЦРІА "Морфлот", 1989. - 186 с. 2. Лєсков М.М., Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. Навігація 2-е видання, перероб. і доп. - М.: Транспорт, 1986-247 с. 3. Єрмолаєв Г.Г. Морська лоція - 4-е вид. - М.: Транспорт, 1982. - 392 с. 4. Єрмолаєв Г.Г. Судноводіння в морях з приливами 2-е вид. - М.: Транспорт, 1986. - 254 с. 5. Ермолаев Г. Г Справочник капитана дальнего плавания. - М.: Транспорт, 1988. - 143 с. 6. Кондрашіхін В.Т. Визначення місця судна - 2-е вид. - М.: Транспорт, 1989. - 169 с. 7. Красенів Б.І. Морехідна астрономія - 3-е вид. -М: Транспорт, 1986. - 302 с. 8. Баранов Ю.К., Гаврюк М.І. та ін Навігація - 3-тє вид. Підручник для ВУЗів. С. - П. Лань 1997. - 512 с. 9. Статут служби на суднах морських пароплавств Україні. - Одеса: ДМРФ МТ 1994. - 124 с. 10. Міжнародна конференція з підготовки та дипломування моряків - 1978-М: ЦРІА "Морфлот" 1982. - 145 с. 11. Бурханов М.В. Довідкова книжка штурмана. - М: Транспорт. - 1986. - 236 с. 12. Збірник організаційно-розпорядчих та інших документів і матеріалів з безпеки мореплавання. - М: в / о "Мортехінформ-реклама", 1984. - 264 с. |