В.В. Шаповал
У рамках критики джерел з російським арго особливе місце займає задача виявлення слів з неточними тлумаченнями. Важливо зафіксувати відмінність між "проблемними" і "дефектними" тлумаченнями в нашому розумінні. "Дефектних" ми будемо називати такі тлумачення, причини виникнення та шляхи виправлення яких лежать у відомому сенсі поза сферою семантики. Наприклад: вудер "звір" (Мільяненков, 1992, 99), пор. циганське вудер "двері" (змішання рукописних д і h). "Проблемними пропонується називати помилкові і сумнівні тлумачення, причини виникнення та шляхи виправлення яких лежать у сфері семантики. Наприклад, змішання найменувань близьких, суміжних понять.
Готівковий матеріал дозволяє говорити про таких типах неточностей у тлумаченнях: 1. Зрушення найменування на суміжне явище. 2. Перенесення найменування з частини на ціле. 3. Перенесення найменування із загального на приватне.
1. Зрушення найменування на суміжне явище. На підставі малого числа контекстів значення не завжди виявляється у всіх деталях. Проблема оптимального, або "сильного", контексту в російській історичній лексикології розроблялася стосовно до давніх текстів (Костючук, 1977, 86). Цей досвід корисно було б привнести в дослідження соціолектними частини російського словника. Наприклад: Намордник,-а, м. - "решітка на вікні" (Грачов, 1992, 117). Наведені в даній словникової статті контексти дозволяють уточнити ряд ознак намордника, не збігаються з поняттям решітки: а) вікна наполовину прикриті намордник - але: грати на пів-вікна не досягає потрібних цілей; б) до революції не було поняття намордник - але грати відомі ще в давнину. Сумніви приводять нас до вірного тлумачення у В. Бикова: Намордник,-а, м. - "козирок на вікні в'язниці з зовнішньої сторони" (Биков, 1994, 75).
Іноді неточність у тлумаченні призводить до своєрідної енантіосемії: колодка "нерозрізані папір, покритий з обох сторін справжніми кредитними квитками" (Грачов, 1991, 56), з посиланням на Трахтенберга, у якого "нарізана папір, покритий з обох сторін справжніми кредитними квитками" ( Трахтенберг, 1908, 30).
2. Перенесення з частини на ціле. Розглянемо випадок розширювального тлумачення приклади з літературних джерел: Тримати,-а, пор. - "Ложка". Беру ложку, видали на зборці - тримало з обламаним черешком (Свєтов, 1991, 55; Биков, 1994, 62). Синонімія ложка - тримало викликає сумніви. По-перше, держалом деколи називають держак (а робочу частину хлебалом і хлебалкой, як і ложку в цілому). Живці ложок часом використовуються в якості ножів, часто з них роблять дрібні побутові ріжучі інструменти. Контекст Свєтова поряд із зазначеним вище розумінням (не ложка, а якесь тримало з обламаним черешком) дорівнює допускає і іншу інтерпретацію (видали ложку, а в неї тримало без черешка), тобто тут держак - тільки "розширюється кінець тримала". Далі за текстом: Андрюха смерть прикрутив до моєї ложці обламану зубну щітку - зручно (Свєтов, 1991, 55). Прикрутив, зрозуміло, новий держак до уламку шийки.
3. З точки зору напряму зміни семантичного обсягу цікавий приклад перенесення із загального на приватне, а саме: звуження обсягу значення. Так, не можна не погодитися з думкою В. Бикова про те, що з точки зору носія "жаргонні значення позбавлені семи 'злочинний'" (Биков, 1994, 7). Примітно, що в професійному словнику знаходимо слова з "звуженим" тлумаченням, орієнтованим на конкретний контекст: Тримати - "ложка без черешка в ІТТ, в'язниці" (Щербакова, БРУЄВА, 1994, 67). У той же час треба враховувати, що звуження значення характерно для жаргону, наприклад: грає - "добре грає в карти" (Лихачов, 1992, 371).
Ще один приклад: чай - "дівчина, що займається для видимості торгівлею, при цьому вистежує кого-небудь" (Мільяненков, 1992, 272), від циганських. чяй ж. - "Дівчина-циганка; дочка". Підкреслена частина тлумачення, здавалося б, обумовлена тими контекстами, які були в розпорядженні упорядника. Проте в даному випадку є вагомі підстави припустити, що росіян контекстів не було взагалі, а словникова стаття є перекладом з німецької (Wolf, 1956). Кваліфікація випадків такого роду деколи по необхідності залишається на рівні гіпотези. При цьому не менш важливо, ніж виправлення помилок, їх попереднє діагностування.
Список літератури
Биков Влад. Російська фєня. Словник сучасного интержаргона асоціальних елементів. Смоленськ, 1994.
Грачов М.А. Словник дореволюційного арго. Нижній Новгород, 1991.
Грачов М.А. Мова з мороку. Блатна музика і фєня. Нижній Новгород, 1992.
Костючук Л.Я. Роль лексичного оточення при з'ясуванні значення стійких словосполучень в давньоруській мові (земля і вода) / / Російська історична лексикологія та лексикографія. Вип. 2. Л., 1977. С. 86-91.
Лихачов Д.С. Риси первісного примітивізму злодійської мови / / Словник тюремно-табірної-блатного жаргону. Одинцово, 1992. С. 354-398.
Мільяненков Л. По той бік закону. СПб., 1992.
Свєтов Фелікс. В'язниця: Роман / / Нева, 1991, № 1.
Трахтенберг В.Ф. Блатна музика ("жаргон" тюрми). СПб., 1908.
Щербакова О.І., БРУЄВА Є.Т. Соціально-корпоративна лексика. Словник жаргону злочинців. Уч. посібник. Мінськ, 1994.
Wolf SA Woerterbuch des Rotwelsch. Deutsche Gaunersprache. Mannheim, 1956.