Нафтогазова промисловість України

1,4

Пропан, млн. тонн

з газу

68

30,6

з нафти

29

1,3

Бутани, млн. т

з газу

68

14,1

з нафти

28

0,8

Газ природний вугільних шахт, млрд. м ³

127

153,7

Родовища газу Україні

Регіон

Кількість

родовищ

Запаси, млрд. м ³

Відкрито

Розробляється

Полтавська

62

32

634,4

Харківська

41

21

402,5

АР Крим

23

2

108,3

Львівська

30

20

101,2

Сумська

18

15

82,6

Івано-Франківська

20

16

31,6

Дніпропетровська

13

10

21,6

Чернігівська

9

5

13,0

Луганська

11

7

11,8

Волинська

1

У 1960-і роки газова промисловість почала інтенсивно розвиватися в межах Дніпровсько-Донецької западини. Основні родовища газу зосереджені тут у Полтавській та Харківській областях. Найбільш відоме з них - Шебелинське, звідки свого часу в різних напрямках були прокладені газопроводи: Шебелинка - Харків, Шебелинка - Полтава - Київ, Шебелинка - Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Одеса - Кишинів, Шебелинка - Білгород - Курськ - Брянськ - Москва.

Значні родовища природного газу відкриті на півдні країни, в рівнинній частині Кримського півострова і прилеглих до неї ділянках шельфу Чорного і Азовського морів. Споруджено газопровід Глібівка - Сімферополь - Севастополь з відгалуженням до Ялти, Євпаторії і Сак.

На думку ряду фахівців, Україна має великі перспективні площі, де можливе відкриття родовищ вуглеводневої сировини (особливо газу) світового масштабу. Перш за все, такі припущення і надії (про найбільші у світі запаси природного газу) відносяться до північної (української) частини шельфу Чорного моря. У якості одного з аргументів наводиться факт, що Чорне море - це єдиний морський водоймище в світі, де товща води від дна до глибин 150-50 м заповнена сірководнем. Висловлюються припущення, що під дном моря нагромадилася величезна кількість природного газу, який по розломах проходить до води і насичує її і справа лише за малим - навчитися його звідти витягати

Газова галузь - одна з найважливіших і проблемних складових паливно-енергетичного комплексу України. Але, незважаючи на високі кредитні рейтинги НАК «Нафтогаз», в якийсь момент національна компанія з предмета гордості перетворилася на проблемну компанію. Розглянемо причини виникнення «проблемності» газовій сфері в Україну, чи дійсно ситуація c забезпеченням споживачів країни настільки критична і безвихідна, якою її бачать деякі експерти. Перехід від стабілізації до зростання видобутку газу, нарощування обсягів транспортування, ринкові ціни, відкритість ринку (включаючи його учасників) та ряд інших якісних змін на внутрішньому газовому ринку могли б перетворити проблемну галузь на візитну картку стани.

В Енергетичній стратегії до 2030 року красиво розписані основні стратегічні цілі розвитку газової промисловості:

1. стабільне, безперебійне та економічно ефективне забезпечення внутрішнього попиту природний та зріджений газ;

2. збільшення обсягів власного видобутку газу та зменшення залежності від зовнішніх поставок енергоресурсів;

3. ефективне використання геополітичного потенціалу України як одного з найбільших держав-транзитерів вуглеводневої сировини.

Про те, наскільки реальними є ці плани, сказано вже чимало. Спробуємо і ми тверезо оцінити перспективи України в цій сфері та намітити шляхи досягнення вищезазначених цілей.

Залежність країни від імпортованого газу

Україна споживає близько 78 млрд. м3 природного газу на рік, забезпечуючи себе газом власного виробництва лише в обсязі 20 млрд. м3, тобто на 25%. Зміна середньорічного споживання газу за період 1988 - 2005 рр.. в України має таку картину (млрд. м3

Зовнішній фактор

У 2006 році відносини в газовій сфері між Газпромом і НАК «Нафтогаз Україна» регламентувалися Довгостроковим Контрактом про обсяги та умови транзиту російського природного газу через територію України на період з 2003 по 2013 роки, відповідним додатком до нього на 2006 рік і тристоронньою Угодою ВАТ «Газпром »з компанією« ROSUKRENERGO »і НАК« Нафтогаз Україна ». В якості постачальника природного газу в Україні з 1 січня 2006 року визначена компанія «ROSUKRENERGO». Для реалізації на внутрішньому ринку України природного газу, що надходить з території Російської Федерації, 2 лютого 2006 року НАК «Нафтогаз Україна» і компанія «ROSUKRENERGO» створили спільне підприємство (СП) ЗАТ «Укргаз Енерго». Ціна постачання газу компанією «ROSUKRENERGO» для споживачів України формується виходячи з цін на газ, що закуповується в Туркменістані та Росії.

Управління споживанням, енергоефективність

Враховуючи тенденцію до проведення Росією політики підвищення цін на експортовані енергоресурси України необхідно вже зараз вирішувати питання, які тривалий час відкладалися у зв'язку з їхньою політичною непопулярністю. Серед них: - енергоефективність; - ціни на газ.

Але, придивившись до цих двох проблем, можна зробити висновок, що проблема насправді існує всього одна. Проблема економічно обгрунтованих цін, вирішує проблему енергоефективності, через відсутність якої наша країна, поряд з Росією, займає одну з лідируючих позицій у світі за енергоємністю ВВП.

Вирішенню цього питання заважає те, що керівництво країни постійно шукає всілякі шляхи виходу із ситуації шляхом «затикання дірок» чи адміністративними методами. Так, для вирішення проблеми енергоефективності було створено Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, одним із завдань якого було визначено створення нормативів енергоспоживання (встановлення лімітів, санкції за їх перевищення). Для більш ефективного вирішення поставлених завдань, в управління агентству надали Державну інспекцію з питань енергозбереження (до цього була під керівництвом Мінпаливенерго).

Так само одночасно уряд шукає інші шляхи вирішення енергетичної проблеми, один з яких - переговори з Росією, спрямовані на збереження ціни на газ на якомога нижчому рівні. Переговорний процес необхідний, але при цьому потрібно враховувати можливості країни, а так само брати до уваги, що переговори - це тимчасове рішення проблеми рівня ціни на газ, і часто воно приймається в обмін на політичні поступки, які не відразу стають явними для широкої публіки, а іноді і для некваліфікованих переговірників.

Наприклад, Європа, яка так само істотно залежить від поставок російського газу, вона вживає заходів щодо мінімізації ризиків. Більшість цих методів грунтуються на ринковому підході. Тому, на нашу думку, Україна для істотного підвищення ефективності використання газу та зменшення енергоспоживання на одиницю ВВП необхідно реформування ринку і ціноутворення газу відповідно до вимог Європейської газової директиви 2003 року.

Перспективи видобутку газу

Можливість власного видобутку газу визначається в першу чергу обсягами розвіданих видобутих запасів вуглеводнів. На 01.01.2006 р. підприємства НАК "Нафтогаз" мали 184 ліцензії на промислову розробку родовищ нафти і газу і 158 ліцензій на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку надр. На державному балансі по підприємствах Компанії значаться поточні розвідані видобувні запаси в обсязі 924 млрд. куб. м газу.

Оцінка і аудит запасів основних родовищ, проведені за міжнародними стандартами, показали, що фактичні сумарні запаси складають лише 85% від тих, які знаходяться на балансі, з них рентабельна частина запасів ще менше. Це вказує на те, що наявні достовірні запаси не можуть забезпечити стабілізацію і тим більше зростання видобутку газу.

У зв'язку з цим стоїть завдання нарощування обсягів геологорозвідувальних робіт та приросту достовірних запасів вуглеводнів (нерозвідані ресурси вуглеводнів складають близько 5468,3 млн. т у.п., з них 30% нерозвіданих ресурсів газу припадають на акваторії Чорного і Азовського морів.) В українському секторі Чорного і Азовського морів відкрито 14 газових і газоконденсатних родовищ, 3 з них знаходяться в промисловій розробці та 3 - у дослідно-промисловій експлуатації. У 2005 році видобуток газу з родовищ українського шельфу склала 1226,96 млн. куб. м, в 2006 році очікується на рівні 1250 млн. куб. м газу. Перспективи обіцяють, але реальність така, що з 1992-2005 рр.. обсяги видобутку газу НАК «Нафтогаз» перебували практично на одному ж рівні, коливання становлять + - 2%, а в 2005 році ця цифра склала 19,2 млрд. м3.

Регулювання газового сектора

Регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в газовому секторі з 1998 року здійснює Національна комісія регулювання електроенергетики. Вона:

- Встановлює тарифи на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами;

- Встановлює тарифи на постачання природного газу;

- Встановлює тарифи на зберігання газу в газосховищах;

- Встановлює граничні рівні цін на газ природний для різних категорій споживачів.

У той же час, на ринках, суміжних з природними монополіями, які потенційно є конкурентними, завданням Комісії є сприяння розвитку конкуренції (ринок поставок природного газу).

Але орган регулювання в Україні, не настільки незалежний орган, як того хотілося б, і ціни і тарифи для населення на сьогоднішній день узгоджуються з урядом. Кабінет міністрів, у свою чергу дуже рідко дає добро на підвищення тарифів для цієї категорії, у зв'язку з чим роздрібні ціни на природний газ до недавнього часу були незмінними на протязі 7 років. Стримування рівнів цін і тарифів на природний газ для побутових споживачів призвело до того, що населення станом на початок 2006 року відшкодовувало близько 48% економічно обгрунтованого рівня ціни на природний газ, тим самим, збільшуючи обсяги перехресного субсидування. Плюс все це ускладнюється нерозвиненою законодавчою базою газового сектора (наприклад, вже кілька років не прийнятий Закон України «Про функціонування ринку природного газу».)

Тільки в 2006 році тарифи на газ для населення були підвищені до 414 грн. за м3, проте пізніше уряд прийняв рішення про граничної ціни для населення на рівні 339 грн. за м3, (можливо що ціна на газ для населення буде залежати від обсягів споживання газу в 2007 році).

Граничні рівні цін на природний газ для потреб населення, бюджетних установ і підприємства комунальної теплоенергетики включають до свого складу безпосередньо ціну природного газу, цільову надбавку на ціну природного газу в розмірі 2%, вартість послуг з транспортування природного газу, а також податок на додану вартість ( для підприємств комунальної теплоенергетики тариф на постачання природного газу застосовується тільки за умови постачання за регульованим тарифом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» встановлено, що потреба в природному газі населення задовольняється з ресурсів газу, видобутого ( зокрема в процесі виконання договорів про спільну діяльність) підприємствами НАК «Нафтогаз Україна» і НАК «Надра України», ВАТ «Укрнафта», іншими господарськими товариствами, частка держави в статутному фонді яких не перевищує 50% акцій, а також господарськими товариствами більш ніж 50% акцій яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, та іншими господарськими товариствами, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, і з інших ресурсів природного газу НАК «Нафтогаз Україна».)

НКРЕ за погодженням з Мінекономіки підвищила граничні рівні цін на природний газ і для споживачів бюджетної сфери та підприємств комунальної теплоенергетики на 80%, встановивши їх з 1 липня 2006 року на рівнях 648 грн. за 1000 м3 і 686 грн. за 1000 м3 відповідно. 16.02.06 був затверджений граничний рівень ціни на газ на рівні 548,0 грн. за 1000 м3 без урахування ПДВ та тарифів на транспортування та постачання газу, який сьогодні повністю відшкодовує витрати, пов'язані з його закупівлею і реалізацією.

Граничні рівні цін на природний газ можуть змінюватися у зв'язку зі зміною складових: закупівельних цін на природний газ, тарифів на послуги з його транспортування і постачання, величині ставки ПДВ. Не зовсім об'єктивна картина і з граничними цінами на газ для промислових споживачів у порівнянні з промисловими споживачами інших країн. У країнах Західної Європи найнижчі тарифи встановлено для найбільших споживачів, а незахищені групи населення отримують від держави субсидії. У нашій же країні ситуація протилежна - найнижчий тариф на газ має населення. Для останніх років стала характерна ситуація, коли деякі промислові групи отримують ліцензії на постачання природного газу за нерегульованим тарифом (на термін 3-5 років) і пробують напряму укласти контракт на закупівлю газу, в результаті чого ціна закуповуваного ними газу зменшується.

Козирі Україні

Україна є одним з найбільших транзитерів природного газу і нафти в світі. Цьому сприяє вигідне географічне розташування держави, розвинена система нафто-і газопроводів, які отримують і транспортують енергоресурси зі Сходу на Захід.

Основний оператор газотранспортної системи України - ДК "Укртрансгаз" - здійснює подачу природного газу магістральними газопроводами, як для забезпечення споживачів України, так і транзитних поставок російського газу в країни Центральної і Західної Європи, а також до Молдови і південні регіони Російської Федерації. ДАТ "Чорноморнафтогаз" забезпечує поставку газу споживачам Автономної Республіки Крим. Газотранспортна система України об'єднує 37,8 тис. км магістральних газопроводів, 73 компресорні станції, 13 підземних газосховищ з активним обсягом газу більше 34,5 млрд. куб. м, мережа газорозподільних і газовимірювальних станцій та АГНКС. Пропускна здатність системи на вході становить 290 млрд. куб. м на рік, на виході -175 млрд. м.