Реферати, курсові, дисертації, дипломи

[ Сутність управлінського обліку його структура і місце в інформаційній системі підприємства ]

<div style="font-size:16px;text-align:justify;">
	 Зміст Введення 1. Основи управлінського обліку 1.1 Сутність, принципи і <a href="Функції" title="Функції">функції</a> управлінського обліку 1.2 Предмет і структура управлінського обліку 1.3 Методи управлінського обліку 2. Управлінський і <a href="Фінансовий_облік" title="Фінансовий облік">фінансовий облік</a>, їх взаємодію і відмінності 2.1 Порівняльна характеристика управлінського та фінансового обліку 2.2 Місце управлінського обліку в <a href="Інформація" title="Інформація">інформаційній</a> системі підприємства Висновок Список використаної літератури Введення Серед економістів немає одностайності про сутність, роль і призначення управлінського обліку, його місце в системі <a href="Управління_підприємством" title="Управління підприємством">управління підприємством</a>, що утрудняє <a href="Процес" title="Процес">процес</a> впровадження управлінського обліку в <a href="Господар" title="Господар">господарську</a> практику підприємств. Сьогодні у сфері <a href="Управління_витратами" title="Управління витратами">управління витратами</a> та фінансовими результатами діяльності підприємства існує дві основні проблеми. Перша - переорієнтувати вітчизняну теорію і накопичений досвід на рішення нових завдань, що стоять перед <a href="Управління" title="Управління">управлінням</a> підприємством в умовах ринку. Друга - створення нових, нетрадиційних систем одержання інформації про <a href="Витрати" title="Витрати">витрати</a>, застосування нових підходів до <a href="Калькулювання" title="Калькулювання">калькулювання</a> собівартості, підрахунку фінансових результатів, а також методів аналізу, контролю і прийняття на цій основі управлінських рішень. У цьому відношенні значний інтерес для російських підприємств становить вивчення системи управлінського обліку. Загальновизнано, що <a href="Управлінський_облік" title="Управлінський облік">управлінський облік</a> є необхідним інструментом для <a href="Управління_організацією" title="Управління організацією">управління організацією</a>, що дозволяє підвищити якість і оперативність прийнятих управлінських рішень, максимізувати очікуваний результат і ефективно контролювати ризики господарської діяльності. Управлінський облік на більшості російських підприємствах не ведеться або розвинений дуже слабо. В основному це можна пояснити відсутністю єдиної методологічної основи, <a href="Методичка" title="Методичка">методичних</a> рекомендацій з організації управлінського обліку в окремих галузях вітчизняної економіки, а також періодом його становлення і розвитку у вітчизняній практиці. Між тим в даний час вітчизняні підприємства, функціонуючи в умовах конкуренції і боротьби за виживання, відчувають гостру необхідність в організації дієвої системи управлінського обліку. Так, В.Е. Керімов звертає увагу, що на сучасному етапі розвитку економіки найважливішим завданням є вдосконалення <a href="Системи_Управління" title="Системи Управління">системи управління</a> <a href="Виробництво" title="Виробництво">виробництвом</a> на основі єдиних принципів <a href="Планування" title="Планування">планування</a>, обліку, оцінки, калькулювання, аналізу та контролю. У цих умовах незмірно зростає роль управлінського обліку, що є необхідним інструментом у мобілізації всіх наявних резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств У зв'язку з цим проблема його впровадження у вітчизняну практику набуває першочергового значення, виникає необхідність проведення глибоких досліджень економічної природи, сутності та змісту управлінського обліку, його фундаментальних теоретичних основ. На сьогоднішній день багато <a href="Керівник" title="Керівник">керівників</a> не завжди усвідомлюють роль управлінського обліку в організації, недостатньо чітко розуміють мету і завдання його постановки. Метою даної <a href="Курсова" title="Курсова">курсової</a> є розгляд сутності, структури та місця управлінського обліку в інформаційній системі підприємства. Для реалізації зазначеної мети поставлені такі завдання: - Розглянути предмет,<a href="Функції" title="Функції"> функції</a> і принципи управлінського обліку; - Вивчити методи управлінського обліку; - Порівняти <a href="Бухгалтерський_фінансовий_облік" title="Бухгалтерський фінансовий облік">бухгалтерський фінансовий облік</a> з управлінським. 1. Основи управлінського обліку 1.1 Сутність, принципи і <a href="Функції" title="Функції">функції</a> управлінського обліку В останні роки термін "управлінський облік" став дуже популярним, хоча далеко не всі уявляють собі, що це таке. Управлінський облік відрізняється від звичайного бухгалтерського (фінансового) обліку, перш за все тим, що його дані призначені не для зовнішніх користувачів (держави, банків, ділових партнерів), а для внутрішнього "вживання". Вища мета управлінського обліку - допомогти <a href="Керівник" title="Керівник">керівнику</a> приймати правильні рішення. Тому якщо простій (фінансовий) бухгалтер повинен суворо дотримуватися форм звітності та інструкцій, то фахівець з управлінського обліку (бухгалтер-аналітик) вільний у виборі форм, методів і <a href="Прийому" title="Прийому">прийомів</a> аналізу, головне для нього - правильно вловити суть протікають на підприємстві економічних <a href="Процес" title="Процес">процесів</a> і вчасно дати рада керівнику. Управлінський облік - це не що інше, як система <a href="Інформація" title="Інформація">інформаційної</a> підтримки <a href="Управління" title="Управління">управління</a> 1. Зміст управлінського обліку визначається цілями управління і може бути змінено за рішенням адміністрації в залежності від інтересів і цілей, поставлених перед <a href="Керівник" title="Керівник">керівниками</a> внутрішніх підрозділів. Звідси його зміст складається як би з двох частин: виробничого обліку, призначеного для внутрішнього управління, і частини фінансового обліку, яка використовується для управління фінансовою діяльністю 2. Становлення управлінського обліку відбулося на базі калькуляційного обліку, тому основний його зміст складає <a href="Облік_витрат_на_виробництво" title="Облік витрат на виробництво">облік витрат на виробництво</a> поточних, майбутніх і минулих періодів у різних класифікаційних аспектах. Іншими найважливішими елементами, що складають сутність управлінського обліку, є оперативність та аналітичність інформації. У складі управлінського обліку <a href="Інформація" title="Інформація">інформація</a> збирається, групується, ідентифікується, вивчається з метою найбільш чіткого і достовірного відображення результатів діяльності структурних підрозділів і визначення частки участі в отриманні прибутку підприємства. Ефективність виробничої діяльності представлена в обліку як процес зіставлення фактичних і <a href="Стандарт" title="Стандарт">стандартних</a> витрат і результатів від продажу продукції, робіт і послуг. Встановленню сутності управлінського обліку сприяє розгляд сукупності ознак, що характеризують його як цілісну інформаційно-контрольну систему підприємства: безперервність, цілеспрямованість, повнота інформаційного забезпечення, практичне відображення використання об'єктивних законів суспільства, вплив на об'єкти управління при змінних зовнішніх і внутрішніх умовах. Оскільки <a href="Управлінський_облік" title="Управлінський облік">управлінський облік</a> є компонентом загальної системи бухгалтерського обліку, то ті принципи, які сформовані для фінансового бухгалтерського обліку, приймаються і в управлінському обліку. Однак останній формує інформацію для <a href="Планування" title="Планування">планування</a>, прийняття рішень, вироблення стратегії і оцінки діяльності підприємства. Тому і принципи управлінського обліку мають бути спрямовані на задоволення перерахованих завдань. До основних принципів управлінського обліку відносяться 1: 1. Принцип безперервності діяльності - виражається відсутністю намірів самоліквідуватися або скоротити масштаби виробництва, тобто підприємство буде розвиватися і в майбутньому. Цей принцип націлює бухгалтерів на створення інформаційного обслуговування для рішень, що мають довгостроковий <a href="Характер" title="Характер">характер</a>, таких як: проведення аналізу конкурентоспроможності виробництва продукції, постачання сировини і <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріалів</a>, зміни асортименту та освоєння нових продуктів, інвестицій і т.д. 2. Принцип доречності - проявляється у будь-якому випадку при виборі об'єкта спостереження, обсягу інформації про цей об'єкт і можливості впливати на <a href="Управлінські_Рішення" title="Управлінські Рішення">управлінські рішення</a>. Якість інформації про той чи інший об'єкт спостереження розглядається з точки зору її суттєвості, тобто своєчасності. 3. Принцип наступності і багаторазового використання (комплексності) - система обліку ведеться на основі збору, обробки і транспортування даних первинного обліку. Інформація, підготовлена в рамках управлінського обліку підкріплюється і доповнюється даними фінансового обліку, і навпаки. Цей принцип передбачає разову фіксацію даних у первинних документах або виробничих <a href="Розрахунки" title="Розрахунки">розрахунках</a> і багаторазове їх використання при всіх видах управлінської діяльності подання для прийняття рішення або контролю. 4. Принцип повноти й аналітичності інформації - створюються для <a href="Здійснення" title="Здійснення">здійснення</a> функцій: економічного аналізу шляхом <a href="Порівняння" title="Порівняння">порівняння</a> поточних результатів із запланованими, виявлення конкретних факторів, що впливають на результати поставлених цілей і можливостей їх досягнення і т.д. Цей принцип проявляється через показники внутрішніх звітів. 5. Принцип нормативного та бюджетного (кошторисного) методу управління витратами, фінансами, комерційною діяльністю - використовується як інструмент планування, контролю й регулювання (планування всіх сфер діяльності підрозділів, розрахунок проекту <a href="Бюджет" title="Бюджет">бюджету</a>, розрахунок варіантів плану та внесення корективів і т.д.). 6. Принцип логічності формування показників внутрішньої звітності - узагальнює показники звітності за даними первинного обліку в систему внутрішньої комунікації. На нульовому рівні облікова <a href="Інформація" title="Інформація">інформація</a> виникає в первинних документах, звітах основних і допоміжних цехів. На першому рівні вона групується у зведених документах відділу постачання, збутового і фінансового відділів, бухгалтерії, складського господарства. На наступних рівнях проводяться об'єднання і формування звітних показників у <a href="Функціоналізм" title="Функціоналізм">функціональних</a> відділах заводоуправління (головного конструктора, головного технолога, головного <a href="Механіка" title="Механіка">механіка</a>, відділу кадрів та ін.) На самому верхньому рівні (виробничо-диспетчерський, планово-економічний відділи та бухгалтерія) відбувається узагальнення інформації, що надійшла зі структурних підрозділів, і <a href="Перетворення" title="Перетворення">перетворення</a> її в результуючу. Зміст звітів залежить від їх цільового призначення або посади <a href="Керівник" title="Керівник">керівника</a>, для якого вони призначені. У сукупності перераховані принципи утворюють повний і досить логічний набір моделей побудови системи обліку, <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідних</a> і задовольняють вимогам бухгалтерського управлінського обліку виробництва. Розуміння сутності управлінського обліку дозволяє виявити залежність функцій, виконуваних цим видом обліку, від функцій управління. Функції управління зазвичай складаються з:<a href="Планування" title="Планування"> планування</a>, контролю, оцінки, безпосередньо <a href="Організація" title="Організація">організаційної</a> <a href="Роботи" title="Роботи">роботи</a>, внутрішніх <a href="Інформація" title="Інформація">інформаційних</a> зв'язків і стимулювання 1. Планування - процес опису варіантів дій, які можуть бути здійснені в майбутньому. Він включає: постановку мети; формулювання завдань; пошук шляхів вирішення завдань для досягнення поставленої мети; <a href="Вибір" title="Вибір">вибір</a> варіантів альтернативних дій. Тут вирішуються питання інвестицій в <a href="Основні_фонди" title="Основні фонди">основні фонди</a> і у виробничі етапи, у створення та освоєння нової продукції і т.п. Контроль - перевірка здійснення планів з боку керівника, <a href="Менеджер" title="Менеджер">менеджера</a> - включає: визначення <a href="Стану" title="Стану">стану</a> об'єкта, зіставлення фактичних результатів з плановими; перегляд планів, якщо стає зрозумілим, що вони не можуть бути виконані; виявлення відхилень від запланованого і регулювання. Оцінка - заключний процес аналізу всієї <a href="Системи_прийняття_рішень" title="Системи прийняття рішень">системи прийняття рішень</a>. У цьому випадку визначається, чи була досягнута поставлена мета (зворотний зв'язок), і з'ясовуються причини відхилень: недоліки планування, неоптимальний набір дій, який призвів до збільшення кількості оперативних рішень; невідповідність системи контролю вимогам управління; вибір невірної мети. Організаційна <a href="робота" title="робота">робота</a> - створення організаційної структури підприємства, призначеної для практичної реалізації поставлених цілей відділами, підрозділами і т.п.; розподіл обов'язків між виконавцями і т.д. Стимулювання - засіб <a href="Мотивації" title="Мотивації">мотивації</a> учасників виробничого <a href="Процес" title="Процес">процесу</a>, що спонукає усвідомити цілі і завдання підприємства і приймати рішення, що <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідають</a> цим цілям. У цій якості виступають кошторису та звіти про їх виконання. Внутрішня <a href="Інформація" title="Інформація">інформаційна</a> зв'язок - це <a href="Обмін" title="Обмін">обмін</a> <a href="Інформація" title="Інформація">інформацією</a> та звітністю, що дозволяє скоординувати дії різних структурних підрозділів для виконання кінцевої мети. Функції управління та інформація, яка забезпечує їх дієвість, дозволяють сформулювати функції управлінського обліку 1: <UL><LI> інформаційна <a href="функція" title="функція">функція</a> - забезпечення інформацією керівників усіх рівнів управління, необхідної для поточного планування, контролю і прийняття оперативних управлінських рішень в розрізі структурних підрозділів, видів діяльності і сегментів ринку; <LI> зворотній зв'язок - формування інформації як засобу внутрішньої комунікаційного зв'язку між рівнями управління і різними структурними підрозділами одного рівня (тобто <a href="Порівняння" title="Порівняння">порівнянність</a> планових рішень і фактичних результатів); <LI> контрольна - оперативний <a href="Контроль" title="Контроль">контроль</a> і <a href="Оцінка" title="Оцінка">оцінка</a> результатів діяльності підприємства та його внутрішніх підрозділів для визначення рентабельності окремих видів продукції, сегментів ринку; <LI> аналітична - <a href="Перспективне_планування" title="Перспективне планування">перспективне планування</a> і координація розвитку підприємства в майбутньому на основі аналізу та оцінки фактичних результатів його діяльності, оптимізації використання <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріальних</a>, трудових і фінансових <a href="Ресурси" title="Ресурси">ресурсів</a>. </UL> 1.2 Предмет і структура управлінського обліку Побудова структури управлінського обліку підпорядковане обраної концепції його організації та прагненню до повноти реалізації функцій управління, а також можливих напрямах вдосконалення внутрішнього обліку для управління підприємством. У будь-якому випадку структура розробляється з урахуванням двох аспектів: методологічного та організаційного. Методологічний аспект передбачає поєднання предмета і методу управлінського обліку з <a href="функція" title="функція">функціями</a> управління 1. Предметом бухгалтерського управлінського обліку є процес впливу на об'єкт (тобто планування, облік, аналіз,<a href="Контроль" title="Контроль"> контроль</a> та <a href="Мотивація_діяльності" title="Мотивація діяльності">мотивація діяльності</a> центрів відповідальності) з метою організації та координування діяльності людей для досягнення максимальної ефективності виробництва. В управлінському обліку під центром відповідальності розуміють структурний підрозділ організації, на чолі якого стоїть <a href="Менеджер" title="Менеджер">менеджер</a>, контролюючий витрати, доходи і кошти, що інвестуються в цей сегмент <a href="Бізнес" title="Бізнес">бізнесу</a> - показник, що визначається для даного підрозділу керівництвом. Зміст предмета розкривається за допомогою його численних об'єктів, <a href="Склад" title="Склад">склад</a> яких можна об'єднати в чотири групи: I група - виробничі <a href="Ресурси" title="Ресурси">ресурси</a>, щоб забезпечити доцільний <a href="Праця" title="Праця">праця</a> людей в <a href="Процес" title="Процес">процесі</a> господарської діяльності організації 1: <UL><LI> основні фонди - це засоби праці (машини, обладнання, виробничі <a href="Будівлі" title="Будівлі">будівлі</a> тощо), їх стан та використання; <LI> нематеріальні активи - об'єкти довгострокового вкладення (<a href="Право" title="Право">право</a> користування землею, <a href="Стандарт" title="Стандарт">стандарти</a>, ліцензії, <a href="Товарні_знаки" title="Товарні знаки">товарні знаки</a> і т.д.), їх стан та використання; <LI> матеріальні ресурси - предмети праці, призначені для обробки в процесі виробництва за допомогою засобів праці; <LI> виробничі <a href="Трудові_ресурси" title="Трудові ресурси">трудові ресурси</a> - чисельність працюючих, їх структура, рівень кваліфікації. </UL> Об'єкти обліку цієї групи розглядаються в динаміці. Тим часом ресурси представлені: виробничими запасами на центральних складах, в коморах цехів та на дільницях, складах виробничого відділу і в процесі їх руху по стадіях виробничого циклу до складу готової продукції; засобами виробництва, характеризують наявність виробничих потужностей і готовність підприємства до виробництва; трудовими ресурсами , якими володіє <a href="Організація" title="Організація">організація</a> в даний момент, використанням трудових ресурсів в процесі доцільної діяльності; результатом праці як продуктом підприємства. II група - <a href="Господар" title="Господар">господарські</a> <a href="Процес" title="Процес">процеси</a> та їх результати, що складають у сукупності виробничу діяльність організації. Ця група сформована з використанням процесного підходу. Його сутність полягає в тому, що виробничими ресурсами і діяльністю керують як окремими процесами. Різнорідні <a href="Господарські_операції" title="Господарські операції">господарські операції</a>, що згруповано за економічним змістом і приналежності до окремих процесів, представляють вид діяльності. До другої групи об'єктів належать господарські операції, об'єднані за такими видами діяльності: <UL><LI> постачальницько-заготівельна в системі управлінського обліку є першим переділом виробництва. У ній знаходять відображення такі напрями діяльності: розширення оптових закупівель; збільшення обсягу виробництва окремих виробів; вибір методу закупівлі (виробляти самостійно або закуповувати в постачальника); ефективність <a href="Інвестування" title="Інвестування">інвестування</a> в <a href="Оборотні_кошти_підприємства" title="Оборотні кошти підприємства">оборотні кошти підприємства</a> та <a href="Капітальні_вкладення" title="Капітальні вкладення">капітальні вкладення</a> його постачальницько-заготівельних підрозділів. </UL> Інформація про витрати збирається і узагальнюється за видами робіт і складах, цінами на придбання матеріалів, собівартості виготовлення напівфабрикатів, оцінці виданих у <a href="Виробництво" title="Виробництво">виробництво</a> матеріальних ресурсів. Особая роль отводится составлению смет затрат по процессам: приобретение, погрузка и разгрузка, сортировка и оценка качества, хранение, обеспечение рабочих мест и контролю за исполнением смет. Результативная итоговая информация о снабженческо-заготовительной деятельности используется для расчета критической точки объема снабжения. <UL><LI> производственная – центральное звено системы управленческого учета. Здесь сгруппирована информация о затратах по целям, функциям и их поведению. Важное место в производственном учете отводится нормированию затрат – материальных, трудовых и накладных, а также способам отражения фактических и нормативных затрат. При этом внутренний учет организуется как единый <a href="Процес" title="Процес">процесс</a> учета затрат и калькулирования. На этом участке учета определяется себестоимость продуктов для различных целей управления. <LI> финансово-сбытовая – <a href="Маркетинг" title="Маркетинг">маркетинговые</a> исследования и операции по формированию рынка сбыта продукции; непосредственно сбытовые операции, включая упаковку, транспортировку и другие виды работ; операции, содействующие росту объема продаж, начиная с рекламы продукта и заканчивая установлением прямых связей с потребителями и сервисным обслуживанием своей продукции, <a href="Контроль" title="Контроль">контроль</a> качества выпускаемой продукции. На этом участке учета определяется наиболее выгодный для производства продукт, факторы, влияющие на размер материального дохода, как от всего объема производства, так и от отдельных продуктов. Руководителям предоставляется информация для принятия решений, позволяющих максимизировать прибыль в краткосрочном периоде и разработать стратегию жизненного цикла продукта. </UL> Цикл жизни продукта — это период времени от первоначальных затрат на исследования и разработки до <a href="Того" title="Того">того</a> момента, когда интерес потребителей к данному продукту исчезает. Опоздание на рынок, выход на него после конкурентов могут негативно повлиять на рентабельность предложенного продукта. <UL><LI> организационная – создание организационной структуры организации, выделение из системы управления функциональных отделов, служб, цехов, участков; организация информационной системы с прямой и обратной связью, отвечающей требованиям внутренних коммуникаций связей между структурными подразделениями, разными уровнями управления, соответствующей функциям планирования, контроля, оценки выполнения плана, стимулирования; операции координирования действий внутренних исполнителей, направленных на выполнение основной цели предприятия. Данный участок учета формирует сводную информацию по центрам затрат, ответственности и рентабельности. </UL> III <a href="Группа" title="Группа">группа</a> – <a href="Доходы" title="Доходы">доходы</a> и затраты, характеризующие результаты определенных хозяйственных процессов. Эта группа объектов учета формируется в виде показателей, характеризующих результат хозяйственных операций, и поэтому в управленческом учете они должны отражаться одновременно с использованием <a href="Ресурси" title="Ресурси">ресурсов</a> и получением продукта как результата совокупности процессов. IV группа – структурные единицы, позволяющие локализовать затраты и доходы по местам их возникновения или центрам ответственности. Для целей управления, принимая во внимание использование ресурсов и получение продуктов, обобщается эта информация по месту возникновения затрат и полуфабрикатов. Накладные расходы при традиционном подходе всегда учитываются по их принадлежности к определенным цехам, участкам и т.д. Все вышеперечисленные группы объектов учета взаимосвязаны и находят отражение в едином учетном <a href="Процес" title="Процес">процессе</a>. 1.3 Методы управленческого учёта Метод управленческого учета представляет собой совокупность различных приемов и способов, посредством которых в системе управленческого учета отражаются объекты предприятия. Он состоит из следующих элементов: документации; инвентаризации; оценки; группировки и обобщения; <a href="Контроль" title="Контроль">контрольных</a> счетов; нормирования, планирования, прогноза; контроля и анализа 1 . Документация – первичные документы и машинные носители информации, гарантирующие управленческому учету достаточно полное отражение производственной деятельности организации. Документация необходима для выполнения <a href="Контроль" title="Контроль">контрольной</a>, информационной и аналитической функций управленческого учета. Инвентаризация – способ определения фактического состояния объекта, выявления отклонений от учетных данных, неучтенных ценностей, потерь, недостач, хищений. Инвентаризация способствует сохранности материальных ценностей, контролирует их использование, устанавливает полноту и <a href="Достоверность" title="Достоверность">достоверность</a> учетной информации. Группировка и обобщение – способ, позволяющий накапливать и систематизировать информацию об объекте по определенным признакам. Главными признаками группировки объектов управленческого учета можно считать: специфика производственной деятельности, технологическая и организационная структура хозяйствующего субъекта, организация управления, целевые функции системы управления. Сгруппированная информация об объекте позволяет эффективно ее использовать для оценки результатов деятельности и сделать необходимые и разумные выводы для принятия оперативных и стратегических решений. Контрольные счета – это итоговые счета, где записи производят по итоговым суммам операций данного периода. Система контрольных счетов выступает связующим звеном финансового и управленческого учета и позволяет установить полноту и правильность учетных записей. Планирование, нормирование и прогноз входят в систему управления организацией. Планирование – непрерывный циклический процесс, направленный на приведение в соответствие возможностей организации и условий рынка. Оно связано с решением будущих проблем, использует методы выбора альтернативных решений, направления которых имеют как общий, так и частный характер. Планирование только тогда эффективно, когда оно базируется на статистических исследованиях и анализе результатов хозяйственной деятельности. Нормирование - процесс научно обоснованного расчета оптимальных норм и нормативов, направленный на обеспечение эффективного использования всех видов ресурсов и изыскание путей наиболее продуктивного превращения затрат в выпуск продукции. Комплекс норм и нормативов составляет нормативное хозяйство организации, которое охватывает все сферы его деятельности. Нормативные технологические показатели увязывают технико-экономическое планирование с оперативно-производственным еще на стадии технической подготовки производства. Плановые и нормативные показатели определяют систему показателей учета производства, что в немалой степени способствует сопоставимости показателей нормирования, планирования, учета по нормам затрат и отклонениям от них. Технологические нормативы можно рассматривать как аналитическую базу производственного учета, обеспечивающую его соответствующими данными о деятельности подразделений и уровне внутреннего хозяйствования. Таким образом, нормы выражают количественные цели, которые должны быть достигнуты предприятием при определенных условиях внутренней и внешней среды. </LI></LI></LI></LI></LI></LI></LI></LI></LI></LI></LI></LI> Анализ – в силу специфических особенностей этот элемент метода управленческого учета взаимодействует практически со всеми остальными его составляющими. В сферу изучения попадает как производственная деятельность всей организации, так и отдельных подразделений, выраженная экономическими показателями. <a href="Выбор" title="Выбор">Выбор</a> показателей определяется целями и возможностями системы управления. В процессе анализа выявляются взаимозависимости и взаимосвязи между подразделениями по выполнению установленных плановых заданий, отклонения и причины, вызвавшие изменения в результатах и эффективности производства 1 . Контроль – завершающий процесс системы управления, направляющий деятельность предприятия на выполнение ранее установленных заданий, позволяющий вскрывать и устранять возникающие отклонения. Основой системы контроля служит обратная связь, которая дает надежную, необходимую и целесообразную информацию для осуществления наблюдения и регулирования. Лимитирование - первая ступень контроля за материальными издержками, основанная на системе норм запасов и затрат. Лимит – установление границ выдачи, исходя из нормы расходов ресурсов на единицу продукции, установленной технологической документацией, и планируемой производственной программы каждому производственному подразделению. В заключение можно сказать, что все элементы метода действуют не изолированно <a href="Друг" title="Друг">друг</a> от друга, а в системе организации внутренних хозяйственных связей, направленной на решение задач управления. 2. Управленческий и финансовый учет, их взаимодействие и отличия 2.1 Сравнительная характеристика управленческого и финансового учета Для сравнительной характеристики финансового и управленческого учета необходимо выяснить сходство и различие этих подсистем бухгалтерского учета 1 . Различия: 1. Обязательность ведения учета: а) ведение бухгалтерского финансового учета предусмотрено законодательством, т.е. обязательно. б) ведение бухгалтерского управленческого учета необязательно и всецело зависит от воли руководства. 2. Цель ведения учета: а) ц ель финансового учета – формирование полной и достоверной информации о деятельности организации и ее имущественном положении, необходимой: - для составления <a href="Бухгалтерия" title="Бухгалтерия">бухгалтерской</a> отчетности; - осуществления контроля за целесообразностью и законностью хозяйственных операций и использованием производственных ресурсов; - предотвращения отрицательных результатов хозяйственной деятельности и выявления внутрихозяйственных резервов обеспечения финансовой устойчивости организации. б) цель управленческого учета является формирование и предоставление управленческому персоналу организации и ее структурных подразделений информации, необходимой для планирования, контроля и управления деятельностью организации и ее структурных подразделений. 3. Основные пользователи информации: а) основными пользователями информации финансового учета являются внешние пользователи - органы государственного управления (налоговые, статистические, казначейство и др.), <a href="Банки" title="Банки">банки</a>, кредиторы, инвесторы (в том числе физические лица) и др. б) в управленческом учете потребителями информации являются работники управленческого персонала организации и ее структурных подразделений, специалисты, а также непосредственные исполнители, для которых установлены лимиты и нормативы по соответствующим расходам. 4. Объекты учета и отчетности: а) в финансовом учете информация формируется и отражается в отчетности в целом по организации. В некоторых случаях отчеты о доходах и расходах составляются по отраслям и видам деятельности. б) в управленческом учете информация формируется и составляется отчетность по структурным подразделениям центрам ответственности, видам деятельности, отдельным изделиям, новым технологическим решениям и другим позициям. 5. Методы ведения учета: а) в финансовом учете обязательно используются все элементы метода бухгалтерского учета - <a href="Документация_и_инвентаризация" title="Документация и инвентаризация">документация и инвентаризация</a>, оценка и калькуляция, счета и двойная запись, <a href="Бухгалтерия" title="Бухгалтерия">бухгалтерский</a> баланс и отчетность. б) в управленческом - могут использоваться указанные элементы бухгалтерского учета, но не в обязательном порядке (в том числе документация и двойная запись). Кроме того, в управленческом учете широко используются количественные методы (методы элементарной математики, математической статистики и теории <a href="Вероятность" title="Вероятность">вероятностей</a>, математического программирования, эвристические методы и др.). 6. Правила ведения учета: а) финансовый учет и составление отчетности должны осуществляться в соответствии с общепринятыми <a href="Принципат" title="Принципат">принципами</a> и правилами. В России эти правила установлены законодательством. б) в управленческом учете правила ведения учета, и составление отчетности устанавливаются самими организациями. 7. Используемые измерители: а) в финансовом учете используются натуральные, трудовые и денежные измерители в российской валюте. Операции в иностранной валюте приводятся к национальной валюте. б) в управленческом учете наряду с использованием указанных выше измерителей широко используются специфические измерители произведенной продукции и выполненных работ - машиночас, человекочас и др. 8. Способы группировки расходов: а) в финансовом учете затраты группируют и учитывают в обязательном порядке по экономическим элементам: - <a href="Матеріали" title="Матеріали">Матеріальні</a> витрати; - <a href="Витрати_на_оплату_праці" title="Витрати на оплату праці">Витрати на оплату праці</a>; - Відрахування на <a href="Соціальні_потреби" title="Соціальні потреби">соціальні потреби</a>; - Амортизація; - Інші витрати. б) в управленческом учете учет расходов осуществляется по статьям калькуляции, например: - сырье и материалы; - возвратные отходы; - топливо и энергия на технологические нужды; - цеховые расходы ; - І т.д. 9. Степень точности информации: а) в финансовом учете и отчетности должна отражаться достоверная, документально обоснованная информация. б) в управленческом учете информация во многом носит расчетный характер и зачастую не связана с операциями на счетах бухгалтерского учета, допускаются приблизительные и примерные оценки. Вместе с тем по ряду показателей администрация требует представления достоверных сведений. 10. Периодичность составления отчетности: а) в финансовом учете информация представляется за прошедший отчетный период (месяц, квартал, год). б) в управленческом учете отчеты составляются по мере надобности: ежемесячно, еженедельно, ежедневно, а иногда – немедленно. Администрация предприятия самостоятельно устанавливает состав, сроки и периодичность представления внутренней отчетности. Главный принцип – целесообразность и экономичность. 11. Степень открытости информации: а) финансовая отчетность не представляет коммерческой тайны. Она является открытой и публичной. б) отчетность в управленческом учете обычно является коммерческой тайной предприятия. Она не подлежит публикации и носит конфиденциальный характер. 13. Ответственность за <a href="Достоверность" title="Достоверность">достоверность</a> и своевременность представления учетных и отчетных данных: а) в финансовом учете ответственность за достоверность и своевременность представления учетных и отчетных данных предусмотрена законодательством. б) по учетным и отчетным данным управленческого учета ответственность обычно не предусматривается. Вместе с тем данные управленческого учета могут явиться основой для привлечения менеджера к ответственности за его управленческие решения или поступки. 14. Связь с другими дисциплинами: а) финансовый учет основан главным образом на собственном методе. б) управленческий учет тесно связан с другими дисциплинами – микроэкономикой, финансами, экономическим анализом, математической <a href="Статистика" title="Статистика">статистикой</a> и др. Наряду с перечисленными отличиями финансовый и управленческий учет имеют много общего. 1. Основная часть данных первичного учета используется и в финансовом, и в управленческом учете. 2. Учет затрат и калькулирование себестоимости продукции осуществляются как в финансовом, так и в управленческом учете. (В России конечный финансовый результат производственной деятельности организации определяют только способом сопоставления себестоимости продукции и выручки от продаж.) При этом в финансовом учете определяется себестоимость всей производственной продукции и ее основных видов в целом по организации. В управленческом учете исчисляют различные показатели себестоимости (по отдельным производствам, видам, технологическим решениям, зонам реализации и т.п.). 3. Способы и приемы, составляющие в совокупности метод бухгалтерского учета (документация и инвентаризация, оценка и калькуляция, счета и двойная запись, <a href="Бухгалтерия" title="Бухгалтерия">бухгалтерский</a> баланс и отчетность) применяют как в финансовом, так и управленческом учете. Однак найбільш важливою рисою, що об'єднує два види обліку, є те, що їхня інформація використовується для прийняття рішень. Так, данные финансового бухгалтерского учета помогают инвесторам оценить потенциал и перспективы предприятия, целесообразность инвестирования, а данные управленческого учета используются <a href="Менеджер" title="Менеджер">менеджерами</a> для решения широкого круга проблем управления. 2.2 Место управленческого учета в информационной системе предприятия В современных условиях, когда предприятиям дана самостоятельность в разработке своих производственных программ, планов производственного и социального развития, в определении стратегии в области ценовой политики, существенно возрастает ответственность руководителей за принимаемые ими управленческие решения. Для выработки эффективных и оперативных решений управляющим необходима достоверная информация как о производственном, так и о финансовом положении предприятия, которую можно представить в следующем виде 1 : <DL><DL><DL><DL><DD><TABLE WIDTH=253 BORDER=1 BORDERCOLOR=#000000 CELLPADDING=7 CELLSPACING=0><COL WIDTH=237><TR><TD WIDTH=237 HEIGHT=21 VALIGN=TOP> Экономическая информация </TD></TR></TABLE></DL></DL></DL></DL><TABLE WIDTH=612 BORDER=0 CELLPADDING=7 CELLSPACING=0><COL WIDTH=130><COL WIDTH=322><COL WIDTH=118><TR VALIGN=TOP><TD WIDTH=130 HEIGHT=58><IMG SRC=dopc128595.zip ALIGN=LEFT><IMG SRC=dopc128596.zip ALIGN=LEFT> Нормативно-справочная інформація </TD><TD WIDTH=322><IMG SRC=dopc128597.zip ALIGN=LEFT><IMG SRC=dopc128597.zip ALIGN=LEFT> </TD><TD WIDTH=118> Отчетная інформація </TD></TR></TABLE><DL><DL><DL><DD><TABLE WIDTH=360 BORDER=0 CELLPADDING=7 CELLSPACING=0><COL WIDTH=118><COL WIDTH=82><COL WIDTH=118><TR VALIGN=TOP><TD WIDTH=118 HEIGHT=45> Плановая информация </TD><TD WIDTH=82> </TD><TD WIDTH=118> Учетная информация </TD></TR></TABLE></DL></DL></DL> Экономическая информация последовательно и полно отражает производственно-хозяйственную деятельность предприятия. Нормативно-справочная информация служит связующим звеном между остальными видами экономической информации. Состав нормативно-справочной информации определяется типом производства, номенклатурой и сложностью выпускаемых изделий, технологией и организацией производства, внутрипроизводственным разделением труда, уровнем развития внутренних хозяйственных связей. Указанные признаки являются основополагающими для текущего и <a href="Календар" title="Календар">календарного</a> планирования, учета хода производства, систем учета производственных затрат и методов калькулирования себестоимости продукции. Специально сгруппированная эта информация представляет собой нормативное хозяйство предприятия. Плановая информация содержит данные для выбора действий, которые могут быть предприняты в будущем. Основное содержание планово-экономической работы включает технико-экономическое и оперативно-календарное, стратегическое и тактическое, кратко- и долгосрочное планирование 1 . Планирование состоит из прогнозов, проектов программ и планов, их обоснования, оценки возможности выполнения и проверки их реальности. Оно включает стратегическое, тактическое, текущее и <a href="Календар" title="Календар">календарное</a> планирование производства, охватывает деятельность не только предприятия в целом, но и всех структурных подразделений. Стратегическое планирование нуждается в специфической информации о внешней среде, об отношениях предприятия с другими организациями, о его развитии и экономическом положении, об объеме и структуре ресурсов, требующихся для достижения целей среднесрочной и долгосрочной перспектив. Тактическое планирование имеет целью увязать во времени, по направлениям, стадиям разработки и внедрения конкретные мероприятия, направленные на выполнение стратегических целей предприятия. Объектами могут выступать производственные мощности, ресурсы, технология, продукты, затраты и т.п. Обычно тактическое планирование представлено краткосрочными планами на 1-3 года в виде гибких <a href="Бюджет" title="Бюджет">бюджетов</a>, в которых показатели ближайшего года корректируются ежеквартально, а показатели следующих годов – каждые полгода или ежегодно. Отсюда информация должна быть обобщена исходя из тех периодов, которые положены в основу краткосрочных планов. Текущие планы составляются на период до 1 года и состоят из технико-экономических и оперативно-календарных планов. Они учитывают каждый продукт, прогноз объема его реализации, необходимый объем производственных запасов и возможности производства. Технико-экономическое планирование включает составление смет (бюджетов) для предприятия в целом на конкретный период (год). Главной целью сметы на данном уровне является координация отдельных планов структурных подразделений, обеспечение их согласованности, которая должна быть осуществлена через объект планирования: продукт, затраты на его производство, эффективность. Оперативно-календарное планирование охватывает плановые работы по уточнению, детализации и конкретизации показателей производственной программы предприятия, отдельных подразделений, рабочих мест на короткие периоды (от месяца до часа). Отличительной особенностью такого планирования как завершающего этапа всей системы планирования является то, что оно сочетает детальную разработку плана с экономическими нормативами предприятия и непосредственно контролирует сбалансированность выполнения производственной программы. Оперативно-календарное планирование выступает элементом контроля производства, включает <a href="Календар" title="Календар">календарные</a> расчеты и приемы построения <a href="Графика" title="Графика">графика</a> производства и может существовать при отсутствии смет, бюджетов и т.п. Основу обеих частей текущего планирования составляют одни и те же показатели и экономические нормативы 1 . Учетная информация имеет общие черты, принципы и объекты с нормативно0справочной и планово-экономической информацией. В зависимости от потребностей управления она представляет данные для оперативного, тактического и стратегического планирования и отражает отдельные стороны производственной деятельности предприятия в ходе выполнения плана за короткие промежутки времени, а также обеспечивает получение промежуточных и итоговых экономических показателей, взаимодействие отдельных видов экономической информации, адекватность информационной системы системе управления предприятием. Тактическая учетная информация концентрирует внимание на данных об активах предприятий, капитале и обязательствах, отражает факты хозяйственной деятельности в движении ресурсов, их преобразовании в продукцию, ее продажи за отчетный период. Она представляет материал для сопоставления фактически израсходованных материалов, трудовых и финансовых ресурсов с утвержденными нормами, нормативами и сметами. Стратегическая информация отражается в учете таким способом, при котором обязательства, потенциальные возможности, издержки и контроль рассматриваются в аспекте движения к намеченной стратегической цели. В ее основу положен прогноз влияния внешних и внутренних условий работы предприятия в результате принятых на себя обязательств по деловым операциям. Назначение данного типа информации заключается в определении степени риска производства конкретных изделий, их реализации, изменения цен на продукты вследствие выполнения или отказа от выполнения принятых обстоятельств. Таким образом, система учетной информации предусматривает в своем составе элементы нормирования, планирования и прогноза. Они дают возможность расширить информативную и регулирующую функции учета, обеспечить необходимую связь между производственными, технологическими и экономическими службами предприятия, выполняющими прогноз, планирование, контроль, диспетчеризацию и другие подобные работы. Включая в систему учета плановые и нормативные данные, в ходе обработки информации можно проводить <a href="Анализ_экономических_показателей" title="Анализ экономических показателей">анализ экономических показателей</a>, оценку и характеристику результатов деятельности отдельных коллективов, прогнозирование тенденций этих показателей и направлений развития предприятия. Отчетная информация представляет собой совокупность экономических данных, которые содержат разностороннюю характеристику состояния, результатов производственной и финансовой деятельности организации в целом или ее подразделений за определенный период. Она находится во взаимосвязи и взаимозависимости от других видов экономической информации, а ее содержание определяют пользователи. Назначение отчетной информации – реализация обратной связи пол истечении определенного цикла. Этот вид информации используется для оценки результатов деятельности, при планировании и прогнозе. Классификация экономической информации по степени обобщения подразделяет ее на первичную и сводную 1 . Первичная информация <a href="Характер" title="Характер">характерна</a> для низшего уровня управления. Она представляет собой исходные данные, лежащие в основе наблюдения и первичного отражения производственных операций и экономических ситуаций. <a href="Характер" title="Характер">Характерными</a> особенностями первичной информации являются большая степень детализации, значительный объем, трудоемкость, различия во времени возникновения. Первичная информация формируется как внутри предприятий, так и за его пределами. Информационные потоки возникают «снизу» - от рабочих мест в виде фактических данных и «сверху» - в виде плановых заданий, норм, нормативов, смет и других регулирующих управленческих распоряжений. В целях удовлетворения запросов потребителей информация должна быть сгруппирована и представлена в виде каких-либо обзоров, сводок, позволяющих <a href="Менеджер" title="Менеджер">менеджерам</a> выполнять свои обязанности. Сводная информация является вторичной, она базируется на первичной информации и характеризуется высокой степенью агрегирования, целенаправленностью, соответствием уровню управления. Это совокупность экономических данных, отражающих состояние и результаты деятельности как всего предприятия в целом, так и его отдельных подразделений. Вторичная информация подразделяется на промежуточную и результативную (итоговую). К промежуточной относятся данные, обобщенные в сводках, на <a href="Бухгалтерия" title="Бухгалтерия">бухгалтерских</a> счетах, в регистрах бухгалтерского учета, а к результативной – отчетность внутренних подразделений и предприятия в целом. Первичная информация обеспечивает исходными данными финансовый и управленческий учет и обозначает «вход» в систему. Отчетная информация представляет собой «выход» в виде продуктов учета. Финансовый учет готовит информацию для внутренних и внешних пользователей, используя при этом общие для всех предприятий правила ведения. Большой объем первичной информации не позволяет менеджерам полностью ее осмыслить, проанализировать и использовать в своей работе. <a href="Менеджер" title="Менеджер">Менеджеры</a> должны использовать краткие обзоры и другую специально для них сгруппированную информацию для выполнения обязанностей руководителей разных уровней управления, которая называется управленческой учетной информацией. Управленческий учет базируется на оперативной (первичной) информации независимо от ее количественного измерения, (например, отзывы покупателей о качестве продукции). Поскольку большая часть информации в своем первичном виде не удовлетворяет запросам руководителей, они в большей мере заинтересованы в итоговых данных (полностью или нет удовлетворена заявка на материалы, какая сумма выделена <a href="Бюджет" title="Бюджет">бюджетом</a> предприятия на работы, связанные с изменением конструкции изделия или освоением новых продуктов, и т.п.) 1 . Следовательно, в работе <a href="Менеджер" title="Менеджер">менеджеры</a> используют как детализированную, так и итоговую информацию. Висновок Итак, в заключении, можно сказать, что управленческий учет играет важную роль в управлении предприятием. Управленческой отчетности принадлежит особое место в системе отчетной информации о деятельности организации. В отличие от бухгалтерской, статистической и налоговой отчетности, предназначенной как для внешних, так и внутренних пользователей, управленческая отчетность содержит информацию, формируемую по запросам лишь внутренних пользователей. Сущность управленческой отчетности ученые также определяют по-разному, однако существующие при этом расхождения в используемых терминах и формулировках непринципиальны, поскольку в основу всех определений положены единые подходы к содержанию и назначению отчетности. С учетом этих подходов управленческую отчетность можно определить как систему детальной и конкретной информации об имуществе, капитале, обязательствах, доходах и расходах организации, хозяйственных процессах и их результатах, о внутренних и внешних факторах, оказавших влияние на достигнутые результаты, необходимой управленческому персоналу для прогнозирования, планирования, организации, контроля и регулирования деятельности хозяйствующего субъекта. </COL></COL></COL></DD></COL></COL></COL></COL></DD> Чтобы управленческая отчетность содержала полезную и исчерпывающую информацию о деятельности организации и была надежной информационной базой для обоснования управленческих решений, она должна отвечать ряду требований: 1. Достоверность управленческой отчетности может быть обеспечена, если используемая для ее составления учетная информация будет формироваться в полном соответствии с правилами, установленным законодательными и нормативными актами по бухгалтерскому учету. 2. Требование полноты управленческой отчетности означает, что в ней должны быть представлены исчерпывающие сведения о наличии и использовании трудовых, материальных и финансовых ресурсов, о капитале, обязательствах, доходах, расходах и результатах деятельности организации, о влиянии внешних и внутренних факторов на достигнутые результаты, полезные для обоснования эффективных управленческих решений. 3. Требование целостности состоит в том, что организация должна включать в управленческую отчетность показатели деятельности всех филиалов, представительств и иных подразделений (включая выделенные на отдельные балансы). 4. Для удобства пользования данными управленческой отчетности должно выполняться требование последовательности представления ее показателей от одного отчетного периода к другому. Принятые хозяйствующим субъектом содержание управленческих отчетов и форма их представления могут пересматриваться лишь при изменении вида деятельности, организационной структуры и системы управления, совершенствовании отчетности, расширении и углублении состава управленческой информации. 5. Использование управленческой отчетности для оценки достигнутых результатов хозяйственной деятельности требует сопоставимости представляемых в ней отчетных показателей с данными плана, смет (бюджетов), нормами и нормативами, <a href="Контроль" title="Контроль">контрольными</a> точками, с показателями предшествующих отчетных периодов. Сопоставимость отчетных показателей управленческой отчетности с данными предшествующих периодов достигается прежде всего неизменностью учетной политики организации в течение длительного времени, последовательностью ее применения от одного отчетного периода к другому. В случае изменения учетной политики данные предшествующих отчетных периодов, а также планов и смет, несопоставимые с данными отчетного периода, подлежат корректировке в соответствии с действующими в отчетном периоде правилами. Каждая существенная корректировка показателей должна быть раскрыта в управленческой отчетности с указанием вызвавших эту корректировку причин. При этом стоимостные показатели объема выпуска и продажи продукции (работ, услуг) представляют в управленческой отчетности в сопоставимых ценах. 6. Показатели управленческой отчетности формируют с учетом требования существенности. Существенными считают показатели, без знания которых невозможна объективная оценка результатов деятельности организации и принятие эффективных управленческих решений. При определении состава и содержания управленческой отчетности важно грамотно оценить существенность ее показателей, включив в отчетность всю полезную для обоснования управленческих решений информацию и в то же время не перегрузив отчетные формы второстепенными, несущественными сведениями. Список використаної літератури 1. Бєлова Є.Л. Управлінський облік в інформаційній системі організації: Учеб. пособие.- М.: Современная экономика и право, 2007. - 238с. 2. Бухгалтерский управленческий учет: учеб. для <a href="Студент" title="Студент">студентов</a> вузов, обучающихся по эконом. специальностям/ М.А. Вахрушина. - 5-е изд., стер. - <a href="Москва" title="Москва">Москва</a>: омега-Л, 2006. - 576с. 3.. Вахрушина М.А. Управленческий анализ.- М.: Омега-Л, 2004. – 453с. 4. Врублевский Н.Д. Бухгалтерський управлінський облік: <a href="Підручник" title="Підручник">Підручник</a>. - М.: Бухгалтерский учет, 2007. - 400с. 5. Івашкевич В.Б. Бухгалтерский управленческий учет; учебник для ВУЗов. - М.: Экономистъ, 2006. - 618с. 6. Карпова Т.П. Управлінський облік: Підручник для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 351с. 7. Кондраков Н.П., <a href="Іванов" title="Іванов">Іванова</a> М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 368с. 8. Кукукіна І.Г. Управленческий учет: Учебное пособие. - М.: Финансы и <a href="Статистика" title="Статистика">статистика</a>, 2004. - 400с. 9. Миколаєва С.А. Управленческий учет: Учеб. Посібник. - М.: Институт профессиональных бухгалтеров России: Информационное агентство «ИПБР - БИНФА», 2005. – 176с. 10. Попова Л.В. Бухгалтерський управлінський облік. Нормативна база, тести, понятійний апарат. -М.: Дело и Сервис, 2008. – 423с. 11. Рибакова О.В. Бухгалтерский управленческий учет и управленческое планирование. - М.: <a href="Фінанси" title="Фінанси">Фінанси</a> і статистика, 2005. - 464с. 12. Суйц В.П. Управленческий учет: учебник - Высшее образование, 2007. - 371с. 13. Управленческий учет и анализ с практическими примерами: учебное пособие/ Л.В. Попова, В.А. Константинов, И.А. Маслова, Е.Ю. Степанова - М: Дело и сервис, 2006. - 224с. 14. Управленческий учет: Учебник/ А.Д. Шеремет, О.Е. Николаева, С.И. Полякова/ Под ред. А.Д. Шеремета. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ИД ФБК - Пресс, 2005. – 344с. 15. Управленческий учет: Учебное пособие/ Под редакцией А.Д. Шеремета. - 2-е вид., Испр. - М.: ИД ФКБ - ПРЕСС, 2002. - 512с. <DIV ID=sdfootnote1> 1 Управленческий учет: Учебник/ А.Д. Шеремет, О.Е. Николаева, С.И. Полякова/ Под ред. А.Д. Шеремета. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: ИД ФБК - Пресс, 2005. – 344с. </DIV><DIV ID=sdfootnote2> 2 Кондраков Н.П., Иванова М.А. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 368с. </DIV><DIV ID=sdfootnote3> 1 Кукукина И.Г. Управлінський облік: Навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 2004. – 400с. </DIV><DIV ID=sdfootnote4> 1 Рыбакова О.В. Бухгалтерский управленческий учет и управленческое планирование. - М.: Финансы и статистика, 2005. – 464с. </DIV><DIV ID=sdfootnote5> 1 Попова Л.В. Бухгалтерський управлінський облік. Нормативна база, тести, понятійний апарат. -М.: Дело и Сервис, 2008. – 423с. </DIV><DIV ID=sdfootnote6> 1 Карпова Т.П. Управлінський облік: Підручник для вузів. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 351с. </DIV><DIV ID=sdfootnote7> 1 Бухгалтерский управленческий учет: учеб. для студентов вузов, обучающихся по эконом. специальностям/ М.А. Вахрушина. - 5-е изд., стер. - Москва: омега-Л, 2006. - 576с. </DIV><DIV ID=sdfootnote8> 1 Ивашкевич В.Б. Бухгалтерский управленческий учет; учебник для ВУЗов. - М.: Экономистъ, 2006. – 618с. </DIV><DIV ID=sdfootnote9> 1 Управленческий учет и анализ с практическими примерами: учебное пособие/ Л.В. Попова, В.А. Константинов, И.А. Маслова, Е.Ю. Степанова - М: Дело и сервис, 2006. - 224с. </DIV><DIV ID=sdfootnote10> 1 Врублевский Н.Д. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник. - М.: Бухгалтерский учет, 2007. – 400с. </DIV><DIV ID=sdfootnote11> 1 Белова Е.Л. Управлінський облік в інформаційній системі організації: Учеб. пособие.- М.: Современная экономика и право, 2007. - 238с. </DIV><DIV ID=sdfootnote12> 1 Управленческий учет: Учебное пособие/ Под редакцией А.Д. Шеремета. - 2-е вид., Испр. - М.: ИД ФКБ - ПРЕСС, 2002. - 512с. </DIV><DIV ID=sdfootnote13> 1 Николаева С.А. Управлінський облік: Учеб. Посібник. - М.: Институт профессиональных бухгалтеров России: Информационное агентство «ИПБР - БИНФА», 2005. - 176с. </DIV><DIV ID=sdfootnote14> 1 Вахрушина М.А. Управленческий анализ.- М.: Омега-Л, 2004. – 453с. </DIV><DIV ID=sdfootnote15> 1 Суйц В.П. Управленческий учет: учебник - Высшее образование, 2007. – 371с. </DIV>
	</div>

Будь ласка, не зберігайте тестовий текст.
Ваш ip: 18.226.159.192 буде збережений.

категорії
за типом
за алфавітом
завантажені