16 геометричних фігур, іграшку з рухомими частинами чи виріб по типу оригамі. Ми звертали увагу дітей на необхідність оформлення іграшки та можливість її виготовлення з покидькового матеріалу кількома способами.
Пропонували також виготовити об’ємну іграшку з геометричних фігур: будиночок чи ляльку.
Третє завдання: робота з природним матеріалом.
Дітям пропонувалося виготовити різні площинні чи об’ємні вироби, сюжетні композиції: аплікація з рослинного матеріалу або з черепашок; іграшки з жолудів, каштанів, шишок та ін.
Четверте завдання – робота з покидьковим матеріалом. Дітям пропонувалося виготовити вироби, використовуючи коробочки, котушки, скляночки допоміжні матеріали: дріт, фольгу, клей, папір, картон, нитки. Пяте завдання – робота з тканинами. Ми пропонували дітям пришити накладні аплікаційні елементи знайомими їм швами. Заохочували дітей використовувати в оформленні виробів елементи візерунків різних видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Система оцінювання виробів здійснювалась за такими критеріями: І критерій. Аналізуючи уміння дітей створювати вироби з різних груп матеріалів, ми враховували:
 орієнтування у властивостях матеріалів;
 конструктивне рішення;
 художньо-декоративне оформлення виробу.
1. Для оцінки уміння враховувати властивості різних матеріалів при виготовленні виробів нами були визначені наступні показники: а) вибір матеріалів за їх властивостями в залежності від призначення і конструкції виробу; б) застосовування технології обробки різних конструктивних матеріалів;

17 в) вибір матеріалів, необхідних для відображення художнього образу.
Якщо в роботі дитини наявні всі показники, вона отримувала три бали; якщо показники були розкриті частково, то дошкільник отримував два бали. Якщо дошкільник добирав матеріал, необхідний для відображення художнього образу, але не вмів обробляти його, він отримував один бал. Жодного балу не отримував дошкільник, який не умів дібрати відповідний матеріал і не вмів його обробляти.
2. Для оцінки конструктивного рішення нами були визначені наступні показники: а) вибір способу та визначення послідовності виготовлення іграшки; б) доцільність вибору способів з’єднання частин виробу; в) передання характерних особливостей форми, пропорції, розмірів предметів, а також взаєморозміщення і взаємозв’язку частин; г) врахування зв’язку між призначенням і характером конструкції виробу. Три бали отримував дошкільник, у роботі якого були наявні всі показники. Два бали отримував дошкільник, який визначав спосіб та послідовність виготовлення іграшки, враховував зв’язок між призначенням і характером конструкції виробу, але мав і певні труднощі із знаходженням
інших конструктивних рішень, способів з’єднання частин виробу. Один бал отримував дошкільник, який в своїй роботі не передавав характерні особливості форми, пропорції, розміру предметів, взаєморозміщення їх частин, не враховував зв’язок між призначенням і характером конструкції виробу й не міг обґрунтувати доцільність обраного способу з’єднання частин виробу. Жодного балу не отримував дошкільник, який до того ж не передавав в своїй роботі характерних особливостей зображуваного предмету, не визначав способи виготовлення виробу і з’єднання його

18 частин.
1. Оцінювання уміння дошкільників застосовувати декоративні засоби для художнього оформлення виробів відбувалося за такими показниками:
1) а) вибір засобів, необхідних для зображення художнього образу б) складання план-схеми виготовлення виробу; в) розробка ескізу декоративної композиції; г) добір і поєднання кольорових сполучень; д) узагальнення і підкреслення кольору в декоративному оформленні порівняно з реальним.
Трьома балами оцінено дошкільника, у якого в роботах наявні всі вищезазначені показники. Два бали отримував дошкільник, який визначав і використовував декоративне оформлення відповідно до конструкції виробу, композиційно розміщував елементи декору на площині, але мав певні труднощі при доборі кольорових співвідношень, підкресленні кольору в декоративному оформленні порівняно з реальним. Один бал отримував дошкільник, який мав труднощі при використанні видів декоративного оформлення, не вмів композиційно розміщувати елементи декору на площині, добирати кольорові співвідношення. Жодного балу не отримував дошкільник, який не використовував декоративне оформлення виробів.
2) Для оцінки використання засобів художньої виразності народного декоративно-прикладного мистецтва були визначені такі показники: а) уміння добирати певні види декоративного оздоблення відповідно до форми і практичного призначення виробів; б) знання основних закономірностей побудови орнаментів в декоративно-прикладному мистецтві (мотиви, композиція, колір); в) визначення і використання національних особливостей у декоративному оздобленні виробів.

19 Три бали ставили у випадку, якщо дошкільник добирав декор виробів відповідно до їх форми і практичного призначення, знав основні закономірності побудови орнаментів різних видів декоративно- прикладного мистецтва, їх характерні кольори. Два бали отримував дошкільник, який знав основні закономірності побудови орнаментів одного з видів декоративно-прикладного мистецтва.
Мав труднощі з добором декоративного оздоблення відповідно до форми і практичного призначення виробів. Один бал отримував дошкільник, який не добирав декор відповідно до форми і практичного призначення виробів. Частково знав основні закономірності побудови орнаментів у декоративно-прикладному мистецтві.
Жодного балу не отримував дошкільник, який не добирав види декоративного оздоблення відповідно до форми і практичного призначення виробів, не знав основних закономірностей побудови орнаментів у декоративно-прикладному мистецтві.
II критерій. Вивчаючи уявлення дошкільників про необхідні з їх точки зору художні і конструктивні уміння, взаємозв’язок художньої і конструктивної діяльності, ми з’ясовували, чи знають вони і чи надають значення вищеперерахованим показникам. Три бали отримував дошкільник, який повністю зазначав художні і конструктивні уміння та їх значення. Два бали отримував дошкільник, який відмічав необхідність володіння такими конструктивними уміннями: обробляти різні матеріали; дотримуватись послідовності дій при виготовленні виробу, з’єднувати його частини. Алене враховував такі уміння, як вибирати матеріали за їх властивостями в залежності від призначення і конструкції виробу. Один бал отримував дошкільник, який перераховував тільки

20 конструктивні уміння – обробляти матеріали, вибирати спосіб конструювання іграшки, з’єднувати її частини або основні художні уміння.
Жодного балу не отримував дошкільник, який не міг сформулювати уміння, необхідні для виготовлення і призначення виробів.
ІІІ критерій. Творчість виконання робіт з художньої праці (з покидькового матеріалу) ми оцінювали за такими показниками: а) самостійність дошкільників у виборі матеріалів, знаходженні кількох варіантів виготовлення і художньо-декоративного оздоблення виробу; б) знаходження кількох варіантів конструктивних рішень, проте відсутність пропозицій щодо оформлення виробу або навпаки – розробка варіантів оздоблення вже готових виробів – саморобних іграшок; в) дошкільник не може створювати вироби самостійно, відчуває потребу у виконанні виробу за зразком.
Якщо дошкільник самостійно добирав матеріали, знаходив нові варіанти конструкції та художньо-декоративного оформлення, способи з’єднання деталей виробу, допоміжні елементи, самостійно обирав кольорові співвідношення, то він отримував три бали. Два бали отримував дошкільник, який знаходив нові конструктивні рішення, але мав труднощі з розробкою нових варіантів декоративних рішень, або, навпаки – пропонував кілька вдалих варіантів оздоблення готового виробу і не висував жодних пропозицій щодо конструювання іграшки. Один бал отримував дошкільник, який у процесі створення і оздоблення виробу звертався за допомогою до вихователя. Жодного балу не отримував дошкільник, який мав потребу у зразку створення виробу, не знаходив самостійно конструктивних і декоративних рішень. При комплексному оцінюванні дитячих робіт за вищезазначеними критеріями та показниками ми умовно визначили три рівні сформованості

21 художніх і конструктивних умінь у дошкільників: І – 15-13 балів – високий: ІІ – 12-8 балів – середній, ІІІ – 7-5 балів – низький [13].
Високий рівень.
Дошкільник при виготовленні виробів на заняттях з художньої праці враховував властивості матеріалів в залежності від призначення та конструкції виробу, умів обробляти різні матеріали. Передавав характерні особливості форми, пропорції, розміру предметів, а також розміщення та взаємозв’язок частин. Визначав і використовував види декоративного оздоблення, творчо добирав і поєднував кольорові сполучення.
Підкреслював художню образність, емоційну виразність предмету.
Середній рівень.
Уміння виготовлення і художнього оформлення виробів дошкільниками засвоєні частково. Дошкільники передавали характерні особливості конструкції виробу, добирали відповідне декоративне оформлення, композиційно розміщували елементи декору на площині. Мали певні труднощі при доборі кольорових співвідношень, вираженні узагальненості предмету, підкресленні стильової єдності його елементів.
Низький рівень.
Дошкільники слабко володіли художніми і конструктивними уміннями. Вони не добирали матеріали за їх властивостями в залежності від призначення і конструкції виробу, не передавали характерних особливостей конструкції виробу; мали труднощі у підкресленні образної характеристики предмета за допомогою додаткових деталей.
Аналіз практичних робіт дошкільників представлений у таблиці 2.1.
(Додаток Б
Дослідження показало, що дошкільники орієнтуються у властивостях матеріалів: знають, що папір тонший за картона картон більш цупкий; мають уявлення про різновиди паперу і картону. Проте, виготовляючи

22 вироби з цих матеріалів, 48,5% дошкільників контрольної та 50,7% дошкільників експериментальної груп не враховували їх властивості. Знали властивості і природних матеріалів, але 28,5% дошкільників контрольної та 33,4% дошкільників експериментальної груп не уміли добирати матеріали за їх властивостями у створенні виробів: використовували свіже листя для створення площинних та об’ємних композицій, «старі» каштани і жолуді, які важко розколювати, різати.
Гірше дошкільники орієнтувалися у властивостях різних груп покидькових матеріалів: тільки 29,3% дошкільників контрольної та 27,2% дошкільників експериментальної груп. Зважаючи нате, що існують різні види тканин: шовкова тканина легка, вовняна більш цупка тощо, дошкільники намагалися враховувати їх властивості у практичній діяльності. Але більшість з них – 58,8% дошкільників контрольної групи та 51,5% дошкільників експериментальної не добирали тканини в залежності від призначення виробу.
Конструктивне рішення.
Дані констатувального експерименту свідчать, що тільки 45% дошкільників контрольної та 47,2% – експериментальної груп уміли самостійно визначати спосіб та послідовність виготовлення виробів, інші зверталися за допомогою до вихователя. 43,4% дошкільників контрольної та 42,9% дошкільників експериментальної груп обирали доцільний спосіб виготовлення виробу, обґрунтовували своє рішення. 59,3% с дошкільників контрольної та 57,2% дошкільників експериментальної груп передавали характерні особливості форми, пропорції, розміру частин виробу. Проте більшість дошкільників мали труднощі із знаходженням кількох конструктивних рішень, виготовляли вироби переважно за зразком.
Незначна кількість дошкільників уміла узагальнювати образ, враховувати зв’язок між призначенням і характером конструкції виробу.

23
Художньо-декоративне рішення. При плануванні етапів роботи над виробом 42% дошкільників контрольної та 41,2% дошкільників експериментальної груп складали план-схему виготовлення виробу, 48,9% дошкільників контрольної групи та 50% дошкільників експериментальної розробляли ескіз декоративної композиції. 41,2% дошкільників контрольної групи та 53,3% експериментальної добирали і поєднували кольорові сполучення; проте значна кількість дошкільників – 68% контрольної та 39,5% експериментальної мали труднощі з узагальненням кольору у декоративному оточенні порівняно з реальним, з розміщенням елементів декору на площині різної форми. Більша частина дошкільників не підкреслювала ідею задуму допоміжними елементами, обмежуючись лише конструюванням виробу, відчувала труднощі у взаємопов’язуванні декору і конструкції виробу, їх залежності від призначення.
Аналізуючи роботи дошкільників, ми помітили, що тільки 12% дошкільників контрольної та 11% дошкільників експериментальної груп самостійно, творчо працювали над виробами. Інші дошкільники працювали, використовуючи зразки та ілюстрації.
Матеріал, який ми отримали в ході констатувального експерименту, дозволив зробити такі узагальнюючі висновки: високий рівень сформованості художніх і конструктивних умінь мають 4,4% дошкільників експериментальної групи і 4,2% контрольної, середній – 59% дошкільників експериментальної групи і 62,3% дошкільників контрольної, і низький –
36,6% дошкільників експериментальної і 33,5% дошкільників контрольної груп. У результаті аналізу різних робіт дошкільників виявилося, що незначна кількість дошкільників уміла виготовляти і художньо декорувати вироби з різних матеріалів. Більшість дошкільників мала певні труднощі з