Ім'я файлу: Порядок розсекречування матеріальних носіїв інформації - СИПНЯК.
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 13.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
История Укр.Культ 2.docx
Податкова політика.docx
КУРСОВА РОБОТА 2018.doc
Завдання ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ.docx
відповіді.docx
Метод. рекомендації КР б.docx
Паламарчук О. пр3.docx
ЗМІСТ (2).doc
Gra.doc
���� ������.doc
!Udoskonalenna_tehnologicnogo_procesu_virobnictva_m!.docx
12 Роберт Броун.doc
489878.ppt
Оконч._вар._Давидич_Ю.О._Пособие_ВАНТ.ПЕРЕВ..pdf
диліквентна поведінка підлітків.docx
2022_S_хобби.pdf
combination.doc



ЗМІСТ

1. ВСТУП

2. ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

3. ВИСНОВОК

4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Основним завданням під час здійснення досудового розслідування у кожному кримінальному провадженні є встановлення всіх обставин необхідних для прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення, передбаченого ч. 2 ст. 283КПКУкраїни, зокрема після повідомлення особі (особам) про підозру. Здійснюючи доказування обставин кримінального правопорушення, слідчий та прокурор нерідко позбавлені об’єктивної можливості отримати необхідні та достатні докази для підтвердження вчинення, або готування особою до вчинення кримінального правопорушення, шляхом безпосереднього допиту осіб, проведенням обшуків, тимчасового доступу до речей та документів, у зв’язку з чим, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій(далі - НСРД), результати яких використовує в процесі доказування вини особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, або ж спростування причетності особи (осіб) до вчиненого кримінального правопорушення. За результатами проведення НСРД складається протокол

Розсекречування матеріальних носіїв секретної інформації – зняття в установленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом скасування раніше наданого грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації.

ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

За результатами проведення НСРД складається протокол про результати проведення НСРД, який з додатками не пізніше 24 годин після його складання передається прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

Після завершення проведення НСРД грифи секретності матеріальних носіїв інформації щодо їх проведення підлягають розсекречуваннюна підставі рішення прокурора, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів НСРД, як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

Як визначено п. 5.10 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих(розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2021 року №114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція), таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, що погоджується керівником прокуратури.

В той же час, КПК України та Інструкцією чітко не регламентовано питання проте, чи повинна зазначена постанова прокурора мати гриф секретності, оскільки її написання, підготовка та погодження керівником прокуратури не може відбуватися одномоментно, а остання містить відомості про факт проведення НСРД вже на стадії її виготовлення, але до фактичного підписання.

Слід враховувати, що відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року №383 визначено, що відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії містять ступінь секретності – «таємно».

Таким чином, у разі не прийняття рішення про розсекречування матеріалів НСРД, тобто зволікання із безпосереднім підписанням прокурором відповідної постанови, або взагалі непогодження її керівником прокуратури, призведе до фактичного порушення законодавства про державну таємницю у формі розголошення даних про факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що виразиться у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, за що відповідно до ст. 212-2 «Порушення законодавства про державну таємницю» Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність.

У даному випадку підготовка та виготовлення відповідної постанови, її проекту, відбувається за допомогою комп’ютерної техніки, яка спеціально не пристосована для підготовки документів з грифом обмеження доступу, а тому існує ризик допущення порушення законодавства про державну таємницю, хоча даний порядок чітко не регламентований.

Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

В той час, одним із проблемних питань, яке підлягає законодавчому врегулюванню також є розсекречування матеріалів НСРД під час розгляду кримінального провадження в суді.

Як правило розсекречуванню у таких випадках підлягають клопотання слідчого погоджені прокурором, або прокурора про надання дозволу на проведення НСРД та відповідні ухвали слідчого судді, які використовуються під час доказування в суді належності та допустимості доказів, які містяться в матеріалах НСРД, а фактично для переконання суду та учасників процесу, що дозвіл на їх проведення, зокрема конкретного виду, дійсно був наданий. Ці документи за своєю природою є процесуальною підставою для отримання доказів. Але сам доказ вони не підміняють і у докази не трансформуються.

Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 214КПКУкраїни, до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом

У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно після завершення огляду).

ВИСНОВОК

Таким чином, досить логічним є твердження, яке узгоджується з вимогами КПК України, щодо недопустимості доказів у кримінальному провадженні отриманими стороною обвинувачення після закриття кримінального провадження, направлення до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Однак, на даний час склалася практика розсекречування клопотань про надання дозволу на проведення НСРД та відповідних ухвал слідчого судді, вже під час розгляду кримінального провадження в суді.

У даному випадку постає питання щодо законності винесення відповідним прокурором постанови про розсекречування матеріальних носіїв інформації, погодження її керівником прокуратури, оскільки фактично прокурор приймає зазначене рішення поза межами досудового розслідування, що прямо КПК України не визначено.

Відсутність чіткого урегулювання законодавцем вказаних питань призводить до неоднозначного тлумачення суб’єктами застосування зазначених положень Інструкції таКПК України під час прийняття рішень про розсекречення відповідних матеріальних носіїв інформації.

Зазначене проблемне питання може бути вирішено шляхом внесення відповідних змін до Інструкції та КПК України в частині порядку прийняття процесуального рішення прокурора про розсекречування матеріалів НСРД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України

  2. Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2021 року№114/1042/516/1199/936/1687/5;

  3. Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки Українивід23.12.2020 №383, № z0052-21. База даних «Законодавство України»/ВР України;

  4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон від 07.12.1984 №80731-X. База даних«Законодавство України»/ВР України;

  5. Закон України «Про державну таємницю»: Закон від 21.01.1994 №3855-XII. База даних «ЗаконодавствоУкраїни»/ВР України;

  6. Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі від28травня 2020 року № 751/9365/15-к. 2

  7. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон від 18.04.2010 №4651-VI.

  8. База даних «ЗаконодавствоУкраїни»/ВР України; 3 Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон від 18.04.2010 №4651-VI. База даних «ЗаконодавствоУкраїни»/ВР України;

Бауман Ю.Т. Огляд судової практики Верховного Суду щодо застосування Глави 21 Кримінальногопроцесуального кодексу України «Негласні слідчі (розшукові) дії» та провокація вчинення злочину, 2021, С. 4, 10
скачати

© Усі права захищені
написати до нас