Завдання обліку щодо вдосконалення платіжного обороту в Україну

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

1. СУТНІСТЬ РОЗРАХУНКІВ І. 1.1.ПОРЯДОК І ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ. Існування в умовах ринку товарного виробництва предgполагает наявність розрахункових взаємовідносин між підприєм-тіямі.Іначе кажучи, за все набуте з боку, слід пла-тить гроші і, відповідно, одержувати грошові платежі за отпу-щену продукцію або надані послуги. Крім цього, розрахункові взаємовідносини є з банками з приводу одержання і погашений-ня позик, з вищестоящими організаціями, органами соціального страхування, з державою з приводу сплати податків, з різними-ми громадськими організаціями, а також безпосередньо з робіт-никами. Грошові розрахунки - найважливіший фактор забезпечення кру-гооборота коштів, а їх своєчасне завершення служить необхід-мим умовою безперервності процесу виробництва. В даний час розрахунки здійснюються в двох формах: безготівковим перерахування ням через систему банку чи у вигляді платежів готівкою, тобто безготівкові й готівкові розрахунки. Безготівкові розрахунки в залежності від економічного харак-тера діляться на дві групи: по товарних операціях / близько 75% /, за фінансовими зобов'язаннями / 25% /. До першої групи належать розра-ти між об'єднаннями та підприємствами за товарно-матеріальні цінності / роботи, послуги /, до другої - платежі до бюджету / податки, відрахування та ін /, погашення банківських позичок, сплата відсотків за кредит, розрахунки по соціальному страхуванню та ін У залежності від місця знаходження постачальників і покупате-лей, характеру і змісту операції, організації взаємного кон-лю розрахунки можуть здійснюватися по різному. Сукупність спо-собов і прийомів здійснення платежів, порядок документообігу і обігу грошових коштів між учасниками розрахунків і установах-нями банків представляють собою форми розрахунків. Підприємство, займаючись виробничо-господарської діяль-ності, всі розрахунки здійснює через кредитні установи. Грошові кошти підприємства зобов'язані зберігати в банку на розрахунок-них / валютних / рахунках, які відкриваються відповідно до Інструкції N3 НБУ "Про порядок відкриття розрахункових, поточних і бюд-житніх рахунків в установах банків", Утв. Постановою правл-ня НБУ від 11 жовтня 1994 N169. Законодавчою базою валют-них розрахунків є: Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", затв. 23.09.94 р. та Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" N 15 від 09.02.93 р. Право відкриття розрахункового рахунку представлено підприємствам, які знаходяться на самостійному балансі, вони мо-жуть мати один розрахунковий рахунок для здійснення розрахункових операцій по основній діяльності. Підприємство саме вибирає форму розра-тов з іншими підприємствами, організаціями та установами. Сог-ласно Положення "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", Утв. Правлінням НБУ від 24 травня 1993 р., банк списує грошові кошти з рахунків підприємств у черговості, яку встановлює керівник підприємства. Якщо на підприємстві нако-пілісь документи по платежах з безперечним стягненням коштів, згідно з чинним законодавством України, оплата їх провадиться банком при надходженні коштів у примусовому порядку, за календарним надходженню цих коштів. Безготівкові розрахунки в України можуть здійснюватися в наступних формах: - платіжними дорученнями; - платіжними вимогами-дорученнями; - чеками; - акредитивами; - векселями; - інкасовими дорученнями; - у порядку планових платежів. Представлені в банку документи повинні мати такі реквізити: назва документа, номер розрахункового рахунку, число, місяць, рік його виписки;-найменування платника і одержувача коштів;-найменування місцезнаходження;-номер банку платника або одержувача;-МФО, де знаходяться коррахунки, номер коррахунку;-сума платежу / цифрами і прописом у цілих грошових одиницях /;-мотив для розрахунків або отримання грошових коштів / номер і дата договору, товарно-транспортні документи, найменування товару і послуг /;-підписи платника і відбиток печатки. Однією з поширених форм розрахунків є розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення являє собою розпорядження вла-ділка рахунку в банку на перерахування грошових коштів на рахунок іншого підприємства. При перерахуванні коштів трьох і більше напів-кач, які обслуговує одним банком, виписуються зведені поруче-ня. Доручення приймаються банком до виконання протягом де-сяти днів від дати його виписки. Банк приймає доручення тільки в тій сумі, яка може бути сплачена за наявністю грошових коштів на рахунок. Платіжними дорученнями підприємства можуть здійснювати сле-дмуть перерахування:-підприємствам на виплату заробітної плати, за організований на-бор робітників, для закупівлі робітників, для закупівлі сільськогоспо-ної продукції у населення в місцевостях, де немає банків; - окремим громадянам: пенсії, аліменти , заробітну плату, затра-ти на відрядження, авторський гонорар у відділенні свя-зи; - податків та неподаткових платежів і інших засобів. Платіжними дорученнями проводиться попередня плата за товари, послуги, планові платежі, а так само розрахунки по взаим-ної заборгованості. Нова форма розрахунків за допомогою вимог-доручень обсягів по-Діня форму розрахунків платіжними вимогами з дорученням поку-Пателя про оплату товарів і послуг. Платіжна вимога-доручення складається з двох частин: - верхня частина - вимога постачальника / одержувача коштів / безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг; - нижня частина - доручення платника своєму банку перерахування з його розрахункового рахунку суми, зазначеної в графі " сума до оплати ". Платіжне вимога - доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженої продукцією або пос-ле надання послуг. У разі згоди оплатити платіжне вимог-ня-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає його в обслуговуючий банк. При необхідності здійснення платежу телеграфом, постачальник на всіх примірниках платіжного тре-ги-доручення зверху на полях робить напис "Платіж вироб-вести телеграфом". Платіжні вимоги-доручення можуть бути застосовані для здійснення попередньої оплати. Розрахунки за інкасовими дорученнями застосовуються при списанні коштів з рахунків підприємств без їх згоди: при стягненні не-доімок по платежах до бюджету, штрафів і в інших випадках, для ко-торих встановлений явний порядок списання коштів за распоря-жению стягувачів, за виконавчими і прирівняним до ним доку-ментів / наказам Держарбітражу Україні, а також відомчих ар-бітражей і комісій, мають право видавати накази на Виконай-ня рішень шляхом звернення стягнення на рахунки в банку, виконай-них написів, учинені нотаріусами та ін /. Списання коштів у безспірному порядку з рахунків вироб-диться на підставі розпоряджень стягувачів, що подаються на бланку платіжної вимоги. Для постійних розрахунків, які гарантують перерахування грошей незалежно від стану розрахункового рахунку платника, застосовують розрахункові чеки. При цій формі розрахунку власник / чекодавець / дає письмове доручення у формі чека обслуговуючому його банку про пе-перерахованих певної суми з його рахунку на рахунок отримувача коштів / чекодержателя /. Бланки чеків та чекові книжки виготовлятися-вають за зразками, затвердженими НБУ. Чек - письмове розпорядження чекодавця банку, який веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму де-ніжних коштів. Чеки бувають: - розрахункові / для повернення фінорганами доходів бюджету /, - з лімітованих книжок, - з нелімітованих книжок. Чекові книжки зброшуровані по 10,20, 25, 50 чеків в зави-ності від потреби платника. Ліміт чекової книжки позна-чає загальну граничну суму, на яку можуть бути виписані чеко-бу і підлягають оплаті банком чеки. Гарантована оплата че-ка забезпечується за рахунок депонування чекодавцем коштів на окремому рахунку в банку чекодавця та наявністю коштів на відпо-ціалу рахунку чекодавця, але не вище суми, гарантованої бан-ком за згодою чекодавця при поданні чекової книжки. Чек повинен бути представлений в установі банку чекодавцем на протя-жении 10 днів з моменту його заповнення, після закінчення вказано-го строку чек банком не приймається. Обов'язкові реквізити чека наступні: - сума - цифрами у спеціальній зоні правої частини чека і про-писью - у центральній частині чека, - мотив для перерахувань над графою "сума прописом", - найменування одержувача платежу в полі "кому", - дата, місце заповнення на спеціальних полях чека. Чекодавець реєструє видані чеки на спеціально відведених сторінках у кінці чекової книжки. Чекодержатель здає в банк чеки з реєстру-ми, де повинні бути відображені такі реквізити: - найменування банку платники / чекодержателя /, його номер, - найменування і номер банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку платника, - номер коррахунку, - номер рахунку чекодержателя, - сума чека, номер чека. Після закінчення терміну дії чековойкніжкі Невикор-ванна сума ліміту повертається на розрахунковий рахунок власника книжки. За його дорученням ліміт витрат може бути доповнений. Чеки з лімітованих і нелімітованих чекових книжок застосовуються при розрахунках за прийняті покупцем товари, вивезений-ні їм або доставлені йому, і надані послуги, крім розрахунків за товари, відвантажені іногородніми постачальниками ж / д, повітряним та водним транспортом, куплені в роздрібній торгівлі в порядку дрібного опту, залишені на відповідальному зберіганні у постачальни-ків; за виконані будівельно-монтажні роботи; за бурові, геологорозвідувальні роботи; за оренду; за НДР; по штрафах; за попередньою оплатою послуг зв'язку, транспорту. Акредитивна форма розрахунків застосовується за договором між-ду постачальниками і покупцями для прискорення надходження коштів на розрахунковий рахунок. Акредитиви рекомендовані "Типові платіжні-ми умовами зовнішньоекономічних договорів / контрактів /", затв. Постановою КМ України від 21.06.95 р. N 144. Акредитив - грошове зобов'язання банку оплатити про-продукцію, що видається їм за дорученням свого клієнта - платника його контрагенту-постачальнику, згідно з договором. У банку покупця або постачальника можуть бути відкриті наступні акредитив-ви: 1.Покритие / депоновані в банку постачальника або в банку платника /. 2. Непокриті / гарантовані /. 3. Відкличні та безвідкличні. Покритий акредитив використовується дляплатежей при бронир-вання коштів у повній сумі платежу на окремому рахунку. Непокри-тий акредитив відкривається покупцю в банку постачальника шляхом надання йому права списувати всі суми акредитива за рас-подружжя банку покупця. Відкриття банком одержувача гарантований-них акредитивів у банку постачальника здійснюється за домовленістю-ності покупця і постачальника. Відкличний акредитив може вимірюв-няться або припинений банком постачальника без попередньої згоди з постачальником. Безвідзивний акредитив може змінюватися або анулюватися банком постачальника тільки за згодою постачальника. Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним покупці-телем. Термін дії і порядок розрахунків за акредитивами встановлюється-жається договором між платником і постачальником. Для відкриття акредитива платник подає обслужівющему банку заяву на відкриття акредитиву, в якому необхідно вказати: номер договору, за яким відкривається акредитив; термін дії акредитива; найменування постачальника; найменування бан-ка, який виконує акредитив; вид акредитива; умови реалі-зації акредитива / документи, види товарів та ін /; сума аккреді-тива. Для отримання грошових коштів по акредитиву, депонир-ванному в банку постачальника, постачальник, який відвантажив продукцію, надає реєстр розрахунків і необхідні документи, Обус-ловлений акредитивом, в обслуговуючий банк до закінчення терміну дії акредитива. Не приймаються до оплати з акредитива доку-менти без дат відвантаження, номерів квитанцій, номерів і дат приймально-мо-здавальних документів. Акредитиви в банку постачальника закриваються при виконанні наступних ситуацій: - після закінчення обумовленого терміну акредитива; - за заявою постачальника про припинення дії відкличного ак-кредітіва до закінчення його терміну. Недовикористані сума пере-раховуються банку платника на рахунок, з якого депонувалися кошти; - за заявою одержувача за відкличним акредитивом про відмову від акредитива повністю або частково. Акредитив закривається іліуменьшается в день отримання повідомлення від банку покупця. Раніше акредитивна форма розрахунків застосовувалася до недобре-совісний платникам, зараз акредитив є гарантією по-жання грошей для постачальників і в зв'язку з цим застосовується часто в платіжному обороті Україні, особливо у зовнішньоекономічних рас-четах. Розрахунок за допомогою векселя - нова сучасна форма розра-та, що з'явилася у зв'язку з переходом України до ринкової економіки. Нормативною базою цих розрахунків є: Постанова ВР Украї-ни від 17.06.92 р. N 2470-Х11 "Про застосування векселів у господарських ном обороті" та ін нормативні документи. Вексель - цінний папір, який підтверджує безумовне зобов'язання боржника сплатити після настання терміну суму де-шей векселедержателю. Вексель - боргове зобов'язання; в основі вексельного розрахунку лежить товарно-грошова позичкова операція, ко-торая передбачає взаємоконтроль всіх контрагентів. Векселедавець - особа, яка видала простий або переказний вексель. Векселедержатель - власник векселя, яким повинен бути здійснений платіж. Простий вексель - просте і нічим не обумовлене зо-зання векселедавця сплатити власнику векселя в зазначений-ний термін, у вказаному місці за вказаних обставин зазначений-ну суму. Переказний вексель - письмовий наказ векселедержателя платникові про сплату йому або тому, кому накажуть, певної суми за істетеченіі зазначеного терміну. Переказний вексель біля-жит обов'язковому акцепту платником. Акцепт може бути частич-ним, тобто підтвердження сплатити тільки частини боргу. На зворотному боці відображаються гарантії оплати за Векс-лю, які називаються аваль. особи, що оформили аваль, відповідають за векселем нарівні з платником. У тих випадках, коли між об'єднаннями і підприємствами є постійні взаєморозрахунки, що випливають з господарських оперцій з відпуску продукції або надання послуг, застосовуються рас-подружжя в порядку планових платежів. Ця форма застосовується як при одногородних, так і іногродніх розрахунках за наявності постійних рівномірних зв'язків між постачальниками і покупцями. Вона рас-розлогий в розрахунках машинобудівних підприємств за вугілля, метал, газ, поставки деталей, електроенергію та інші, а так само в розрахунках підприємств харчової промисловості з торговими організа-ціями / за хліб, молоко та ін /. Основна особливість цієї форми полягає в тому, що розрахунки проводяться під контролем банку, обумовленими в договорі поставки сумами, як правило, одно-мірними і в заздалегідь встановлені терміни, а не по кожній фактічес-кою поставці. Розрахункові документи при цій формі можуть виписуватися або покупцем / платіжні доручення, чеки /, або постачальником / платіж-ні доручення-вимоги /. Періодично проводяться уточнення за певний період / не рідше одного разу на місяць / розмірів фактичних поставок і сум перерахованих платежів. Розміри при цьому регулюються / доплатою або заліком в рахунок наступних поставок /. НБУ організує контроль безготівкових розрахунків та готівкового обігу. З метою стабілізації грошового обороту Україні і недопущений-ня накопичення зайвих обсягів готівкових грошей в народному госпо-стве, що призвело б до значних негативних явищ в еконо-кість робочих місць, та керуючись статтями 8, 12, 16 Закону України "Про бан-ках і банківської діяльності ", Правління НБУ постановило: утвер-дить такі нормативні акти НБУ: 1. Порядок ведення касових операцій в н / г України, затв. Посту-становою Правління НБУ від 02.02.95 N 21 зі змінами та доповненнями, що випливають з Указу Президента України "Про заходи щодо стабі-лізації готівкового обігу від 12 січня 1995 р. N 40/95. 2. Тимчасове положення щодо встановлення ліміту залишку готівки в касі, нормам витрачання грошей з виручки, строків і по-рядку здавання виручки підприємствами, організаціями всіх форм власності, затв. Постановою Правління НБУ від 02.02.95 р. N 21. 3. Тимчасовий порядок організації контролю за дотриманням касові-вої дисципліни, затв. Постановою Правління НБУ від 02.02.95г. N21. Відповідно до Положення про безготівкові розрахунки в господарсько обороті Україні, затв. рішенням Правління НБУ від 24 травня 1993 р., протокол N 37, суб'єкти господарської діяльності повинні здійснювати всі платежі по рахунках в безготівковій формі за винятком наступного: готівкові гроші можуть бути отримані з установ банків підприємствами для розрахунків з населенням за оп-латі праці, грошових виплат та заохочень, інших виплат населенню, що не входять до складу коштів, спрямованих на споживання , по-міць, компенсації, гонорари, стипендії, пенсії, витрати на коман-дировки, закупівлю с / г продукції та продуктів її переробки, живіт-новодческого і рослинницького сировини, дікорстущіх плодів і ягід, лікарських рослин, макулатури, ганчір'я, склотари, ло-ма, страхові відшкодування / якщо страхові внески за страховими СОГ-шенню здійснювалися готівкою або перерахуванням з з / п працівників /, ломбардами, що здійснюють виключно лом-бардние операції, у розмірах відповідно до чинних норма-тивними актами. Ліміти залишку готівки грошей в касі встановлюються комерційними банками для кожного підприємства і організації ежегод-но протягом першого кварталу за місцем відкриття р / с з урахуванням режиму роботи підприємства та графіка заїзду інкасаторів. Норми витрачання готівки з виручки / або касових надходжень / встановлюються установами банків за участю керівників підприємств. Терміни та порядок здачі виручки встановлюються установи-ми банків кожному підприємству, організації, установі за зго-женням з їх керівниками, виходячи з необхідності прискорення оборотності грошей і своєчасного надходження їх до кас банків. Установи банків відповідно до Порядком ведення касових операцій в н / г України систематично, не рідше одного разу на два роки, перевіряють дотримання касової дисципліни на всіх обслуговує ними підприємствах. 1.2.ЕТАПИ ПЛАТІЖНОГО КРИЗИ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ. Одним з атрибутів економічної кризи є криза платежів, який супроводжується зростанням дебіторсько-кредиторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності. Ліквідація ланцюжка неплатежів, зменшення зростання де-біторско-кредиторської заборгованості є не тільки засобом поліпшення розрахункових операцій, але і фінансового положення підпри-ємства. Кредиторська заборгованість складається з боргів підприєм-буття іншим організаціям і окремим особам, наприклад, постачальникам - за отримані, але не оплачені сировину і матеріали, підрядникам - за виконані роботи та надані послуги, які теж не опла-межені. Кредиторами можуть виступати і окремі особи, яким перед- ємства за що-небудь заборгувало грошові суми, наприклад, утримано-ло аліменти, але ще на перерахувало їх отримувачам. язання по розподілу суспільного продукту є суми заборгованості по нарахованій, але ще не сплаченою заробітної плати робітникам і службовцям свого підприємства. Оскільки ця заборго - боргованості хронічна, в середньому двотижнева, зарплата завжди на-ває в господарському обороті підприємства і використовується ним як джерело позикових коштів. Деякий час в обороті підприємства знаходяться так само сума відрахувань на соціальне та обов'язкове медичне страхування, які нараховані, але ще не перерахування ни відповідним страховим органам. До обов'язкових по розподілених ленію суспільного продукту відносяться і податки. Між утримано-ням податків та їх перерахуванням до бюджету завжди є розрив у часі, і в цей проміжок гроші знаходяться в господарському обороті підприємства і використовуються або, тому заборгованість по утриманим, але ще не перерахованим сумам справедливо розглядає-ється як кредиторська заборгованість. У ході виробничої діяльності підприємство відчуває брак коштів, особливо для здійснення якихось великих заходів: придбання но-вих машин та обладнання, освоєння нових виробів, що вимагають круп-них витрат та ін Тимчасову брак коштів підприємство пок-кість за рахунок банківських кредитів. Так виникає ще один вид кре-кредиторська заборгованість підприємств. Дебіторська заборгованість складається з боргів перед пред-прийняттям покупців - за відвантажену їм, але не оплачену ними продукцію, наприклад, - сировину, матеріали, замовників - за предоп-лате за невиконані роботи і ненадані послуги. Всю дебіторсько-кредиторську заборгованість можна згрупує-вати за видами: - нормальна заборгованість, обумовлена ​​порядком рахунків; - безнадійна, необгрунтована, прострочена, спірна. дебіторсько-кредиторська заборгованість , за якою минув строк позовної давності, підлягає погашенню. Граничні терміни права на позов визначені Цивільним ко-дексу Україна / ст. 7 /. Закінченням терміну позовної давності за сумою мам кредиторської заборгованості вважаються три роки / в 1993 і 1994 - один рік / : - з часу зарахування сум на рахунок підприємства чи взяття на облік ТМЦ, якщо договором не передбачено умов розрахунків між постачальником і покупцем; - від моменту проведення останньої операції одержувачів в порядку планових платежів; - на суми, отримані підприємствами та організаціями в рахунок опла- ти виконаних ними робіт і послуг, від дня фактичного виконання цих робіт і послуг, але не пізніше обумовленого договором терміну; - по сумах депонентської заборгованості для нарахування цих сум на рахунок 70 "Розрахунки з оплати праці" субрахунок "Депонована за-робітна плата". Відповідно до "Положення про організацію БО і отчетнос-ти в Україну", затв. ПКМУ від 3 квітня 1993 р. N 250, зазначено, що суми простроченої кредиторської та депонентської заборгованостей з простроченим терміном позовної давності підлягають віднесенню на ре-зультати фінансово- господарської діяльності або на збільшення фінансування у наступному місяці після закінчення терміну позовної давності. Однак ПКМУ від 5 червня 1993 р. "Про внесення змін до Положення про організацію БО на Україну" вніс зміни: госпред підприємства, які до 1 січня 1993 р. мали кредиторську і депо-абонентських заборгованість з простроченим терміном позовної давності, повинні вносити її в дохід бюджету, а підприємства недержавне-ної форми власності повинні відносити цю заборгованість на ре-зультати фінансово-господарської діяльності. Цей порядок рас-поширюють на суми кредиторської заборгованості, терміни позовної давності якої обчислюються після 17 травня 1993 року. Якщо минув строк позовної давності за простроченої дебітор-ської заборгованості, порядок її погашення наступний для підприєм-тий державної та недержавної форм власності: - якщо арбітражем відмовлено в задоволенні позову про дебіторську заборгованість, її відносять на власні кошти підприємства, тобто покривають за рахунок використання прибутку поточного року; - якщо арбітраж задовольнив позов про дебіторську заборгованість, але боржник кошти не повернув, заборгованість відносять на збитки підпри-ємства. Відповідно до Положення про організацію БО і отчетнос-ти в України N 250-93 р. "підприємствам дозволено створювати резерв сумнівних боргів в частині дебіторської заборгованості за відван-женную продукцію, якщо вона була врахована на рахунку реалізації, не сплачена у встановлений договором термін і не забезпечена відпо-ціалу гарантіями. Резерв створюється по заборгованості, яка утворилася до початку року, не сплачена протягом 4-х міся-ців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором. У роз'ясненнях НБУ щодо використання у практичне підтримку миротворчій діяльності Указів Президента України від 16.03.95г N 277/95 та від 31.03.95 р. "Про заходи щодо нормаліцаціі платіжної дисципліни в народному господарстві України" передбачено посилюють заходи до ліквідації затримок розрахунків. Так за несвоєчасну оплату за-ваності підприємства-боржники сплачують на користь кредиторів крім суми заборгованості пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості, а за енергоносії та електроенергію в розмірі 0,75 відсотків за кожний день прострочення платежу, якщо більший розмір пені не предусматр договором сторін. Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Розглядаючи дебіторсько-кредиторську заборгованість, необ-хідно контролювати причини утворення безнадійної і просро-ченной заборгованості та виявляти винних осіб. Так само необхідно контролювати правильність і своєчасність проведення Інвент-ризації дебіторсько-кредиторської заборгованості; терміни проведення інвентаризації розрахунків визначено Положення про бухгалтерські від-четах і балансах. Підприємство може мати одночасно кредиторську і Дебі-торську заборгованості. Покривати одну заборгованість інший забороняє-тається. Дебіторська заборгованість показується в активі, кредитів торських - в пасиві бухгалтерського балансу. Контролюючи дебіторсько-кредиторську заборгованість, необ-хідно перевіряти правильність її віднесення, щоб не допустити бе-зосновательного зменшення оподатковуваного прибутку підприємств. До підприємств, що допустили це, податкова інспекція застосовує санкції згідно Закону України "Про державну податкову службу України", затв. 24.12.93 р. Як відомо, Україна періодично стрясають шквали по-вальних неплатежів. І кожного разу з цього випробування вона виходить обтяжена тієї чи іншої практикою їх подолання. Одним з найбільш серйозних криз неплатежів був лютий-Ральський 1994 року, коли НБУ вперше використовував досвід емісії коштів на спеціальний рахунок. У той же час уперше в практичному розрізі стала дісскутіроваться і практика векселів, хоча сама можливість вексельного обігу в Україні була зафіксована влітку 1992 року, був виданий Указ Президента про використання век-селів, щоб господарських розрахунків. Першочерговою потребою запобігання платіжного кри-зиса є створення цивілізованого ринку боргів. Адже багато хто з них зовсім не безнадійні, а деякі - просто дуже ліквід-ний товар. Першим магом у створенні ринку боргових зобов'язань можна вважати Указ Президента від 14 вересня 1994 року "Про випус-ці та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України" і "Порядок прове-ня заліку взаємної заборгованості і оформлення їх векселями", розроблений НБУ відповідно до Указу. У статті 6 Указу пре-бачені, що "суб'єкт підприємницької діяльності Украї-ни, в тому числі, на державній власності, що видав століття-сель, або який взяв на себе інші майнові зобов'язання, від-вечает за такими зобов'язаннями в установленому порядку, принале- жащім йому / закріпленим за ним / майном. "З метою забезпечення умов для подолання платіжної кризи, підвищення майнової відповідальності суб'єктів перед-приємницької діяльності Україна за несвоєчасне виконан-ня ними платіжних зобов'язань та відповідно до п.7-4 статті 114-5 Конституції Україна постановляю: НБУ забезпечити через ком-комерційні банки України проведення до 10 жовтня 1994р. взаємно-го заліку заборгованості суб'єктів підприємницької діяльність-ти Україні за станом на день підписання Указу. За результатами цього заліку оформити до 1 листопада 1994 р. прострочена заборгованість-ність / у т.ч. заборгованість за банківськими позичками / простими Векс-лями на користь кредиторів із строком платежу 28 лютого 1995 ". Крім терміну дії векселів обмежується і сума - одне століття-сель не може бути виписаний на суму, більшу 100 мільйонів. Суб'єкти підприємницької діяльності на першому етапі звільняються від сплати державного мита за бланки векселів. Якщо заборговував ухиляється від оформлення суми боргу векселем, кредитор має право безакцептного списання коштів з рахунку де-бітора, а при відсутності коштів - партнер оголошується "несостоят-них". Процедура вексельного заліку, розроблена НБУ, виявилася дещо громіздкою і викликала надалі численні пи-роси на місцях. На деякі з них НБУ відповів уточнюючим листом від 30 вересня 1994р. Розглянемо результати цього вексельного взаємозаліку / див. схему 1 /. Перш за все, саме оформлення задолжеенності платіжних-ми документами дало реальну суму всього в 287100 млрд. крб. / до цього неплатежі за різними даними оцінювалися в 400-700 трлн. крб. /. По-друге, в процесі самого заліку / до виписки векселів / з визнаної заборгованості було сплачено 60 , 2 трлн. крб. боргів. Плюс ще 15,3 трлн.крб. оплачених векселів. Зрештою з виставлених вимог (287,1 трлн.крб.) було сплачено 26,3%. Це, звичайно, не багато, але гра безумовно коштувала свічок. сущес-твуют три основні причини, що знизили ефективність першого взі-мозачета: елементарна відсутність досвіду в цій справі, відсутність повноцінної законодавчої бази для вексельного обігу, а так само до цих пір не існує чіткої невідворотної відповідальності за не сплату боргів. В даний час за останніми даними Мінстату, сума кре-кредиторська заборгованість досягла 1,6 квадрильйона (що більше всього ВВП на той же період року), а дебіторської - 1,2 квадрілліо-ну. Проте одна із значних частин цих неплатежів насправді сплачена в тіньовому секторі. За даними НБУ обсяг невернувшей-ся готівки в банк досяг 160 трлн крб. На виконання розпорядження Президента України від 22 травня 1995 р. "Про заходи щодо розв'язання кризи платежів і підтримки оте-кількісний підприємців" та Постанова КМУ і НБУ від 31 травня 1995 р. "Про проведення заліків взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України та оформленні прострочений-ної заборгованості векселями" на беземісійні основі проводиться залік взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяль-ності України всіх форм власності, з подальшим оформле-нием простроченої заборгованості (у т.ч. заборгованості з банків-ським позиками) векселями на користь кредиторів. Особливість цього взаємозаліку - його неемісійну основа, тому "прогону" емісії по ланцюжку неплатежів, як це практи-кувалося в попередні роки, не очікувалося. Взаємозалік за нормати-вам мав тривати з 19 по 23 червня. Оформлення заборгова-ності векселями повинно було завершитися 10 липня 1995 Порядок проведення, повідомлений НБУ, нічим від торішнього принципово не відрізнявся. Невелика різниця в тому, що платіжні вимоги кредиторів надалі не пречісляются один одному, а будуть проходити через електронну систему платежів НБУ. Це дозволяє прискорити як саме проходження та оформлення депозівов, так і їх систе-зацію. Також як і при першому взаємозаліку, суб'єкти підприємцям-Тельського діяльності звільняються від сплати державного мита за вексельні бланки. Повертаючись до причин неплатежів, слід згадати ще одну. До кінця 1994 р. у виробничих запасах було зосередитися чено 52,7% оборотних коштів. І 72,7% ВВП за цей період було поглинуто зростанням запасів ТМЦ. Постійне і зростаюче переливу-ня оборотних коштів з запаси, безумовно, ще одна істотний-ва причина росту кредиторської заборгованості. У цих запасах ховається збитковість підприємств Україні. На зростання запасів так само працюють інфляційні очікування. Ймовірно, значна частка того, що числиться в запасах, насправді давно перероблена і не один раз продана. І все в тому ж безподатковому секторі. А гроші за ці запаси, дійсно, легально не заплачено. Частина з "пішли в тінь" коштів недоотримано бюджетом, звідси ще од-ну причина неплатежів в цілому. У сучасних умовах переходу до ринкової економіки , ко-ли проблема неплатежів пронизує не тільки Україні, але і всі країни СНД, реальною можливістю здійснення господарських зв'язків між підприємствами є бартер. Нормативною базою застосування бартерних операцій в Україні є наступні: Лист Мінфіну України "Про бухгалтерський облік бартерних (това-рообменних) операцій N 18-4147 від 30.11.92 р. та інші норматив-ні документи. У законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" дано таке визначення: товарообмінна (бартерна) операція це господарська операція суб'єкта підприємницької діяль-ності, що передбачає розрахунок за реалізовану продукцію, роботи і послуги іншої, ніж у грошовій формі, включаючи будь-ли-бо види погашення (заліку) взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків, за ви-ством випадків міждержавного клірингу, який осущес-троль здiйснюється за рішенням Президента України або Кабінету Міністрів України. Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг у межах товарообмінної (бартерної) операції визначається для цілей подат-гообложенія, виходячи із звичайних цін на таку продукцію, роботи і послуги, які діяли на дату виписування відвантажених докумен-тов, а для товарообмінних операцій в області зовнішньої торгівлі - на дату проходження митного контролю експортованої продук-цією. Сума виручки визначається підприємством на основі розрахунку, репрезентованої державної податкової інспекції по місцезнаходжен-ходіння платника одночасно з декларацією про прибуток. -------------------------------------------------- ---------------- Отримано платіжних документів 287,1 трлн.крб. Акцептована Чи не визнано (дано згоду) платіжних документів 196,5 трлн.крб. 90,6 трлн.крб. (68,5%) (31,5%) Платіжні вимоги, Заборгованість, під-погашені по заліку лежить оформлення 60,2 трлн.крб. (30,6%) векселями 136200 млрд крб. (69,4%) Фактично оформлено Заборгованість, не векселями 33700000000000. крб. оформлена Векс-(24,8%) лями, що підлягає безакцептному списання-нію на підставі про токольних рішень 102,5 трлн.крб. (75,2%) Векселі, оплачені Векселі, оплачені 15300000000000. крб. (45%) 18700000000000. крб. (55%), у тому числі опротестовані 0700 мільярдів. крб. Схема 1. Стан виконання Указу Президента України від 14.09.94 р. N 530/94 "Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльність Україна". -------------------------------------------------- ---------------- 1.3. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ. Згідно ДКМУ "Про справляння не внесених у строк податків і неподаткових платежів N 8-93 від 21.01.93 та організації справляння платежів є: а) з податку, податкового кредиту та іншими платежами до дер-жавного бюджету України, бюджету Республіки Крим та ін бюджети - податкові та інші держ. органи, яким діючого законодавства надано право стягнення цих платежів або на кото-які покладено право обчислення соответствуюго платежу або кон-троль за його сплатою ... " У цей час зростання дебіторсько-кредиторської заборгова-ності, викликаний неплатоспроможністю підприємств, негативно впливає на стан розрахунків в Україні в цілому. З метою пом'якшити наслідки неплатоспроможності суб'єктів підприємницької діяльності, Міністерство Фінансів України в Інструкції про осо-сті застосування ДКМУ N 8-93 "Про справляння не внесених у строк податків і неподаткових платежів" визначає такі заходи (раз-справ 1Х): "У виняткових випадках платника може бути наданих полягає у наданні відстрочення або розстрочення платежів. Відстрочка платежу - пренос на більш пізній термін сплати платежу за рішенням відповідного фінансового органу. Розстрочка платежу - розподіл суми платежу на ніс-колько термінів сплати за рішенням відповідного фінансового ор-гана. Відстрочка і розстрочка платежів надається на умовах податкового кредиту на термін не більше трьох місяців, при цьому взі-маються відсотки за користування кредитом у розмірі 75% облікової ставки НБУ на день оформлення кредиту, але не менше розміру пені за несвоєчасну сплату податку або іншого платежу. Чинним законодавством державним податковим інспекціям надається-лено право на стягнення, обчислення і контроль за сплатою отсро-чинних та розстрочених платежів. Заява платників про відстроч-ці та розстрочення платежу розглядається після укладення ДПІ про фі-нансового стані платника та про стан розрахунків з бюджетом по особових рахунках. У випадку, якщо в рішенні Міністерства Фінансів або місцево-го фінансового органу визначено надання податкового кредиту як на існуючу заборгованість, так і на авансові або фактичні платежі поточного року, ДПІ плату за податковий кредит на-яка значиться в картках особових рахунків платників , також ДПІ на ос-нованіі рішення фінансового органу вносить зміни в особові рахунки платників. Подача заяв про надання податкового кредиту не припиняє стягнення належних платежів до бюджету. При погашенні податкового кредиту частинами плата за користування кредитом розраховується ДПІ по кожній окремій сумі, виходячи з кількості календарних днів користування кожної годину-ма кредиту без прийняття рішення фінансових органів. У випадках дострокового погашення податкового кредиту ДПІ на день погашення кредиту здійснює перерахунок суми плати за податковий кредит, яка раніше визначена в розпорядженні фінансових органів. Якщо суми платежу за податковим кредитом не повернуті у встановлений термін або повернуті неповністю, то нараховується пе-ня з наступного дня, за днем ​​закінчення відстрочки або розстрочки в розмірах, передбачених чинним законодавством з від-слушною видами платежів. Згідно з роз'ясненнями НБУ щодо використання в практичній діяльності Указів Президента України від 16.03 .95 N 227/95 та від 31.03.95 N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві Україні" підлягають безакцептному списанню суми кредиторської заборгованості за енергоносії і по-гасіння кредитів, отриманих на їх оплату установами банків за платіжними вимогами підприємств, організацій та установ. Якщо платник не здійснює у встановлений термін пере-хування коштів на р / р, установа банку ставить до відома ДПІ та списання коштів кредиторської заборгованості здійснюється за її розпорядженням. Установа банків приймають на виконання від ДПІ платіж-ні вимоги на безспірне стягнення пені в розмірі 1,5% від суми платежу до місцевого бюджету за кожний банківський день прострочив-ки платежу. " 1.4. ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЮ ТА ОБЛІКУ В ОРГАНІЗАЦІЇ РАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РОЗРАХУНКІВ. Вибори найбільш раціональної форми розрахунків дозволить сік-ратіть розрив між часом отримання покупцем ТМЦ і здійснений-ням платежу, ліквідувати освіта необгрунтованої кредитор-ської заборгованості та зростання залишків ТМЦ в дорозі. Безготівкові розрахунки, що проходять через банк, створюють реальні умови для всебічного, дієвого і повсякденного контролю за діяльністю підприємств і оргнізації з боку банку, а також для організації взаємного контролю госпорганів і їх вищестоящих ланок. Можливість для здійснення такого контролю-ля закладена в принципах організації безготівкових розрахунків та преж-де всього в тому, що всі господарські організації зобов'язані хра-нитка свої грошові кошти на рахунках в банку і здійснювати пла-лення тільки через банк. Спираючись на ці принципи, банківський кон-троль сприяє раціональній організації економічних зв'язків між підприємствами і організаціями, економного витрачання коштів платників і банківського кредиту, збільшення випуску продукції високої якості, сприяє зміцненню договірної і платіжної дисципліни. Банківський контроль починається на початковій стадії ор-ганізації безготівкових розрахунків, а саме при виборі певних форм розрахунків. Установа банку спільно з підприємствами і організа-ціями повинні розглядати правомірність застосування тієї чи іншої форми розрахунків на основі аналізу умов поставок, характе-ра сформованих господарських зв'язків і вживати заходів до впровадження економічно доцільних форм і способів розрахунків. Установи банків здійснюють контроль за розрахунками безпосередньо в про-процесі здійснення операцій. При прийомі документів для розрахунків перевіряються правильність їх оформлення, своєчасність представ-лення в банк. Банк стежить за законність операції, що здійснюється, дотриманням правил проведення розрахунків відповідно до Поло-ням про безготівкові розрахунки в господарському обороті України. Банк при прийомі розрахункових документів перевіряє посилання на номер і дату договору, на дату відвантаження і номери тарнспортних документів, тобто на наявність обов'язкових реквізитів. Контроль за станом платіжної дисципліни здійснює-ся банком при проведенні спеціальних перевірок на місцях. При цьому аналізуються причини утворення та склад тривалої дебітор-ської та кредиторської заборгованості. Однак, передбачена мате-ріального відповідальність і самих установ банків при порушенні правил організації безготівкових розрахунків. Наприклад, за несвоевре-менное (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання коштів з рахунку власника, а також за несвоєчасне або неправильне зарахування банком сум, належних власнику рахунку, банк сплачує на його користь штраф у розмірі 0,5% за кожен день затримки; за відсилання не за призначенням платіжних вимог, виконавчих документів, зданий-них у банк на інкасо, а так само кредитових авізо або відсилання їх пізніше наступного дня, банк сплачує постачальнику (стягувачу) штраф; за невиконання банком правил перевірки зберігання това - рів, що знаходяться на відповідальному зберіганні, протягом місяця банк сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,5% суми рахунку; за уве-кої постачальника про використання товарів, прийнятих на відповідь-ного зберігання, пізніше трьох робочих днів після встановлення факту їх використання банк сплачує постачальнику штраф. Основним завданням обліку в організації раціональної системи розрахунків є оперативне і коректне відображення розрахунків у системі бухгалтерських рахунків на підприємствах, в організаціях та установах для контролю за збереженням всіх форм власності, наявністю і станом засобів підприємства на всіх стадіях їх дви-жения, дотриманням кошторисної, фінансової і платіжної дис-ни; для контролю за мірою праці та її оплатою. Облік дозволяє здійсню-вати контроль за станом розрахунків, а також аналіз Дебі-торської та кредиторської заборгованостей і шляхів їх усунення. Інформаційна функція обліку розрахунків реалізується у підго-ки відомостей для аналізу платоспроможності підприємства, дотри-дення фінансової дисципліни і управління матеріально-грошовими ресурсами. Вона також сприяє формуванню повної, достовірність-ної та оперативної інформації про результати діяльності й фінансування з Совом положенні підприємства, необхідної для керівництва й керування, і для використання інвесторами, постачальниками, покупця-ми, кредиторами, податковими і банківськими органами. -------------------------------------------------- -------------------- 2.КРАТКАЯ ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА. Севастопольське авіаційне підприємство є підприєм-ством державної власності. Воно здійснює ремонт авіа-ційної техніки (вертольотів), тип виробництва - одиничне; а також випуск товарів народного споживання, тип виробництва - дрібносерійне. Ассорітмент ремонтованих вертольотів: МІ-8, МІ-14, МІ-17. Ассорітмент продукції, що випускається ТНП: радіостанції ІФТ, електрозажігалкі, антени, телевізійні розгалужувачі, бігуді, гребінці, гудзики, бетономішалки та ін Структура підприємства визначається типом виробництва і ассорітментом продукції, що випускається - ремонтом вертольотів і това-рами народного споживання. Підприємство має наступні структур-ні підрозділи: Основне виробництво: - ц. 10 - розбірний; - ц. 11 - складальний; - ц. 12 - електро-механічний; - ц. 13 - механічний, фарбувальний; - ц. 14 - радіо-монтажний; - ц. 15 - трансмісія; - СЛІ - станція льотних випробувань. Виробництво товарів народного споживання: - ц. ТНС. Допоміжне виробництво: 1. Енерго-механічний відділ (ЕМО): - компресорна станція; - акумуляторна станція; - ділянка зв'язківців; - ділянка електриків; - сантехнічний ділянку; - слюсарний ділянку. 2. Матеріально-технічний відділ (МТВ): - відділ матеріально-технічного постачання (ВМТП); - склади N 1-10. 3.Ремонтно-будівельний відділ (РСО): - столярний ділянку. Управління: - бухгалтерія; - відділ організації праці та заробітної плати (ООТиЗ); - планово-економічний відділ (ПЕО); - планово-диспетчерський відділ (ПДС); - відділ кадрів (ОК). Служби: 1. Головного інженера: - технічний відділ (ТО); - технічна бібліотека; - центральна заводська лабораторія (ЦЗЛ); - механічна лабораторія; - діловодство. 2. Метролога. 3. Інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ). 4. Відділ технічного контролю (ВТК). 5. ВОХР. 6. Пожежна охорона. Господарства: 1. Гараж. 2. Їдальня. 3. Медпункт. Однією з ланок структури підприємства є бухгалтером-рія. Структура бухгалтерії визначається наявністю трьох відділів: розрахункового, матеріального, виробничого. Головний бухгалтер Заст. головного бухгалтера Розрахунковий Матеріальний Виробничий Каса відділ відділ відділ У розрахунковому відділі здійснюється розрахунок нарахованої зарпла-ти, утримань і зарплати до видачі, здійснюваний частково на ПЕОМ. Тут же здійснюється розподіл зарплати по рахунках бухгалтерського обліку. Крім того, ведеться облік депонованої зарплати та заборгованості працівників перед підприємством, а також їх погашення. У матеріальному відділі здійснюється облік розрахунків з постав-ками та підрядниками, облік товарно-матеріальних цінностей на складах, а також облік витрат матеріалів і запчастин на замовлення. Тут же здійснюється облік реалізації товарів ТНП за бартером з постачальниками товарно-матеріальних цінностей, облік реалізації матеріалів на бік і співробітникам, облік основних засобів. Крім того, підраховується дебіторська і кредиторська заборгованість у розрахунках з постачальниками. У виробничому відділі здійснюється накопичення зат-рат і накладних витрат по замовленнях і рахунках бухгалтерського уче-та, складається зведена калькуляція, визначається фактична виробнича собівартість продукції. Тут же ведеться облік готової продукції, її відвантаження та реалізації, розраховується ПДВ і визначається прибуток підприємства. Оптова ціна підприємства, використовуваного для розрахунку ПДВ, розраховується в плановому відділі і затверджується Міністерством. Крім того, у довільній формі під-зчитується дебіторська заборгованість по відвантаженої, але неопла-ченной продукції. Всі три відділи знаходяться в підпорядкуванні головного бухгалтера, у якого є один заступник. Головний бухгалтер забезпечує організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та контроль за ра-національним, економним використанням матеріальних, трудових і фі-нансових ресурсів; достовірний облік витрат виробництва, реалі-зації продукції; правильне нарахування і перерахування податкових і неподаткових платежів; методичну допомогу і перевірку організації бухгалтерського обліку та звітності в цехах і відділах; своєчасної-ний інструктаж працівників з питань бухгалтерського обліку, контролю звітності; правильність витрачання фонду зарплати, уста-лення посадових окладів, суворе дотримання штатної фінансовим-вої і касової дисципліни; дотримання встановлених правил прове- дення інвентаризації грошових коштів, ТМЦ, основних фондів, рас-Четово і платіжних зобов'язань; стягнення у встановлені терміни дебіторської і погашення кредиторської заборгованості; дотримання платіжної дисципліни; законність списання з бухгалтерських балан-сов нестач, дебіторської заборгованості та інших втрат. Заступник головного бухгалтера виконує функції фінан-систем. -------------------------------------------------- -------------------------- 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З дебіторами і кредиторами. 3.1.ПЕРВІЧНИЕ ДОКУМЕНТИ І ДОКУМЕНТООБІГ. За своєю економічною сутністю всі розрахунки поділяються на рас-подружжя по товарних операціях, розрахунки за фінансовими зобов'язаннями і розрахунки з працюючими. До розрахунків за товарними операціями відно-сятся: розрахунки з поставщмкамі і підрядниками, розрахунки за авансами, розрахунки з покупцями і замовниками, розрахунки за претензіями, рас-подружжя за векселями виданими й отриманими. До розрахунків за фінансовими зобов'язаннями відносяться: розрахунки з позабюджетних платежів, рас-подружжя з бюджетом, розрахунки по страхуванню. До розрахунків з работающ-ми відносяться: розрахунки з оплати праці, розрахунки з підзвітними чи-цями, розрахунки з відшкодування матеріального збитку, розрахунки з рабо-чімі і службовцями за іншими операціями, розрахунки з різними дебітора-ми і кредиторами. На Севастопольському авіаційному підприємстві розрахункові опе-рації враховуються у всіх трьох відділах: розрахунковому, мате-ріального, виробничому. У розрахунковому відділі для розрахунку зарпла-ти первинними документами є: табель обліку робочого часу-ні і наряд, на підставі яких у цехах на ПЕОМ складаються розрахунки нарахованої зарплати, які передаються в бухгалтерію, де проводиться розподіл зарплати по шифрах виробничих них витрат і по рахунках бухгалтерського обліку в разработочной таб-лиці N5. У ній же здійснюється розрахунок відрахувань на соцстрах і в пенсійний фонд. Розроблювальна таблиця N5 є підставою для перенесення відомостей про відрахування до фонду зайнятості і до фонду чорно-биля в регістр синтетичного обліку ЖВ-N8. При обліку депонований-ної зарплати первинними документами для обліку є реєстр не-виданої зарплати і книга депонентів. При розрахунках з відшкодування матеріального збитку первинним документом є акт на недос-тачу, а також постанову суду стягнути недостачу за винного МОЛ, на підставі яких відомості заносяться в ЖВ-N8. У мате-ріального відділі для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками первинними документами є рахунки, рахунки-фактури, товар-но-транспортні накладні, платіжні доручення. Відомості з цих документів заносяться в регістр синтетичного обліку ЖВ-N6. При розрахунках з підзвітними особами первинними документами є наказ директора на відрядження, авансовий звіт, прибутковий і видатковий касові ордери. Відомості з цих документів заносяться в регістр синтетичного обліку ЖВ-N7. При розрахунках з робітниками і службовцями по позиках первинними документами є заява ра-бота і касовий документ - видатковий касовий ордер. Cведе-ня заносяться в регістр синтетичного обліку ЖВ-N8. У виробниц-жавному відділі для обліку розрахунків з покупцями і замовниками первинними документами є рахунки, рахунки-фактури, накладні на відпуск готової продукції зі складу. При розрахунках по претен-зіям первинним документом є акт, складений за суті претензії. При розрахунках за авансами отриманими і виданими привчає-вим документом є виписка банку про рух грошей на розрахунковому рахунку та умови договору. Дані з цих документів заносять-ся в ЖВ-N8. Склад первинних документів пояснюється необхідністю до-документально підтвердження бухгалтерських записів в облікових ре-гістрах. Схеми документообігу по операціях на рахунках бухгалтер-ського обліку, за якими виникає дебіторська та кредиторської за-ваності, представлені в додатках ..-... 3.2. СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З дебіторами і кредиторами. Синтетичний облік дає узагальнені показники по економі-но однорідних групах засобів, джерел їх утворення і хо-господарським процесам. Цей облік ведеться тільки у грошовому ви-женні. На Севастопольському авіаційному підприємстві облік розрахунків з дебіторами та кредиторами ведеться за допомогою наступних синтетичн-ких рахунків, передбачених планом рахунків Україні. Бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками ведеться на синтетичному рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Рахунок пасивний. Має два субрахунки: 60 / 1 - розрахунки за матеріали, 60 / 2 - розрахунки за вус-ги. Схему обліку розрахунків за рахунком 60 - див додаток-.. . Ре-гістром синтетичного обліку за рахунком 60 є ЖВ-N6, який ведеться у матеріальному відділі. Для синтетичного обліку розрахунків підприємства зі своїми покупцями і замовниками застосовується рахунок 45 "Товари відвантажені, виконані роботи та послуги". Регістр СУ за рахунком 45 на підприємстві є ЖВ-N11, який ведеться в ма-теріальні та виробничому відділах. Схему обліку розрахунків за рахунком 45 - див. додаток -.. . Якщо при надходженні матеріальних цінностей відсутні платіжні документи, облік ведеться на синтетичному рахунку 61 "Рас-подружжя за авансами". Рахунок активно - пасивний. До рахунку відкриті два субрахунки: 61 / 1 - розрахунки за авансами виданими, 61 / 2 - розрахунки за авансами отриманими. Схему обліку розрахунків за рахунком 61 - див. Додаток _.. . Регістром синтетичного обліку за рахунком 61 є ЖВ-N8, який ведеться у виробничому відділі. Для розрахунків претензійного характеру використовується синтетичний-ний рахунок 63 "Розрахунки за претензіями". Рахунок активний. Схему уче-та розрахунків за рахунком 63 - див додаток-... Регістром синтетичні-чеського обліку за рахунком 63 є ЖВ-N8, який ведеться у виробничому відділі по претензіях, отриманим від покупців, і в матеріальному відділі по претензіях, виставленим постачальникам матеріальних цінностей. Для синтетичного обліку розрахунків з позабюджетними фондами та організаціями призначений синтетичний рахунок 65 "Розрахунки по поза-бюджетних платежах". Рахунок пасивний. На підприємстві до нього ведуть-ся два субрахунки: 65 / 1 - відрахування до фонду культмасових організа-цій Міністерства Оборони і 65 / 2 - відрахування до фонду сприяння зайнятості населення. Схему обліку розрахунків за рахунком 65 - см. при-ложении-... Регістром синтетичного обліку за рахунком 65 є ЖВ-N8, який заповнюється заступником головного бухгалтера, і розроблена таблица N5, яка ведеться в розрахунковому відділі. Для синтетичного обліку розрахунків з бюджетом по податках, що сплачуються підприємством, і податкам з персоналу підприємства при-змінюється рахунок 68 "Розрахунки з бюджетом", до якого на підприємстві відкриті такі субрахунки: 68 / 1 - з ПДВ, 68 / 2 - з податку на прибуток, 68 / 3 - щодо фінансування заходів з ліквідації пос-долання наслідків аварії на ЧАЕС, 68 / 4 - по прибутковому податку з громадян, 68 / 6 - земельний податок, 86 / 7 - податок з амортизації. Рахунок пасив-ний. Схему обліку розрахунків за рахунком 68 - див додаток-... Регіс-тром синтетичного обліку за рахунком 68 є р.т.N5, яка ве дется у розрахунковому відділі, і ЖВ-N8, який заповнюється в розрахунковому відділі і заст. головного бухгалтера. Для синтетичного обліку відрахувань на державне со-внесок на соціальне страхування призначений рахунок 69 "Розрахунки за державними соціального страхування", до якого відкриті два суб-рахунки: 69 / 1 - із соцстраху, 69 / 2 - з пенсійним фондом. Рахунок пас вибухобезпечний. Схему обліку розрахунків за рахунком 69 - див додаток-... Ре-гістром синтетичного обліку за рахунком 69 є ЖВ-N10, основа-ням для розрахунку відрахувань і заповнення журналу є р.т.N5, яка ведеться в розрахунковому відділі. Для синтетичного обліку зарплати призначений рахунок 70 "Розрахунки з оплати праці", який має два субрахунки: 70 / 1 - на-чисельна зарплата, 70 / 2 - депонована зарплата. Рахунок пасив-ний. Схему обліку розрахунків за рахунком 70 - див додаток-... Регіс-тром синтетичного обліку за рахунком 70 є ЖВ-N10, відомості в який переносяться з р.т.N5. Для обліку розрахунків з підзвітними особами за підзвітними сумами призначений синтетичний рахунок 71 "Розрахунки з підзвітними-ми особами". Рахунок активний. Схему обліку розрахунків за рахунком 71 - див додаток-... Регістром синтетичного обліку за рахунком 71 являє-ся ЖВ-N7, який ведеться в розрахунковому та виробничому відділах. Синтетичний облік розрахунків по відшкодуванню невиявлених не-достач і розкрадань грошових і товарно - матеріальних цінностей, а також шлюбу, ведеться на рахунку 72 "Розрахунки з відшкодування мате-ріального збитку". Рахунок актівний.Схему обліку розрахунків за рахунком 72 - див. додаток-... Регістром синтетичного обліку за рахунком 72 є ЖВ-N8, відомості для якого надходять до розрахунковий від-справ з матеріального і виробничого. Синтетичний облік розрахунків з працюючими по різних взаєминам ведеться на рахунку 73 "Розрахунки з робітниками і служачи-ські за іншими операціями". Рахунок активний. На підприємстві на цьому рахунку враховуються позики працюючим. Схему обліку розрахунків по рахун-ту 73 - див. додаток-... Регістром синтетичного обліку за рахун-ту 73 є ЖВ-N8, який ведеться у розрахунковому відділі. Синтетичний рахунок 76 "Розрахунки з різними дебіторами та кре-дитора" на підприємстві застосовуються для розрахунків за виконай-них листам - субрахунок 76 / 4, для розрахунків з профспілкою - субрахунок 76/проф. Рахунок активно - пасивний. Схему обліку розра-тов за рахунком 76 - див додаток-... Регістром синтетичного обліку за рахунком 76 є ЖВ-N8, відомості в який за алимен-там надходять з р.т.N5 у розрахунковому відділі. На підприємстві ведеться Головна книга, в яку щомісячний але розносяться дані з перерахованих вище регістрів синтетично-го обліку. Схеми облікових записів за рахунками бухгалтерського обліку, на яких виникає заборгованість, представлені в додатках ..-.. . 3.3.АНАЛІТІЧЕСКІЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З дебіторами і кредиторами. Аналітичний облік використовується для деталізації об'єктів, врахованих у синтетичному обліку. Аналітичний облік ведеться в на-туральном і грошовому вираженні. На Севастопольському авіаційному підприємстві аналітичний облік до синтетичного рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підряд-ками" ведеться в ЖО-N6 за окремими рахунками постачальників і підряд-чиков, фактами надходження невідфактурованих поставок або оплати непоступівшіх матеріальних цінностей в розрізі постачальників і під-ком. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і подрядчі-ками в порядку планових платежів повинен вестися у відомості N5 (на підприємстві не ведеться тому що відсутні планові платежі). Аналітичний облік по розрахунках з покупцями і замовниками ведеться до рахунку 45 "Товари відвантажені, виконані роботи та послу-ги" у відомості 16 по окремим по займаються пошуком покупців, номерами вистав-лених їм рахунків. Дані у відомість 16 потрапляють з книги обліку відвантаження готової продукції, в якій реєструються номери замов-зов, рахунків, назви і адреси покупців, дати відвантаження продук-ції, а також реєструється факт оплати шляхом проставлення дати. Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками в поряд-ке планових платежів повинен вестися у відомості N17, але по причині-не відсутності таких на підприємстві не ведеться. Аналітичний облік до синтетичного рахунку 61 "Розрахунки за авансами" ведеться за окремими рахунками авансів у відомості N7. Ана-літичний облік до синтетичного рахунку 63 "Розрахунки за претензіями" ведеться за кожним дебітором і кредитору і по кожній сумі в Ведо-мости N7. Аналітичний облік до синтетичного рахунку N65 "Розрахунки з позабюджетних платежів" ведеться за видами позабюджетних фондів і організацій у р.т.N5. Аналітичний облік до синтетичного рахунку N68 "Розрахунки з бюджетом" ведеться за видами платежів до бюджету в ЖВ-N8 і в р.т.N5. Аналітичний облік до синтетичного рахунку 70 / 1 "Нарахована зарплата" ведеться в р.т.N5 "Звід зарплати, утримань і заліків по цеху" за категоріями працівників, в розрахунково-платіжних відомостях, картках обліку вироблення, машинограмах нарахувань і утримань, особових рахунках . Аналітичний облік до синтетичного рахунку 70 / 2 "Депонована зарплата" ведеться в книзі депонентів по кожному депоненту і по кожній сумі. Аналітичний облік до синтетичного рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами" ведеться в ЖО-N7 по каж-дому підзвітній особі. Аналітичний облік до синтетичного рахунку 72 "Розрахунки з відшкодування матеріального збитку" ведеться окремо по кожному ві-новних особі у відомості N8. Аналітичний облік до синтетичного рахунку 73 "Розрахунки з ра-бочімі і службовцями за іншими операціями" ведеться по особових рахун-там дебіторів і кредиторів, де вказані суми кредиту і терміни його погашення. Аналітичний облік до синтетичного рахунку 76 "Розрахунки з раз-ними дебіторами і кредиторами" ведеться за особовими рахунками дебіт-рів і кредиторів у відомості N7, аналітичний облік утримань за виконавчими листами ведеться в книзі утримань по виконай-них листів. На підприємстві аналітичний облік розрахунків дозволяє кон-троліровать дебіторсько-кредиторську заборгованість за сумами і по об'єктах та суб'єктам заборгованості. Дані аналітичного обліку повинні сходитися за сумою з даними синтетичного обліку. 3.4.КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ РОЗРАХУНКІВ І ПОРЯДОК НАДАННЯ ДАНИХ ПРО РОЗРАХУНКИ В ЗВІТНОСТІ. Згідно з Положенням "Про організацію БО і звітності в Україні" N250 щоквартально підприємство подає звітність, в якій відображається стан розрахунків з дебіторами і кредитора-ми. Звітність складається з балансу підприємства (Ф-N1), звіту про фінансові результати та їх використання (Ф-N2), розрахункової Ведо-мости з коштів в державний фонд сприяння зайнятості, розрахунку внесків у фонд ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, зводу дебіторсько-кредиторської заборгованості, які заповнюються відповідно до Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства. Предметом контролю розрахунків є перевірка відображення дебіторської та кредиторської заборгова-ності в третіх розділах активу і пасиву балансу, де сальдо по рахунках має бути представлено в розгорнутому вигляді. На Севастопольському авіаційному підприємстві в кожному з трьох відділів бухгалтерії ведеться детальний аналітичний облік де-біторской і кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальника-ми (в МО), з покупцями (в ПЗ), з підзвітними особами (в РВ) і ін рахунках синтетичного обліку в спеціальних аналітичних Ведо-мостах у довільній формі. Потім ці відомості передаються заст. головного бухгалтера, який становить аналітичний звід Дебі-торських-кредиторської заборгованості по підприємству в цілому. Дані у звітність заносяться з Головної книги, яка ведеться в розрізі субрахунків. Перед рознесенням даних з журна-лов-ордерів у Головну книгу проводиться контроль дотримання подвійного запису в бухгалтерських регістрах, контроль відповідності синтетичних даних по рахунках сум аналітичних даних за субрахунками, а також необхідно робити зустрічні звірки розрахункових документів. Наприклад, по рахунку 70 / 1 сальдо кредитове повинно відповідати розрахунково-платіжної відомості за другу половину місяця і графі "Підлягає виплаті"; за рахунком 68 аналітичні дан-ні в розрізі видів платежів на звороті ЖВ-N8 необхідно звірити з актами звірки розрахунків, складеними податковими інспекціями. На схемах документообігу, поданих у додатках ..-.., контроль позначений переривчастою лінією. 4. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ НА ПЕОМ "РОЗРАХУНКИ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ". 4.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАВДАННЯ. Мета і призначення автоматизації - звільнити бухгалтера від рутинної роботи, зменшення трудомісткості розрахунків, звільнення часу бухгалтера для аналізу, контролю інформації. На підприєм-ні автоматизований облік зарплати, тому слід автоматизованої-вати розрахунки з підзвітними особами. Перелік підрозділів і дол-жностних осіб, що використовують результати рішення: підрозділи (ООТиЗ, ВМТП, ОК), посадові особи (директор, головний інженер, інженер з праці та зарплати, касир). Інформаційні зв'язки з іншими завданнями. ---------- T ------------------------- T ------------- -------------¬ Завдання | Відкіля надходить | Де використовується | | Інформація | інформація | ----------+------------ -------------+--------------------------+ Розрахунки | 1. Видатковий касовий | 1. Звіт касира | з подот-| ордер | | парними | 2. Прибутковий касовий | 2. Завдання по нарахуванню | особами | ордер | зарплати | | 3. Довідник працюючих | | ----------+-------------------------+--------- ------------------ Вимоги щодо забезпечення надійності: після кожного рішен-ня необхідно робити копію інформації, повинен бути санкціонує-ний доступ до системи. Вимоги щодо забезпечення достовірності: повинен бути кон-троль інформації - візуальний, логічний, встановлення меж, рахунковий. Візуальний контроль первинних документів передбачає перевірку правильності заповнення, наявності усіх реквізитів; ви-ному контролю машинограм - якості друку, наявності всіх підсумків. Логічний контроль - звірка з довідником кодованих номенклатур. Установка кордонів - максимальна кількість символів. Рахунковий контроль - перевірка кількості записів до і після опера-ції. 4.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Перелік вхідних повідомлень. ----- T ------------ T ---------- T ---------- T --------- --- T ---------- ¬ | N | Найменування | Ідентифіка-| Форма | Терміни і годину-| Джерело | | п / п | вхідних зі-| катор | представ-| тота поступ-| інформації | | | спілкувань | | лення | лення | | +----+------------+----------+-------- --+------------+----------+ | 1. | Видатковий | Д010101 | Ручний | Принаймні | Бухгалтер | | | касовий | | документ | потреби | | | | ордер | | | | | | 2. | Прибутковий | Д010102 | Ручний | Принаймні | Бухгалтер | | | касовий | | документ | потреби | | | | ордер | | | | | | 3. | Довідник | М010101 | Машинний | У момент | Завдання | | | працюючих | | носій | рішення | "Відділ | | | | | | | кадрів" | L ---- +----------- -+----------+----------+------------+----------- Перелік реквізитів РКО, ПКО. ---- T -------------- T --------------- T ------------ T- --------------¬ | N | Найменування | Ідентифікатор | Формат | Упорядкованість | | п / п | реквізиту | | | | +---+--------- -----+---------------+------------+--------------- + | 1. | Номер ВКО, ПКО | NRCO, NPCO | N (2) | У порядку | | | | | | зростання | | 2. | Дата | DATA | D (8) | У порядку | | | | | | зростання | | 3. | Сума | SUM | N (15) | | | 4. | Корреспонд-| SUBS | N (3) | | | | ючий субрахунок | | | | | 5. | ПІБ | FIO | C (20) | | | 6. | Підстава | OSN | C (30) | | | 7. | Додаток | PRIL | C (30) | | L --- +--------------+---------------+--- ---------+---------------- 4.3. НОРМАТИВНО - ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ. Таблиця кодованих номенклатур. ---- T --------------- T ------- T ----------- T --------- - T ----------- ¬ | N | Найменування | Іденти-| Вид класси-| Система ко-| Формат | | п / п | кодируемой но-| фікатор | фікатороа | дування | | | | ри | | | | | +---+---------------+-------+-----------+-- ---------+-----------+ | 1. | Табельний номер | TAB | Локальний | Порядкова | N (2) | | 2. | Структурний | SP | Локальний | Порядкова | N (2) | | | | | або | | | | | | | код ЄДРПОУ | | | L --- +---------------+----- --+-----------+-----------+------------ 4.4. ПЕРЕЛІК ВИХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ. Перелік вихідних документів. ---- T ------- T --------- T -------- T -------- T --------- -T ------------ ¬ | N | Наїм. | Ідентифіка-| Форма | Період | Одержувач | Призначення | | п / п | докум. | Катор | предста-| видачі | информаци | інформації | | | | | тичних | | | | +---+-------+---------+------ --+--------+----------+------------+ | 1. | Ведо-| М010106 | МН | 1 раз на | 1.Касса | 1.Для видачі | | | тість | | | місяць | 2.Расчетн. | грошей | | | | | | | відділ | 2.Для начисл | | | | | | | 3.Отдел | зарплати | | | | | | | кадрів | 3.Для розр. | | | | | | | | При звільни-| | | | | | | | нення | L --- +-------+---------+------ --+--------+----------+------------- машинограмме-відомість обліку по рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами" за ________________ 199___ р. тис.крб. ---- T - T ---- T ---- T ---- T ---- T ----------- T ---------- -T ------------ ¬ | N | Так | Осн. | Код | Кор. | Код | Вход.с-до | Обороти | Ісход.с-до | | п / п | та | рахунок | ан. | Рахунок | ан. +----- T ----- +----- T ----- +------ T ----- + | | | c / cч | облік | с / рах | облік | Д | К | Д | К | Д | К | +---+--+----+----+----+----+-----+- ----+-----+-----+------+-----+ | N (3) N (4) | | N (4) | | N (5 ) | | N (5) | | N (6) | | | N (2) | N (4) | | N (4) | | N (5) | | N (5) | | N (6) | L ----------- +----+----+----+-----+-----+-----+---- -+------+------ 4.5. АЛГОРИТМ РІШЕННЯ ЗАВДАННЯ. 1 - введення первинної інформації та контроль за нормативно-довідкової інформації (структурний підрозділ, табельні номери) - - масиву М010101. М010104 - масив ПКО та ВКО. 2 - сортування масиву М010104 по табельної номером. М010105 - відсортований масив ПКО та ВКО. 3 - формування масиву, що містить інформацію, необхідну для машинограми - відомості - М010106. 4.6. ТЕХНОЛОГІЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ. Програма розробляється для ПЕОМ, працювати буде користувач, тому для зручності користувача пропонується наступний інтерфейс. Введення Розрахунки по Друк машино-Вихід рахунком 71 грами-відомості - повний - в цілому по підприємству - коректування - по конкретному структурному підрозділу ------------------------ -------------------------------------------------- --- ЛІТЕРАТУРА 1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств." Утв. 28.12.94 р. 2. Закон України "Про державну податкову службу України." Утв. 24.12.93 р. 3. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті." Утв. 23.09.94 р. 4. Указ Президента України "Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України." від 14.09.94 р. N 530/94. 5. ДКМУ "Про справляння невнесених у строк податків і неподаткових платежів." Утв. Наказом Мінфіну України від 02.11.93 р. N 84 6. ДКМУ "Про оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності." Утв. 09.12.92г. N 6. 7. ДКМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" N15 від 09.02.93 р. 8. Положення "Про організацію БО і звітності в Україні." Утв. ПКМУ від 03.04.93 р. N 250 9. Положення "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України." Утв. Правлінням НБУ від 24.05.93 р. 10.Пісьмо Мінфіну України "Про БО бартерних (товарообмінних) операцій." N 18-4147 від 31.11.92 р. 11.Пісьмо Мінфіну України "Про БО вексельного обігу." N 18-41/16 від 12.08.92 р. 12. "Про застосування векселів в господарському обороті." Постанова ВР України від 17.06.92 р. N 2470-ХII. 13.Інструкція про особливості застосування ДКМУ від 21.01.95 р. N 8-93 "Про справляння невнесених у строк податків і неподаткових поатежей." Утв. Наказом Мінфіну України від 02.11.93 г.N 84. 14.Інструкція N 3 НБУ "Про порядок відкриття розрахункових, поточних і буджетних рахунків в установах банків". Утв. постановою Правління НБУ від 11.10.94 р. N 169. 15.Раз'ясненіе НБУ щодо використання в практичній діяльності Указів ПУ від 16.03.95г. N 227/95 і від 31.03.95г N 277/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в н / г України". 16. "Про проведення заліку взаємної заборгованості і оформлення простроченої заборгованості векселями." ПКМУ N130 від 30.05.95 Постанова Правління НБУ N 379 від 31.05.95. 17. "Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)." Утв. ПКМУ від 21.06.95 N 144. 18. "Про заходи НБУ щодо виконання Указу ПУ від 12.01.95 р. N 40 і стабілізації платіжного обороту." Постанова Правління НБУ від 02.02.95 р. N 21. 19.Бухгалтерскій облік: Учеб. посібник / За заг. ред. І. Є. Тишкова / - Мн.: Виш.шк., 1991 р. 20.Бухгалтерскій облік у промисловості: Підручник / За ред. П.С. Безруких / - 2-е вид.,-М.: Фінанси і статистика, 1987р. 21.Сівак О.В., Осейко М.М. Бухгалтерський облік за допомогою персонального комп'ютера: Посібник для підвищення кваліфікації. - Київ: Поліграфкнига, 1993. 22.Харламова В.Г. та ін Практичний посібник бухгалтеру-менеджеру. - Х.: Основа, 1993 23.Карпенко І. "Боротьба з неплатежами: стара гра на новий лад." / / Бізнес - 1995 р. - N21. 24.Хілінскій Г. "Облік, контроль і аудит фінансово-розрахункових операцій." / / Бізнес - 1994 р. - N16-20. ЗМІСТ стор Введення 1. Сутність розрахунків і завдання обліку щодо вдосконалення платіжного обороту в Україну .......................... 1.1. Порядок і форми організації розрахунків в Україну ........ 1.2. Етапи платіжної кризи в Україні та шляхи його подолання ......................................... .. 1.3. Податковий контроль за здійсненням розрахункових операцій 1.4. Завдання контролю і обліку в організації раціональної системи розрахунків ..................................... 2. Коротка економічна характеристика підприємства ...... 3. Організація і методологія обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами ......................................... ... 3.1. Первинні документи та документообіг .................. 3.2. Синтетичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами. 3.3. Аналітичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами. 3.4. Контроль за здійсненням розрахунків і порядок надаєть-лення даних про розрахунки в звітності ................... 4. Постановка задачі на ПЕОМ .............................. Висновок ........................................... Література ........................................... Додаток .......................................... МІНІСТЕРСТВО ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕПАРТАМЕНТ ОБЛІКУ ТА ФІНАНСІВ ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: "ОБЛІК, АНАЛІЗ І АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З дебітори і кредитори". Виконавець - студент групи ауні департаменту обліку і фінансів спеціальності 0608 "БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І АУДИТ" - Каракуц С.А. "______"_______________ 1996р. ________________ (Підпис) НАУКОВИЙ КЕРІВНИК - ІВАШЕВСКАЯ Є.М. "______"_______________ 1996р. ________________ (Підпис) КОНСУЛЬТАНТ - ГЛУХОВА Н.А. "______"_______________ 1996р. ________________ (Підпис) Результат захисту: _____________________________________________ (диференційована оцінка) Голова комісії: ______________________________ (підпис) "_____"__________________ 1996 р. Севастополь 1996 ВСТУП. Метою даної роботи є ізученіевопроса розрахунків з дебіторами і кредиторами за товарними операціями, за фінансовими зобов'язаннями і в плані розрахунків з працівниками, для чого снача-ла будуть розглянуті форми організації розрахунків в Україну і сос-тояние розрахунків в даний час. Серйозна проблема сучасних-ности - платіжна криза - має глибокі корені в стан пла-тежного обороту між суб'єктів економіці держави, негативно впливає на стан платіжного обороту між суб'єктами підпри-ємницької діяльності, гальмує розвиток виробництва, що за-сповільнює перехід економіки України до цивілізованих ринкових відно-шеніям. Шляхи подолання платіжної кризи, податковий контроль за здійсненням розрахункових операцій, завдання контролю і обліку в організації раціональної системи розрахунків - це питання, які детально будуть розглянуті в курсовій роботі. Наявність нормальної дебіторської та кредиторської задолженнос-тей у підприємства говорить про бажання підприємства розширити вироб-ництво, наростити його темпи, залучити додаткові ресурси. Однак серйозним наслідком платіжної кризи - не тільки в Україні, але і в будь-якому іншому государствеявляется вознокновеніем простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості. Врахування цієї заборгованості, контроль за термінами її погашення, правильне і своєчасне віднесення простроченої заборгованості - ось основ-ні завдання бухгалтера підприємства. Необхідний серйозний контроль за обліком цієї заборгованості з боку ДПІ. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами відбивається у від-парності підприємства - в балансі - активі і пасиві. У роботі бу-дуть розглянуті первинні документи цих расмчетов, їх докумен-тооборот, а також синтетичний і аналітичний облік. Тема дуже актуальна, тому що необхідний акуратний облік рас-Четово в сучасних умовах платіжної крісіза, який дозво-літ раціонально використовувати фінансовиве ресурси підприємств і національної економіки в цілому. Тема досить широко висвітлена в навчальній літературі, яв-ся предметом публікацій на сторінках періодичних видань в Україні та за кордоном. Законодавча база проведення розрахунків і обліку розрахунків обширна, серйозно деталізована і знаходиться в постійному розвитку шляхом внесення змін і доповнень. ВИСНОВОК. Курсова робота присвячена вивченню обліку розрахунків з Дебі-торами та кредиторами. Особливу увагу було приділено формам розра-тов, що застосовуються в Україні: платіжними дорученнями, платіжними вимогами - дорученнями, чеками, акредитивами, векселями, ін-касовими дорученнями, у порядку плановивх платежів. В даний час серйозною проблемою є криза пла-тежів, що супроводжується зростанням дебіторсько-кредиторської задолженнос-ти при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльність-ти. Вся дебіторсько-кредиторська заборгованість поділяється на нор-мальную, обумовлену порядком рахунків, і прострочену, яка може стати безнадійною до стягнення. У зв'язку з цим з'являється необхідність контролювати правильність обліку простроченої за-ваності, функції контролю покладаються на ДПІ. Профілактикою заборгованості по податкових і неподаткових платежів є подат-датковий кредит, надання якого пом'якшує наслідки Неплях-тежеспособності суб'єктів підприємницької діяльності. На Севастопольському авіаційному підприємстві для обліку рас-Четово з дебіторами і кредиторами застосовуються такі синтетичні-етичні рахунку: рах 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", рах 61 "Розрахунки за авансами", рах 62 "Розрахунки з покупцями і замов-ками", рах 63 "Розрахунки за претензіями", рах 65 "Розрахунки за внебюд-жетних платежах", рах 68 "Розрахунки з бюджетом", рах 69 "Розрахунки за страхуванням", рах 70 "Розрахунки з оплати праці", рах 71 "Розрахунки з підзвітними особами ", рах 72" Розрахунки з відшкодування матеріального збитку ", рах 73" Розрахунки з робітниками і службовцями по інших опера-ціям ", рах 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "та інші, аналітичний учсет ведеться в журналах - ордерах та аналітичних відомостях, що дозволяють контролювати розрахунки і заборгованість по розрахунках. За результатами журналів-ордерів ведеться Головна книга, на підставі якої складається баланс і звітність. На підприємстві автоматизований облік розрахунку заробітної плати, тому у курсовій роботі запропоновано автоматизувати рас-подружжя з підзвітними особами. Постановка задачі на ПЕОМ знаходиться в четвертому розділі.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
152.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Напрямки розвитку платіжного обороту України
Умови і принципи організації безготівкового платіжного обороту
Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу
Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
Розробка заходів щодо вдосконалення обліку господарських операцій у ТОВ Керрол-С
Розробка комплексу рекомендацій щодо вдосконалення організації обліку і системи внутрішнього
Заходи щодо щодо вдосконалення маркетингової діяльності на підприємстві УП Ендвест-Трейд
Заходи щодо щодо вдосконалення маркетингової діяльності на підприємстві УП Ендвест Трейд
© Усі права захищені
написати до нас