Реферат на тему:
Джерела права.
План
1.Визначення і суть поняття “джерела права”.
2. Складові джерела права:
а) правовий звичай;
б) правовий прецендент;
в) нормативно-правовий договір;
Кожна юридична норма для того, щоб стати відомою суб’єктам суспільного життя і вступити в дію повинна бути зовнішньо виражена, мати “місце” свого реального існування. Такими виразниками і носіями юридичних норм виступають певні джерела (форма права).
Джерела права – це способи зовнішнього вираження і закріплення юридичних норм. З них ми стримуємо інформацію про зміст норм. Завдяки ним такі правила набувають статусу юридичних, тобто стають загальнообов’язковими.
До джерел (форм) права належать: правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий акт.
Правовий звичай – це звичаєве правило поведінки, яке санкціонується і забезпечується державою. Визнаючи звичай правовим держава “бере” під свій захист ті правила поведінки, які фактично склалися в суспільстві, в процесі спілкування між людьми, і надає їм загально обов’язкового значення.
Правовий прецедент – це рішення судового або адміністративного факту щодо конкретної справи. яке стає обов’язковим для вирішення інших аналогічних справ.
У правовій системі України така форма права не застосовується. Вона характерна для країн з англосаксонською правовою системою (США, Англія, Австралія).
Нормативно-правовий договір – це письмовий документ, в якому загальні правила поведінки встановлюються за домовленістю декількох суб’єкті. (Наприклад: міжнародний договір, колективний договір в трудовому праві).
Нормативно-правовий акт – це письмовий документ правотворчого органу, який вміщує юридичні норми. Це найбільш розповсюджена форма сучасного права.
Всі нормативні акти поділяються на дві великі групи: закони і підзаконні акти. Чільне місце в системі нормативних актів посідає закон.
Отже, закон – це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу.
Основним законом кожної держави є конституція. На основі статті 8, Розділу І конституції України можна сказати, що Конституція України має найвищу юридичну силу, і всі інші закони та нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Закони, в тому числі конституція, є нормативно-правовими актами органів законодавчої влади або самого народу. Чинність законів узгоджується з рішенням Верховної Ради України (ст.. 9, Розділ І Конституції України) і прийняття законів входить до повноважень Верховної Ради (ст.. 85, Розділ IV “Верховна рада України” Конституція України).
Крім законів існують інші нормативно-правові акти – підзаконні акти
Підзаконні нормативно-правові акти – це нормативні акти правотворчих органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.
Література:
“Основи правознавства” / за ред. Усенка, - Київ. – 1998 р.
“Правознавство” Конституція України ст.. 8. ст.. 9 Розділ І; ст.. 85 Розділ IV.