Діалектна лексика в сучасних російських арго

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Протягом останніх десятиліть характерною рисою функціонування російської мови стало практично повне зникнення його територіальних діалектів і заміна їх на загальноросійське просторіччя. Ще в 1930-і роки територіальні говори були досить широко поширені в сільських районах Росії. Переміщення населення під час другої світової війни і видача колгоспникам паспортів у 1950-х роках призвели до значної міграції сільських жителів у міста й стиранням межі між формами міської та сільської мови (міського просторіччя і територіальних говірок). Наскільки можна судити з досить суперечливим сучасними даними, в даний час острівні територіальні говірки збереглися лише у віддалених районах Сибіру.

Однак витіснення територіальних діалектів міським просторіччям відбувалося не цілком гладко. У ході цього процесу діалектна мова впливала на формування як самого просторіччя, так і соціальних діалектів (арго). У результаті в сучасних арго є значний пласт лексики, висхідній до лексики регіональних діалектів.

Роль подібних запозичень у російських арго до недавнього часу незаслужено занижувалася. Багато в чому це було пов'язано з соціально-політичними забобонами, згідно з якими ідеалізована в традиціях народництва російське село не могла поставляти рекрутів у міські кримінальні верстви, а тому і служити джерелом поповнення арготіческой лексики. У цьому зв'язку пригадується бурхлива дискусія, що розгорнулася на міжнародній конференції "Аборигени Сибіру" в червні 1995 року, коли ідеї про діалектному походження арготіческой лексики були прийняті багатьма російськими дослідниками в багнети [4, с. 241-245].

Дійсно, якщо взяти російські арго XIX - початку XX століть, то першим, що кидається в очі, є наявність в їх лексиці великого числа запозичень з інших мов: єврейського, циганського, татарського, грецького та ін Дослідженню цих запозичень присвячено досить багато спеціальних досліджень (див., наприклад, роботи [1, 3, 6, 14] та багато інших). На тлі цих слів непомітною залишалася лексика споконвічно російського походження.

Однак за радянських та пострадянських часів кількість запозичень з інших мов у російських арго значно скоротилося. Тепер вони здійснюються в основному з англійської мови (у молодіжному арго, арго хіпі, арго програмістів та ін, причому це переважно письмові запозичення), з тюрских мов Середньої Азії (в арго наркоманів), іранських мов Афганістану, чеченської мови та інших мов, з носіями яких контактували військовослужбовці (у солдатському арго). Наприклад:

анаша "гашиш, наркотик з індійської коноплі" [8, с. 78] - запозичене з тюркських мов, швидше за все, з узбек. наша "коноплі, гашиш" [12, с. 283];

аск "жебрацтво, збір милостині", "АСКА" жебракувати, просити гроші у перехожих "(арго хіпі) [7, с. 127] - запозичене з англ. to ask "просити, запитувати";

чіфан "їжа", чіфаніть "є" (солдатське арго) [5, с. 266] - запозичене з кит. chifan "їжа";

Що ж стосується головної різновиди арго - арго злочинців і кримінальних шарів, то тут запозичення безпосередньо з інших мов є зараз лише в дуже незначній кількості. Тим не менш, саме ця форма арго останнім часом бурхливо розвивається в Росії, надаючи великий вплив не тільки на просторіччя, а й на російську літературну мову.

Сучасна соціально-політична обстановка в Росії, пов'язана з тотальною криміналізацією суспільства, привела до того, що спостерігається великий попит на представників кримінальних професій. Головними постачальниками на цьому ринку протягом уже тривалого часу є сільська місцевість та міські околиці (багато хто з яких представляють не що інше, як включені до складу великих міст приміські села). Не вдаючись до соціальних подробиці цього процесу, зазначимо, однак, що факти мови повністю підтверджують напрям запозичень: з нині інтенсивно вимираючих територіальних говірок - в арго і просторіччя. Інакше кажучи, російська діалектна лексика не зникає, але зберігається у складі арготіческіх словників.

Наприклад, таке відоме арготіческой слово, як Маруха "коханка злодія" [8, с. 164] є запозиченням з південноросійських говірок, пор. рус. діал. Маруха "кохана, коханка", яке зафіксоване у воронезьких, донських, рязанських, тульських, пензенських, а також сибірських говорах [10, вип. 17, с. 377]. У свою чергу, діалектне слово, по всій видимості, є похідним від імені Марія.

Наведемо інші приклади:

Анохов "недоумкуватий, простак" [8, с. 78] - рос. діал. (Центр. і Сибір.) Анохов "про простак, дурні, дурні" [10, вип. 1, с. 260];

базлать "розмовляти голосно, кричати, розпоряджатися підвищеним тоном" [8, с. 80] - рос. діал. (Північ. і Сибір.) Базлать "голосно кричати" [10, вип. 2, с. 50];

базарити "затягувати бесіду, кричати, розмовляти, вчиняти умисний скандал" [8, с. 80] - рос. діал. (Північ. і захід.) Базарити "голосно розмовляти, кричати, шуміти, сваритися" [10, вип. 2, с. 48];

блинок "фальшива монета, купюра" [8, 86], млинці "фальшиві гроші" [8, с. 86] - рос. діал. (Північ. і Сибір.) Блинок "фальшива монета" [10, вип. 3, с. 25];

галман "єврей" [8, с. 102] - рос. діал. (Південий) галман "неосвічений або грубий чоловік; дурна людина (часто лайливо)" [10, вип. 6, с. 116];

глеча "перли" [8, с. 104] - рос. діал. (Північ.) глеча "жовтуватий блиск, відлив, гра в перлах" [10, вип. 6, с. 195];

лялька "предмет, зовні схожий на продаваний", лялька грошова "пачка паперу, нарізана за форматом грошей, зверху і знизу якої знаходяться справжні купюри" [8, с. 150] - рос. діал. лялька (північ., захід. та Сибіру.) "пучок, пасмо м'ятої або тіпання льону; жменю льону, призначеного для тіпання" [10, вип. 16, с. 35];

Лепене "носовичок, піджак" [8, с. 155] - рос. діал. (Північ. і урал.) Лепене "обрізок, клапоть, шматочок; латочка" [10, вип. 16, с. 360];

маклер "скупник і продавець крадених речей" [8, с. 162] - рос. діал. (Північ. і півд.) Маклер "торговець рибою, перекуповують її безпосередньо у рибалок; кулак, глитай; шахрай, шахрай" [10, вип. 17, с. 310];

мантулити "бити, ретельно працювати" [8, с. 163] - рос. діал. (Урал. і Сибір.) Мантулити "багато, важко працювати; трудитися" [10, вип. 17, с. 364].

Крім того, є всі підстави вважати, що більша частина іншомовних запозичень також потрапляє в арго не безпосередньо, а через посередництво територіальних говірок. Свідченням цього є наявність цих слів у місцевих діалектах. Наприклад:

акча "гроші" [8, с. 77] - рос. діал. (Северо-вост. і урал.) Акча "гроші" [10, вип. 1, с. 228], запозичене з тат. акча "гроші" [11, с. 30];

Алар "ліс" [8, с. 77] - рос. діал. (Сібір.) Алар "лісок, окремий гай; перелісок в степу" [10, вип. 1, с. 231; 2, т. 1, с. 10], запозичене з казах. Арал "острів, острівець" [15, с. 28];

Атамась "стан сонливості після вживання наркотику" [8, с. 79] - рос. діал. (Південий) Атамась "дрімота, сонливість, сонна знемога" [10, вип. 1, с. 289], всупереч думці В. Даля, що передбачала зв'язок з томити, знемога [2, т. 1, с. 27], швидше за все, запозичене з якогось, можливо, несохранившегося фінно-угорського мови, пор. морд. (Мокша) удома "сон" [9, с. 141, 419];

бабай "дід, лихвар, старший, татарин" [8, с. 79] - рос. діал. (Урал. і Сибір.) Бабай "старий, дідусь, батько" [10, вип. 2, с. 15], запозичене з тюркських мов, пор. тат. бабай "старий, дід, дідусь" [11, с. 51];

баланда "малокалорійна юшка, рідкий суп у в'язниці" [8, с. 81] - рос. діал. (Південий і захід.) Баланда "ботвінья, окрошка з квасу і цибулі" [10, вип. 2, с. 87], запозичене з балтійських мов, пор. літів. balanda "лобода", латиш. balanda "те саме";

Бутор "марення, крик, малоцінний речі" [8, с. 90] - рос. діал. Бутор, Бутор (південий, урал., Сибіру.) "рухоме майно, пожитки; непотрібні старі речі, мотлох" [10, вип. 3, с. 12], запозичене з угор. butor "багаж, меблі";

лох "мужик, нетямущий, потерпілий, жертва шулера" [8, с. 159] - рос. діал. (Північ.) лох "ледар, роззяви, простак, дурень; лосось" [10, вип. 17, с. 160], запозичене з фін. lohi "лосось, сьомга" [13, т. 2, с. 524].

Обмежені розміри даної статті не дозволяють привести велика кількість прикладів, проте навіть перераховані вище лексеми показують, наскільки істотним є внесок діалектної лексики у формування словника сучасних російських арго.

Список літератури

1. Бондалетов В.Д. Грецькі запозичення в російських, українських, білоруських і польських арго / / Етимологія 1980. М., 1982.

2. Даль В.І. Тлумачний словник живої великоруської мови. Т. 1. М., 1956.

3. Дмитрієв Н.К. Турецькі елементи в російських арго / / Мова та література. Т. VII. Л., 1931.

4. Дячок М.Т. Російське арго та російські говірки: До співвідношенню лексичних систем / / Аборигени Сибіру: Проблеми вивчення зникаючих мов і культур. Т. 1. Новосибірськ, 1995.

5. Дячок М.Т. Російське солдатське арго (матеріли до опису) / / Russian Linguistics. V. 14. Dordrecht, 1990.

6. Ларін Б.А. Західноєвропейські елементи російського злодійського арго / / Мова та література. Т. VII. Л., 1931.

7. Мазурова А.І. Сленг хіп-системи / / За неписаними законами вулиці. М., 1991.

8. Мільяненков Л.А. По той бік закону. Енциклопедія злочинного світу. СПб., 1992.

9. Основи фінно-угорського мовознавства (питання походження та розвитку фінно-угорських мов). М., 1974.

10. Словник російських народних говірок. Вип. 1-25 -. Л. (Санкт-Петербург), 1966-1990 - (видання продовжується).

11. Татарсько-російський словник. М., 1966.

12. Узбецько-російський словник. М., 1959.

13. Фасмер М. Етимологічний словник російської мови. Вид. 2. Т. 1-4. М., 1986-1987.

14. Фрідман М.М. Єврейські елементи "блатний музики" / / Мова та література. Т. VII. Л., 1931.

15. Шипова Є.М. Словник тюркізмів у російській мові. Алма-Ата, 1976.

16. М.Т. Дячок. Діалектної лексики в СУЧАСНИХ РОСІЯН АРГО


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Реферат
19.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Діалектна лексика у творі МА Шолохова Піднята цілина
Проблемні тлумачення в словниках російських арго
Жаргонна лексика в мові сучасних газет
Біблійна лексика на сторінках сучасних ЗМІ
Нова запозичена суспільно-політична лексика в мові російських ЗМІ
Розмовно просторечная та обласна лексика в словниках і в сучасних
Дилінг В СУЧАСНИХ РОСІЙСЬКИХ УМОВАХ
Кредитна діяльність сучасних російських банків
Східні слов`яни прабатьки сучасних російських
© Усі права захищені
написати до нас