Обмін житлових приміщень
Наймач житлового приміщення державного житлового фонду вправі з письмової згоди спільно проживають з ним повнолітніх членів сім'ї, а також інших громадян, за якими зберігається право користування житловим приміщенням, і з дозволу наймодавця провести обмін займаного житлового приміщення з іншим наймачем, власником житлового приміщення, членом організації громадян-забудовників.
Відмова наймодавця у дозволі на обмін займаного житлового приміщення допускається у випадках, передбачених ст. 75 ЖК.
Обмін житлових приміщень може бути здійснений між громадянами, які проживають в одному або в різних житлових будинках, розташованих як в даному, так і в різних населених пунктах.
Якщо між членами сім'ї наймача жилого приміщення не досягнуто згоди про обмін житлового приміщення, то будь-який повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного житлового приміщення (ст. 76 ЖК).
Громадяни, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення відповідно до ст. 39 ЖК, на вимогу наймодавця може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного житлового приміщення на інше жиле приміщення.
Згідно зі ст. 77 ЖК повнолітній член сім'ї наймача жилого приміщення вправі за письмовою згодою наймодавця, наймача, інших повнолітніх членів сім'ї, а також інших громадян, за якими зберігається право користування житловим приміщенням, обміняти жиле приміщення, що припадає на його частку, з іншим громадянином за умови, що в'їжджає в порядку обміну громадянин вселяється як член сім'ї наймача цього приміщення.
Предмет і умови обміну житлових приміщень
Порядок обміну жилих приміщень державного житлового фонду встановлюється ЖК і Правилами обміну жилих приміщень державного житлового фонду в Республіці Білорусь, затвердженими постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 2 серпня 1999 р. № 1191
Предметом обміну житлових приміщень можуть бути:
окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або декількох кімнат, одноквартирний житловий будинок;
частину житлового приміщення, що припадає на частку наймача житлового приміщення або повнолітнього члена його сім'ї, в тому числі неізольована житлова кімната або частина кімнати, при наявності нижчеперелічених підстав.
Наймач або повнолітній член сім'ї наймача вправі з дотриманням вимог Правил обміняти припадає на його частку частину житлового приміщення з іншим громадянином за умови, що цей громадянин у порядку обміну вселяється як член сім'ї осіб, що залишилися проживати в приміщенні. Членами сім'ї наймача є: його чоловік (дружина), їхні діти і батьки. Інші родичі, а також непрацездатні утриманці визнаються членами сім'ї наймача жилого приміщення, якщо вони проживають спільно з ним і ведуть спільне господарство. Інші громадяни визнаються членами сім'ї наймача, якщо проживають не менше п'яти років спільно з наймачем.
Неповнолітній член сім'ї наймача жилого приміщення вправі обміняти припадає на його частку частина цього житлового приміщення з метою окремого проживання з моменту придбання ним повної дієздатності.
Для обміну жилих приміщень, займаних громадянами, над якими встановлено опіку (піклування), і житлових приміщень, в яких проживають неповнолітні члени сім'ї наймача, потрібна згода органу опіки та піклування. Відмова цього органу в дачі згоди на обмін може бути оскаржено у вищестоящий виконавчий і розпорядчий орган або в судовому порядку.
Порядок обміну жилих приміщень
Обмін житлових приміщень, що знаходяться в межах одного населеного пункту, оформляється районним, міським, селищним, сільським виконавчим і розпорядчим органом, а при наявності спеціального органу з обміну житлових приміщень - цим органом. У місті з районним поділом оформлення обміну житлових приміщень, що знаходяться в межах одного району, може бути покладено на районні у місті виконавчі і розпорядчі органи.
Громадяни, які бажають зробити обмін займаних житлових приміщень, подають до відповідного виконавчий і розпорядчий орган (орган з обміну житлових приміщень) заяву за формою, встановленою Міністерством житлово-комунального господарства Республіки Білорусь.
До заяви додаються:
письмову згоду наймодавця;
виписка з рішення загальних зборів членів організації громадян-забудовників (збори уповноважених) про прийом даного громадянина в цю організацію при обміні жилого приміщення в будинку державного житлового фонду на жиле приміщення в будинку організації громадян-забудовників;
довідка лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання заявника про відсутність у нього та членів його сім'ї захворювань, що перешкоджають спільного проживання в одній квартирі з іншими громадянами (власниками, членами організації громадян-забудовників);
письмова згода громадян, які проживають в неізольованому житловому приміщенні, при обміні такого житлового приміщення;
письмову згоду органу опіки та піклування при обміні жилого приміщення, що перебуває в користуванні громадянина, над якою встановлено опіку (піклування), або житлового приміщення, в якому проживають неповнолітні члени сім'ї наймача;
технічний паспорт, викопіювання з плану будинку і дворових будівель, довідка органу щодо державної реєстрації нерухомого майна, прав на нього та угод з ним про відсутність заборони на відчуження житлового будинку, частини житлового будинку, квартири;
завірена в установленому порядку письмову згоду відсутніх громадян, за якими зберігається право користування житловим приміщенням, при відсутності їх підпису на заяві про обмін житлового приміщення;
документи, що підтверджують родинні стосунки, при вселенні в жиле приміщення в порядку обміну в якості члена родини або об'єднання громадян в одну сім'ю для спільного проживання;
дозвіл відповідного виконавчого і розпорядчого органу при міжміському обміні.
При необхідності відповідним виконавчим і розпорядчим органом (органом з обміну житлових приміщень) можуть бути запитані інші документи.
При подачі заяви про обмін житлового приміщення пред'являються паспорти або замінюючі їх документи всіх повнолітніх, а також свідоцтва про народження всіх неповнолітніх осіб, які беруть участь в обміні. Про рішення про відмову в обміні жилих приміщень повідомляється громадянину в місячний термін з дня подання ним заяви про обмін у письмовій формі із зазначенням мотивів відмови.
В окремих випадках на розсуд районного, міського, районного у місті, селищної, сільської виконавчого і розпорядчого органу може проводитися обстеження обмінюваних житлових приміщень.
Якщо одне з обмінюваних житлових приміщень знаходиться на території Республіки Білорусь, а інше - на території іншої держави, обмін здійснюється в порядку, передбаченому міжнародними договорами Республіки Білорусь і законодавством Республіки Білорусь.
Набрання чинності угодою про обмін жилими приміщеннями
Відповідно до п. 10 Правил угоду про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту укладення однієї зі сторін обміну договору найму житлового приміщення або отримання реєстраційного посвідчення в територіальних органах державної реєстрації нерухомого майна, прав на нього та угод з ним.
Якщо в результаті обміну з метою об'єднання в одну сім'ю громадяни отримують житлові приміщення в одній квартирі, з ними укладається один договір найму житлового приміщення.
Відмова наймодавця від укладення договору найму житлового приміщення, отриманого в результаті обміну, може бути оскаржений у судовому порядку (ст. 78 ЖК).
У п. 11 Правил встановлено, що рішення про обмін житлового приміщення дійсно протягом місяця, а при міжміському обміні - протягом двох місяців. Якщо за вказаний строк не укладено договір найму житлового приміщення, рішення втрачає силу. Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь від 30 березня 2000 р. № 3 «Про деякі питання застосування судами житлового законодавства» рішення про обмін також втрачає силу, якщо протягом цих же термінів учасниками обміну не заявлений позов про спонукання наймодавця до укладення такого договору.
Якщо після набрання чинності угодою про обмін жилими приміщеннями (до вселення хоча б однієї із сторін у житлове приміщення) сторони відмовляються від обміну, обмін за їх письмовою заявою (за умови розірвання договору найму житлового приміщення або визнання недійсним реєстраційного посвідчення) анулюється відповідним виконавчим і розпорядчим органом (органом з обміну житлових приміщень).
При відмові в обміні однієї з сторін питання про примусове виконання угоди про обмін вирішується судом.
Громадяни, обміняли житлові приміщення з порушенням встановленого порядку (без укладання договору найму житлового приміщення або без отримання реєстраційного посвідчення), підлягають виселенню за рішенням суду. У такому ж порядку підлягають виселенню не свободами обмінюване житлове приміщення піднаймачеві житлових приміщень у будинках державного житлового фонду, наймачі житлових приміщень у будинках приватного житлового фонду, тимчасові мешканці, а також інші громадяни, які не мають самостійного права на житлове приміщення.
Примусовий обмін житлових приміщень
Згідно зі ст. 76 ЖК якщо між членами сім'ї наймача жилого приміщення не досягнуто згоди про обмін житлового приміщення, то будь-який повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну жилого приміщення.
Відповідно до пп. 15 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь від 30 березня 2000 р. № .3 «Про деякі питання застосування судами житлового законодавства» при розгляді справ про примусовий обмін житлових приміщень у будинках державного житлового фонду (ст. 76 ЖК) необхідно ретельно перевіряти, чи заслуговують уваги доводи та інтереси членів сім'ї наймача, які проживають в обмінюваної житловому приміщенні.
Під заслуговують на увагу доводами та інтересами членів родини, які повинні враховуватися судами у таких справах, слід розуміти наявність обставин, що перешкоджають їм з огляду на вік, стану здоров'я і тому подібного користуватися надаються в порядку обміну житловим приміщенням.
Якщо спір про обмін житлових приміщень виник між членами сім'ї, які займають окрему квартиру, то відсутність згоди одного або декількох з них переїхати в ізольовану кімнату в квартирі, де проживають декілька наймачів, які не є підставою для відмови в задоволенні позову про примусовий обмін, оскільки при розпаді сім'ї, що спричинило необхідність обміну, ці особи вже не користуються окремою квартирою.
У випадку, коли колишні члени сім'ї наймача проведено розділ займаного ними житлового приміщення, примусовий обмін цього приміщення допускається лише за доведеності неможливості спільного проживання в одній квартирі через систематичне порушення правил користування житловим приміщенням.
Обмін жилого приміщення в будинку державного житлового фонду на жиле приміщення приватного житлового фонду без згоди наймача і членів його сім'ї не допускається, за винятком примусового обміну з підстав, передбачених ст. 39 ЖК.
Визнання обміну жилих приміщень недійсним
Обмін житлових приміщень може бути визнаний недійсним, якщо він зроблений з порушенням вимог, передбачених законодавством.
Умови, за яких обмін житлових приміщень не допускається, визначені ст. 33 ЖК. Обмін жилого приміщення не допускається, якщо:
до наймача пред'явлено позов про розірвання або про зміну договору найму житлового приміщення або про визнання його недійсним;
у відношенні члена організації громадян-забудовників розглядається питання про виключення його з організації;
будинок, в якому знаходиться обмінюване житлове приміщення, є аварійним, підлягає знесенню, переобладнанню в нежилий, загрожує обвалом, передається для державних потреб;
будинок, в якому знаходиться обмінюване житлове приміщення, підлягає капітальному ремонту з переплануванням обмінюваного жилого приміщення;
обмін носить корисливий або фіктивний характер; житлове приміщення є службовим, знаходиться в спеціальному будинку або ставиться до житлових приміщень соціального користування;
у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживають два або більше наймача (члена організації громадян-забудовників), вселяється громадянин, що страждає важкою формою хронічного захворювання, при якому спільне проживання з ним в одній квартирі неможливо;
на житлове приміщення відповідно до законодавства Республіки Білорусь накладено арешт або заборона на відчуження.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь від 30 березня 2000 р. № 3 «Про деякі питання застосування судами житлового законодавства» обмін може бути визнаний судом недійсним і з інших підстав, передбачених законодавством для визнання угод недійсними (наприклад, під впливом помилки, обману). Стосовно до житлової площі помилкою визнається неправильне уявлення про такі суттєві недоліки житлового приміщення, які на момент здійснення операції не могли бути виявлені, а виявлені згодом, і ці недоліки перешкоджають проживання у житловому приміщенні.
Визнання обміну недійсним провадиться в судовому порядку на вимогу осіб, що беруть участь в обміні, наймодавця або прокурора. У разі визнання обміну житлового приміщення недейтвітельним сторони підлягають переселенню в житлові приміщення, які вони займали раніше.
Наймач житлового приміщення державного житлового фонду вправі з письмової згоди спільно проживають з ним повнолітніх членів сім'ї, а також інших громадян, за якими зберігається право користування житловим приміщенням, і з дозволу наймодавця провести обмін займаного житлового приміщення з іншим наймачем, власником житлового приміщення, членом організації громадян-забудовників.
Відмова наймодавця у дозволі на обмін займаного житлового приміщення допускається у випадках, передбачених ст. 75 ЖК.
Обмін житлових приміщень може бути здійснений між громадянами, які проживають в одному або в різних житлових будинках, розташованих як в даному, так і в різних населених пунктах.
Якщо між членами сім'ї наймача жилого приміщення не досягнуто згоди про обмін житлового приміщення, то будь-який повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну займаного житлового приміщення (ст. 76 ЖК).
Громадяни, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення відповідно до ст. 39 ЖК, на вимогу наймодавця може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного житлового приміщення на інше жиле приміщення.
Згідно зі ст. 77 ЖК повнолітній член сім'ї наймача жилого приміщення вправі за письмовою згодою наймодавця, наймача, інших повнолітніх членів сім'ї, а також інших громадян, за якими зберігається право користування житловим приміщенням, обміняти жиле приміщення, що припадає на його частку, з іншим громадянином за умови, що в'їжджає в порядку обміну громадянин вселяється як член сім'ї наймача цього приміщення.
Предмет і умови обміну житлових приміщень
Порядок обміну жилих приміщень державного житлового фонду встановлюється ЖК і Правилами обміну жилих приміщень державного житлового фонду в Республіці Білорусь, затвердженими постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 2 серпня 1999 р. № 1191
Предметом обміну житлових приміщень можуть бути:
окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або декількох кімнат, одноквартирний житловий будинок;
частину житлового приміщення, що припадає на частку наймача житлового приміщення або повнолітнього члена його сім'ї, в тому числі неізольована житлова кімната або частина кімнати, при наявності нижчеперелічених підстав.
Наймач або повнолітній член сім'ї наймача вправі з дотриманням вимог Правил обміняти припадає на його частку частину житлового приміщення з іншим громадянином за умови, що цей громадянин у порядку обміну вселяється як член сім'ї осіб, що залишилися проживати в приміщенні. Членами сім'ї наймача є: його чоловік (дружина), їхні діти і батьки. Інші родичі, а також непрацездатні утриманці визнаються членами сім'ї наймача жилого приміщення, якщо вони проживають спільно з ним і ведуть спільне господарство. Інші громадяни визнаються членами сім'ї наймача, якщо проживають не менше п'яти років спільно з наймачем.
Неповнолітній член сім'ї наймача жилого приміщення вправі обміняти припадає на його частку частина цього житлового приміщення з метою окремого проживання з моменту придбання ним повної дієздатності.
Для обміну жилих приміщень, займаних громадянами, над якими встановлено опіку (піклування), і житлових приміщень, в яких проживають неповнолітні члени сім'ї наймача, потрібна згода органу опіки та піклування. Відмова цього органу в дачі згоди на обмін може бути оскаржено у вищестоящий виконавчий і розпорядчий орган або в судовому порядку.
Порядок обміну жилих приміщень
Обмін житлових приміщень, що знаходяться в межах одного населеного пункту, оформляється районним, міським, селищним, сільським виконавчим і розпорядчим органом, а при наявності спеціального органу з обміну житлових приміщень - цим органом. У місті з районним поділом оформлення обміну житлових приміщень, що знаходяться в межах одного району, може бути покладено на районні у місті виконавчі і розпорядчі органи.
Громадяни, які бажають зробити обмін займаних житлових приміщень, подають до відповідного виконавчий і розпорядчий орган (орган з обміну житлових приміщень) заяву за формою, встановленою Міністерством житлово-комунального господарства Республіки Білорусь.
До заяви додаються:
письмову згоду наймодавця;
виписка з рішення загальних зборів членів організації громадян-забудовників (збори уповноважених) про прийом даного громадянина в цю організацію при обміні жилого приміщення в будинку державного житлового фонду на жиле приміщення в будинку організації громадян-забудовників;
довідка лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання заявника про відсутність у нього та членів його сім'ї захворювань, що перешкоджають спільного проживання в одній квартирі з іншими громадянами (власниками, членами організації громадян-забудовників);
письмова згода громадян, які проживають в неізольованому житловому приміщенні, при обміні такого житлового приміщення;
письмову згоду органу опіки та піклування при обміні жилого приміщення, що перебуває в користуванні громадянина, над якою встановлено опіку (піклування), або житлового приміщення, в якому проживають неповнолітні члени сім'ї наймача;
технічний паспорт, викопіювання з плану будинку і дворових будівель, довідка органу щодо державної реєстрації нерухомого майна, прав на нього та угод з ним про відсутність заборони на відчуження житлового будинку, частини житлового будинку, квартири;
завірена в установленому порядку письмову згоду відсутніх громадян, за якими зберігається право користування житловим приміщенням, при відсутності їх підпису на заяві про обмін житлового приміщення;
документи, що підтверджують родинні стосунки, при вселенні в жиле приміщення в порядку обміну в якості члена родини або об'єднання громадян в одну сім'ю для спільного проживання;
дозвіл відповідного виконавчого і розпорядчого органу при міжміському обміні.
При необхідності відповідним виконавчим і розпорядчим органом (органом з обміну житлових приміщень) можуть бути запитані інші документи.
При подачі заяви про обмін житлового приміщення пред'являються паспорти або замінюючі їх документи всіх повнолітніх, а також свідоцтва про народження всіх неповнолітніх осіб, які беруть участь в обміні. Про рішення про відмову в обміні жилих приміщень повідомляється громадянину в місячний термін з дня подання ним заяви про обмін у письмовій формі із зазначенням мотивів відмови.
В окремих випадках на розсуд районного, міського, районного у місті, селищної, сільської виконавчого і розпорядчого органу може проводитися обстеження обмінюваних житлових приміщень.
Якщо одне з обмінюваних житлових приміщень знаходиться на території Республіки Білорусь, а інше - на території іншої держави, обмін здійснюється в порядку, передбаченому міжнародними договорами Республіки Білорусь і законодавством Республіки Білорусь.
Набрання чинності угодою про обмін жилими приміщеннями
Відповідно до п. 10 Правил угоду про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту укладення однієї зі сторін обміну договору найму житлового приміщення або отримання реєстраційного посвідчення в територіальних органах державної реєстрації нерухомого майна, прав на нього та угод з ним.
Якщо в результаті обміну з метою об'єднання в одну сім'ю громадяни отримують житлові приміщення в одній квартирі, з ними укладається один договір найму житлового приміщення.
Відмова наймодавця від укладення договору найму житлового приміщення, отриманого в результаті обміну, може бути оскаржений у судовому порядку (ст. 78 ЖК).
У п. 11 Правил встановлено, що рішення про обмін житлового приміщення дійсно протягом місяця, а при міжміському обміні - протягом двох місяців. Якщо за вказаний строк не укладено договір найму житлового приміщення, рішення втрачає силу. Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь від 30 березня 2000 р. № 3 «Про деякі питання застосування судами житлового законодавства» рішення про обмін також втрачає силу, якщо протягом цих же термінів учасниками обміну не заявлений позов про спонукання наймодавця до укладення такого договору.
Якщо після набрання чинності угодою про обмін жилими приміщеннями (до вселення хоча б однієї із сторін у житлове приміщення) сторони відмовляються від обміну, обмін за їх письмовою заявою (за умови розірвання договору найму житлового приміщення або визнання недійсним реєстраційного посвідчення) анулюється відповідним виконавчим і розпорядчим органом (органом з обміну житлових приміщень).
При відмові в обміні однієї з сторін питання про примусове виконання угоди про обмін вирішується судом.
Громадяни, обміняли житлові приміщення з порушенням встановленого порядку (без укладання договору найму житлового приміщення або без отримання реєстраційного посвідчення), підлягають виселенню за рішенням суду. У такому ж порядку підлягають виселенню не свободами обмінюване житлове приміщення піднаймачеві житлових приміщень у будинках державного житлового фонду, наймачі житлових приміщень у будинках приватного житлового фонду, тимчасові мешканці, а також інші громадяни, які не мають самостійного права на житлове приміщення.
Примусовий обмін житлових приміщень
Згідно зі ст. 76 ЖК якщо між членами сім'ї наймача жилого приміщення не досягнуто згоди про обмін житлового приміщення, то будь-який повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну жилого приміщення.
Відповідно до пп. 15 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь від 30 березня 2000 р. № .3 «Про деякі питання застосування судами житлового законодавства» при розгляді справ про примусовий обмін житлових приміщень у будинках державного житлового фонду (ст. 76 ЖК) необхідно ретельно перевіряти, чи заслуговують уваги доводи та інтереси членів сім'ї наймача, які проживають в обмінюваної житловому приміщенні.
Під заслуговують на увагу доводами та інтересами членів родини, які повинні враховуватися судами у таких справах, слід розуміти наявність обставин, що перешкоджають їм з огляду на вік, стану здоров'я і тому подібного користуватися надаються в порядку обміну житловим приміщенням.
Якщо спір про обмін житлових приміщень виник між членами сім'ї, які займають окрему квартиру, то відсутність згоди одного або декількох з них переїхати в ізольовану кімнату в квартирі, де проживають декілька наймачів, які не є підставою для відмови в задоволенні позову про примусовий обмін, оскільки при розпаді сім'ї, що спричинило необхідність обміну, ці особи вже не користуються окремою квартирою.
У випадку, коли колишні члени сім'ї наймача проведено розділ займаного ними житлового приміщення, примусовий обмін цього приміщення допускається лише за доведеності неможливості спільного проживання в одній квартирі через систематичне порушення правил користування житловим приміщенням.
Обмін жилого приміщення в будинку державного житлового фонду на жиле приміщення приватного житлового фонду без згоди наймача і членів його сім'ї не допускається, за винятком примусового обміну з підстав, передбачених ст. 39 ЖК.
Визнання обміну жилих приміщень недійсним
Обмін житлових приміщень може бути визнаний недійсним, якщо він зроблений з порушенням вимог, передбачених законодавством.
Умови, за яких обмін житлових приміщень не допускається, визначені ст. 33 ЖК. Обмін жилого приміщення не допускається, якщо:
до наймача пред'явлено позов про розірвання або про зміну договору найму житлового приміщення або про визнання його недійсним;
у відношенні члена організації громадян-забудовників розглядається питання про виключення його з організації;
будинок, в якому знаходиться обмінюване житлове приміщення, є аварійним, підлягає знесенню, переобладнанню в нежилий, загрожує обвалом, передається для державних потреб;
будинок, в якому знаходиться обмінюване житлове приміщення, підлягає капітальному ремонту з переплануванням обмінюваного жилого приміщення;
обмін носить корисливий або фіктивний характер; житлове приміщення є службовим, знаходиться в спеціальному будинку або ставиться до житлових приміщень соціального користування;
у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживають два або більше наймача (члена організації громадян-забудовників), вселяється громадянин, що страждає важкою формою хронічного захворювання, при якому спільне проживання з ним в одній квартирі неможливо;
на житлове приміщення відповідно до законодавства Республіки Білорусь накладено арешт або заборона на відчуження.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду Республіки Білорусь від 30 березня 2000 р. № 3 «Про деякі питання застосування судами житлового законодавства» обмін може бути визнаний судом недійсним і з інших підстав, передбачених законодавством для визнання угод недійсними (наприклад, під впливом помилки, обману). Стосовно до житлової площі помилкою визнається неправильне уявлення про такі суттєві недоліки житлового приміщення, які на момент здійснення операції не могли бути виявлені, а виявлені згодом, і ці недоліки перешкоджають проживання у житловому приміщенні.
Визнання обміну недійсним провадиться в судовому порядку на вимогу осіб, що беруть участь в обміні, наймодавця або прокурора. У разі визнання обміну житлового приміщення недейтвітельним сторони підлягають переселенню в житлові приміщення, які вони займали раніше.