О.М. Золотов, доктор військових наук, професор, заслужений діяч науки РФ, капітан 1 рангу; С.К. Свірін, доктор військово-морських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки РФ, контр-адмірал; П.П. Шамаєв, кандидат військових наук, капітан 1 рангу; С.В. Кочергін, кандидат технічних наук, капітан 1 рангу
У перші п'ять років аналізованого періоду флот продовжував поповнюватися найновішими підводними човнами і надводними кораблями. Стали до ладу найсучасніші і досконалі ракетоносці проекту 667 БД РМ та системи "Тайфун", підводні човни проектів 949А, 971 та 945а, а також дизельні ПЧ проекту 877. Надводний флот за цей же час поповнився більш ніж на 450 одиниць, в тому числі великими кораблями проектів 1134Б, 1143.5, 1144 і 1164. Однак кількість вводяться до складу підводних ракетоносців значно скоротилося. Починаючи з 1992 р. не було збудовано жодного РНК СН, а в цілому їх кількість за ці 10 років скоротилася майже в 2 рази. Тим не менш, бойову службу, як вищу форму боєготовності сили, продовжували нести (табл. 1). Якщо в перші 7 років аналізованого періоду відбувалося лавиноподібне зниження кількості кораблів, що знаходяться на бойовій службі, то за останні три роки їх кількість стабілізувалося на мінімальному рівні.
Таблиця 1
Дані за кількістю походів сил на бойову службу за період 1986-1995 рр..
| Тип кораблів | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 |
| РПК СН | 76 | 67 | 56 | 48 | 53 | 38 | 21 | 19 | 21 | 18 |
| АПЛ з КР | 54 | 34 | 29 | 26 | 20 | 19 | 8 | 9 | 12 | 13 |
| ДПЛ | 33 | 29 | 29 | 20 | 18 | 16 | 11 | 9 | 10 | 14 |
| НК | 128 | 117 | 115 | 112 | 73 | 12 | 16 | 21 | 38 | 42 |
| Разом: | 291 | 247 | 238 | 208 | 167 | 114 | 86 | 89 | 168 | 200 |
До завдань, вирішувалися раніше силами бойової служби, додалася ще одна, мабуть, головна на даному етапі: участь у миротворчій діяльності в гарячих точках планети. Саме з цією місією в 1995-1996 рр.. був здійснений похід бойових кораблів Росії на чолі з авіаносцем "Адмірал Флоту Радянського Союзу Кузнєцов" у Середземне море (участь у погашенні боснійського конфлікту).
Які ж проблеми змушена вирішувати російська, в тому числі військова, наука на цьому етапі? Головна з них - це наукове обгрунтування принципу достатності для оборони, бо паритетний принцип будівництва ВМФ себе зжив: російська економіка не в змозі на даному етапі його здійснити. Мало того, саме принцип паритету в стратегічні озброєння призвів до такого накопичення зброї масового ураження, яка здатна була багаторазово знищити все живе на землі і саму нашу планету. Для визначення ефективності наукових досліджень була створена спеціальна комісія.
Принцип достатності передбачає будівництво ПС та їх видів, як єдиних бойових систем, збалансованих між ударними підсистемами в кожному виді і їх інфраструктурами, забезпечують боєздатність сил. В основі військової науки, що обгрунтовує принцип достатності, повинен закладатися лише системний підхід, без якого згаданий принцип реалізовувати безглуздо. Саме цю лінію проводять в життя О.Т. Шкіряев, Ю.М. Сінченко, А.Л. Замураев, В.С. Гніцевіч та ін