Опалення та вентиляція цивільного будинку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти та науки України

ОДАБА

Кафедра опалення, вентиляції,та охорони повітряного басейну

Курсова робота з дисципліни:

Теплогазопостачання та вентиляції

Тема:

Опалення та вентиляція цивільного будинку

Виконав:

студент гр. ПСК-341

Копец І.М.

Перевірив:

Спінов В.В.

Одесса 2009



Вихідні данні

Номер завдання – 51

Місто з режимом експлуатації конструкцій приміщень – Хабаровськ , Б

Розрахункова температура повітря в місті - = -34, ,

Тривалість опалювального періоду – n =205

Швидкість повітря – w = 5,9 м/с

Додаткові вихідні данні

Джерелом теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з параметрами теплоносія Тг = 150 оС (в подаючій магістралі) і tо = 70 оС (в зворотній магістралі).

Всі проектні будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху – 3м, підлоги східних клітин на ґрунті.

По останній цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху – дитячий садок. Орієнтація фасадів будинку вказана в плані.

Система опалення проектується з нижньою розводкою.

Розміри вікон – 1,8×1,5, вхідних дверей східних клітин 2,1×1,8.

Коефіцієнт теплопередачі вікон – 0,4, вхідних дверей – 1,32 Вт/м2 оС.



  1. Опалення

    1. Теплотехнічний розрахунок потрібної товщини огороджуючої конструкції

Для вирішення поставленої задачі необхідно визначити число градус-днів отоплюючого періоду (DD) :

DD = (tвtопn = (18-(-10,1)×205 =5760,5 градус-днів

де tврозрахункова температура внутрішнього повітря.

tоп - середня температура опалювального періоду.

n – тривалість опалювального періоду.

По значенню DD та різновиді конструкції по (Д.3) знаходимо нормативний опір теплопередачі Rнор, (м2 оС/Вт) = 2,2 м2 оС/Вт

Матеріал зовнішніх стін – керамзитобетон на керамзитовому піску. Щільність - 1800 кг/м3.

Утеплювач перекриття – плити мінеральної вати підвищеної жорсткості. Щільність – 200 кг/м3.

Товщину стіни приймаємо кратною 50 мм, але не менше 300мм. утеплювач стіни - кратним 20 мм, але не більше 250 мм.

Визначаємо товщину утеплювача конструкції:

δx= (Rнор – (1/αв + δ1/λ1+ δ3/λ3+ δ4/λ4 + 1/αн))×λ2 = (2,2 – (1/8,7+0,03/0,93+0,3/0,92+0,03/0,81))×0,09 = 0,152 м.

де αв – коефіцієнт теплопровідності на внутрішній поверхні огороджень (Вт/м2 оС)

αн – коефіцієнт теплообміну на зовнішній поверхні (Вт/м2 оС)

λ1, λ2, λ3, λ4 – коефіцієнти теплопровідності матеріалів огороджуючих конструкцій (Вт/м оС) δ1, δх, δ3, δ4 – товщина шарів огороджень, м.



Рис. 1 - Параметри шарів огороджуючої конструкції



  1. λ1=0,93 Вт/м оС, δ1 =0,03 м;

  2. λ2 = 0,09 Вт/м оС, δ2 = х;

  3. λ3 = 0,92 Вт/м оС, δ3 = 0,3 м;

  4. λ4 =0,81 Вт/м оС, δ4 = 0,03 м.

В додатку № 3 знаходимо Rнор=2,2, виходячи із значень DD.

αв=8,7, αн =23.

Приймаємо товщину утеплювача кратною 1 см => δ2=0,16 м.

Знайдемо Rфакт. – фактичний опір конструкції:

м2 оС/Вт



Rфакт.> Rнор.. Знаходимо коефіцієнт теплопередачі конструкції:

Кст= = 0,43 Вт/м2 оС



Рис.2 - Розрахунок перекриття



Параметри шарів перекриття

  1. Руберойд λ1=0,17 Вт/м оС, δ1 =0,01 м;

  2. стяжка λ2 = 0,93 Вт/м оС, δ2 = 0,05 м;

  1. утеплювач λ3 = 0,09 Вт/м оС, δ3 = х м;

  2. залізобетонна плита λ4 =2,04 Вт/м оС, δ4 = 0,2 м.

Знайдемо товщину утеплювача в перекритті кратного 5 см:

δx= (Rнор – (1/αв + δ1/λ1+ δ2/λ2+ δ4/λ4 + 1/αн))×λ3=(2,5 –(1/8,7+0,01/0,17+0,2/2,04+1/23))×0,09 = 0,2 м.

2 оС/Вт)



Rфакт.> Rнор..

Знаходимо коефіцієнт теплопередачі перекриття:

Кпер..= = 0,39 Вт/м2 оС

Коефіцієнт теплопередачі вікон Квк=0,4 Вт/м2 оС.

Коефіцієнт теплопередачі вхідних дверей Кдв =1,32 Вт/м2 оС.

Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни Кст.= 0,43 Вт/м2 оС



    1. Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі

Необхідно визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток.

В тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні конструкції, різниця температур перевищує 3оС.

Для приміщень першого поверху - це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий поверх – теж, крім підлоги, третій – додаткові втрати через покриття .

Тепловитрати обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі:

де

А – розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2;

К – коефіцієнт теплопередачі конструкції, Вт/(м2 оС);

- температура повітря в приміщенні, оС;

- температура холодної п’ятиденки, оС;

коефіцієнт врахування конструкції в просторі;

- додаткові тепловитрати в долях від основних.

Додаткові втрати тепла, приймаються слідуючими:

при розрахунковій швидкості повітря до 5 м/с =0,05

при швидкості повітря більш ніж 5 м/с .

Витрата тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків усередині приміщення та ззовні.

В приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря інфільтрації Qu, Вт, знаходять за формулою:



Qu=0,337×A×h×



де А – площа пола кімнати, м3;

h – висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Qu =0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох поверхів.



Таблиця 1.1. Тепловитрати обчислювальних приміщень

,

tн

НОК

Розміри і

Площа

огороджень

К

1+∑��

Qt

Qи

Qб

оС


в,

м

А,

м2

Вт/мС

оС



Вт

Вт

Вт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

101

+18

Н.С.-З.

3×4,5

13,5-2,7=

10,8

0,43

18-(-31)=49

1

1,15

260

1670

13970


ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,15

60




Н.С.-Ю

7,5×3

22.5-2,7=19,8

0,43

49

1

1,05

440




ОК-Ю

1,8

2,7

0,43

49

1

1,05

60




ПОЛ

4,5×

3

13,5

7,6

49

1

-

5030





4,5

20,25

6,5

49

1

-

6450



102

+18

Н.С.-З

2,1×

3,6

7,56-2,7=

4,86

0,43

49

1

1,1

110

370

1760


ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,1

60




ПОЛ

2,1×

3,6

7.56

3,3

49

1

-

1220



201

+18

Н.С.-З.

3×4,5

13,5-2,7=

10,8

0,43

49

1

1,15

260

1670

2490


ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,15

60




Н.С.-Ю

7,5×3

22.5-2,7=19,8

0,43

49

1

1,05

440




ОК-Ю

1,8

2,7

0,43

49

1

1,05

60



202

+18

Н.С.-З

2,1×

3,6

7,56-2,7=

4,86

0,43

49

1

1,1

110

370

540


ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,1

60



301

+18

Н.С.-З.

3×4,5

13,5-2,7=

10,8

0,43

49

1

1,15

260

1670

3130


ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,15

60




Н.С.-Ю

7,5×3

22.5-2,7=19,8

0,43

49

1

1,05

440




ОК-Ю

1,8

2,7

0,43

49

1

1,05

60




КРОВ

4,5×

7,5

33,75

0,39

49

1

-

640



302

+18

Н.С.-З

2,1×

3,6

7,56-2,7=

4,86

0,43

49

1

1,1

110

370

680


ОК-З

1,8×

1,5

2,7

0,4

49

1

1,1

60




КРОВ

2,1×

3,6

7.56

0,39

49

1

-

140




Визначаємо питомі тепловтрати




1.3 Визначення тепловтрат приміщеннями і будівлею в цілому

По питомих втратах тепла, визначених для кутових і середніх приміщень кожного поверху, Вт/м легко обчислити тепловтрати будь-яким приміщенням кожного поверху. Для цього треба визначити периметр зовнішніх стін і компоненти його на питому втрату одним погонним метром стіни відповідного приміщення. Результати обчислення зручно оформити в табличній формі. Для правильного розміщення опалювальних приладів доцільно попередньо визначити орієнтовану кількість секцій чавунних радіаторів, як зазначено в графі 5 таблиці 1.2.



Таблиця 1.2. Тепловтрати приміщеннями і будовою в цілому

приміщення

l,м

, Вт/м

Q,Вт

N=Q/178

101

12

1165

13970

79

102

3,6

489

1760

10

103

3

489

1467

9

104

4

489

1956

11

105

4

489

1956

11

106

3

489

1467

9

107

3,6

489

1760

10

108

12

1165

13970

79

109

12

1165

13970

79

110

2,8

489

1369

8

111

3,8

489

1858

11

112

3,8

489

1858

11

113

3,2

489

1564

9

114

3,2

489

1564

9

115

3,8

489

1858

11

116

3,8

489

1858

11

117

2,8

489

1369

8

118

12

1165

13970

79

201

12

208

2490

14

202

3,6

150

540

3

203

3

150

450

3

204

4

150

600

4

205

4

150

600

4

206

3

150

450

3

207

3,6

150

540

3

208

12

208

2490

14

209

12

208

2490

14

210

2,8

150

420

3

211

3,8

150

570

4

212

3,8

150

570

4

213

3,2

150

480

3

214

3,2

150

480

3

215

3,8

150

570

4

216

3,8

150

570

4

217

2,8

150

420

3

218

12

208

2490

14

301

12

261

3130

18

302

3,6

189

680

4

303

3

189

567

4

304

4

189

756

5

305

4

189

756

5

306

3

189

567

4

307

3,6

189

680

4

308

12

261

3130

18

309

12

261

3130

18

310

2,8

189

529

3

311

3,8

189

718

4

312

3,8

189

718

4

313

3,2

189

605

4

314

3,2

189

605

4

315

3,8

189

718

4

316

3,8

189

718

4

317

2,8

189

529

3

318

12

261

3130

18

Сума тепловтрат усіма приміщеннями ∑Q = 118430Вт.

1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту

Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність QC, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як:





де - коефіцієнт для опалювальних приладів М140

коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження,

- тепловтрати будови, Вт.

Витрати води. що проходять через горловину G, т/ч, обчислюються по залежності:





де и - температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), оС.

Перепад тисків після елеватора, кПа







де - перепад тисків до елеватора (по завданню);

- коефіцієнт змішення води в елеваторі;

Тг – температура води в тепломережі:

для лікарень, ясел, дитсадків оС, оС.

Діаметр горловини елеватора, м обчислюється як:





По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2.

Діаметр сопла елеватора dC, м , знаходять по формулі:







2. Вентиляція

    1. Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів

Витрати повітря L, м3/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності:



де - об’єм обчислювального приміщення, м3;

- кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6).





де - об’єм обчислювального приміщення, м3;

- кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6).

Необхідна площа перерізу каналів Fk , м2визаначається по формулі:





де - рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5 – 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. – 0,6; 2 пов. – 0,7; 3 пов. - 0,8 м/с).





В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі:





де - площа перерізу стандартного каналу, м2.

Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином:



де - рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13).



де - витрати повітря через вертикальний канал, м3/ч.

В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1.



Таблиця 2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні

кімнати,

призначення

Об’єм приміщення

м3

Кількість повітрообміну,

К

Витрати повітря L, м3/час

Сумарна площа каналу

м2

Розмір стандартного каналу,

а

Число каналів

,

шт.

Швидкість,

м/с

101

гуртова

90,312

1

90,312

0,042

1

0,66

102

процедурна

20

5

100

0,046

1

0,75

201

гуртова

90,312

1

90,312

0,036

1

0,66

202

процедурна

20

5

100

0,04

1

0,75

301

гуртова

90,312

1

90,312

0,031

1

0,66

302

процедурна

20

5

100

0,035

1

0,75


Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку

При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув.

В будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м.

Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3 – для газових плит з двома пальниками; 12 м3 – для плит з трьома та 15 м3 – для плит з чотирма пальниками.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Будівництво та архітектура | Курсова
172.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Опалення та вентиляція житлового будинку
Опалення та вентиляція багатоповерхового житлового будинку
Опалення та вентиляція громадянського будинку г Воронежа
Опалення та вентиляція житлового будинку Кліматична характеристика
Опалення та вентиляція житлового будинку Теплотехнічний розрахунок
Опалення та вентиляція сільськогосподарського будівлі
Опалення та вентиляція тваринницьких будівель
Опалення вентиляція водопостачання пассажтрскіх вагонів
Опалення громадянського будинку
© Усі права захищені
написати до нас