4. | Із загального числа механізаторів зі стажем роботи: До 2 років 2-5 років 5-10 років 10-15 років більше 15 років |
6 - 6 3 26 |
5 1 5 3 27 |
2 5 4 6 14 |
33,3 - 66,7 200,0 53,8 |
Кількість механізаторів у господарстві скоротилося на 10 осіб і складає на 1 січня 2008 року 31 чоловік, хоча тракторів у господарстві - 48 штук. Така розбіжність пов'язана з тим, що за деякими трактористами закріплюється по дві одиниці техніки. Деякі види тракторів у господарстві круглий рік не використовуються, а в певні періоди виробничої діяльності без них обійтися неможливо, тоді вони включаються в роботу, інші ж види техніки в цей період тимчасово простоюють. Це є чинником неефективного використання техніки, але в сільськогосподарському виробництві він необхідний для того, щоб в періоди пікових навантажень проводити роботи в найкоротші терміни. У господарстві ведеться велика робота по підвищенню кваліфікації механізаторів. Щорічно в зимовий період проводиться навчання, яку проводять спеціалісти господарства, а також залучаються вчені Іжевської державної сільськогосподарської академії. Перед початком весняних польових робіт щорічно проводиться атестація механізаторів. З таблиці 14 видно, що кількість механізаторів 1 і 2 класу збільшується, а 3 класу - різко скоротилася. 3.3 Ефективність використання тракторів. Таблиця 15. Показники використання МТД № № п / п | Показники | 2005 | 2006 | 2007 | 2007 у% до 2005 | 1. | Середньорічне число усл.ет. тракторів, шт. |
46,5 |
48,9 |
47,2 |
101,5 | 2. | Сумарна потужність тракторного парку, к.с. / кВт |
5240/3852, 9 |
5505/4047, 8 |
5350/3933, 8 |
102,1 | 3. | Загальний обсяг механізованих робіт, тис.усл.ет.га (Q хутро.) |
46596 |
46049 |
37916 |
81,4 | 4. | Відпрацьовано усіма тракторами: а) машінодней б) машиносмен |
4615 6349 |
4572 5896 |
5086,8 7015,2 |
110,2 110,5 | 5. | Вироблення на 1 усл.ет. трактор, усл.ет.га а) річна б) денна в) змінна |
1002,1 10,1 7,3 |
942,7 10,1 7,8 |
804,2 7,5 5,4 |
80,3 74,3 74,0 | 6. | Коефіцієнт змінності | 1,38 | 1,29 | 1,38 | 100,0 | 7. | Відпрацьовано 1 трактором а) машінодней б) машиносмен |
100,3 138,0 |
91,4 117,9 |
106,0 146,2 |
105,7 105,9 | 8. | Коефіцієнт корисного використання тракторного парку (Кп) |
0,17 | 0,16 |
0,14 |
82,4 | 9. | Фондомісткість механізованих робіт, руб / усл.ет.га | 535,5 | 659,5 | 1075,8 | 200,9 | 10. | Загальні витрати на експлуатацію МТП, тис.руб. | 9347,3 | 10485,8 | 12018,1 | 128,6 | 11. | Собівартість 1 усл.ет.га, руб. | 200,60 | 227,71 | 316,97 | 158,0 |
Інтегральним показником ефективності роботи МТП є коефіцієнт корисного використання МТП ( ), Який визначається відношенням фактичного обсягу виконаних механізованих робіт в умовних еталонних гектарах ( ) До технічної можливості тракторного парку де å - Сумарна потужність тракторного парку, кВт; - Нормативні робочі дні в році одного трактора, 260 днів; - Норма виробітку в розрахунку на одиницю потужності, умов. пов. га; Дані таблиці показують що в базисному році порівняно із звітним збільшилася середньорічне число ум. пов. тракторів на 1,5%, загальний обсяг механізованих робіт зменшився на 18,6%. Кількість машінодней відпрацьованих усіма тракторами збільшилося на 10,2%, машиносмен - на 10,5%. Вироблення на 1 ум. пов. трактор скоротилася змінна - на 26%, денна - на 25,7%, річна - на 19,7%. Коефіцієнт корисного використання МТП зменшився на 17,6%. Фондомісткість механізованих робіт зросла у два рази, загальні витрати на утримання МТП зросли на 28,6%, собівартість 1 ум. пов. га збільшилася на 58%. 3.4 Ефективність використання вантажного автотранспорту Таблиця 16. Показники використання вантажного транспорту № п / п | Показники | 2005 | 2006 | 2007 | 2007 у% до 2005 | 1. | Середньорічна кількість машин, шт. |
16 |
16 |
18 |
112,5 | 2. | Загальний тоннаж, т. | 115,8 | 115,8 | 124,6 | 107,6 | 3. | Середня вантажопідйомність машин, т. |
7,2 |
7,2 |
6,9 |
95,8 | 4. | Автомобіле - дні за все, тис. днів в т. ч.: а) у роботі б) в ремонті і його очікуванні |
5840 729
120 |
5840 1124,5
144 |
6570 1156
162 |
112,5 158,6
135 | 5. | Загальний пробіг автомобілів, тис. км. в т.ч. з вантажем, тис. км |
183,8
128,7 |
162,4
113,7 |
172,2
120,5 |
93,7
93,6 | 6. | Час перебування в наряді, тис.ч. в т.ч. в русі, тис.ч. |
13500 12150 |
11100 9990 |
10700 9690 |
79,3 79,8 | 7. | Обсяг перевезених вантажів, тис. т. |
52,6 |
53,3 |
35,3 |
67,1 | 8. | Обсяг вантажообігу, тис. т-км. |
726,3 |
735,1 |
534,1 |
73,5 | 9. | Середня завантаженість машини, т. |
5,6 |
6,5 |
4,4 |
78,6 | 10. | Загальні витрати експлуатації парку, тис. руб. |
4201,4 |
4505,4 |
3053,9 |
72,7 | 11. | Коефіцієнт технічної готовності |
0,98 |
0,98 |
0,98 |
100,0 | 12. | Коефіцієнт використання автопарку |
0,12 |
0,19 |
0,18 |
150 | 13. | Коефіцієнт використання пробігу |
0,7 |
0,7 |
0,69 |
98,6 | 14. | Коефіцієнт використання вантажопідйомності машин |
0,78 |
0,90 |
0,64 |
82,1 | 15. | Коефіцієнт використання робочого часу машин |
0,9 |
0,9 |
0,91 |
101,1 | 16.
| Середня технічна швидкість, км / год |
15,1 |
16,3 |
17,8 |
117,9 | 17. | Середня експлуатаційна швидкість, км / год |
13,6 |
14,6 |
16,1 |
118,4 | 18. | Середня відстань перевезення, км |
13,8 |
13,8 |
15,1 |
109,4 | 19. | Вироблення на 1 автомобіле-тонно-день перебування у господарстві, ткм |
17,3 |
17,5 |
11,8 |
68,2 | 20. | Собівартість 1т-км, руб. | 5,78 | 6,13 | 5,72 | 99,0 |
Сільськогосподарські підприємства мають великий парк вантажних автомобілів за допомогою якого перевозиться основна частина вантажів. Від того, наскільки ефективно він використовується, залежить собівартість перевезень, а отже, і фінансові результати діяльності. Тому пошук резервів більш ефективного використання вантажних машин у кожному господарстві має велике значення. Для оцінки роботи вантажного автотранспорту застосовується ціла система приватних і узагальнюючих показників. Приватні техніко-експлуатаційні показники дозволяють оцінити окремі сторони роботи машин з точки зору використання часу їх роботи, швидкості руху, пробігу, вантажопідйомності і т.д., що є частиною таких узагальнюючих показників, як продуктивність роботи машин і собівартість перевезень, за допомогою яких оцінюються остаточні результати роботи автотранспорту. Для оцінки ступеня використання машин протягом року розраховується коефіцієнт використання машин у роботі : Коефіцієнт технічної готовності машин : Для характеристики ступеня використання автомашин протягом робочого дня розраховується коефіцієнт використання їх робочого часу : Коефіцієнт використання пробігу : Коефіцієнт використання вантажопідйомності машин : Щоб підрахувати величину середньої завантаженості автомашини, необхідно загальний обсяг вантажообігу, виражений в тонно-кілометрах, розділити на пробіг машин з вантажем. Ефективність використання машин багато в чому залежить від швидкості їх руху і середньої дальності перевезень. Розрізняють середню технічну швидкість руху (відношення загального пробігу до кількості годин перебування машин у русі) і середню експлуатаційну швидкість (відношення загального пробігу до кількості годин перебування машин у вбранні). Середня відстань перевезення визначається діленням обсягу вантажообігу на масу перевезених вантажів. Рівень продуктивності роботи машин характеризує виробіток на один автомобіле-тонно-день перебування у господарстві. Важливим узагальнюючим показником ефективності використання автотранспорту є собівартість вантажоперевезень. Чим краще використовуються машини, тим нижча собівартість одного тонно-кілометра. Аналізуючи таблицю 16 видно, що коефіцієнт використання автопарку дуже низький, це говорить про великі простоях автомобілів. У господарствах часто вважають, що продуктивність автомобільного парку визначається загальною кількістю зроблених тонно-кілометрів. При такій оцінці використання машин обсяг вантажоперевезень в ряді випадків збільшують не за рахунок поліпшення використання вантажних машин, а за рахунок збільшення їх кількості. Отже, щоб виключити необ'єктивність в оцінці використання автопарку необхідно детально проаналізувати один з якісних найважливіших показників роботи автопарку - собівартість одного тонно-кілометра перевезеного вантажу. У 2007 році собівартість 1 т-км зменшилася по відношенню до 2005 року на 0,06 рублів або на 1% завдяки різкому скороченню вантажообігу. Поліпшити використання вантажного автотранспорту також можна за рахунок зниження числа неодружених пробігів, своєчасного проведення технічного обслуговування та оновлення автопарку. 3.5 Організація технічного обслуговування, ремонту і зберігання техніки Для проведення технічного обслуговування і ремонту техніки, а також її зберігання в господарстві є хороша база. Є ремонтна майстерня, оснащена всіма необхідними верстатами, для миття деталей встановлена ванна об'ємом 0,06 куб. м. Для тимчасової стоянки техніки є теплий гараж, для тривалого зберігання є навіс, де встановлюється на зимове зберігання складна дорога техніка. При установці на зберігання колеса машин розвантажуються шляхом встановлення їх на підставки і покриваються вапняним розчином. Робочі органи грунтообробної техніки покриваються спеціальним розчином для захисту їх від корозії. Ножі різальних апаратів комбайнів і косарок знімаються з машин, змащуються і зберігаються на складі. Ремені і інші гумотехнічні вироби знімаються з машин і зберігаються в теплому складі. Акумуляторні батареї зберігаються в спеціальному приміщенні у відповідності з усіма вимогами правил їх зберігання. Правильному зберігання техніки керівництво і спеціалісти господарства приділяють велику увагу, тому що всі ці заходи сприяють продовженню терміну служби сільськогосподарської техніки без внесення значних витрат. При якісній підготовці техніки до зберігання для механізаторів існує система заохочення. Технічне обслуговування та ремонт машин у господарстві поки ще не поставлені на наукову основу, як і в більшості господарств. Хоча вирішити це питання господарству під силу. 3.6 Організація оплати праці трактористів-машиністів Оплата праці колгоспників, зайнятих на сільськогосподарських роботах у рослинництві, механізованих ланок проводиться за отриману продукцію з урахуванням кінцевого результату. Фактично отримана продукція оцінюється за розрахунковими цінами, тобто з вартості отриманої продукції віднімаються матеріальні витрати і виходить госпрозрахунковий дохід ланки. З метою матеріальної зацікавленості механізаторів у проведенні найважливіших сільськогосподарських робіт у кращі агротехнічні терміни, при високій якості робіт, при відсутності випадків порушень трудової дисципліни, виконання змінних норм виробітку встановлюється доплата до основного заробітку. Порядок і розміри додаткової оплати встановлюються рішенням правління. До розрахунків за продукцію робочим видається відрядний аванс у рахунок оплати за продукцію за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, виходячи з тарифних ставок відповідно до присвоєного кваліфікаційного розряду за єдиною тарифною сіткою, а також складність і відповідальність виконаних робіт регулюється за галузевими коефіцієнтами. Доплата за продукцію між працівниками підрядних колективів розподіляється, згідно нарахованого авансу. Розрахунок за кінцеві результати здійснюється після отримання та оприбуткування продукції. При остаточному розрахунку кількість виробленої продукції кожного виду з урахуванням його якості або виконаних послуг перемножується на встановлені внутрішньогосподарські розрахункові (договірні) ціни. Сумарна вартість усієї виробленої продукції, виконаних послуг складе дохід госпрозрахункового підрозділу, з якого вираховується вартість матеріальних витрат, послуг інших підрозділів. Різниця між доходом госпрозрахункового підрозділу і його витратою складає фонд оплати руда підрядного колективу. З останнього віднімається виплачений аванс протягом року і заробіток залучених з інших підрозділів. Сума, що залишилася розподіляється між членами підрядного колективу і залученими в нього працівниками. Членам первинних госпрозрахункових підрозділів, що вибув із його складу без поважних причин до настання терміну остаточного розрахунку, доплати не видаються. До поважних причин належать: хвороба, догляд на пенсію, служба в армії, переведення на іншу роботу за рішенням правління колгоспу, надходження на навчання. З метою посилення матеріальної зацікавленості працівників, зайнятих на польових роботах застосовується натуральне преміювання. 3.7 Організація роботи нафтогосподарств У господарстві при ремонтно-технічкской майстерні є своя автозаправна станція. Для зберігання дизельного палива встановлено три резервуара ємністю по 50 кожен і один резервуар ємністю 25 , Всього на 175 дизельного палива. Для зберігання бензину є один резервуар ємністю 10 . Для зберігання дизельного масла, автомобільних масел встановлено три резервуара загальною ємністю 3 . Заправка тракторів і автомобілів дизельним паливом і бензином здійснюється через паливо-роздавальні колонки. Видача масел проводиться вручну. Відпрацьовані масла збираються в певні ємності для подальшої здачі на нафтобазу. Заправка тракторів і автомобілів проводиться за визначеним розкладом, так як обслуговує автозаправну станцію одна людина поєднує роботу з обслуговування складу запасних частин. ВИСНОВОК Проаналізувавши діяльність господарства, можна зробити наступні висновки: спеціалізація підприємства з року в рік залишається незмінною, основний упор робиться на м'ясомолочну галузь, причому виробництво молока коштує на першому місці. Це пов'язано, в першу чергу, з вимогою ринку; збільшилася середньорічне поголів'я худоби; рівень собівартості продукції збільшився, за винятком виробництва зерна, тим не менше, прибуток і рентабельність змінилися в кращу сторону, за винятком виробництва зерна та м'яса свинини. Зі збільшенням інтенсивності виробництва йде зростання сільськогосподарської продукції. Підприємство повністю забезпечене сільськогосподарською технікою, тракторний парк забезпечує проведення всіх видів польових робіт у найкоротші агротехнічні терміни. Коефіцієнт технічної готовності, використання автопарку збільшився. Коефіцієнт використання автопарку залишається дуже низьким через великі простоїв автопарку. Одним із шляхів зниження собівартості сільськогосподарської продукції є зниження собівартості кормів. Найбільш ефективними напрямками в цьому є: досягнення найменшого марочного складу в системі машин; використання передових прийомів організації і технології виробництва; підвищення продуктивності праці зі зниженням потреби в робочій силі на найбільш напружені періоди робіт; полегшення праці із забезпеченням безпеки праці при обслуговуванні машин, скорочення втрат.
ЛІТЕРАТУРА Організація і управління виробництвом на сільськогосподарських підприємствах / В. Т. Водяників, А. М. Лисюк, Н. Є. Зімін та ін; Під ред. В. Т. Водянникова, - М.: Изд-во «Колос», 205. - 506 с.: Іл. - (Підручники і навч. Посібник для студентів висщ. Учеб. Закладів). Шакіров Ф. К., Удалов В. А., Грядов С. І. та ін Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник. -М.: Колос, 2004. Попов М. А. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2000. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємств АПК. Мінськ: Екоперспектіва, 2002. Іванов І. Л. Методичні розробки до курсової роботи. К.: 2007. Конспекти лекцій.
Додати в блог або на сайт
Цей текст може містити помилки. Сільське, лісове господарство та землекористування | Курсова 237.9кб. | скачати
Схожі роботи: Аналіз господарської діяльності та використання МТП в колгоспі СХП Аналіз виробничо господарської діяльності та ефективності використання оборотних коштів Аналіз виробничо господарської діяльності та ефективності використання оборотних засобів 2 Використання економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності на підприємстві Аналіз Аналіз господарської діяльності та використання МТД у ФГУП УОХ Липневе Воткінського району УР Аналіз організаційно-економічних умов колгоспу імені Мічуріна Способи порівняння в аналізі господарської діяльності Ефективність використання капіталу Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства 2 Аналіз структури Аналіз господарської діяльності підприємства 2 Аналіз основних
|