26
 виготовляти вироби у відповідності із темою, задумом та призначенням: аз геометричних фігур; б) за шаблонами в) з рухомими частинами; г) вироби у техніці переплетіння (перевагу надаємо покидьковому матеріалу);
 враховувати властивості паперу та картону при створенні площинних іграшок;
 передавати характерні особливості форми, розміру, пропорції площинних іграшок, взаємоспіввідношення їх частин;
 підкреслювати образну характеристику предмета співвідношенням кольорів, допоміжними елементами; а) творчі завдання різного ступеня складності на вибір для
створення іграшок з геометричних фігур:
 виготовлення кількох варіантів однієї іграшки (наприклад, ведмедика можна зробити по-іншому: тулуб і голова – великий і малий круги
 виготовлення нових іграшок комбінуванням геометричних фігур за власним задумом, оформлення їх додатковими деталями.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 самостійно створювати іграшки з геометричних фігур;
 добирати деталі за кольором, формою, розміром;
 прикрашати іграшки. б) творчі завдання різного ступеня складності на вибір для
створення іграшок за шаблонами
 використовуючи запропоновані шаблони або створені самостійно, виготовити гірлянди;
 створення нових шаблонів (симетричних чи асиметричних) за власним задумом;

27
 оформлення виробу аплікацією з відповідністю декору призначенню виробу.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 розмічати матеріал за допомогою шаблона
 вирізувати вироби за контуром
 створювати шаблони за власним задумом;
 декорувати шаблони, надаючи образу виразності. в) творчі завдання різного ступеня складності на вибір для створення
іграшок з рухомими частинами:
 виготовлення іграшки з двома рухомими частинами, які не з’єднані між собою
 виготовлення іграшки з комплексним поєднанням кількох рухомих частин;
 виготовлення рухомих іграшок до сюжетів казок чи сюжетно- тематичних ігор.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 вирізувати деталі для рухомої іграшки за допомогою шаблона чи малювати і вирізувати самостійно (частини рухомої іграшки з’єднує вихователь);
 враховувати особливості форми та пропорції частин іграшки;
 виготовляти іграшки з однією чи кількома рухомими части- нами за власним задумом. г) творчі завдання різного ступеня складності на вибір для
створення виробів у техніці переплетіння:
 виготовлення іграшки з різною структурною організацією – комбінування плетіння через одну, дві чи три смужки основи і т.д.;

28
 виконання килимка та серветки різної форми з різною структурною організацією, формування фігурного краю виробів – хвилястого чи зубчатого.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 виготовляти основу виробу, нарізати смужечки для плетіння;
 добирати споріднені й контрастні кольори;
 плести візерунок за власним задумом.
- 2. Виготовлення об’ємних виробів: а) створення виробів з викрійки.
Дошкільники набувають таких умінь:
 обробляти папір і картон (згинати, складати у різних напрямах);
 передавати узагальненість форми предмету
 добирати декор об’ємних виробів у відповідності із задумом та призначенням виробу;
 виготовляти і декорувати вироби за мотивами яворівської
іграшки.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 згинати, складати папір, і картон, суміщаючи сторони і кути;
 робити надрізи за чотирма лініями згину, накладати квадратики виготовляти іграшки з викрійки;
 оформлювати іграшки відповідно із задумом.
б) виготовлення об’ємних виробів з картонних і напівкартонних
конусів, циліндрів.
Дошкільники набувають таких умінь:
 скручувати картон і напівкартон, склеювати конуси, циліндри;

29
 складати план послідовності виконання роботи;
 комбінувати конуси і циліндри;
 передавати характерні особливості форми, пропорції, розміру предметів, взаєморозміщення і взаємозв’язок частин.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 скручувати і склеювати картонні і напівкартонні конуси і циліндри; склеювати їх між собою
 передавати характерні особливості форми і пропорції виробу;
 прикрашати вироби, підкреслюючи образну та емоційну виразність виробу.
3. Оригамі в дошкільному закладі.
Дошкільники набувають таких умінь:
 конструювати іграшки шляхом багаторазового складання паперу в певній послідовності, без використання клею
 передавати узагальненість образу, стильову єдність виробів оригамі;
 підбирати кольорові сполучення за контрастом і гармонією.
Творчі завдання різного ступеня складності на вибір:
 виготовлення кількох варіантів однієї іграшки;
 створення нової іграшки за розробленим власним варіантом складання паперу, оформлення виробу додатковими деталями.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 складати папір в різних напрямах, суміщаючи сторони і кути;
 виготовляти вироби за зразком, прикрашати додатковими деталями за умовою та власним задумом.
Розділ ІІ. РОБОТА З ПРИРОДНИМ МАТЕРІАЛОМ
1. Аплікація.
Дошкільники набувають таких умінь:

30
 заготовляти матеріал;
 розробляти ескіз декоративної композиції;
 комбінувати форми різних листочків;
 створювати різноманітні образи, враховуючи фактуру матеріалу.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 заготовляти рослинний матеріал;
 наклеювати елементи декору на фон
 використовувати листки різної форми, кольору та відтінків при створенні аплікації;
 створювати композиції за власним задумом.
2. Виготовлення об’ємних виробів (фігурки людей, пташок та
тварин)
Дошкільники набувають таких умінь:
 заготовляти та обробляти матеріал;
 бачити образу формі природного матеріалу;
 використовувати різний матеріал, комбінувати його при створені
іграшок;
 передавати характерні особливості зображуваних об’єктів.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 використовувати різний природний матеріал для створення
іграшок;
 обирати відповідні за формою, величиною і кольором жолуді, каштани для тулуба, голови та ніг (лапок) іграшки;
 з’єднувати деталі іграшки різними способами за допомогою клею, пластиліну, ниток, дроту; прикрашати вироби у відповідності із задумом.

31
Розділ
ІІІ. РОБОТА
3 ПОКИДЬКОВИМ
МАТЕРІАЛОМ
(виготовлення іграшок, іграшкових меблів).
Дошкільники набувають таких умінь:
 застосовувати конструкції та форми предметів, які були у вжитку, для створення нового об’єкту;
 комбінувати різні види покидькових матеріалів при виготовленні виробів;
 поєднувати різні матеріали між собою.
Розділ І. РОБОТА 3 ТКАНИНОЮ
1. Виконання ручних швів.
Дошкільники набувають таких умінь:
 обробляти краї різних виробів;
 використовувати шви вперед голку» та через край як декоративні.
Уміння, які вихователі розвивають у дітей:
 відміряти нитку, вправляти її у вушко голки;
 різати тканину;
 обробляти краї різних тканин;
 застосовувати різні ручні шви при створенні виробів.
2. Виготовлення м’якої іграшки.
Дошкільники набувають таких умінь:
 відбирати деталі для м’якої іграшки;
 зшивати деталі м’якої іграшки;
 оформлювати іграшку додатковими деталями У відповідності з запропонованою програмою була створена й експериментально перевірена методика.
Враховуючи специфіку художньої праці, ми визначили процес формування художніх і конструктивних умінь як інтегрований, що

32 передбачає: оволодіння умінням виготовлення та художньо-декоративного оформлення різноманітних виробів (у результаті вправ); творче застосування набутих умінь при виконанні нових завдань.
Педагогічне керівництво процесом формування художніх і конструктивних умінь передбачало:
- здійснення особистісно-орієнтованого підходу до дошкільників у процесі навчання;
- реалізацію спеціально розробленого комплексу навчальних і творчих завдань, методів і прийомів, форм організації роботи дошкільників на заняттях;
- організацію пошукової діяльності для знаходження нових варіантів конструктивних та декоративних рішень, способів з’єднання деталей
- розвитку позитивного, активно-діяльного ставлення до художньо- конструктивної діяльності.
Враховуючи те, що «уміння формуються не відразу, а проходять у своєму розвитку кілька стадій» (С. Кисельгоф) [9], були визначені етапи формувального експерименту: І – навчальний (підготовчий) – метою якого є розвиток уявлень дошкільників про художні і конструктивні уміння, з’ясування технологічних особливостей різних матеріалів, способів виготовлення та декоративного оформлення виробів, показ значимості цих умінь для майбутньої педагогічної діяльності, розвиток активно-діяльного ставлення до художньо-конструктивної діяльності.
ІІ – пошуковий (частково-евристичний) – спрямований на визначення дошкільниками можливої тематики виробів з того чи іншого матеріалу, способів з’єднання частин виробу, нових варіантів конструктивних та художньо-декоративних рішень. Метою цього етапу є формування умінь. Творчі завдання на цьому етапі сприяли розвитку

33 дивергентного (варіативного) мислення, до ознак якого зарубіжні дослідники (Д. Крег, Р. Кранфілд, У. Моріс) [4] відносять:
- флюенцію – пропозицію великої кількості варіативних рішень;
- флексебильність – швидкість переключення однієї думки на іншу, зміна напрямку думок, уміння використовувати точки зору з іншого перспективного міркування;
- оригінальність – створення нового, поєднання явищ різних сфер і встановлення взаємозв’язків між явищами і думками
- елаборацію – здатність удосконалювати рішення, детально обробляючи їх.
ІІІ – творчий – спрямований на виконання дошкільниками творчих завдань, розроблених з урахуванням індивідуальних нахилів дітей та специфічних властивостей різних матеріалів. Даний етап спрямований на розвиток якостей і властивостей творчої особистості, інтересу до творчої діяльності, ініціативності та самостійності. На всіх трьох етапах формувального експерименту ми застосовували такі евристичні методи:
«перетворення» – розробка варіантів застосування об’єкта, що втратив своє побутове призначення, його модифікації, виділення нових змістовних сторін об’єкта з метою його нового використання;
«удосконалення» – складається з розгорнутого переліку тих деталей об’єкта, що потребують удосконалення. Визначаються варіанти якісної зміни предмету, обирається найбільш доцільний з них.
«мозкова атака – творче генерування ідей (іноді жартівливого характеру) з використанням широких асоціацій, різних аналогій, узагальнення одержаної інформації. пряма аналогія» – перенесення характерних особливостей
існуючого об’єкта на об’єкт, що створюється.

34
«символічна аналогія» – часткове, узагальнене перенесення характерних особливостей на об’єкт, що створюється. фантастична аналогія» – використання у творчих завданнях образів з казок, легенд, міфів.
Усі етапи формувального експерименту ми реалізували на практичних заняттях з художньої праці за тематичними розділами програми курсу. У процесі формувального експерименту дошкільники опанували технологію обробки матеріалів, набули умінь творчо використовувати художньо-декоративне оформлення виробів. У процесі експериментального навчання виявилося, що існує певна послідовність і взаємозв’язок формування умінь, необхідних для виготовлення виробів з різних матеріалів. На підготовчому та пошуковому етапах навчання формувалися початкові уміння, що базувалися на знаннях про використання технологічних особливостей матеріалів, способів конструювання та декорування виробів; потім – творчі уміння, які дошкільники застосовували при виконанні нових завдань та в інших умовах.
2.3.
Формування художніх і конструктивних умінь при
застосуванні різних покидькових матеріалів як засобу розвитку
творчості дітей старшого дошкільного віку У ході експериментальної роботи, зокрема спеціально організованого навчання, ми намагалися виявити особливості засвоєння дошкільниками знань про властивості та якості різних матеріалів, технологічні прийоми їх обробки, користування інструментами, швидкість

35 і успішність оволодіння художніми і конструктивними уміннямипри
застосуванні різних покидькових матеріалів як засобу розвитку творчості
дітей старшого дошкільного віку.
Під час виконання виробів іззастосуванням різних покидькових матеріалів накожному етапі експериментального навчання спостерігалися
індивідуальні відмінності дошкільників у прояві інтересу до роботи з різними матеріалами, в орієнтуванні у їх властивостях, у володінні різними способами виготовлення іграшок, у використанні декоративного оформлення виробів.
Аналізуючи практичну діяльність дошкільників, ми також приймали доуваги їх пояснення, які вони давали при доборі матеріалів, визначення способу виготовлення іграшки таз єднання її частин, деталей декоративного оформлення. На першому етапі експерименту дошкільники успішно засвоїли знання про властивості і особливості різних матеріалів: паперу, картону, природних матеріалів, покидькових матеріалів, тканин, їх призначення; називали їх різновиди та порівнювали.
Дошкільники, що мали високий і середній рівень сформованості художніх і конструктивних умінь, успішно застосовували набуті знання про властивості й особливості різних матеріалів в процесі практичної діяльності. Дошкільники з низьким рівнем сформованості художніх і конструктивних умінь зверталися за допомогою у доборі необхідних матеріалів до вихователя
Виготовляючи частини виробу, додаткові деталі, дошкільники з високим і середнім рівнем враховували такі характеристики матеріалів, як фактура, колір, форма, величина, необхідні для створення того чи іншого образу. Однак 63% дошкільників з середнім рівнем практичних умінь зверталися за допомогою вихователя, дошкільники з низьким рівнем

36 художніх і конструктивних умінь надавали перевагу тільки певним характеристикам, наприклад кольору і формі, формі і величині. У процесі роботи з папером і картоном дошкільники всіх трьох рівнів сформованості художніх і конструктивних умінь успішно засвоїли способи виготовлення площинних іграшок шляхом комбінування геометричних фігур, але 24% дошкільників з низьким рівнем сформованості практичних умінь не добирали деталі відповідної форми, величини. Труднощі у дошкільників всіх трьох рівнів сформованості художніх і конструктивних умінь викликало виготовлення іграшки з рухомими частинами. Кожному дошкільнику ми надавали індивідуальну допомогу, з’ясовували разом з ним, який спосіб з’єднання частин іграшки більш доцільний у даному випадку; інколи пропонували ілюстрацію чи схему виготовлення іграшки.
Легше було дошкільникам працювати з природним матеріалом.
Дошкільники всіх трьох рівнів охоче розробляли кілька варіантів виготовлення предметної чи сюжетно-тематичної аплікації з рослинного матеріалу. Проте дошкільники з низьким рівнем практичних умінь зверталися за допомогою до вихователя у виконанні сюжетно-тематичної композиції. Вони мали певні труднощі з добором листочків за кольором та формою. При виготовленні іграшок з природного матеріалу дошкільники з високим та середнім рівнями художніх і конструктивних умінь доцільно застосовували способи з’єднання деталей виробу. Дошкільники з низьким рівнем без допомоги вихователя не могли скріпити частини виробу.
Працюючи з покидьковим матеріалом, 54% дошкільників з високим рівнем виготовляли вироби за власним задумом, інші виконували вироби за зразками, ілюстраціями, зверталися за допомогою до вихователя; відчували труднощі з добором додаткових деталей, кольорових сполучень, визначенням способів виготовлення іграшок таз єднання їх частин.

37 У процесі роботи з тканиною дошкільники всіх трьох рівнів успішно засвоїли виконання ручних швів, однак дошкільники з низькім рівнем відчували певні труднощі у застосуванні швів у залежності від тканини.
Отже, у процесі виконання виробів з різних матеріалів у дошкільників вдосконалювалося і відчуття кольору. Працюючи з природним матеріалом, вони добирали листя, пелюстки квітів, жолуді, каштани, черепашки за їх забарвленням, кольоровими відтінками, які найбільш підходять до створення даного образу. Однак 20% дошкільників з середнім і 38% дошкільників з низьким рівнем відчували певні труднощі з вибором кольорового фону для виготовлення орнаменту, предметної чи сюжетної композиції.
Слід відмітити, що ефективними формами організації практичної діяльності дошкільників на заняттях виявилися робота у парах тау малих групах. Ці пари і групи створювалися за бажанням самих дошкільників. До їх складу входили дошкільники різних рівнів сформованості умінь: високий – високий, високий – середній, високий – низький; високий – високий – середній, високий – середній – низький, середній – середній – низький. Дошкільники з середнім і низьким рівнями умінь поступово активно включалися у пошукову діяльність з визначення різних способів виготовлення виробу, висували свої «проекти», намагалися охайно виконувати роботу, відчували відповідальність за результат спільної праці, прагнули досягти більш високого рівня практичних умінь. У процесі виконання іграшок з природного матеріалу, працюючи
індивідуально, дошкільники з високим рівнем розробляли варіант виготовлення виробу, враховуючи оригінальність природної форми.
Працюючи у парах тау малих групах, дошкільники розробляли нові варіанти створення іграшок, дошкільники з середнім та низьким рівнем

38 прагнули виготовити гарну іграшку або сюжетну композицію, працювали більш ретельно.
Ефективність виконання завдань на даному етапі полягала у вдосконаленні таких умінь, як орієнтування у властивостях технологічного матеріалу; створення кількох варіантів іграшки з певної групи матеріалів чи кількох груп матеріалів; визначення можливих способів виготовлення іграшки і вибір більш оптимального вибір елементів декору виробу в залежності від призначення, характеру конструкції, задуму.
Найбільш вдалі проекти пропонували дошкільники, що працювали у парах тау групах.
Виготовляючи вироби з тканин, дошкільники шили «чарівні мішечки», торбинки, створювали м’які іграшки. Найбільш вдалі варіанти виробів представляли дошкільники, які працювали у парах або у малих групах. Дошкільники з низьким та середнім рівнями умінь, виконуючи свою частину роботи, були зацікавлені спільним результатом праці, намагалися не зіпсувати роботу, працювали більш ретельно. На третьому, творчому, етапі дошкільники займалися безпосередньо виготовленням виробів та іграшок, втілювали власні ідеї, задуми у практичній діяльності (Додаток В. Дошкільники з високим рівнем сформованості умінь і 23% дошкільників з середнім рівнем виконували вироби за власним задумом. Інші дошкільники з середнім рівнем та 61% дошкільників з низьким рівнем, виконували кілька варіантів однієї
іграшки. Решта дошкільників виконувала вироби, частково видозмінюючи зразок. Одним з важливих результатів нашого дослідження є те, що в процесі експериментального навчання відбувалося не тільки