Введення
Північно-Західний федеральний округ, що займає 9,8% території РФ з населенням близько 14 мільйонів чоловік, - єдиний, який безпосередньо межує з індустріально розвиненими країнами Західної Європи і має широкий вихід до Атлантики через Баренцове, Біле та Балтійське моря. Причому роль і значення Північно-заходу Росії в розвитку транспорту і в якості транзитної території важко переоцінити у зв'язку з втратою після розпаду СРСР ряду портів на Балтиці і Чорному морі.
Розвідані запаси вуглеводневої і мінеральної сировини на території округу (нафта, газ, вугілля, апатітонефеліновие руди, нікель, кобальт, алмази, сланці, бурштин і ін), біологічні ресурси, в першу чергу ліс і риба, є стратегічно значущими не тільки в російських , але і в міжнародних масштабах. Тут зосереджено 16% розвіданих запасів нафти і 20% розвіданих запасів газу країни.
Для СЗФО характерний високий економічний потенціал, що перевершує среднероссійскій значення. Підприємства округу - головним чином Мурманської області - на 100% забезпечують потреби країни в фосфатних рудах, ніобії, танталі, рідкоземельних металах, баделеїт. На 80% - в слюду, флогопіт і вермикуліт. На частку СЗФО від загальноросійських обсягів припадає 20% товарної залізної руди, 17-18% готового прокату чорних металів і виробництва сталі, 17% сірчаної кислоти, 20,8% мінеральних добрив, 48% товарної целюлози, 59% паперу, понад 20% улову риби. Інвестиційна ємність округу трохи вище питомих показників за чисельністю населення та площею території в Росії, частка в загальному обсязі інвестицій становить близько 11%.
Для загального розвитку СЗФО велике значення має наявність найбільшого центру освіти, культури, науки, розвиненої інноваційної інфраструктури - Санкт-Петербурга. Помітну роль у науково-технічній та інноваційній сферах відіграє і наш Кольський науковий центр Російської академії наук.
Однак провідне місце у розвиток СЗФО відводиться все ж його транспортному значенню. Транспортна інфраструктура цього округу найрозвиненіша в Російській Федерації. Крім потужних автотранспортних магістралей і повітряних шляхів сполучення є значний потенціал розвитку трубопровідного транспорту і залізничних колій, чия роль зростає постійно зі зростанням економічного значення регіону для РФ. Але все ж центральне місце займають морські порти. Санкт-Петербург, Архангельськ, Мурманськ, Калінінград - це всі морські ворота РФ пов'язують її з Європою і Америкою.
1. Роль портів СЗФО в економіці Російської Федерації
Згідно з даними щорічного звіту Асоціації морських торгових портів, понад 420 млн. тонн російських зовнішньоторговельних вантажів перероблено в 2006 р. у портах Росії та суміжних держав. У порівнянні з 2005 р. (356,6 млн. тонн) зростання склало 18% або 63,8 млн. тонн. Обсяги перевезень сухих вантажів зросли на 20%, нафтових - на 15%, і склали 191,9 млн. тонн і 228,5 млн. тонн відповідно. Як і в попередньому році, основою російського експорту була нафту і нафтопродукти, вугілля, мінеральні добрива, лісові вантажі і метали. У минулому році збереглася тенденція істотного зростання зовнішньоторговельного вантажопотоку Росії при одночасному зниженні обсягів вантажів, що переробляються портах суміжних держав. Вантажообіг російського портового комплексу з переробки експортно-імпортних вантажів зріс на 66,8 млн. тонн, в той час як обсяг перевалки портів України і Балтії знизився на 3 млн. тонн. На тлі зростаючого обсягу перевезень вітчизняної зовнішньої торгівлі частка російських портів у їх переробці збільшилася і склала в 2006 р. 80% (у 2003 р. - 75%). Обсяг зовнішньоторговельних вантажів, перероблених на території Росії, склав 336 млн. тонн, збільшившись на 25%. Через закордонні порти перевантажено 84,4 млн. тонн російських вантажів, що на 3,4% менше ніж у попередньому році. Скорочення відбулося за рахунок зниження на 23,6% обсягів перевалки наливних вантажів, у той же час обсяг перевалки вугілля зріс на 48%. Вантажообіг портів Балтії склав 57,3 млн. тонн (зростання на 3,4%), зростання відбулося за рахунок збільшення обсягів перевалки вугілля, а переробка нафтових вантажів впала на 12%. Через порти України перевезено 27,1 млн. тонн (зниження на 15,3%), причому переробка сухих вантажів зросла на тлі різкого зниження перевалки нафти і нафтопродуктів. Зростання перевалки вугілля, металів та мінеральних добрив на 13% не зміг компенсувати падіння переробки наливних вантажів на 57%.
Сумарний вантажообіг портового комплексу Російської Федерації (включаючи внутрішні перевезення) за підсумками року виріс на 23,4% до 355,9 млн. тонн (+67,6 млн. тонн), з яких понад 157,3 млн. тонн склали сухі вантажі ( +17,6%) і 198,6 млн. тонн (+28,5%) - наливні. Зокрема, на 28,5% зріс обсяг перевалки нефтеналіва, на 33% - вугілля, на 10% - лісових вантажів. Зберігається тенденція значного зростання переробки контейнерних вантажів. У 2004 р. морські порти Росії перевантажили 17 млн. тонн вантажів у контейнерах, що складає близько 1,4 млн. TEU. Зростання контейнерних перевезень склав понад 60% за рахунок збільшення перевантаження контейнерів через Санкт-Петербург (+34%), Новоросійськ (+23%), Східний (+30%). [8]
За даними Асоціації морських торгових портів (Асоп), в структурі сумарного вантажообігу російських портів частка експорту склала 85%, імпорту - 6%, транзиту -3%, каботажу - 6%. У транспортуванні вантажів на російські порти частка залізничного транспорту склала 46,9%, трубопровідного - 43,7%, автомобільного - 4,4%, річкового -5%. При цьому 83% сухих вантажів на порти доставляються по залізниці, а 73% наливу - трубопровідним транспортом. Більш ніж на 42 млн. тонн (+41,5%) виріс вантажообіг портів Північно-Західного басейну Росії. За підсумками 2004 р., частка басейну - 143,2 млн. тонн - у вантажообігу російських портів склала 40%. Таке суттєве зростання досягнуто за рахунок значного збільшення - на 64% або 30 млн. тонн - переробки наливних вантажів. Перш за все, за рахунок зростання обсягів перевалки у Приморську: ТОВ «Спецморнефтепорт» у 2004 р. збільшив вантажообіг у 2,5 рази і переробив понад 44,5 млн. тонн. Вперше вантажообіг портів Північно-заходу Росії більш ніж у 2,5 рази перевищив вантажообіг портів країн Балтії. Тут перероблено понад 77 млн. тонн наливних і 65,6 млн. тонн сухих вантажів.
Нагадаємо, що в період 2002-2007 рр.. російський портовий комплекс збільшив свої виробничі можливості на 170 млн. тонн, освоївши понад 23 млрд. руб. інвестицій. За словами голови ради директорів Асоп Віталія Южилін, за динамікою виробництва (в середньому 20% на рік) порти випереджають інші галузі. Зберігається і інвестиційна активність галузі: за попередніми даними в 2006 р. обсяг капіталовкладень в портовий комплекс перевищив 10 млрд. руб. Перший етап уніфікації тарифів створив сприятливі умови, насамперед, для російських експортерів, умови, які дозволили їм надалі брати активну участь у розвитку транспортної інфраструктури, вважає керівник Асоп. У 2000 р. з 238 млн. тонн зовнішньоторговельних вантажів через порти Росії перевезли 170 млн. тонн, а в 2006 р. - вже 336 млн. тонн з 420 млн. тонн.
Сумарний обсяг перевезень російських вантажів у міжнародному та внутрішньому сполученні за підсумками 2006 р. перевищив 440,3 млн. тонн (+ на 17%). У тому числі, перероблено 203 млн. тонн сухих і 237 млн. тонн наливних вантажів. Обсяг перевалки сухих вантажів зріс на 19%, наливних - на 15,7%, що складає 32,4 млн. тонн і 32,2 млн. тонн відповідно.
2. Економічна характеристика порту Санкт-Петербург
Морський порт Санкт-Петербург. Під терміном Великий порт Санкт-Петербург розуміється вся територія, відведена під переробку вантажів.
Всього в адміністративних межах Санкт-Петербурга працює 21 стивідорна компанія. ВАТ «Морський порт Санкт-Петербург» - одна з найбільших. У процесі приватизації на її базі створено нові стивідорні компанії.
Площа Морського порту СПБ 270 га. Протяжність 53 причалів становить 8,4 км. Порт має потужної перевантажувальною технікою - близько 120 портальними кранами вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн, мобільними та плавучими кранами вантажопідйомністю від 15 до 300 тонн.
Пропускна спроможність порту - 16 млн. тонн на рік. Площа критих складів - 105,0 тис. кв. м, відкритих - 9,4 тис. кв. м.
Порт обслуговується двома залізничними станціями. Загальна протяжність залізничних колій в порту становить 46,8 км. Довжина автодоріг: всередині порту - 15,2 км. [9]
Адміністративно територія порту ділиться на чотири вантажних району. На причалах 1-го вантажного району зосереджена перевалка експортно-імпортних генеральних і навалочних вантажів.
Максимальна довжина судів - до 200 м з осадкою до 9,5 м.
Десять глибоководних причалів 2-го вантажного району можуть обробляти судна довжиною до 260 м з осадкою до 11 м. На двох причалах знаходиться контейнерний термінал пропускною здатністю 17000 контейнерів на рік. Район спеціалізується на перевалці експортно-імпортних генеральних вантажів.
Третій вантажний район переробляє обладнання, автотракторну техніку, пиловник, навалочні зернові вантажі. Контейнерний термінал пропускною здатністю 100 000 контейнерів на рік включає в себе п'ять причалів загальною довжиною 523 м, з яких три призначені для обробки суден "Ро-Ро» і два - для повної обробки контейнеровозів. На всіх відкритих майданчиках терміналу можна одночасно зберігати до 8000 контейнерів.
Загальні обсяги вантажопереробки ВАТ «Морський порт СПБ» відображені в таблиці 1.
Таблиця 1. Вантажообіг ВАТ «Морський порт Санкт-Петербург»
2004 | 2005 | % 2005 до 2004 | 2006 | % 2006 до 2005 | |
Усього тис. тонн, в | 9689 | 11745,8 | 121,0 | 10210.3 | 86,93 |