Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ
РЕФЕРАТ
На тему:
"Аналіз фінансового стану ВАТ" Мінський завод опалювального обладнання ""
Мінськ 2009

Коротка інформація про ВАТ "МЗОО"

ВАТ "МЗОО" є високомеханізованим підприємством з розвиненим чавуноливарний і механоскладальних виробництвом. Завод виробляє та реалізує опалювальні радіатори, котли, чавунне лиття, фітинги та інші види опалювального обладнання, надає послуги організаціям і приватним особам з монтажу котлів та систем опалення. На заводі працює 1860 чоловік. Обсяг виробництва на заводі в рік складає 42000 тон литва. Для виробництва продукції в якості сировини, матеріалів, палива, використовуються чавун, феросиліцій, крепителі, вапняк, селітра, кокс і т.д. постачальниками сировини для заводу є підприємства Російської Федерації, Україні. Для нормального забезпечення заводу сировиною і паливом щомісяця потрібно 600 тис. дол. США. Отримувати дана кількість валюти можливо тільки шляхом нарощування експорту. ВАТ "МЗОО" проводить виробничу політику, спрямовану на прискорення розвитку ливарного виробництва.
МЗОО був заснований 28 грудня 1953 року.
29 червня 1994 наказом № 207 Мингосимущества РБ державне підприємство перетворено у ВАТ "МЗОО".
Галузь: Міністерство промисловості, машинобудівна.
Юридична адреса: 220073, м. Мінськ, вул. Тімірязєва, 29.
Розмір статутного фонду станом на 01.04.2002 р. становив 2108944000 руб. Основна частина акцій належить фізичним особам - 49,98%, також власниками акцій виступають: держава - 25,83 та юридичні особи - 24,19.
Органами управління акціонерним товариством "МЗОО" є:
1) збори акціонерів;
2) правління;
3) дирекція.
Статут ВАТ "МЗОО" зареєстрований рішенням Мінського міського виконавчого комітету від 28.12.2000 р. Статутом передбачені такі види діяльності:
1) науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, розробка, проектування, конструювання та впровадження у виробництво технологій, техніки, нових видів виробів;
2) маркетинг, посередницька діяльність;
3) видача кредитів, лізингові операції, банківська діяльність;
4) випуск облігацій під заставу свого майна з розповсюдженням їх між юридичними особами та громадянами;
5) будівництво, ремонтно-будівельні роботи, виробництво будівельних матеріалів;
6) оптова та роздрібна торгівля, в тому числі комісійна та оптово-закупівельна діяльність;
7) пуско-налагоджувальні роботи, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування різного функціонального призначення, у тому числі засобів обчислювальної техніки;
8) надання побутових та інших платних послуг (прокат);
9) участь в організації та проведення конференцій, виставок, аукціонів, концертів та інших заходів;
10) заготівля та переробка вторинної сировини;
11) виробництво сільськогосподарської продукції;
12) здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства РБ.
Завод складається з 4 цехів (три основні й один допоміжний) і семи служб.
Виробничі підрозділи:
1) ливарний цех радіаторів;
2) ливарний цех котлів;
3) ливарний цех ковкого й сірого чавуну;
4) ділянка художньо-декоративного литва.
Підрозділи обслуговування та підготовки виробництва:
1) електротехнічна служба;
2) служба вентиляції;
3) теплоенергетична служба;
4) служба механічної обробки;
5) служба механіка;
6) транспортна служба;
7) ремонтно-будівельний цех.
Взаємодія відділу головного економіста (ОГЕ) з іншими відділами підприємства представлено в таблиці 1.
Таблиця 1. Взаємодія ОГЕ з іншими підрозділами

Найменування підрозділу	Документи, інформація одержувані від підрозділу	Документи, інформація відправляються підрозділу
1	2	3
Фінансовий відділ	Використання фонду споживання; Список боржників за відвантажену без передоплати продукцію; Статистична звітність; Довідка про розмір сплачених послуг сервісної служби; Довідка про сплачену і відвантаженої продукції;	Штатний розпис; Преміальне положення; Тарифи на вантажоперевезення;
Бюро реалізації радіаторів та фітингів	Кількість прийнятої на склади продукції по заводу і цехах; Товари народного споживання у вартісному вираженні по країнах; Довідку про вартість давальницької сировини	Штатний розпис; Преміальне положення; Планові калькуляції;
Бухгалтерія	Фактичні калькуляції на вироби і по цехах; Фінансові показники роботи заводу, відділу торгівлі; Зведені відомості заробітної плати по підрозділах і заводу; Використання фонду накопичення; Кількість і ціна матеріалів по ділянці кольорового лиття та ручного формування; Список боржників, які отримали передоплату за матеріали.	Розрахунок плати за проживання в гуртожитку; Основна заробітна плата по виробах згідно з технологією; Товарна продукція у відпускних цінах; Планові калькуляції на разову продукцію по Службі головного механіка, Сервісної службі; Відрядні вбрання.
Складське господарство	Кількість і ціни надійшли в цехах шихтових матеріалів; Ціни на інші сировину і матеріали; Наявність товарно-матеріальних цінностей на складах.	Штатний розпис; Преміальне положення.

Оцінка фінансової стійкості підприємства на основі аналізу співвідношення власного і позикового капіталу

ФСП, його стійкість багато в чому залежать від оптимальності структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і від оптимальності структури активів підприємства і в першу чергу від співвідношення основних і оборотних коштів, а також від врівноваженості активів і пасивів підприємства за функціональною ознакою.
Тому спочатку необхідно проаналізувати структуру джерел підприємства і оцінити ступінь фінансової стійкості і фінансового ризику. З цією метою розраховують наступні показники:
1) коефіцієнт фінансової автономії (чи незалежності);
2) коефіцієнт фінансової залежності;
3) коефіцієнт поточної заборгованості;
4) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності;
5) коефіцієнт покриття боргів власним капіталом;
6) коефіцієнт фінансового левериджу або коефіцієнт фінансового ризику.
Чим вище рівень першого, четвертого і п'ятого показників і нижче другого, третього і шостого, тим стійкіше ФСП. Значення цих показників наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Структура пасивів (зобов'язань) підприємства

Показник	Рівень показника
	На початок року	На кінець року	Зміна
1	2	3	4
Питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу,%	74,2	73,9	-0,3
Питома вага позикового капіталу,%	25,8	26,1	+0,3
Коефіцієнт поточної заборгованості	20,4	21,9	+1,5
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності	79,6	78,1	-1,5
Коефіцієнт покриття боргів власним капіталом	2,88	2,83	-0,05
Коефіцієнт фінансового левериджу	0,371	0,386	0,015

Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різної з позицій інвесторів і підприємства. Для банків та інших кредиторів надійніша ситуація, якщо частка власного капіталу у клієнтів більш висока. Це виключає фінансовий ризик. Підприємства ж, як правило, зацікавлені в залученні позикових коштів по 2 причин:
1) відсотки з обслуговування позикового капіталу розглядаються як витрати і не включаються до оподаткованого прибутку;
2) витрати на виплату відсотків звичайно нижче прибутку, отриманої від використання позикових коштів в обороті підприємства, в результаті чого підвищується рентабельність власного капіталу.
У ринковій економіці більша і все збільшується частка власного капіталу зовсім не означає поліпшення становища підприємства, можливості швидкого реагування на зміну ділового клімату. Навпаки, використання позикових коштів свідчить про гнучкість підприємства, його здатності знаходити кредити і повертати їх, тобто про довіру до нього в діловому світі.
Найбільш узагальнюючим показником серед вище розглянутих є коефіцієнт фінансового левериджу.
Нормативів співвідношення позикових і власних коштів практично не існує. Вони не можуть бути однаковими для різних галузей і підприємств. Частка власного і позикового капіталу у формуванні активів підприємства та рівень фінансового левериджу залежать від галузевих особливостей підприємства. У тих галузях, де повільно обертається капітал і висока частка необоротних активів, коефіцієнт фінансового левериджу не повинен бути високим. В інших галузях, де оборотність капіталу висока і частка основного капіталу низька, він може бути значно вище.
Рівень фінансового важеля залежить також від кон'юнктури товарного і фінансового ринку, рентабельності основної діяльності, стадії життєвого циклу підприємства.
Для визначення нормативного значення коефіцієнтів фінансової автономії, фінансової залежності і фінансового левериджу необхідно виходити з фактично сформованої структури активів і загальноприйнятих підходів до їх фінансування.
Постійна частина оборотних активів - це той мінімум, який необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності і величина якого не залежить від сезонних коливань обсягу виробництва і реалізації продукції. Як правило, вона повністю фінансується за рахунок власного капіталу і довгострокових позикових коштів.
Змінна частина оборотних активів коливається у зв'язку із сезонною зміною обсягів діяльності. Фінансується за рахунок короткострокового позикового капіталу, а при консервативному підході - частково і за рахунок власного капіталу.
На нашому підприємстві необоротні активи складають 78%, постійна частина оборотних - 18%, змінна частина оборотних активів - 4%.
Визначимо нормативну величину коефіцієнтів фінансової незалежності, залежності та фінансового ризику:
1) при агресивній фінансовій політиці
Кф.н. = 78 * 0,6 + 18 * 0,5 + 4 * 0 = 55,8;
Кф.з. = 78 * 0,4 + 18 * 0,5 + 4 * 1 = 44,2;
Кф.р. = 44,2 / 55,8 = 0,79.
2) при помірній фінансову політику
Кф.н. = 78 * 0,7 + 18 * 0,8 + 4 * 0 = 69;
Кф.з. = 78 * 0,3 + 18 * 0,2 + 4 * 1 = 31;
Кф.р. = 45,6 / 69 = 0,45.
3) при консервативної фінансової політики
Кф.н. = 78 * 0,8 + 18 * 1 + 4 * 0,5 = 72,4;
Кф.з. = 100 - 72,4 = 27,6;
Кф.р. = 27,6 / 72,4 = 0,39.
Судячи за фактичним рівнем даних коефіцієнтів (73,9; 26,1; 0,386), можна зробити висновок, що підприємство проводить консервативну фінансову політику і ступінь фінансового ризику не перевищує нормативний рівень в такій структурі активів підприємства.
Зміна величини коефіцієнта фінансового левериджу на рівні підприємства залежить від частки позикового капіталу в загальній сумі активів, частки основного капіталу в загальній сумі активів, співвідношення оборотного і основного капіталу, частки власного оборотного капіталу у формуванні поточних активів, а також від частки власного оборотного капіталу в загальній сумі власного капіталу (коефіцієнта маневреності власного капіталу) (див. формулу 1):
Вихідні дані для розрахунку впливу факторів приведені в таблиці 3.
(1)
Таблиця 3. Вихідні дані

	На початок року	На кінець року
1	2	3
Коефіцієнт фінансового левериджу	0,371	0,386
Частка позикового капіталу в активах	0,258	0,261
Частка основного капіталу в загальній сумі активів	0,782	0,747
Доводиться оборотного капіталу на рубль основного капіталу	0,279	0,339
Частка власного капіталу в формуванні оборотних активів	0,067	0,135
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,02	0,05

Розрахунок впливу даних факторів зробимо способом ланцюгової підстановки:
Кф.л. 0 = 0,257:0,742:0,278:0,067 * 0,02 = 0,371;
Кф.л.усл1 = 0,261:0,742:0,278:0,067 * 0,02 = 0,377;
Кф.л.усл2 = 0,261:0,738:0,278:0,067 * 0,02 = 0,385;
Кф.л.усл3 = 0,261:0,738:0,339:0,067 * 0,02 = 0,311;
Кф.л.усл4 = 0,261:0,738:0,339:0,135 * 0,02 = 0,154;
Кф.л. 1 = 0,261:0,738:0,339:0,135 * 0,05 = 0,386.
Загальне збільшення коефіцієнта фінансового ризику за звітний період становить 0,015 (0,386-0,371), в тому числі за рахунок зміни:
частки позикового капіталу в загальній валюті балансу:
0,377-0,371 = +0,006;
частки основного капіталу в загальній сумі активів:
0,38-0,377 = +0,003;
співвідношення оборотних активів з основним капіталом:
0,311-0,38 =- 0,069;
частки власного оборотного капіталу у формуванні поточних активів:

Ліквідність підприємства - Це більш загальне поняття, чим ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає вишукування платіжних засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучити позикові засоби з боку, якщо у нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу і підприємства залежить платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує як поточний стан рахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.
В економічній літературі розрізняють поняття ліквідності сукупних активів як можливість їх швидкої реалізації при банкрутстві і самоліквідації підприємства та ліквідності оборотних активів, що забезпечує поточну його платоспроможність.
На плакаті БГУІРДП 8.000.001 показана блок-схема, що відображає взаємозв'язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, де всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій без першого і другого. Якщо впаде перший, то і всі інші розваляться. Отже, ліквідність балансу є основою (фундаментом) платоспроможності та ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність - це спосіб підтримки платоспроможності. Але в той же час, якщо підприємство має високий імідж і постійно є платоспроможним, то йому легше підтримувати свою ліквідність.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем спадної ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями по пасиву, які групуються за ступенем терміновості їх погашення.
Угруповання активів за ступенем ліквідності представлена ​​в таблиці 11:
Таблиця 11. Угруповання активів за ступенем ліквідності

Вид активу	На початок року	На кінець року
1	2	3
Грошові кошти	73109	172041
Короткострокові фінансові вкладення	98	-
Разом по групі 1	73207	172041
Готова продукція	478551	1185321
Товари відвантажені	339	16446
Дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців	330164	576208
Разом по групі 2	809054	1777975
Довгострокова дебіторська заборгованість	-	-
Сировина і матеріали	568210	1082733
Малоцінні та швидкозношувані предмети	115655	315033
Незавершене виробництво	203346	279689
Витрати майбутніх періодів	526993	24844
Інші запаси і витрати	5	-
Податок на додану вартість по придбаних цінностей	354804	467568
Разом по групі 3	1769013	2169907
Необоротні активи (група 4)	9511455	12135318
Всього	12162631	16255201

Перша група (А1) включає в себе абсолютно ліквідні активи, такі, як готівка і короткострокові фінансові вкладення.
До другої групи (А2) відносяться швидко реалізовані активи: готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи оборотних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу у банках, від попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків та ін
Значно більший строк знадобиться для перетворення виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім в грошову готівку. Тому вони віднесені до третьої групи повільно реалізованих активів (А3).
Четверта група (А4) - це важкореалізовані активи, куди входять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво.
П'ята група (А5) - неліквідні активи (безнадійна дебіторська заборгованість, неходові, залежані матеріальні цінності, витрати майбутніх періодів).
Відповідно на п'ять груп розбиваються і зобов'язання підприємства:
П1 - найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких настали) (на ВАТ "МЗОО" П1 = 0);
П2 - середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку) (на нашому підприємстві 606280 і 1107082 на початок і кінець року відповідно);
П3 - довгострокові кредити банку і позики (659 157 і 679 678);
П4 - власний (акціонерний) капітал, що знаходиться постійно в розпорядженні підприємства (9029632 і 12009206 відповідно);
П5 - доходи майбутніх періодів, які передбачається отримати в перспективі (471 і 856 на початок і кінець року відповідно).
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо вірні співвідношення 10:
; ; ; ; (10)
Для нашого підприємства на початок і кінець року відповідно:
73109 ≥ 0; 809054 ≥ 606280; 1769013 ≥ 659157; 9511455 ≤ 9029632, 0 ≤ 471.
172041 ≥ 0; 1777975 ≥ 1107082; 2169907 ≥ 679678; 12135318 ≤ 12009206; 0 ≤ 856.
Як видно з розрахунку не всі співвідношення вірні, отже баланс не є абсолютно ліквідним.
При цьому слід враховувати ризик недостатньої ліквідності, коли бракує високоліквідних коштів для погашення зобов'язань, і ризик зайвої ліквідності, коли з-за надлишку високоліквідних активів відбувається втрата прибутку для підприємства.
Поряд з абсолютними показниками для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства розраховуються наступні відносні показники: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності і коефіцієнт абсолютної ліквідності (таблиця 12).
Дані показники становлять інтерес не тільки для керівництва підприємства, але і для зовнішніх суб'єктів аналізу: коефіцієнт абсолютної ліквідності становить інтерес для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків, коефіцієнт поточної ліквідності - для інвесторів.
Таблиця 12. Показники ліквідності підприємства

Показник	На початок року	На кінець року	Зміна
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,05	0,02
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,17	0,21	0,04
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,86	1,16	0,3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Норма грошових резервів) визначається відношенням коштів і короткострокових фінансових вкладень до всієї суми короткострокових боргів підприємства.
На даному підприємстві величина на початок року , На кінець . Його рівень показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена за рахунок наявної готівки. Чим вище його величина, тим більше гарантія погашення боргів. Однак і при невеликому його значенні підприємство може бути завжди платоспроможним, якщо зуміє збалансувати і синхронізувати приплив і відтік грошових коштів за обсягом і термінами.
Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності - відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і короткострокової дебіторської заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань. На нашому підприємстві на початок року величина цього коефіцієнта становить , А на кінець - . Задовольняє звичайне співвідношення 0,7-1. проте воно може виявитися недостатнім, якщо більшу частку ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частина якої важко своєчасно стягнути. У таких випадках потрібно співвідношення більше. Якщо в складі оборотних активів значну частку займають грошові кошти та їх еквіваленти (цінні папери), то це співвідношення може бути меншим.
Коефіцієнт поточної ліквідності (загальний коефіцієнт покриття боргів) - відношення всієї суми оборотних активів, включаючи запаси і незавершене виробництво, до загальної суми короткострокових зобов'язань (див. формулу 11). Він показує ступінь, в якій оборотні активи покривають оборотні пасиви.
(11)
Перевищення оборотних активів над короткостроковими фінансовими зобов'язаннями забезпечує резервний запас для компенсації збитків, які може понести підприємство при розміщенні й ліквідації всіх оборотних активів, крім готівки. Чим більше величина цього запасу, тим більше впевненість кредиторів, що борги будуть погашені. Задовольняє зазвичай коефіцієнт> 2. На нашому підприємстві величина його на початок року становить , А на кінець , Тобто намітилася тенденція до його підвищення.
Однак обгрунтувати загальну величину даного показника для всіх підприємств практично неможливо, тому що вона залежить від сфери діяльності, структури і якості активів, тривалості виробничо-комерційного циклу, швидкості погашення кредиторської заборгованості і т.д. У зв'язку з цим неможливо провести порівняння підприємств за рівнем даного показника. Його доцільно використовувати тільки при вивченні динаміки на даному підприємстві, що дозволить зробити попередні висновки про поліпшення або погіршення ситуації, які повинні бути уточнені в ході подальшого дослідження окремих компонентів поточних активів і поточних пасивів.
У Республіці Білорусь встановлений мінімальний її рівень: для промислових підприємств - 1,7, сільськогосподарських підприємств 1,5, для будівельних організацій - 1,2, транспорту - 1,3, торгівлі 1,0. Якщо фактичне його значення нижче даного рівня, то це є однією з підстав визнання підприємства неплатоспроможним.
Якщо коефіцієнт поточної ліквідності і частка власного оборотного капіталу в формуванні оборотних активів менше нормативу, але намітилася тенденція зростання цих показників, то визначається коефіцієнт відновлення платоспроможності ( ) За період, що дорівнює шести місяцям (див. формулу 12).
(12)
де - Відповідно фактичне значення коефіцієнта ліквідності в кінці і на початку звітного періоду;
6 - період відновлення платоспроможності;
Т - звітний період, міс.
- Нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності;


Якщо > 1, то в підприємства є реальна можливість відновити свою платоспроможність, і навпаки, якщо <1 - у підприємства немає реальної можливості відновити свою платоспроможність у найближчий час.
Так як розраховане значення <1, то очевидно, що підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність у найближчі 6 місяців.
У разі якщо фактичний рівень дорівнює або вище нормативного значення на кінець періоду, але намітилася тенденція його зниження, розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності ( ) За період, рівний 3 місяцям (див. формулу 13):
(13)
де - Відповідно фактичне значення коефіцієнта ліквідності в кінці і на початку звітного періоду;
Т - звітний період, міс.
- Нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності;
Якщо > 1, то підприємство має реальну можливість зберегти свою платоспроможність протягом трьох місяців і навпаки.
Зміна рівня коефіцієнта поточної ліквідності може відбутися за рахунок збільшення або зменшення суми по кожній статті поточних активів і поточних пасивів.
У першу чергу необхідно визначити, як змінився коефіцієнт ліквідності за рахунок факторів першого порядку (див. формулу 14).

, (14)

де ОА0 і ОА1 - сума оборотних активів на початку і наприкінці звітного періоду відповідно;
КФО0 і КФО1 - сума короткострокових фінансових зобов'язань на початку і наприкінці звітного періоду відповідно.
Зміна рівня коефіцієнта поточної ліквідності спільне:
1,16-0,86 = 0,3
в тому числі за рахунок зміни:
суми оборотних активів 1,66-0,86 = 0,8;
суми поточних зобов'язань 1,16-1,66 =- 0,5.
Потім способом пропорційного розподілу ці прирости можна розкласти за факторами другого порядку. Для цього частку кожної статті оборотних активів у загальному зміні їх суми потрібно помножити на приріст коефіцієнта поточної ліквідності за рахунок цього фактора. Аналогічно розраховується вплив факторів другого порядку на зміну величини коефіцієнта ліквідності і за поточними пасивами.
Розглядаючи показники ліквідності, слід мати на увазі, що величина їх є досить умовною, оскільки ліквідність активів і терміновість зобов'язань по ББ можна визначити досить приблизно. Так, ліквідність запасів залежить від їх якості (оборотності, частки дефіцитних, залежаних матеріалів і готової продукції). Ліквідність дебіторської заборгованості також залежить від швидкості її оборотності, частки прострочених платежів і нереальних для стягнення. Тому радикальне підвищення точності оцінки ліквідності досягається в ході внутрішнього аналізу на основі даних аналітичного бухгалтерського обліку.
Про погіршення ліквідності активів свідчать такі ознаки, як збільшення частки неліквідних запасів, простроченої дебіторської заборгованості, прострочених векселів і т.д.
Аналіз рентабельності підприємства.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.
Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:
1) показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;
2) показники, що характеризують прибутковість продажів;
3) показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.
Всі показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку. Дані для розрахунку показників рентабельності наведені у додатку 2.
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) Rз обчислюється шляхом відношення прибутку від реалізації або чистого прибутку від основної діяльності, або суми чистого грошового припливу, що включає чистий прибуток і амортизацію звітного періоду, до суми витрат з реалізованої продукції (див. формулу 15):
, Або , Або (15)
де Rз - рентабельність виробничої діяльності;
- Прибуток від реалізації;
З - сума витрат з реалізованої продукції;
- Чистий прибуток від основної діяльності;
ЧДП - сума чистого грошового припливу.
Вона показує, скільки підприємство має прибутку або самофінансованим доходу з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його сегментам і видам продукції. Сума прибутку може бути невеликий, якщо підприємство застосовує прискорений метод нарахування амортизації, і навпаки.
Для нашого підприємства рентабельність виробничої діяльності за минулий і звітний період відповідно буде дорівнює:
,

.
У порівнянні з минулим періодом в звітному намітилася тенденція зростання окупності витрат.
Рентабельність продажів (обороту) розраховується діленням прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг, або чистого прибутку, або чистого грошового потоку на суму отриманої виручки (див. формулу 16).
або або . (16)
де B - виручка від реалізації продукції.
Характеризує ефективність виробництва та комерційної діяльності: скільки прибутку має підприємство з рубля продажів. Широке застосування цей показник одержав у ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству і по окремих видах продукції.
Для нашого підприємства рентабельність продажів за минулий і звітний період відповідно буде дорівнює:


Рентабельність (прибутковість) капіталу обчислюється відношенням балансового або чистого прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його складових: власного (акціонерного), позикового, перманентного, основного, оборотного, операційного капіталу (див. формулу 17).
або або (17)
де БП - балансовий прибуток;
KL - середньорічна вартість інвестованого капіталу.
Розрахуємо коефіцієнти рентабельності капіталу для нашого підприємства:




Резерви збільшення суми прибутку визначаються за кожним видом товарної продукції. Основними їх джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту і т.д. (Малюнок 2).
Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції.
SHAPE \ * MERGEFORMAT

Резерви збільшення суми прибутку

Збільшення обсягу реалізації продукції

Підвищення цін

Зниження собівартості продукції

Підвищення якості товарної продукції

Пошук більш вигідних ринків збуту

Реалізація в більш оптимальні строки

Рис. 2. Блок-схема джерел резервів збільшення прибутку від реалізації продукції

Основні висновки та рекомендації щодо поліпшення фінансового стану ВАТ "МЗОО".

Аналіз поданої інформації про ВАТ "МЗОО" дозволяє зробити наступні висновки.
Для підвищення ліквідності підприємства необхідно здійснити вивільнення грошових коштів, "заморожених" у вигляді дебіторської заборгованості та виробничих запасів. На практиці це означає створення чіткого зв'язку між постачальними, виробничими і збутовими службами. Робота з вироблення нормативів виробничих запасів повинна супроводжуватися пошуком платоспроможних замовників і дисциплінованих постачальників.
Як один із шляхів поліпшення ліквідності необхідно розглянути можливість залучення зовнішніх довгострокових джерел фінансування, зокрема державні надходження та субсидії. Це тим паче видається реальним, що завод працює досить прибутково і фінансово стійкий, тобто існує гарантія повернення коштів.
Безпосередньо з попередньою пов'язана ще одна проблема - погіршення структури пасивів, джерел фінансування виробничої діяльності. Через зменшення кредиторської заборгованості та відсутності авансів підприємство змушене вдаватися до використання більш дорогих короткострокових банківських кредитів. Це, а також досить значну вагу податкових відрахувань до балансового прибутку безсумнівно негативно позначається на фінансових результатах.
Деяке зниження рентабельності власних коштів було викликано спадом оборотності постійних активів і зміною структури джерел фінансування. Як заходи, які буде сприяти поліпшенню становища заводу можна виділити наступні:
1) зниження дебіторської заборгованості та терміну її звернення, яке дозволить отримати необхідні грошові кошти;
2) зниження частки витрат у складі виручки від реалізації продукції;
3) оптимізація структури поточних активів і особливо пасивів, що дозволить поліпшити оборотність;
4) залучення зовнішніх довгострокових джерел фінансування з метою розширення виробництва;
маркетингове дослідження ринку з подальшим випуском конкурентоспроможної продукції, що дозволяє підвищити відпускні ціни.

Список джерел
1. Єрмолович Л.Л. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - Мн.: БГЕУ, 2007. - 545 с.
2. Осмоловський В.В. Теорія аналізу господарської діяльності. - Мн.: Нове знання, 2006. - 314 с.
3. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мн.: Екоперспектіва, 2007. - 491 с.
4. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мн.: Нове знання, 2008. - 703 с.
5. Шеремет А.Д., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА-М, 2007, 380 с.
6. Екологічний паспорт ВАТ "МЗОО". - Мн., 2008 - 181 с.