Зміст
Введення
1. Проектування виховної роботи на основі зодіакальної локації
2. "Гайденс"-експеримент
3. Сутність "гайденс" - експерименту на базі культурного центру
Висновок
Література
У системі шкільної виховної роботи виділяються в спеціальну категорію важкі, педагогічно запущені діти. На думку З.М. Шиліної, узагальнити передовий досвід класних керівників м. Таганрога, головною підставою для виділення школярів в ту групу, що вимагає до себе особливої уваги вчителів, дитячого колективу, оперативного втручання батьківської громадськості в життя сім'ї, є асоціальна спрямованість поведінки: свідомі дії на шкоду соціуму, окремим його представникам, справі, е випадково таких індивідів називають випадають з колективу, отому що мотиви поведінки стають несумісними з етичним кодексом суспільства.
I - ситуативна, що характеризується фрагментарним, нестійким проявом негативних мотивів особистості на тлі загального позитивного поведінки;
II - антагоністична, що характеризується посиленням частотності помилкових, негативних вчинків, початківців приносити задоволення особистості і приходять у суперечність з раніше сформованими позитивними прагненнями та звичками;
III - домінуюча, що характеризується перевагою і стійкістю негативного досвіду особистості, що згубно впливає на інших і відкрито протиставляє соціуму.
Досвід корекційної роботи з підлітками, накопичений в муніципальній середній загальноосвітній школі № 15 м. Києва в період з 1995 по 2001 рік, показує, що на кожній з диференційованих нами стадій потрібні принципово різні підходи, прийоми, засоби, форми і методи виховного впливу на особистість .
Зокрема, на I стадії (ситуативної) доцільна організація профілактичної роботи, яка гальмує процес відхилення, застережливий помилкове розвиток. Вельми ефективною, на наш погляд, виявилася система комплексної профілактики, що включає в себе наступні компоненти:
Служба довіри, що функціонує при Центрі дитячої самоврядування. До її складу входять: психолог, організатор дитячого руху, представники Ради командирів (5-8-е кл.) Та Сонета старшокласників (9-11-ті кл.) - По одній людині відповідно. Кожен школяр може звернутися в службу довіри анонімно (за допомогою "ящика для секретів") або відкрито (за допомогою участі в засіданні служби).
Служба експрес діагностики, яка функціонує при Центрі науково-педагогічної інформації та Службі практичної психології освіти. До її складу входять: заступник директора з науково-методичної роботи, психолог, заступник директора з виховної роботи, представники Ради командирів (5-8-е кл) та Ради старшокласників (9 - 11-е кл) - по одному-два людини відповідно . Служба експрес-діагностики проводить вибіркові та повні соціопсіхолого-педагогічні дослідження на предмет виявлення побутових ідеалів та інтересів школярів, ступеня їх психологічної комфортності в класі та школі, рівня реабілітації і розвитку адаптивних та інших якостей, що характеризують стадію соціалізації особистості.
Тривала розвиваюча етична гра "Шкільний університет культури" (5-11-ті кл), організована під егідою Центру дитячого самоврядування, Центру науково-педагогічної інформації та Служби практичної психології освіти, на основі фактичних даних, отриманих службами довіри та експрес-діагностики. У процесі гри проводяться фольклорно-етнографічні фестивалі і карнавали (проблеми етикету та культурного поведінки у різних етносів), етичні диспути і круглі столи (проблеми здорового способу життя в дитячо-юнацькому середовищі та шляхи викорінення алкоголізму, куріння, наркоманії, лихослів'я, жорстокості та агресивності в дитячому та підлітковому віці), а також різноманітні вікторини, КВК, робіт, вистави в шкільному імпровізованому театрі мініатюр на морально-етичні теми. Необхідно підкреслити, що службою експрес-діагностики використовуються як традиційні, так і нестандартні форми і методи організації соціопсіхолого-педагогічного дослідження учнівського контингенту. Зокрема, ще в 1994 році в СШ № 15 м. Києва нами була зроблена астролога-педагогічна діагностика учнів, у процесі якої були виявлені так звані "мотиваційні групи шестикласників".
Цей вид діагностики отримав назву методики зодіакальної локації і знайшов відображення у навчальних посібниках BC зозулині: "Основи шкільної валеології", "Основи валеології", "Вчителю фізики про виховання".
Рис.1. Алгоритм проектування корекційної роботи з "важкими" підлітками (загальні аспекти)
Вчений світ по-різному ставиться до валеології та астрології.
У ортодоксальних громадських колах повністю заперечують позитивний технологічний потенціал, який мають валеологічна (як одна з гілок екології взагалі та екології людини зокрема) і астрологічна (як одна з найдавніших цивілізаційних практик) галузі знання.
Мабуть, подібна позиція неприйняття не зовсім доцільна
Рис.2. Алгоритм проектування корекційної роботи з "важкими" підлітками (приватні аспекти)
Наприклад, С.А. Вронський вважає, що індивідуальність людини є причина, а особистість - наслідок і засіб прояву в зовнішньому світі індивідуальності життєвого досвіду. Особистість як виразник універсальної пасивності завжди і постійно знаходиться і буде знаходитися під сильним впливом і індивідуальності. Саме тому Зодіакальна локація, що базується на фундаменті тисячолітніх спостережень наших предків, До точки зору впливу на людину та її поведінка законів Космосу та законів Природи, має право на існування та експериментальну апробацію в корекційній роботі з "важкими" підлітками. Адже давно доведено, що наше життя реагує на найменшу зміну пульсу Космосу, а точність астрологічних прогнозів не поступається точності офіційної медичної діагностики.
У процесі астролого-педагогічної діагностики в 1994 році спочатку нами були диференційовані 9 зодіакальних локацій (мікро-груп) шестикласників по їх приналежності до того чи іншого астрологічним знаком, а потім проведена угруповання але двом соціальним полюсів ("+" і "-"). Це дозволило визначити три основні сфери: підтримки; заперечення або відчуження; нейтральну. Hа підставі отриманих даних стало можливим організувати ефективну систему виховної корекції, у так званій групі ризику (4 людини) і групі схильності до ризику (2 особи). У підсумку були нейтралізовані такі негативні риси виявлених діагностичним шляхом "важких", як егоїзм, грубість, агресивність, мстивість (2 учня-Скорпіона з групи ризику), упертість, норовистість, здатність брехати (2 учня-Овна з групи ризику), безпечність, лукавство, вміння лестити, явна неприязнь до фізичної праці (2 учня-Терези з групи схильності до ризику).
У 1996 році, відповідно до загальношкільних планом, була створена Науково-дослідна лабораторія "Вивчення впливу астрологічних параметрів на процес ідентифікації особистості". Протягом декількох років 900 учнів 1 - 11-х класів у сумі були піддані астролого-педагогічному статистичному дослідженню на предмет виявлення основних мотиваційно-поведінкових і характер-типологічних сфер школярів:
1996/1997 навчальний рік - 250 осіб;
1997/1998 навчальний рік - 300 осіб;
1998/1999 навчальний рік - 350 осіб.
Відзначимо, що загальна чисельність учнів СШ № 15 м. Києва складає в середньому 500-510 осіб щорічно і, таким чином, обстеженню піддавалися порядку 50-70% школярів. Це свідчить про високу репрезентативності отриманих результатів. На основі узагальнення даних за три роки були диференційовані 6 зодіакальних локацій (макрогруппам) школярів по їх приналежності до того чи іншого астрологічним знаком. Для кожної з них розроблені відповідні виховні проекти, в тому числі і корекційні.
Оскільки перший макрогруппам (50%) складають школярі-Діви, що характеризуються підвищеною позитивною соціальністю, активністю та ініціативою, в СШ № 15 м. Києва з 1996 р. ведеться експериментальна робота з проблеми "Соціалізація особистості в шкільних громадських об'єднаннях". Закінчено 2 етапи - моделювання шкільної Думи учнів та організацій дитячого самоврядування соціального і клубного типів. Зараз апробується модель шкільної молодіжної республіки "Нове покоління". Відповідно до рекомендацій наукової лабораторії, Центру дитячого самоврядування необхідно ширше залучати до участі у зазначеному проекті школярів-Дев з метою подолання дезадаптаційних тенденцій (відомо, що 6% алкоголіків і наркоманів народжуються, на жаль, під цим астрологічним знаком).
Другу макрогруппам (15%) складають школярі-риби, характеризуються витривалістю до самотності. Це пояснює деяку соціальну інертність частини школярів-Риб, які не бажають брати жодної участі у роботі шкільних і класних структур самоврядування. Відповідно до рекомендацій наукової лабораторії, Службі практичної психології освіти та Центру дитячого самоврядування, необхідно передбачити проведення серії творчих конкурсів ("Учень року", "Кращий фотограф школи", "Кращий художник школи", "Кращий спортсмен школи" тощо), в яких школярі-Риби змогли б оптимально проявитися в індивідуально-креативному плані, а також психолого-педагогічної корекції на предмет подолання соціальної інертності, підвищення рівня домагань особистості.
Третю та четверту макрогруппам (по 10% кожна) складають відповідно школярі-Овни і школярі-Леви. Для одних характерно вкрай слабке розуміння норми, для інших - хвороблива нетерпимість до будь-яких обмежень. Згідно з рекомендаціями НДЛ, Центру дитячого самоврядування необхідно активніше залучати школярів-Овнів у керівні структури самоврядування (мета: привчання Овнів до дотримання норми усвідомлено, а не несвідомо, а школярів-Львів - у творчі акції різних презентагівних рівнів (мета: сприяння еврологіческому самовираження, ненав'язливе прищеплення толерантності). Службі практичної психології освіти та Центру науково-педагогічної інформації рекомендовано організувати психолого-педагогічну корекцію на предмет навчання школярів-Овнів і школярів-Львів прийомам та методикам саморегуляції, аутотренінгу, підтримки позитивного емоційного фоналічності.
Велику стурбованість викликають п'ята (8%) і шоста (7%) макрогруппам, які становлять відповідно школярі-Раки і школярі-Козероги. Одні характеризуються надмірною невпевненістю у своїх силах, інші - схильністю до депресій. Відповідно до рекомендацій наукової лабораторії, Службі практичної психології освіти необхідно проводити цілеспрямовану, систематичну роботу з подолання рівня дезадаптированности школярів-Раків і школярів-Козерогів допомогою навчання їх прикладним методам і технологіям емоційно-вольової саморегуляції, підвищення самооцінки і соціально-психологічної комфортності в колективі.
Цінність використовуваної в корекційної педагогіки зодіакальної локації настільки очевидна, що застосування її, поряд з традиційними методиками (експрес-діагностика емпатії; оцінка рівня домагань, психічної мотивації, інтересу, емоційного тонусу, напруги і комфортності; дослідження ставлення до себе за допомогою Q-сортування; оцінка комунікативних та організаторських схильностей та ін), дозволяє скласти цілісну картину інтегральної особистості. Справа в тому, що Зодіакальна локація, що народилася в надрах астрологічних знань, надає дослідникам і педагогам-практикам можливість накладення на проекцію особистості сучасного школяра "принципу загального тотожності" (за С. І. Вернадського). Давнім знадобилося не менше двадцяти шести тисяч років для визначення єдиного, універсального ритму, за допомогою якого можна судити про риси характеру людини, його здібностях, можливості і перспективу. Чи вправі ми ігнорувати такий швидкий прогностичний досвід, особливо при роботі з "важкими"?
У ростовській школі № 15 "гайденс"-служба була створена в наступному складі: заст. директора з науково-методичної роботи (науковий керівник); заст. директора з виховної роботи; психолог, організатор дитячого руху, керівник МО класних керівників 9-10 класів (консультанти).
До конкретної мети шкільної "гайденс"-служби було віднесено максимальне соціопсіхолого-педагогічне сприяння особистості в процесах її ідентифікації і вдосконалення. Конкретні завдання, що випливають з цієї мети, наступні:
адаптивна: допомогти учневі дізнатися свої сильні і слабкі сторони, свої переваги і ліміти; зрозуміти, як сприймають його інші люди;
комунікативна: навчити учня ладити з іншими людьми і розуміти світ, в якому вони живуть; познайомити з природою поведінки людей, причин роздратування, способів контролю свого настрою; розповісти про сутність соціального середовища, в якій особистості доводиться жити;
когнітивно-креативна: допомогти учневі отримати максимум від шкільних знань, тобто озброїти методами навчальної та творчої роботи, допомогти вибрати програму додаткової освіти, відповідну індивідуальним особливостям учня; надати посильну підтримку і допомогу в разі незадовільних успіхів;
мотиваційно-дослідницька: допомогти учневі досліджувати свої інтереси, схильності, здібності; навчити правильно їх використовувати у світі трудової діяльності.
Зрозуміло, термінологічні акцентуації завдань досить умовні, приблизні. На наш погляд, веч диференційовані завдання містять у собі елементи адаптивності, комунікативності, когнітивності та креативності, мотиваційного, всі вони певною мірою носять дослідницький характер.
Вся область "гайденс" складається з трьох базових частин: навчальної і професійної орієнтації школярів і керівництва особистістю. Розглянемо кожну з зазначених складових "гайденс".
1. Навчальна орієнтація школярів:
знайомство зі школою (що дуже важливо в умовах інноваційної діяльності школи);
постачання учнів широкою інформацією про шкільні справи;
вибір програми додаткової освіти;
вироблення ефективних навичок навчання за допомогою рекламування наукової організації праці школярів.
У рамках охарактеризованою базової частини "гайденс" консультанти проводять екскурсії по школі, зустрічі зі старшокласниками, лекції з наукової організації праці.
2. Професійна орієнтація школярів:
загальне ознайомлення зі світом праці;
знайомство зі спеціальною інформацією по конкретних спеціальностей і професій;
діагностика з метою визначення професійної мотивації, найбільш відповідає особливостям особистості;
вироблення ефективних навичок трудової діяльності школярів.
У рамках цієї базової частини "гайденс" консультанти проводять екскурсії по вузах і ссузів, підприємствам міста, організовують зустрічі з викладачами вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, муніципальних підприємств. Спільно з Модельним центром зайнятості населення та дитячим психологічним центром м. Києва проводяться діагностичні дослідження на предмет визначення професійної схильності школярів.
3. Керівництво особистістю школярів:
вивчення особистісних якостей (інтереси і мотиви, відносини до різних сторін дійсності; здатність до соціальної адаптації);
індивідуальне та групове консультування;
проведення експериментальної роботи.
В рамках третьої базової частини "гайденс" при вивченні особистісних якостей використовуються тести, інвентар, оціночні шкали, перевірочні списки, техніка асоціацій, техніка вибору, соціометричні методи. На підставі аналізу отриманої інформації організовуються індивідуальні та групові консультації, покликані допомогти особистості (особистостей) правильно вести себе в навколишньому світі і т.п.
Ефективність "гайденс"-експерименту у СШ № 15 м. Києва підтверджується тим, що в останні кілька років на внутрішкільному контролі перебувають (зареєстровані) 10 учнів з 500 школярів, що становить лише 2%, а на контролі в міській інспекції з профілактики правопорушень неповнолітніх - жодного учня.
На впровадження "гайденс"-системи на шкільному рівні адміністрація школи зважилася після підбиття підсумків багаторічного (з 1997 по 2000 рр..) Експерименту на базі міського культурного центру "Ковчег". Тут на суспільній, благодійній основі розвиваються і розкривають свої таланти діти, підлітки та молодь муніципалітету, в тому числі і з категорії важких, педагогічно запущених. У "Ковчезі" функціонують різні секції, групи, підрозділи клубного типу, серед них:
літературне об'єднання "Ковчег";
дитяче літературно-творче об'єднання "Натхнення";
молодіжна літературно-мистецька група "Нові імена";
філософсько-езотерична група "Розуміння";
екологічний клуб "Гармонія";
історичний клуб "Клич";
секція "Жива музика";
лінгвістична асоціація "Мова і культура".
Основною метою діяльності зазначених "ковчеговськимі" формувань є залучення до духовної культури, загальнолюдських цінностей, залучення до різних галузей самодіяльної творчості широких верств міського населення, в першу чергу дітей, підлітків та молоді муніципалітету. Про результативність їхньої роботи писали міжнародні видання - журнал "Вісник благодійництва" (№ 1 за 2001 р., с.66-67) та бюлетень Інституту проблем громадянського суспільства "Об'єднані ресурси" (№ 1 за 2001 р., с.4-6 ). Ефективність просвітницької діяльності "Ковчега" висвітлена на сторінках збірників "Екологічні акції в Росії: керівництво до дії" (спільний проект Інституту соціології РАН і голландської неурядової організації "Міііеп-Kontakt Oost Еигоре" 1996-1997 рр..), "Російські некомерційні організації - кращий практичний досвід "(російсько-американський проект Інституту сприяння громадським ініціативам" 1SAR "і згаданого вище ІПГО, 1998-1999 рр..), а також на сторінках багатьох наукових збірників.
Рис.3. Модель конструювання коррекціонко-педагогічних технологій у роботі з "важкими" підлітками
I етап, інвентаризаційний. На засіданні координаційної ради ГКЦ "Ковчег" була проведена оцінка наявних людських, матеріальних, методико-дидактичних та інших ресурсів, розроблено концепцію соціалізації особистості за допомогою розвитку (у т. ч. виховання) креативних її якостей.
II етап, організаційно-методичний. На засіданнях правлінь кожної секції ГКЦ "Ковчег" були розроблені концептуальні програми розвитку та адаптації особистості за допомогою просвітницької та консультаційної роботи з актуальних питань життєдіяльності та життєтворчості членів і відвідувачів "Ковчега". У цих програмах передбачалися консультації та тренінги з проблем самоідентифікації і самовдосконалення особистості, з подолання дезадаптації у світосприйнятті і мікроощущеніі (у макро-і мікросоціум).
III етап, впроваджувальний. У кожній секції ГКЦ "Ковчег" почалася социализирующая експериментальна робота, в якій були задіяні шкільні вчителі, викладачі ВНЗ (зокрема, Ростовського інституту Південно-Російського державного технічного університету, Південно-Російського державного університету економіки і сервісу, Південно-Російського гуманітарного інституту і ссузів міста, співробітники муніципальних ЗМІ (зокрема, "Недільної газети", газет "До ваших послуг", "Поле зору", "Тумба" та ін), члени Спілок письменників РФ, російських письменників, журналістів РФ - ентузіасти міського культурного центру " Ковчег ".
IV етап, оцінний. На засіданнях координаційної ради ГКЦ "Ковчег", правлінь кожної "ковчеговськимі" секції щомісячно і щоквартально підводилися проміжні результати "гайденс"-експерименту, намічалися нові соціалізуючі завдання, вироблялися необхідні уточнення та корективи концепції соціалізації особистості в рамках міського культурного центру, концептуальних програм розвитку та адаптації особистості в його окремих секціях.
Ефективність "гайденс"-експерименту в культурному центрі "Ковчег" м. Ростова підтверджувалася тим, що протягом декількох років социализирующей (коригується) впливу піддані в загальному 20160 чоловік, з 5040 осіб щорічно (з 1997 по 2000 р). Наведені цифри реальні з таких підстав:
а) робота секцій міського культурного центру "Ковчег" проводиться щоденно;
б) кожен день його секції відвідують в середньому 15 осіб (відповідно 105 чоловік на тижні, 420 чоловік щомісяця).
За вказаний період жоден член і відвідувач "Ковчега" не був притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Крім того, в превентивних цілях були тимчасово розпущені дві секції: інтелектуально-дослідне товариство "Досконалість" і клуб авторської пісні "Гриф". Координаційна рада прийняла це рішення з наступних мотивів:
а) порушення часового режиму роботи (заняття в цих секціях велися до 23 годин і пізніше - замість 21-22 годин, відповідно до графіка);
б) порушення правил протипожежної безпеки (керівники допускали куріння в приміщенні, використання свічок замість електричного освітлення);
в) порушення правил спілкування в культурному центрі (під час занять у секціях керівники не перешкоджали вживання деякими відвідувачами "Ковчега" вина та пива).
Практично з аналогічних мотивів проведені перевибори керівника літературного об'єднання "Ковчег". Ці оперативні заходи значно оздоровили загальну психологічну і моральну атмосферу в середовищі поетів і письменників, стали наочним уроком для молодої поетичної порослі.
На II (антагоністичної) стадії в наявності більш затяжна і глибока ступінь занедбаності, що вимагає більш складної узгодженої системи засобів, якими доводиться варіювати з урахуванням мінливих зовнішніх і внутрішніх умов розвитку особистості. Як показує досвід, в цей період виправдовують себе такі коригуючі засоби:
різка трансформація особистісної позиції в системі взаємовідносин з оточуючими індивідами (наприклад, тимчасове позбавлення довіри, відсторонення від займаної громадської посади в системі дитячого самоврядування або надання нової відповідальної і більш захопливою ролі);
розвінчання (або викриття) помилкових прагнень конкретної особистості перед колективом або групою товаришів;
уміння захопити "важких" новими, кращими перспективами, підтримати позитивні мотиви і прагнення особистості;
накладення покарань при опорі на громадську думку;
посилення контролю з боку класного керівника (або шкільної адміністрації, органів самоврядування класу і школи), вчителів-предметників, батьків, осіб, які здійснюють шефство над "важкими".
Якщо на I (ситуативної) стадії проявляється профілактичний характер корекційної педагогіки, то на II (антагоністичної) стадії мова йде про активний виховному втручанні в умови життя підлітків та молоді, внесення в них докорінних змін, що супроводжуються ламкою негативних стереотипів особистісного розвитку.
На III (домінуючою) стадії профілактичної роботи та активного втручання у процес особистісного розвитку недостатньо. Крім ломки антигромадських стереотипів прояви індивідуума необхідний педагогічний "вибух" (за А. С. Макаренка). Без спільних зусиль школи, сім'ї, міліції і, що стало досить актуальним у наш час, медицини та релігії корекція "важких" представляється абсолютно неможливою. Зокрема, дитяча злочинність зростає постійно. Поданим відділу профілактики правопорушень неповнолітніх УВС м. Києва, за дев'ять місяців 2001 р. дитяча злочинність зросла на 44,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2000 р.; майже всі юні порушники закону і моральних норм - вихідці з неблагополучних сімей. Така картина у середньостатистичному місті; у великих і великих містах ситуація виглядає ще більш тривожною.
До основних причин масової дезадаптації підлітків можна віднести:
відсутність взаєморозуміння і згуртованості між відомствами, причетними до профілактичної, в тому числі корекційної, роботі з неповнолітніми правопорушниками;
слабку організацію дозвілля дітей, підлітків, молоді (зокрема, безліч безкоштовних шкільних секцій і гуртків існують часом тільки на папері, а популярні у молодіжному середовищі дискотеки дають швидше негативний, ніж позитивний ефект, будучи розсадниками пияцтва, наркоманії, сексуальної розбещеності);
неможливість для "важких" працевлаштуватися на тимчасові робочі місця (працевлаштовуються на подібні місця від служби зайнятості в основному благополучні діти з благополучних сімей, щоб заробити на зайву пару кросівок).
Що ж можна зробити для поліпшення ситуації на III стадії? На наш погляд, вельми ефективними можуть бути такі заходи:
повсюдне створення міських (районних) реабілітаційних центрів для "важких" з залученням до роботи в них педагогів і психологів, кримінологів та психіатрів, священнослужителів і діячів культури, а також наркологів;
відкриття для "важких" робочих місць на муніципальних підприємствах з благоустрою;
відродження системи приймальників-розподільників для безпритульних дітей і підлітків (не замість, а паралельно з існуючою системою соцпріютов, досить бюрократизованою, на думку працівників міліції та педагогів).
На наш погляд, слід скористатися позитивним досвідом щодо попередження антисоціальної поведінки дітей та підлітків, накопиченим в США, Франції, Німеччини та інших розвинених країнах. Зокрема, вельми перспективними представляються спеціальні дитячо-юнацькі підрозділи поліції, працівники яких організують спортивні ігри з юнаками та дівчатами прямо на міських вулицях, влаштовують конкурси на кращі художні твори і т.п. Досвід ростовської СШ № 83, де майже половина дітей відноситься до "важким", показав значимість таких заходів і в російських умовах: у відкриті тут "правові" класи, кураторів УВС міста, записалося більшість дезадаптованих підлітків. Необхідно також підтримувати діяльність різних філантропічних об'єднань аналогічної орієнтації, посилювати авторитетність скаутських організацій в дитячій, підлітковому та молодіжному середовищах.
Мабуть, не втратило значущості затвердження прогресивного американського педагога І. Адлера, що прийшов ще в кінці 50-х років XX ст. до такого висновку: "Дитяча злочинність - це не хвороба окремих родин та дітей. Це соціальна проблема, коріння якої сидять глибоко в нашому суспільному ладі. Моральне захворювання молоді - це наслідок і відображення хвороби нашого суспільства. Правильніше говорити не про дітей-злочинців, а про дітей у злочинній суспільстві ".
2. Сучасна педагогіка 2009, № 3 с.32-39
3. Забрамная С.Д. Психолого-педагогічна діагностика розумового розвитку дітей - М, Владос, 2005 - 431 с.
Введення
1. Проектування виховної роботи на основі зодіакальної локації
2. "Гайденс"-експеримент
3. Сутність "гайденс" - експерименту на базі культурного центру
Висновок
Література
Введення
Тема контрольної роботи "Нетрадиційні підходи до виховання важких підлітків".У системі шкільної виховної роботи виділяються в спеціальну категорію важкі, педагогічно запущені діти. На думку З.М. Шиліної, узагальнити передовий досвід класних керівників м. Таганрога, головною підставою для виділення школярів в ту групу, що вимагає до себе особливої уваги вчителів, дитячого колективу, оперативного втручання батьківської громадськості в життя сім'ї, є асоціальна спрямованість поведінки: свідомі дії на шкоду соціуму, окремим його представникам, справі, е випадково таких індивідів називають випадають з колективу, отому що мотиви поведінки стають несумісними з етичним кодексом суспільства.
1. Проектування виховної роботи на основі зодіакальної локації
Можна диференціювати кілька стадій негативно спрямованого морального розвитку "важких":I - ситуативна, що характеризується фрагментарним, нестійким проявом негативних мотивів особистості на тлі загального позитивного поведінки;
II - антагоністична, що характеризується посиленням частотності помилкових, негативних вчинків, початківців приносити задоволення особистості і приходять у суперечність з раніше сформованими позитивними прагненнями та звичками;
III - домінуюча, що характеризується перевагою і стійкістю негативного досвіду особистості, що згубно впливає на інших і відкрито протиставляє соціуму.
Досвід корекційної роботи з підлітками, накопичений в муніципальній середній загальноосвітній школі № 15 м. Києва в період з 1995 по 2001 рік, показує, що на кожній з диференційованих нами стадій потрібні принципово різні підходи, прийоми, засоби, форми і методи виховного впливу на особистість .
Зокрема, на I стадії (ситуативної) доцільна організація профілактичної роботи, яка гальмує процес відхилення, застережливий помилкове розвиток. Вельми ефективною, на наш погляд, виявилася система комплексної профілактики, що включає в себе наступні компоненти:
Служба довіри, що функціонує при Центрі дитячої самоврядування. До її складу входять: психолог, організатор дитячого руху, представники Ради командирів (5-8-е кл.) Та Сонета старшокласників (9-11-ті кл.) - По одній людині відповідно. Кожен школяр може звернутися в службу довіри анонімно (за допомогою "ящика для секретів") або відкрито (за допомогою участі в засіданні служби).
Служба експрес діагностики, яка функціонує при Центрі науково-педагогічної інформації та Службі практичної психології освіти. До її складу входять: заступник директора з науково-методичної роботи, психолог, заступник директора з виховної роботи, представники Ради командирів (5-8-е кл) та Ради старшокласників (9 - 11-е кл) - по одному-два людини відповідно . Служба експрес-діагностики проводить вибіркові та повні соціопсіхолого-педагогічні дослідження на предмет виявлення побутових ідеалів та інтересів школярів, ступеня їх психологічної комфортності в класі та школі, рівня реабілітації і розвитку адаптивних та інших якостей, що характеризують стадію соціалізації особистості.
Тривала розвиваюча етична гра "Шкільний університет культури" (5-11-ті кл), організована під егідою Центру дитячого самоврядування, Центру науково-педагогічної інформації та Служби практичної психології освіти, на основі фактичних даних, отриманих службами довіри та експрес-діагностики. У процесі гри проводяться фольклорно-етнографічні фестивалі і карнавали (проблеми етикету та культурного поведінки у різних етносів), етичні диспути і круглі столи (проблеми здорового способу життя в дитячо-юнацькому середовищі та шляхи викорінення алкоголізму, куріння, наркоманії, лихослів'я, жорстокості та агресивності в дитячому та підлітковому віці), а також різноманітні вікторини, КВК, робіт, вистави в шкільному імпровізованому театрі мініатюр на морально-етичні теми. Необхідно підкреслити, що службою експрес-діагностики використовуються як традиційні, так і нестандартні форми і методи організації соціопсіхолого-педагогічного дослідження учнівського контингенту. Зокрема, ще в 1994 році в СШ № 15 м. Києва нами була зроблена астролога-педагогічна діагностика учнів, у процесі якої були виявлені так звані "мотиваційні групи шестикласників".
Цей вид діагностики отримав назву методики зодіакальної локації і знайшов відображення у навчальних посібниках BC зозулині: "Основи шкільної валеології", "Основи валеології", "Вчителю фізики про виховання".
Рис.1. Алгоритм проектування корекційної роботи з "важкими" підлітками (загальні аспекти)
Вчений світ по-різному ставиться до валеології та астрології.
У ортодоксальних громадських колах повністю заперечують позитивний технологічний потенціал, який мають валеологічна (як одна з гілок екології взагалі та екології людини зокрема) і астрологічна (як одна з найдавніших цивілізаційних практик) галузі знання.
Мабуть, подібна позиція неприйняття не зовсім доцільна
Рис.2. Алгоритм проектування корекційної роботи з "важкими" підлітками (приватні аспекти)
Наприклад, С.А. Вронський вважає, що індивідуальність людини є причина, а особистість - наслідок і засіб прояву в зовнішньому світі індивідуальності життєвого досвіду. Особистість як виразник універсальної пасивності завжди і постійно знаходиться і буде знаходитися під сильним впливом і індивідуальності. Саме тому Зодіакальна локація, що базується на фундаменті тисячолітніх спостережень наших предків, До точки зору впливу на людину та її поведінка законів Космосу та законів Природи, має право на існування та експериментальну апробацію в корекційній роботі з "важкими" підлітками. Адже давно доведено, що наше життя реагує на найменшу зміну пульсу Космосу, а точність астрологічних прогнозів не поступається точності офіційної медичної діагностики.
У процесі астролого-педагогічної діагностики в 1994 році спочатку нами були диференційовані 9 зодіакальних локацій (мікро-груп) шестикласників по їх приналежності до того чи іншого астрологічним знаком, а потім проведена угруповання але двом соціальним полюсів ("+" і "-"). Це дозволило визначити три основні сфери: підтримки; заперечення або відчуження; нейтральну. Hа підставі отриманих даних стало можливим організувати ефективну систему виховної корекції, у так званій групі ризику (4 людини) і групі схильності до ризику (2 особи). У підсумку були нейтралізовані такі негативні риси виявлених діагностичним шляхом "важких", як егоїзм, грубість, агресивність, мстивість (2 учня-Скорпіона з групи ризику), упертість, норовистість, здатність брехати (2 учня-Овна з групи ризику), безпечність, лукавство, вміння лестити, явна неприязнь до фізичної праці (2 учня-Терези з групи схильності до ризику).
У 1996 році, відповідно до загальношкільних планом, була створена Науково-дослідна лабораторія "Вивчення впливу астрологічних параметрів на процес ідентифікації особистості". Протягом декількох років 900 учнів 1 - 11-х класів у сумі були піддані астролого-педагогічному статистичному дослідженню на предмет виявлення основних мотиваційно-поведінкових і характер-типологічних сфер школярів:
1996/1997 навчальний рік - 250 осіб;
1997/1998 навчальний рік - 300 осіб;
1998/1999 навчальний рік - 350 осіб.
Відзначимо, що загальна чисельність учнів СШ № 15 м. Києва складає в середньому 500-510 осіб щорічно і, таким чином, обстеженню піддавалися порядку 50-70% школярів. Це свідчить про високу репрезентативності отриманих результатів. На основі узагальнення даних за три роки були диференційовані 6 зодіакальних локацій (макрогруппам) школярів по їх приналежності до того чи іншого астрологічним знаком. Для кожної з них розроблені відповідні виховні проекти, в тому числі і корекційні.
Оскільки перший макрогруппам (50%) складають школярі-Діви, що характеризуються підвищеною позитивною соціальністю, активністю та ініціативою, в СШ № 15 м. Києва з 1996 р. ведеться експериментальна робота з проблеми "Соціалізація особистості в шкільних громадських об'єднаннях". Закінчено 2 етапи - моделювання шкільної Думи учнів та організацій дитячого самоврядування соціального і клубного типів. Зараз апробується модель шкільної молодіжної республіки "Нове покоління". Відповідно до рекомендацій наукової лабораторії, Центру дитячого самоврядування необхідно ширше залучати до участі у зазначеному проекті школярів-Дев з метою подолання дезадаптаційних тенденцій (відомо, що 6% алкоголіків і наркоманів народжуються, на жаль, під цим астрологічним знаком).
Другу макрогруппам (15%) складають школярі-риби, характеризуються витривалістю до самотності. Це пояснює деяку соціальну інертність частини школярів-Риб, які не бажають брати жодної участі у роботі шкільних і класних структур самоврядування. Відповідно до рекомендацій наукової лабораторії, Службі практичної психології освіти та Центру дитячого самоврядування, необхідно передбачити проведення серії творчих конкурсів ("Учень року", "Кращий фотограф школи", "Кращий художник школи", "Кращий спортсмен школи" тощо), в яких школярі-Риби змогли б оптимально проявитися в індивідуально-креативному плані, а також психолого-педагогічної корекції на предмет подолання соціальної інертності, підвищення рівня домагань особистості.
Третю та четверту макрогруппам (по 10% кожна) складають відповідно школярі-Овни і школярі-Леви. Для одних характерно вкрай слабке розуміння норми, для інших - хвороблива нетерпимість до будь-яких обмежень. Згідно з рекомендаціями НДЛ, Центру дитячого самоврядування необхідно активніше залучати школярів-Овнів у керівні структури самоврядування (мета: привчання Овнів до дотримання норми усвідомлено, а не несвідомо, а школярів-Львів - у творчі акції різних презентагівних рівнів (мета: сприяння еврологіческому самовираження, ненав'язливе прищеплення толерантності). Службі практичної психології освіти та Центру науково-педагогічної інформації рекомендовано організувати психолого-педагогічну корекцію на предмет навчання школярів-Овнів і школярів-Львів прийомам та методикам саморегуляції, аутотренінгу, підтримки позитивного емоційного фоналічності.
Велику стурбованість викликають п'ята (8%) і шоста (7%) макрогруппам, які становлять відповідно школярі-Раки і школярі-Козероги. Одні характеризуються надмірною невпевненістю у своїх силах, інші - схильністю до депресій. Відповідно до рекомендацій наукової лабораторії, Службі практичної психології освіти необхідно проводити цілеспрямовану, систематичну роботу з подолання рівня дезадаптированности школярів-Раків і школярів-Козерогів допомогою навчання їх прикладним методам і технологіям емоційно-вольової саморегуляції, підвищення самооцінки і соціально-психологічної комфортності в колективі.
Цінність використовуваної в корекційної педагогіки зодіакальної локації настільки очевидна, що застосування її, поряд з традиційними методиками (експрес-діагностика емпатії; оцінка рівня домагань, психічної мотивації, інтересу, емоційного тонусу, напруги і комфортності; дослідження ставлення до себе за допомогою Q-сортування; оцінка комунікативних та організаторських схильностей та ін), дозволяє скласти цілісну картину інтегральної особистості. Справа в тому, що Зодіакальна локація, що народилася в надрах астрологічних знань, надає дослідникам і педагогам-практикам можливість накладення на проекцію особистості сучасного школяра "принципу загального тотожності" (за С. І. Вернадського). Давнім знадобилося не менше двадцяти шести тисяч років для визначення єдиного, універсального ритму, за допомогою якого можна судити про риси характеру людини, його здібностях, можливості і перспективу. Чи вправі ми ігнорувати такий швидкий прогностичний досвід, особливо при роботі з "важкими"?
2. "Гайденс"-експеримент
У 2000 році на базі СШ № 15 м. Києва, в рамках ситуативної стадії корекційної роботи було розпочато реалізацію "гайденс"-експерименту. Передісторія системи "гайденс" як техніки вивчення особистості школярів сходить до традицій американської школи, де ще на початку XX століття у великих містах були створені консультаційні центри з вибору професії. У той період "гайденс" ототожнювався з професійною орієнтацією учнів і нею обмежувався. Розвиток психології, популярність вчення про психоаналіз 3. Фрейда і гештальт-психологічних методик і технологій (вони розглядають особистість як єдине ціле), а також вплив теорії Дж. Дьюї про пристосовність особистості до середовища, розширили рамки "гайденс". Ця область стала розумітися як допомогу у вирішенні численних проблем (емоційних, поведінкових, навчальних), з якими стикається особистість в пошуках свого місця в житті. Відповідно до думки X. Петерса і Б. Шертцера, спільною метою "гайденс" у сучасній школі є допомога, що дозволяє особистості досягати свого повного розвитку.У ростовській школі № 15 "гайденс"-служба була створена в наступному складі: заст. директора з науково-методичної роботи (науковий керівник); заст. директора з виховної роботи; психолог, організатор дитячого руху, керівник МО класних керівників 9-10 класів (консультанти).
До конкретної мети шкільної "гайденс"-служби було віднесено максимальне соціопсіхолого-педагогічне сприяння особистості в процесах її ідентифікації і вдосконалення. Конкретні завдання, що випливають з цієї мети, наступні:
адаптивна: допомогти учневі дізнатися свої сильні і слабкі сторони, свої переваги і ліміти; зрозуміти, як сприймають його інші люди;
комунікативна: навчити учня ладити з іншими людьми і розуміти світ, в якому вони живуть; познайомити з природою поведінки людей, причин роздратування, способів контролю свого настрою; розповісти про сутність соціального середовища, в якій особистості доводиться жити;
когнітивно-креативна: допомогти учневі отримати максимум від шкільних знань, тобто озброїти методами навчальної та творчої роботи, допомогти вибрати програму додаткової освіти, відповідну індивідуальним особливостям учня; надати посильну підтримку і допомогу в разі незадовільних успіхів;
мотиваційно-дослідницька: допомогти учневі досліджувати свої інтереси, схильності, здібності; навчити правильно їх використовувати у світі трудової діяльності.
Зрозуміло, термінологічні акцентуації завдань досить умовні, приблизні. На наш погляд, веч диференційовані завдання містять у собі елементи адаптивності, комунікативності, когнітивності та креативності, мотиваційного, всі вони певною мірою носять дослідницький характер.
Вся область "гайденс" складається з трьох базових частин: навчальної і професійної орієнтації школярів і керівництва особистістю. Розглянемо кожну з зазначених складових "гайденс".
1. Навчальна орієнтація школярів:
знайомство зі школою (що дуже важливо в умовах інноваційної діяльності школи);
постачання учнів широкою інформацією про шкільні справи;
вибір програми додаткової освіти;
вироблення ефективних навичок навчання за допомогою рекламування наукової організації праці школярів.
У рамках охарактеризованою базової частини "гайденс" консультанти проводять екскурсії по школі, зустрічі зі старшокласниками, лекції з наукової організації праці.
2. Професійна орієнтація школярів:
загальне ознайомлення зі світом праці;
знайомство зі спеціальною інформацією по конкретних спеціальностей і професій;
діагностика з метою визначення професійної мотивації, найбільш відповідає особливостям особистості;
вироблення ефективних навичок трудової діяльності школярів.
У рамках цієї базової частини "гайденс" консультанти проводять екскурсії по вузах і ссузів, підприємствам міста, організовують зустрічі з викладачами вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, муніципальних підприємств. Спільно з Модельним центром зайнятості населення та дитячим психологічним центром м. Києва проводяться діагностичні дослідження на предмет визначення професійної схильності школярів.
3. Керівництво особистістю школярів:
вивчення особистісних якостей (інтереси і мотиви, відносини до різних сторін дійсності; здатність до соціальної адаптації);
індивідуальне та групове консультування;
проведення експериментальної роботи.
В рамках третьої базової частини "гайденс" при вивченні особистісних якостей використовуються тести, інвентар, оціночні шкали, перевірочні списки, техніка асоціацій, техніка вибору, соціометричні методи. На підставі аналізу отриманої інформації організовуються індивідуальні та групові консультації, покликані допомогти особистості (особистостей) правильно вести себе в навколишньому світі і т.п.
Ефективність "гайденс"-експерименту у СШ № 15 м. Києва підтверджується тим, що в останні кілька років на внутрішкільному контролі перебувають (зареєстровані) 10 учнів з 500 школярів, що становить лише 2%, а на контролі в міській інспекції з профілактики правопорушень неповнолітніх - жодного учня.
На впровадження "гайденс"-системи на шкільному рівні адміністрація школи зважилася після підбиття підсумків багаторічного (з 1997 по 2000 рр..) Експерименту на базі міського культурного центру "Ковчег". Тут на суспільній, благодійній основі розвиваються і розкривають свої таланти діти, підлітки та молодь муніципалітету, в тому числі і з категорії важких, педагогічно запущених. У "Ковчезі" функціонують різні секції, групи, підрозділи клубного типу, серед них:
літературне об'єднання "Ковчег";
дитяче літературно-творче об'єднання "Натхнення";
молодіжна літературно-мистецька група "Нові імена";
філософсько-езотерична група "Розуміння";
екологічний клуб "Гармонія";
історичний клуб "Клич";
секція "Жива музика";
лінгвістична асоціація "Мова і культура".
Основною метою діяльності зазначених "ковчеговськимі" формувань є залучення до духовної культури, загальнолюдських цінностей, залучення до різних галузей самодіяльної творчості широких верств міського населення, в першу чергу дітей, підлітків та молоді муніципалітету. Про результативність їхньої роботи писали міжнародні видання - журнал "Вісник благодійництва" (№ 1 за 2001 р., с.66-67) та бюлетень Інституту проблем громадянського суспільства "Об'єднані ресурси" (№ 1 за 2001 р., с.4-6 ). Ефективність просвітницької діяльності "Ковчега" висвітлена на сторінках збірників "Екологічні акції в Росії: керівництво до дії" (спільний проект Інституту соціології РАН і голландської неурядової організації "Міііеп-Kontakt Oost Еигоре" 1996-1997 рр..), "Російські некомерційні організації - кращий практичний досвід "(російсько-американський проект Інституту сприяння громадським ініціативам" 1SAR "і згаданого вище ІПГО, 1998-1999 рр..), а також на сторінках багатьох наукових збірників.
Рис.3. Модель конструювання коррекціонко-педагогічних технологій у роботі з "важкими" підлітками
3. Сутність "гайденс" - експерименту на базі культурного центру
"Ковчег" полягала в наступному:I етап, інвентаризаційний. На засіданні координаційної ради ГКЦ "Ковчег" була проведена оцінка наявних людських, матеріальних, методико-дидактичних та інших ресурсів, розроблено концепцію соціалізації особистості за допомогою розвитку (у т. ч. виховання) креативних її якостей.
II етап, організаційно-методичний. На засіданнях правлінь кожної секції ГКЦ "Ковчег" були розроблені концептуальні програми розвитку та адаптації особистості за допомогою просвітницької та консультаційної роботи з актуальних питань життєдіяльності та життєтворчості членів і відвідувачів "Ковчега". У цих програмах передбачалися консультації та тренінги з проблем самоідентифікації і самовдосконалення особистості, з подолання дезадаптації у світосприйнятті і мікроощущеніі (у макро-і мікросоціум).
III етап, впроваджувальний. У кожній секції ГКЦ "Ковчег" почалася социализирующая експериментальна робота, в якій були задіяні шкільні вчителі, викладачі ВНЗ (зокрема, Ростовського інституту Південно-Російського державного технічного університету, Південно-Російського державного університету економіки і сервісу, Південно-Російського гуманітарного інституту і ссузів міста, співробітники муніципальних ЗМІ (зокрема, "Недільної газети", газет "До ваших послуг", "Поле зору", "Тумба" та ін), члени Спілок письменників РФ, російських письменників, журналістів РФ - ентузіасти міського культурного центру " Ковчег ".
IV етап, оцінний. На засіданнях координаційної ради ГКЦ "Ковчег", правлінь кожної "ковчеговськимі" секції щомісячно і щоквартально підводилися проміжні результати "гайденс"-експерименту, намічалися нові соціалізуючі завдання, вироблялися необхідні уточнення та корективи концепції соціалізації особистості в рамках міського культурного центру, концептуальних програм розвитку та адаптації особистості в його окремих секціях.
Ефективність "гайденс"-експерименту в культурному центрі "Ковчег" м. Ростова підтверджувалася тим, що протягом декількох років социализирующей (коригується) впливу піддані в загальному 20160 чоловік, з 5040 осіб щорічно (з 1997 по 2000 р). Наведені цифри реальні з таких підстав:
а) робота секцій міського культурного центру "Ковчег" проводиться щоденно;
б) кожен день його секції відвідують в середньому 15 осіб (відповідно 105 чоловік на тижні, 420 чоловік щомісяця).
За вказаний період жоден член і відвідувач "Ковчега" не був притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Крім того, в превентивних цілях були тимчасово розпущені дві секції: інтелектуально-дослідне товариство "Досконалість" і клуб авторської пісні "Гриф". Координаційна рада прийняла це рішення з наступних мотивів:
а) порушення часового режиму роботи (заняття в цих секціях велися до 23 годин і пізніше - замість 21-22 годин, відповідно до графіка);
б) порушення правил протипожежної безпеки (керівники допускали куріння в приміщенні, використання свічок замість електричного освітлення);
в) порушення правил спілкування в культурному центрі (під час занять у секціях керівники не перешкоджали вживання деякими відвідувачами "Ковчега" вина та пива).
Практично з аналогічних мотивів проведені перевибори керівника літературного об'єднання "Ковчег". Ці оперативні заходи значно оздоровили загальну психологічну і моральну атмосферу в середовищі поетів і письменників, стали наочним уроком для молодої поетичної порослі.
На II (антагоністичної) стадії в наявності більш затяжна і глибока ступінь занедбаності, що вимагає більш складної узгодженої системи засобів, якими доводиться варіювати з урахуванням мінливих зовнішніх і внутрішніх умов розвитку особистості. Як показує досвід, в цей період виправдовують себе такі коригуючі засоби:
різка трансформація особистісної позиції в системі взаємовідносин з оточуючими індивідами (наприклад, тимчасове позбавлення довіри, відсторонення від займаної громадської посади в системі дитячого самоврядування або надання нової відповідальної і більш захопливою ролі);
розвінчання (або викриття) помилкових прагнень конкретної особистості перед колективом або групою товаришів;
уміння захопити "важких" новими, кращими перспективами, підтримати позитивні мотиви і прагнення особистості;
накладення покарань при опорі на громадську думку;
посилення контролю з боку класного керівника (або шкільної адміністрації, органів самоврядування класу і школи), вчителів-предметників, батьків, осіб, які здійснюють шефство над "важкими".
Якщо на I (ситуативної) стадії проявляється профілактичний характер корекційної педагогіки, то на II (антагоністичної) стадії мова йде про активний виховному втручанні в умови життя підлітків та молоді, внесення в них докорінних змін, що супроводжуються ламкою негативних стереотипів особистісного розвитку.
На III (домінуючою) стадії профілактичної роботи та активного втручання у процес особистісного розвитку недостатньо. Крім ломки антигромадських стереотипів прояви індивідуума необхідний педагогічний "вибух" (за А. С. Макаренка). Без спільних зусиль школи, сім'ї, міліції і, що стало досить актуальним у наш час, медицини та релігії корекція "важких" представляється абсолютно неможливою. Зокрема, дитяча злочинність зростає постійно. Поданим відділу профілактики правопорушень неповнолітніх УВС м. Києва, за дев'ять місяців 2001 р. дитяча злочинність зросла на 44,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2000 р.; майже всі юні порушники закону і моральних норм - вихідці з неблагополучних сімей. Така картина у середньостатистичному місті; у великих і великих містах ситуація виглядає ще більш тривожною.
До основних причин масової дезадаптації підлітків можна віднести:
відсутність взаєморозуміння і згуртованості між відомствами, причетними до профілактичної, в тому числі корекційної, роботі з неповнолітніми правопорушниками;
слабку організацію дозвілля дітей, підлітків, молоді (зокрема, безліч безкоштовних шкільних секцій і гуртків існують часом тільки на папері, а популярні у молодіжному середовищі дискотеки дають швидше негативний, ніж позитивний ефект, будучи розсадниками пияцтва, наркоманії, сексуальної розбещеності);
неможливість для "важких" працевлаштуватися на тимчасові робочі місця (працевлаштовуються на подібні місця від служби зайнятості в основному благополучні діти з благополучних сімей, щоб заробити на зайву пару кросівок).
Що ж можна зробити для поліпшення ситуації на III стадії? На наш погляд, вельми ефективними можуть бути такі заходи:
повсюдне створення міських (районних) реабілітаційних центрів для "важких" з залученням до роботи в них педагогів і психологів, кримінологів та психіатрів, священнослужителів і діячів культури, а також наркологів;
відкриття для "важких" робочих місць на муніципальних підприємствах з благоустрою;
відродження системи приймальників-розподільників для безпритульних дітей і підлітків (не замість, а паралельно з існуючою системою соцпріютов, досить бюрократизованою, на думку працівників міліції та педагогів).
На наш погляд, слід скористатися позитивним досвідом щодо попередження антисоціальної поведінки дітей та підлітків, накопиченим в США, Франції, Німеччини та інших розвинених країнах. Зокрема, вельми перспективними представляються спеціальні дитячо-юнацькі підрозділи поліції, працівники яких організують спортивні ігри з юнаками та дівчатами прямо на міських вулицях, влаштовують конкурси на кращі художні твори і т.п. Досвід ростовської СШ № 83, де майже половина дітей відноситься до "важким", показав значимість таких заходів і в російських умовах: у відкриті тут "правові" класи, кураторів УВС міста, записалося більшість дезадаптованих підлітків. Необхідно також підтримувати діяльність різних філантропічних об'єднань аналогічної орієнтації, посилювати авторитетність скаутських організацій в дитячій, підлітковому та молодіжному середовищах.
Висновок
Не менш актуальною стає проблема створення в школах класів спеціального навчання - не тільки для розумово відсталих, для дітей з порушенням рухового апарату, для слабозорих і сліпих, для слабочуючих та глухих, для виправлення мови, але і для соціально та емоційно неврівноважених дітей та підлітків.Мабуть, не втратило значущості затвердження прогресивного американського педагога І. Адлера, що прийшов ще в кінці 50-х років XX ст. до такого висновку: "Дитяча злочинність - це не хвороба окремих родин та дітей. Це соціальна проблема, коріння якої сидять глибоко в нашому суспільному ладі. Моральне захворювання молоді - це наслідок і відображення хвороби нашого суспільства. Правильніше говорити не про дітей-злочинців, а про дітей у злочинній суспільстві ".
Література
1. Малькова З.А. Сучасна школа в США - М., Педагогіка, 1999 - 420 с.2. Сучасна педагогіка 2009, № 3 с.32-39
3. Забрамная С.Д. Психолого-педагогічна діагностика розумового розвитку дітей - М, Владос, 2005 - 431 с.